Децентралізація влади — проект змін до конституції україни

Мета реформи — формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя,  узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Реформа передбачає відповідальність органів місцевого самоврядування перед жителями – за ефективність своєї роботи, а перед державою – за її законність.

Ключові результати

В Україні процес децентралізації розпочато 2014 року з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (01.04.2014), законів України «Про співробітництво територіальних громад» (17.06.2014), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (05.02.2015) та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації.

Цей процес дозволив формувати відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування значний дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ).

За 6 років реформи утворено 1070 ОТГ, у які добровільно об’єдналися 4882 громад. З них у 936 ОТГ відбулись перші місцеві вибори.  

Урядом затверджено перспективні плани формування територій громад 24 областей, які 100% охоплюють територію областей. 

Площа утворених ОТГ становить майже 47% від загальної площі України. В ОТГ та містах обласного значення проживає понад 70% населення України .

Відповідно до прийнято Закону України від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», Кабінетом Міністрів України визначено адміністративні центри та затверджено території 1470 спроможних територіальних громад, у яких будуть проведені місцеві вибори у 2020 році на новій територіальній основі. 

Завдяки запровадженню міжмуніципального співробітництва громади отримали можливість консолідувати зусилля та реалізовувати спільні проекти. Зокрема 1354 територіальних громад уклали 604 договори про співробітництво.  

Децентралізація влади - проект змін до Конституції України Децентралізація влади - проект змін до Конституції України

Децентралізація влади - проект змін до Конституції України

Навіщо щось змінювати?

Сьогодні демократія є найзатребуванішою формою політичного устрою суспільства, що дає можливість людям не тільки обирати керівників, а й контролювати владу. Незважаючи на всі проблеми, що постають у рамках демократичної форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, саме влада народу найкраще справляється з викликами сучасності.

Тривала відсутність політичної волі для проведення повноцінної децентралізації у державному управлінні стала однією з причин посилення сепаратистських рухів на сході країни. Наслідками політики тотальної централізації влади в Україні стали:

  • істотна залежність територій від центру;
  • низький рівень інвестиційної привабливості територій;
  • інфраструктурно, фінансово та кадрово слабкі громади;
  • деградація сільської місцевості;
  • складна демографічна ситуація;
  • низька якість надання публічних послуг;
  • низький рівень довіри до влади;
  • високий рівень корупції
  • низька ефективність управлінських рішень.

Станом на початок реформи у 2014 році тільки 6 регіонів в Україні були самодостатніми, що викликало значну регіональну диспропорцію, а відповідно – і якість життя та послуг, що отримували українці. Ці виклики вимагали проведення кардинальних реформ  в частині державного управління, місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

Що передбачає реформа?

  • Добровільне об'єднання та укрупнення територіальних громад
  • Реформа децентралізації дала поштовх до формування дієздатного та найбільш наближеного до громадянина інституту влади – місцевого самоврядування.
  • Добровільне об'єднання територіальних громад дозволило новоутвореним органам місцевого самоврядування дістати відповідні повноваження та ресурси, що їх раніше мали міста обласного значення.

Інтереси громадян, які мешкають на території об’єднаної громади, тепер представляють обраний голова, депутатський корпус та виконавчі органи ради громади, що забезпечують реалізацію наданих законом повноважень в інтересах громади.

У населених пунктах, що увійшли до складу об’єднаної громади, право жителів на місцеве самоврядування та надання послуг громадянам забезпечують обрані ними старости.

Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» збільшення та об’єднання громад здійснювалось шляхом добровільного об’єднання з урахуванням думки громадян. Обов’язковим при плануванні створення громад є визначення потенційних ресурсних можливостей громади для економічного та соціального розвитку і можливості забезпечити надання якісних послуг жителям.

Фінансова децентралізація

Ефективне місцеве самоврядування та забезпечення ним поступального соціально-економічного розвитку відповідних територій має супроводжуватися збільшенням ресурсної та фінансової бази. Децентралізовані повноваження мають бути забезпечені відповідним ресурсом для якісного виконання.

