І в печалі, і в радості…Солідарна відповідальність подружжя

Стягнення боргу через суд – крайній захід. До нього вдаються, коли розмови кредитора, доводи та навіть, первною мірою, загрози, сказані в запалі емоцій, не допомагають.

Однак, сам по собі позов до суду на боржника мало що дасть, якщо в того «за душею» нічого немає. Тому юристи радять залучати дружину (ну або навпаки, якщо гроші позичила й не віддає «слабка половинка») до солідарної відповідальності.

Ті, хто грамотно скористаються цією фішкою, можуть розраховувати на вдалий результат судової справи. Юридичний тиск на сім’ю, а не на одного боржника, – перевага для кредитора та слабка сторона того, хто позичив гроші. Чисто психологічно, якщо дивитися на картину в цілому, дружина менш стресостійка й більше схильна до паніки.

Якщо пред’являти претензії обом, то ще на стадії переговорів підвищується ймовірність того, що борг буде погашений. Та й в судовому засіданні, якщо вдасться дружину залучити в якості співвідповідача, яка б сама захищала свої інтереси, шанси, що у неї «здадуть нерви», набагато вищі, ніж у її чоловіка-боржника.

Від випадку до випадку

  • Наведемо приклад з практики, який зустрічається досить часто, для того щоб стверджувати, що вказаний нижче випадок – не ексклюзив, не оригінал, тобто не єдиний у своєму роді й не претендує на статус неповторного.
  • Так, кредитор за договором позики судився з боржником з 2014 року, складність справи коштувала поту й крові кредитора, оскільки перша інстанція відмовила, апеляція додатково визнала договір недійсним, а Верховний суд усе скасував і повернув справу на нове коло.
  • Усі подробиці цієї справи віщували довгий і затяжний процес, який напевно б закінчився трагічно для кредитора, якби не одне але – у 2018 році було залучено до участі у справі дружину боржника.
  • І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя
  • Результат не змусив себе довго чекати й уже через рік суд затвердив мирову угоду.
  • Як правило, кредитор намагається вирішити таке питання «полюбовно» він же все-таки позичив гроші не людині з вулиці, а умовній особі, з якою пов’язані певні відносинами.
  • Боржник у свою чергу, якщо, звичайно, не обтяжений принципами моралі, керується заповіддю, що по боргах платять тільки труси й з лишком використовує час переговорів для виведення майна, якщо ще до першої вимоги кредитора не встиг це зробити.
  • Доведений до безнадійності кредитор намагається хоч якось умовити голого сокола повернути гроші, але все тлін.
  • Отримуємо важкий випадок у вигляді обманутого кредитора та щасливого боржника, який отримав гроші й почистив хвости.
  • І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя

І ось, вичерпавши всі можливості в питанні добровільного стягнення боргу, кредитор приходить до фахівців – юристів або адвокатів. Причому бувають випадки різні. Одні, ведені жагою помсти, «накручені» боржником, усі на нервах, хочуть «крові» – щоб пошкодував боржник, що витратив час і нерви кредитора. Інші хочуть просто повернути борг, отримавши рішення суду за договором позики.

У цьому місці можна сказати: «так, до речі …», і зробити невеликий відступ від теми залучення дружини боржника до солідарної відповідальності. Існує така психологічна проблема в багатьох кредиторів – жалість до боржника. Так, так, саме жалість.

А нічого, що він стільки часу «водив вас за ніс», попсував нерви, витрачав ваш час? А відсотки за користування чужими грошима, інфляція? Список цих «А …» можна продовжувати.

Тому до сумлінного боржника й ставлення може бути адекватне, лояльне, а іншим – менше, вибачте на слові, дисциплінованим кадрам – не варто давати спуску або прощати їх прорахунки.

І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя

Приклад? Будь ласка … Боржник частково розрахувався з кредитором, але підтверджуючого документа ніякого не зажадав.

У цій ситуації цілком доречно діяти вибірково – у залежності від того, наскільки той, хто взяв позику, виявився «охайним» і вірним своєму слову честі.

