Апеляційна скарга (справа про незаконне завищення тарифів по оплаті за комунальні послуги в гуртожитку, визнання права власності, стягнення моральної шкоди та ін).

Відповідно до частини п’ятої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно з законом.

Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду Конституція України проголосила однією із основних засад судочинства (пункт 8 частини п’ятої статті 129).

Про те, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Морозенко.    

Хто має право на апеляцію

  • Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
  • Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
  • Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) передбачає порядок подачі апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення (тобто через суд першої інстанції).
  • Відповідно до статті 393 КПК право на апеляційне оскарження мають:
  • 1)   обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
  • 2)   обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник − в частині мотивів і підстав виправдання;
  • 3)   підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
  • 4)   законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, − в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
  • 5)   законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
  • 6)   прокурор;
  • 7)   потерпілий або його законний представник чи представник − у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
  • 8)   цивільний позивач, його представник або законний представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
  • 9)   цивільний відповідач або його представник − у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
  • 91)  представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, − у частині, що стосується інтересів юридичної особи;
  • 92)       фізична або юридична особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа − у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;
  • 93) викривач − у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу та інші особи.

На вирок можуть одночасно подати апеляцію прокурор і обвинувачений, або будь-хто з перелічених вище осіб. Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).

Особливості апеляційного оскарження

Слід звернути увагу на те, що законодавець, надаючи право на апеляційне оскарження, разом з цим встановив також і межі оскарження.

Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень передбачені статтею 394 КПК.

Так, наприклад, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод

  1. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
  2. 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п’ятою – сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;
  3. 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз’яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК;
  4. 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК угода не може бути укладена.
  5. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
  6. 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;
  7. 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Строк апеляційного оскарження

  • Апеляційна скарга на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 30-ти днів з дня її проголошення.
  • Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
  • Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вимоги щодо апеляційної скарги  

  1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі, в якій зазначаються:
  2. 1) найменування суду апеляційної інстанції;
  3. 2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  4. 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
  5. 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
  6. 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
  7. 6) перелік матеріалів, які додаються;
  8. 7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);
  9. 8) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга (цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою).
  10. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
  11. Відповідно до статті 400 КПК подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.

Оскарження в касаційному порядку

При здійсненні правосуддя важливого значення набуває забезпечення права на оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції, постановленого щодо відповідного рішення суду першої інстанції, в касаційному порядку.

Так, на відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Хто має право на касацію

Відповідно до статті 425 КПК право на касаційне оскарження (право подати касаційну скаргу) мають: засуджений, його законний представник чи захисник − у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник чи захисник −у частині мотивів і підстав виправдання, а також інші особи, які мали право на оскарження вироку в апеляційній інстанції (крім фізичних та юридичних осіб щодо їх інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду, та викривачів).

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення (стаття426 КПК).

Що має бути зазначено в касаційній скарзі

  • В касаційній скарзі зазначаються:
  • 1) найменування суду касаційної інстанції;
  • 2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  • 3) судове рішення, що оскаржується;
  • 4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
  • 5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
  • 6) перелік матеріалів, які додаються;
  • 7) документ, що підтверджує повноваження захисника, представника потерпілого (якщо апеляційна скарга подається такою особою);
  • 8) копії судових рішень, які оскаржуються, з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, однак ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
  • Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
  • Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання (частина четверта статті 430 КПК).
Читайте также:  Ответственность за неоформление трудовых отношений

Апеляційна скарга (справа про незаконне завищення тарифів по оплаті за комунальні послуги в гуртожитку, визнання права власності, стягнення моральної шкоди та ін).

