Авторський договір про передачу виключних майнових прав на службовий твір

У сучасному світі інтелектуальна, творча діяльність набуває все більшого значення у різних сферах людської діяльності. Інтелектуальна власність є рушійною силою соціально-економічного розвитку суспільства.

Велику кількість творів автори створюють під час виконання своїх службових обов`язків. Визнання творів службовими істотно впливає на обсяг авторських прав та режим використання цих творів. Поняття “службовий твір” визначено у ст.

1 Закону України “Про авторське право і суміжні права“, а саме:

службовий твір – твір,  створений автором у порядку виконання службових   обов’язків   відповідно   до  службового  завдання  чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

З визначення службового твору вбачається його подвійний характер. З одного боку його творцем, безумовно, є працівник й у цій якості він має на нього беззаперечні права як автор. З іншого боку, об’єкт був створений у робочий час, оплачуваний роботодавцем і як продукт праці повинен належати роботодавцю.

Авторський договір про передачу виключних майнових прав на службовий твір

  • створення твору повинно входити до трудових обов’язків автора-працівника підприємства, тобто, не трудовим договором між працівником та роботодавцем, а посадовою інструкцією працівника повинен бути передбачений обов’язок працівника створювати такі твори;
  • автор повинен створювати твір на основі службового завдання чи трудового договору. При цьому, якщо договір терміновий та на виконання конкретних робіт, достатньо у самому договорі вказати завдання на створення твору. Слід зазначити, що до цього часу у законодавстві не конкретизовано поняття «службове завдання», не встановлені вимоги щодо оформлення службового завдання на створення твору. На практиці службове завдання оформляється у формі наказу про зобов’язання працівника створити певний твір, додатком до наказу є службове завдання, у якому зазначається характеристика майбутнього твору та критерії, яким він повинен відповідати, а також строки створення твору;
  • службовими будуть тільки ті твори, які створені працівником у зв’язку із виконанням ним трудових обов’язків: якщо працівник створює якісь твори, не пов’язані із виконанням службових обов’язків, роботодавець не може претендувати на автоматичне отримання майнових прав на такі твори.

Авторські права на службові твори до 01 січня 2004 року мали особливий статус. Так відповідно до ч.1-2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

  1. Авторське особисте  немайнове  право  на  службовий  твір належить його автору.
  2. Виключне майнове   право   на  службовий  твір  належить роботодавцю,  якщо  інше   не   передбачено   трудовим   договором (контрактом)  та  (або)  цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Тобто, роботодавцю для отримання майнових прав на твір було достатньо укласти трудовий договір з найманим працівником, в якому потрібно чітко прописати трудові обов`язки працівника або розробити  посадову інструкцію. У разі, коли трудовий договір безстроковий чи має загальний характер, роботодавець мав оформити службове завдання.

Авторський договір про передачу виключних майнових прав на службовий твірЗ 01 січня 2004 року вступив в силу новий Цивільний Кодекс України (надалі – ЦК України), ввів безліч новел у цивільне право, які безпосередньо вплинули на основні положення та принципи регулювання суспільних відносин, пов’язаних із створенням та використанням об’єктів інтелектуальної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 429 ЦК України, майнові   права   інтелектуальної   власності  на  об’єкт, створений у зв’язку  з  виконанням  трудового  договору,  належать працівникові,  який створив цей об’єкт,  та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Неважко помітити певні розбіжності в трактуванні належності майнових прав на службовий твір.

Закон говорить про те, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не встановлено трудовим або цивільно-правовим договором, а Кодекс – про те, що майнові права на об`єкт інтелектуальної власності належать працівникові, що його створив і роботодавцю (замовникові) спільно, якщо інше не встановлено договором.

Беззаперечно норма  Кодексу покращує становище автора, більш стимулює свободу творчості, більше захищає права творця.