Жалість до непорядного боржника зробить зворотний ефект – він продовжує нею користуватися в ще більшій мірі, упевнившись у своїй нахабності, безпардонності, недисциплінованості.

Подружні небилиці

Але повернемося до нашої подружньої пари … Відсутність майна в чоловіка – боржника якнайкраще компенсується наявністю активів у дружини.

Якщо хтось думає, що буде просто переконати суддю в тому, що дружина зобов’язана відповідати за борги чоловіка, він помиляється. Судова практика з цього приводу далеко не однозначна.

Тому для того, щоб сподіватися на позитивний результат, кредитору доцільно залучити до вирішення питання (у тому числі поданням його інтересів до суду) грамотних фахівців, які знають усі тонкощі та витіюваті моменти юридичної сторони справи.

Олександр Строкань має широкий досвід врегулювання суперечок, пов’язаних зі стягненням проблемних боргів. У цьому випадку без зайвої скромності скажемо, ймовірність того, що суд зобов’яже подружжя солідарно повернути борг, однозначно зростає.

Будьте готові до того, що «потопаючі» будуть хапатися за «соломинку» – спробують оскаржити рішення суду в апеляційній інстанції.

У хід можуть піти самі «брудні», абсурдні, карколомні, «казкові», тобто абсолютно надумані, підстави – як ніби-то борг був повернутий взаємозаліком, іншим майном, наприклад, яхтою з нової моделі серії Bugatti Chiron, з легкою конструкцією з вуглецевого волокна й стабілізуючим реданом.

При цьому паперів, як на зло, у боржника ніяких не збереглося – чи то пожежа злизала документи своїм огненним язиком, то чи повінь все змила, коротше, форс-мажор. На що сподівався він у цьому випадку, абсолютно незрозуміло.

І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя

Прогнозований результат – апеляція залишила рішення суду в силі. І, швидше за все, загрози подати скаргу до Верховного Суду так і залишаються порожнім звуком.

Після відкриття виконавчого провадження в 80% випадків гроші почнуть надходити на рахунок клієнта – колишнього кредитора, який зараз має статус стягувача з залізобетонними аргументами у вигляді виконавчого листа та нашого адвоката в якості свого представника.

Рішення Великої Палати

  1. Та й чи має сенс подавати скаргу до Верховного Суду після рішення Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 роки?
  2. Нагадаємо, що для подачі скарги до Верховного суду потрібна одна з трьох причин, а саме невідповідність висновків судів попередніх інстанцій уже висловленої позиції Верховного Суду; відсутність позиції Верховного Суду з цього питання; необхідність відступу від позиції Верховного Суду в конкретній справі.
  3. Причому, використовувати єдиний можливий у даному випадку варіант, а саме довести необхідність відступу від позиції Верховного Суду в конкретній справі, вкрай малий, оскільки троє суддів Верховного Суду більше повірять думці двадцяти своїх колег з Великої палати, ніж думці одного адвоката, нехай він і заручитися двадцятьма науковими висновками з цього питання.
  4. Так ось, Велика Палата ВС в рішенні від 30 червня 2020 року дійшла висновку, що обидва з подружжя, навіть після розлучення, відповідають перед кредитором, як солідарні боржники всім своїм майном.
  5. При цьому позиція колишнього подружжя, що договір позики був укладений не в інтересах сім’ї, Велика Палата Верховного Суду оцінила критично і як безпідставну спробу колишньої дружини уникнути відповідальності за виконання зобов’язання.

Що ж, тактика опонентів «не знала, що робить чоловік», «він сам винен», «я тут ні при чому, розмовляйте з чоловіком», з нами не пройде. На цей випадок є гарна приказка: «чоловік і жона – одна сатана». Обидва в одній «каструлі» варяться, значить, і чоловік, і дружина в однаковій мірі відповідають за справи сімейні. Як то кажуть, «і в печалі, і в радості …».

Що таке солідарна відповідальність в цивільному праві

Довела до сліз. Стало відомо про дівчинку, яка під час перформансу на параді розчулила всіх

Солідарна відповідальність – це зобов’язання, що формують необхідність відповідати за свої дії і вчинки, які мають негативний характер. Вона є різновидом цивільно-правової відповідальності, сформованої на підставі юридично оформлених відносин.

