Довіреність (зразки)

Довіреність (зразки)

Якщо Ви потребуєте послуги легалізації або повторного отримання документів, Ви напевно чули вимогу про те, що потрібна довіреність від власника документів. Тому ми вирішили повністю розкрити тему і розповімо, коли потрібен цей документ, як його правильно написати і покажемо зразки довіреності на отримання документів.

Коли потрібна нотаріальна довіреність

Якщо говорити про сферу підготовки, перекладу та легалізації документів, то довіреність потрібна в таких випадках:

Також існують деякі інші операції з документами, при яких потрібна довіреність, але вони відбуваються не дуже часто. Наступним пунктом ми розповімо Вам про варіанти оформлення довіреності.

Як підготувати довіреність в Україні

Якщо Ви перебуваєте на території України, і Вам потрібен цей документ — все дуже просто. Вам потрібно звернутися до будь-якого приватного нотаріуса або в нотаріальну контору і оформити довіреність на отримання документів або їх подачу до Посольства. Приклад правильного її складання наші менеджери відправлять Вам на електронну пошту за запитом.

Оформлення довіреності з-за кордону

Складніше ситуація стає, коли Ви не знаходитесь на території України, а документи легалізувати або витребувати потрібно.

В такому випадку є кілька варіантів складання довіреності:

  • В українському Консульстві. Даний варіант самий простий і зручний. Все що Вам потрібно — звернутися в українське дипломатичне представництво і Вам зможуть надати документ відразу на українській мові. Цю довіреність можна використовувати на території України. Додатково засвідчувати її не потрібно. Також, врахуйте, що такий документ можуть отримати тільки громадяни України.
  • У місцевого нотаріуса. Цей варіант більш витратний і тривалий. Ви зможете оформити документ на державній мові країни, в якій перебуваєте. Далі на довіреність потрібно буде поставити апостиль або легалізувати через консульство (в залежності від країни). Після цього Ви зможете переслати документ нам, ми його переведемо на українську мову і засвідчимо нотаріально. Маючи такий пакет документів, ми зможемо представляти Ваші інтереси в Посольствах або отримувати дублікати документів.

Окремий випадок оформлення довіреності для Італії

Незважаючи на те, що Італія є учасником Гаазької конвенції, ця країна має свої вимоги до документів. Всі папери, підготовлені для використання в Італійській Республіці необхідно легалізувати в Посольстві. І, відповідно, для цього потрібна довіреність.

 Ви можете написати довіреність від руки, на спеціальному бланку посольства. Таке право мають громадяни України, які мають Permesso disoggiorno (Пермессо дісоджорно) або Carta d'identità (Посвідчення особи).

 На бланку Ви заповните всю необхідну інформацію і цього буде достатньо для легалізації документів в Посольстві Італії.

Зразок довіреності на отримання документів

Як і було сказано раніше ми надамо Вам приклади довіреностей. Нижче Ви зможете побачити як виглядає документ, оформлений в Україні, і «довіреність від руки» з Італії.

Тепер Ви знаєте всю необхідну інформацію по варіантам оформлення довіреності на легалізацію або отримання документів! Якщо стаття стала для Вас корисною — поділіться нею в соціальних мережах, щоб більше Ваших друзів і знайомих могли прочитати і ознайомитися з нашим блогом!

Хочу зробити довіреність для оформлення документів

Доверенности. Образцы и пустые бланки для заполнения в 2021-2022 году

Доверенность представляет собой документ, на основании которого третье лицо получает полномочия на представление интересов. То есть, третье лицо сможет действовать от лица человека, давшего доверенность. Документ может оформляться как на одного человека, так и на группу лиц. Определение данного вида бумаги содержится в статье 185 ГК.

Основные признаки доверенности

Доверенность отличается этими признаками:

  • Письменная форма. Часто бумагу необходимо заверять у нотариуса. Потребность в заверении зависит от статуса доверителя.
  • Односторонняя сделка. Это сделка одностороннего типа, по итогам которой доверитель получает ряд полномочий.
  • Срочность. Это документ срочного типа. То есть, у него есть срок действия (статья 186 ГК). Если в бумаге не стоит срока, она утрачивает свою юридическую силу через 1 год с даты создания. Если в документе не стоит дата оформления, он признается ничтожным.
  • Два участника. В сделке участвует 2 лица: доверитель (лицо, передающее полномочия) и доверенное лицо (человек, получающий полномочия).

Если документ не имеет перечисленных признаков (к примеру, соглашение не заключено в письменной форме), он не будет иметь юридической силы.

Нужно ли заверять документ нотариально?

