Екстрадиція з України: кого і чому можуть вислати в інші країни

Бойові дії на Донбасі не припиняються, а тим часом знову ширяться розмови про можливу більшу війну. Росія зосередила десятки тисяч військових у своїх західних областях та в окупованому Криму, через що є побоювання нового великого наступу. Встановити достеменно наміри Москви неможливо. Ми зібрали інформацію, яка відома на цей час щодо нинішньої напруженої ситуації.

Навесні Росія зосередила на своєму кордоні з Україною тисячі військових, було чимало розмов про ймовірність нового великого наступу Кремля. Минуло сім місяців, і знову з’явилися ще більші побоювання щодо війни.

Західні медіа, такі як The New York Times чи Bloomberg, цитували американських посадовців, які попереджають про ймовірність зимового наступу Росії.

Дехто з них стверджував, що потенційний наступ може бути більшим за воєнні події 2014 року.

На знімках супутників видно, що війська прибувають на захід Росії та в окупований Крим.

Наразі неможливо сказати, якими є наміри Росії, та чи має Володимир Путін взагалі бодай якісь плани. Проте нижче ми відповіли на декілька найважливіших запитань щодо нинішньої ситуації.

Чи справді існує загроза нових великих військових дій з боку Росії?

Так – принаймні є докази, що вказують на це.

Американська розвідка та керівники українського війська заявляють, що на півночі та на сході від України зосереджено близько 92 тисяч російських військових, зокрема в районі міста Єльні, що поблизу кордону Росії з Білоруссю. Також російські військові прибувають до Криму.

Цього тижня телеканал CNN, з посиланням на джерела в Білому домі, повідомив, що США розмірковують щодо скерування до України військових радників та надання нового обладнання, зокрема зброї.

Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен вже заявляв, що Вашингтон «справді занепокоєний» діями російських військових і ймовірністю нового наступу. Він попередив, що це буде «серйозною помилкою».

Офіційно Москва все заперечує та називає ці твердження «безпідставними», проте слова низки посадовців і кремлівських аналітиків сигналізують про інше. Росія погрожує вжити заходів, якщо Вашингтон і Захід не дослухаються до російських вимог щодо ситуації на Донбасі, зв’язків між Києвом та НАТО, західної військової присутності у Східній Європі та Чорному морі.

Попередні наступи у 2008 році в Грузії та у 2014 році в Криму і на Донбасі починалися заявами про провокації. Останнім часом у цьому ж Росія звинувачувала Київ та США через звичні операції в Чорному морі та військові навчання у Східній Європі. Ці навчання були давно заплановані, стверджує НАТО.

Переміщення військ до українського кордону – не єдина обставина, що викликає занепокоєння. За останні шість місяців Путін та кілька інших російських урядовців опублікували агресивні статті щодо України, в яких ставлять під сумнів її право на існування. Вони відмовляються визнавати демократично обрану українську владу.

Секретар Ради безпеки Росії та близький соратник Путіна Микола Патрушев нещодавно заявив, що на Україну чекає «афганський сценарій». Він вказував на небезпеку, спричинену імпортом західного озброєння, та стверджував, що в країні нібито є небезпека розпаду. При цьому Патрушев не навів жодного конкретного доказу на підтвердження своїх слів.

Це значною мірою розраховано на внутрішню російську аудиторію

Цього тижня Служба зовнішньої розвідки Росії засудила так звані «провокації» США і погрозливо заявила, що вони «спостерігали за подібною ситуацією в Грузії напередодні подій 2008 року». Тоді російські війська окупували частину країни, а потім визнали «незалежність» двох грузинських регіонів.

Ймовірно, ці заяви спрямовані не лише на Захід, а можуть також сприяти мобілізації росіян, вважають аналітики.

«Це значною мірою розраховано на внутрішню російську аудиторію», – сказав президент Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI» Михайло Гончар телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Чому зараз?

Ймовірно, керівництво Росії хоче скористатися нестабільністю в регіоні, яку саме і створило. За таких умов відповідь на російський удар буде менш згуртованою, ніж була б за спокійних часів, вважають деякі аналітики.

Польща бореться з напливом мігрантів, яких заманюють до Білорусі обіцянками легкого перетину зовнішнього кордону ЄС. Варшава вважає, що ця криза виникла внаслідок операції з дестабілізації Європи, вигаданої Лукашенком та підтриманої Путіним.

Водночас Молдова звинуватила Росію в енергетичному шантажі під час газової кризи. Москва натомість стверджує, що Молдова не оплачує борги. Москва хоче продемонструвати залежність Європи від газу та посилює тиск на Німеччину для надання дозволів для роботи газопроводу «Північний потік-2», переконані критики Кремля.

Москва спеціально збільшує напруження в регіоні обвинуваченнями НАТО у провокаціях. НАТО нібито не хоче дотримуватися тих «червоних ліній», про які говорить Путін.

