Договір про поділ спільного майна подружжя (ЗРАЗОК)

Мудрець Ходжа Насреддін: Одного разу до нього звернулися двоє братів з проханням допомогти розділити спадок так, щоб ніхто з них не мав претензій один до одного. «Немає нічого простіше, — сказав мудрець, — нехай один з вас розділить майно порівну, на його погляд, а інший вибере собі будь-яку половину» …

Практика складання шлюбних договорів і угоди про розподіл майна з'явилася в сімейних відносинах громадян відносно недавно. Хтось продовжує скептично на це реагувати і бачити в подібних домовленостях недовіру, жадібність і відсутність кохання. Що ж це насправді?

Це відмінний інструмент, який допоможе спати подружжю спокійно, а в разі розлучення це якийсь «рятувальний круг», який вбереже від нескінченної судової тяганини і конфліктних ситуацій. Принаймні така ідея. Як це зробити, коли і які питання цим договором можна врегулювати, читайте на ресурсі Протокол (Protocol).

Зміст:

Коли можна укласти договір про розподіл майна?

Такий договір можна укладати не тільки під час, але і після розірвання шлюбу. Також укласти подібну угоди можуть особи, які проживають однією сім'єю без оформлення шлюбу.

Тут слід зазначити, що предметом такого договору не може бути те майно, яке належить на праві приватної власності одному з подружжя.

Сторони договору поділу майна між подружжям

  • Безпосередньо подружжя.
  • Особи, які вже розлучилися.

Користуйтеся консультацією: Утримання і аліменти на колишнього із подружжя

Особливості угоди про розподіл спільного майна подружжя

Договір про поділ спільного майна подружжя (ЗРАЗОК)

Угода про розподіл спільного майна між подружжям так само цікава деякими моментами:

  • в його рамках можна відійти від принципу рівних частин у спільній власності, тобто ділити майно можна не порівну;
  • розмір частин у спільній сумісній власності можна визначити самостійно;
  • майно, яке не зазначене в договорі, але теж перебуває у спільній власності подружжя ділиться на загальних підставах.

Користуйтеся консультацією: Таємниця шлюбних договорів – 2020

Форма договору про поділ спільно нажитого майна і його істотні умови

Відповідно до Сімейного кодексу України, договір поділу майна між подружжям, предметом якого є розділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також виділення нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя, підлягає нотаріальному посвідченню. Для рухомого майна такого правила не передбачено, але, судячи з нотаріальної практики, навіть такі договори люди вважають за краще завірити.

Договір про розподіл майна подружжя повинен укладатися і завірятися нотаріусом лише за умови встановлення факту придбання майна під час шлюбу і на кошти, що є об'єктом спільної сумісної власності.

Також нотаріус повинен з'ясувати, чи укладався вже шлюбний договір, що встановлював інший, чим передбачений законом, правовий режим щодо майна, що купувалося подружжям, про що сторони вказують в договорі.

Закон дуже скупо регулює правовідносини, пов'язані з укладенням такого договору, залишаючи це на розсуд подружжя. Також справа йде і з істотними умовами, але в цьому питанні варто керуватися загальними положеннями Цивільного кодексу.

Згідно з останнім істотною умовою кожного договору є предмет договору (те, заради чого ви взагалі укладаєте договір, а саме ваше майно). Таким чином, при укладенні даного договору вам буде необхідно визначити обсяг майна, яке перейде в приватну власність кожному з подружжя.

Хоч законом і не встановлено інших умов, як обов'язкових, рекомендуємо врегулювати в такому договорі все до дрібниць, в тому числі терміни і спосіб передачі майна.

Користуйтеся консультацією: Правила поділу майна подружжя

Чи можливо розірвати угоду про розподіл майна?

Безсумнівно таке право у вас є, але за взаємною згодою сторін. Якщо ж людина хоче розірвати договір в односторонньому порядку, то тут вже складніше, адже повинні бути присутніми підстави для цього.

Так, в судовому порядку ви можете розірвати такий договір посилаючись, як на підставу, на істотне порушення договору другою стороною.

Також ви можете вказати в договорі і інші підстави для його розірвання в односторонньому порядку.

Шлюбний договір чи угода про розділ майна?