В статье 185.1 ГК указаны случаи, когда доверенность нужно заверять у нотариуса:

  • Полномочия будут использованы в сделках, предполагающих нотариальную форму. К примеру, продавец недвижимости передает полномочия на продажу жилья третьему лицу. В этом случае доверенность необходимо заверять.
  • На основании документа передаются полномочия на подачу заявлений на госрегистрацию прав/сделок.
  • Документ передает права, которые регистрируются в госреестрах.

Существуют доверенности, которые приравнены к нотариальным. Соответственно, такие документы не нужно заверять у нотариуса. Виды подобных бумаг содержатся в части 2 статьи 185.1 ГК. В частности, заверять ничего не нужно, если документ выдается фирмой:

  • где работает доверитель;
  • где он учится;
  • где он находится на лечении.

Если доверенность выдается от имени ЮЛ, заверять ее у нотариуса не нужно. Достаточно подписи руководителя или лиц, которые имеют право на проставление подписи согласно Уставу компании.

Разновидности доверенностей

Основные разновидности документов, передающих полномочия:

  • Разовые. Предоставляются с целью совершения третьим лицом конкретного действия. К примеру, на основании доверенности представитель может только поставить подпись на договоре купли-продажи. Больше никак документ использован быть не может.
  • Специальные. На основании такой доверенности представитель может выполнять однотипные операции на протяжении оговоренного срока действия документа.
  • Генеральная. На основании такой доверенности представитель может выполнять все нужные действия, относящиеся к распоряжению собственностью доверителя. То есть, на основании этого документа представитель получает расширенный перечень прав.

Генеральная доверенность – это особый тип документа. Оформляться она может только на человека, на которого доверитель может полностью положиться. Нужно всегда учитывать риск того, что представитель может обмануть доверие. На основании генеральной доверенности человек получает исключительные полномочия. Следовательно, высок риск злоупотребления.

Разновидности документов по типу предоставляемых полномочий

На основании доверенности могут предоставляться общие или исключительные полномочия. Рассмотрим общие полномочия в рамках делопроизводства (статья 35 ГПК, статья 41 АПК, статья 45 КАС):

  • Ознакомление с материалами дела.
  • Выполнение выписок и снятие копий.
  • Предоставление доказательств.
  • Участие в изучении представленных доказательств.
  • Заявление ходатайств.

Исключительные полномочия в рамках судопроизводства (статья 54 ГПК): 

  • Подписание иска и его подача в суд.
  • Направление спора в третейский суд.
  • Направление встречного иска.
  • Изменение объема требований по иску.
  • Оформление мирового соглашения.
  • Обжалование постановлений.

Под общими полномочиями понимаются полномочия, которые не нужно отдельно закреплять в доверенности. Если же это исключительные полномочия, перечень их нужно дословно указывать. Если они не будут указаны, представитель не сможет ими воспользоваться.

Содержание документа

Содержание доверенности зависит от ее вида. Но, как правило, в документе присутствуют эти реквизиты:

  • Дата выдачи документа. С этого времени отсчитывается срок действия документа.
  • Данные о доверителе. ФИО, дата рождения, паспортные данные.
  • Данные о представителе. ФИО и паспортные данные.
  • Полномочия, которыми наделяется представитель.
  • Образец подписи представителя.
  • Срок действия документа.
  • Подпись доверителя.

Иногда в документе указывается возможность передоверия. Предполагает передачу полномочий от одного представителя другому.

Довіреність на ведення спадкових справ

Оформлення спадщини — справа досить складна для простої людини, вимагає багато часу, грошей і нервів. Саме тому давно в Україні стали популярними послуги людей, які чудово розуміються у цій справі і можуть допомогти з документами.

У такому випадку така людина зможе представляти інтереси спадкоємця в різних інстанціях, але для цього обов’язково потрібен документ, яким доведено таке право, — довіреність.

Що таке довіреність?

Довіреність — це письмовий документ, що видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності регламентується ст. 245 ЦК — за загальним правилом цієї статті вона повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Строк довіреності встановлюється у самому документі. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Зазвичай при оформленні спадщини довіреність дають на 1-3 роки.

Важливо пам’ятати, що довіреність має бути обов’язково посвідчена в нотаріуса і надрукована на спеціальному бланку для довіреностей.

Якщо ж у населеному пункті, де живе довіритель, немає нотаріусів, то документ може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. У такому випадку документ може бути написаний власноручно чи надруковано на звичайному листі формату А4.