В інтерв’ю для Румунської служби Радіо Свобода заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана заявив, що у Чорному морі НАТО діє прозоро та з оборонними цілями.

Москва залякує Україну військово для того, щоб вона лишалася нейтральною

Останнім часом Росія заявляє про свої вимоги, «червоні лінії», які стають дедалі більш неприйнятними для НАТО, Вашингтону, Заходу, та найбільше для України. Путін однозначно дає зрозуміти, що Україна нібито не може мати власної суверенної зовнішньої політики.

Якщо раніше «червоною лінією» був вступ України в НАТО, то нині йдеться про будь-яке розширення військової співпраці з Північноатлантичним альянсом.

«Москва залякує Україну військово для того, щоб вона лишалася нейтральною», – каже директорка дослідницького центру CEPA Аліна Полякова. «Якщо цього не станеться, то військове вторгнення є цілком реальним», – написала вона на своїй сторінці у твітері.

Екстрадиція з України: кого і чому можуть вислати в інші країни

Плакат із зображенням російського президента Володимира Путіна на акції протесту проти окупації Росією українського Криму. Вашингтон, 6 березня 2014 року

  • У першу чергу йдеться про збільшення впливу на Україну.
  • Захоплення частини Донбасу, відносно невеликої території України, розглядають як інструмент впливу на всю країну, зокрема її зовнішню політику та вступ до НАТО.

Ймовірно, Путін побоюється того, що не досягне цієї мети. Росія контролюватиме частину України, але не дотягнеться до реальної цілі – максимального контролю над країною.

У статті для видання Politico старший дослідник аналітичного центру RAND Corporation Самуель Чарап цитує російського ексдипломата. Той стверджує, що «отримати Донбас, але втратити Україну – це поразка для Кремля».

Захоплення всієї України малоймовірне, вважають аналітики. Деякі з них стверджують, що Росія прагне окупувати території на сході та в центрі України, тобто землі між тимчасово окупованими регіонами України.

Натомість інші вважають, що Москва загострить воєнні дії на Донбасі з метою примусу України до поступок. І що Росія не вдасться до розширення фронту, яке призведе до великих втрат та ганьби для неї на міжнародній арені.

Чи є Росії що втрачати?

Верховне командування [Росії] не може не знати, що багато солдатів повертатимуться додому каліками, пораненими або як вантаж-200

Захід неодмінно різко зреагує, якщо Росія розпочне нове вторгнення в Україну. Йдеться щонайменше про новий пакет санкцій та зрив запуску «Північного потоку-2», на який Росія витратила багато ресурсів.

Вторгнення російських військ в українські міста може призвести до того, що сотні чи навіть тисячі солдатів повернуться в Росію у трунах. Путін хоче і далі залишатися президентом, тож ця обставина може його зупинити.

«Верховне командування [Росії] не може не знати, що багато солдатів повертатимуться додому каліками, пораненими або як вантаж-200», – написав нещодавно в Moscow Times аналітик Марк Галеотті.

Екстрадиція з України: кого і чому можуть вислати в інші країни

Символічні картонні труни біля посольства Росії з написами «Груз 200. ЧВК «Вагнера» під час акції проти російської агресії на Донбасі. Київ, 2 червня 2018 року

Це все може бути грою на публіку для того, щоб змусити Київ піти на переговори з Москвою на російських умовах

«І все ж, якщо Путін готовий піти на ризик щодо санкцій, міжнародного засудження та внутрішнього обурення, спричиненого кривавою війною, то тоді вторгнення може розпочатися», – зазначає аналітик. Путін «відчуває, що затримка лише ускладнить подальші дії, тож краще вдарити раніше», припускає Галеотті.

«Знову ж таки, це все може бути грою на публіку для того, щоб змусити Київ піти на переговори з Москвою на російських умовах», – додає він.

Чи блефує Путін?

Наразі однозначної відповіді немає. Проте вивчення того, як Росія діяла в минулому, допоможе нам зрозуміти поточну ситуацію та спрогнозувати події цієї зими.

Після захоплення Криму та початку війни на Донбасі, західні аналітики та розвідники не раз попереджали про можливість нового наступу. Навесні цього не відбулося і в результаті нарощування військ виглядало не як прелюдія до наступу, а як демонстрація сили перед зустріччю Путіна із Джо Байденом чи навчаннями НАТО в Європі.

Путінський режим зараз йде по лезу бритви

Тож нинішнє загострення може бути частиною політики Москви з постійного тиску на Захід. Його можуть використовувати для підсилення російських заяв про стурбованість через дії НАТО.

Читайте также:  Зустрічна позовна заява про визнання права на проживання та користування квартирою

«Путінський режим зараз йде по лезу бритви, тому що хочеться запустити в експлуатацію «Північний потік-2», а якщо почати якусь, хай навіть сильно замасковану, військову операцію, то в кінцевому результаті це означатиме кінець «Північного потоку-2», – зазначає Михайло Гончар. «Росія просто хоче показати, що може це зробити», – припускає аналітик.

