Досвід юриста: навчання на власних помилках. які юристи допускають помилки?

  • Які предмети необхідно здавати на юриста після 11 класу в Україні
  • Які предмети необхідно здавати на юриста після 9 класу
  • Юридичні спеціалізації
  • Висновки
  • Юрист – ще одна шановна і давня професія, адже придумувати закони і стежити за їх виконанням люди почали з того самого моменту коли з’явилося людське суспільство, а значить з’явилася і потреба регулювати відносини між різними членами соціуму. Адже навіть в умовному дикому племені тумбо-юмбо є свої закони і правила, за дотриманням яких стежить або вождь або старійшини племені, вони то і грають роль тамтешніх юристів. На щастя, ми живемо не в дикому племені тумбо-юмбо, а в порівняно цивілізованому суспільстві, і законів в самих різних областях нашого життя безліч. Розбиратися в тому, як працюють закони, що регулюють наше життя, і є сфера діяльності юристів. У цій статті ми відповімо на нагальне для багатьох молодих людей питання: які предмети потрібно здавати, щоб стати юристом.

    Які предмети необхідно здавати на юриста після 11 класу в Україні

    Для вступу до вузу, в тому числі і на юридичний факультет, необхідно здати ЗНО з профільних іспитів і набрати достатню кількість балів. Які ж це профільні іспити, давайте розберемо.

    – Українська мова. Цей предмет обов’язковий для здачі в принципі для всіх школярів, а для майбутніх юристів він особливо важливий.

    Тільки уявіть собі безграмотного юриста, адже навіть неправильно поставлена кома може мати вирішальне значення, згадуємо хрестоматійний приклад у реченні «стратити не можна помилувати», де від того в якому місці поставлена кома, залежить судовий вердикт, життя або смерть підсудного.

    – Історія, ще один профільний предмет, обов’язковий для здачі для вступу на юридичний факультет.

    Часто у багатьох учнів під час ЗНО з історії виникають проблеми із запам’ятовуванням великої кількості дат, якими так багата ця наука.

    Тут вже нічого не поробиш, важливі історичні дати необхідно вивчити, а для тих, кому особливо цікава історія, буде корисний наш історичний сайт «Мандрівки у часі», де зібрано чимало цікавих історичних матеріалів.

    – Математика, ще один важливий предмет, який необхідно здавати для вступу на юридичний факультет. Ще донедавна українські учні могли вибирати, що здавати: математику чи історію, але вже з 2021 року математика буде обов’язковим предметом для вступу на юриста в Україні, тож бажаючим бути юристами, потрібно ретельно взятись за вивчення математики.

    – Іноземні мови/географія/біологія – для вступу на юрфак для українських школярів також треба скласти ЗНО з одного предмета на вибір, це можуть бути іноземні мови (англійська, німецька, французька), або який-небудь інший зі шкільних предметів, будь-то біологія, географія або навіть хімія чи фізика.

    У деяких інститутах або університетах, крім ЗНО можливо необхідно буде здати додаткові вступні іспити від самого університету. Зазвичай це усні іспити з історії. Також для вступу на юриста-міжнародника можуть перевіряти рівень володіння іноземною мовою, в першу чергу англійською, що цілком логічно для майбутнього юриста-міжнародника.

    Досвід юриста: навчання на власних помилках. Які юристи допускають помилки?

    Які предмети необхідно здавати на юриста після 9 класу

    Після 9 класу школяр може, як далі продовжити навчання в школі, так і вступити в спеціалізований коледж або технікум з ухилом в ту чи іншу спеціальність.

    Для вступу в юридичний коледж або технікум немає необхідності здавати ЗНО, а вступити можна або за результатами конкурсу атестатів або здати вступні іспити від самих коледжів/технікумів.

    Іспити будуть все тими ж: українська мова, історія, математика (але не завжди, залежить від конкретного навчального закладу). Також коледжі/технікуми, які готують майбутніх фахівців для правоохоронних органів, можуть проводити випробування з фізичної підготовки.

    Юридичні спеціалізації

    Насправді у юристів є і свої спеціалізації, і при вступі на юридичний факультет в подальшому необхідно вибрати, в якому напрямку юриспруденції далі вдосконалюватися. Так є:

    • Кримінально-правова спеціалізація, тут готуються фахівці, які в майбутньому будуть стояти на сторожі закону, борючись зі злочинністю. Студенти вчаться, як розслідувати злочини, підтримувати обвинувачення, або навпаки захищати підсудних у суді. Звідси виходять майбутні прокурори, адвокати, судді.
    • Цивільно-правова спеціалізація. Тут навчаються фахівці в області юриспруденції пов’язаної з економікою, бізнесом, авторськими правами та інтелектуальною власністю. Майбутні випускники можуть працювати юристами в різних корпораціях, банках, арбітражних судах, що займаються регулюванням правових питань у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності.
    • Міжнародно-правова спеціалізація, тут готуються фахівці із захисту інтересів суб’єктів міжнародних відносин. Для майбутніх фахівців у цій сфері особливо важливо добре знання іноземних мов, а також міжнародних нормативних актів та законів.
    • Традиційна юриспруденція, тут здійснюється підготовка юристів для нормотворчої, правозастосовчої, експертної діяльності.
    • Правоохоронна діяльність, тут готуються майбутні поліцейські, чия головна функція стежити за дотриманням законів і боротися зі злочинністю. Крім традиційних іспитів, описаних вище необхідно мати і належну фізичну підготовку та бути готовим до здачі нормативів з фізкультури.