Що таке солідарна відповідальність, її види та передумови настання

Солідарний відповідь перед правопорушенням визначає право потерпілого самостійно визначити особу, яка в претензійному або судовому порядку буде нести відповідальність за заподіяну шкоду. Після виплати боргу відповідач має право регресивного вимоги боргу від солідарних боржників.

І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя

У разі відсутності повної грошової суми, необхідної для оплати боргу у основного боржника, відсутню частину можуть доплатити інші відповідачі на правах поручителя або спільного користувача благами або послугами, які були надані позивачем.

Розрізняють декілька видів відповідальності, що є результатом порушення певних вимог:

  • юридична;
  • матеріальна;
  • моральна;
  • політична.

Щоб уникнути солідарної відповіді, кожна сторона повинна:

  • володіти здібностями аналізувати ситуацію;
  • прогнозувати наслідки власних дій або бездіяльності;
  • вибирати оптимальний спосіб вирішення виниклої проблеми;
  • бути готовою прийняти наслідки свого вибору.

Передумовами відповідальності є:

  • неподільність предмета зобов’язання;
  • факт заподіяння шкоди групою осіб.

При настанні події кредитор пред’являє боржникові вимогу про виконання зобов’язань, які можуть бути реалізовані окремим боржником або їх групою.

Відповідальність поручителя настає в ситуації, якщо ця подія обмовляється в договорі, відповідно до якого людина, що прийняла на себе обов’язок повинен виконати солідарні зобов’язання з основним боржником.

Наочний приклад солідарної відповідальності можна розглянути в сфері кредитування, при оформленні кредитних коштів в користування під поручительських забезпечення. При невиконанні зобов’язань позичальником, відповідальність за його борг він несе разом з поручителем.

І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя

Коли суб’єкт може бути притягнутий до солідарної відповідальності

Спільна відповідальність настає в ситуаціях, обумовлених невиконанням зобов’язань однієї зі сторін договірних відносин:

  • страховиком, відносно не твори виплати страхового відшкодування вигодонабувачу;
  • учасниками товариств, які несуть відповідь власними майновими володіннями;
  • спадкоємцями, які вступили в спадок і що несуть спільний відповідь;
  • дієздатними громадянами, які проживають в житлових приміщеннях за заповідальним відказом, що несуть спільну відповідальність з власниками володінь;
  • подружжям у всіх питаннях, що стосуються фінансових та майнових відносин;
  • споживачами послуг;
  • поручителями, відповідно договірними умовами.
Читайте также:  Як відстояти своє право на дострокове повернення депозиту до звернення в суд?

Читайте також: Що таке шоурум: що значить

Солідарний відповідь вимагає обов’язкового підпорядкування. Він застосовується лише в ситуаціях, передбачених умовами договору або нормами законодавства.

Можливості для постраждалої сторони

Солідарна форма відносин сприяє захисту інтересів і прав кредитора, діяльність якого пов’язана з ймовірністю фінансових ризиків, обумовлених веденням підприємницької активності. Вона дозволяє потерпілому в результаті подій, обумовлених договірними умовами отримати борг не у прямого боржника, а у осіб з його групи.

При пред’явленні претензії щодо повернення фінансового боргу конкретній особі, матеріальний відповідальність несуть всі учасники угоди в рівних частках, якщо це передбачено в договорі.

Всі особи вважаються зобов’язаними до моменту погашення загальної заборгованості.

Якщо борг був виплачений в повному обсязі або в перевищенні розмірі його особистої долі в загальній величині одним громадянином, то він має право на регресивний вимога до інших учасників.

законодавче регулювання

Щоб зрозуміти, що таке солідарна відповідальність в цивільному праві, слід ознайомитися з його поняттям і основами регулювання. Вона виникає між громадянами за умови юридичного оформлення їхніх відносин. Цивільний Кодекс Російської Федерації передбачає факт солідарності в разі, якщо боржники мають безпосереднє відношення до комерційної діяльності.

Спільний борг підлягає виплаті усіма боржниками в певних договором або нормативними актами пропорціях, якщо інші умови не передбачені на законодавчо рівні.

