Financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін

16 Лип 2018

12 липня цього року відбулося закрите засідання Financial Club, в рамках якого представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поділилися з банкірами і юристами новими критеріями і планами щодо змін стосовно перевірок банків.

financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін

Кирило Фесик, к.ю.н., керуючий партнер АО «MITRAX» взяв участь в дискусії, в ході якої обговорювалася нова методика Фонду щодо віднесення банків до різних категорій ризиків і її відповідність вимогам ринку.

Про нововведення, які відбулися в роботі Фонду гарантування вкладів з банками з початку 2018 року, розповідали директор департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду гарантування вкладів Олена ДЕЩЕНЯ і начальник відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Фонду Наталія Лапаєва.

У Фонді пообіцяли обговорити всі пропозиції учасників ринку і, в разі концептуальної згоди, внести зміни до своїх нормативно-правових актів.

Учасниками чергового закритого засідання стали 30 топ-менеджерів і керівників профільних підрозділів банків. Модератором заходу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан ЧОРНИЙ.

Більш докладно про прийдешні зміни та хід дискусії – на сторінці Financial Club: https://finclub.net/projects/zasedaniya-finansovogo-kluba/banki-predlagayut-fondu-garantirovaniya-vkladov-otkazatsya-ot-bumazhnoj-otchetnosti.html

financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін financial club: Перевірки банків ФГВФО. Критерії та плани щодо змін

Національний банк оприлюднив плани проведення інспекційних перевірок банків та небанківських фінустанов на 2021 рік

Національний банк України в 2021 році запланував проведення інспекційних перевірок у 43 банках, частка яких становить 87% активів банківської системи (дані щодо активів банків на 1 жовтня 2020 року).

План проведення інспекційних перевірок банків на 2021 рік було складено на підставі ризик-орієнтованого підходу.

 Ризик-орієнтований підхід враховує приналежність банку до певної категорії з урахуванням його розміру в банківській системі, характеру та складності операцій, рівня ризиків, притаманних його діяльності, а також на підставі визначеної загальної оцінки SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).

До переліку фінансових установ, у яких пройдуть у 2021 році планові інспекційні перевірки, увійшли 43 банки:

  • у I кварталі перевірки відбудуться в 7 банках: ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», АТ «ЄПБ», АТ «БАНК 3/4», АТ «ПУМБ», АТ «АП БАНК», АТ «АСВІО БАНК», АТ «ОКСІ БАНК»;
  • у II кварталі перевірки відбудуться в 12 банках: АТ «Укрексімбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «АЛЬФА-БАНК», АБ «Південний», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Ощадбанк», АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», АТ «МІБ», АТ «БАНК СІЧ», АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», АТ «Полтава-банк», АТ «АЛЬТБАНК»;
  • у III кварталі перевірки відбудуться в 14 банках: АТ «ПРИВАТБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «А-БАНК», АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», АБ «КЛІРІНГОВИЙ ДІМ», АТ «АКБ «КОНКОРД», АТ «КРИСТАЛБАНК», АТ «КОМІНВЕСТБАНК», АТ «АЛЬПАРІ БАНК», АТ «ЮНЕКС БАНК», ПрАТ «БАНК ФАМІЛЬНИЙ»;  
  • у IV кварталі перевірки відбудуться в 10 банках : АТ «УКРСИББАНК»,АТ «МЕГАБАНК», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», АТ «КІБ», АТ «МОТОР-БАНК», АТ «АЙБОКС БАНК», ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК».
  • Оприлюднений План проведення інспекційних перевірок банків на 2021 рік
  • Про перевірки небанківських фінустанов
  • Також у 2021 році Національний банк України запланував проведення інспекційних перевірок у 32 небанківських фінансових установах.

Перевірки буде проведено в 15 страхових компаніях, 11 кредитних спілках, 5 фінансових компаніях та 1 лізингодавця. Загалом, інспекційними перевірками вдасться охопити установи, на які припадає 23% активів страхового ринку, 33% сегменту кредитних спілок та близько 20% фінансових компаній і лізингодавців.