Що має бути написано в довіреності

У довіреності повинна бути вказана така інформація:

  • дата і точне місце оформлення документа;
  • інформація про довірителя і довірену особу, включаючи їх ПІБ, адреса проживання, дата народження і основні дані з паспорта;
  • перелік повноважень, які надаються зазначеній особі для ведення спадкової справи;
  • перелік успадкованого майна;
  • особистий підпис довірителя;
  • посвідчення нотаріуса.
Читайте также:  Как оформить развод через суд: условия для судебного разбирательства и основные этапы

Оформлення таких документів здійснюється у будь-яких нотаріусів незалежно від того, де вони зареєстровані і де знаходиться успадковане майно.

Які документи потрібні для оформлення довіреності на спадщину?

Для оформлення довіреності на спадщину потрібно мати з собою оригінали паспорта, ідентифікаційного кода (ІПН, РНОКПП) та знати П.І.Б. померлого та точну дату смерті.

Приклад довіреності

  • СКАЧАТИ ЗРАЗОК ДОВІРЕНОСТІ НА СПАДЩИНУ
  • ДОВІРЕНІСТЬ смт Срібне Чернігівської області
  • перше вересня дві тисячі двадцять першого року 

Я, Білокур Людмила Василівна, 17 травня 1967 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків 3375432109, паспорт СВ 890654, виданий Солом’янським РВ ГУДМС України в місті Києві 17 квітня 2015 року, зареєстрована за адресою вул. Квітнева, будинок 89, смт Срібне Чернігівська область, попередньо ознайомлена нотаріусом із загальними вимогами закону, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

  1. Усвідомлюючи значення своїх дій та згідно вільного волевиявлення, котре повністю відповідає моїй внутрішній волі, на підтвердження та на виконання умов укладеного з представником договору доручення, відповідно до вимог ст. 244 Цивільного Кодексу України 
  2. цією довіреністю УПОВНОВАЖУЮ Коваленко Петра Анатолійовича, 10 березня 1985 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків 3113320966, яка зареєстрована за адресою: вулиця Зелена, будинок 26, квартира 10, смт Срібне, Прилуцький район, Чернігівська область,
  3. ВЕСТИ СПРАВИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МОЇХ СПАДКОВИХ ПРАВ у компетентного приватного нотаріуса та/або компетентній державній нотаріальні конторі до майна мого батька Змєйкова Василя Степановича, який помер 19 грудня 2003 року, 
  4. для чого надаю право надавати та підписувати від мого імені всі необхідні документи та заяви (у тому числі заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяву про реєстрацію права власності тощо), укладати договір про поділ спадщини, визначаючи всі його істотні умови, одержувати необхідні для цього довідки, дублікати та документи (у тому числі свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності), витяги (у тому числі витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), звіти, акти, рішення, постанови, копії, дублікати тощо в усіх установах, підприємствах та організаціях, а також розписуватись замість мене на всіх необхідних документах та заявах, сплачувати необхідні платежі та виконувати необхідні дії для виконання наданих повноважень тощо;
  5. надаю право бути моїм представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких установах, організаціях, підприємствах, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у тому числі в бюро технічної інвентаризації, Центрах надання адміністративних послуг та установах Державного земельного кадастру, компетентному відділі/управлінні Держгеокадастру, органах місцевого самоврядування, перед державними реєстраторами, у паспортній службі, в органах і установах реєстрації актів цивільного стану, в органах нотаріату (приватного нотаріса та/або державній нотаріальні конторі), органах виконавчої влади (органах внутрішніх справ, прокуратури, поліції, виконавчій службі тощо), архівах, компетентних органах державної влади та управління, комісіях, комітетах тощо, у будь-яких поштових відділеннях (отримувати та здавати поштову, коштовну та іншого роду кореспонденцію) тощо, отримувати довідки та інші документи, видані для мене та/або на моє їм’я (як то: довідки, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, витяг із Державного реєстру речових  прав на нерухоме майно, витяг зі Спадкового рестру), дозволи, акти, звіти, рішення, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, постанови, дублікати, копії тощо, отримувати належні мені документи від всіх осіб та установ, організацій, підприємств; вести від мого імені справи в усіх державних установах, кооперативних, приватних, громадських організаціях; розписуватися за мене, подавати та підписувати за мене всі необхідні документи та заяви (у тому числі заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину, про видачу свідоцтва про право власності, заяву про реєстрацію права власності, заяву про видачу витягів, довідок, постанов та будь-яких інших документів, копій дублікатів тощо; узгоджувати від мого імені всі питання, які можуть виникнути в процесі реалізації довіреності, сплачувати належні з мене платежі та податки у разі, якщо вони передбачені умовами договору та/або чинним законодавством;
  6. надаю право бути моїм представником у всіх державних установах та судах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у тому числі в суді першої інстанції, апеляційної інстанції та касаційної інстанції, з усіма процесуальними правами та обов’язками, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом подання адміністративного, цивільного позову, подачі апеляційної та касаційної скарги, визнання позову повністю або частково, подання заперечень проти позову, відмови від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду (у тому числі в суді апеляційної чи касаційної інстанції), зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, досягнення примирення на будь-якій стадії цивільного процесу, а також виконувати всі інші юридично значимі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень.
  7. Довіреність видана без права передачі повноважень третім особам.
  8. Довіреність видана терміном на 3 (три) роки і дійсна до першого вересня дві тисячі двадцять четвертого року.
  9. Довіреність мною, Білокур Людмилою Василівною, особисто прочитана, осмислена, її зміст мені зрозумілий, відповідає моїй волі, є прийнятним у повному обсязі і підписаний мною особисто.
  10. Зміст статей 244, 245, 247-260 Цивільного кодексу України щодо поняття довіреності, її форми, строків припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови від вчинення дій, які були визначені довіреністю, мені нотаріусом роз’яснені.
  11. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність.