Як написати та подати апеляційну скаргу у цивільній справі / как подать апелляцию по гражданскому иску

  • Апеляційна скарга (справа про незаконне завищення тарифів по оплаті за комунальні послуги в гуртожитку, визнання права власності, стягнення моральної шкоди та ін).
  • Як показує судова статистика апеляційні суди не рідко скасовують або змінюють судові рішення.
  • Тому, якщо Ви не згодні з рішенням суду, вважаєте його незаконним та необгрунтованим, варто його оскаржити.
  •  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
  • Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
  •  Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
  1. на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
  2. на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
  1. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який виніс рішення або безпосередньо до апеляційного суду.
  2. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
  3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
  1.  найменування суду, до якого подається скарга;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
  3. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
  4. рішення або ухвала, що оскаржуються;
  5. в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
  6. нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
  7. клопотання особи, яка подала скаргу;
  8. дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
  9. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги додаються:

  1. довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися;
  2. копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
  3. документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
  4. докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблеми – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51.Інформація про вартість консультації та інших послуг

Читайте більше про те, як відбувається судовий процес тут

Переглядів: 3114

Оскарження рішень суду, касація постанови апеляційної інстанції

Оскарження рішення суду – це можливість оскаржити незадовільний вердикт. Правильно складений документ підвищує ймовірність успішного розгляду скарги, тому краще, щоб його складанням займалися кваліфіковані юристи.

Адвокатське бюро «Сергія Лисенка» допоможе оскаржити рішення місцевих судів, а при необхідності адвокати бюро складуть касацію.

Що таке оскарження рішення суду

Оскарження судового рішення – це право, яке законодавчо дозволяє громадянину оскаржити рішення суду. Судове рішення – правозастосовний акт, який базується на нормах матеріального права конкретних обставин.

Оскарження здійснюються шляхом перегляду рішень суду перших інстанцій в рамках апеляційного / касаційного процесів. Апеляція відрізняється від касації декількома моментами. Основний полягає в оспорюваних рішеннях.

На рівні апеляційного оскарження розглядаються рішення, які не набрали чинності. Касаційний рівень передбачає перегляд актів, що вступили в законну силу, а також можливість оскаржити апеляційні рішення.

Апеляція подається до суду першої інстанції, а касація – до суду касаційної інстанції.

Щоб скарга була розглянута, необхідно надати аргументи:

  • Не було звернуто увагу на надані докази, при цьому іншим боком не спростовують
  • Рішення ґрунтувалося на аргументах другої сторони, а аргументи скаржника не оцінили судом і про них нічого не вказано в рішенні суду
  • Були не правильно встановлені обставини справи
  • Були задоволені не всі вимоги
  • Неправильно застосовані норми матеріального права або порушені процесуальні норми

Щоб оскарження в суді було прийнято, важливо правильно скласти скаргу і прописати аргументацію. І тут без допомоги фахівців не обійтися. Адже половина успіху – це правильно складений документ. Ви можете ознайомитися з цінами послуг адвоката.

Подача апеляції

Апеляція – оскарження судових рішень, винесених судами перших інстанцій. Право подати апеляцію є у громадян України, юридичних осіб, в деяких випадках – громадян інших держав та осіб без громадянства.

Процедура апеляції можлива до вступу в дію судового рішення. Комплекс розглянутих правових питань і форма апеляційної скарги залежить від процесуального кодексу, який її регламентує. В Україні таких кодексів кілька, але самі «популярні» наступні:

  • ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс
  • КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
  • КАС – Кодекс адміністративного судочинства
  • ГПК – Господарський процесуальний кодекс

Подати апеляцію мають право не тільки учасники справи, а й особи, чиї права / інтереса торкнулося судове рішення. Щоб подати скаргу необхідно розуміти порядок і знати терміни на її подачу в рамках існуючого судочинства. Також вимоги, викладені в ній, повинні відповідати нормам судочинства.

Термін подачі апеляції згідно судочинства:

  • ЦПК передбачає 15 днів для оскарження ухвали суду і 30 днів – на рішення.
  • Терміни, передбачені КАС, складають 15 днів для оскарження ухвали, 30 якщо мова про рішення.
  • ГПК передбачає 20-денний період, щоб подати скаргу на рішення суду, і 10-денний – на визначення.
  • Згідно КПК, оскаржити ухвалу слідчого судді можна протягом 5 днів, судову ухвалу – протягом 7 днів, а вирок протягом 30 днів.