Депортація з України: кого і за що можуть вислати з країни?

Іноземці, які перебувають на території України незаконно або порушують правила перебування в приймаючій країні, підлягають депортації. Підстави для висилки можуть бути різними, але результат буде один – квиток на батьківщину. Через що іноземця можуть примусово вислати з території України?

ПРИЧИНИ. Існує безліч причин, за якими влада має право видворити людину за межі держави. Наприклад, особа, яка перебуває на території України, не маючи громадянства, виду на проживання або дозволу на перебування (тобто візи), підлягає депортації. Також підставами для депортації є:

  • – незаконний перетин кордону;
  • – порушення порядку проїзду транзитом;
  • – закінчення терміну дії візи;
  • – порушення чинного законодавства або порядку;
  • – закінчення терміну дії документів;
  • – не відповідає закону дозвіл на роботу.
  • Якщо людина небезпечна для суспільства або вчинила злочин за законами України, то можливий один із трьох варіантів розвитку подій:
  • 1 Зменшення терміну перебування;
  • 2 Покарання як для громадянина України;
  • 3 Депортація.

ПРОЦЕДУРА ДЕПОРТАЦІЇ. Офіційні органи зобов’язані в письмовому вигляді пред’явити іноземному громадянину підстави для його депортації. Якщо іноземець не згоден з викладеними причинами, він може подати в апеляційний суд прохання про перегляд справи, приклавши до заяви документ, що підтверджує особу, та одержаний лист.

  1. Для винесення рішення про скасування депортації необхідно довести, що:
  2. – порушення закону відбулося не з вини іноземця;
  3. – порушення відбулося з поважних причин;
  4. – у іноземця є документи, що підтверджують законне право перебування на території України.

Якщо справу переглянули і рішення про депортацію скасували, то іноземець може залишатися на території України стільки, скільки йому дозволяють документи. Але якщо іноземний громадянин не зміг спростувати рішення про депортацію, йому доведеться в найкоротші терміни покинути територію країни.

Процедура видворення відбувається швидко і за рахунок держави. Депортованій особі не дають можливості зібрати речі або попрощатися з друзями і родичами. Зазвичай це відбувається так: правоохоронці конвоюють громадянина до літака, на який вже куплений квиток.

ВСТАНОВИТИ ОСОБУ. Відповідно до реєстру судових рішень, з України найчастіше депортують вихідців із Середньої Азії, КНР, В’єтнаму, громадян африканських країн, які через Україну намагаються потрапити в країни ЄС.

286 осіб було депортовано з України в 2017 році.

Часто такі «мандрівники» знищують документи, що підтверджують їх особу, а депортувати людину без встановлення особи неможливо.

З цієї причини на території України були обладнані спеціальні пункти, де знаходяться такі громадяни, поки йде процедура ідентифікації.

Після встановлення особи влада зв’язується з посольством країни, громадянином якої є нелегал, після чого запускається процедура депортації.

ЗАХОЧУТЬ – ВИДВОРЯТЬ. У разі, коли для депортації немає підстав, іноземець все одно може бути виселений з приймаючої держави, якщо влада визнає, що його перебування загрожує національній безпеці, громадському порядку, моралі, правам, свободам чи здоров’ю населення.

Довідка: Відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини, ніхто не може бути депортований з території держави, громадянином якої він є, і ніякому громадянину не може бути заборонений в’їзд на територію своєї держави.

До списку новин

Твір на тему: «Українська діаспора в США та Канаді»

12345

Рейтинг твору — 4.11 на основі 18 голосів

Що ж таке діаспора? Це етнічна, мовно-культурна спільнота, яка зберігає свої звичаї та традиції за межами материнського регіону. Українці розпочали еміграцію ще на початку вісімнадцятого століття.

Наші земляки переїжджали до Америки та Канади, де створювали сім’ї й влаштовували особисте життя. Наймасовіші еміграції до останніх країн припадають на період Першої світової війни.

Саме в той час українці зміцнили існуючу діаспору новими кадрами, діячів із культурних, наукових та робітничих сфер діяльності.

Під час проживання в певній країні люди ознайомлювалися з особливостями життя її громадян. Там вони бачили різні перспективи, що призводило до повного переселення на іншу тереторію.

Еміграція до Канади розпочалося на початку дев’ятнадцятого століття. У той час уряд заохочував європейців переселятися до іншої країни.

Першими емігрантами з України стали чоловіки родом з Івано-Франківщини Іван Пилипів та Василь Єлиняк.

У Канаді активно розвивається українська культура. Одним з найцікавіших елементів життя діаспори є україноканадська мова. Українська мова почала зазнавати впливу з боку англійської, що й стало приводом для утворення нової.

Основні слова є запозичені з Галичини та Буковини, бо більшість українських емігрантів походило саме звідти. Україноканадська мова вміщує в собі слова англійського та українського походження, що робить її особливою.