У цих двох понять є ряд ознак, які їх розрізняють:

  • шлюбний договір може укладатися не тільки між подружжям, а й між людьми, які тільки збираються одружитися, але не може бути укладений вже після розлучення;
  • форма шлюбного договору — письмова і в будь-якому випадку підлягає нотаріальному посвідченню;
  • договір про розподіл майна має обмежену сферу регулювання, і стосується тільки того майна, яке вже є по факту. Шлюбний же договір може регулювати і інші моменти спільного життя (утримання в разі втрати працездатності, порядок і розмір виплати аліментів і т.д.). Також важливо згадати, що шлюбний договір може регулювати порядок поділу майна, яке тільки буде придбано в майбутньому.

Що вам підходить більше, це вже залежить від ваших бажань. Якщо ви в майбутньому плануєте робити великі покупки або ж хочете в одному документі врегулювати різні сфери сімейного життя — вибирайте шлюбний договір. Якщо придбань не планується і ваша мета врегулювати питання розділу вже наявного майна, то договір про розподіл майна з його вузькою спрямованістю вам підходить більше.

Дивіться юридичне відео: Раздел имущества супругов | Адвокат Ростислав Кравец

Визнання договору про розподіл майна подружжя недійсним. Що нам говорить судова практика?

Договір про поділ спільного майна подружжя (ЗРАЗОК)

Причини, за якими можна визнати договір недійсним, закріплені в Цивільному кодексі, серед них:

  • недотримання нотаріально завіреної форми договору, коли це обов'язково;
  • під час укладання угоди сторона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;
  • угоду укладено під впливом помилки;
  • угоду укладено під впливом обману;
  • угоду укладено під впливом насильства;
  • угоду укладено під впливом тяжких обставин.

Багато «розумників», намагаючись якось уникнути обов'язків за договором, посилаються на обставини викладені вище, але, як правило, без належного обґрунтування. З судом, звичайно ж, такі номери не проходять, і якщо за фактом причин для визнання договору недійсним немає або вони не доведені належним чином, позивача чекає відмова.

Користуйтеся консультацією: Позовна давність при поділі майна подружжя — початок відліку

Отже, до практики. Цікаве рішення за 2020 попалося на очі:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87950801 . Фабула: чоловік запропонував дружині укласти договір про розподіл майна і порадив дружині написати довіреність на його юриста, мовляв він і договір складе і у нотаріуса його завірить, а тобі, кохана менше проблем. Звичайно ж як любляча дружина, вона підписала довіреність не дивлячись. А там була умова, що довіреність видана з правом передоручення. І передоручив, за словами дружини, юрист цю справу людині, яка її чоловікові була винна пристойну суму грошей. Внаслідок цією людиною від імені дружини був укладений договір. Так ось проблема в тому, що умови то не зовсім вигідні. Там був пункт про те, що підписанням договору сторони підтверджують, що припиняється спільна власність подружжя на квартиру і вона переходить у власність чоловіка, грошової компенсації дружині судячи з усього не було.

Яка мораль цієї історії? Майте свого незалежного адвоката і давайте йому попередньо читати документи, які підписуєте. Як бачите, довести свою правоту в тому випадку, якщо ви не дочитали або не до кінця зрозуміли якийсь пункт буде дуже важко.

Останнє також підтверджується позицією Верховного суду від 31.10.

2018 року по справі 752/18987/16-ц: позивачем не доведений факт неправильного сприйняття ним фактичних обставин при укладенні спірного договору про розподіл майна подружжя, який був укладений за добровільної згоди сторін, у позивача була можливість спірний договір не укладати, позивач був ознайомлений з його змістом, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору про розподіл майна подружжя недійсним.

На закінчення можна сказати, що договір про розподіл майна — це не так погано, як думає багато хто і як показують в мелодрамах, коли дружині підсовують шлюбний договір або договір про розподіл майна з супер невигідними умовами і ставлять перед вибором: або так, або ніяк. Насправді ні, це давно вже перебуває в рамках хороших рішень, і таким інструментом ви позбавите себе від можливого ​​головного болю в майбутньому. Але, щоб не було як в сюжетах мелодрам, користуйтеся послугами юристів / адвокатів.

Автор консультації: Шутько Вікторія Сергіївна юрист Адо «Донець і Партнери»

Джерело: Юридичний ресурс Протокол

Порядок поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя | Безоплатна правова допомога

Договір про поділ спільного майна подружжя (ЗРАЗОК)Дружина та чоловік, набуваючи у власність майно, мають на нього рівні права. Зокрема, право на володіння, користування і розпорядження цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між подружжям.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є спільною сумісною власністю. Але кожен з подружжя у разі виникнення спору має право на поділ такого майна.