У разі проголошення у суді тільки вступної та резолютивної частини рішення суду, термін відраховується з дня, коли рішення суду було складено повністю.

Якщо повне визначення або постанова не були вручені в момент оголошення або складання, то учасники мають право відновити пропущений строк. Ви можете обговорити всі моменти з адвокатом в Києві особисто на консультації.

Для запису пишіть нам, телефонуйте за контактними номерами або приходьте в приймальню адвоката в місті Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-Е, оф. № 1002

Подача касації

Касація передбачає оскарження рішень суду, які вже вступили в силу. Ще вона передбачає перевірку їх законності і обгрунтованості на підставі матеріалів у справі та наданих додатково. У касаційному порядку можна оскаржити постанову районного суду.

В Україні Верховний Суд єдина інстанція, яка може переглядати справи в касаційному порядку. До його складу входять Кримінальний, Господарський, Адміністративний, Цивільний Касаційні суди. Рішення ВС, як касаційної інстанції, оскарженню не підлягає.

Касаційний суд має право на перегляд і скасування судового рішення нижньої інстанції за умови порушення останньої законів або недотримання норм судочинства. Право на касаційне оскарження в порівняння з апеляційним більш обмежена.

Для його заснування у всіх процесуальних кодексах вказано неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У всіх випадках касаційна скарга повинна подаватися виключно до суду касаційної інстанції.

Як і при апеляційному оскарженні, термін на подачу касації залежить від того, яким процесуальним кодексом вона регламентується. Єдине, що передбачають всі процесуальні кодекси, так це подачу касації тільки після вступу в законну силу рішення апеляційного суду. Терміни на касаційне оскарження:

  • ГПК – 20 днів
  • КАС – 30 днів
  • ЦПК – 30 днів
  • КПК – 3 місяці

Відлік терміну на оскарження починається з дня, коли апеляційна інстанція оголосила рішення суду.

Особливості оскарження рішення суду

Оскарження рішень суду в апеляційному та касаційному порядку в залежності від судочинства практично не відрізняється, хоча свої особливості має кожна з процедур. Правила оскарження, яких слід дотримуватися при подачі апеляційної чи касаційної скарги та вони не залежать від виду судочинства.

Читайте также:  Прекращение договора страхования: как распрощаться со страховой компанией с выгодой для себя

Подати скаргу має право лише уповноважена на це особа. У ЦПК, ГПК та КАС України до уповноважених осіб відносяться учасники справи, а також особи, які в справі участі не брали, але в ході яких було вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. В КПК України встановлено чіткий перелік осіб, які мають право на оскарження рішення.

Скарга повинна містити обгрунтування вимог і бути правильно оформлена. А її подача повинна бути виконана у відведені терміни, зазначені у відповідному процесуальному кодексі.

Етапи оскарження рішення суду

Оскарження рішення суду в будь-якому судочинстві – це тривалий процес, регульований відповідним процесуальним кодексом України. Перший етап – подача апеляційної скарги у встановлені терміни.

Далі суд вирішує, чи відкривати апеляційне провадження. Розгляд скарги може зайняти як тижні, так і місяці. Але позивач має право звернутися в канцелярію апеляційного суду, щоб дізнатися терміни призначення розгляду справи.

У разі, коли суд не задовольнив вимоги або задовольнив їх частково, є можливість звернутися до суду касаційної інстанції. Але для цього потрібно обґрунтувати причини подачі скарги, вказавши в чому саме винесений вердикт був неправомірним.

Ціни на послуги адвоката при апеляції і касації

Вартість адвокатських послуг залежить від складності та обсягу робіт. Адвокатське бюро «Сергія Лисенка» в Києві надає комплексний супровід в кримінальних і цивільних справах, при якому складання апеляції або касації вже включено у вартість.