Українці, які приїжджали до Канади, швидко звикали до нового говору й починали використовувати незвичні слова у своїй творчості. Прикладом цього може слугувати музичний гурт «Klooch».

Багато українців змогли зазнати неабиякого успіху у своїй діяльності в Канаді.

Наприклад, Кетрін Винник, канадська кіно- й телеактриса українського походження підкорила серця канадських глядачів, Альберт Бандура прославився своїми вченнями й у 2007 році став четвертим найбільш цитованим автором у світі, Роберта Бондар стала першою канадською жінкою-астронавтом і першим лікарем неврологом, який побував у космосі.

Трохи менш активним є розвиток української діаспори в Сполучених Штатах Америки. Першим українцем, який ступив на новий материк став Іван Богдан. Він приплив з Джоном Смітом у колонію перших поселенців у 1608 році, але справжнє еміграція до США розпочалася тільки наприкінці дев’ятнадцятого століття.

Однією з найвідоміших постатей, яка змогла прославити Україну стала Квітка Цісик, американська співачка українського походження. Вона виконувала популярні джингли в США.

Ця видатна українка отримала багато премій та нагород за те, що виконувала пісні до американських фільмів, але, незважаючи на це, не забувала Україну й продовжувала гріти серця наших земляків українським словом та музикою. Не можна не згадати про видатну актрису та модель Мілу Йовович.

Вона теж є чудовим представником нашої країни за кордоном. Підтвердженням цього є той факт, що її фото знаходиться у фотогалереї Посольства США в Україні, де представлені відомі діячі мистецтва та інших сфер життя.

Отже, стає зрозуміло, що українці — це дуже талановита нація, яка проявляє себе в різних галузях життя не тільки на території України, але й далеко за її межами.

Паспорти вакцинації в Україні, ЄС та інших країнах світу: що за документ і як він працює

Щоб оживити туристичну галузь, та й економіки в цілому, як і повернутися хоча б до частково вільного переміщення людей в умовах пандемії, передові країни розробляють і впроваджують спеціальні сертифікати здоров’я – паспорти вакцинації. У цьому документі (додатку) фіксується інформація про імунізацію людини або її одужання від коронавірусу.

Слідом за Європою, США, Ізраїлем Україна вже з липня також планує впровадити такий паспорт. Як працюватиме цей документ в українських умовах і які аналоги вже запущені у світі – ми вирішили розібратися в спецтемі.

Український паспорт вакцинації: що про нього відомо

У світі про «сертифікати здоров’я» говорять практично з моменту початку пандемії. В Україні цим питанням стали активно займатися відносно недавно. Президент Зеленський у березні висловився про те, що нашій країні потрібна своя система «паспортизації» дорослого населення:

«Ці «паспорти» вже розробляються і країнами Європейського Союзу, і США, і Швейцарією, і Ізраїлем – тобто багатьма розвиненими країнами, які активно працюють над створенням колективного імунітету проти коронавірусу. Нам теж потрібно розробити свою систему відповідної «паспортизації», також для стримування поширення коронавірусної хвороби необхідно охопити 70% дорослого населення щепленнями проти COVID-19»

Міністерство охорони здоров’я працює над «паспортом здоров’я» спільно з Мінцифрою. Глава відомства Максим Федоров 17 травня анонсував запуск українського сертифіката з 1 липня.

Це буде електронна або паперова версія документа з даними про вакцинацію людини або відомостями про перенесення нею коронавірусної хвороби. Федоров підкреслив, що Україна у своїх розробках буде орієнтуватися на міжнародні стандарти:

«Ми одна з перших країн, яка почала активно працювати з ВООЗ, Євросоюзом і всіма європейськими стандартами. Ми в першу чергу орієнтуємося на міжнародні процеси, щоб українці мали можливість подорожувати з паспортом»

Цю позицію підтверджують в МОЗ. Щоб український паспорт здоров’я визнавався за кордоном, його необхідно розробити відповідно до світових (європейських) стандартів:

«Для нас немає технічної проблеми роздрукувати документ встановленого зразка, встановити QR-код для перевірки або якісь інші методи верифікації. У нас питання полягає в тому, щоб документ був прийнятий і приймався там, куди планують в’їжджати наші громадяни»

Читайте также:  Обовьязок баби, діда утримувати внуків

На Всеукраїнському форумі «Україна 30» чиновники МОЗ говорили про те, що український сертифікат здоров’я дозволить незабаром подорожувати за кордон. Також цей документ можна буде використовувати для внутрішніх цілей. Наприклад, більш вільно відвідувати різні масові заходи.

