Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Слово аліменти походить від латинського alimentum (утримання, харчування) і означає – кошти, що виділяються одним членом сім’ї іншому. Батьківську турботу неможливо виміряти в грошовому еквіваленті, однак законодавство України, відповідно до якого складається Договір про розмір аліментів, цілком може відповісти на це питання, виходячи з кожного конкретного випадку. Відразу відзначимо, що батькам, які вирішили розлучитися, українське законодавство надає можливість вибору порядку виховання своєї дитини не дочікуючись рішення суду. Право батьків на те, з ким з них проживатиме дитина, як вони поділять обов’язки щодо її виховання, та як здійснюватиметься забезпечення умов її життя регламентується статтею 109 Сімейного кодексу України. Ці пункти прописуються в окремому договорі, який подається до суду разом із заявою про розірвання шлюбу.

Виплата аліментів на дитину згідно зі статтею 189 СК проводиться на підставі договору, який в обов’язковому порядку засвідчується нотаріально. Дана вимога істотно спрощує процедуру стягнення аліментів навіть в тому випадку, коли платник виконує свої обов’язки недобросовісно. Одержувач у даній ситуації звертається не до суду, а до того нотаріуса, який засвідчував договір, а далі до ДВС.

Виплата аліментів на дитину за договором проводиться згідно з умовами, відображеними в ньому (сума, порядок виплати, терміни та інше). При складанні документа необхідно врахувати, що сума аліментів не може становити менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (існують деякі винятки).

Оплата за попередньою домовленістю батьків може проводиться поштою, за допомогою електронних грошових переказів або у вигляді надходжень грошей на банківський рахунок одержувача.

У договорі в обов’язковому порядку прописуються ситуації, коли повинні здійснюватися додаткові витрати на дитину (лікування, відпочинок, розвиток здібностей і т.д.). Цей батьківський обов’язок регламентує стаття 185 Сімейного кодексу України.

Якщо угоди з даного питання між батьками досягти не вдається, суд, враховуючи специфічні суттєві обставини, виносить відповідне рішення. Багато пар, не бажаючи «виносити сміття з хати» воліють домовлятися про розмір додаткових виплат «полюбовно».

Як збільшити розмір аліментів?

Навіть у разі мирного вирішення питання між батьками про розмір суми, відповідно до якої буде здійснювати виплата аліментів на дитину, договір можна розірвати або переглянути, але лише за умови взаємної згоди сторін.

Договір з усіма внесеними змінами проходить ту ж процедуру, що і на початковому етапі. Переглянути або розірвати договір в односторонньому порядку неможливо.

Єдине що може стати причиною цього — істотні зміни матеріального або сімейного стану однієї зі сторін.

Порядок стягнення аліментів

Випадки, коли виплата аліментів на дитину проводиться несистематично, платежі не збігаються з обумовленими термінами, а між батьками виникає маса конфліктних ситуацій, не є рідкістю.

Відповідно до пункту 181 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій в нотаріально посвідченому договорі може бути зроблено виконавчий напис, що встановлює заборгованість в тих випадках, коли одним з батьків не виконуються свої обов’язки за договором.

Одержувач звертається до нотаріуса з оригіналом договору про утримання дитини у разі невиконання платником своїх обов’язків, а уповноважена особа, у свою чергу, вчиняє напис не залежно від місцезнаходження боржника, місця виконання вимог.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем (або його представником) подається заява із зазначенням: дати та місця роботи боржника, банківських реквізитів, строку здійснення стягнення, даних про суму, яка підлягає стягненню.

Крім іншого, в заяві стягувача може вказуватися й інша інформація, що має принципово важливе значення в питанні вчинення виконавчого напису. Лише після того, як відповідний напис було проведено, одержувач аліментів звертається із заявою до органів ДВС за місцем знаходження, проживання або роботи боржника.

Інстанція в свою чергу вживає всіх можливих заходів, щоб з боржника стягнути суму боргу, рівну аліментним зобов’язанням.

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Кількість переглядів: 1537

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (стаття 189 СК України).

Увага! Укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.

Договірні відносини батьків щодо сплати аліментів

Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються частиною другою статті 109 СК України.

Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.

Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір ст. 93 СКУ.