Про правові аспекти поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, роз’яснюють фахівці Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Незалежно від того, що один з подружжя не мав самостійного заробітку (доходу) з таких поважних причини, як:

  • навчання;
  • ведення домашнього господарства;
  • догляд за дітьми;
  • хвороба, тощо.

Подружжя має право домовитися та визначити порядок користування майном, що їм належить на праві спільної сумісної власності.

Наприклад, подружжя може домовитися про те, що перший поверх будинку займе дружина, а чоловік користуватиметься другим поверхом.

Якщо ж такий договір укладений письмово і посвідчений нотаріусом, то у разі смерті дружини, за умови, що частки кожного з подружжя є рівними, предметом спадкування для правонаступника буде перший поверх будинку.

Дружина або чоловік мають право на розпорядження часткою у майні, що є об’єктом права спільної сумісної власності. За таких обставин, один з подружжя може укласти з іншою особою щодо майна:

  • договір купівлі-продажу;
  • договір міни;
  • договір дарування;
  • договір довічного утримання (догляду);
  • договір застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відносяться:

  • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
  • прибутки, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
  • речі, придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).
Читайте также:  Типовий договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом

Зазначений майновий перелік не є вичерпним. У разі виникнення спору, за рішенням суду майно може бути визнано об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягати поділу за обставин, якщо:

  • майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя;
  • один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, тоді дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 69 Сімейного кодексу України закріплено право чоловіка та дружини на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Варто зауважити, що такий поділ можливо здійснити без розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Так, договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

  • При поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
  • У випадку вирішення спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.
  • Зокрема, якщо один з подружжя:
  • не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї;
  • ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей);
  • приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
  • витрачав майно на шкоду інтересам сім’ї.

Поділ майна подружжя. Зразки позовних заяв про поділ спільного майна подружжя

Майно чоловіка і дружини є їхньою спільною сумісною власністю, тобто  всe, що придбано під час шлюбу, належить їм обом. За винятком того, що було подаровано або успадковане кожним з них.

До майна ставляться всі грошові виплати, включаючи доходи від підприємницької діяльності й виплат, що не мають цільового призначення, рухомі і нерухомі речі, цінні папери, паї, внески, частки в капіталі комерційних організацій.

Поділ майна подружжя  може бути здійснений як у період шлюбу, так і після його розірвання на вимогу кожного із чоловіка й дружини, а також у випадку заяви кредитором вимоги про поділ спільного майна чоловіка і дружини для звернення стягнення на частку одного з них у спільному майні чоловіка і дружини.

Спільне майно може бути поділене між подружжям за згодою. За їхнім бажанням угода про поділ спільного майна може бути нотаріально посвідчено. В окремих випадках, щодо нерухомості, нотаріальне посвідчення договору про поділ спільного майна подружжя обов’язкове.

У випадку суперечки поділ майна подружжя, а також визначення часток чоловіка і дружини в цьому майні здійснюються в судовому порядку. Для цього необхідно звернутися до суду із позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

При поділі спільного майна суд на вимогу чоловіка і жінки визначає, яке майно належить кожному з них. У випадку, якщо, приміром , дружині передається майно, вартість якого перевищує належну їй частку, чоловікові може бути присуджена відповідна грошова або інша компенсація, яку дружина йому зобов'язана виплатити.

  • Речі, придбані винятково для задоволення потреб неповнолітніх дітей (одяг, взуття, шкільні, спортивні приналежності, музичні інструменти, дитяча бібліотека й інші), поділу не підлягають і передаються без компенсації тому із подружжя, з ким проживають діти.
  • Внески внесені подружжям за рахунок спільного майна на ім'я спільних неповнолітніх дітей, вважаються приналежним цим дітям і не враховуються при поділі майна подружжя.
  • У випадку поділу майна в період шлюбу та частина спільного майна чоловіка і дружини, що не була поділена, а так само майно, нажите подружжям в період шлюбу надалі, становлять їхню спільну власність.
  • При поділі спільного майна подружжя і визначенні часток у цьому майні частки чоловіка і дружини визнаються рівними, якщо інше не передбачено договором між ними.
  • Суд вправі відступити від принципу рівності чоловіка і дружини в їхньому спільному майні виходячи із інтересів неповнолітніх дітей і (або) виходячи з інтересу одного із подружжя, зокрема, якщо інший із подружжя не одержував доходів з неповажних причин або витрачв спільне майно на шкоду інтересам сім’ї.
  • Спільні борги чоловіка і дружини при поділі спільного майна розподіляються між ними пропорційно присудженим часткам.