Тому із внесенням змін до Податкового та Бюджетного кодексів, від 1 січня 2015 року місцевим самоврядуванням отримано більше фінансів для підвищення економічної спроможності.

Об’єднані громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення, зокрема – зарахування до місцевих бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

До того ж, ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (до реформи прямі відносини мали лише обласні та районні бюджети, бюджети міст обласного значення), для виконання делегованих державою повноважень їм надаються відповідні трансферти (дотації, освітня та медична субвенції, субвенція на розвиток інфраструктури громад тощо). Законодавчі зміни також надали право органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві бюджети незалежно від дати прийняття закону про Державний бюджет.

Такі покращення вже дали перші помітні результати. Власні доходи місцевих бюджетів з 2014 по 2019 рік збільшилися на 200 млрд. грн. (з 68,6 млрд. грн. до 267 млрд. грн). Це — реальний інструмент впливу на досягнення результату та відповідальність за довіру громад.

Нові повноваження та можливості    

Об’єднані територіальні громади, крім зростання власних фінансових можливостей, у результаті децентралізації мають й інші інструменти забезпечення економічного розвитку – здійснення зовнішніх запозичень, самостійне обрання установ з обслуговування коштів місцевих бюджетів відносно розвитку та власних надходжень бюджетних установ. Децентралізовано повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику.

Після прийняття низки законів щодо децентралізації повноважень і регулювання земельних відносин громади дістануть право розпоряджатися землями за межами населених пунктів.

Верховною Радою України прийнято закони, які надають можливість децентралізувати частину повноважень ЦОВВ щодо надання базових адміністративних послуг: реєстрацію нерухомості, бізнесу, місця проживання особи – передавши їх на рівень громад.

  1. Напрацьовані законопроєкти, покликані чітко розмежувати повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, дозвілля, соціально-економічного розвитку, інфраструктури між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на кожному з територіальних рівнів адміністративно-територіального устрою держави.
  2. Цілі та завдання
  3. Сформувати нову територіальну основу для діяльності органів влади шляхом:  
  • визначення адміністративно-територіального устрою базового рівня для формування на новій територіальній основі спроможних територіальних громад;
  • визначення адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня як територіальної основи для діяльності органів державної влади;
  • визначення засад адміністративно-територіального устрою України, порядку створення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів відповідно до європейських стандартів;
  • створення та адміністрування Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів України в рамках виконання нової бюджетної програми “Електронне урядування у сфері розвитку громад та територій України”.

Сформувати ефективне місцеве самоврядування та оптимальну систему територіальної організації влади на новій територіальній основі шляхом: 

  • закріплення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні шляхом внесення відповідних змін до Конституції України.;
  • розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, в тому числі щодо повноважень територіальних органів центральних органів виконавчої влади, їх підрозділів з урахуванням принципу субсидіарності та нової територіальної основи;
  • впровадження збалансованої бюджетної моделі надходжень та витрат органів місцевого самоврядування на виконання власних та делегованих повноважень;
  • переформатування місцевих державних адміністрацій відповідно до нової компетенції, основними повноваженнями яких буде забезпечення законності та правопорядку, додержання прав і свобод громадян, виконання державних і регіональних програм, забезпечення координації (взаємодії) діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, здійснення адміністративного нагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування;
  • розвитку форм міжмуніципального співробітництва, зокрема щодо створення та діяльності міських агломерацій;
  • вирішення питання щодо відкритості та прозорості адміністрування місцевих податків і зборів органами місцевого самоврядування;
  • створення сприятливих правових умов для залучення жителів територіальних громад до прийняття управлінських рішень на місцях, розвиток форм місцевої демократії.
  • створення та адміністрування Єдиного державного реєстру актів органів місцевого самоврядування в рамках виконання нової бюджетної програми “Електронне урядування у сфері розвитку громад та територій України”;
  • створення та адміністрування Державного реєстру повноважень органів місцевого самоврядування в рамках реалізації нової бюджетної програми “Електронне урядування у сфері розвитку громад та територій України”.
Читайте также:  Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів - (ЗРАЗОК 2022 року)