У МОЗ кажуть про те, що Україна може дочекатися єдиного рішення по паспорту здоров’я від ЄС (зараз воно в процесі прийняття), щоб потім інтегруватися в європейську систему. Або ж розробити свою власну паспортизацію, а потім запустити кампанію по визнанню українських сертифікатів. Все залежить від того, наскільки оперативно спрацюють європейські інституції, пояснює Ярослав Кучер.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уточнює, що Україна зацікавлена ​​в уніфікації паспортів з ЄС, для спрощення переміщень:

«Ми готові ввести будь-яку з моделей паспорта вакцинації, яка можлива в Європі: цифрову з QR-кодом, формалізовану довідку про вакцинацію міжнародного стандарту, яка сьогодні діє в усьому світі. Технологічно це не складно, щоб усім вакцинованим особам видати «паспорт вакцинації», який буде затверджений у будь-якій міжнародній формі»

У Мінцифрі говорять про те, що мета сертифіката – спростити життя людині в умовах пандемії. Тому також важливо зберегти баланс з приватністю медичних даних громадян при розробці документа. На даному етапі мова про те, щоб паспорт вакцинації оформлювати через платформу електронних послуг «Дія».

Етична сторона такої паспортизації турбує не тільки українців.

Багато зарубіжних експертів говорять про те, щоб збалансувати питання громадянських свобод людини – залишити якесь вікно можливостей для симпатиків вакцинації та їх супротивників.

Тобто забезпечити можливість подорожувати за наявності негативних тестів на коронавірус, відвідувати публічні місця без обов’язкових щеплень і тд. Ці дискусії вплинуть на те, з яким підсумковим рішенням по паспортизації здоров’я вийде ЄС.

Цифровий зелений сертифікат ЄС

На брифінгу в Брюсселі 19 травня посли країн ЄС ухвалили рішення дозволити громадянам третіх країн в’їжджати на територію Євросоюзу за умови, що вони пройшли повний курс вакцинації від коронавірусу.

«Посли ЄС домовилися оновити підхід до подорожей із-за меж Європейського союзу. Рада тепер рекомендує країнам-членам послабити обмеження для тих, хто вакцинований схваленими вакцинами»

Разом з тим, станом на 19 травня, європейські лідери не прийшли до єдиної позиції щодо схеми роботи «цифрового зеленого сертифіката» (Digital Green Certificate), представленого Єврокомісією в березні. Мета цього нововведення – відкрити країни Євросоюзу для внутрішніх переміщень осіб вже в червні на тлі триваючої пандемії.

««Цифровий зелений сертифікат» можна буде роздрукувати на папері (формат А4) і завантажити у смартфон. Остаточно впровадити документ у Європейському Союзі планують з 15 червня; його формат буде єдиним для всіх країн-членів»

У сертифікаті з QR-кодом для верифікації повинна відображатися інформація про вакцинацію, або наявність імунітету внаслідок перенесеної коронавірусної інфекції, або актуальні дані про негативний результат тестування на COVID-2019. Переговори на рівні європейських інституцій щодо нюансів такого сертифіката продовжаться на цьому тижні.

Кожна країна в рамках ЄС самостійно вирішує, які саме протиепідемічні обмеження вона готова скасувати або послабити за рахунок видачі зелених паспортів. Дискусійним залишається питання про обов’язковість сертифіката: офіційно ЄК виступає за добровільне використання «зеленого паспорта»:

«Ті, хто не хоче отримувати сертифікат, зможуть і надалі отримувати вигоду із пропонованих можливостей. Якщо вони зобов’язані мати відповідний стан здоров’я для певної дії, вони зможуть пройти швидкі тести»

Поки в Україні, як і в ЄС обговорюють формат і стандарти паспорта здоров’я, в окремих країнах його вже впроваджують на практиці. Про те, як це працює в Ізраїлі, Великобританії та Ісландії – розповідаємо нижче.

«Зелена перепустка» Ізраїлю, британський електронний паспорт і нововведення в Ісландії

На сьогоднішній день Ізраїль провакцинував від коронавірусу більше половини дорослого населення країни (52%). І став першою державою, хто запровадив модель сертифікації здоров’я.

Наявність двох щеплень або придбаний внаслідок хвороби імунітет дає підстави для видачі громадянам «зеленої перепустки».

Цей документ став обов’язковим для вільного відвідування ресторанів, готелів, спортзалів, театрів та інших масових місць.

Подібну модель планують впровадити ряд європейських країн: Естонія, Данія, Швеція. Варто зазначити, що для вироблення колективного імунітету потрібно прищеплення 70% населення. Ізраїль використовував виключно вакцини Pfizer/BioNTech і за звітом влади, ця вакцинація на 98,9% запобігає смертності від коронавірусу, і на 95% знижує госпіталізації.

Туристичні локації і навіть ВНЗ в Ізраїлі дозволяється відвідувати тільки власникам сертифікатів здоров’я. Вакциновані громадяни не йдуть на самоізоляцію після повернення з-за кордону або після контактів з інфікованими коронавірусом людьми. Ізраїльські «зелені паспорти» визнаються в Греції і на Кіпрі.

Іншими словами, Ізраїль зробив ставку на стимулювання людей вакцинуватись, якщо вони хочуть повернутися до «колишнього» повноцінного життя і в їх реаліях це спрацювало.