Форма договору про сплату аліментів на дитину

У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

  • Батьки мають право визначити не лише розмір, а й строки сплати відповідних періодичних платежів.
  • Окремі положення договору про сплату аліментів на дитину
  • Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:
  • виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
  • виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
  • про погашення заборгованості за минулий час тощо.

Засоби забезпечення виконання аліментних зобов’язань

Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо. Зокрема, у ст.

196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.

Розмір аліментів

Розмір аліментів визначається за домовленістю між батьками,але слід також враховувати положення ч.2 ст. 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.

Чинним законодавством не встановлено інших критеріїв, тому нотаріус не може вимагати довідку про доходи платника аліментів, хоча така процедура була б корисною, оскільки не завжди один з батьків знає про реальні доходи платника аліментів. Але в нашій країні не завжди і суд здатен встановити реальні доходи громадян, особливо підприємців, доходи яких не знає навіть податкова інспекція.

Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).

Закріплення у договорі положення про сплату аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в умовах високого рівня інфляції, характерного для нашої держави, породжує питання про їх індексацію. Тому сторони можуть включати це питання до договору з урахуванням вказівок закону (коментар до ч. 2 ст. 184 СК).

Зміна умов договору або про його припинення

До договору можуть бути включені положення про зміну його умов або про його припинення.

Зміна розміру аліментів, а отже, і зміна договору можлива на підставах, закріплених у ст. 192 СК.

Припинення договору можливе у зв'язку з укладенням батьками договору про припинення права на аліменти на дитину, переданням права власності на нерухоме майно відповідно до правил, встановлених ст.

190 СКУ, а також у зв'язку з закінченням строку дії договору або досягненням дитиною повноліття.

Зміни до договору між батьками про сплату аліментів на дитину можуть вноситися протягом усього часу його існування, шляхом укладання відповідної угоди, яка має обов'язково нотаріально посвідчуватись.

Перелік документів, для нотаріуса щодо укладення договору

  1. Паспорти сторін або інші документи які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ч. 3 ст. 43 Закону України «Про нотаріат») ;
  2. Реєстраційні номери облікової картки платника податків;
  3. Свідоцтво про народження дитини.

Вартість

При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп.«д» п. 3 ст. 3 Декрету).

  1. У разі невиконання умов договору
  2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
  3. Зразок договору про сплату аліментів на дитину
  4. Файл:Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.docx
  5. Див. також
Читайте также:  Встановлення факту батьківства за рішенням суду

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Договір про сплату аліментів є різновидом цивільно-правових договорів, що регулюється сімейним та цивільним законодавством.

Так, відповідно до вимог ст. 189 Сімейного кодексу України (далі – СК) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину (так званий «аліментний договір»), яким визначається розмір та строки виплати.

Сторонами договору про сплату аліментів виступають батьки дитини. Вони мають право скласти такий договір як у період їх перебування у шлюбі, так і після його розірвання. Даний договір може бути укладений також між батьками, які не перебувають у шлюбі, якщо ці особи зареєстровані як батьки дитини.

Умови договору про сплату аліментів на дитину мають визначати розмір, строки, а також порядок виплати та підстави цільового використання аліментів і не можуть порушувати права дитини, які встановлені СК.

Необхідною умовою договору є визначення місця проживання дитини, яке співпадає з місцем проживання одного з батьків. Саме цей з батьків є аліментоотримувачем та власником аліментів (ч. 1 ст. 179 СК).

Найважливішою умовою договору є встановлення розміру аліментів, який визначається сторонами самостійно. Розмір аліментів може бути набагато вищим за той, на який одержувач аліментів міг би претендувати згідно із законом.

Проте можливість щодо їх зменшення обмежена, оскільки існує правило СК про те, що умови договору не можуть порушувати права дитини, встановлені законодавством. Тобто у будь-якому випадку розмір аліментів за договором повинен відповідати вимогам ст.

182 СК, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

  • Так, у 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить: – віком до 6 років:
  • –  з 1 січня – 1779 грн;
  • – з 1 липня – 1859 грн;
  • – з 1 грудня – 1921 грн;
  • – віком від 6 до 18 років:
  • – з  1 січня – 2218 грн;
  • – з 1 липня – 2318 грн;
  • – з 1 грудня – 2395 грн.
  • При не дотриманні цього обмеження, передбаченого законодавством, договір про сплату аліментів може бути визнано недійсним у судовому порядку.