ПІДПИС_____________________(Білокур Л.В.)

  • Смт Срібне Чернігівської області, Україна.
  • Перше вересня дві тисячі двадцять першого року
  • Ця довіреність посвідчена мною, приватним нотаріусом Зеленською Оленою Сергіївною.
  • Довіреність підписана Білокур Людмилою Василівною у моїй присутності.
  • Особу її встановлено, дієздатність перевірено.
  • Зареєстровано в реєстрі під № 5678-21.
  • Стягнуто плату відповідно до статті 31 Закону України «Про нотаріат» у гривнях.

Довіреність: бланк, види, порядок видачі в Україні в 2021 році

Перш за все потрібно сказати, що довіреність свідчить про існування таких відносин між довірителем і повіреним, як представництво.Суттю представництва є можливість здійснення дії однією стороною (представником) від імені іншої особи, яку він представляє, в результаті чого цивільні права і обов'язки виникають, змінюються і припиняються безпосередньо для того, кого представляють.

Особливістю представництва, заснованого на довіреності є те, що представник не зобов'язаний, а уповноважений здійснювати якісь дії від імені і в інтересах довірителя.

Видача довіреності є одностороннім правочином, який залежить виключно від волі довірителя.

Довіреність завжди оформляється у вигляді письмового документа і призначена, в першу чергу, для третьої особи, яка зі змісту довіреності дізнається про обсяг і характер повноважень повіреного.

Представник за довіреністю може бути уповноважений на вчинення лише тих дій, право на вчинення яких має довіритель.При цьому представнику заборонено вчиняти дії в своїх власних інтересах, а також в інтересах іншого повіреного (за винятком комерційного представництва).

«До випадків, в яких довіреності не можуть бути видані, також можна віднести: довіреність на вчинення правочину, який відповідно до її змісту може бути здійснений виключно довірителем особисто (наприклад, укладення шлюбу, складання заповіту, усиновлення, укладання трудового договору);довіреність на укладення договору дарування, в якій не вказано ім'я обдаровуваного.Крім того, не можна видавати доручення на вчинення дій, які порушують чинне законодавство, створюють загрозу життю, здоров'ю третіх осіб.»- говорить Марина Саєнко, адвокат, партнер Юридичної компанії «Закон Перемоги».

Пару слів хочеться сказати про набридлу вже всім довіренвсть на керування транспортним засобом. Ми вже з'ясували, що повірений уповноважений здійснювати юридично значимі дії від імені і в інтересах довірителя. Очевидно, що така дія як керування транспортним засобом не може бути скоєна від імені когось, а тільки від свого імені.

Не кажучи вже про те, що предметом доручення можуть бути лише юридично значимі дії, до яких керування транспортним засобом не відноситься. У той же час, за дорученням можна здійснювати такі дії з транспортним засобом, як постановка його на облік, або, навпаки, зняття з обліку, укладення угоди, предметом, якою буде виступати цей транспортний засіб і т. п.

Таким чином, видача довіреності на керування транспортним є нонсенсом, а передача транспортного засобу в користування іншій особі повинна відбуватися на інших підставах (договір оренди транспортного засобу, договір майнової позики).

Види довіреностей

Довіреність може бути генеральною, спеціальною або разовою.«Генеральна довіреність видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій (наприклад, генеральна довіреність видається керівнику філії юридичної особи).

Спеціальна довіреність видається представникові на здійснення багатьох однорідних юридичних дій (довіреність на представництво в суді, довіреність експедитора на отримання вантажів).

Читайте также:  Главой комитета ААУ по семейным делам назначен Олег Голубничий

Разова довіреність видається для вчинення конкретної дії (наприклад, довіреність на отримання заробітної плати, підписання конкретного договору).»- розповідає пані Саєнко.