    Висновки

    В цілому юрист – вельми цікава і дуже різноманітна професія, маючи вищу юридичну освіту можна працювати юристом в якій-небудь компанії, бути адвокатом, прокурором, суддею, нотаріусом, давати платні юридичні консультації, представляти інтереси сторін в суді, бути поліцейським і боротися зі злочинцями, в цілому просто таки величезна різноманітність.

    Досвід юриста: навчання на власних помилках. Які юристи допускають помилки?

    При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

    8 типових помилок юриста-початківця, які притаманні навіть професіоналам

    Досвід потребує часових затрат, а іноді болючих синців, які потрібно набити кілька разів, для того, щоб засвоїти урок. Тому вони притаманні навіть професіоналам. Звісно, не переконавшись особисто, ви навряд чи запам’ятаєте ці істини, проте ми все ж вирішили вас застерегти від типових помилок юристів-початківців:

    Новачкам властиво братись за безліч справ одночасно. Це може бути викликано бажанням закріпити за собою статус професіонала, побоюваннями залишитись взагалі без справ чи більш меркантильними мотивами.

    В будь-якому випадку, ситуація зводиться до надмірного навантаження, яке не під силу юристу-початківцю, натомість погана підготовка до вирішення справ, безглузді помилки та порушення строків призводять до ефекту абсолютно протилежного тому, що очікував юрист.

    Таким чином, він почне свій кар’єрний шлях з фіаско, що не надто йому на руку. Помірне збільшення навантаження та розподілення свого часу та сил поміж справ, які ви ведете, не завадить нікому.

    1. Надмірна довіра до клієнта

    Безперечно, довірливі відносини між клієнтом та юристом потрібні. Проте, не забувайте залізне правило юриспруденції: абсолютно все піддавайте сумніву, нічого не сприймайте на віру. Клієнти також брешуть.

    Вони роблять це усвідомлено чи ні, викривлюють чи приховують інформацію, щоб здаватись кращими, більш чесними чи успішними — це людська природа.

    Ваше завдання як юриста розібратись в суті справи, розставити усі факти по поличках та викрити ті, як замовчуються, втім мають суттєве значення.

    Впевненість в собі, безперечно, важлива риса. Але краще не мати її в надлишку. У своїй більшості випускники вузів думають, що вони можуть все, або по крайній мірі достатньо багато, щоб швидко та професійно вирішувати справи.

    Насправді ж не знаючи всіх підводних каменів судочинства та більше опираючись на теоретичні, ніж на практичні знання, не можна досягнути висот.

    Для цього потрібне знання тонкощів професії, усвідомлення власної недосвідченості та бажання постійно вчитись.

    1. Беззаперечно вірить в справедливість суду

    Ми жодним чином не хочемо образити представників судової гілки влади. Але навіть судді не будуть заперечувати, що стикались з несправедливими рішеннями, порушеннями, що допускаються судом, низькою кваліфікацією колег.

    Якщо правозахисник витрачає багато часу, психологічних і розумових зусиль при роботі над справою, то суддя через велике навантаження, значну кількість справ, може просто фізично не встигнути вникнути в кожну деталь справи. Для судді конкретна справа не є єдиною, і до даного процесу він ставиться так само (скрупульозно або поверхнево), як і до сотень інших.

    Потрібно пам’ятати, що в руках юриста усі правові методи для позитивного вирішення справи, а вправне їх використання прийде з досвідом.

    1. Не вміє тримати свої емоції під контролем

    Здатність керувати своїми емоціями та зберігати холодний розум притаманна не всім, проте корисна для кожного.

    Надмірно емоційна реакція на порушення процесуального закону, хвилювання за власну позицію в справі та суперництво з обвинувачем — тільки завадять правозахиснику адекватно оцінити обставини справи й побудувати послідовну тактику захисту. Не кажучи вже про відносини з іншими учасниками процесу.

    1. Не прагне до вдосконалення

    Це одна з тих помилок, якої може припуститись як дилетант, так і досвідчений юрист. Слідкувати за змінами в законодавстві, відвідувати тематичні заходи, переймати досвід колег, розвиватись особисто та сприяти росту компанії, в якій ви працюєте — невід’ємні складові успішної кар’єри юриста.

    1. Нездатність оцінити рівень своїх знань

    Пункт, що пов’язаний і з надмірною впевненістю, і з невмінням вправно розподілити навантаження.

    Якщо юрист-початківець має сумніви щодо наявності в нього знань та досвіду для вирішення тієї чи іншої справи клієнта, краще одразу в цьому признатись.  Якщо він все ж наважується зайнятися цією справою, то може сильно нашкодити своєму клієнтові. Тому потрібно завжди реально оцінювати свої здібності.

    Варто пам’ятати, що ми всі вчимося в процесі діяльності, але на навчання в процесі конкретної справи ви зобов’язані отримати згоду. Тому можна попередити, що таких справ ви ще не вирішували, але за символічну плату будете раді спробувати. Повірте, тих, хто погодиться, більше, ніж тих, хто надасть перевагу іншому юристу.