У договорі також визначається форма надання утримання тим з батьків, який проживає окремо від дитини: натуральна, грошова або змішана (ст. 181 СК). Якщо розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі, у договорі передбачаються умови щодо її індексації (ч. 2 ст. 184 СК).

Також необхідним є визначення строків виконання аліментних зобов’язань, які встановлюються за згодою сторін (щотижня, щомісячно, щоквартально тощо) із зазначенням крайньої дати виконання таких зобов’язань.

Зміни договору вчиняються шляхом укладення договору про зміни, який також підлягає нотаріальному посвідченню. Стороні, що вимагає зміни або припинення договору про сплату аліментів, при не отриманні згоди іншої сторони надано право звернутися до суду з позовом про зміну або розірвання договору.

За загальним правилом, припинення аліментного зобов’язання у батьків можливе у наступних випадках:

– досягнення дітьми повноліття, при цьому придбання дитиною повної дієздатності до досягнення повноліття в результаті народження у неї дитини, реєстрації шлюбу, укладення трудового договору або реєстрації особи як підприємця не є підставою для припинення обов’язку батьків щодо її утримання (ст. 180 СК).

– у разі усиновлення (удочеріння) дитини (ст. 232 СК).

– у випадку смерті однієї зі сторін — платника аліментів або самої дитини.

Крім того, у батьків дитини є право на укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно дитині.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її. Обов’язковою умовою укладення такого договору є одержання дозволу органу опіку і піклування.

Такий договір також підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації і може вважатись договірною підставою припинення договору про сплату аліментів на дитину (ст. 190 СК).

Відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

У випадку невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Інфографіка

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину | Новини | Баштанська міська територіальна громада

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (стаття 189 СК України).

Увага! Укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.

Договірні відносини батьків щодо сплати аліментів

Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються частиною другою статті 109 СК України.

Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.

Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір ст. 93 СКУ.

Форма договору про сплату аліментів на дитину

У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

  • Батьки мають право визначити не лише розмір, а й строки сплати відповідних періодичних платежів.
  • Окремі положення договору про сплату аліментів на дитину
  • Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:
  • виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
  • виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
  • про погашення заборгованості за минулий час тощо.

Засоби забезпечення виконання аліментних зобов’язань

Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.Зокрема, у ст.

196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.

Розмір аліментів

Розмір аліментів визначається за домовленістю між батьками,але слід також враховувати положення ч.2 ст. 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.

Чинним законодавством не встановлено інших критеріїв, тому нотаріус не може вимагати довідку про доходи платника аліментів, хоча така процедура була б корисною, оскільки не завжди один з батьків знає про реальні доходи платника аліментів. Але в нашій країні не завжди і суд здатен встановити реальні доходи громадян, особливо підприємців, доходи яких не знає навіть податкова інспекція.

Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).

Закріплення у договорі положення про сплату аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в умовах високого рівня інфляції, характерного для нашої держави, породжує питання про їх індексацію. Тому сторони можуть включати це питання до договору з урахуванням вказівок закону (коментар до ч. 2 ст. 184 СК).

Зміна умов договору або про його припинення

Читайте также:  Зразки позовних заяв, типовий договорів, процесуальних документів. юридична аналітика. - зразки позовних заяв, договорів, процесуальних документів. юридична аналітика.

До договору можуть бути включені положення про зміну його умов або про його припинення.

Зміна розміру аліментів, а отже, і зміна договору можлива на підставах, закріплених у ст. 192 СК.

Припинення договору можливе у зв'язку з укладенням батьками договору про припинення права на аліменти на дитину, переданням права власності на нерухоме майно відповідно до правил, встановлених ст.

190 СКУ, а також у зв'язку з закінченням строку дії договору або досягненням дитиною повноліття.

Зміни до договору між батьками про сплату аліментів на дитину можуть вноситися протягом усього часу його існування, шляхом укладання відповідної угоди, яка має обов'язково нотаріально посвідчуватись.

Перелік документів, для нотаріуса щодо укладення договору

  1. Паспорти сторін або інші документи які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ч. 3 ст. 43 Закону України «Про нотаріат») ;
  2. Реєстраційні номери облікової картки платника податків;
  3. Свідоцтво про народження дитини.