Однак, дана норма ускладнила врегулювання взаємовідносин між працівником та роботодавцем відносно створених  творів, у зв`язку із виконанням трудового договору. При найменших упущеннях роботодавець ризикує понести величезні збитки.

Виділяючи кошти на створення твору, роботодавець виплачує авторську винагороду працівникові і в результаті потрапляє у повну залежність від нього: адже перш ніж використовувати створений твір, повинен отримати дозвіл працівника – автора твору. У випадку виникнення конфлікту, що дуже часто трапляється в трудових відносинах, працівник може легко не тільки зірвати проект, а й блокувати діяльність підприємства.

Тому, якщо функціональні обов`язки працівника припускають створення або можливість створення службового твору то, щоб врегулювати взаємовідносини та уникнення суперечок в майбутньому, потрібно укладати договір у письмовій формі. В ньому  має бути зазначено те, що всі майнові права на об`єкт інтелектуальної власності, створений у процесі виконання працівником трудових обов`язків належать роботодавцю.

Проаналізувавши законодавство з даного приводу, можна зробити висновок про те, що можливе укладення як трудового, так і авторського договору.

Укладаючи трудовий договір, до його змісту є доцільним включити наступні умови:

  • всі майнові права на твори, створені працівником у зв`язку із виконанням трудового договору та на підставі службового завдання, переходять до роботодавця;
  • якщо створення службових творів є єдиним чи основним обов`язком працівника, в договорі можливо передбачити, що роботодавець сплачує працівникові заробітну плату за створення працівником та за використання роботодавцем службових творів;
  • необхідно вказати перелік службових обов`язків. Це можливо зробити в окремо розробленій посадовій інструкції;
  • можливо оформити службове завдання окремою статтею в договорі або окремим документом. При цьому бажано конкретизувати службовий твір у службовому завданні, вказати вимоги роботодавця до нього.

Для авторського права традиційною є договірна форма правовідносин між автором та особою, яка використовує результати творчої діяльності автора. Виходячи з цього, можна сказати, що одним із засобів захисту авторських прав на службовий твір є авторський договір.

Слід зазначити, що авторський договір ніяк не залежить від трудових взаємовідносин автора з роботодавцем або від того чи є твір службовим або створений автором за власної ініціативи. Тому другою стороною в цьому договорі, згідно законодавства України, може бути будь-який суб`єкт цивільно-правових відносин.

Авторський договір між роботодавцем та працівником можливо укласти у тому випадку, коли створення службових творів не передбачено ні посадовою інструкцією, ні трудовим договором, або ж трудовим договором не врегульовано питання про майнові права на твір.

Взаємовідносини між роботодавцем та автором відносно твору, створеного за рамками трудового договору можуть бути врегульовані наступними авторськими договорами: про створення за замовленням об`єкта авторського права та про передачу виключних майнових авторських прав.

Перший вид укладається до створення твору. В ньому мають бути вказані істотні вимоги роботодавця до майбутнього твору, строки створення, розмір та порядок виплати винагороди та положення про те, що всі майнові права на твір, створений за замовленням роботодавця, переходять до роботодавця.

Авторський договір про передачу виключних майнових прав на службовий твірДругий вид договору можливо укласти після створення твору. Відповідно до ст. 1113 ЦК України, за  договором  про  передання  виключних   майнових   прав інтелектуальної  власності  одна  сторона (особа,  що має виключні майнові права) передає  другій  стороні  частково  або  у  повному складі  ці  права  відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Наразі, за створення та використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір і порядок виплати якої встановлюється трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Отже, при використанні службового твору його автор, крім заробітної плати, має право на виплату авторської винагороди. Виплачувати авторську винагороду має та особа, яка використовує службовий твір.

Необхідно зазначити, що у випадку створення працівником об`єкту інтелектуальної власності з перспективою патентування, доцільно всю роботу провадити на підставі належним чином оформленого службового завдання, в якому необхідно вказати чіткий опис характеристик майбутнього продукту, що буде корисним при доказі пріоритетності прав у спірних ситуаціях.