Річний План проведення інспекційних перевірок учасників ринку небанківських фінансових послуг на 2021 рік було складено на основі ризик-орієнтованого підходу з урахуванням принципу пропорційності щодо визначення інтенсивності наглядових дій та критеріїв, за якими було оцінено ступінь ризику від здійснення діяльності учасниками ринку небанківських фінансових послуг та їх суспільну важливість.

  • у I кварталі перевірки відбудуться в 6 установах: ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (ЄДРПОУ 13490997), ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (ЄДРПОУ 34240804), Кредитна cпілка «Добробут» (ЄДРПОУ 25650489), Кредитна спілка «Християнська Фортеця» (ЄДРПОУ 25946729), Харківська обласна кредитна спілка «Слобожанська» (ЄДРПОУ 24337738), ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” (ЄДРПОУ 20602681);
  • у II кварталі перевірки відбудуться у 8 установах: Кредитна спілка «Громада» (ЄДРПОУ 24108251), Кредитна спілка «ЕКСПРЕС КРЕДИТ ЮНІОН» (ЄДРПОУ 39045012), КРЕДИТНА СПІЛКА «РОСТОВЩИК» (ЄДРПОУ 39974280), ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.Ес.Ай.» (ЄДРПОУ 32404600), ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243), ТДВ «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ 31236795), ТДВ “СТРАХОВА ГРУПА  “ОБЕРІГ” (ЄДРПОУ 39433769), ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (ЄДРПОУ 36284115);
  • у III кварталі перевірки відбудуться в 10 установах: ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «Ю.БІ.АЙ-КООП» (ЄДРПОУ 31113488), Кредитна спілка «Наші люди» (ЄДРПОУ 26036171), Кредитна спілка «Фінансова підтримка» (ЄДРПОУ 33205863), ПАТ «Страхова компанія «АСКО-МЕДСЕРВІС» (ЄДРПОУ 13550765), ТОВ «ОТП Лізинг» (ЄДРПОУ 35912126), ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (ЄДРПОУ 38569246), ПТ «КЛИМЧУК І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД  КАПИТАЛ» (ЄДРПОУ 32934592), Кредитна спілка «Бойківщина» (ЄДРПОУ 23955635), ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 39180855), ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348).
  • у IV кварталі перевірки відбудуться у 8 установах: Кредитна спілка «Центр-Кредит» (ЄДРПОУ 26321380), ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312), ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (ЄДРПОУ 00034186), ТОВ «Фінансова компанія Актівітіс» (ЄДРПОУ 38800017), ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІМПЕРІАЛ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 42718484), Кредитна спілка «Ощадність» (ЄДРПОУ 23843422), ПАТ «МетЛайф» (ЄДРПОУ 32109907), ТДВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант» (ЄДРПОУ 31154435).

Оприлюднений річний План проведення інспекційних перевірок учасників ринку небанківських фінансових послуг на 2021 рік

У 2021 році Національний банк також буде проводити й позапланові перевірки, необхідність яких визначатиметься за результатами наглядових дій. 

Довідково

У грудні Національний банк затвердив критерії оцінки ступеня ризику учасників ринку небанківських фінансових послуг та їх суспільної важливості.

Складання плану проведення інспекційних перевірок учасників ринку на наступний рік відбувається відповідно до результатів оцінки ступеня їх ризику та суспільної важливості.

Планова перевірка учасника ринку проводитиметься не частіше одного разу на рік.

Заступник Голови Правління ТАСКОМБАНКУ Олег ПОЛЯК дав інтерв’ю SME Banking Club

Розкажіть про трансформацію вертикалі МСБ. Така модель досить часто зустрічається, як в Україні, так і в інших країнах регіону. Яка була мотивація ТАСКОМБАНКУ в використанні цієї моделі? І як Ви оцінюєте результати її впровадження?