Вартість

При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп.«д» п. 3 ст. 3 Декрету).

  1. У разі невиконання умов договору
  2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
  3. Зразок договору про сплату аліментів на дитину
  4. Файл:Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.docx
  5. Див. також

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

      Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (стаття 189 СК України), укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.

     Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються частиною другою статті 109 СК України.

Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.

Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір ст. 93 СКУ.

     Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:

  • виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
  • виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
  • про погашення заборгованості за минулий час тощо.

     Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо. Зокрема, у ст.

196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.

     Розмір аліментів визначається за домовленістю між батьками,але слід також враховувати положення ч.2 ст. 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.

     Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).

Закріплення у договорі положення про сплату аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в умовах високого рівня інфляції, характерного для нашої держави, породжує питання про їх індексацію. Тому сторони можуть включати це питання до договору з урахуванням вказівок закону (коментар до ч. 2 ст. 184 СК).

     До договору можуть бути включені положення про зміну його умов або про його припинення. Зміна розміру аліментів, а отже, і зміна договору можлива на підставах, закріплених у ст. 192 СК.

Припинення договору можливе у зв'язку з укладенням батьками договору про припинення права на аліменти на дитину, переданням права власності на нерухоме майно відповідно до правил, встановлених ст.

190 СКУ, а також у зв'язку з закінченням строку дії договору або досягненням дитиною повноліття.

Зміни до договору між батьками про сплату аліментів на дитину можуть вноситися протягом усього часу його існування, шляхом укладання відповідної угоди, яка має обов'язково нотаріально посвідчуватись.

     Документи, для нотаріуса щодо укладення договору:

  1. Паспорти сторін або інші документи які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ч. 3 ст. 43 Закону України «Про нотаріат») ;
  2. Реєстраційні номери облікової картки платника податків;
  3. Свідоцтво про народження дитини.

     При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп.«д» п. 3 ст. 3 Декрету).

     У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися:

  • за телефоном Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України);
  • Теребовлянське бюро правової допомоги

за адресою: м. Теребовля, вул. Князя Василька, 104,а.

 тел. 3551(2-10-02), 0682372512.

Аліменти на дитину — консультація юриста

У переважної більшості людей склалась думка, що аліменти можуть стягуватись лише коли подружжя розірвало шлюбні відносини, в результаті чого діти залишились на утриманні одного із батьків. Але законодавство України дозволяє стягувати аліменти не залежно від того, чи розлучені батьки, перебувають в шлюбі, або взагалі не перебували в ньому.

За українським законодавством стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей можна при наявності наступних підстав:

  • укладення угоди між батьками про сплату аліментів; 
  • на підставі судового рішення.  

Першим розглянемо найбільш демократичний варіант стягнення аліментів — договір про сплату аліментів на дітей. Такий договір укладається відповідно статті 189 Сімейного Кодексу України.

Сам факт наміру укладення подібного договору свідчить про те, що між батьками нема суперечностей щодо сплати аліментів.

 Зокрема, сторони закріплюють договором розмір, умови, порядок та строки виплати аліментів.

Слід відмітити, що батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дітей як під час шлюбу, так і після його розірвання. Договір укладається в письмовому вигляді та обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

  • За договором сторони самостійно визначають розмір аліментів, але такий розмір не може бути меншим за 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
  • Батьки можуть визначити такі способи сплати аліментів як: частка від заробітної плати або іншого доходу платника аліментів, сплата аліментів у твердій грошовій сумі та ін.
  • Сплачувати аліменти за договором можна шляхом: 
  • особистої сплати аліментів безпосередньо платником аліментів їх одержувачеві; 
  • шляхом сплати аліментів платником аліментів їх одержувачеві через третіх осіб (бабусю, дідуся); 
  • поштовим або телеграфним переказом аліментів на домашню або іншу вказану одержувачем аліментів адресу; 
  • шляхом перерахування аліментів на рахунок одержувача аліментів у комерційному банку або кредитній установі та ін.

Проте, коли батькам дітей не вдається досягти згоди про сплату аліментів у вигляді письмового договору, стягнення аліментів необхідно здійснювати в судовому порядку.

Такий спосіб є найпоширенішими, тому що рішення суду є тим юридичним інструментом, який забезпечить сплату аліментів одним із батьків.