Таким чином, можна зробити висновок, що  ЦК України по-новому врегулював питання майнових прав на твір, створений у результаті виконання трудового договору, з огляду на інтереси автора та роботодавця. Для авторського права традиційною є договірна форма правовідносин між автором та особою, яка використовує результати творчої діяльності автора.

Договір про передачу виключних майнових прав можна укладати вже після створення твору. В ньому необхідно точно визначити відчужувані майнові права, інакше вони не будуть вважатися переданими. Звичайно, для службового авторства укладати щораз окремі авторські договори незручно.

Простіше один раз підписати трудовий контракт, а потім видавати накази про службове завдання. Необхідно точно вказати майнові права, що передаються. Це положення дуже важливе та вимагає особливої уваги сторін, оскільки майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються не переданими.

У зв’язку з тим, що ЦК України не скасував норми Закону, краще враховувати його. При цьому не варто забувати про те, що у випадку протиріччя норм Закону ЦК України, перевагу має ЦК України.

По-перше, в ієрархії нормативно-правових актів він має вищу юридичну силу по відношенню із законами, а по-друге, дата прийняття цього нормативно-правового акту є більш пізньою по відношенню до діючого Закону України «Про авторське право і суміжні права».

інтелектуальна власність / авторське право

Цивільне право України

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

  • ЦК України, прямо не вказуючи на авторські договори та договори про передачу суміжних прав як на окремі види договорів, разом із тим визначає, що розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:
  • 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
  • 2) ліцензійний договір;
  • 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
  • 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
  • 5) інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
  • Юридичні ознаки цих договорів: взаємні, консенсуальні, відплатні.

Форма договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності — письмова. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Застосування авторських договорів докладніше врегульовано Законом України «Про авторське право і суміжні права». Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.

Читайте также:  Услуги юриста по регистрации ООО, ТОВ под ключ

Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передано (відчужено) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи-суб'єкта авторського права.

Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків вільного використання твору, передбачених статтями 21—25 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Права на використання твору іншим особам може бути передано на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

За авторським договором про передання виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. За особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

За авторським договором про передання невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Право на передання будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

Договори про передання прав на використання творів укладають у письмовій формі. В усній формі може бути укладено договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Істотними умовами договору є: строк дії договору, спосіб використання твору, територія, на яку поширюється право, що передають, розмір і порядок виплати авторської винагороди.

Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином.

При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені KM України.

Оплата авторського гонорару може здійснюватись шляхом паушального платежу (одноразово) чи шляхом роялті (залежно від кількості реалізованих примірників).

За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити в майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може бути передбачено виплату замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, має бути у ньому визначено.

Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.

Щодо відповідальності за невиконання авторського договору, то сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду. Спори щодо відповідальності за невиконання умов авторських договорів вирішують у суді.

Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм (суміжні права) можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору про передачу суміжних прав, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку поширюються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені KM України.

Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, може бути також передано (відчужено) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи — суб'єкта суміжних прав.

Якщо фонограми, відеограми чи їх примірники введені виробником фонограми (відеограми) чи за його згодою у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається винятково правом виробника фонограми (відеограми).

Дотримується роботодавець Вашого авторського права на службовий твір?

Що таке службовий твір?

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», службовий твір — твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом). Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.

Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За результатом створеного твору у автора виникають майнові та немайнові права.

  • Особисте немайнове право на службовий твір.
  • Особисті немайнові права автора належать його автору і не можуть бути передані іншим особам. До таких прав належить:
  • — вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
  • — забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
  • — вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання; — вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
  • Майнове право на службовий твір
  • Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю , якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем, що дає право роботодавцю використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом в тому числі, але не виключно:
  • + відтворення творів;
  • + публічне виконання і публічне сповіщення творів;
  • + публічну демонстрацію і публічний показ;
  • + будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
  • + переклади творів;
  • + переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
  • + включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
  • + розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
  • + подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
  • + здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу,  відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів,  комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
  • + імпорт примірників творів. 
  • У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.
  • Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.
  • Як захистити своє авторське право на твір?  
  • Дієвим захистом авторських прав на службовий твір є укладення цивільно-правового (авторського) договору щодо порядку створення твору, повідомлення, розподілу майнових прав, виплати авторської винагороди та інших умов.