Над реформою працюють 

Президент України, Офіс Президента України, Головний департамент регіонального та кадрового розвитку та Департамент місцевого самоврядування та децентралізації, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Міністерство розвитку громад та територій України, Асоціація сільських, селищних рад та об'єднаних громад, Українська асоціація районних та обласних рад, Асоціація об'єднаних територіальних громад, Асоціація міст України, Обласні державні адміністрації, Районні ради, Районні державні адміністрації, Програма «U-LEAD з Європою»

Матеріали та посилання

  • Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»
  • Державна стратегія регіонального розвитку до 2020 року
  • Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні
  • Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»
  • Закон України «Про співробітництво територіальних громад»
  • Закон України «Про засади державної регіональної політики»
  • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 77-р «Про затвердження плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки» 
  • Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування 
  • Календар подій по реформі
  • Ключові новини
  • Юридична консультація

Загальна інформація

Кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці.

Але люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми.

Отже саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.

Для цього в Україні відбувається децентралізація — передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей — органам місцевого самоврядування.

Реформа триває з 2014 року і вже має результати, ознайомитися з якими можна нижче:

Результати першого етапу децентралізації в Україні

2014-2019 роки

Державна політика України у сфері місцевого самоврядування спирається на інтереси жителів територіальних громад і передбачає децентралізацію влади – тобто передачу від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. В основу цієї політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування та найкращі світові стандарти суспільних відносин у цій сфері.

Законодавче підґрунтя для докорінної зміни системи влади та її територіальної основи на всіх рівнях почало формуватися у 2014 році.

У квітні 2014 року Уряд схвалив основний концептуальний документ — Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.Після цього бувзатверджений План заходів щодо її реалізації, які дали старт реформі.

Для реалізації положень Концепції та завдань Плану заходів, необхідно було в першу чергу внести відповідні зміни до Конституції України, а також сформувати пакет нового законодавства.

Зміни до Конституції перш за все мали вирішити питання утворення виконавчих органів обласних та районних рад, реорганізації місцевих державних адміністрацій в органи контрольно-наглядового типу, дати чітке визначення адміністративно-територіальної одиниці – громади.

Зусиллями вітчизняних фахівців, практиків, науковців, експертів проект змін до Конституції був розроблений та переданий на широке публічне обговорення. Запропоновані зміни підтримало суспільство та високо оцінила Венеційська Комісія.

  • На жаль, політичні обставини не дозволили Верховній Раді України прийняти подані Президентом України зміни до Конституції щодо децентралізації.
  • Тому Уряд з 2014 року розпочав реформу в межах чинної Конституції.
  • За цей час вже сформований і діє основний пакет нового законодавства, впроваджуються першочергові законодавчі ініціативи. Мова йде про:
  • Закони про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України. Завдяки цим змінам відбулася фінансова децентралізація:
  1. місцеві бюджети зросли на 206,4 млрд грн: з 68,6 млрд в 2014 до 275 млрд грн в 2019 році.
  2. Закон також запровадив інститут старост в ОТГ, які представляють інтереси сільських мешканців в раді громади.
  3. У 2018 році об’єднані громади отримали у комунальну власність майже 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
  • Закон «Про співробітництво територіальних громад». Створив механізм вирішення спільних проблем громад: утилізація та переробка сміття, розвиток спільної інфраструктури тощо. Цим механізмом скористалися вже сотні громад.
  • Закон «Про засади державної регіональної політики». Державна підтримка регіонального розвитку та розвитку інфраструктури громад за час реформи зросла у 41,5 разів: з 0,5 млрд в 2014 до 20,75 млрд грн у 2019 році. За рахунок цієї підтримки в регіонах та громадах реалізовано у 2015-2019 роках більше 12 тисяч проектів.
  • Пакет законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг. Це дозволило делегувати органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноваження з надання базових адміністративних послуг: реєстрацію місця проживання, видачу паспортних документів, державну реєстрація юридичних та фізичних осіб, підприємців, об’єднань громадян, реєстрацію актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань тощо.