Ми свідомо пішли на цей крок, тому що бачимо, що роздрібним клієнтам, які також є підприємцями, зручніше обслуговуватися у одного менеджера. І закривати всі свої потреби у нього.

Наша модель так і реалізована: співробітник роздрібного бізнесу обслуговує і фізичних осіб, і підприємців, а розробка продуктів ведеться з урахуванням інтересів обох сегментів. Наступний крок — єдиний мобільний додаток і прийняття рішення по кредитах в ньому ж.

Читайте также:  Юридична аналітика. аналітичні статті: право, закон, новели законодавства, законопроекти, судочинство, законодавство, арбітраж, правовідносини, суд, судова практика, юридична практика.

Результатами впровадження такої моделі обслуговування задоволені і клієнти, і ми.

За останній рік в сегменті МСБ банки все більше дивляться в бік онлайн-продажів. Яку модель продажів використовує ТАСКОМБАНК?

Моя думка: в рамках розвитку корпоративного бізнесу та обслуговування клієнтів в регіонах обов'язковим елементом є наявність відділень з певними умовами обслуговування і кваліфікованими співробітниками.

У ТАСКОМБАНКУ в усіх обласних центрах є корпоративні відділення з кімнатами переговорів і кабінетами для обслуговування МСБ. І ніякий онлайн це не замінить, адже клієнтам потрібен банк-партнер в регіоні, який завжди на зв'язку і готовий вирішувати питання бізнесу.

Онлайн-канали потрібні, в першу чергу, для розрахункових операцій і наш банк досить вкладає в розвиток Інтернет-банку, а також мобільного додатку для клієнтів МСБ.

Одне з актуальних питань — повністю віддалена ідентифікація клієнтів, можливість відкриття рахунку в режимі онлайн. Як Ви вирішуєте це питання?

Ми вважаємо, що для сегмента МСБ важлива очна ідентифікація — зустріч банка і клієнта.

Під час зустрічі банк розповість і запропонує всі можливості обслуговування, спільно з клієнтом складе план партнерства — а ми виступаємо саме за довгострокове партнерство — і надасть токен для безпечного проведення платежів.

А онлайн-відкриття рахунку більш актуальне для сегмента мікробізнесу. Така модель реалізована в нашому банку: відкриття рахунку відбувається віддалено, за допомогою мобільного додатку, який вельми зручне і функціональне.

Які нові продукти для МСБ були запущені останнім часом? Чого, на вашу думку, не вистачало бізнесу? Які продукти перевели в онлайн?

Ми запустили цілий ряд нових продуктів. Наприклад, пакетне рішення «ТАС-ФОРЕКС» для компаній, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. В рамках цього пакету клієнти отримують прямий дилінг по великим контрактам, пряму комунікацію з скарбником банку, а також консультації фахівців з валютного законодавства.

Такі консультації ми проводимо централізовано. Для невеликих компаній ми створили простий продукт «ТАС-Базовий», які включає в себе ключові послуги, які потрібні компаніям в роботі з банком. А для клієнтів, яким необхідні персональні рішення, пропонуємо продукт «ТАС-Максимум» з індивідуальним ціноутворенням.

І в наших планах ще багато ідей для реалізації.

Нещодавно в інтерв'ю Ви зазначили, що бізнес-клієнтам необхідне фінансування та інвестиційні інструменти. Наскільки активно зараз ви кредитуєте МСБ? Чи є пріоритетні галузі? Який портрет вашого позичальника?

Ми кредитуємо досить активно і задоволені динамікою зростання кредитного портфеля. Вже скоро він подолає позначку 1 млрд грн ($ 38 млн — ред.). З кредитних продуктів пропонуємо фінансування за програмою «5-7-9», лізинг, факторинг, овердрафти і гарантії.

При фінансуванні банк орієнтується на клієнтів, які готові відкрито розповісти про свій бізнес, так як для нас важливо не просто продати продукт, а закрити потребу клієнта в фінансуванні і знайти оптимальне для нього рішення.

