Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

На Земле всегда поклонялись Солнцу. Только в разные времена, у разных народов оно имело свои названия. Пришло время в истории народов, когда множество богов сменились одним: могущественному богу Солнца Митре поклонялись от Индии и до западных границ Римской империи.

Возникновение и распространение митраизма

Митраизм — религия античности, достигшая своего апогея в эпоху распада феодального строя, захватнических войн Римской империи. Митра – один из главных индоиранских богов еще ведической веры. Иногда он отождествлялся с Солнцем. Верование в силу Митры возникло в IV веке до н.э. в царствах на севере Армянского нагорья.

Распространилось в Южную Персию, исповедовалась индоариями (арийцами) со II тысячелетия до нашей эры. В I веке митраизм как синкретическое учение получило распространение в Риме. Во II-IV веках — по всей Западной Европе, особенно на границах Римской империи, где стояли военные легионы.

На протяжении двух веков востоковеды тщательно изучают этот многонациональный языческий образ, который ассимилировался в современную действительность мира.

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

Митраизм — религия непобедимого Солнца. Митра – уникальный религиозный феномен, гений небесного света, способный сдвинуть небесную сферу, связанный со всем мирозданием. Ничто не обманет его, он никогда не спит. Следит за всеми тысячью ушей и 10 тысячами глаз. В конечном итоге ведет людей к спасению, нескончаемой жизни в царстве бесконечного света.

Это бог правды, истины и преданности клятве. В нескольких религиозных течениях к нему обращаются как к Господину Божественного Света. Слово «митра» в переводе с персидского означает «союз», «договор». О митраизме мы получаем обильные сведения из фресок, статуй, многочисленных древних захоронений, благодаря усилиям археологии и эпиграфики.

Письменных источников не сохранилось, так как этот культ требовал соблюдения тайны.

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

Символ митраистов — крест в круге Солнца. Четыре угла креста означают четыре кардинальных точки на пути солнца по небосводу — дни равноденствия и солнцестояния. Миф о Митре не содержит сведения о его кончине, а затем воскресении. Митра родил себя усилием воли из скалы. Победил в схватке с Солнцем.

Звезда пожала ему руку в знак того, что он будет ее представителем на Земле. Митра совершил ряд подвигов, чудес, спас людей от множества действий, в том числе и во время Всемирного потопа. Убил быка по приказу Солнца, переданному через ворона. В конце своей земной жизни он устроил пир для богов и вознесся на огненной колеснице на небо. Эти подвиги отражены в мистериях.

Заклание быка называется «тауроктония», ее изображение находится всегда в центре храма — митреума. Эта сцена и есть ключ к разгадке тайн митраизма. Ученые делают догадки, что изображена сложная астрономическая структура прецессии — движения оси вращения Земли, которое в те времена еще не было открыто. Конец правления эры «Тельца» и начало новой эры «Овна».

Во времена геоцентрической точки зрения, что Земля это центр Космоса, а звезды зафиксированы на небосводе, это было потрясением, тайной. Древние мыслители увидели в явлении смещения точек равноденствия силу богов, в чьей власти находятся судьбы каждого человека и всей Земли. Долгие поиски той силы, которой можно было поклоняться, увенчались успехом.

Бог Митра мог вызвать такое смещение и быть основой социальной жизни общества и государственного строя.

Митраистами были императоры Нерон, Коммод, Септимий, Север, Аврелиан, Диоклетиан. Митраизм возник в среде противников Рима – в Персии. Благодаря военным кампаниям быстро распространился на захваченные территории и оставался религией Рима 200 лет.

В огромном, вновь образовавшемся государстве, древние религии не могли стать духовной опорой людям, оторванным войной от местных традиций. Римский митраизм требовал соблюдения порядка, справедливости, ритуалов, постов, дисциплины, обещал военные победы под покровительством бога Солнца.

Именно он способствовал военным успехам римских полководцев.

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти                   Митра

За нарушение клятвы Митра наказывает — поражает дом, страну, где живут его враги. Здесь он ведет себя, как бог справедливой войны, поддерживая морально — правовые нормы общества.

В распространении верований участвовали купцы; восточные рабы, которых вывозили тысячами по миру; киликийские пираты. Но главную роль сыграли воины, бойцы победных легионов Римской империи.

Митраизм проповедовал равенство между своими сторонниками, что привлекало низшие слои римского общества.

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

На месте военных поселений возводились бесчисленные святилища – митреумы. Они сохранились в Риме, Остии — Капука, провинциях Италии. Небольшие подземные святилища для 10-30 участников отправления культа обнаружены в Германии, Англии, Франции. Сами митраисты называли их пещерами, криптами или храмами.

Мистерии Митры

Митраистический культ посвящения очень сложный, индивидуальный, связан с духовным ростом каждого отдельного человека. В храмах совершались особые обряды, которые состояли из испытаний, жертвоприношений, культовых трапез, танцев. Все посвященные давали клятву молчания. Ожидание посвящения приводило участников в священный трепет.

Участие в них приносило моральный стимул и утешение. Митраизм предлагает семь ступеней нравственного совершенства, по которым постепенно поднимались посвященные. Как и душа после окончания земной жизни проходит семь небесных сфер для достижения блаженства. Число 7 – священное число.
Первые 3 ступени — это низшие уровни. Они назывались «Служители».

К ним относились:

  • «Ворон» — планета Меркурий, окончание прошлой жизни, обретение нового знания.
  • «Невеста» (сколотое место на фреске скрывает символ этой ступени) — планета Венера, обретение новых тайн знания.
  • «Воин» — планета Марс. Символы — походный мешок, шлем и копьё, начало служения Митре.