Позовна заява про поділ спільного майна подружжя. Інструкція щодо заповнення

Відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

За загальним правилом, позовна заява про поділ спільного майна подружжя подається за місцезнаходженням відповідача. Проте, якщо у складі спірного майна є об’єкт нерухомості, то справа має розглядатися за місцезнаходженням такого нерухомого майна або основної його частини.

До позовної заяви обов’язково додаються:

  • Квитанція про сплату судового збору в розмірі 1% від ціни позову (вартість майна, що позивач просить присудити собі), але не менше 0,4 і не більше 3 прожиткових мінімумів, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому подано позов. Актуальні ставки судового збору.
  • копія свідоцтва про шлюб/свідоцтва про розірвання шлюбу
  • докази, що підтверджують наявність спільного майна подружжя, вартість цього майна.
  • Копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Позовну заяву слід роздрукувати у трьох екземплярах, якщо Ви плануєте подати її до суду особисто, або у двох, якщо направлятимете поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Всі документи до заяви додаються у копіях, у двох екземплярах (другий – для Відповідача), оригінали слід мати з собою у судовому засіданні.

Зразок позову

До __________(назва суду)
адреса: _________
  • Позивач: _______ (ПІБ позивача)
  • адреса: ____________
  • номер засобу зв'язку (телефон): _____
  1. Відповідач: ________(ПІБ відповідача)
  2. адреса: _____________
  3. номер засобу зв'язку (телефон): _____
Ціна позову:
Судовий збір:

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

“__” ______ ___ року між мною та Відповідачем було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено запис № ___ та видано свідоцтво про шлюб № _____ відділом реєстрації актів цивільного стану _______________(вказати назву органу) (якщо позовна заява подається під час перебування у шлюбі копія свідоцтва про шлюб додається).

Відповідно до рішення ……………………………. суду ………. від «….» ………… 20…. року шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано. На підставі судового рішення ………………… (вказати назву органу) було видане Свідоцтво про розірвання шлюбу № …. від «…»…………… ….р. (копія свідоцтва додається). Якщо позовна заява подається під час перебування у шлюбі, цей абзац в позовній заяві слід пропустити.

Під час розгляду справи про розірвання шлюбу жодних питань щодо поділу майна, набутого нами з Відповідачкою спільно протягом перебування у шлюбі, не вирішувалося. Жодних договорів про поділ майна, що належить нам на праві спільної сумісної власності між нами не укладалося.

Зважаючи на те, що між Позивачем та Відповідачем не досягнуто згоди щодо поділу майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, Позивач вирішив звернутися до суду щодо вирішення зазначеного спору.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 70 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  1. майно, набуте нею, ним до шлюбу;
  2. майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  3. майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Протягом шлюбу Позивачем та Відповідачем за спільні кошти подружжя було придбане таке майно на загальну суму ………………… грн.. … коп.., в тому числі:

……………………… вартістю ……………………… грн.

………………………. вартістю ……………………. грн.

Автомобіль ………………. ….. року випуску, державний номер ………………… Відповідно до висновку про оцінку ………………….. вартість  автомобіля становить ……………………………. грн. …… коп.

На підставі договору купівлі продажу від «…»…….. 20…р. нами була придбана квартира (будинок, земельна ділянка), яка знаходиться за адресою ……………………………….. Відповідно до висновку про оцінку ………………….. вартість  квартири (будинку, земельної ділянки) становить …………………………….

Для придбання ………………………….. Позивач уклав кредитний договір №……………… від «….»…………….. 20… року з ……… на суму ………………. (…………………….) гривень.  На момент подання Позовної заяви кредитний договір зберігає свою чинність для Позивача.

Розмір кредитних зобов’язань Позивача складається з тіла кредиту, за рахунок якого було придбане майно, а також з відсотків та вартості обслуговування кредитного договору. Розмір заборгованості складає: ………………………………………. гривень.

Частиною 4 статті 65 Сімейного кодексу України визначено, що «Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї».