Співробітники Головного офісу спілкуються з клієнтами безпосередньо і після видачі кредиту завжди знаходяться на зв'язку для допомоги.

Який кредитний продукт користується найбільшим попитом серед бізнес-клієнтів?

Звичайно, продукт «5-7-9»! Спасибі державі за підтримку бізнес-клієнтів. Цей продукт зрівняв всі банки за ціною і тепер фінансові установи конкурують в швидкості і якості обслуговування.

На Finance Forum 1 жовтня Ви розповідали про корпоративних облігаціях і можливості їх використання в МСБ, і це викликало досить великий інтерес у учасників з різних країн.

Але облігації — досить складний продукт: не кожному клієнту МСБ він підійде, та й не з кожним захоче працювати сам банк.

Поділіться вашим досвідом: який портрет клієнта (галузь, обсяг виручки), з яким доцільно працювати по облігаціях?

Для майбутнього емітента випуск облігацій буде не набагато складніший, ніж отримання класичного банківського кредиту. І допомогу в цьому надасть наш банк, який професійно займається організацією випусків для своїх клієнтів на підставі ліцензії НКЦПФР.

Законодавство не встановлює мінімальних обсягів випуску облігацій — закон лише вимагає, щоб загальний обсяг усіх випусків облігацій компанії не перевищував розміру трьох власних капіталів.

З цього випливає, що завдання власника компанії — зробити її прозорою та інвестиційно-привабливою для потенційних покупців облігацій. А це — прибуткова діяльність, аудійована звітність, бізнес-проект, з якого будуть зрозумілі джерела для виплати відсотків по облігаціях і їх погашення у відповідні терміни.

Це основні вимоги до компанії-емітенту, а значить скористатися цим продуктом може клієнт будь-якого сектору економіки.

Які ваші плани щодо розвитку інтернет- та мобільного банку для бізнесу?

В цьому році ми досить активно розвивали функціонал нашого інтернет-банку і додали в нього корпоративні карти, надання в банк звітності і документів на переідентіфікацію, електронний документообіг між банком і клієнтом, роботу з кредитами, отримання кредитних траншів, відкриття нових рахунків онлайн і інші функції . У 2022 року плануємо запустити багатосторонній документообіг — можливість клієнтами банку підписувати контракти між собою. Також в планах реалізація продукту «форвард» і ряд інших сервісів для операцій клієнтів.

Що стосується мобільного додатка, то з моменту запуску ТАС-Mobile в ньому був реалізований базовий функціонал: підпис платежів та інших документів за допомогою ЕЦП, перегляд виписки.

Цього року впровадили акцептування — додаткове узгодження платежів, які були підготовлені в Інтернет-банку або мобільному додатку в гривні або валюті. При цьому умови акцептування клієнт задає і змінює самостійно.

У планах на 2022 рік запуск сервісів для роботи з корпоративними картами, валютою.

Інтерв’ю для SME Banking Club

Фінансовий моніторинг в Україні по-новому: чого очікувати? | БІЗНЕС

  • 28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).
  • Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».
  • У зв'язку з цим пропонуємо розглянути основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг.
  • 1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу
  • Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.
Читайте также:  Як нашого клієнта завод привласнили 

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор — 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

  1. 1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
  2. 2) фінансові операції з публічними діячами;
  3. 3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
  4. 4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
  5. 2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)
  6. Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.
  7. Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід — це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.
  8. Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.
  9. Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

  • 3. Запровадження механізму належної перевірки
  • Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:
  • 1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;
  • 2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
  • 3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
  • 4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);
  • 5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
  • Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику — посилені заходи належної перевірки.
  • 4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

  1. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.
  2. Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.
  3. 5. Виявлення кінцевих бенефіціарних власників

Як відомо на даний момент банки та інші СПФМ при виявленні бенефіціарів клієнта покладаються на (і) надану клієнтом структуру власності, та (іі) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань («ЄДР»). Водночас, Закон про фінансовий моніторинг значно посилює вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників.