Британський паспорт вакцинації

З 17 травня у Великій Британії діють паспорти вакцинації у вигляді додатків для смартфонів і планшетів. Громадяни королівства, виїжджаючи за кордон, можуть пред’являти такі електронні сертифікати про отримання двох доз протикоронавірусної вакцини.

В цілому модель схожа з ізраїльською і спрямована вона на те, щоб оживити внутрішнє життя в країні і підняти ті сфери економіки, які особливо постраждали від наслідків пандемії.

Правило паспортів здоров’я запрацювало з ослабленням карантину на території Англії, Уельсу і частково Шотландії. Громадянам цих регіонів дозволено відвідувати ресторани, кінотеатри, музеї, збиратися в кількості 2-6 сімей і виїжджати за кордон.

Ісландська версія паспорта здоров’я

Ісландія стала першою серед країн Шенгенської зони, хто впровадив видачу сертифікатів вакцинації всім, хто пройшов повну імунізацію – отримав обидві дози вакцини проти коронавірусу.

Уряд цієї країни також визнає аналогічні сертифікати інших держав. І дозволяє громадянам держав Шенгенської зони вільно в’їжджати в Ісландію при наявності документів, що підтверджують вакцинацію:

«Всім тим, хто був повністю вакцинований від COVID-19, буде дозволено поїхати в Ісландію без дотримання прикордонних заходів, таких як тестування і карантин»

Для громадян країн поза Шенгеном також дозволяється вільний в’їзд до Ісландії після проходження тестів на коронавірус.

Якщо підводити певний проміжний підсумок, то в цілому в паспортах здоров’я більше зацікавлені ті країни, економіки яких особливо залежні від туризму і супутніх послуг. Саме на рівні цих країн йде форсована кампанія по просуванню єдиного універсального сертифіката, який би визнавався на міжнародному рівні.

Що стосується етичних питань вакцинації та соціальної рівності – ці аспекти впливатимуть на швидкість впровадження паспортів здоров’я у більшості країн, включаючи Україну.

Безвіз для українців у 2021 році: список країн, які не вимагають додаткових документів

Документами, що дають право виїзду з України та в'їзду в Україну та посвідчення особи громадянина України під час перебування за кордоном, є:

Читайте також Сюрприз для мами: куди можна поїхати без карантинного трешу

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (громадяни України можуть використовувати паспорт загального користування для поїздок до Грузії та Туреччини під час безпосереднього прибуття);
  • дипломатичний паспорт;
  • службовий паспорт;
  • проїзний документ дитини;
  • посвідчення особи моряка.

Важливо знати, що особливі правила прибуття до певної країни слід ретельно вивчати. Таким чином, у більшості країн, які не потребують віз або видають візи, після прибуття ви повинні мати паспорт, який діє не менше 3 місяців з моменту прибуття в цю країну.

Незалежно від режиму в'їзду, прикордонні служби можуть вимагати документи, що підтверджують мету візиту та наявність достатніх фінансових ресурсів для поїздок.

Безвізовий режим з іншими країнами не дає права працювати в них. Невиконання цього правила може призвести до штрафу з подальшою депортацією. Деякі країни можуть стягувати плату за в'їзд або виїзд.

У випадках, коли віза видається після прибуття, може знадобитися наявність 1 – 2 кольорових паспортних фотографій особи, яка перетинає кордон.

Для безвізу до країн Шенгенської зони потрібен лише біометричний паспорт. Власникам паспортів старого зразка потрібна віза або дозвіл на проживання в одній з країн Шенгенської зони.

З 11 червня 2017 року українці з біометричними паспортами можуть їздити до країн Шенгенської зони безвізово на термін до 90 днів.

П’ять європейських країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія мають безвізовий режим з Україною (в’їзд можливий до 30 днів після пред’явлення паспорта (до Чорногорії та Північної Македонії – до 90 днів). Інші країни ЄС, які не входять до Шенгенської зони, також дозволяють українцям в'їжджати за біометричними паспортами (Болгарія, Кіпр, Хорватія, Румунія).

П’ять європейських країн мають безвізовий режим з Україною / Фото Pexels

Великобританія та Ірландія мають візову угоду, згідно з якою можливий в’їзд на територію Республіки Ірландія з території Великобританії за візою у Великобританію.

Крім того, Великобританія – єдина європейська країна та одна з небагатьох у світі, яка видає візи з дуже тривалим перебуванням (до 10 років включно з можливістю отримання нової візи).

У січні 2020 року посол Великобританії в Україні заявив, що безвізові домовленості для українських громадян не існуватимуть.

Читайте также:  Укладення кредитного договору: особливості, нюанси, недійсність договору.

Віза, яку потрібно оформляти після прибуття у країну призначення для громадян України

Громадяни України можуть подати заяву на отримання візи після прибуття за низкою напрямків.

Це тип візи, який можна отримати на міжнародному кордоні країни чи території, ввівши спеціальну чергу та заповнивши документи перед проходженням імміграційного контролю.

