Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Опіка і піклування встановлюються над малолітніми, неповнолітніми особами і над повнолітніми, але не здатними подбати про себе самостійно. Опікунство в першу чергу покликане забезпечити дотримання інтересів, майнових і немайнових прав опікуваних. Опікунства в основному потребують діти, які залишилися з різних причин без батьків або дорослі, але недієздатні – фізично або психічно хворі люди.

Нормативна база опікунства в Україні

Опікунство в Україні регулюється на законодавчому рівні. Україна розробила основні механізми оформлення опікунства і інші його аспекти, які викладені в статтях 51, 52 Конституції, статтях 243-251 Сімейного кодексу та статтях 55-79 Цивільного кодексу.

Різниця між опікунством і піклуванням полягає в тому, що піклування оформляється на дитину 14-18 років, і його присутність при рішенні суду про призначення піклування обов’язково. В іншому процедури оформлення опікунства та піклування ідентичні.

Щоб оформити опікунство над дитиною, необхідно визнання її офіційного статусу сироти або відсутності батьківського піклування. В Україні існує база даних дітей-сиріт.

Просто так оформити опікунство над дитиною, у якої є батьки і вони не позбавлені батьківських прав, не можна.

Можливий варіант оформлення опікунства над дитиною за згодою його батьків, які з якихось причин не можуть виконувати свої батьківські обов’язки – знаходяться далеко, не мають достатніх коштів для утримання дитини або з інших причин. Існує і тимчасове опікунство, яке припиняється при зміні статусу дитини, при поверненні батьків з тривалої поїздки або їх одужанні.

Популярні новини зараз Показати ще

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Хто може стати опікуном

Згідно з Цивільним кодексом України, опікуном може стати людина, яка сама повністю дієздатна.

Переважно, це людина, у якої є родинні зв’язки з опікуваним, перевага віддається бабусі чи дідусеві, тітці, дядькові, але й відсутність спорідненості з опікуваним не є перешкодою для оформлення опікунства. Опікунство може бути оформлено і при розлученні батьків.

Опікуваний, навіть якщо він дитина старше 10 років, має право висловити своє бажання або небажання щодо конкретного опікуна. Основні вимоги до опікуна наступні:

  1. він повинен бути повнолітнім і дієздатним
  2. Не мати судимостей за тяжкі і умисні злочини.
  3. Опікун повинен мати постійне місце проживання і постійний дохід.
  4. Потенційні опікуни не повинні бути позбавлені батьківських прав. Якщо такий факт і був в їх біографії, на момент оформлення опікунства вони повинні бути відновленими в батьківських правах.
  5. Потенційний опікун не повинен мати онкологічні та інфекційні захворювання.
  6. У його біографії не повинно бути доведених випадків зловживання алкоголем та наркотичними засобами.

Якщо опікунство над дитиною хочуть оформити рідні бабуся і дідусь, вони повинні відповідати таким умовам:

  1. їм має бути не більше 60 років;
  2. вони не повинні мати захворювань, що перешкоджають повноцінній турботі про дитину;
  3. вони повинні мати умови для утримання та виховання дитини.

Опікунство бабусею чи дідусем можливо при від’їзді батьків на тривалий термін, при неналежному виконанні обов’язків мамою чи батьком.

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Як оформити опікунство

Для оформлення опіки необхідно звернутися в органи опіки та піклування або місцеву адміністрацію. Не виключено, що знадобиться розгляд питання і в суді.

Якщо мова йде про простий випадок – опікунство над родичем (дитиною або літньою людиною), то рішення може прийняти уповноважений орган влади.

У разі спірних моментів, при встановленні опікунства над психічно хворим або фізично недієздатною дорослою людиною може бути необхідність рішення суду.

Для оформлення опікунства знадобиться зібрати пакет документів.

Заява про бажання оформити опікунство. Якщо опікунами стає сім’я, подається спільна заява, але підписана кожним членом подружжя.

  1. Копії паспорта,
  2. свідоцтва про шлюб (якщо потенційні опікуни знаходяться в офіційному шлюбі),
  3. документи про право власності на житло або договір оренди житла,
  4. довідка про відсутність судимості,
  5. довідка про стан здоров’я на поточний момент, в тому числі висновок психіатра і нарколога про відсутність психічних відхилень і наявності залежностей від алкоголю і наркотиків,
  6. нотаріально завірена згода всіх членів сім’ї, які будуть проживати з опікуваним.