Крім того, розрізняють довіреності, які видаються на підставі акту юридичної особи, та довіреності, засновані на договорі.А також довіреності, видані в простій письмовій формі і засвідчені нотаріусами.

За загальним правилом довіреність повинна бути видана в тій формі, в якій, відповідно до вимог закону, повинна бути укладена угода, на вчинення якої уповноважений повірений.Так, наприклад, довіреність на укладення угоди купівлі-продажу нерухомості повинна бути засвідчена нотаріально.Крім того, нотаріально повинна бути засвідчена довіреність, видана в порядку передоручення.

Виняток становлять довіреності на отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів, а також поштової кореспонденції.Такі довіреності можуть бути засвідчені посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання.

До нотаріально посвідчених прирівнюються:

  • довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні в госпіталі, санаторії або іншому військово-лікувальному закладі, засвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;
  • довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса, а також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця, засвідчена командиром (начальником);
  • довіреність особи, яка міститься в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, засвідчена начальником цієї установи;
  • довіреність особи, яка проживає в населеному пункті, де немає нотаріусів, засвідчена уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреності на право участі та голосування в загальних зборах, крім нотаріусів та інших посадових осіб, які видають довіреності, що прирівнюються до нотаріальних, можуть засвідчувати реєстратори, депозитарії та зберігачі.

Нотаріуси посвідчують довіреності відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5).У дорученні повинні бути чітко вказані юридичні дії, які належить вчинити представнику.Навіть, якщо мова йде про генеральну довіреність, доцільно якомога чіткіше перерахувати повноваження представника.

«У тексті довіреності повинні бути зазначені місце і дата її складання, прізвище, ім'я, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місце знаходження юридичної особи) довірителя і повіреного, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають.В дорученнях на ім'я адвокатів вказують їх статус і членство в адвокатському об'єднанні.Довіреність повинна бути підписана довірителем.»- розповідає адвокат Марина Саєнко.

Вимоги до змісту довіреностей, виданих в простій письмовій формі такі ж, як і до посвідчених нотаріально.Довіреності від імені юридичної особи повинні бути підписані її керівником і скріплені печаткою.А довіреності на отримання грошових коштів або матеріальних цінностей — також головним бухгалтером організації.

У довіреності також повинен бути вказаний термін її дії.Термін дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку дії основної довіреності.Якщо термін дії довіреності не зазначений, довіреність вважається безстроковою і діє до припинення її дії.

Представництво за довіреністю припиняється у разі:

  • закінчення терміну її дії;
  • скасування довіреності довірителем;
  • відмови повіреного від дій, передбачених довіреністю;
  • припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
  • припинення юридичної особи, якій була видана довіреність;
  • смерті довірителя або повіреного, визнання його загиблим, безвісти зниклим, недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності.

У разі смерті довірителя повірений зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або здійснення дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Марина Саєнко, адвокат, партнер Юридичної компанії «Закон Перемоги»

Відомості про всі нотаріально засвідчені довіреності і довіреності на право розпорядження майном, засвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, місцевих рад, а також відомості про припинення їх дії заносяться до Єдиного реєстру довіреностей (далі — Реєстр), який діє на підставі відповідного Положення, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 111/5 від 28.12.2006р.(Далі — Положення).Внесення даних до Реєстру здійснюється Реєстратором (державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали договір з Адміністратором (ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту) і мають доступ до Єдиного реєстру через інформаційну мережу Мін'юсту) за заявою довірителя.

Будь-яка фізична або юридична особа, яка має намір перевірити справжність довіреності, може звернутися до нотаріуса із заявою встановленого зразка (додаток 3 до Положення) та отримати так званий скорочений витяг з Реєстру, у якому будуть вказані: номера та серії спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст довіреності — для довіреностей, посвідчених нотаріусом;дата посвідчення довіреності;термін її дії;номер запису в реєстрі реєстрації нотаріальних дій;відомості про особу, яка посвідчила довіреність;відомості про посвідчення довіреності в порядку передоручення або відомості про припинення її дії.

Якщо є необхідність перевірити справжність довіреностей, виданих іншими особами (від підприємств, головними лікарями, начальниками слідчих ізоляторів і т. п.), які не внесені до Реєстру, це можна зробити шляхом направлення відповідного запиту до цих установ.

Складаємо довіреність — дотримуємося форми. Податки & бухоблік, № 53, Л

Ви, мабуть, уже запам’ятали, що видача/скасування довіреності — це односторонній правочин (див. узагальнення ВСУ від 24.11.2008 р.). А отже, і вимоги до нього висуваються відповідні. Нагадаємо: загальні вимоги до правочинів містяться у  ст. 203 ЦКУ. Давайте розглянемо головні з них.