Читайте также:  Аліменти на одну дитину

Відповідно, Відповідач має нести рівні з Позивачем зобов'язання за вказаними договорами кредиту, або ж компенсувати половину вартості кредиту, отриманого Позивачем та використаного виключно в інтересах сім'ї.

Відтак, у сплаті коштів за кредитним договорами в розмірі ………………………………. має взяти участь Відповідач.

Зважаючи на викладене вище та керуючись ст.ст. 57, 60, 69-72 Сімейного кодексу України та ст. ст. 4, 19, 23, 28, 175, 184 ЦПК України, —

ПРОШУ:

  1. Здійснити поділ спільного майна подружжя.
  2. Виділити у власність …………………………………………. (ПІБ Позивача) наступне майно …………………………………………………………………………
  3. Виділити у власність ………………………………………….. (ПІБ Відповідача) наступне майно …………………………………………………..
  4. Розділити в рівних частках зобов`язання за кредитним договором № ….. від «…»…….. ……р. між ……………………………. та ………………………
  5. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на Відповідача.

Додатки:

  1. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу /Копія свідоцтва про шлюб (якщо поділ майна здійснюється подружжям, що не розірвало шлюб).
  2. Копія позовної заяви та доданих до неї документів для Відповідача.
  3. Квитанція про сплату судового збору.
  4. Копії чеків, квитанцій, договорів, інших документів, що підтверджують факт придбання та вартість майна, що підлягає поділу між подружжям.
  5. Копії свідоцтв про народження дітей

“___”_______ ____ року.                                          __________ /_____________________/

Оновлене: 04.02.2021

Prostopravo

Договір про розподіл майна подружжя

Місто Київ, дві тисячі дев’ятого року, __________ місяця, ____числа

Ми, ПІБ (ІН 1111111111, паспорт СН ____, виданий 23.07.__року ___РУ ГУ МВС України в м. Києві) – далі за текстом „Чоловік”, що мешкає в м. Києві, пр-т ____, __кв. __ та

ПІБ 2 (до шлюбу ______), (ІН 222222222, паспорт МЕ ___, виданий 13.03.___року ____РУ ГУ МВС України в м. Києві) – далі за текстом – „Дружина”, що мешкає в м. Києві, вул. ____,___ кв. 17

Шлюб між якими зареєстрований відділом РАГС ____управління юстиції у м. Києві 08.02.____ року, запис № ____, про що видане свідоцтво про одруження 1-БК № ____, в подальшому “Подружжя”,

маючи намір врегулювати майнові права та обов’язки подружжя, попередньо ознайомленні з вимогами чинного законодавства щодо дійсності угод, розуміючи значення своїх дій та керуючись ст. ст. 92-103 Сімейного кодексу України, уклали цей договір про таке:

  1. Майно (рухоме та нерухоме), що придбане Подружжям під час шлюбу, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім’я воно зареєстроване або визначене, як спільна часткова власність.
  2. У випадку розірвання шлюбу, придбане під час шлюбу майно залишається тому з подружжя, на чиє ім’я воно зареєстроване, а те що придбане як спільна часткова власність — розподіляється відповідно до часток визначених у відповідних договорах.
  3. Подружжя домовились, що при укладенні договорів купівлі майна (як рухомого та і нерухомого), кожен із подружжя має право діяти самостійно. Додаткова згода іншого подружжя на укладання договору купівлі-продажу не потрібна.
  4. Шлюбний договір може бути змінений або розірваний в будь-який час за згодою сторін, оформленою нотаріально.
  5. Шлюбний договір припиняється в день подання до нотаріуса спільної заяви Подружжя про відмову від нього.
  6. При наявності спору шлюбний договір може бути змінений або розірваний на вимогу одного з подружжя в судовому порядку
  7. Зміст договору, правові наслідки вибраного ними правового режиму майна, відповідальність, права ті обов’язки, а також зміст ст. ст. 92-103 Сімейного кодексу України сторонам нотаріусом роз’яснено.
  8. Цей договір набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
  9. Витрати, пов’язання з оформленням та посвідченням даного договору, сторони сплачують порівну.
  10. Цей договір включає повний обсяг угод між сторонами по відношенню до предмету цього договору, відміняє і робить недійсними всі інші зобов’язання, котрі могли бути прийняття або зроблені сторонами в усній або письмовій формі до укладання даного договору.
  11. Цей договір укладено у трьох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ___________. (реєстраційне посвідчення № 222, вид. Управлінням юстиції м. Києва 26.10.1998р.), а решта – видаються кожному з подружжя.