Кожен документ має свій термін придатності – довідка про стан здоров’я дійсна протягом трьох місяців, про судимості – протягом одного року. Також може бути проведена перевірка про наявність у опікуна навичок догляду за хворою людиною, вміння правильно здійснювати догляд за людьми похилого віку.

Оформлення опікунства відбувається у встановлені законом терміни.

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Скільки грошей отримує опікун дитини

Так як повноцінне утримання та харчування дитини вимагає певних витрат, опікуну призначаються виплати від держави. На сьогоднішній день вони становлять два прожиткових мінімуми. Закон досить чітко визначає, що допомога повинна витрачатися виключно на потреби дитини.

З 1 липня 2019 максимальний розмір соціальних виплат на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, становить:

  • для дітей до 6 років – 3398 грн.;
  • для дітей від 6 до 18 років – 4236 грн.

Якщо на дитину виплачуються інші гроші – аліменти, пенсія, стипендія, то розмір допомоги є різницею між максимальною сумою допомоги і інших виплат.

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Як оформити опікунство над літньою і хворою дорослою людиною

Взяти опікунство над літніми або хворими недієздатними дорослими людьми може будь-який родич, в тому числі брат, сестра, батьки або діти. Також опікуном може стати і людина, не пов’язана з підопічним родинними зв’язками. Оформити опікунство можна над своїми старими батьками.

Опіку над дорослими людьми поділяють на повне опікунство і патронаж.

Повне опікунство, як правило, встановлюється над психічно хворим або літньою людиною з психологічними відхиленнями, повністю недієздатною особою, такий варіант опікунства визначається судом.

При обмеженій дієздатності призначається патронаж і піклування. Патронаж здійснюється на підставі договору між підопічним і опікуном.

Для оформлення патронажу потрібні наступні документи:

  • заява від руки, написана бажаючим взяти опікуна;
  • заяву потенційного опікуна про добровільну згоду здійснювати догляд над заявником;
  • проект договору.
  • Договір довічного утримання, який часто супроводжує дарча на майно підопічного – це інший варіант оформлення відносин опікуна і підопічного.
  • Рішення приймається протягом 30 днів, після чого приходить повідомлення з позитивною відповіддю або відмовою.
  • Підопічним, що знаходяться під патронажем, призначається додаткова сума до пенсії.
  • Догляд за дітьми і людьми похилого віку прирівнюється до роботи і враховується в загальний трудовий стаж при оформленні пенсії.

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Грошові виплати опікунам літніх і хворих людей в 2019 році

Скільки платять опікуну в Україні? У 2019 році Кабінет міністрів у зв’язку з численними скаргами на недостатній розмір виплат скасував Постанову Кабміну від 26 липня 1996 року, яка встановлювала виплати по догляду за інвалідом або людиною, яка досягла 80-річного віку на рівні 4,80 гривень.

З 2019 року сума виплат компенсації розраховується за певним алгоритмом, і залежить від прожиткового мінімуму і коефіцієнта по кожній категорії підопічних, групи інвалідності підопічного. І хоча виплати отримують опікуни, вони повинні бути витрачені на потреби підопічних.

Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

Права і обов’язки опікуна в Україні

  • Опікуни недієздатних людей зобов’язані піклуватися про підопічних, забезпечувати їм нормальні побутові умови, медичний догляд, ліки, а також стежити за тим, щоб дотримувалися інтереси підопічного, але при цьому, щоб недієздатна особа не порушувала інтереси інших громадян.
  • Опікуни дітей мають майже ті ж права, що і батьки, але при цьому підлягати підвищеному контролю з боку органів опіки та піклування. Опікуни несуть відповідальність за виховання і розвиток дітей, їх безпеку та дотримання дітьми громадських норм поведінки.
  • Опікуни мають право самостійно визначати методи виховання з урахуванням рекомендацій відповідних органів. Виховання повинно враховувати інтереси дитини і держави, готувати дитину до самостійного життя.
  • Опікун відповідає за поведінку підопічного, стежить за тим, щоб з його боку не було завдано шкоди іншим особам.
  • Опікун не зобов’язаний здійснювати догляд за підопічним за рахунок власних коштів, утримання оплачується державою шляхом виплат різних допомог. Самі обов’язки опікуна здійснюються безоплатно.
  • Опікуни зобов’язані піклуватися про дотримання майнових і житлових прав, права спадкування неповнолітнього підопічного. Продати квартиру, яка належить опікуваному, не можна без згоди органів опіки.
Читайте также:  Письмовий договір про утримання дитини - ЗРАЗОК

ОпіКа ВстановлюєТься Над

Опіка та піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а піклування -над дитиною у віці від 14 до 18 років.

  • Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
  • Опіка та піклування може також встановлюватися і над повнолітніми особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки.
  • Функції органів опіки та піклування здійснюють відповідні відділи та управління державної адміністрації районів, районів міст, виконавчі комітети міських чи районних рад стосовно таких осіб: що не досягли 18-річного віку та залишилися без батьківського піклування: визнані судом недієздатними;
  • визнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами; потребують піклування за сганом здоров'я.
  • Опіка та піклування встановлюється за місцем проживання особи, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
  • Не можуть бути призначені опікунами чи піклувальниками особи, які не досягли 18-річного віку, позбавлені батьківських прав, а також особіГ, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці.
  • До обов'язків опікунів чи піклувальників належать: виховання підопічних, турбота про їхнє здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток, створення цим особами необхідних побутових умов, належного лікування та догляду, навчання, захист прав та інтересів підопічних.
  • Опікуни та піклувальники мають право вимагати у судовому порядку повернення їм дітей, котрі перебувають під їх опікою та піклуванням, від будь-яких осіб, що утримують у себе дітей без законних підстав.
  • Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2002 року батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або обов'язковій реєстрації, відмовлятися від належних дитині прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
  • Питання про дозвіл на право опікуна вчинити, а піклувальників — давати згоду на вчинення від імені підопічного правочинів вирішує орган опіки і піклування прийняттям відповідного рішення.
  • Опікун і піклувальник не мають права виконувати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.
  • Усиновлення (удочеріння) -~ це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, шо здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України та якщо усиновлювачем є іноземець (потрібний дозвіл Центру з усиновлення дітей).

Питання усиновлення регулюється главою 18 Сімейного кодексу України, а саме: статтею 211 кодексу встановлено перелік осіб, які можуть бути усиновлювачами, а в статті 212 наводиться перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Зокрема, усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна (особа, яка старша за усиновлювану дитину не менше 15 років (у випадку усиновлення повнолітньої особи — не менше 18-ти років).

Не можуть бути усиновлювачами особи, які є обмежено дієздатними, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав, перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, не мають постійного місця проживання та постійного доходу, були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини, страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством здоров'я України, а також особи, інтереси котрих суперечать інтересам дитини.

Також законодавцем у статті 213 Кодексу вказано перелік осіб, які мають переважне право на усиновлення дитини — громадянин України в сім'ї якого виховується дитина, який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюсться. який є родичем дитини та людиною, яка усиновлює кількох дітей, котрі є братами та сестрами, а також подружжя.

Для усиновлення потрібна згода усиновлюваного, у формі, що відповідає її вікові. Однак, усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення та якщо дитина проживає в сім'ї усинов-лювачів і вважає їх своїми батьками.

Якщо батьки дитини невідомі чи їх позбавлено батьківських прав, визнано недієздатними чи безвісти відсутніми, усиновлення дитини проводиться без згоди батьків. Також це можливо у випадку, коли судом буде встановлено, що батьки, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не беруть участі в її утриманні та вихованні, не проявляють батьківської турботи та піклування.

Читайте еще:  Fnaf Security Breach Steam

На усиновленння дитини одним із подружжя необхідна письмова, нотаріально засвідчена згода другого з подружжя.

У випадку визнання другого з подружжя безвісти відсутнім чи недієздатним усиновлення проводиться без такої згоди.

Якщо усиновлюється дитина, над якою встановлено опіку або піклування, то крім згоди батьків також потрібна письмова згода опікунів чи піклувальників.

Усиновленням вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Статтею 226 кодексу встановлено, що дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої щодо факту усиновлення. Однак, таємниця усиновлення не поширюється на випадки усиновлення дітей іноземцями.

Усиновлювач має право змінити відомості про місце і дату народження дитини, прізвище, ім'я та по батькові дитини. Усиновлені діти втрачають особисті та майнові права і звільняються від обв'язків щодо своїх батьків та родичів, але прирівнюються в особистих та майнових правах до родичів усиновлювачів за походженням.

Усиновлення може бути визнане недійсним або скасовано судом у таких випадках: якщо воно було проведено на підставі підроблених документів, без наміру дотримуватися відносин, встановлених для батьків та дітей, особою, котра не може бути уси-новлювачем, а також, коли воно суперечить інтересам дитини, та в інших випадках, предбачених в статті 238 Сімейного кодексу.