  • Так, Закон про фінансовий моніторинг забороняє СПФМ покладатися виключно на ЄДР, у зв'язку з цим СПФМ з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника, окрім отримання від Клієнта структури власності та витягу з ЄДР:
  • 1) щодо трасту (інших юридичних утворень) встановлює осіб, які здійснюють вирішальний вплив на його діяльність (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
  • 2) має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;
  • 3) має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Окрім того, важливим нововведенням є те, що у разі розбіжностей між даними в ЄДР та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою СПФМ у результаті здійснення належної перевірки клієнта, Законом про фінансовий моніторинг покладено обов'язок на СПФМ повідомляти Державну службу фінансового моніторингу. У разі такого не повідомлення стосовно СПФМ може бути застосована відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до 340 000 грн.

6. Нові підходи до роботи з публічними діячами

Новий Закон про фінансовий моніторинг визначає публічним діячом особу, яка виконує або виконувала визначені публічні функції не залежно від будь-якого строку. Відтак, статус «публічного діяча» є пожиттєвим і не обмежується 3 роками, як це передбачено чинним законом. Окрім того, зменшується перелік осіб, які вважатимуться членами сім'ї публічного діяча.

Читайте также:  Брачный договор (контракт): как при разводе сохранить нервы и имущество

Чинне законодавство про фінансовий моніторинг встановлює високий ступінь ризику щодо фінансових операцій з національними та іноземними публічними діячами. Водночас, новий Закон про фінансовий моніторинг встановлює високий ступінь ризику тільки для операцій з іноземними публічними діячами, що спрощує процедуру належної перевірки клієнта-публічного діяча.

  1. 7. Нові вимоги до процедури переказу коштів
  2. У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.
  3. Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:
  4. 1) стосовно платника — номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
  5. 2) стосовно отримувача — номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця — унікальним обліковим номером фінансової операції.
  6. У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
  7. 1) якщо фізична особа — прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка — унікальний обліковий номер фінансової операції;
  8. 2) якщо юридична особа (трас) — повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка — унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

8. Вдосконалення процедури «замороження» активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

  • СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:
  • 1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;
  • 2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.
  • Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.
  • 9. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг
  • Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

  1. 1) для фінансових установ — до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;
  2. 2) для інших СПФМ — двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, — 27,03 млн грн.
  3. По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.
  4. По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

Підсумовуючи вищевикладені зміни, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг значно удосконалив законодавство у сфері фінансового моніторингу. Водночас, практику застосування Закону про фінансовий моніторинг, його переваги та недоліки, ми зможемо спостерігати вже в перші місяці після набрання ним чинності.

Сергій Попов, партнер KPMG Law UkraineБогдан Шишковський, старший юрист KPMG Law Ukraine

Нагадаємо, що ви можете подивитись на свій бізнес очима податківців через сервіс Liga:Report, який допоможе вчасно отримувати інформацію про наявну заборгованість, штрафи, пеню, переплату податків у тій системі, в якій ви працюєте, контролювати успішність сплати податків, а також ефективно взаємодіяти з податківцями.

Зверніть увагу. IT-компанія ЛІГА:ЗАКОН створила на підтримку українського бізнесу екосистему хмарних продуктів LIGA360.

Вона поєднує єдиний робочий простір, чат із командою, аналіз законодавства та медійного кола, зміни в діяльності партнерів, клієнтів та конкурентів, можливість сформувати персональне комплексне рішення для свого сегменту та спільно з командою оцінювати бізнес-ризики. 

  • Ви можете замовити повнофункціональний тестовий доступ до LIGA360 вже зараз.
  • Також читайте:
  • У квітні бухгалтерів зобов'яжуть перевіряти підозрілі фіноперації своїх клієнтів
  • Посилено контроль за грошовими переказами
  • У квітні почнуть перевіряти походження криптовалюти при великих операціях
Ссылка на основную публикацию