Юридичні нюанси

Реалізація процедури стягнення заборгованості регулюється Цивільним Кодексом Російської Федерації.

Виконане зобов’язання одним учасником спільної відповідальності звільняє від неї один їх потенційних відповідачів.

Однак, дана подія викликає новий вид зобов’язання, що обумовлює виникнення нових відносин, в яких особа, погасити заборгованість стає позивачем – кредитором, а його солідарні учасники – відповідачами.

Невиконання законодавчих норм одним учасником зобов’язання частки або повного розміру свого боргу може бути розподілено в рівній частці на інших осіб, які несуть спільний відповідь.

Солідарна відповідальність за боргами за комунальні послуги

В одній квартирі можуть проживати кілька сімей, які, як правило, є родичами, що оплачують послуги ЖКГ по одному особовому рахунку, відповідно до домовленості. Освіта кількох осередків суспільства відбувається при припиненні веденні спільного господарства, обумовленого виділенням кожної сім’ї окремого особового рахунку для проведення виплат.

І в печалі, і в радості...Солідарна відповідальність подружжя

Борг за комунальні послуги рівномірно розподіляється на кожного зареєстрованого на житловій площі громадянина, незалежно від кількості сімей, які проживають на її території.

Кожен несе особисту відповідальність за оплату своєї частини користування благами.

Одночасно формується солідарна відповідальність за виникнення загального боргу за одиницю житлової площі, яка може бути окремою квартирою, кімнатою в комунальному житло або будинком.

Для власників житлового будинку законодавство не передбачає солідарну відповідальність.

Вона може бути застосована тільки до членів сім’ї власника житлового приміщення. До кожного може бути пред’явлена ??вимога про стягнення боргу, відповідно до частки його володіння нерухомості.

Читайте також: Прибутковий податок це податок – поняття терміна

В договоре указано, что я солидарный должник. что это значит?

Мы с партнером по бизнесу берем кредит на развитие. В кредитном договоре указано, что мы отвечаем солидарно. Что это значит? Чем солидарная ответственность отличается от субсидиарной?

Елена Д.

При солидарной ответственности каждый из должников одинаково отвечает за долг — кредитор вправе требовать возврата долга как от всех солидарных должников совместно, так и от любого из них в отдельности. Это удобно: проще получить долг с пяти должников, чем с одного. Кто-нибудь да заплатит.

Например, три участника ООО взяли в банке 300 тысяч рублей на развитие бизнеса. В кредитном договоре указано, что созаемщики отвечают солидарно. Долг банку целиком вернул один из солидарных должников — теперь он имеет право требовать с остальных двух должников по 100 тысяч рублей. В итоге расходы каждого должника составят 100 тысяч рублей.

О солидарной ответственности может быть сказано в договоре или в законе. Рассмотрим самые частые случаи.

Также солидарная ответственность может возникнуть при создании ООО. По закону участники ООО должны сформировать уставной капитал общества. Этот капитал гарантирует, что у юридического лица есть имущество, чтобы расплатиться с кредиторами.

Если капитал оплачен, то участники не несут ответственность по долгам общества. Кредиторы могут обращать взыскание только на имущество самого общества. Но если кто-то из участников не оплатил долю в уставном капитале, то все участники общества совместно отвечают по долгам общества в пределах стоимости этой неоплаченной доли.

Солидарная ответственность наследников прописана в гражданском кодексе. Наследники солидарно отвечают по долгам наследодателя в пределах стоимости перешедшего к ним имущества.

Субсидиарная ответственность — это право потребовать деньги с другого человека, только если основной должник не может исполнить обязательства. При таком варианте кредитор сначала должен попытаться истребовать долг с основного заемщика, и только если он не может вернуть долг — с субсидиарного.

Солидарная и субсидиарная ответственность — это два исключения из общего правила — долевой ответственности. При долевой ответственности каждый должник должен исполнить свою часть обязательства.

Отличия солидарной и долевой ответственности можно увидеть на примере долгов собственников жилья за коммунальные услуги.