    Як правило, для молодого фахівця всі пропозиції зводяться до стажування у юридичній фірмі, яка не дуже відома, але при цьому в ній працюють  досить досвідчені юристи та адвокати. Звичайно, зарплата спершу буде зовсім мінімальною, але з можливою перспективою росту.

    Що робить молодий випускник ВУЗу? Він моніторить пропозиції від відомих компаній. При цьому не розуміючи, що жодна з них не витрачатиме багато часу на навчання молоді. Знамениті адвокати не шукають студентів, вони шукають професіоналів.

    Читайте также:  Чи можна визнати розірваний договір недійсним?

    Бувають рідкісні винятки, але це аж ніяк не правило.

    Помилки юриста: чого слід уникати на шляху до професійної кар’єри?

    Зазвичай, той, хто здобуває освіту юриста думає, що гори по плечі. Проте на ділі частенько здувається. Особливо, коли проводить декілька днів на роботі. Так, практику потрібно напрацьовувати, так би мовити теорію закріплювати реальністю.

    На шляху до професійної кар’єри спіткатись це нормально. Проте обов’язково слід пам’ятати про свої помилки та детально їх аналізувати. На сьогодні ж звернутися за допомогою є до кого. Головне бути готовим вчитися і за межами вишу.

    А ця стаття трішки дасть ясність про те, які ж помилки юриста можуть завадити у досягненні успіху.

    Помилки юриста. Це завадить професійному зростанню

    1 помилка: декілька справ

    Звичайно, що юридична компанія поповнить свої грошові запаси, якщо юристи будуть вести багато справ. Однак буває, коли страх втратити клієнта затьмарює очі. Тобто тут спрацьовує спокуса заробити більше. Беруться за декілька справ, а при цьому не розраховують власні сили.

    Захисник обов’язково має детально вивчити справу, підготувати документи та навіть побувати у різних місцях одночасно. Такий шалений ритм може призвести не те, що до паніки, а й розчаруванню з боку клієнта. Таким чином, на початку кар’єри не варто стрибати вище голови. Спершу повільніше, але продуктивніше. Далі – справа практичних напрацювань.

    2 помилка: відмова суду – не завжди привід для переконань

    Так як стаття розрахована на юристів-початківців, варто знати, що випадки із суддями можуть бути різними. Несправедливі рішення, звісно, можуть зустрічатись на практиці. Проте слід бути готовим, що можуть відмовляти, заперечувати і таке інше.

    Адвокати витрачають багато часу та сил, аби вивчити справу з усіх сторін. Далі завдання донести суть до суду. І тут може виникнути неприємна ситуація, коли роботу не оцінили. Та й взагалі відмовили у клопотаннях, приєднанні до справи доказів тощо.

    Головне не втратити бажання працювати у цій сфері. Сміливо дивитись в очі неприємностям. Адже справа в суддів не буває однією, тому й ставляться як до інших. Можливо, у зв’язку з великим навантаженням роботи, справу не вдалося зрозуміти у всіх її тонкощах. Таким чином, завданням адвоката є донесення справи чітко та конкретизовано. При цьому твердо стояти на своїй позиції.

    3 помилка: обсяги роботи та їх неправильна оцінка

    Звісно, для того, щоб правильно оцінювати обсяги роботи, потрібно вчитись це робити роками. Проте вже на початковому етапі потрібно заздалегідь намагатись передбачувати можливі проблеми та компенсацію незапланованої роботи.

    4 помилка: довіра підзахисному

    На шляху зустрічаються різні люди. Кожен із них ділиться своїми переживаннями чи болем. Юрист також може розчулитись. Однак цього точно робити не варто. Недаремно кажуть, довіряй, але перевіряй. До всіх сказаних слів потрібно ставитись із об’єктивністю. При цьому необхідно перевіряти та аналізувати інформацію з вуст.

    Помилки юриста: надмірна емоційність

    Непокоїти юриста може будь-що, так само, як і хвилюватись за життя і почуття підзахисного. Або ж навпаки – обуритись або розізлитись на свого клієнта. Воля почуттям професіонала – ось у чому основна помилка. Це може позначитись не лише на справі, а й підірвати ділову репутацію, як самого юриста, так і усієї компанії.

    Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Ваш юрист.

    Помилки юриста: чого слід уникати на шляху до професійної кар’єри?

    Юридична освіта здорової людини. Іларіон Томаров написав очіпротиральний…

    Axon Partners — TMTeal Law FirmMar 31, 2019 · 7 min readКартинку стягнули десь у Твітері. Якщо автор наполягатиме, приберемо.

    Текст пера Іларіона Томарова, радника Василь Кісіль і партнери

    Більше 100 000 студентів прямо зараз отримують юридичну освіту в Україні (звіт МЮУ «Стан юридичної освіти» 18.03.2019). 20 років тому, коли я обирав професію, на юридичний факультет був чималенький конкурс. У чому секрет популярності?

    Невже образ успішного адвоката, створений американськими фільмами і серіалами, відповідальний за черги абітурієнтів?