Нова законодавча база значно посилила мотивацію до міжмуніципальної консолідації в країні, створила належні правові умови та механізми для формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об’єднують свої зусилля у вирішенні нагальних проблем. Також вже виправдала себе нова модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів, які отримали певну автономію і незалежність від центрального бюджету.

Успіхи реформи на першому етапі свідчать, що Україна обрала правильний шлях і треба рухатися ним далі. Зупинятися вже не можна.

Децентралізація влади - проект змін до Конституції України

Другий етап децентралізації в Україні

2020-2021 роки

Кабінет Міністрів України визначив підтримку реформи децентралізації в Україні одним з пріоритетних завдань, що сприятиме розвитку місцевого самоуправління і економічного розвитку країни в цілому.

2020 рік став ключовим у питанні формування базового рівня місцевого самоврядування: 12 червня 2020 року Уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій базового рівня.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів, в Україні сформовано 1469 територіальних громад, які покриватимуть усю територію країни. 

Децентралізація влади - проект змін до Конституції України

17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з документом, тепер в Україні 136 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував.

  • 15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову 3809 про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року.
  • 16 липня Верховна Рада України прийняла зміни до виборчого законодавства.
  • 25 жовтня 2020 року пройшли місцеві вибори на новій територіальній основі громад і районів. 
  • Усе це створює стійке підґрунтя для наступних кроків реформи місцевого самоврядування, а також сприяє прискоренню реформ у сфері охорони здоров’я, освіти, культури, соціальних послуг, енергоефективності та інших секторах.

Щодо подальшого розвитку законодавчої бази

Для продовження реформи необхідно прийняти ще ряд важливих законів:

— Про засади адміністративно-територіального устрою України.

В рамках чинної Конституції визначає засади, на яких має ґрунтуватися адміністративно-територіальний устрій України, види населених пунктів, систему адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань адміністративно-територіального устрою, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адмінтеродиниць та населених пунктів, ведення Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів України.

— Про службу в органах місцевого самоврядування (нова редакція). Забезпечить рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування, підвищить престижність служби в ОМС, мотивацію місцевих службовців до розвитку громад та власного розвитку.

  1. — Щодо державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування.
  2. — Про місцевий референдум.
  3. — Оновлення законів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації тощо.

У результаті повноваження між рівнями управляння повинні бути розмежовані за принципом субсидіарності. Мешканці громад мають бути забезпечені механізмами та інструментами впливу на місцеву владу та участі у прийнятті рішень.  

У 2022 році очікується внесення зміни до Конституції щодо децентралізації, які необхідні для подальшого просування реформи та її завершення.

3.9. Місцеве самоврядування. Децентралізація влади

№№ 6/98, 4/09, 11/09, 5/10

В Україні основоположні принципи місцевого самоврядування закріплені в Конституції України (розділ XI). На конституційному рівні дія принципу несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності не поширюється на депутатів рад.
     (абзац другий пункту 6 мотивувальної частини)

Читайте также:  Екстрадиція в США: кого віддають в руки Америки і як уникнути видачі з України

З огляду на це депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, який перебуває, зокрема, на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на будь-якій іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції України і законів щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність з такими посадами, як сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова чи заступник голови районної в місті, районної, обласної ради чи з будь-якою іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та в апараті рад.
     (абзац п’ятий пункту 6 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 3 та 5 Закону України «Про статус народних депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа щодо статусу депутатів рад) від 13 травня 1998 року № 6-рп/1998

Конституційний Суд України вважає, що делегування законами України Автономній Республіці Крим інших повноважень, окрім визначених Конституцією України, чи їх зміна не суперечить конституційному принципу поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади (стаття 132 Конституції України).
     Утворення у складі України Автономної Республіки Крим та наділення її повноваженнями є формою децентралізації державної влади в унітарній державі. Згідно зі статтею 133 Конституції України Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною одиницею України і складає систему її адміністративно-територіального устрою. Функціонування Автономної Республіки Крим ґрунтується також на конституційних засадах єдності та цілісності державної території, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

     Принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади щодо Автономної Республіки Крим відображається встановленим Конституцією України правовим статусом Автономної Республіки Крим, повноваженнями і питаннями, віднесеними до її відання, що є непорушним і може змінюватися лише шляхом внесення змін до Основного Закону України. Делеговані законами України повноваження Автономній Республіці Крим визначають необхідне співвідношення державного управління та участі регіону у вирішенні тих чи інших питань внутрішньої політики держави на певному етапі її соціально-економічного розвитку і можуть змінюватися.

(пункт 9 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 4, 8, 10, підпункту „б“ підпункту 2 пункту 13, пунктів 14, 17 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві“ від 3 лютого 2009 року № 4-рп/2009

Отже, право на самостійне затвердження бюджетів відповідного рівня не звільняє обласні та районні ради від обов’язку дотримуватися положень законів, які регламентують процес складання, розгляду та виконання таких бюджетів.

(абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 57 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік“ від 20 травня 2009 року № 11-рп/2009

На законодавчому рівні закріплено принцип самостійності місцевих бюджетів.

Цей принцип полягає в тому, що вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів, а їх самостійність гарантується власними та закріпленими за ними законом на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (частина шоста статті 16, частина четверта статті 61 Закону № 280, пункт 3 статті 7 Кодексу).

(речення перше, друге абзацу першого підпункту 3.

4 пункту 3 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства „Страхова компанія „Аванте“ щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України „Про систему оподаткування“, статті 15 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ від 16 лютого 2010 року № 5-рп/2010

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ ЩОДО ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

16 грудня 2019 року на офіційному вебсайті Верховної Ради України з’явився текст президентського Законопроєкту № 2598 про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), який має закласти конституційне підґрунтя для нового адміністративно-територіального устрою України та логічного завершення реформи децентралізації влади.

ОСНОВНІ ЗМІНИ:

1. Нова система адміністративно-територіального устрою України.

  • Систему адміністративно-територіального устрою України складатимуть такі адміністративно-територіальні одиниці: громади, округи, області та Автономна Республіка Крим.
  • Громада визнана первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.
  • Уся територія України має складатися з громад, які відповідно включатимуть у себе села, селища, міста (поселення) та територію за їх межами.

Окрім того, громади набувають статусу юридичної особи та підлягають відповідній державній реєстрації.

Разом з тим, надання адміністративно-територіальній одиниці (громаді) статусу юридичної особи суперечить її публічно-правовій природі, оскільки за такою логікою на статус юридичної особи може претендувати також округ, область чи увесь народ України.

Немає потреби у наданні громаді статусу юридичної особи, оскільки вона як об’єднання мешканців певної території й так наділена правом реалізовувати функції місцевого самоврядування безпосередньо через місцевий референдум, ініціативу чи інші форми волевиявлення або опосередковано через організаційні утворення, якими є органи місцевого самоврядування зі статусом юридичних осіб.

Замість районів створюються округи, які мають бути сформовані шляхом об’єднання існуючих районів (приблизно 100 округів на території України).

З тексту Конституції України пропонують виключити перелік конкретних назв областей України (ч. 2 ст. 133) з метою спрощення порядку перебудови регіонального рівня адміністративно-територіального устрою України.

  1. Питання щодо утворення і ліквідація громад, округів, областей, встановлення і зміна їхніх меж, віднесення поселень до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування поселень, громад, округів, областей віднесено до повноважень Верховної Ради України, які вона реалізує за поданням Кабінету Міністрів України.
  2. Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень має здійснюватися з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом.
  3. Фактично, відповідно до конституційних змін для ліквідації чи перейменування області (округу чи громади) не потрібно буде вносити зміни до Конституції України за тривалою конституційною процедурою, достатньо буде 226 голосів народних депутатів для підтримки відповідного закону.
  4. Кількість та межі конкретних громад, округів та областей Верховна Рада України визначить після прийняття конституційних змін шляхом ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій України.
  5. Перші місцеві вибори на новій територіальній основі мають відбутися протягом 90 днів після набрання чинності законом про адміністративно-територіальний устрій України.
  6. Правовий статус міста Києва як столиці України буде визначено окремим законом, а спеціальний статус міста Севастополя скасовується.