Послуга
Вартість
Примітка
Оскарження рішення суду від 2 500 грн
Вартість комплексного представництва інтересів у кримінальних справах (складання апеляції або касації вже включено у вартість) від 10 000 грн за кожну інстанцію
Представництво інтересів в суді по цивільних справах від 5 000 грн за кожну інстанцію
  • Термін на подачу апеляції визначається відповідним судочинством. Для цивільних справ оскарження судового рішення допустимо протягом 30 днів з моменту його оголошення, а ухвали суду — протягом 15 днів. У кримінальному кодексі передбачено 5-денний період для оскарження ухвали слідчого судді, 7-денний — для судової ухвали і 30-денний — для вироку.
  • Після того, як термін на подачу апеляції минув, судове рішення першої інстанції вступає в силу. Рішення апеляційних і касаційних судів набувають чинності в момент їх оприлюднення.
  • На певне рішення суду апеляція може бути подана зацікавленою особою тільки один раз. Після апеляції можна подати касацію.
  • Складання апеляції або касації в Адвокатському бюро «Сергія Лисенка» коштує від 2500 грн.
  • Записатися на консультацію в Адвокатське бюро «Сергія Лисенка» можна за телефонами: +38 (044) 298-17-87 — з питань представництва у цивільних справах; +38 (044) 298-17-88 — з питань представництва у кримінальних справах. Або відвідавши наш офіс за адресою: м Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-Е, оф. № 1002.

Апеляційна скарга в цивільній справі у Києві та по Україні

Законодавство закріплює можливість оскарження рішень, що винесені місцевими судами, шляхом апеляції. У цивільному процесі на апеляцію мають право подавати учасники справи та особи, інтересів яких стосується судове рішення.

Перегляд судових рішень в порядку апеляції здійснюється в Україні на підставі положень Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), деяких інших нормативно-правових актів. Ключові регламенти даної процедури міститися в главі 1 розділу V ЦПК.

Апеляційна скарга на рішення суду в цивільній справі – це документ, що розробляється за встановленою законодавством формою, та включає чітке обґрунтування порушення/ недотримання закону, котре допущене судом першої інстанції в ході прийняття рішення.

Фахівці адвокатського об'єднання «Алтекса» пропонують свою допомогу в складанні цього та інших процесуальних документів. Ми працюємо з клієнтами в Києві, а також по всій країні. Як показує наш досвід, ретельно підготована апеляційна скарга в цивільній справі в рази підвищує шанси на виграш у суді.

Саме тому наша команда ніколи не шкодує часу на попереднє вивчення матеріалів, наданих клієнтом, на підбір необхідних посилань на нормативні акти, а також на пошук прецедентів вирішення подібних справ у судовій практиці.

Загальний порядок та строк апеляції

Якщо раніше апеляційна скарга разом з пакетом документації подавалася до місцевого суду, який виніс відповідне рішення, то тепер звертатися слід прямо в апеляційний суд. Такий регламент закріплюється статтею 355 ЦПК.

Строк подачі документації:

  • 30 днів – при оскарженні рішення (по суті)
  • 15 днів – при оскарженні ухвали (судового акта, що зачіпає процесуальні аспекти)

Пропущені строки на апеляцію в певних ситуаціях допускається відновлювати. Якщо ви не впевнені, як саме діяти, та як правильно написати скаргу для апеляції, зв'яжіться з фахівцями нашої компанії. Крім консультацій в місті Київ, нами пропонуються зручні варіанти співпраці в віддаленому режимі (за допомогою телефону, електронної пошти, інших засобів зв'язку).