Следующие 4 ступени иерархии – «Участники». Под покровительством Юпитера находились:

  • «Львы», наблюдатели священного огня и подготовки трапезы. Символы — систр, лопатка для углей, факел. Во время ритуала присутствовали люди, одетые в львиные и вороньи маски.
  • «Перс» — покровитель Луна, разрушение низших качеств человеческой природы. Символы – кривой меч, которым сказочный Персей поразил медузу Горгону, меч, коса, Луна.
  • «Солнечный вестник» — Солнце, за трапезой посвященный восседает в роли Солнца. Символы — факел, лучистая корона и кнут для небесной колесницы.
  • Высшая ступень иерархии — «Патер» — Сатурн. Имел признаки духовной власти объединения общин против сил зла: серп Сатурна, посох, фригийский колпак, перстень.

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

В каждой из пещер был как минимум один посвященный патер – отец во фригийском колпаке. Фригийский колпак в мировой истории использовали как символ свободы. Посвященный в степень «Отца», после смерти мог пройти все 7 небесных сфер до желаемого блаженства.

Каждая ступень очищения символизирует избавление от конкретного человеческого порока и соответствует семи небесным планетам. Таинства участники проходили обнаженными. На некоторых фресках изображены люди в масках, с факелами в руках: один держит факел поднятым вверх в знак вечной жизни, второй — опущенным вниз, в царство смерти.

В святилищах члены общины проходили испытания, голодом, холодом, болью, жаждой. Испытуемые ходили босиком по снегу, без теплой одежды и обуви, испытывались также одиночеством и постом в 50 дней. Этот союз требовал дисциплины, личного мужества, самоотречение, умения владеть собой.

Выдержавшему инициации, воздавались высшие почести. Символически испытания выражали идею избавления от бед и зол жизни.

Святилища находились под землей во мраке пещер и гротов, иногда в подвалах домов. В Риме в III веке насчитывалось порядка 800 храмов. В центре прямоугольного помещения, под отверстием в потолке, стоял жертвенник с изображением сцены тауроктонии. В полдень лучи солнца падали на него, как бы принимая жертву.

Это производило сильное впечатление на воинов, как доказательство того, что жертва принята богом. На изображении сцены тауроктонии есть фигуры собаки, скорпиона, ворона, змеи. Иногда — льва и чаши. Философы связывают подземные митреумы с олицетворением космоса — на стенах изображены все знаки Зодиака, символы стихий.

Они были украшены знаками Рака и Козерога. Рак олицетворял первые врата схождения душ в этот мир; козерог — вторые: из этого мира в небесное блаженство. А Митра на рисунках и фресках изображен в плаще, накрывающем небосвод, или вращающим зодиак.

Желающие приобщиться к таинствам Митры должны всю жизнь практиковать строгий самоконтроль, суровую жизнью и соблюдать строгие оккультные обряды. Грехи им не списывали.

Закат митраизма

Последующие военные действия сменились неудачами римлян. Поражения воспринимались воинами как богооставленность. В противостояние митраизма и христианства вмешалась политика. Император Константин в 313 г.

объявил христианство государственной религией Римской империи.

К концу IV века нарастающее христианство полностью вытеснило все остальные верования и разрушенные митреумы стали фундаментом для строительства христианских церквей.

Митраизм не имел вселенской организации. Было много местных различий. Не было профессионального жречества и официальной организации в Риме. Женщины не принимались в тайные общества в отличие от христианской веры.

Митраизм — полноценное духовное учение о развитии человека борца с высокими нравственными идеалами. Но оно не было всеохватывающим. Из 55 миллионов жителей Римской империи митраизм исповедовали около 1 миллиона человек. Митраизм был тайным культом, а тайны его терялись с увеличением числа сторонников. В противовес митраизму христианство старалось окрестить как можно больше людей.

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

Солнце продолжает светить

Отзвуки гордого имени могущественного божества до сих пор звучат во многих языках. В этическом общении между людьми традиционным является рукопожатие. Как символ договора, приветствия равных. Впервые пожали друг другу руки Митра и Солнце в знак союза. Астрология распространялась в Западном мире благодаря пропаганде космических способностей Митры.

Высшие чины христианства носят головной убор митру, а управление церковными делами в столице называется митрополией и ею управляет митрополит. Статуя Свободы в Нью-Йорке схожа со статуей Митры — головной убор символизирует круг с солнечными лучами. Даже слово «метро» имеет в своем начале символ движения из тьмы к солнечному свету.

На сегодняшний день на Ближнем Востоке есть последователи парсизма, основа которого — вера в Митру. Митраизм просуществовал до 1979 года в Иране. Когда к власти пришел Аятолла Хомейни, Иран был объявлен исламской республикой. В Армении сохранился языческий храм Митры, построенный в I веке н.э.

Храм Солнца в Гарни (название села) признан культурным наследием Армении. Мистические прозрения митраистов это попытки людей понять суть создания мира через сакральные знания. Ведь находясь в темном гроте, глаза постепенно привыкают к свету.

После перенесенных тяжелых испытаний начинаешь видеть сокровенное внутри себя и ценить маленький лучик света, который струится с небес, как источник Божественного Непознанного, Сущего.

Морально-этический фундамент митраистов: честность, правдивость, верность своему слову, мировой союз, договоренность, доверие, строгое отношение прежде всего к себе являются основой существования человеческого общества во все времена.