Візи, які оформлюються після прибуття для громадян України, як правило, дозволяють лише в'їзд для туризму та відпочинку, а в деяких випадках і для бізнесу. Більшість віз після прибуття дозволяють одноразово в’їхати до країни чи території.

Важливо зазначити, що громадяни України можуть користуватися візою лише після прибуття для короткострокового перебування, і що інша віза необхідна для тривалого перебування або для переїзду до та / або роботи в країні призначення.

Максимальна тривалість перебування власника українського паспорта в країні чи на території з візою після прибуття може становити від 7 днів до 3 місяців, залежно від політики пункту призначення.

Візи після прибуття не завжди доступні для українців у кожному порту в’їзду чи пункті перетину кордону. З цієї причини важливо перевірити, які аеропорти, морські порти та сухопутні прикордонні пункти можна отримати перед поїздкою.

Є й інші недоліки щодо віз після прибуття для громадян України. Мандрівникам, як правило, доводиться стояти в черзі, щоб подати заявку після прибуття, а потім знову стояти в черзі, щоб перетнути кордон, що призводить до великої кількості часу, проведеного під імміграційним контролем.

Крім того, у малоймовірному випадку, коли український відвідувач забуде або втратить свої документи, які підтверджують особу, або виникне інша проблема при обробці візи за заявою про прибуття, їм буде заборонено в'їзд та відправлення додому.

З цієї причини настійно рекомендується подати заявку на отримання eVisa заздалегідь, якщо існує такий варіант для цього пункту призначення.

Країни, для візиту яких є можливість оформити електронну візу заздалегідь: Ангола, Бангладеш, Болівія, Коморські острови, Гвінея-Бісау, Іран, Ліван, Макао, Мальдіви, Маршаллові острови, Мавританія, Мозамбік, Непал, Палау, Руанда, Самоа, Сенегал, Сомалі, Східний Тимор, Тонга, Тувалу, Об'єднані Арабські Емірати, Замбія, Зімбабве.

Віза для громадян України, яку потрібно отримати в посольстві

  • Віза посольства або консульська віза для громадян України – це будь-який тип візи, виданий дипломатичним представництвом.
  • Важливо вчасно подати заявку на отримання візи для посольства / Фото Pexels

Посольства та консульства майже завжди є єдиними місцями, де власники українських паспортів можуть отримати довгострокові візи, робочі візи та посвідки на проживання. У деяких випадках тут також можна отримати короткострокові візи для інших цілей.

Громадяни України повинні подати заявку на короткострокову туристичну візу в посольстві для відвідування близько 90 різних країн та територій. Щоб подати заявку на отримання візи посольства, громадяни України повинні особисто звернутися до дипломатичної місії, що належить країні призначення. У деяких випадках може знадобитися записатися на зустріч заздалегідь.

Мандрівники з України повинні взяти з собою будь-яку необхідну документацію, що підтверджує їхню особу. Вони повинні подати заповнену анкету разом із цими документами, і може знадобитися співбесіда.

Бажано вчасно подати заявку на отримання візи для посольства для українців перед поїздкою, оскільки на її обробку часто потрібні кілька тижнів або навіть місяців, на відміну від віз в Інтернеті, які зазвичай затверджуються протягом декількох робочих днів.

Країни, для візиту яких потрібна консульська віза: Афганістан, Аландські острови, Алжир, Американське Самоа, Антарктида, Аруба, Австралія, Багамські острови, Бахрейн, Беліз, Бермудські острови, Бутан, Бонайре, Ботсвана, Британська територія в Індійському океані, Британські Віргінські острови, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камерун, Канада, Кайманові острови, Центральноафриканська Республіка, Чад, Китай, Острів Різдва, Кокосові острови, Конго, Острови Кука, Куба, Кюрасао, Демократична Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Фолклендські острови, Фарерські острови, Французька Гвіана, Французька Полінезія, Гамбія, Гана, Гібралтар, Ірак, Ірландія, Острів Мен, Японія, Джерсі, Кірібаті, Ліберія, Лівія, Малаві, Малі, Мартініка, Майотта, Монтсеррат, Марокко, Науру, Нова Каледонія, Нігер, Ніуе, Острів Норфолк, Північна Корея, Північні Маріанські острови, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Острови Піткерн, Пуерто-Рико, Святий Бартелемі, Свята Олена, Сент-Люсія, Святий Мартін, Сен-П'єр і Мікелон, Сейшельські острови, Сьєрра-Леоне, Сінт-Мартен, Соломонові острови, Південна Африка, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови, Південна Корея, Судан, Суринам, Шпіцберген та Ян Маєн, Сирійська Арабська Республіка, Тайвань, Токелау, Тринідад і Тобаго, Туніс, Туркменістан, Острови Теркс і Кайкос, Об'єднане Королівство, Сполучені Штати Америки, Віргінські острови США, Венесуела, В'єтнам, Уолліс і Футуна, Ємен.