ПІДПИСИ ПІБ 1 ПІБ 2

Місто Київ, ___ ________2005 року Цей договір посвідчено мною приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особу сторін встановлено, їх дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за № ____________

Стягнуто плати – __________ гривень, вартість 2-х бланків – 12,8 гривень.

  • Приватний нотаріус
  • Источник: Meget Перепечатка материалов только с письменного разрешения редакции

Особливості розподілу майна подружжя

Відповідно до законодавства України процедура поділу майна можлива як при розлученні, так і в період шлюбу.

Стаття 69 Сімейного кодексу, розділу підлягає лише майно, що належить чоловікові і дружині на праві спільної сумісної власності, тобто придбане в шлюбі.

Статтею 61 Сімейного кодексу встановлено об’єкти права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до зазначеної статті, спільної власності можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

А при укладенні договору в інтересах сім’ї, гроші та інше майно (в тому числі гонорар, виграш) є спільною сумісною власністю чоловіка і дружини.

Хоча в законодавстві не міститься конкретного списку всіх об’єктів, які можуть належати подружжю на праві спільної сумісної власності, проте в пункті 23 постанови Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» можна знайти примірний перелік такого майна:

  • квартира, житлові та садові будинки;
  • земельні ділянки та насадження на них;
  • продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби;
  • грошові кошти, акції та інші цінні папери, вклади в кредитні установи;
  • страхова сума, страхове відшкодування, сплачені за рахунок спільних коштів подружжя;
  • накопленні паї в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражному кооперативі;
  • грошові суми та майно по зобов’язальних правовідносинах;
  • страхові платежі, які були повернуті при достроковому розірванні договору страхування або які міг би одержати один із подружжя в разі дострокового розірвання такого договору на час фактичного припинення шлюбу.

Крім того, у спільній власності подружжя знаходяться речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з них; речі побутового призначення (холодильник, пральна і посудомийна машина, пилосос, СВЧ і т.п.); предмети духовного розвитку (книги, картини, телевізор, відеотехніка і т.д.); цінні речі (золото, ювелірні вироби, дорогоцінні камені, діаманти).

Майно, що належить одному з подружжя на праві особистої приватної власності, поділу не підлягає. Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу приватною власністю дружини або чоловіка є:

  • майно, придбане до шлюбу;
  • майно, придбане за час шлюбу, але за особисті кошти;
  • майно, придбане на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
  • Крім того, особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування (навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів); премії, нагороди за особисті заслуги; грошові кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) особистих речей, а також компенсація моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням (при використанні особистих коштів).
  • У зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте ними за час їхнього окремого проживання.
  • Також, при придбанні подружжям майна не тільки за загальні, а й особисті кошти, частка в цьому майні, відповідно до розміру особистого внеску, є приватною власністю чоловіка, дружини.

Процедура розподілу

Існує два варіанти розподілу майна: добровільний і примусовий. В добровільному порядку розділ майна між подружжям здійснюється за угодою між ними, шляхом укладення договору про розподіл майна або відповідно до пунктів шлюбного контракту, якщо такий був підписаний.

Примусовий порядок поділу майна має на увазі звернення до суду з позовною заявою про розподіл майна.

У відповідності з сімейним законодавством і Цивільним кодексом чоловік і дружина мають право укладати між собою договір про поділ нерухомого майна. Подібна угода дає подружжю можливість в позасудовому порядку вирішити спірні питання майна, а також самостійно визначити частки в нерухомості.

Оформлення угоди про добровільний розподіл майна повинно здійснюватися з урахуванням законодавства, яке регулює порядок реєстрації нерухомості.

Договір про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 367 Цивільного кодексу).

При поділі спільно нажитого майна, частки подружжя є рівними, якщо інше не було визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 Сімейного кодексу).

  1. Тим не менше, принцип рівності часток подружжя в судовому порядку може бути переглянутий, в слідстві чого кількість майна чоловіка, дружини може бути зменшено або збільшено.
  2. Підставою для винесення судового рішення про зменшення частки майна є обставини, що мають істотне значення, особливо якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
  3. При цьому частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена при проживанні з нею, ним дітей, а також непрацездатних повнолітніх синів, дочок (якщо розмір аліментів, одержуваних на забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей є недостатнім).
  4. Розподіл майна між подружжям, що не розірвали шлюб, не обмежена часовими рамками і може здійснюватися в будь-який час.
  5. А ось до вимоги про поділ спільної сумісної власності, заявленої після розлучення, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється з дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Особливості розподілу окремих видів майна:

Поділ квартири (будинку)

Процедура розділу спільної квартири або будинку досить клопітка і має безліч нюансів, що впливають на результат судового розгляду.