Читайте также:  Як ділиться майно при розлученні чоловіка та жінки?

admin

Як захиститися від пристріту

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

Дуже багатьох з нас цікавить питання, як уберегтися від пристріту, аж надто часто ми в повсякденному житті стикаємося з недоброзичливими людьми. Найефективнішими способами такого захисту визнані заговорені обереги і захисні ритуали. Такий захист можна легко поставити і самому, не вдаючись до допомоги професіонала. Якщо ви будете строго дотримуватися всіх встановлених рекомендацій, то зможете легко уникнути пристріту або порчі.

Схильний до пристріту і порчі кожен з нас. Але найбільш сприйнятливими категоріями людей є діти, люди похилого віку і вагітні жінки. Це пов’язано з тим, що їх природне енергетичне поле, на яке і покладається місія по захисту організму від чужорідного вторгнення, ослаблене. У подібному випадку навіть просте недобре побажання може обернутися серйозним пристрітом, які мають негативні наслідки.

У цьому випадку найчастіше люди звертаються до спеціальних оберегам, таким як зачарована шпилька, або накладають захисні ритуали на дитину, покликані зміцнити енергетичне поле людини і не пустити за нього темну силу.

Загальні правила захисту

Але що робити, якщо ви не встигли або забули про такий захист? Не варто панікувати, існують певні правила, які допоможуть вам уберегти себе і дитину, а також своїх близьких від пристріту і порчі. Суворо дотримуйтеся наведеного списку рекомендацій, і вам не буде страшний чужий негатив:

  • Якщо ви явно відчуваєте на собі симптоми чийогось злого погляду, то захистіть себе так: пальцями правої руки покажіть обережний знак «коза». Для його створення схрестіть все пальці, крім вказівного і мізинця. Тримати при цьому руку слід спрямованої в землю.
  • Носіть завжди при собі Шпильку від пристріту: її необов’язково замовляти, головне правильно пристібати до одягу. Для цього візьміть звичайну англійську шпильку розміру більше середнього і приколіть до внутрішньої сторони одягу. Причому її місце розташування має бути якомога ближче до вашого серця, своїм вістрям вона вказує в землю.
  • Якщо вам необхідно спілкуватися з людиною, яка явно відчуває до вас негативні почуття, поставте Уявний блок між вами. Для цього просто уявіть, що ви розділені дзеркалом, причому його відбиває частина спрямована до вашого недруга.
  • Крім того, не забувайте Схрещувати руки і ноги. Такий недбалий жест не викличе підозр, але допоможе вам оберегти своє енергетичне поле від негативу.
  • При спілкуванні зі злим людиною рекомендується затиснути в кулаці або просто торкатися до будь-якого металевого предмета.
  • Найпоширеніший жест: пальці, складені Дулею в кишені, також зможуть добре захистити вас від пристріту і порчі.
  • Іншим ефективним способом захистити себе від негативного впливу, стане сказана тихим шепотом одна з фраз:

«І тобі бажаю того ж». «Не чіпай!». «Сіль тобі в очі, сіль тобі на язик». «Все своє візьми собі!»

  • Наші предки вважали Червоний колір Обережно. Пов’яжіть на своє зап’ястя або руку дитини червону нитку з натурального матеріалу. Найкраще підійде шерсть. Такий саморобний оберіг зможе ефективно захистити вас.
  • Для того щоб захистити свій будинок від злих бісів, візьміть звичайний ніж і вставте його в щілину між вікнами або дверною рамою. Цей спосіб ще і проінформує вас щодо намірів гостей. Хороша людина навіть не помітить цю річ, а ось гість, який приніс злі думки, обов’язково зверне увагу і вискочить з вашого будинку.
  • Якщо ви довго і важко хворіли, то при першому виході з дому після одужання, обійдіть спочатку периметр території по руху сонця. Таким чином, ви допоможете собі уникнути повернення хвороби.
  • Якщо ви вважаєте, що на вас вже лежить пристріт або легка порчі, вмийтеся чистою холодною водою з джерела або колодязя вранці 29 жовтня. Таким чином, ви не тільки миєте з себе весь негатив, а й придбаєте непоганий захист від пристріту на весь наступний рік.
  • Якщо ж вас відвідали непрохані гості, то спаліть по їх догляду маленьку жменю солі в вогні. Таким чином, ви зможете вигнати всіх злих бісів з житла.
  • Завжди зберігайте в будинку освячені в вербну неділю в церкві Трави, віск або сіль. Цей оберіг зможе надійно захистити ваш будинок від пристріту і порчі. Не забувайте щороку оновлювати запаси.
  • Якщо вам належить новосілля, то заздалегідь до нього підготуйтеся: найперше, що потрібно зробити, це внести в нього хліб-сіль.
  • Іншим хорошим способом захистити своє житло від недоброго ока стане вивішений мішечок з травами над вхідними дверима. Якщо вас цікавить питання, які саме трави брати, то в такому зборі обов’язково повинні бути присутніми такі рослини: лавр, цибуля, часник, польова рута, звіробій, чортополох і луговий кульбаба.

Якщо ви будете дотримуватися всіх зазначених рекомендацій, то ніякої пристріт не зможе зашкодити вам.

Застосування солі в захисті від пристріту дорослого і дитини

Дуже багатьох цікавить і питання, як захистити дитину від пристріту. Адже більшість рекомендацій ваш малюк просто не зможе виконати, а в силу своєї слабкості беззахисності наші діти особливо схильні до пристріту, навіть не навмисному. У цьому випадку спробуйте застосувати звичайну кухонну сіль, вона допоможе вберегти вашої дитини.

Такий інгредієнт дуже добре вбирає в себе весь негатив не тільки у вашої дитини, але і з інших людей і житла в цілому.