Привлечение к солидарной ответственности в большинстве случаев происходит через суд. Почитайте наши статьи про суды:

Если у вас есть вопрос о личных финансах, правах и законах, здоровье или образовании, пишите. На самые интересные вопросы ответят эксперты журнала.

Тэги: ООО, ОСАГО, страховка, бизнес

Розірвання шлюбу в 2020 році

Стаття 60 Сімейного Кодексу (далі – СК) містить положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Коли ми говоримо про поділ майна, ми розуміємо, що результатом є припинення режиму спільності, а також, що кожен із подружжя стає власником тієї чи іншої речі або сукупності речей і не пов’язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя.

Цікавим є той момент, що належність майна до спільної сумісної власності визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю в набутті майна.

Верховний Суд у своєму рішенні від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц визначає особливості належності майна подружжя до спільної сумісної власності:
«Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Так, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:
1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

У зв’язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.»

Розглядаючи справу №554/8023/15-ц, Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільно нажитого майна, так і з’ясувати час і джерела його придбання (постанова від 3.07.2019).

Суть справи полягала у тому, що позивачка просила встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, а також визнати автомобіль, придбаний відповідачем під час їх спільного проживання, спільною сумісною власністю та в порядку її поділу визначити належну їй частку.

Колегія суддів вказала, що оскільки спірний транспортний засіб придбано під час спільного проживання позивачки та відповідача однією сім’єю без реєстрації шлюбу, то він є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отож, якщо один із подружжя (у даному випадку чоловік) здійснив відчуження спільного майна, або використав його на свій розсуд проти волі іншого та не в інтересах сім’ї, або приховав його, таке майно або його вартість ураховується при поділі.

Хоча, за загальним правилом, при визначенні розміру часток кожного з подружжя, суд бере до уваги норми законодавства, які говорять про те, що частки майна дружини і чоловіка є рівними (ч.1 ст. 70 СК). Є винятки, коли рівність часток, призначених судом, можуть змінюватися, а саме зменшуватись чи збільшуватись.

У Сімейному кодексі ( ч. 2 ст.

70) йдеться про те, що суд може відступити від рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Відступлення від рівності часток при поділі майна подружжя можливе лише у разі, якщо розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини (дітей) (ВС/КЦС № 297/2837/17 від 27.12.2019).

Ще одним цікавим моментом є кредити та борги.

Читайте также:  Государственная регистрация в зоне проведения АТО

За загальним правилом, набуте подружжям майно ділиться порівну між ними (якщо подружжя не домовилось про інше), але як говориться «в горі і в радості», а значить і борги діляться також порівну, що прямо прописано у законі. Борги, тобто обов’язки так само поділяються, як і майно.

Проте, як показує судова практика, для того, щоб подружжя несло солідарну відповідальність за зобов’язаннями, які взяв на себе один із подружжя, потрібно наводити деякі аргументи. Наприклад, ВС у справі № 639/7335/15-ц від 03 травня 2018р.

підкреслив, що жінка може і не знати про борги чоловіка, і ця обставина не звільняє її від солідарної відповідальності по цим боргам, якщо буде встановлено у суді, що одержані кошти (чи майно) були використані чоловіком в інтересах сім’ї.

У згаданій вище справі не було встановлено судом, що кошти отримані внаслідок позики, були витрачені чоловіком в інтересах сім’ї, наприклад дійсно для будівництва будинку (як заявляв чоловік), тому солідарна відповідальність жінки за таким боргом неможлива.

Все ж таки, ВС підтвердив правильність стягнення боргу з чоловіка і скасував солідарне стягнення боргу з дружини, а також розтлумачив пункт 4 ст. 65 СК України таким чином, що для солідарної відповідальності жінки за боргами чоловіка недостатньо лише факту виникнення боргу, тобто отримання позики, під час шлюбу.

Необхідно встановити у суді, що позика або будь-який інший правочин з якого виникає борг чоловіка був укладений ним в інтересах сім’ї. Оскільки останнє не було доведене, солідарна відповідальність була знята,і це налаштовує на думку, що у випадку, коли одна зі сторін подружжя (можливо вже і колишнього) страждає через дії іншої сторони, потрібно боротися за свої права, адже як показує практика, при наявності достатньої доказової бази, відстояти свої інтереси можливо.