Зразки договір можна знайти на офіційному порталі Державної служби інтелектуальної власності за посиланням http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html .

В сьогоденних реаліях укладання авторського договору є великою рідкістю, що призводить до зволікання правами роботодавцем.

Чи повинна надавитись авторська винагорода за створення службового твору? 

Так, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

  1. Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата — це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода — це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.
  2. У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди, суди при обчисленні такої винагороди мають керуватися положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 72 (72-2003-п) «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав».
  3. Підсумовуючи викладене, для захисту авторського права на твір, створений при виконанні трудових обов’язків необхідно укладати авторський договір щодо використання службового твору роботодавцем, в якому передбачати розподіл майнових прав, виплату авторської винагороди та інші умови.     

Договір про передання виключного майнового права на використання літературного твору

ДОГОВІР
ПРО ПЕРЕДАННЯ ВИКЛЮЧНОГО МАЙНОВОГО ПРАВА НА ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОР
У

м. ____________                                                      «___» ____________ 200_ р.

  • ______________________________________________________________________
  • (вказати прізвище, ім'я, по батькові автора)
  • (надалі іменується «Автор»),з однієї сторони,
  • та
  • ______________________________________________________________________
  • (вказати найменування сторони)
  • (надалі іменується «Видавництво») в особі _________________________________
  • ______________________________________________________________________,
  • (вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
  • що діє на підставі
  • ______________________________________________________________________,
  • (вказати: статуту, довіреності, положення тощо)
  • з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони», а кожна окремо — «Сторона») уклали цей Договір про передання виключного майнового права на використання літературного твору (надалі іменується «Договір») про наступне:
  • 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Читайте также:  Подводные камни договоров о закупке: что нужно знать заказчикам и участникам тендера

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Автор за плату у повному обсязі передає Видавництву належне Авторові виключне майнове право на використання літературного твору, визначеного у п. 1.2 цього Договору (надалі іменується «твір»), а Видавництво зобов'язується сплатити Авторові винагороду.

1.2. Твір має наступні ознаки та характеристики: ______________________.

1.3. Виключне майнове право на використання твору, яке за цим Договором передається від Автора до Видавництва, охоплює усі дії (способи), що визначені як використання твору у чинному законодавстві України, але не охоплює право Автора дозволяти або забороняти використання твору.

1.4. Виключне майнове право на використання твору, яке за цим Договором передається від Автора до Видавництва, вважається належним Видавництву з _________________.

1.5. Автор зобов'язується передати Видавництву рукопис твору не пізніше «___» ____________ 200_ р. шляхом _____________________. Передача рукопису оформлюється Актом приймання-передачі у строк _______________ шляхом ___________.

1.6. Підписаний Автором рукопис передається в двох примірниках, надрукованих на лазерному принтері шрифтом Times New Roman, через півтора інтервали, по 28 — 30 рядків на одному боці стандартного аркуша А4, до 60 знаків у рядку, кількість сторінок ___________.

2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

2.1. У випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

2.1.1. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

2.1.2. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності).

2.1.3. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

3. ПЛАТА ТА РОЗРАХУНКИ

 3.1. Видавництво зобов'язується сплатити Авторові плату в розмірі _________________________ грн. у строк ____________ шляхом ______________.

4. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

4.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

4.2. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

5. ДІЯ ДОГОВОРУ

5.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Видавництва.

5.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього Договору та закінчується ____________________________________.