    Кожен п’ятий юрист в США зловживає алкоголем. Зростає кількість юристів, залежних від медичних препаратів (як дозволених, так і заборонених). Ці проблеми починаються в law school (називатиму так американський юрфак, щоб відрізнити від нашого юрфаку) — 50% студентів закінчують перший курс з депресією. При цьому юридична освіта залишається в США бажаною стежкою до високооплачуваної роботи.

    Навчання в law school одразу демонструє студенту яка робота його чекає. Це багато стресу, викликаного відповідальною роботою, за яку добре платять. Втім, це пост не про щастя, а про освіту.

    Аби отримати диплом, пересічний студент українського юрфаку перші три роки має відтворювати на семінарі лекцію або підручник, копіювати наукові статті в реферат, переносити фрагменти монографій в дипломну, а тоді заліковка працюватиме на її власника. Добре, якщо за 5 років навчання трапиться пару викладачів, після яких студент відчує власний прогрес.

    Виконати цю комбінацію не важко, але талановиті студенти або демотивуються таким «навчанням», або звикають. Юрфак не готує до професії, тому випускника чекає низька зарплата і висока завантаженість завданнями, які він ніколи не робив. Звісно є light version: приносити каву і копіювати документи, але це за межами професії.

    Чому випускник отримує низьку зарплату на старті роботи юристом?

    Бо власник диплому не працює, а вчиться працювати юристом. Випускник law school, який склав іспит на допуск в професію, знає і вміє те, що пересічний випускник нашого юрфаку знатиме і вмітиме через 2–3 роки роботи. На противагу йому випускник law school готовий працювати, тому одержує гідну зарплату.

    Навіщо платити гроші ВНЗ та/або витрачати 5 років життя?

    Когось влаштує відповідь: одержавши диплом нашого юрфаку, тебе одразу ж візьмуть на роботу в топову юрфірму чи міжнародну корпорацію.

    Міф про диплом, який відкриє двері найкращих роботодавці досі жевріє. 20 років тому, коли я вступав, в описі вакансій юриста вказували, що випускники декількох ВНЗ мають перевагу. Ця віра в силу диплому досі продовжує «продавати» його серед абітурієнтів.

    Наприклад, мене не цікавить, який обсяг тексту може завчити студент. Мене цікавить, як він мислить, коли вирішує юридичну задачу (нехай користується всіма джерелами). Як швидко знаходить і аналізує інформацію в новій галузі. Чи вміє пояснити свою думку; переконати іншого юриста/неюриста або домовитись. Чи навчився планувати час і пріоритети, визнавати помилки і робити висновки.

    Кого навчати?

    На моє переконання, юридична професія — не для кожного. Нам треба значно менше юристів, ніж дипломів, які друкують юрфаки.

    Давайте відверто: частина студентів опиняються там через батьків, які вважають, що юрфак престижного ВНЗ — це їх статус, а дитина отримає коло знайомств. Ще частина вступає на юрфак, бо там неважко вчитись.

    Вступити на юрфак має бути легко, а вчитися — складно

    Складно настільки, щоб на першому курсі випадкові особи самоусунулись. Складно настільки, щоб на першій роботі переконатись, що твої навики і знання потрібні. Це збереже мотивацію незалежно від того, хто є клієнтом: пенсіонери чи корпорації.

    Складно вчитись — це не лише про теорію права (хоча її теж можна викладати яскраво). Це про розвиток соціальних soft skills: виступи перед аудиторією; нетворкінг; робота в команді; ведення переговорів. Це навик роботи з даними, пошук інформації та її аналіз.

    І ще одна річ — мотивація. У 18-річної особи є бажання допомагати людям, захищати порушені права, але пізніше акцент зміщується на побудову кар’єри і фінансову успішність. Треба підготувати людину до цього, або на етапі співбесіди показати як це вплине.

    Студент юрфаку має бути вимогливим до своїх викладачів, не боятись спитати — чому я можу навчитись у вас? Це ж питання (поряд з іншими) він буде задавати компаніям, які пропонуватимуть йому роботу.

    Тоді і викладачу не соромно за тих, кого допустив в професію, і студент знає, за що заплатив гроші і витратив частину життя.

    Як навчати?

    Скільки випускників юрфаку вміють писати позов так, щоб юрист із 3-х річним досвідом схвалив його з мінімальними правками? Скільки вміють писати договори так, щоб звідти не стирчали вуха шаблону з першої сторінки пошукового запиту?

    Основний метод навчання юриста в Україні — відтворення джерел

    Юридична практика вимагає передбачати розвиток подій (ти судовий юрист або оцінюєш ризики при M&A), прогнозувати найгірші сценарії (як вчинить опонент). Неможливо навчити цьому шляхом читання підручника, закону чи судової практики.

    Лекція, як жанр викладання, втратила актуальність, бо її учасники нагадують роботу копіювального пристрою. По-перше, студент має підготуватись: прочитати рекомендовані джерела, написати питання. По-друге, викладач має задавати питання, аби в діалозі розібрати тему і показати конфлікт, способи вирішення і ціну, яку платять сторони.

    В центрі теми — конфлікт: наприклад, кожна сторона договору оренди хоче найкращі умови для себе і найжорсткіші — для контрагента. Юрист має знати аргументи на користь умов свого клієнта, знати сценарії розвитку подій, якщо контрагент порушить умову, знати ціну захисту.