Вимоги до форми довіреності

У ч. 4 ст. 203 ЦКУ зазначено, що правочин (у цьому випадку довіреність) має вчинятися у формі, передбаченій законом. Загальні вимоги до форми довіреності названі у гл. 17 ЦКУ «Представництво». Розглянемо їх у розрізі декількох питань.

Чи може довіреність бути усною? Щоб відповісти, достатньо пригадати визначення довіреності. Це письмовий документ, який видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами (ч. 3 ст. 244 ЦКУ). Ось, власне, і відповідь.

Із цим солідарний і Мін’юст (див. лист Мін’юсту від 13.01.2011 р. № 7-0-2-11-19). Причому майте на увазі: цей підхід справедливий для довіреності, складеної не тільки юрособами, а й фізособами.

У тому числі, це стосується довіреності на одержання ТМЦ.

Якщо ж хтось ще сумнівається, то пропонуємо пригадати основне призначення довіреності. Воно полягає в тому, щоб підтверджувати повноваження представника.

Без письмової форми цього не зробити, а отже, і сенс довіреності буде втрачено.

При цьому цікаво, що в цьому випадку письмова форма може означати як традиційну паперову форму, так і електронну (ч. 1 ст. 207 ЦКУ).

Чи потрібно посвідчувати довіреність у нотаріуса? Для відповіді на це запитання потрібно пригадати головне правило:

форма довіреності повинна відповідати формі, в якій згідно із законом має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦКУ)

Простіше кажучи, якщо довіреність видається на вчинення правочину, який:

1) не потребує нотаріального посвідчення, то і довіреність не потрібно посвідчувати;

2) потребує за законом нотаріального посвідчення, то і довіреність доведеться нотаріально посвідчити. Наприклад, це знадобиться при видачі довіреності на купівлю/продаж нерухомості.

Але майте на увазі при цьому декілька нюансів.

По-перше, якщо закон не передбачає обов’язкового нотаріального посвідчення правочину, але сторони самі домовилися про це, то довіреність на його вчинення, узагалі-то, посвідчувати у нотаріуса не потрібно*. Водночас Мін’юст виступає проти: він вважає, що і в цьому випадку нотаріальне посвідчення є обов’язковим (див. роз’яснення за адресою http://www.minjust.gov.ua/20083).

По-друге, зазначений вище висновок не викликає сумнівів при видачі разової довіреності, коли зміст конкретного правочину загалом відомий.

Але якщо, наприклад, довіреність генеральна (зокрема, довіреність, видана директору філії)? Адже на підставі її можна вчиняти різні правочини, зміст яких, як і необхідність їх посвідчення у нотаріуса, заздалегідь визначити дуже складно. Нотаріально посвідчувати довіреність у цьому випадку не обов’язково.

Але майте на увазі: без такого посвідчення представник не має права вчиняти правочини, які потребують нотаріального посвідчення. Бо тоді порушуватиметься вимога ч. 1 ст. 245 ЦКУ.

По-третє, закон може передбачати й інші випадки, у яких довіреність доведеться посвідчувати в нотаріуса. Зокрема, це стосується довіреності, виданої в порядку передоручення* (ч. 2 ст. 240 ЦКУ).

Що таке передоручення? Нагадаємо, що за загальним правилом представник зобов’язаний вчинити правочин особисто. Разом із тим, за необхідності він може передати свої повноваження повністю або частково іншій особі. Це і є передорученням.

Щоправда, така можливість має бути передбачена договором між представником та особою, яку він представляє (або ж представник змушений до цього з метою захисту інтересів такої особи), або законом. Крім того, така можливість може бути прописана і в самій довіреності (ст.

 58 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII, п. 5.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 22.02.2010 р. № 296/5).

Зверніть увагу: при поданні довіреності в порядку передоручення нотаріусу він перевірить наявність зазначених вище обставин. Якщо ви не зможете їх підтвердити, довіреність він не посвідчить.

По-четверте, у випадках, перелічених у ст. 245 ЦКУ, функції нотаріуса може виконувати інша особа. Що це за випадки?