Правила оформлення апеляційної скарги

Законодавчі вказівки щодо форми та змісту документа міститися в статті 356 ЦПК. Перед тим як написати скаргу в апеляційний суд, слід перевірити наявність таких відомостей:

  • Коректної назви суду
  • Даних щодо всіх учасниках справи (ім'я/ назва, місцезнаходження, адреса)
  • Реквізитів судового рішення, що оскаржується
  • Доказів у справі

Апеляційна інстанція в цивільному процесі приймає тільки скарги, що подані в строк та оформлені без помилок. Якщо документ не відповідає зазначеним вимогам, суд вправі повернути його заявнику або залишити без руху.

У скарзі дуже важливо чітко вказати ті норми матеріального або процесуального права, які були не дотримані або порушені в процесі прийняття рішення судом першої інстанції.

Апеляційне провадження

Прийнявши скаргу, апеляційний суд з цивільних справ протягом 5 днів повинен винести рішення щодо відкриття провадження. Якщо підстави для відмови відсутні, таке провадження відкривається, на підтвердження чого судом виноситься відповідна ухвала.

Терміни розгляду скарги після відкриття провадження обмежуються 60 днями. Точка відліку в даному випадку – це дата винесення ухвали про відкриття провадження. Апеляція в цивільній справі може тривати довше лише у виняткових випадках. Ініціюється таке збільшення термінів за допомогою подачі відповідного клопотання однією зі сторін. Максимально терміни продовжується на 15 днів.

Апеляція в цивільному процесі закінчується наступними результатами:

  1. Відмовою в задоволенні скарги.
  2. Скасуванням рішення суду першої інстанції повністю/ частково та винесенням нового рішення/ закриттям провадження.
  3. Визнанням зазначеного рішення недійсним.

Команда АО «Алтекса» готова боротися за ваші інтереси! Нами забезпечується в комплексі подання та подальший супровід апеляційної скарги!

Апеляційна скарга зразок цивільна

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Апелянт – відповідач по справі: Іванов Іван Іванович,
Зареєстрований та проживає за адресою:
вул. Жовтнева, буд. 15, м. Новомосковськ
Дніпропетровської обл., 52555

т. 000 000 00 00

Позивач: Публічне Акціонерне Товариство
«Банк»,
вул. Десятинна, 4/6, м. Дніпропетровськ,01001,

тел. (000) 000-00-00

Третя особа: Петрова Ганна Іванівна,
Зареєстрована та проживає за адресою:
вул. Квітнева, буд. 38, с. Вільне
Синельниківського району
Дніпропетровської обл., 52510

т. 000 000 00 00

По справі №………..
Провадження №…………
Про стягнення заборгованості
за кредитним договором

Апеляційна скарга
На рішення Новомосковського міськрайонного суду
Дніпропетровської області

від 04 грудня 2014 року

Рішенням судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовні вимоги ПАТ «Банк» до мене, Іванова Івана Івановича, про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені повністю – з мене стягнуто на користь позивача заборгованість у сумі 2 143 731 грн. 91 коп.

З вищевказаним рішенням суду я не згоден, вважаю, що воно прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме:
1. Судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
При винесенні рішення суд послався на роз’яснення п.

24 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, вказавши, що «…у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково».
Але обґрунтовано пославшись на п. 24 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд не з’ясував обставини по справі стосовно факту, чи було застосовано кредитором право на повернення кредиту достроково.

Незважаючи на те, що відповідачем по справі Івановим І. І.

було подано заперечення на позовну заяву, у якому було вказано, що 21 травня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» була розглянута цивільна справа №…… за позовом ПАТ «Банк» до Петрової Ганни Іванівни і постановлено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №490049993 від 18.01.2007р. Суд не проаналізував ці обставини і не повністю з’ясував їх.