Щоб отримати гарантію сплати аліментів у вигляді рішення суду, одному із батьків необхідно звернутися із позовною заявою  до суду загальної юрисдикції. 

Важливим моментом є те, що звернутись до суду про стягнення аліментів  можна лише у разі відсутності підписаного договору між батьками. Якщо ж договір батьки уклали, то до суду вже потрібно звертатись з позовом про встановлення нового розміру та порядку сплати аліментів.

  1. Подавати позовну заяву про стягнення аліментів на дітей можна за місцем проживання отримувача або за місцем проживання платника аліментів.
  2. При розгляді справи суд враховує окремі аспекти, які варто наперед зважити, щоб розуміти перспективу судового рішення. Так, суд враховує:
  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Читайте также:  Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів - (ЗРАЗОК 2022 року)

Розмір аліментів, який буде стягуватись з матері або батька, визначається судом шляхом встановлення щомісячних платежів у частковому відношенні до заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Але, крім стягнення аліментів у вигляді частки до суми заробітку, суд за заявою однієї із сторін може розрахувати аліменти у твердій сумі (наприклад, 1 000 гривень щомісяця).

У випадках, коли позовні вимоги заявлені на стягнення аліментів на утримання 2 дітей, суд визначить єдину частку від доходу платника аліментів, яку такий платник повинен сплачувати до досягнення повноліття найстаршого з дітей.

Виходячи з цього можна сказати що розмір аліментів встановлюється судом та залежить виключно від кожного окремого випадку.

Коли суд прийняв рішення та визначив розмір аліментів, закон дозволяє платнику або одержувачу зменшити або збільшити їх розмір за позовом одного з них. Приводом для перерахунку може бути зміна матеріального становища або сімейного стану, або погіршення (покращення) здоров’я однієї з сторін або інші обставини.

Отже, визначення порядку та суми аліментів визначається у кожному окремому випадку, враховуючи весь спектр обставин справи, починаючи із взаємовідносин між сторонами і закінчуючи їх матеріальним станом. 

Аліментний договір

  • У порівнянні з іншими способами сплати та отримання аліментів аліментний договір (офіційна назва — договір між батьками про сплату аліментів на дитину) — є найбільш надійним та цивілізованим.
  • У цій статті піддібрані найсуттєвіші риси договору між батьками про сплату аліментів на дитину, такі як його сторони, форма, істотні умови, порядок внесення змін та допонень до аліментного договору та особливості його виконання.​​

Сторонами договору про сплату аліментів на дитину можуть виступати батьки дитини (ч. 1 ст. 189 Сімейного кодексу України).

 Чи можуть виступати сторонами аліментного договору особи, що замінюють батьків? Прямої відповіді на це запитання закон не надає, однак системний аналіз положень Сімейного кодексу України дозволяє зробити такі висновки.

По-перше, аліментний договір може укладатися лише між особами, у яких є обов'язки та права щодо сплати та отримання аліментів на дитину.

Сімейний кодекс України покладає обов'язок утримувати дитину тільки на її батьків, а от отримувати аліменти можуть не тільки батьки, а й інші законні представники, з якими проживає дитина. В свою чергу, з ч. 1 ст.

38 Цивільного кодексу України випливає, що законними представниками дитини можуть бути не тільки батьки, але й усиновлювачі, опікуни та інші особи, визначені законом.

Передбачена законом можливість законного представника отримувати аліменти на дитину не означає, однак,  що така особа може виступати стороною договору про сплату аліментів на дитину. Опікуни не прирівнюються у своєму статусі з батьками дитини, а тому виступати стороною аліментного договору не можуть.

Цього не можна сказати про усиновлювачів, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 232 Сімейного кодексу України, усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

З цього можна зробити висновок, що сторонами договору про сплату аліментів на дитину можуть виступати батьки дитини або усиновлювачі дитини.

Форма аліментного договору (договору про сплату аліментів на дитину)

Відповідно до ч. 1 ст. 189 Сімейного кодексу України, цей договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору тягне за собою нікчемність такого договору.

Істотні умови аліментного договору (договору про сплату аліментів на дитину)

Істотними є ті умови, без погодження яких договір не буде вважатися укладеним.