Усиновлення припиняється з часу набуття рішенням суду про його скасування законної сили. З цього моменту відповідно поновлюються всі права та обов'язки між дитиною та її батьками, а також родичами за походженням.

Сімейним кодексом України відновлено інститут патронату, тобто передання органом опіки та піклування дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронажного виховання) до досягнення дитиною повноліття, за плату, розмір якої визначається за домовленістю з органом опіки та піклування. На передачу дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити. Патронатний вихователь зобов'язаний:

  1. 1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
  2. 2) створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
  3. 3) захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.
  4. Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
  5. Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором.
  6. 7. Права та обов'язки інших членів сім'ї
  7. Відносини між членами сім'ї та родичами, які регулюються Сімейним кодексом України, умовно можна поділити на дві групи:
Читайте также:  Підтримка - зразок позовної заяви про розірвання шлюбу з іноземцем

1. Особисті немайнові права та обов'язки.

2. Майнові обов'язки щодо утримання інших членів сім'ї, родичів.

  • Зокрема, законодавець передбачив наступне:
  • 1) баба, дід, прабаба та прадід мають право на виховання правнуків т;а їх захист. У випадку перешкоджанню зазначеним особам батьками, чи іншими особами, з якими проживає дитина, вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду;
  • 2) брати та сестри мають право на спілкування з неповнолітніми дітьми, а повнолітні, крім того, ще й мають право брати участь у вихованні неповнолітніх братів та сестер;
  • 3) мачуха, вітчим мають право брати участь у вихованні пасинка, падчерки;
  • 4) сестра, брат, вітчим, мачуха мають право на захист малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки;

5) внуки, правнуки зобов'язані піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда.

А також повнолітні брати, сестри, пасинки, падчерки зобов'язані піклуватися про брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали матеріальну допомогу.

Обов'язки щодо утримання неповнолітніх або непрацездатних родичів, відповідно до чинного законодавства, мають такі особи, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу:

1. Баба, дід зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання.

2. Повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги, якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дітей або ці особи з поважних причин не можуть їх належно утримувати.

3. Повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати ма4 лолітніх, неповнолітніх братів та сестер, а також непрацездатних повнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги.

4. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх пасинка, падчерку, які з ними проживають, якщо у нихіїемас матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів, сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Однак, суд вправі звільнити їх від виконання цього обов'язку або обмежити певним терміном, наприклад, у випадку негривалого проживання з їхнім батьком, матір'ю, негідної поведінки у шлюбних відносинах батька, матері дитини.

5.

Повнолітні падчерка, пасинок (які можуть надавати матеріальну допомогу) зобов'язані утримувати непрацездатних мачуху вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги, і якщо вони самі надавали пасинку, падчерці систематичну матеріальну допомогу не менше п'яти років та якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дітей, братів, сестер або ці особи з поважних причин не можуть їх належно утримувати.

6. Інші особи, в сім'ї яких виховується дитина, зобов'язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів, сестер. 7.

Повнолітня особа зобов'язана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з котрими вона проживала не менше п'яти років, та якщо в неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів, сестер.

Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у грошовій сумі.

8. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства.

Застосування в Україні законів іноземних держав і міжнародних договорів

Громадяни іноземних держав мають ті ж права та обов'язки у сімейних відносинах, як і громадяни України. Шлюб між громадянином України та іноземцем, а також шлюб між іноземцями реєструються в Україні за законодавством України.

Шлюб між громадянами України, які проживають за межами України, реєструють консульська установа або дипломатичне представництво України.

Шлюб між іноземцями, зареєстрований за межами України за законом держави — місця його реєстрації, є дійсним в Україні.

  1. Розірвання шюбу між громадянином України та іноземцем, здіснене за межами України за законом відповідної держави, дійсний в Україні, якщо в момент розірвання шлюбу обоє або хоч б один з подружжя проживав за межами України.
  2. Громадянин України, який проживає за межами України, має право звернутися з позовом про розірвання шлюбу до суду України, якщо інший з подружжя, незалежно від його громадянства, проживає за межами України.
  3. Батьківство в Україні, незалежно від громадянства батьків і дитини та місця його проживання, визначається за законодавством України.
  4. Батьки дитини, які проживають за межами України, можуть подати заяву про визначення батьківства до консульської установи або дипломатичного представництва України.

Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві.

Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, котра є громадянином України, необхідний дозвіл Центру з усиновлення дітей.

Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього отримання згоди Центру з усиновлення дітей.

Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах. Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менше року на обліку в Центрі з усиновлення дітей.

Якщо усиновлювач є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, внесену до спеціального переліку, затвердженого Міністреством охорони здоров'я, усиновлення може бути здійснене до закінчення цього терміну. За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею 18 років.

Якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа, за дорученням Міністретсва закордонних справ України, веде облік цих дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними 18 років.

Опіка, піклування над дитиною, яка є громадянином України, але проживає за її межами, а також над дитиною, яка є іноземцем, яка проживає в Україні, встановлюється за законом України.

Опіка та піклування, встановлені за законом іноземної держави над дитиною, яка є громадянином України, але проживає за її межами, є дійсними в Україні у випадку відсутності заперечень консульської установи або дипломатичного представництва України. Опіка та піклування, встановлені над дитиною, яка є іноземцем, за межами України за законами іншої держави, є дійсними в Україні.

10 січня 2002 року Верховна Рада України надала згоду на приєднання України до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від року.

Конвенція набула чинності для України 22 грудня 2003 року та застосовується у відносинах з державами, що не висловили заперечення проти приєднання України до Конвенції. Заперечення висловили Бельгія та Німеччина, тобто по відношенню до цих держав легалізація проходить звичним порядком за допомогою консульської легалізації.

Згадана Конвенція розповсюджується на офіційні документи, які були здійснені на території однієї з держав, учасниць угоди і повинні бути представлені на території іншої держави, яка також уклала цю угоду.

Читайте еще:  Аллея Кошмаров Содержание 2021

  • Тобто, дія Гаазької Конвенції розповсюджується на документи про освіту, цивільний стан, трудовий стаж, свідоцтв про знаходження в живих, довідки, довіреності, судові рішення та матеріали за цивільними, сімейними та цивільними справами тощо.
  • Кожна держава, яка приєдналася до Гаазької Конвенції призначає, з врахуванням їх офіційних функцій, ті органи, яким надаються повноваження на проставлення апостиля.
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», надано повноваження апостиля, що посвідчує справжність підпису, якості, в якій виступала особа, котра підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, яким скріплюється документ, а саме:
  • Міністерству освіти і науки — на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
  • Міністерству юстиції- на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
  • Міністерству закордонних справ — на всі інших видах доку
  • ментів. »
  • Сімейне законодавство іноземних держав застосовується в Україні, якщо воно не суперечить основним засадам регулювання сімейних відносин, визначених законодавством України.
Читайте также:  Розірвання шлюбу із засудженим

Опіка та піклування над дітьми

Опіка та піклування являють собою форму влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, з метою їх утримання, виховання та освіти, а також для зашиті їх прав та інтересів.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли віку 14лет, піклування — над дітьми у віці від Ідо 18років (п. 2 ст. 145 СК РФ).

  • Таким чином, опіка над дітьми — це така форма влаштування малолітніх громадян, при якій призначений органом опіки та піклування громадянин (опікун) є законним представником підопічного і здійснює від його імені і в його інтересах всі юридично значимі действия.
  • Піклування над дітьми — така форма влаштування неповнолітніх громадян у віці від 14 до 18 років, при якій призначений органом опіки та піклування громадянин (піклувальник) зобов'язаний сприяти у здійсненні зазначеними особами своїх прав і виконанні обов'язків, а також охороняти їх від зловживань з боку третіх осіб.
  • Відносини, що виникають у зв'язку з встановленням, здійсненням та припиненням опіки та піклування над дітьми, які залишилися без піклування батьків, крім СК РФ регулюються ЦК РФ, Федеральним законом «Про опіки і піклування» та прийнятими відповідно до них іншими нормативними правовими актами РФ, якщо інше не передбачено СК РФ та іншими нормативними правовими актами, що містять норми сімейного права.

Деякі відносини з опіки та піклування регулюються законами суб'єктів РФ. Так, згідно з ч. 1 ст.

14 Федерального закону «Про опіки і піклування» встановлення опіки чи піклування допускається за договором про здійснення опіки чи піклування (у тому числі за договором про прийомну сім'ю або у випадках, передбачених законами суб'єктів РФ, за договором про прийомній сім'ї (патронат, патронатом вихованні) ).

Таким чином, відповідно до чинного законодавства різновидами опіки (піклування) є прийомна сім'я і патронатна сім'я (патронатного виховання).