5.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

5.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

5.5. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

5.6. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

5.7. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1.

Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

6.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть враховуватися при тлумаченні умов цього Договору.

6.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

6.4. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із Сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою Стороною.

6.5. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені печаткою Видавництва.

6.6. Всі виправлення за текстом цього Договору мають юридичну  силу та можуть враховуватися виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами Сторін та скріплені печаткою Видавництва.

6.7. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, — по одному для кожної із Сторін.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

  1. ВИДАВНИЦТВО
  2. ______________________________
  3. ______________________________
  4. ______________________________
  5. ______________________________
  6. ______________________________
  7. Підписи
  8. За видавництво
  9. Керівник ____________/___________/

М. П.

  • АВТОР
  • ______________________________
  • ______________________________
  • ______________________________
  • ______________________________
  • ______________________________
  • сторін
  • Автор______________/___________/

Загальна характеристика авторського договору

Авторський договір
— це консенсуальна угода у галузі права
інтелектуальної власності (авторського
права), за якою автор або правонаступники
передають готовий твір певній організації
для використання або автор бере на себе
обов’язок створити певний твір і
передати його для використання обумовленим
у договорі способом.

Відповідно до
законодавства України, особі, що має
авторське право, належить виключне
право надавати іншим особам дозвіл на
використання твору будь-яким способом
або всіма відомими способами на основі
авторського договору. З іншого боку,
використання твору будь-якою особою
дозволяється виключно на основі
авторського договору, за вийнятком
випадків, коли допускається вільне
використання твору.[1]

Розрізняють такі
види авторських договорів:

Про передачу
виключного права на використання твору:
власник авторського права передає іншій
(тільки одній) особі право використовувати
твір певним способом, а також передає
право дозволяти або забороняти
використання цього твору іншим особам.
При цьому за володілцем авторського
права залишаються лише права, що не
передаються (невідчуджувані).

Про передачу
невиключного права на використання
твору: власник авторського права на
твір передає іншій особі право
використовувати твір певним способом
і у встановлених межах. При цьому за
особою, яка передає невиключне право,
зберігається право на використання
твору і на передачу невиключного права
на використання твору іншим особам.

За авторським
договором замовлення автор зобов'язується
створити у майбутньому твір відповідно
до умов цього договору і передати його
замовникові. Договором може передбачатися
виплата замовником авторові авансу як
частини авторської винагороди.

Стаття 1113. Договір
про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності

1. За договором про
передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності одна сторона
(особа, що має виключні майнові права)
передає другій стороні частково або у
повному складі ці права відповідно до
закону та на визначених договором
умовах.

2. Укладення договору
про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності не впливає
на ліцензійні договори, які були укладені
раніше.

3.

Умови договору
про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності, що погіршують
становище творця відповідного об'єкта
або його спадкоємців порівняно з
становищем, передбаченим цим Кодексом
та іншим законом, а також обмежують
право творця на створення інших об'єктів,
є нікчемними.

1. Особа, яка має
виключні майнові права інтелектуальної
власності, зазначені у ст. 424 ЦК, може
передати їх будь-якій іншій особі
повністю або частково.

За договором про
передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності одна сторона
передає другій стороні частково чи у
повному складі майнові права відповідно
до закону та на визначених договором
умовах. За ст.

31 Закону України «Про
авторське право і суміжні права» автор
(чи інша особа, яка має авторське право)
може передати свої майнові права
будь-якій іншій особі повністю або
частково.

При цьому відповідно до
зазначеного Закону передача майнових
прав автора (чи іншої особи, котра має
авторське право) оформлюється авторським
договором. Майнові права, що передаються
за авторським догово­ром, мають бути
у ньому визначені. Майнові права, не
зазначені у авторському договорі як
відчужувані, вважаються такими, що не
передані.

2. Укладення договору
про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності не впливає
на ліцензійні або будь-які інші договори
на використання об'єкта права
інтелектуальної власності, що були
укладені раніше.