Для того щоб такий сіллю зняти небажаний пристріт або захиститися від порчі, вам буде потрібно приготувати сольовий розчин. Заздалегідь приготуйте такі складові:

  • Скляний стакан.
  • Чиста вода, найкраще джерельна або тала.
  • Кухонна сіль.

На повну склянку води вам знадобиться дві столові ложки солі. Акуратно розмішайте її в склянці і необхідна вам суміш готова. Користуватися їй необхідно наступним чином: змочіть пальці лівої руки і прокреслите хрест в районі голови.

Для цього зробите два руху: одне з них починається від правої скроні і закінчується біля лівого, а друге — від маківки до потилиці. Іншим способом застосування солі стане захист від негативу через прийом їжі. Це досить поширена проблема: на їжу дуже легко накласти пристріт.

Причому, часто це відбувається не свідомо: в процесі приготування їжі кулінара можуть відвідувати погані думки, які обов’язково залишать свій осад на готовій страві.

Якщо вам належить відвідати званий обід у недоброзичливих людей, прихопіть з собою трохи солі з дому. Найкраще, щоб вона була заздалегідь освячена в церкві. Якщо ви підсолити нею подаються вам страви, то можете не боятися, що після такої трапези у вас виникнуть проблеми з самопочуттям.

Якщо ж ви запрошені за солодкий стіл, то намагайтеся вживати в їжу тільки ті страви, які готувала не хазяйка будинку.

Захист будинку

Бувають випадки, коли вам точно відомо, що в гості завітає недобра людина, але скасувати візит ви не можете. У такому випадку, як уберегти себе від пристріту? Вам слід заздалегідь провести комплекс процедур, які не дадуть вашій недругу творити зло в вашій оселі.

Для цього слід заздалегідь запастися свічками, і розставити їх в кімнаті, де і буде проходити зустріч. Перед самим візитом запаліть їх. Вся негативна енергія буде спалюватися в полум’я і не відкладатися на вас або вашому будинку, або у вашої дитини.

Олеся Тимошенко

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти

Ворожіння | Як захиститися від пристріту

Як накласти на ворога порчу на смерть

Що робити, якщо вас наврочили

Як зняти пристріт або порчу за допомогою солі

Як уберегти себе і свою сім’ю від пристріту і порчі

Україна може видати Ірану журналіста, якому загрожує страта

На початку вересня іранський журналіст Мохаммадіян Моджтаба заявив, що його переслідує влада Ірану та попросив Україну надати йому статус біженця. Утім, у Державній міграційній службі йому відмовили, враховуючи й той факт, що на батьківщині Моджтабу чекає смертна кара. 

У матеріалі читайте про те, чому іранець провів пів року в українському СІЗО та як, за словами адвоката Моджтаби, переслідуванню журналіста сприяє українська прокуратура.   

Екстрадиція в Іран: як захиститися від Інтерполу і страти Мохаммадіян Моджтаба

На початку 2010 року Зелена революція в Ірані програла, і влада Ісламської республіки почала переслідувати активістів та журналістів, незгодних із результатами виборів президента країни.

Серед них опинився і журналіст Мохаммадіян Моджтаба. Він писав матеріали на підтримку Зеленого руху та критикував вище керівництво Ірану, зокрема й верховного лідера аятолу Алі Хаменеї.

Через ці матеріали Моджтабу заарештували і на два роки заборонили йому публікуватися в медіа. 

Тож журналіст почав вести бізнес – займався імпортом рису, чаю та автомобілів класу люкс, – а також записав кілька пісень на підтримку іранських політв’язнів. 

Моджтаба розповів про те, що, коли він ще перебував в Ірані, співробітники Революційної гвардії Ірану, відомої також як Корпус вартових Ісламської революції, вимагали від нього вести бізнес в обхід американських санкцій.

Спецслужба Ірану хотіла ввозити до країни товари, заборонені обмежувальними заходами, а це зокрема й товари військового призначення, під іменем Моджтаби.

Він відмовився і як наслідок, влада почала переслідувати родину журналіста.

“Фактично всіх членів моєї сім’ї заарештовано, проти них вчиняють репресії і тиск. У нас є верховний лідер у країні, який щорічно напередодні Нового року визначає економічний курс.

Я написав кілька статей з гострою критикою цих економічних курсів, розкритикував узагалі всю цю популістську діяльність верховного лідера.

Це призвело до мого арешту, під яким я перебував рік”, – сказав Моджтаба. 

Серед арештованих членів його родини була й шестимісячна племінниця. Наразі її перевели до лікарні через хворобу, якою дівчинка захворіла в іранському СІЗО. Під арештом залишаються матір журналіста, сестра та її чоловік. 

Матір Моджтаби затримали під час проходження митного контролю. У неї вилучили паспорт. Місяць тому журналіст дізнався, що вона чотири місяці перебуває в спеціальній жіночій тюрмі при службі безпеки. Сестру журналіста та її чоловіка звинувачують у пособництві зі створення шахрайської мережі, яку нібито організував Моджтаба, та незаконному ввезенню валюти до Ірану.

Журналіст каже, що тиск на членів його сім’ї вчиняють, аби він повернувся до Ірану. До бізнесу ж члени родини журналіста непричетні. 

Отже, через переслідування Моджтаба мусив виїхати до Грузії, де отримав диплом доктора філософії із соціальних наук. Тут йому порадили вести бізнес в Україні та інвестувати кошти в її економіку. 

На початку грудня 2017 року журналіст зійшов з літака в аеропорту “Бориспіль”. Утім, його одразу затримали прикордонники на підставі червоної картки Інтерполу. Однак перевірка показала, що прізвища Моджтаби немає в розшуку. 

Читайте также:  Как быстрее оформить развод?