    Замість того, аби читати коментар до ЦКУ про купівлю продаж — розібрати типові помилки на прикладі конкретного договору. Нехай студенти складуть проект нетипової умови договору, а в аудиторії влаштувати їх crash-test. Нехай аргументують посиланням на практику ВС чи міжнародних арбітражів.

    Читайте также:  Установление факта заключения брака зарегистрированного в крыму

    Критичне мислення має прийти на зміну відтворенню

    Критичне мислення — це не лише навик, це метод навчання. Класичний для law school метод навчання case study є основою для критичного мислення юриста.

    Якщо викладач знає англійську і користується інтернетом — він знайде приклади для case study. Викладач має розбирати найактуальніші спори, які суди вирішують прямо зараз, а не задачі з методички двадцятирічної давнини.

    Зворотний зв’язок — невід’ємний елемент навчання

    В рамках юрфаку він виглядає так: оцінка на семінарі; можливо, короткий коментар викладача; оцінка за реферат (який, можливо, ніхто не читав); залік / оцінка на іспиті.

    В роботі юриста зворотний зв’язок виглядає інакше: програв позов через те, що забув подати доказ — клієнт звільнив тебе; провалив перемовини, бо не вмієш справлятись зі стресом і переконувати опонента — клієнт звільнив тебе; проти керівника відкрито кримінальне провадження, бо інхаус узгодив документи з істотними помилками …

    Я дещо перебільшив, але тільки тому, що юрфак не вчить студентів приймати відповідальність за роботу, яка їх чекає після отримання диплому. Мені про це розповідала мама, яка довго працювала юристом, а згодом керівником юрдепартаменту міністерства. Розповідала на прикладах: які помилки робила, чому навчилась, які поради отримала від старших колег. Деякі з них досі стають мені в нагоді.

    Хто навчатиме?

    Диплом — це наслідок зусиль обох сторін: коли викладачі поділились актуальними знаннями і проконтролювали засвоєння навиків, а студент здобув їх, бо старався взяти найкраще у викладачів.

    Той, хто не супроводжував жоден M&A; той, хто не захищав клієнта на допиті чи під час обшуку; той, хто не виграв чи програв декілька десятків справ в суді — вони викладають на юридичних факультетах.

    Звісно, дехто поєднує викладання і юридичну практику. Однак тих, хто може поділитись зі студентами корисними знаннями і навиками — абсолютна меншість. Я свідомий того, що не кожний успішний юрист може бути гарним викладачем. Це треба любити і постійно шукати нові формати залучення професіоналів до навчального процесу.

    Юрфак зміниться тоді, коли провідні роботодавці на ринку юридичних послуг або самі будуть викладати, або будуть вимагати від викладачів якісної освіти (наприклад, рейтингуючи ВНЗ).

    Наприклад, law school проходить акредитацію в American Bar Association (установа, яка допускає юристів в професію, оцінює якість навчання). Мова не про рейтинг law school, а саме про акредитацію.

    Якщо ВНЗ сам себе оцінює, він не зацікавлений критично до себе відноситись.

    Останні місяці в пабліку обговорюють тему реформування юридичної освіти. На моє переконання, керівники закладу освіти не можуть змінити систему. Я вірю в окремого викладача, якому не байдуже, який готовий експериментувати. Якщо він практикує, то здатен навчити студентів юридичній професії навіть в рамках семінарського заняття.

    Те, що не дає юрфак, українські студенти надолужують різними способами.

    Чи не найкраще місце, щоб здобувати навики — мут корти (або їх олдскульна назва — судові дебати). Командна робота і спілкування з тренером, пошук інформації та написання меморандумів, а в кінці — виступи, питання опонентам, критика від суддів.

    Щороку декілька юрфірм України проводять літнє стажування. Деякі юрфірми стажують студентів протягом всього року. Юрфірми зацікавлені у молодих юристах, а студенти — в отриманні роботи.

    Стажування — це поради старшого юриста, спілкування з кількома практиками, аби зрозуміти, що подобається (антимонопольне чи сімейне, кримінальне чи корпоративне).

    Тішить, що до стажування залучаються юридичні департаменти великих компаній.

    Ліга студентів АПУ щороку проводить десятки шкіл, присвячених галузям права і розвитку soft skills. Ось календар заходів. А знаєте чисельність учасників Ліги? Трохи більше 2600 осіб.

    Невже лише 2,6% всіх, хто зараз вчиться на юрфаках України планують працювати юристами?

    Чому я не згадав про онлайн-освіту? Я вірю, що зворотний зв’язок на повну працює при особистому спілкуванні, а критичне мислення найкраще прокачати в аудиторії. Онлайн може доповнити навчальний процес, але не замінить його.

    Сподіваюсь, що попит на якісну юридичну освіту в країні, де 193 ВНЗ видають диплом юриста (для порівняння: 203 law school, сертифіковані в США на 327 млн населення), свідчить що змін не уникнути. Кожен з нас (зокрема, практикуючих юристів) може долучитись до цих змін, аби виростити покоління юристів і, можливо, створити взірець юридичної освіти.

    Процитую Олександра Трегуба: «Нові рок-зірки — це викладачі. Адже саме вони створюють освіту».

    Хто в чергу стати новою рок-зіркою юридичної освіти? Будете за мною!

    Оригінал ми взяли звідси.