Ситуації, які припускають посвідчення довіреності іншою особою (не нотаріусом)

№ з/п Довіреність Хто може посвідчити замість нотаріуса
1 2 3
1 Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця Командир (начальник) відповідної частини, з’єднання, установи або закладу
2 Довіреність особи, яка утримується в установі виконання покарань або слідчому ізоляторі Начальник установи виконання покарань або слідчого ізолятора
3 Довіреність особи, яка проживає в населеному пункті, де немає нотаріусів (крім довіреності на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління та розпоряджання корпоративними правами і довіреності на користування та розпоряджання транспортними засобами) Уповноважена на це посадова особа органу місцевого самоврядування
4 Довіреність суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийняте рішення про надання такої допомоги Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги
5 Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за його місцем проживання
6 Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах Реєстратор, депозитарій, зберігач*
* ЦКУ при цьому прямо зазначає, що, крім таких осіб, зазначену довіреність може посвідчити також нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, або в іншому порядку, передбаченому законодавством
  • Наочно вимоги до нотаріального посвідчення довіреності можна зобразити таким чином:
  • Чи є в довіреності обов’язкові реквізити?
  • Головне, що вам потрібно запам’ятати, — у довіреності повинні обов’язково міститися:
Читайте также:  Як нашого клієнта завод привласнили. У кращих традиціях українського рейдерства

1) дата її видачі (ч. 3 ст. 247 ЦКУ). Ці дані дозволяють установити, з якого моменту представник набуває відповідних повноважень. Зверніть увагу: якщо їх упустити, довіреність буде нікчемною! Як результат дії представника в такому разі не спричинюють наслідків для особи, яка видала таку довіреність;

2) підпис особи, яка видає довіреність (а для юрособи також і печатка — див. далі). Це зумовлене тим, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі тільки тоді, коли його підписано стороною/сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦКУ).

Чи є в довіреності інші реквізити? Так, є.

По-перше, це реквізити, які хоча й не названі прямо в ЦКУ, але присутність яких у будь-якій довіреності є логічною. Так, це П. І. Б.

або повне найменування юрособи, місце проживання або місцезнаходження юрособи — як представника, так і особи, яку представляють. За необхідності до довіреності можна включити найменування посад сторін*.

Що стосується паспортних даних, то їх зазначати не обов’язково (див. роз’яснення Мін’юсту за адресою http://www.minjust.gov.ua/20083).

Крім того, у довіреності варто прописати суть повноважень представника. Причому зробити це потрібно максимально чітко, за можливості уникаючи неточностей і загальних формулювань.

Адже за допомогою цього документа представник повинен довести третій особі, що має достатньо прав для вчинення конкретного правочину. Важливість цього елемента не можна недооцінювати.

Якщо в майбутньому виявиться, що представник прав на вчинення цього правочину не мав, його можуть визнати недійсним (про це також читайте далі і на с. 17 цього номера). По-друге, це реквізити, наявності яких для довіреності на окремі правочини вимагає закон.

Так, наприклад, договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. При цьому, якщо в довіреності на його укладення буде відсутнє ім’я обдаровуваного, така довіреність буде нікчемною (ч. 4 ст. 720 ЦКУ).

По-третє, це необов’язкові реквізити. До них належить строк довіреності. Якщо його не прописати, то довіреність буде дійсною до припинення її дії (ч. 1 ст. 247 ЦКУ). Підстави для такого припинення перелічені у ст. 248 ЦКУ.

Це, зокрема, скасування довіреності особою, яка її видала, припинення юр­особи, яка її видала, тощо. При цьому пам’ятайте: у довіреності, яка видається в порядку передоручення, строк не може перевищувати строк основ­ної довіреності, на підставі якої вона видана (ч. 2 ст. 247 ЦКУ).

До речі, це обмеження призводить до неможливості передоручення безстрокової довіреності (див. лист Головного управління юстиції у м. Києві від 12.06.2007 р. № 1).

Окремо при цьому стоїть довіреність на одержання ТМЦ. Чому? Є декілька причин:

1) правила її складання і видачі прописані в Інструкції № 99 (там же міститься і форма такої довіреності).

При цьому нагадаємо: заборонено видавати такі довіреності, якщо вони частково або повністю не заповнені, не мають зразків підписів посадових осіб, на ім’я яких вони виписані.

Також заборонено видавати ТМЦ за такими довіреностями, якщо вони заповнені з порушенням установленого порядку або не містять усіх реквізитів. Причому порушенням установленого порядку можна вважати і наявність у довіреності виправлень/помарок (див. лист Мінфіну від 17.07.2007 р.

№ 31-34000-30-27/14518). Водночас спосіб запов­нення довіреності на сьогодні вже не важливий: зокрема, довіреність на одержання ТМЦ може бути заповнена частково друкованим способом, а частково — кульковою ручкою (див. лист Мінфіну від 27.07.2009 р. № 31-34000-10-10/20370);

2) чиновники і суди вважають таку довіреність первинним документом (див. статтю на с. 4 цього номера). Унаслідок цього, до неї висуваються вимоги, зокрема, щодо наявності обов’язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і п. 2.4 Положення № 88. Водночас, нагадаємо, ми з таким підходом категорично не згодні.