2. Ліквідація місцевих державних адміністрацій та запровадження інституту префекта.

Місцеві державні адміністрації (обласні та районні державні адміністрації) підлягають ліквідації, а замість них вводиться інститут префекта.

Префект має статус державного службовця та є представником держави у окрузі, області чи місті Києві.

Префект призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Під час здійснення своїх повноважень префект підзвітний та підконтрольний Президентові України і Кабінетові Міністрів України.

  • Тобто, зберігається «дуалізм» державної влади на місцях, хоча в умовах парламентсько-президентської форми правління більш логічним було з підпорядкування префектів виключно уряду.
  • Максимальний строк перебування префекта на посаді в одній адміністративно-територіальній одиниці – не більше 3-х років.
  • Функції префекта:
  • 1) адміністративний нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;
  1. 2) координація та спрямування діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади;
  2. 3) забезпечення взаємодії між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;
  3. 4) інші повноваження, визначені законами України.
  4. Префект має право зупинити дію будь-якого правового акту органу місцевого самоврядування чи його посадової особи з мотивів його невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.
  5. Окрім того, префект може звернутися до Президента України з поданням про зупинення дії правового акту ради, голови громади, окружної чи обласної ради, якщо цей акт не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці.
  6. У разі підтримки подання префекта з боку Президента України, він зупиняє своїм указом дію відповідного акту з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної чи обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого.
  7. Фактично, у такому випадку Президент України скасовує місцеве самоврядування на окремій території та вводить пряме президентське управління.
  8. Правовий статус тимчасового державного уповноваженого ще має бути визначений законом.
  9. У разі якщо Конституційний Суд України підтвердить неконституційність правового акту голови громади чи місцевої ради, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження такого голови громади чи місцевої ради та призначає протягом наступних 4-х місяців позачергові місцеві вибори.
  10. Якщо ж Конституційний Суд України спростує неконституційність правового акту голови громади чи місцевої ради, повноваження органів місцевого самоврядування на відповідній території відновлюються.
Читайте также:  Все про розлучення подружжя без дітей

Критерії, за якими префект буде оцінювати конституційність правових актів органів місцевого самоврядування, не передбачені.

Також не до кінця зрозуміло, як відповідні повноваження префекта будуть узгоджуватися з конституційними нормами щодо судового оскарження рішень, дії та бездіяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб (ст.

55 Конституції України), а також положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування щодо допустимого рівня адміністративного нагляду за органами місцевого самоврядування (ст. 8).

Префект має право видавати обов’язкові для виконання на відповідній території акти, які можуть бути скасовані Президентом України або Кабінетом Міністрів України. Право на судове оскарження актів префекта безпосередньо не встановлене конституційними змінами.

  • Право окружних та обласних рад висловити недовіру префекту також не передбачено.
  • Тобто, у органів місцевого самоврядування відсутні будь-які важелі впливу на префектів, у той час як останні отримають досить широкі повноваження на відповідних територіях, зокрема, можливість ініціювати тимчасове припинення діяльності органів місцеве самоврядування для захисту інтересів держави.
  • Граничний строк для ліквідації місцевих державних адміністрацій – 01 березня 2021 року.
  • До цієї дати Президент України за поданням Кабінету Міністрів України має обов’язково призначити префектів.
  • Конституційними змінами окремо передбачено, що виконавчу владу в областях і округах здійснюють територіальні органи центральних органів виконавчої влади (зараз – місцеві державні адміністрації).

3. Зміна порядку формування та діяльності органів місцевого самоврядування.

Органами місцевого самоврядування громади (базового рівня) визначено раду громади та її виконавчі органи.