    Професія юриста, плюси і мінуси

    На перший погляд може здатися, що професія юриста — це одне задоволення і улюблена справа.

    По телевізору ми бачимо юристів, як людей грамотних, що напам'ять і знають закони, завжди усміхнених, та при грошах. В реальності ж, ситуація значно протилежна.Так, я погоджуся з тим, що є юристи, які заробляють великі кошти і в реальному житті.

    Але, якщо б, хто-небудь задумався про те, як вони їм дістаються, то не говорив би про професію юриста, як про «просту» справу. В даній статті я хочу зробити невеликий огляд юридичної професії, вказати на її плюси і мінуси, показати мету юристів.

    Загалом, все буду наводити з власного досвіду, оскільки сам раніше навчався по спеціальності «Правознавство». Отже, почнемо.

    Юрист… Дорогий юрист… Професійний юрист… Такі слова ми можемо почути досить часто. Це говорить про те, що професія юриста була і залишається однією з найбільш затребуваних в Україні.

    Плюси і мінуси

    Безумовно, кожна професія має свої позитивні і негативні сторони. Професія юриста — не виняток.

    Наведу кілька плюсів.

    1. Висока заробітна плата. О, так. Саме за цим багато і вступають на «юрфаки».
    2. Статус.
    3. Юрист — звучить гордо і престижно.
    4. Можливість кар'єрного росту.
    5. Ви зможете відкрити власну компанію, надавати індивідуальні платні послуги тощо. А це, знову-таки, гроші і авторитет.

    Тепер кілька мінусів.

    1. Постійні дратування (особливо в самому початку).
    2. Багато паперової роботи .
    3. На перших порах відсутність практики (особисто у мене так було).
    4. Важкі клієнти (знову ж на психіку впливає).

    Скажу так, плюси і мінуси в цій професії кожен вибирає з власних мотивів. Для кого-то мінус може бути плюсом, а для когось навпаки. Всі ми різні, і точки зору у нас теж різняться.

    Мета юристів

    Ну, цього підзаголовку я чекав протягом всієї статті. Давайте подумаємо, яка мета у юриста? Заради чого він навчається, проходить практику, захищає чиїсь інтереси? Відповісти на ці питання можна наступним чином.

    Юрист — це в першу чергу захисник права і справедливості! Звісно, зараз це звучить смішно, так як не скрізь даної концепції дотримуються — але все ж, головна мета юриста — саме захист прав, слідкування за виконанням і дотриманням демократичних принципів.

    Але юристи теж люди, і всі вони, як відомо, різні (я про це вже говорив). У одних понад усе — справедливість і законність, в інших — гроші й статус, у третіх — і те та інше. Загалом, мету також кожен бачить свою.

    Я не буду зараз писати про свою мету — оскільки це не поміститься ні на одному аркуші — просто скажу, що вона має бути розумною і все! Більше нічого не потрібно вигадувати.

    Висновок

    Хочете бути юристом? Подумайте гарненько і задайте собі питання — «Навіщо мені це?», «Що я з цього буду мати?» тощо. Відповіді напишіть на папері, якщо вони будуть змістовними — значить обрано правильний шлях. Удачі!

    Які правопорушення допускають органи опіки та піклування — LDN

    При виконанні своїх повноважень органи опіки та піклування припускаються багатьох помилок, що ведуть до порушення прав та законних інтересів громадян.

      Деякі типові порушення вказані в одній із консультацій, яку підготували юристи Першого громадського центру правосуддя на Харківщині*.

    Матеріали цієї серії** цінні зокрема тим, що містять реальні приклади з правової практики та коментарі до наведених справ.

    Бездіяльність органів опіки та піклування

    Перше, на що слід звернути увагу при розгляді порушень з боку органів опіки та піклування, є їхня бездіяльність. Вона зазвичай полягає у невиконанні цими органами покладених на них повноважень.

    Слід зазначити, що розглядаючи судову практику, можна помітити, що зазвичай органи опіки та піклування не виконують цілий комплекс обов’язків, які вони повинні вчиняти відповідно до закону в кожному конкретному випадку, чим порушують права та законні інтереси осіб які потребують опіки чи піклування.

    Як приклад можна навести окрему ухвалу Придніпровського районного суд м. Черкаси справа № 708/1300/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72935253), в якій суд зауважує на бездіяльності органів опіки та піклування одразу щодо декількох повноважень, що покладені на них законодавством, а саме: не встановлення опіки та не призначення опікуна над недієздатною особою, не здійснення контролю за діяльністю опікуна , якістю, достатністю здійснених ним повноважень щодо підопічної з метою недопущення порушення її прав та інтересів, не вжиття  заходів щодо збереження нерухомого та іншого майна, яке перебуває у власності недієздатної особи та ін.

    Заявник звернувся до суду із заявою про звільнення його від виконання обов’язків опікуна над недієздатною.

    Під час розгляду справи встановлено, що орган опіки та піклування (опікунській раді) при виконкомі Тіньківської сільської ради  не має будь-яких матеріалів справи щодо громадянки, яка є недієздатною та з 10.09.2013р. зареєстрована та фактично одна проживає.

    При цьому опікун  зареєстрований та фактично проживає в іншому населеному пункті (в с.