3.

Договір про
передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності не повинен
передбачати умов, що обмежують право
творця на створення у майбутньому інших
творів на зазначену у договорі тему чи
у вказаній галузі, а також умов, які
погіршують становище творця відповідного
об'єкта або його спадкоємців порівняно
із становищем, передбаченим ЦК та іншими
законами. Наявність цих умов у договорі
не створює для сторін відповідних
правових наслідків.

Інформація щодо державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір

  • 1. Що таке авторське право
  • Авторське право — це сукупність прав, які належать автору у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.
  • Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

2.

З якого моменту виникає авторське право?

Авторське право виникає з моменту створення твору.

Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

  1. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
  2. Суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
  3. 3. Права автора твору, або іншої особи, яка має авторські права на твір
  4. Немайнові права
  5. Автору належать такі особисті немайнові права:
  • вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
  • забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
  • вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
  • вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
  • Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.
  • Майнові права
  • До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
  • право на використання твору;
  • виключне право дозволяти використання твору;
  • право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
  • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
  1. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
  2. Право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
  3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
  • відтворення творів;
  • публічне виконання і публічне сповіщення творів;
  • публічну демонстрацію і публічний показ;
  • будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
  • переклади творів;
  • переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
  • включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
  • розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
  • подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
  • здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер;
  • імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

4. Як зареєструвати авторське право на твір?

Питання державної реєстрації авторських прав на твори у галузі науки, літератури і мистецтва та договорів, які стосуються права автора на твір, регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) та Порядком державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1756 «Про державну реєстрацію авторського права та договорів, які стосуються права автора на твір» (далі – Порядок).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації авторського права на твір:

  1. заява, викладена українською мовою, що складається за встановленою формою (у пункті 3 заяви об’єкти авторського права зазначаються відповідно до статті 8 Закону);
  2. примірник твору у матеріальній формі, визначеній пунктом 15 Порядку;
  3. документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору (за наявності);
  4. документ про сплату збору за підготовку до державної реєстрації авторського права на твір та державного мита за видачу свідоцтва або копія документа, що підтверджує наявність пільг;
  5. довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені автора або його спадкоємця подається довіреною особою, або копія довіреності, засвідчена відповідно до законодавства;
  6. документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора);
  7. додаткові документи:
    • при реєстрації авторського права на службовий твір, додатково додається документ, що підтверджує належність майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору
    • при реєстрації авторського права на комп'ютерну програму, додатково додається настанова щодо використання програми.
    • при реєстрації авторського права на базу даних, додатково додається настанова щодо використання бази даних і опис структури бази даних.
    • при реєстрації авторського права на твори архітектури, містобудування, садово-паркового та монументального мистецтва, додатково додається анотація, яка повинна містити назву твору, його місцезнаходження (адресу), архітектурні характеристики і параметри, час і місце створення.

Подання заявки

Заявки на державну реєстрацію подаються до Укрпатенту заявником або його довіреною особою у паперовій формі:

  • засобами поштового зв’язку за адресою Укрпатенту — вул. Глазунова, 1, Kиїв-42, 01601,
  • через поштову скриньку безпосередньо за адресою Укрпатенту — вул. Глазунова, 1, м. Київ.
  • Телефони для довідки з питань державної реєстрації авторського права: (044) 494-06-64, (044) 498-38-56, (044) 498-38-52.
  • Розгляд заявки
  • Розгляд заявки i прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір або про відмову в реєстрації здійснюється протягом місяця від дати надходження документів заявки.

Якщо заявка відповідає встановленим вимогам, приймається рішення про реєстрацію авторського права на твір. В іншому випадку заявнику надсилається обґрунтоване рішення про відмову в реєстрації.