Віза не потрібна громадянам України

Громадяни України користуються безвізовим режимом для ряду напрямків, що означає, що вони можуть їздити до цих країн та територій та в'їжджати в них безвізово. Паспорт, виданий Україною, є єдиним документом, який необхідний для відвідування цих місць.

У понад 100 країн українці можуть їхати без віз / Фото Unsplash

Понад 100 різних країн та територій дозволяють громадянам України в'їжджати без візи.

У більшості випадків звільнення від віз для українців стосується лише короткострокового перебування, і дозволяється лише певна діяльність. Максимальний проміжок часу, який громадянин України може провести в країні без візи, варіюється від 14 днів до 1 року.

Громадяни України можуть в'їжджати в ці країни для туризму та відпочинку без візи. Деякі також дозволяють безвізовий в’їзд для бізнесу та лікування, тоді як транзит через країну також зазвичай дозволений.

Працювати найманим працівникам, як правило, не дозволяється без відповідної візи та / або дозволу. Залежно від пункту призначення, українцеві, можливо, доведеться подати документи на робочу візу, дозвіл на роботу та / або довгострокову візу.

Для переїзду в іншу країну (включаючи “безвізові” напрямки) віза є необхідною умовою для громадян України.

Віза не потрібна громадянам України у таких країнах: Албанія, Андорра, Антигуа та, Барбуда, Аргентина, Вірменія, Австрія, Азербайджан, Барбадос, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бруней-Даруссалам, Болгарія, Чилі, Коста-Рика, Хорватія, Чеська Республіка, Данія, Домініка, Домініканська республіка, Еквадор, Сальвадор, Естонія, Федеративні Штати Мікронезії, Фіджі, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Гватемала, Гаїті. Гондурас, Гонконг, Угорщина, Ісландія, Індонезія, Ізраїль, Італія, Ямайка, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Македонія, Малайзія, Мальта, Маврикій, Молдова, Монако, Монголія, Чорногорія, Намібія, Нідерланди, Нікарагуа, Норвегія, Палестинська територія, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Республіка Кіпр, Румунія, Російська Федерація, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Вінсент і Гренадини, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Свазіленд, Швеція, Швейцарія, Таїланд, Туреччина, Уругвай, Узбекистан, Вануату, Ватикан.

Громадяни України повинні отримати візу або дозвіл на поїздки в Інтернеті, щоб відвідати низку напрямків. Ці цифрові платформи забезпечують швидкий і простий спосіб подати заявку на дозвіл на в’їзд без зайвих клопотів та необхідності їхати до посольства.

Інтернет-дозволи для громадян України можна розділити на електронні візи (eVisas) та електронні дозволи на поїздки (eTAs). Понад 20 країн мають або eTA, або eVisa для українців.

Електронна віза для громадян України – це віза, яку можна отримати, заповнивши онлайн-форму. еТА для українців – це документ, що дозволяє власнику в'їхати до країни призначення без візи.

Обидва типи дозволу на в’їзд можуть дозволяти одноразовий або кілька в’їздів, залежно від пункту призначення.

Громадянам України, які мають eTA або eVisa, як правило, дозволяється в’їжджати до країни чи території для туризму та відпочинку. У деяких випадках можуть також бути дозволені комерційні, транзитні та інші цілі.

І eVisas, і eTA дозволяють громадянам України залишатися в країні призначення для короткострокового перебування. Максимальна тривалість дозволеного часу коливається від 30 днів до 1 року залежно від країни чи території.

Відповідно до імміграційних вимог до українців, особи, які планують залишатися довше максимально допустимого часу за допомогою eVisa або eTA, повинні подати заяву на отримання візи посольства. Те саме стосується тих, хто подорожує з метою, на яку не поширюються умови eVisa або eTA.

  1. Мандрівники, які відповідають вимогам eTA або eVisa для громадян України, можуть отримати їх, ввівши свої особисті та паспортні дані в швидкій онлайн-формі та надавши будь-яку іншу необхідну інформацію.
  2. У багатьох випадках затверджена eVisa або eTA в електронному вигляді пов’язана із зареєстрованим українським паспортом, тоді як певні пункти призначення вимагають від мандрівника принесення друкованої копії.
  3. Читайте також ЄС розширив список країн, яким дозволив в'їзд: України в ньому немає
  4. Країни, які українці можуть відвідати за допомогою eVisa або eTA: Ангілья, Бенін, Камбоджа, Кабо-Верде, Колумбія Джибуті, Єгипет, Ефіопія, Габон, Індія, Берег Слонової Кістки, Йорданія, Кенія, Кувейт, Лаос, Лесото, Мадагаскар, Мексика, М'янма, Нова Зеландія, Нігерія, Оман, Пакистан, Катар, Сан-Томе і Принсіпі, Саудівська Аравія, Сінгапур, Південний Судан, Шрі Ланка, Таджикистан, Танзанія, Уганда.
Ссылка на основную публикацию