    Читайте также:  Статистика применения в 2022 г. нового УПК Украины

    Чорнявка, Черкаського району) і, як зазначив, не міг в повній мірі виконувати обов’язки опікуна, оскільки хворіє, отримує незначний розмір пенсії, є пенсіонером, проживає в іншому населеному пункті, що знаходиться на значній відстані від населеного пункту, де проживає недієздатна особа, і періодично її відвідував.

    Поведінка недієздатної особи стала більш агресивною, було вирішено помістити її 26.12.2017р. на лікування до психіатричної лікарні в м. Сміла. Крім того, житловий будинок, де вона проживає, на даний час знаходиться у жахливому стані і не є придатним для проживання. Недієздатна особа сама без опікуна жити та вести побутові справи не може.

    Крім того, на час розгляду справи про звільнення заявника від виконання обов’язків опікуна ні орган опіки і піклування при виконкомі Тіньківської сільської ради Чигиринського району, ні орган опіки та піклування виконкому Черкаської міської ради, за поданням якого заявник у 2013 році був призначений опікуном над недієздатною особою, не вирішували питання і не подали до суду подання про призначення іншої особи опікуном. Також слід зазначити, що на виклики в судове засідання представник Органу опіки та піклування Черкаської міської ради не з’явився, не повідомив про причини неявки та не надав на запит суду матеріали, що стосувалися питання призначення опікуна, звільнення від опікунства та інші наявні матеріали, що мають значення для справи.

    Таким чином, на думку суду, недієздатна особа не може залишатися без здійснення над нею опіки, а відповідне подання органів опіки відсутнє.

    Ухвалою суду від 15.03.2018р. заявника звільнено від повноважень опікуна над недієздатною особою.

    Проблемні питання працевлаштування юристів

    Щороку тисячі абітурієнтів стоять перед нелегким вибором майбутньої професії. І юриспруденція, незважаючи на щорічне зниження попиту в Україні на юристів, залишається у трійці лідерів за популярністю обрання майбутніми студентами.

    Спробуємо розібратися, чому склалася така ситуація і що чекає на випускників вищих навчальних закладів, які на сьогоднішній день отримали диплом юриста.

    Насамперед необхідно зазначити, що юридичний напрям підготовки студентів користується такою популярністю через престижність професії юриста. Адже вона має високий соціальний статус і користується повагою в суспільстві.

    Згідно результатів опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна юристи, адвокати і прокурори посіли третє місце у рейтингу найпрестижніших професій, поступившись ІТ-спеціалістам і керівникам.

    З одного боку поняття престижу залежить від складності і відповідальності роботи, але частіше за все на його показник впливає оплата праці.

    І хоча професія юриста вже не користується таким ажіотажним попитом на ринку праці та роботодавці часто критикують рівень підготовки спеціалістів, заробітна плата в цій галузі на старті становить 3-4 тисячі гривень, а її максимум може досягати 18-20 тисяч гривень (за результатами аналізу бази даних вакансій і резюме Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна у вересні 2013 року).

    Отже престижністю і можливостями гарного заробітку можна пояснити популярність юридичних спеціальностей серед молоді. Але реальність після закінчення університету, як правило, виявляється не настільки сприятливою для пошуку роботи, як здається перед вступом.

    Роботодавців, насамперед, цікавлять професійні знавці юриспруденції, які здатні вільно орієнтуватися у заплутаному українському законодавстві. Попит зростає на спеціалістів у конкретних галузях: фінансовій, будівельній, промисловій, аграрній. Саме тому випускникам важче здійснювати пошук роботи не маючи хоча б мінімального досвіду.

    Частина наймачів орієнтується на особистісні характеристики кандидатів на посаду, для інших важливим фактором є диплом престижного ВУЗу. Крім того, зараз роботодавці все частіше використовують систему тестування при прийомі на роботу, щоб визначити теоретичний рівень підготовки кандидата і можливості використання його знань на практиці.

    За даними дослідження «Деньги» до трійки найбільш авторитетних юридичних вузів за версією роботодавців ввійшли Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (м.

    Харків), Національний університет «Києво-Могилянська Академія», КНУ імені Тараса Шевченка (обидва – м. Київ).

    Крім того роботодавці відзначили випускників Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету «Одеська юридична академія».

    • Отже, основною проблемою для успішного працевлаштування молодого юриста є перенасичення ринку праці кадрами з вищою освітою та відсутність у нього необхідного стажу і досвіду роботи.
    • Ми провели невелике опитування серед юристів, які працюють у різних галузях та поцікавилися актуальними проблемами, які виникали при пошуку роботи у молодих спеціалістів.
    • Сергій, начальник юридичного відділу страхової компанії:

    «Після того як юристи і економісти почали випускатись «пачками», вільних вакансій для теперішньої молоді майже немає.

    Звичайно можна спробувати піти у своєму рідному місті (районному центрі) на державну службу і отримувати мінімальну заробітну плату… Такий варіант не додає ентузіазму працювати в юридичній сфері! Мені пощастило – я знайшов теперішню роботу через кадрове агентство. Але серед знайомих маю досвідчених юристів, адвокатів які на даний час готові працювати за «копійки»».