Правила підбору, обліку та підготовки громадян, які висловили бажання стати опікунами (піклувальниками) неповнолітніх громадян або прийняти дітей, які залишилися без піклування батьків, в сім'ю на виховання в інших встановлених сімейним законодавством РФ формах, визначені постановою Уряду РФ від 18.05.2009 №423 «Про окремі питання здійснення опіки та піклування щодо неповнолітніх громадян «.

Опікун або піклувальник призначається за їх згодою або за їх заявою у письмовій формі органом опіки та піклування за місцем проживання дитини, що потребує встановлення над ним опіки чи піклування, протягом місяця з моменту, коли зазначеному органу стало відомо про необхідність встановлення опіки або піклування. При наявності заслуговують уваги обставин опікун або піклувальник може бути призначений органом опіки та піклування за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

12.17. Опіка та піклування над дітьми. Діти, над якими встановлюється опіка та піклування. Порядок оформлення опіки та піклування. Юридична допомога у таких справах

Опіка,
піклування встановлюється над
дітьми-сиротами і дітьми, позбавлени­ми
батьківського піклування. Опіка
встановлюється над дитиною, яка не
досягла чотирнадцяти
років, а піклування —
над
дитиною у віці від чотирнадцяти до
вісімнадцяти
років. Опіка, піклування над дитиною
встановлюється органом опіки
та піклування, а також судом у випадках,
передбачених ЦК
України.

Опікуном,
піклувальником дитини може бути за її
згодою повнолітня дієздат­на
особа.

При призначенні дитині опікуна
або піклувальника органом опіки та
піклування
враховуються особисті якості особи, її
здатність до виховання дити­ни,
ставлення до неї, а також бажання самої
дитини.

Не може бути опікуном, піклувальником
дитини особа, яка зловживає спиртними
напоями, наркотични­ми засобами,
особа, позбавлена батьківських прав, а
також особа, інтереси якої суперечать
інтересам дитини.

  • Якщо
    дитина постійно проживає у закладі
    охорони здоров'я, навчальному або іншому
    дитячому закладі, функції опікуна та
    піклувальника щодо неї поклада­ються
    на адміністрацію цих закладів.
  • Орган
    опіки та піклування контролює умови
    утримання, виховання, навчан­ня
    дитини, над якою встановлено опіку або
    піклування.
  • Дитина,
    над якою встановлено опіку або піклування,
    має право:
  1. на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

  2. на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на по­вагу до її людської гідності;

  3. на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має пра­во на його отримання відповідно до закону;

268

12. Законодавство про шлюб та сім'ю

  1. 4)
    на
    захист від зловживань з боку опікуна
    або піклувальника.
  2. Встановлення
    опіки та піклування не припиняє права
    дитини на аліменти, пенсії,
    інші соціальні виплати, а також на
    відшкодування шкоди у зв'язку з втра­тою
    годувальника.

  3. Дитина-сирота
    і дитина, позбавлена батьківського
    піклування, яка проживає у
    закладі охорони здоров'я, навчальному
    або іншому дитячому закладі, прийомній
    сім'ї, має право:
  1. на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності;

  2. на збереження права користування житлом, у якому вона раніше прожива­ла. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

  3. на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі.

Влаштування
дитини до закладу не припиняє права
дитини на аліменти, пен­сії, інші
соціальні виплати, а також на відшкодування
шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Опікун,
піклувальник зобов'язаний виховувати
дитину, піклуватися про її здо­ров'я,
фізичний, психічний, духовний розвиток,
забезпечити одержання дити­ною
повної загальної середньої освіти.
Опікун, піклувальник має право само­стійно
визначати способи виховання дитини з
урахуванням думки дитини та рекомендацій
органу опіки та піклування.

Опікун,
піклувальник має право вимагати
повернення дитини від будь-якої особи,
яка тримає її у себе не на підставі
закону або рішення суду. Опікун,
піклу­вальник не має права перешкоджати
спілкуванню дитини з її батьками та
іншими родичами, за винятком випадків,
коли таке спілкування суперечить
інтересам ди­тини.

Цивільні
права та обов'язки опікуна, піклувальника
встановлюються ЦК
України.
Обов'язки з опіки та піклування щодо
дитини виконуються опікуном та
піклувальником
безоплатно.

Опіка,
піклування над дитиною припиняється у
випадках, встановлених ЦК
України.

Особа
може бути звільнена від обов'язків
опікуна або піклувальника дитини у
випадках,
передбачених ЦК
України,
а також тоді, коли між опікуном,
піклуваль­ником
та дитиною склалися стосунки, які
перешкоджають здійсненню ними опіки,
піклування.

Ссылка на основную публикацию