9 грудня 2017 року журналіста перевели до СІЗО рішенням Бориспільського міськрайонного суду, де він, як запевняє, провів пів року під арештом. У цей час влада Ірану через своє консульство надіслала запит на його екстрадицію до Міністерства юстиції України, хоча, згідно із законодавством, над питаннями екстрадиції працює Генеральна прокуратура України.

“Міністерство юстиції зобов’язане було повідомити владу Ірану про те, що вони цим не опікуються, і повернути запит.

Але Мін’юст видав доручення обласній прокуратурі провести екстрадиційну перевірку, хоча це не входить до їхніх повноважень”, – зауважує адвокат журналіста Юрій Усатенко.

Він додає, що запит містив невідповідність російського та англійського перекладів документів від іранської сторони.  

Так, у справі немає жодного оригіналу екстрадиційних запитів. Водночас угода між Україною та Іраном про видавання вимагає наявності текстів перською, англійською та українською мовами. 

У травні цього року Моджтабу заочно засудили до смертної кари. Його хочуть повісити через “економічні правопорушення”, які призвели до “підриву валютного ринку в Ірані” та “завдали шкоди економіці країни”. Також іранський суд постановив конфіскувати після страти все майно, “набуте Моджтабою під час незаконної діяльності”. 

Адвокат журналіста розповідає про листування Генеральної прокуратури з посольством Ірану та заявляє про підтасовування в перекладі даних з боку останнього. Усатенку вдалося отримати копію вироку.

“Начальник відділу ГПУ імітував листування з Іраном. Лист не пройшов реєстрації в канцелярії, оформлення дати не відповідало нормам. ГПУ порушила процедуру, проте прокурори кажуть, що у них усе під контролем. Але з іранського суду не було офіційного звернення в ГПУ щодо екстрадиції”, – пояснює адвокат.

Відносини між Україною та Іраном у сфері видавання обвинувачених і засуджених регулює Європейська конвенція про видачу правопорушників від 1957 року. Положення ст.

11 конвенції каже, що у видаванні особи, яка скоїла злочин, можуть відмовити, якщо правопорушення передбачає смертну кару за законодавством держави-запитувача (Ірану), а закони запиту­ваної держави (України) не передбачають смертної кари за це ж правопорушення.

Отже, Україна може відмовити Ірану у видачі журналіста, якщо влада в Тегерані не надасть гарантій, що смертний вирок не виконають. 

Тож теоретично в Ірані Моджатбу можуть не стратити. Проте адвокат Усатенко переконаний, що станеться навпаки:

“Якщо з іранської сторони не буде дотримана процедура і Україна все ж видасть Моджтабу Ірану, вони зможуть привести смертний вирок у виконання. І Україна матиме проблеми, тому що також від початку не дотримувалася процедури екстрадиції”. 

Водночас іранські дипломати з посольства направили листа до ГПУ, у якому зазначили, що справа Моджтаби наразі знаходиться на досудовому етапі та в стані внесення останніх результатів слідства. Посольство Ірану стверджувало, що справа начебто досі не передана до суду та вироку ще не винесено, а смертний вирок, наданий судовим інстанціями України, є підробкою.

Журналіст українського журналу “Корупціонер в Україні” Ігор Рудич, якого зацікавила справа Моджтаби, розповідає, що в прокуратурі йому не надали її деталей: 

Я викликав поліцію та написав заяву щодо перешкоджання журналістській діяльності. За добу відкрили кримінальне провадження, і зараз ця справа знаходиться в Державному бюро розслідувань.

Він наголошує, що українські чиновники передали персональні дані та інформацію про рахунки Моджтаби Ірану. Рудичу це здалося дивним, враховуючи те, що Моджтаба, надаючи інформацію про свої рахунки, виявив бажання інвестувати в Україну.

Сам Моджтаба каже, що через численні переслідування та погрози він у 2018 році звернувся до Державної міграційної служби України. Чоловік хотів отримати статус біженця, оскільки бачив загрозу своєму життю в разі повернення на батьківщину. 

Та, за словами Моджтаби, ДМС не вистачило доводів для надання статусу. Відмовили іранцю також у статусі особи, яка потребує додаткового захисту. Він начебто вчасно не звернувся за міжнародним захистом,  переслідування за ознакою політичних переконань українські чиновники визнали необґрунтованими та такими, “що їх не підтверджують результати аналізу матеріалів особової справи”. 

Журналіст Рудич вважає, що українські чиновники, представники ДМС та органів прокуратури можуть бути в змові з іранським режимом, передавати до Тегерана інформацію. Він також каже, що консул Ірану погрожував Моджтабі, коли той перебував у Лук’янівському СІЗО.

Наразі іранець перебуває на свободі в Україні. Про допомогу просить у Зеленського: 

“Хочу офіційно звернутися до президента Володимира Зеленського, щоб він звернув увагу на мою справу.

І маю намір також попросити нового генерального прокурора зосередити увагу, щоб винні сиділи в тюрмах, а невинні не мали таких проблем, які спіткали мене… Хочу попросити, щоб нові посадовці України звернули увагу на мою справу, і хочу попросити про державну охорону, тому що існує серйозна небезпека для мого життя”.  

Влада Ірану відома вбивствами своїх критиків за межами країни. Так, на початку року глава нідерландської дипломатії Стеф Блок і міністр внутрішніх справ Кайса Оллонгрен повідомили: Служба загальної розвідки і безпеки Нідерландів зібрала докази про те, що влада Ірану причетна до підготовки чи скоєння вбивств і нападів на території ЄС.