При цьому слід пам’ятати, що діти не можуть претендувати на квартиру при її розділі, якщо вона знаходиться у власності одного або обох батьків. Це обумовлено статтею 173 Сімейного кодексу, згідно з якою майно дітей і батьків є роздільним. Іншими словами, частка дитини в майні відсутня.

Розділ квартири або будинку, придбаного в кредит здійснюється в рівних частинах між чоловіком і дружиною. Однак, слід пам’ятати, що кредитний договір, підписаний за згодою другого з подружжя, вважається укладеним в інтересах сім’ї, і тягне за собою солідарну відповідальність подружжя за його виконання, в тому числі щодо повернення кредитних коштів.

Читайте также:  Олександр Строкань поділився досвідом захисту бізнесу від недобросовісної конкуренції на ix Щорічному форумі юрисконсультів

Поділ земельної ділянки

  • Поділ землі між колишнім подружжям багато в чому залежить від його розміру, кількості власників, прав власності на нього, а також інших техніко-юридичних умов.
  • Якщо немає можливості поділити земельну ділянку в натурі (тобто шляхом виділення частки), чоловік і дружина можуть вирішити питання самостійно (укласти договір) або звернутися до суду.
  • Також, способом вирішення проблеми, є продаж земельної ділянки з подальшим розділом отриманих грошей.
  • Крім того, один з подружжя може відмовитися від своєї частки у праві спільної сумісної власності на землю і отримати грошову компенсацію.

Розподіл автомобіля

Оскільки машина є неподільною річчю при розділі майна, відповідно до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу, вона буде присуджена одному з подружжя.

Як правило, суд приймає рішення на користь того з подружжя, на кого зареєстрований автомобіль, хто ним керує і здійснює технічне обслуговування. Втім, реєстрація машини на чоловіка або дружину не дає їм переважного права на неї, так як вони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження спільним майном.

У судовій практиці є випадки передачі автомобіля другого з подружжя, виходячи його інтересів або інтересів дітей.

Поділ кредитів (боргів)

Кредити є невід’ємною частиною сучасного життя і нерідко до моменту розірвання шлюбу подружжя обростають не лише спільним майном, але і боргами. Законодавство відносить боргові зобов’язання, взяті в період шлюбу, до загального майна подружжя і, як наслідок, виробляє їх розділ за тими ж правилами, що діють при розподілі решти майна.

Домовитися про розподіл боргів – найпростіший і недорогий спосіб. На жаль, він не завжди можливий і тоді виникає необхідність судового вирішення спору. При розгляді подібних справ, суд, в першу чергу, повинен встановити, на які цілі пішли кредитні кошти.

Таким чином, чоловік, який не бажає поодинці виплачувати борг, взятий на сімейні потреби, повинен довести, що взяті в кредит гроші були витрачені не на особисті цілі.

Розподіл бізнесу

Товариство з обмеженою відповідальністю (або його частина), засноване одним із подружжя є окремим об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. В який входять всі види майна, включаючи внесок в статутний капітал і майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Таким чином, статутний капітал і майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об’єктом їх спільної сумісної власності. Отже, підлягає розподілу відповідно до закону.

Джерело: Законодавство України.

https://goo.gl/images/TFQYyx

Компанія “Вікторія” стане Вашим надійним помічником і порадником, для цього достатньо звернутись за консультацією  в будь-який для Вас зручний спосіб. Звертайтесь!

Основна контактна інформація за посиланням.

Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни — Договір про поділ майна подружжя: укладаємо без ризику

В реальному житті нерідко трапляються ситуації, коли укладенням договору про поділ майна такий поділ не закінчується.

Не виключено, що через деякий час одна зі сторін вважатиме поділ майна несправедливим, на фоні чого виникне нестерпне бажання поділити майно по-новому.

Ще частіше договір про поділ майна подружжя укладають суто формально, не фіксуючи в ньому всю спільну сумісну власність подружжя з метою зекономити на сплаті державного мита і послуг нотаріуса.