Окружні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні інтереси громад округу чи області.

Окружні та обласні ради отримали право на формування власних виконавчих органів. Так, окружна та обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад виконавчого комітету.

  1. Окрім того, окружна та обласна рада обирає зі свого складу голову, максимальний строк повноважень якого обмежується 1 роком (зараз відповідне обмеження для голів обласних і районних рад відсутнє).
  2. Голова обласної (окружної) ради та голова виконавчого комітету обласної (окружної) ради – це дві окремі посади.
  3. До 4 років скорочено строк повноважень голів громад та депутатів місцевих рад усіх рівнів (зараз – 5 років).
  4. Верховна Рада України своєю постановою буде призначати лише позачергові місцеві вибори, в той час як зараз парламент уповноважений на призначення як чергових, так і позачергових місцевих виборів.
  5. При цьому, Верховна Рада України отримує право призначати позачергові вибори голови громади, ради громади, окружної, обласної ради не пізніше 180 днів з дня дострокового припинення їх повноважень, а у разі ухвалення місцевою владою акту, що не відповідає Конституції та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці – не пізніше 120 днів з дня такого припинення.
  6. Автор статті: Качановський Роман
  7. Джерело: Law Growth

Зеленський вніс до Ради законопроект про зміни до Конституції щодо децентралізації

Згідно з пояснювальною запискою, децентралізація не означає послаблення центральної влади в таких питаннях ,як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання прав і свобод людини.

Ілюстрація REUTERS

  • Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) № 2598.
  • Як сказано в повідомленні на сайті парламенту, відповідний законопроект було внесено 13 грудня як невідкладний.
  • У пояснювальній записці вказано, що відповідні конституційні зміни спрямовані на децентралізацію влади та оновлення конституційного регулювання здійснення місцевого самоврядування й організацію адміністративно-територіального устрою відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування.
  • Законопроектом про внесення змін до Конституції запропоновані зміни щодо децентралізації державної влади в Україні, удосконалення територіальної організації влади та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування.

Змінюються окремі положення Конституції щодо адміністративно-територіального устрою. Зокрема пропонується запровадити такий перелік адміністративно-територіальних одиниць: громада, округ, область, Автономна Республіка Крим. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.

  1. Передбачається законодавче врегулювання питань адміністративно-територіального устрою України, зокрема порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, округів, областей, а також порядку утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень (сіл, селищ, міст) до відповідної категорії.
  2. Закріплюється, що зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їхніх жителів у порядку, визначеному законом.
  3. Читайте такожРада на рік продовжила закон про «особливий статус» Донбасу
  4. Змінами до розділу XI «Місцеве самоврядування» пропонується закріплення місцевого самоврядування як права та спроможності громади безпосередньо або через органи та її посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
  5. На конституційному рівні закріплюється право громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом.

Передбачається утворення представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Окружна, обласна ради, їхні виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні інтереси громад округу, області. Окружна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.

Пропонується на конституційному рівні визначити, що право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади мають жителі відповідної громади, які постійно проживають на території громади, досягли на день проведення виборів 18-річного віку та не визнані судом недієздатними. Передбачено скорочення строку повноважень голови громади, депутатів ради громади, окружної і обласної рад, обраних на чергових виборах, який становитиме чотири роки.

Закріплюється, що обрання голови окружної і обласної ради відбувається на основі ротації. При цьому строк повноважень голови окружної і обласної ради становить один рік. Закріплюється також і матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування.

Разом з тим, децентралізація не означає послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання прав і свобод людини.

Саме тому для адміністративного нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за додержанням ними Конституції і законів України пропонується запровадити інститут префектів. Проектом передбачено, що префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету міністрів президент.

  • Префект зупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.
  • Законопроектом передбачено, що в разі ухвалення головою громади, радою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, президент за поданням префекта зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого.
  • У разі визнання Конституційним судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції, Верховна Рада за поданням президента достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, окружної, обласної ради і призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.
Ссылка на основную публикацию