До заперечення додана копія Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» по справі №……., з якого вбачається, що стягнення заборгованості проведено за тим самим кредитним договором, стосовно якого подана позовна заява до Новомосковського міськрайонного суду і за яким Іванов І. І. є поручителем.
У зазначеному Рішенні Постійно діючого третейського суду вказано, що позивач ПАТ «Банк» скористався своїм правом вимагати в судовому порядку дострокового виконання всіх зобов’язань відповідача за кредитним договором згідно з п.6.7 Загальних умов кредитування, у разі прострочення більш ніж на один місяць терміну сплати обов’язкового платежу, а також випадках невиконання або неналежного виконання кредитного договору.
Таким чином, суд, неповно з’ясувавши обставини справи, не прийняв при винесенні рішення до уваги той факт, що позивач застосував право на повернення кредиту достроково у 2011 році.

Читайте также:  Заява про реєстрацію шлюбу

2. Судом порушено норми матеріального права.

Неповне з’ясування обставин по справі призвело до порушення норм матеріального права.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права . Це строк існування самого зобов’язання поруки . Таким чином, і право кредитора , і обов’язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає , що жодних дій щодо реалізації цього права , в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов’язання має бути пред’явлено в межах строку дії поруки (6 місяців , 1 року чи будь — якого іншого строку , який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред’явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право .
Правова позиція стосовно строку поруки висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року в справі №6-125цс14:
« Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У
разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор
протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову.

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред’явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов’язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов’язання за договором поруки припинилися».

Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені у 2011 році, ПАТ «Банк», відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов’язання і зобов’язаний був пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців з цієї дати.
Однак, після зміни строку виконання основного зобов’язання, ПАТ «Банк» до суду із позовом до поручителя Іванова І.І. звернувся лише у липні 2013 року, тобто зі спливом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.
Вважаю, що мої зобов’язання за договором поруки припинилися, і суд порушив норми матеріального права, стягнувши з мене заборгованість на користь позивача на підставі договору поруки, дія якого припинилася.

3. Судом порушено норми процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Але в рішенні суду не зазначено, з яких підстав суд відхилив докази, наведені мною у запереченні на позовну заяву, а саме, чому не прийнято до уваги Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» по справі №……

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 292, 295, 307, 309 ЦПК України, —

Прошу:
1. Рішення Новомосковського міськрайонного суду від 04.12.2014р. по справі №…… за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк» до Іванова Івана Івановича, третя особа: Петрова Ганна Іванівна про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасувати.

2. Ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк» до Іванова Івана Івановича про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Додатки
1. Копія Рішення міськрайонного суду
2. Копія Рішення Третейського суду
3. Докази сплати судового збору

4. Копія апеляційної скарги з додатками для позивача та третьої особи.

„____”__________2015р. ______________ Іванов І. І.

Подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

15 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 2-а-7354/08, адміністративне провадження №К/9901/67207/18 (ЄДРСРУ № 80481002) досліджував питання надмірного формалізму при повернені апеляційної скарги з підстав подання останньої безпосередньо до апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції.

У відповідності до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) в редакції, що була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Пп. 15.

5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України встановлено, що зміни до цього   Кодексу   вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно з пп. 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень зміни до цього   Кодексу   вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Разом з цим, частиною 1 статті 186 КАС України   (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Здійснивши аналіз вищевикладених норм, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема   статті 297      Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення пп. 15.

5 пункту 15 частини першої Розділу   VII   Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України   (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до   статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику без розгляду на підставі пп. 15.

5 пункту 15 частини першої Розділу   VII   Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України      (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв'язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною першою   статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України   (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).

ВИСНОВОК: Верховний суд погоджується з доводами скаржника про наявність у нього права звернутися з апеляційною скаргою в порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду зокрема, у постановах від 19 липня 2018 року по справі № 640/20036/17 (К/9901/48190/18), від 26 вересня 2018 року по справі № 826/8873/16 (К/9901/48198/18), від 20 грудня 2018 року по справі №815/1402/18 (К/9901/64044/18), від 06 березня 2019 року по справі №816/1760/18, (К/9901/63413/18), від 06 березня 2019 року по справі № 2040/7255/18, (К/9901/68496/18) та ін.

Ссылка на основную публикацию