  1. На підставі рішення про реєстрацію авторського права на твір та за наявності документа про сплату збору за оформлення i видачу свідоцтва відомості про реєстрацію авторського права на твір заносяться до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір.
  2. Датою реєстрації авторського права на твір є дата занесення відомостей про реєстрацію до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір.
  3. Видача свідоцтва здійснюється Укрпатентом в місячний строк від дати реєстрації.
  4. Свідоцтво видається безпосередньо заявнику, його довірений особі або надсилається на адресу, зазначену в заяві.

5. Як отримати авторські права на твір?

  • Бути автором твору або отримати авторські права на підставі Закону або договору.
  • Особа, яка має виключне право дозволяти використання твору, може використовувати цей твір на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
  • Використання твору іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання твору, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.
  • Майнові права інтелектуальної власності на твір можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.
  • Умови передання майнових прав інтелектуальної власності на твір можуть бути визначені договором.
  • Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності на твір укладається у письмовій формі.
  • Договори, які подаються на державну реєстрацію, мають відповідати загальним положенням Цивільного кодексу України та вимогам до договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, визначеним у главі 75 Цивільного кодексу України і статтях 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
  • Зразки примірних договорів:
  • Ліцензійний договір
  • Договір про передання (відчуження) майнових прав
  • Договір про створення за замовленням і використання твору
  • Договір про розподіл майнових прав на службовий твір
  • Видавничий договір
  • Договір між співавторами твору
  • 6. Реєстрація договору
  • Процедуру подання заявок на реєстрацію договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності на твір, їх розгляду, реєстрації та публікації відомостей про цю реєстрацію визначено Порядком.
  • Перелік документів, необхідних для реєстрації договорів, які стосуються права на твір:
  1. заява, викладена українською мовою, що складається за встановленою формою (у пункті 3 заяви об’єкти авторського права зазначаються відповідно до статті 8 Закону);
  2. примірник твору у матеріальній формі, визначеній пунктом 15 Порядку;
  3. примірник авторського договору, що засвідчує передачу (відчуження) майнового права на твір або примірник авторського договору про передачу права на використання твору;
  4. документ, що підтверджує виключне майнове право на твір, якщо передачу (відчуження) майнових прав або права на використання твору здійснює особа, яка має виключне майнове право на твір, але не є автором твору;
  5. документ про сплату збору за підготовку до реєстрації договору, який стосується права автора на твір, або копія документа, що підтверджує наявність пільг;
  6. довіреність, оформлена в установленому порядку, якщо заявка від імені суб'єкта авторського права подається довіреною особою, або копія довіреності, засвідчена відповідно до законодавства.

Подання заявки

Заявки на державну реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір, подаються до Укрпатенту у паперовій формі стороною договору або її довіреною особою:

  • засобами поштового зв’язку за адресою Укрпатенту — вул. Глазунова, 1, Kиїв-42, 01601,
  • через поштову скриньку безпосередньо за адресою Укрпатенту — вул. Глазунова, 1, м. Київ.
  1. Телефони для довідки з питань державної реєстрації договорів, які стосуються права автора на твір: (044) 494-06-64, (044) 498-38-56, (044) 498-38-52.
  2. Розгляд заявки
  3. Розгляд заявки i прийняття рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, здійснюється протягом місяця від дати надходження правильно оформлених документів заявки.

Якщо заявка відповідає встановленим вимогам, приймається рішення про реєстрацію договору. В іншому випадку заявнику надається обґрунтоване рішення про відмову в реєстрації.

  • На підставі рішення про реєстрацію договору відомості про його реєстрацію заносяться до Державного реєстру договорів, якi стосуються права автора на твір.
  • Датою реєстрації договору є дата занесення відомостей про реєстрацію до Державного реєстру договорів.
  • Видача рішення про реєстрацію договору здійснюється Укрпатентом в місячний строк від дати державної реєстрації.
  • Рішення видається безпосередньо заявнику, його довіреній особі або надсилається на адресу, вказану в заяві.
Ссылка на основную публикацию