    Вікторія, директор юридичної фірми, кандидат юридичних наук:

    «Досвід співбесід у мене невеликий – свою першу роботу знайшла завдяки моєму викладачеві в університеті, який є директором юридичної компанії та запропонував мені посаду молодшого юриста. Основною проблемою, з якою стикалась на 2-3 курсі університету, здійснюючи пошуки роботи, була відсутність практичного досвіду».

    Виходом з озвучених проблем може стати проходження практики або стажування під час навчання та створення при вищих навчальних закладах консультаційних центрів, які б допомагали визначитися з майбутньою спеціалізацією юриста.

    Вікторія, директор юридичної фірми, кандидат юридичних наук:

    «Необхідно працевлаштовуватись після закінчення 3-4 курсу навчання, оскільки на момент отримання диплому випускник уже матиме 2-3 роки безцінного стажу. Окрім того, практичний досвід значно полегшує сприйняття теоретичного матеріалу під час продовження навчання».

    Ще один важливий аспект майбутнього працевлаштування юриста – неспівпадіння очікувань і реалій трудової діяльності.

    Молоді кадри, які отримали роботу і сподівалися на стрімкий кар’єрний ріст, стикаються з великими обсягами схематичної виконавської роботи.

    Звичайно, необхідно налаштовувати себе на досягнення високої мети (керівної посади), але поряд з цим, треба бути готовим до поступового професійного розвитку.

    Лілія, працівник юридичної фірми:

    «Я шукала роботу сама – подавала оголошення в газету, опитувала знайомих. Але найдієвішим способом вважаю звернення в хорошу кадрову агенцію, попередньо склавши розширене резюме. Хочу зазначити, що спочатку треба бути готовим до мізерної заробітної плати та великої кількості технічної роботи».

    Під час навчання необхідно приділяти увагу вихованню власних якостей коректного спілкування і поведінки, навчитися грамотно складати резюме.  

    Але є також негативні тенденції у сфері працевлаштування юристів, які не залежать від компетенцій особи. Це в більшій мірі стосується роботи в державних органах і пов’язане з явищем так званого «кумівства», коли на роботу приймають керуючись власними інтересами, не пов’язаними з рівнем знань та підготовки людини.

    Поступово ринок юридичних послуг переходить з офісних приміщень в Інтернет. Цю тенденцію необхідно враховувати як молодим юристам, так і досвідченим фахівцям, адже в мережі не лише шукають роботу, а й успішно пропонують свої послуги та провадять діяльність. 

    Прикладом зручного і ефективного інтернет-ресурса, який  покликаний об’єднати клієнтів, що потребують юридичних послуг, і спеціалістів, які їх можуть надати, є портал Lawyer.ua.

    Створений у форматі соціальної мережі,  Lawyer.ua дозволяє отримати інформацію про спеціалістів юридичної сфери, організувати процес взаємодії між клієнтом і юристом, оцінити надані послуги, отримати консультацію та дізнатися про новини юридичної сфери.

    Портал буде корисним для молодого фахівця, який шукає роботу, адже тут можна знайти клієнтів та отримати необхідний практичний досвід.

    Антон, юрист транспортної компанії:

    «Я шукав роботу у мережі Інтернет, розсилав електронні листи з резюме. Виявив, що реальних вакансій мало! Роботодавці розміщують їх не для набору — таким чином здійснюють моніторинг ринку. На співбесідах проблем не мав – головне на них потрапити!».

    І, насамкінець, хочеться поділитися порадами опитаних юристів щодо того, як найкраще готуватися до пошуків роботи і на що звертати увагу молодим фахівцям.

    Сергій, начальник юридичного відділу страхової компанії:

    «Для того щоб працювати, «зеленому» юристу треба лише ВЕЛИЧЕЗНЕ БАЖАННЯ і наполегливість! Краще, звичайно, пошукати роботу на останніх курсах навчання. І не тільки щоб був запис в трудовій книжці але й розуміння того, чим відрізняється теорія від практики.

    На даному етапі можна визначитись, чим вам до душі займатися, а поставлена ціль — це вже перший крок для досягнення успіху. Також необхідно зважати на одну важливу деталь: під час навчання вас ніхто і ніщо не тримає (ви не обтяжені сімейними обов’язками).

    Багато юридичних фірм пропонують безкоштовні стажування і цим по суті, готують кадри!»

    Лілія, працівник юридичної фірми:

    «Коли вам пропонують роботу, краще довідатися в Інтернеті чи через клієнтів юриста, про роботодавця: яка він як людина, як відноситься до своїх підлеглих, чи вчасно виплачує заробітну плату, чи офіційно працевлаштовує. Однозначно потрібно місяць постажуватись, а потім просити офіційного оформлення.

    Це дасть вам можливість пізнати суть роботи, бо «принеси – подай» це обовязки секретаря. Вам же потрібно мати реальний доступ до справ і справжня юридична практика.

    І ще останнє: важливо не потрапити до рук шахраїв, які беруть людей тільки на місяць-два, а потім, коли потрібно виплачувати обіцяну зарплату, звільняють».

    Григорій, помічник судді:

    «Я прийшов на посаду за конкурсом проведеним на вакансію помічника. З власного досвіду знаю – треба неодмінно шукати роботу і йти до останнього. Необхідно показати роботодавцю, що ти найкращий і саме ти їм потрібен. А  щоб цього досягти – треба наполегливо вчитися

    Ссылка на основную публикацию