Йшлося про вбивства двох голландських підданих іранського походження. Ці особи виступали проти іранського режиму. Влада в Тегерані заперечувала будь-яку причетність до вбивств. Утім, ЄС запровадив санкції проти Міністерства розвідки і безпеки Ірану та двох громадян Ісламської республіки. 

За словами Рудича, наразі справою журналіста Моджтаби зацікавилися дипломати з посольства США в Києві.

Адвокат іранця наголошує: якщо Київ за рішенням суду без можливості апеляції віддасть Моджтабу Ірану фактично для страти, це стане потужним іміджевим ударом по Україні.

Экстрадиция — что это такое, зачем нужна и как проходит процедура, простыми словами

Экстрадиция – это правовой процесс, который позволяет передать человека в другое государство против его воли, если для этого достаточно законных оснований.

Что такое ЭКСТРАДИЦИЯ — понятие, определение простыми словами

Простыми словами, Экстрадиция — это ситуация, когда человека выдворяют из государства за какие-то правонарушения и, как правило, передают его в руки представителей власти другой страны.

Когда применяется и для чего нужна экстрадиция

Данный процесс используется в тех случаях, когда достоверно известно, что лицо, обвиняемое в преступлении, скрывается от правосудия в другой стране. Сама концепция экстрадиции была разработана для того, чтобы сделать невозможным вариант ухода от ответственности путем переезда в другое государство.

Все мы знаем, что система уголовного правосудия, как правило, ограничена территорией конкретной страны. Должностные лица, а именно представители правоохранительной системы, не могут просто так путешествовать по странам и арестовывать людей, которые скрываются от правосудия. Именно для этого были разработаны законные процедуры передачи преступников и подозреваемых.

Следует отметить, что подобная процедура имеет целый ряд необходимых требований, которые должны быть выполнены, для осуществления передачи человека в другую страну.

Что нужно для экстрадиции человека?

  • Страна, которая хочет заполучить конкретного человека, должна подать запрос в соответствующий орган того государства, где на данный момент находится этот человек.
  • В данном запросе, в подробной форме должна быть изложена суть претензий к данному человеку, решения судов, данные от Интерпола (если такие имеются) и тому подобные юридические документы в зависимости от законодательства страны, в которую поступил запрос.

Практика показывает, что не все запросы могут быть удовлетворены. Существует масса причин, по которым страна может отказаться от выдачи. Это может быть связано со скудностью доказательств вины человека, неправильно оформленными бумагами, политической волей и так далее.

К примеру, Великобритания, принципиально не выдает преступников в том случае, если в их стране им объявлен смертельный приговор.

В том случае, если запрос одобрен, человек будет передан представителям власти той страны, которая его затребовала.

Следует отметить, что в зависимости от законодательства страны, в которой человек находится, существует процедура обжалования запроса об экстрадиции.

Таким образом, человек имеет право на предоставление своих аргументов и доводов в отношении того, почему его нельзя выдавать. История знает примеры, когда решения об экстрадиции были пересмотрены и отменены.

Источник : https://chto-takoe.net/chto-takoe-ekstradiciya/

7 простих порад, що допоможуть захиститися від хакерів

Без Інтернету просто неможливо уявити сучасне життя. Завдяки новітнім технологіям ми спілкуємось з друзями, робимо покупки і замовляємо їжу додому, переказуємо кошти, шукаємо інформацію, навчаємось і розважаємось. Але як часто ви задумуєтесь про безпеку перебування у мережі? Чи надійно оберігаєте особисті дані та чи правильно створюєте паролі доступу?

Інтернет може бути не лише корисним і цікавим, але й небезпечним. Варто пам'ятати, що є люди, які прагнуть отримати доступ до вашого комп'ютера, сторінок у соцмережах чи банківських рахунків. Злочинці віртуального світу — хакери — знаходять вразливі місця у програмах та операційних системах переважно для власного збагачення. І їхніми жертвами може стати будь-хто.

Приміром, кілька років тому хакерам вдалося заблокувати фінансову систему України та знеструмити частину Києва. Періодично працівники СБУ фіксують масивні кібератаки на інформаційні системи державних організацій. Як правило, вірус розповсюджується через електронну пошту під виглядом документів.

Все частіше з'являються повідомлення про хакерські втручання в електронні системи державних структур інших країн, що дестабілізують їхню роботу, у процеси виборів для впливу на результати голосування. Про зламування приватних сторінок у соцмережах і викрадення особистих даних годі й говорити.

Як не дивно, але найчастіше самі користувачі виявляються винними у кібератаках. Навіть найсучасніші антивірусні програми не гарантуватимуть стовідсоткової безпеки, якщо не дотримуватися хоча б елементарних правил користування всесвітнім павутинням.

До вашої уваги прості рекомендації від провайдера високошвидкісного Інтернету і кабельного телебачення ЕВЕРЕСТ™ у Хмельницькому, що допоможуть вберегтися від викрадення паролів до поштових скриньок і сторінок у соцмережах та втрати особистих даних.

Створюйте правильні паролі

Багато користувачів Інтернету не надають належного значення створенню пароля доступу. Звичайно, дату народження чи ім'я домашнього улюбленця легше запам'ятати, але такий пароль зовсім ненадійний.

Фахівці кібербезпеки періодично публікують списки найгірших паролів, які найчастіше зламують хакери. Серед них абсолютними лідерами залишаються: «qwerty123», «12345», «password», «admin», «welcome» тощо.

Не використовуйте прості слова, вигадуючи секретний код. Це має бути унікальна комбінація з великих і малих літер, цифр, спеціальних символів. Пароль середньої складності має містити понад 14 символів. Не варто використовувати той самий пароль для різних акаунтів, інакше ви спростите хакерам роботу і втратите дані зразу на всіх сервісах.