Звісно, такий підхід може існувати, однак в окремих випадках це може призвести до довготривалих судових процесів.Тому, укладаючи договір про поділ майна подружжя, необхідно враховувати деякі особливості цього інституту та його недостатнє правове регулювання.

Відповідно до законодавства України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу).

Як відомо, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Іноді подружжя після розлучення намагається мирним шляхом узгодити питання щодо поділу спільного майна. Вирішення такого питання здійснюється шляхом укладання між ними договору про поділ майна подружжя.

Сімейним кодексом України визначено, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (ст. 69). Визначення вищезгаданого договору в законодавстві відсутнє.

З аналізу наявних норм та умов договору можна надати таке визначення: договір про поділ майна подружжя є домовленістю між чоловіком і дружиною про порядок та умови розподілу майна, яке перебуває в їх спільній сумісній власності.

Після укладання договору спільне майно розподіляється між подружжям, в результаті чого спільна власність припиняється.

Форма договору та його істотні умови

Абз. 2 ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України встановлено, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має посвідчуватися нотаріально.

Згідно з вищезгаданою нормою, якщо договір стосується поділу нерухомого майна, він обов’язково має бути нотаріально посвідчений.

Водночас законодавство не містить спеціальних норм щодо форми договору, предметом якого не є нерухоме майно. У таких випадках слід керуватися загальними правилами, які визначені в Цивільному кодексі України.

Однак практика йде таким шляхом, що всі договори про поділ майна подружжя, незалежно від його предмету, нотаріально посвідчуються.

Що стосується істотних умов договору про поділ майна подружжя, то законодавство не врегульовує питання щодо обов’язкових умов для такого договору.

Відповідно до Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Істотною умовою договору про поділ майна подружжя є предмет договору. Під час укладення договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та вартість.

У договорі зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя, яким чином буде здійснюватися та оформлятися (у разі потреби) передача майна, терміни його передачі тощо.

Підстави розірвання договору

У зв’язку з тим, що відсутні спеціальні норми, які встановлюють порядок та підстави розірвання договору про поділ майна подружжя, під час вирішення такого питання слід керуватися загальними нормами, встановленими ЦК України.

Згідно із законодавством, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Визнання договору недійсним

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України, правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 Кодексу.

Аналіз судової практики показує, що сторони найчастіше посилаються на такі підстави для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним як порушення в договорі принципу рівності часток та/або помилки щодо обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, у Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі №752/18987/16-ц зазначено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, що мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і характеристик речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 229 ЦК України).

Наголошено, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину.

Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Неправильне сприйняття особою фактичних обставин під час укладення спірного правочину про поділ майна подружжя, який був укладений за добровільною згодою сторін, ознайомлення з його змістом, на думку суду, вказує на відсутність підстав для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним.

Посилання на незнання, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, не може бути визнано як помилка у розумінні ст. 229 ЦК України, оскільки незнання закону чи його неправильне тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним. До того ж, згідно зі ст.

60 СК України, дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності належить все майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Порушення принципу рівності часток подружжя при укладенні договору про поділ майна за ст.

69 СК України — добровільне укладання договору про поділ майна подружжя передбачає можливість сторін відступити від рівності часток подружжя у спільно набутому майні за час шлюбу.

Виходячи із зазначеного, суди вказують, що такі договори укладаються за добровільною згодою сторін. Таким чином, для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним необхідно мати вагомі підстави, які підтверджуються достатніми та допустимими доказами.

Висновки

Отже, договір про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя, визначає виключно порядок поділу спільного майна.

Цей договір є зручним способом для вирішення питання щодо поділу майна між колишнім подружжям з можливістю відступити від принципів рівності та самостійно встановити обсяг і перелік майна для кожного з них.

Укладаючи договір про поділ майна подружжя, не варто намагатися зекономити на обов’язкових платежах чи залишати якесь майно «за дужками».

  • Пам’ятайте, що для уникнення в майбутньому судових спорів з приводу розірвання або визнання недійсним договору, необхідно максимально узгодити всі важливі питання щодо поділу, переходу часток та/або майна, виконання сторонами своїх зобов’язань тощо.
  • Стаття опублікован в ЮРИДИЧНІЙ ГАЗЕТІ
  • Honcharuk and Partners

Автор публікації: Дарін Ассіде

Ссылка на основную публикацию