Інші вимоги до видачі довіреності

Як ми вже говорили, загальні вимоги до правочинів, у тому числі довіреностей, названі у ст. 203 ЦКУ. Майте на увазі: вони висуваються не тільки до форми. Нагадаємо основні з них:

1) особа, яка вчиняє правочин (у цьому випадку видає/скасовує довіреність), повинна володіти потрібним обсягом дієздатності. Інакше кажучи, така особа повинна мати право на видачу довіреності. Із цим питанням ви могли ознайомитися у статтях на с. 4 і 8 цього номера;

2) зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому майте на увазі: по-перше, це правило повинне стосуватися не лише самої по собі видачі довіреності, але й правочину, що доручається представнику.

По-друге, правочин не повинен суперечити й іншим нормативним актам (тобто не лише актам цивільного законодавства). На це свого часу вказав ВСУ (див. п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9);

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених нею.

Із цими умовами ви могли ознайомитися, зокрема, у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 72, с. 38.

Які вимоги до довіреності юрособи?

У цьому випадку працюють загальні правила, з якими ви ознайомилися вище (у тому числі, у частині нотаріального посвідчення). Але є і декілька спеціальних вимог.

По-перше, таку довіреність повинен видати орган/особа, уповноважений на це установчими документами.

Що це за орган? Як правило, це виконавчий орган юридичної особи, адже саме він здійснює управління його поточною діяльністю згідно із законом та установчими документами.

Це ж стосується і членів колегіального виконавчого органу, якщо згідно з установчими документами вони мають право діяти від імені юрособи без довіренос­ті (читайте про це у статті на с. 8 цього номера).

По-друге, довіреність від імені юрособи повинна скріплюватися печаткою

При цьому нагадаємо, що восени цього року використання печаток, у тому числі в частині довіреності, перестане бути обов’язковим (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16).

По-третє, якщо довіреність видає директор відокремленого підрозділу в порядку передоручення, вона має бути нотаріально посвідчена.

Винятком при цьому може бути ситуація, якщо право директора такого підрозділу видавати довіреність зафіксоване в установчих документах юрособи.

У цьому випадку її видача не вважатиметься передорученням, тому посвідчувати її в нотаріуса не доведеться.

Якщо форму не дотримано…

Універсальної відповіді, яка б підійшла для всіх ситуацій, немає. Наслідки залежно від конкретного порушення можуть бути різними. Давайте подивимося на деякі з них (не забуваючи про те, що ми все-таки говоримо про правочин):

1) нікчемність довіреності. Нагадаємо: нікчемний правочин не породжує правових наслідків із моменту його вчинення. При цьому рішення суду для цього не потрібне (ч. 2 ст. 215 ЦКУ).

Це означає, що правочини, вчинені таким представником за цією довіреністю (у тому числі укладені ним договори) можна буде визнати недійсними у судовому порядку. Цей наслідок настає, головним чином, у двох випадках.

По-перше, якщо довіреність не посвідчена нота­ріально, всупереч обов’язковості такого посвідчення (ч. 1 ст. 219 ЦКУ).

У такому разі вона може бути визнана дійсною судом, якщо він установить, що видача довіреності відповідала волі особи, а нотаріальному посвідченню перешкоджала обставина, яка не залежала від волі такої особи. По-друге, у випадках, установлених законом. Наприклад, якщо в довіреності відсутня дата її видачі або в довіреності на операцію дарування відсутнє ім’я обдаровуваного (про це ви могли прочитати вище);

2) недійсність довіреності.

Такі правочини також не породжують наслідків (тобто наслідки, за великим рахунком, ті самі), але, на відміну від нікчемних, у цьому випадку потрібне рішення суду (ч. 3 ст. 215 ЦКУ).

До речі, це стосується і правочинів, вчинених таким представником. Що стосується підстав, то ними є порушення вимог до вчинення правочинів, передбачених ст. 203 ЦКУ.

Осібно стоїть відповідальність за порушення правил використання довіреності на одержання ТМЦ. Про неї див. статтю на с. 19.

висновки

  • Довіреність повинна складатися у письмовій формі. Але в деяких випадках її потрібно посвідчувати у нотаріуса.
  • У довіреності обов’язково повинна міститися дата її видачі. В іншому разі вона буде нікчемною.
  • Довіреність юрособи складається уповноваженим на це органом/особою. При цьому вона повинна скріплюватися відповідною печаткою.
  • Якщо форму довіреності не дотримано, це може призвести до її нікчемності або недійсності (за рішенням суду).
Ссылка на основную публикацию