Читайте также:  Розлучення онлайн через рацс

Для зручності можна використовувати менеджер паролів, який шифрує і зберігає унікальні паролі для різних облікових записів. Так не доведеться запам'ятовувати і щоразу вводити секретні комбінації.

Використовуйте двофакторну авторизацію

Додаткова перевірка ніколи не завадить, тому не ігноруйте можливість використати двофакторну авторизацію для доступу до акаунту. Найчастіше це одноразовий пароль у вигляді смс-повідомлення, що приходить на вказаний вами номер телефону.

Не відкривайте підозрілі файли

Не поспішайте відкривати електронні листи від невідомих відправників чи прикріплені файли з дивними назвами від ваших знайомих, не переходьте через незнайомі посилання.

Інакше існує ризик власноруч встановити вірусну програму на свій домашній комп'ютер через Інтернет. Якщо маєте навіть найменші сумніви, перевірте файли антивірусними програмами.

Обов'язково скануйте на зараження вірусами файли, які скачуєте з торентів чи файлообмінників.

Вчасно оновлюйте антивірусні програми і програмне забезпечення

Такий простий крок може убезпечити ваш пристрій від несанкціонованого доступу. Антивірусна програма працює в режимі реального часу і постійно оновлює свої бази. Видаляйте кеш та історію Візьміть за правило видаляти історію браузера та кеш, щоб зберегти свою анонімність і не дозволити стороннім людям, що працюватимуть за цим же комп'ютером пізніше, переглядати ваші дані.

Обережно користуйтеся загальнодоступним Wi-Fi

Якщо доступ до свого домашнього Інтернету ви ще здатні контролювати, то безкоштовний Wi-Fi може перетворитися на небезпечну проблему. Експерти часто виявляють вразливі місця у роутерах, розміщених у громадських місцях.

Тому завжди перевіряйте, чи ви підключаєтесь до правильної мережі, а не до спеціально створеної хакерської.

Для безпеки не перевіряйте свої банківські рахунки і не переказуйте кошти, підключившись до Інтернету через сумнівні Wi-Fi.

Будьте уважні при оплаті банківською карткою

Обов'язково перевіряйте наявність в адресному рядку протоколу HTTPS і символу замка. Інакше ризикуєте втратити власні кошти з банківського рахунку. Купуйте товари лише у перевірених магазинах. Пам'ятайте, що безпека в Інтернеті залежить перш за все саме від ваших дій, уважності та відповідальності.

Ваш провайдер домашнього Інтернету і кабельного телебачення ЕВЕРЕСТ™

km.everest24.com.ua

Відсутність екстрадиційного запиту — міграційна пастка щодо іноземця затриманого за розшуком Інтерполу в Україні

  • Якось в одній зі своїх статтей я розповідав про випадки, коли відмова в екстрадиції ще не гарантує скасування міжнародного розшуку.
  • Цього разу хотів поділитися дещо іншою ситуацією, в якій опинився один з моїх клієнтів котрий намагаючись покинути територію України вже декілька разів був затриманий на кордоні за розшуком Інтерполу, втім запит щодо його екстрадиції так і не надійшов від країни, що розмістила червону картку Інтерполу.
  • За таких умов ініціатор міжнародного розшуку своєю бездіяльністю порушує ключову ціль публікації розшукового повідомлення в системі Інтерполу, оскільки не вживає заходів щодо екстрадиції такої особи (параграф 82 Правил Інтерполу з обробки даних).
  • На перший погляд здавалося б і добре, оскільки особа перестала цікавити країну в якій щодо неї здійснюється кримінальне переслідування, проте це породжує іншу досить серйозну проблему.

Для кращого сприйняття пропоную змоделювати наступну ситуацію. Уявімо, що особа в країні А громадянином якої вона є, спокійно без будь яких проблем проходить прикордонний контроль та вилітає до країни Б.

  1. По прибуттю до країни Б, під час перевірки документів на прикордонному контролі, спрацьовує система Інтерполу та такого туриста затримують і передають органам національнох полиції.
  2. Виявляється, що особа вже майже 15 років перебуває у міжнародному розшуку за вироком суду третьої країни що винесений 20 років тому.
  3. Після цього в суді вирішується питання про застосування до розшукуваного іноземця передекстрадиційного арешту, втім, суд не вбачає підстав для його застосування та відпускає особу з-під варти.
  4. Опинившись на свободі іноземець на радощах купує квиток додому та мчить в аеропорт, і тут бац, його знову затримання за тим самим розшуком!
  5. Здавалось суд вже вирішував дане питання та відпустив іноземного гостя, але ні, його знову везуть на сакцію і ви не повірите — його знову відпускають, але цього разу вже у зв’язку з відсутністю підтвердження про подання ініціатором розшуку запиту про видачу (екстрадицію).
  6. Опинившись на волі вдруге, постає цілком справедливе питання, чому так відбувається та як бути далі, адже строк перебування в Україні вже майже добігає до завершення.
  7. Українське законодавство не дає чіткої та зрозумілою відповіді на дане питання.

З одного боку діє Порядок затверджений наказом МВС № 505 від 14.06.2016 року згідно якого у разі вявлення іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України та відносно яких містяться відомості в банках даних Інтерполу, що передбачають їх затримання (арешт) та подальшу екстрадицію така особа має бути затримана та доставлена до органів Національної поліції України.