Істотними умовами аліментного договору є предмет договору, розмір аліментів та строки їх виплати (ч. 1 ст. 189 Сімейного кодексу України). Істотними будуть також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

  1. Порядок внесення змін та доповнень до аліментного договору 
  2. Внесення змін та доповнень до аліментного договору характеризується двома особливостями.

Перша особливість випливає з форми правочину:  будь-які зміни та доповнення до нотаріально посвідчених правочинів можуть вноситися шляхом укладення окремого нотаріально посвідченого договору (п. 7 глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Це деякою мірою узгоджується зі ст.

654 Цивільного кодексу, якою передбачено, що зміна договору повинна вчинятися у такій самій формі, що й змінюваний договір. Розбіжність полягає у тому, що ст. 654 Цивільного кодексу передбачає і виключення: а) передбачені законом; б) передбачені договором сторін; в) ті що випливають із звичаїв ділового обороту.

Для зміни аліментного договору виключень щодо форми, передбачених законом чи таких, що випливають із звичаїв ділового обороту, немає. Однак сторони при укладенні аліментного договору та його нотаріальному посвідченні можуть включити до нього умову про те, що у подальшому зміни та доповнення можуть вноситися у простій письмовій чи іншій формі.

У такому випадку виникає запитання – чи може нотаріус посвідчити договір з такою умовою, чи не порушує вона вимоги закону?

Відповідаючи на це запитання, в першу чергу необхідно зазначити, що сторони можуть обирати іншу, ніж встановлено законом, форму договору лише в бік її ускладнення.

Тобто якщо обов’язковість нотаріального посвідчення основного договору встановлена законом, то внесення змін та доповнень також вимагає нотаріального посвідчення, в протилежному випадку такі зміни до договору з урахуванням положень ч. 1 ст. 218 ЦК України будуть нікчемними. Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.

2009 № 9, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Оскільки аліментний договір відноситься до договорів, що вимагають нотаріального посвідчення, то включення такої умови до договору видається неможливим.

Друга особливість є неочевидною і випливає з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України.

У випадку, якщо зміни стосуються розміру аліментів як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, така зміна може бути здійснена лише за рішенням суду.

Таким чином, нотаріус, до якого звернулися сторони аліментного договору для внесення до нього змін стосовно розміру аліментів, та не надали рішення суду, повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії.

Ця особливість вимагає від сторін аліментного договору особливої уважності при визначенні розміру аліментів, що підлягають сплаті за умовами договору.

Національна валюта з часом може знецінитися, законодавчо встановлений мінімальний розмір аліментів демонструє тенденцію до поступового збільшення.

Тому положення аліментного договору мають бути сформульовані таким чином, щоб за кожним таким разом сторонам не потрібно було звертатися до суду, а потім до нотаріуса. Ці вимоги були враховані при розробці шаблонів аліментних договорів UkrLegist.

Виконання аліментного договору

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином. Тому найкращим варіантом виконання аліментного договору є добросовісне та добровільне виконання його сторонами.

У випадку, якщо перший варіант дав збій, завжди можливе примусове виконання. Для аліментного договору, як і для всіх інших нотаріально посвідчених договорів, окрім судового порядку можливий  позасудовий — примусове виконання на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Для того, щоб скористатися цим зручним інструментом, положення аліментого договору мають бути сформульовані настільки чітко, щоб у нотаріуса не було підстав для сумніву у безспірності заборгованості. Якщо у нотаріуса не буде підстав для сумніву, то не буде і підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії — виконавчого напису.

Варто сказати, що вчинення виконавчого напису зазвичай не є найулюбленішою нотаріальною дією у нотаріусів. Воно пов'язане з розрахуванням суми заборгованості та пені, а це може бути складним завданням для гуманітарія. Оскільки нотаріус несе повну відповідальність за вчинювані ним нотаріальні дії, помилки можуть завершитися присудом відшкодування або втратою свідоцтва. 

Саме тому при зверненні до нотаріуса за посвідченням аліментного договору варто надавати йому вже готовий власний текст аліментного договору, погоджений між сторонами, який буде враховувати особливості можливого примусового виконання. Якщо розробку проекту договору довірити нотаріусу, то він буде складений таким чином, щоб виконавчий напис вчиняти було неможливо.

Ссылка на основную публикацию