І ще досить цікава деталь, даним порядку вказано, що під час виїзду з країни, такій особі має бути відмовлено у перетинанні державного кордону України в порядку визначенному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Проаналізувавши ст. 14 згаданого Закону, котра встановлює випадки відмови у перетинанні державного кордону іноземцям та особам без громадянства, стало зрозуміло, що там відсутня така умова щодо відмови у перетинанні державного кордону, як перебування іноземця у міжнародному розшуку.

  • Дана стаття встановлює лише 2 умови за яких іноземець може безперешкодно покинути територію Україні, це:
  • 1) наявності в нього дійсного паспортного документа;
  • 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України.
  • Отже, для відмови у перетині державного кордону України необхідне рішення уповноваженого державного органу про заборону виїзду.

Відповідно до ст.

22 Закону України «Про правовий статус іноземці та осіб без громадянства» визначено, що виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо йому повідомлено про підозру, його засуджено за вчинення кримінального правопорушення, його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України та за рішенням суду у разі наявності в такої особи фінансових зобов’язань перед державою чи приватними особами.

  1. Як бачимо тут також відсутня така підстава для прийняття рішення про заборону виїзду, як перебування іноземця в базі даних Інтерполу.
  2. Відсутність такої умови у вказаних вище положеннях законодавства породжує відсутність у такого іноземця права скористатися можливістю в законний спосіб продовжити термін свого перебування в Україні.
  3. Йдемо далі, підстави щодо отримання статусу біженця, чи особи яка потребує додаткового захисту теж відсутні, оскільки закон не пов’язує можливість надання такого статусу з неможливістю покинути територію України через міжнародний розшук та відсутність екстрадиційного запиту.
  4. В подальшому ситуація розгортається ще динамічніше.

Зі спливом терміну безвізового перебування на території України, іноземець вирушає до сектору Державної міграційної служби з проханням прийняти рішення щодо його примусового повернення за порушення строку перебування на території України. Це напевно один з небагатьох випадків, коли вимушене порушення закону може стати щасливим квитком додому.

Отже, після складення протоколу про адміністартивне правопрушення, згідно Закону України «Про іноземців та осіб без громадянства», а також спільної Інструкції МВС, ДПСУ, СБУ за № 806/21119 від 21.05.2012 року в паспорті іноземного громадянина проставляють штамп з рішенням про примусове повернення до країни перебування у 10-ти денний термін.

  • Однак, не дивлячись на рішення міграційної служби про примусове повернення і третя спроба покинути територію Україну не вдається.
  • Алгоритм дій надалі буде простим, адже не виконання рішення ДМС про примусове повернення мтиме наслідком звернення органу ДМС або ДПСУ до суду з заявою про примусове видворення іноземця.
  • В подальшому, виконання такого судового рішення про примусове видворення покладається на орган який його ініціював.
  • Однак, виходить досить цікава ситуація, адже, якщо виконанням рішення про примусове видворення буде здійснювати орган ДПСУ, виникає питання, який пріорітет буде надано під час проходження прикордонного контролю іноземцем, чи виконанню рішення суду про примусове видворення чи Інструкції № 505 за якою особу повинні затримати за розшуком інтерполу.

Більше того, розділом VII Інструкції № 806/21119 від 21.05.

2012 року визначено порядок виконання постанови адміністративного суду про примусове видворення, за якою формується група супроводу яка забезпечує фізичну доставку іноземця до пункту пропуску через державний кордон та здійснює приймання-передавання іноземця старшому прикордонного наряду, на якого покладається фактичне повернення пасажира.

  1. Загадана інструкція визначає, що можуть існувати об’єктивні причини за яких не вбачається за можливе примусово видворити іноземця у встановлений строк.
  2. Втім, формулювання «об’єктивні причини» є не розкритим поняттям та фактично дозволяє інтерпретувати це на власний розсуд представникам прикордонної служби.
  3. Що стосується видворення за допомогою авіаційного транспорту то тут згадується про декілька випадків неможливості видворення, це відмова авіакомпанії у перевезенні, перенесення рейсу тощо.
  4. Такий стан речей не дає правової певності у тому, що постанова адміністративного суду буде безумовно виконана, за умови можливості трактування наявності міжнародного розшуку Інтерполу, як об’єктивної причини, що унеможливлює виконання рішення суду про примусове видворення.

Звісно, Конституція України говорить про те, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню, а тому видається дивним встановлення обмежень Інструкцією, що затверджена Наказом МВС, СБУ, ДПСУ від 23.04.2012 за № 353/271/150 та ще й розмитістю причин, що передбачають її невиконання.

  • Тут ще варто зауважити, що проблематика даної статті лежить не тільки в площині суперечностей національного законодавства, а і перебуває на рубежі міжнародного публічного права, оскільки маємо справу з зобов’язаннями держави Україна в площині міжнародної поліцейської співпраці та дотримання прав людини.
  • Так статтею 13 Загальної декларації прав людини визначено право кожного на повернення в свою країну, а додатковий протокол 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлює, що нікого не може бути позбавлено права в’їзду на території держави громадянином якої він є.
  • Отже, маємо правовий казус за якого примусове видворення іноземця у зв’язку з вимушеним порушення ним Українського законодавства, є фактично єдиним легальним способом покинути територію України за наявності міжнародного розшуку каналами Інтерполу.
  • Узагальнений аналіз ситуації та нормативно-правового регулювання дає підстави дийти до висновку про те, що все ж таки має бути встановлений пріорітет у виконанні постанови адміністративного суду про примусове видворення, оскільки таке рішення кореспондуватиметься з міжнародним правом, а невиконання постанови суду матиме наслідком кримінальну відповідальність посадових осіб які його виконують.

Автор статті: Коноваленко Дмитро Сергійович

Ссылка на основную публикацию