Наступним неоднозначним моментом є питання про бізнес при розлученні та його поділ.

У даній ситуації, перший аспект, на який треба звернути увагу – це те, що при вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки (паю, долі) у фондах корпоративних господарських організацій треба виходити з того, що дане питання вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб’єктом.

Спочатку проаналізуємо особливості розподілу акцій в АТ та наведемо постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа №372/504/17), що підтверджує абсолютну презумпцію спільної сумісної власності.

Однак залишається практика, що майно, набуте подружжям у шлюбі, можливо віднести до категорії спільної сумісної власності в тих випадках, коли таке майно (або ж його набуття) відповідає трьом критеріям: часу набуття майна, джерелу набуття майна, меті набуття майна.

Як уже було зазначено, доказова база – це те, що може повністю змінити хід справ, тому для задоволення своїх інтересів, треба належно її підготувати.

Що стосується поділу частки в статутному капіталі ТОВ, то у постанові Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11, зазначається, що «вклад до статутного фонду господарського товариства не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тому якщо один із подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого із подружжя право власності на майно трансформується в право вимоги, сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна у разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.»

Майно приватного підприємства. У постанові Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 було зазначено таке: «майно приватного підприємства чи фізичної особи — підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності».

Суттєві зміни в цій галузі відбулися після того, як Конституційний Суд України своїм рішенням від 19 вересня 2012 року роз’яснив положення статті 61 СК України та вказав на те, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо йдеться про розподіл майна ФОП, то майно ФОП є особистою приватною власністю особи, а не спільною сумісною власністю подружжя, хоча відповідно до постанови від 25.04.

2018 у справі №344/1770/14-ц, ВС вказав на те, що майно фізичної особи-підприємця вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

Наразі є така практика, що критерієм віднесення майна ФОП до спільної сумісної власності подружжя залишилося лише джерело його набуття. Тобто, якщо майно ФОП набуте для здійснення підприємницької діяльності, але за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно підлягає поділу.

Отже, при розгляді питання про бізнес та його поділ, то тут треба розглянути три аспекти:
1. форма ведення підприємницької діяльності;
2. джерело походження коштів або майна за рахунок яких сформована юридична особа;

3. період в який майно чи кошти, за рахунок яких сформована юридична особа, набуті.

Стягнення боргу подружжя солідарно

Для покладання на дружину солідарного обов'язку по поверненню позикових… що за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути…

Читати Далі

При недостатності цього майна подружжя несуть за вказаними зобов'язаннями солідарну відповідальність майном кожного з них. якщо…

Читати Далі

Банк має право вимагати з другого з подружжя і спадкоємців солідарного стягнення боргу в повному розмірі, відповідальність чоловіка не обмежена,…

Читати Далі

за кредитним договором загальним боргом подружжя та визначення часток в… з солідарної на часткову і порушує права кредитора на стягнення…

Читати Далі

загальним боргом подружжя і солідарне стягнення грошових коштів,… що для покладання на подружжя солідарного обов'язку по поверненню позикових коштів…

Читати Далі

При солідарній відповідальності кредитор може пред'явити до чоловіка ті ж самі вимоги, як і до чоловіка: — виплату суми основного боргу;. -…

Читати Далі

коли кредитна організація подає позов про стягнення боргу з подружжя солідарно. Виходить, що позикові гроші витрачав, наприклад,…

Читати Далі

За особистими боргами одного з подружжя стягнення може бути звернено лише на… за борг — кредитор має право вимагати повернення боргу як від усіх солідарних…

Читати Далі

При його недостатності подружжя несли солідарну відповідальність майном кожного з них. Юрист СДМ-банку Олександр Голубєв зазначив, що на…

Читати Далі

Чоловік брав в борг велику суму грошей. Віддати в строк не зміг. Тепер позикодавець вимагає в судовому порядку повернути борг з відсотками солідарно,…

Читати Далі

Визнання боргу чоловіка загальним боргом подружжя в разі… за договором позики солідарно і з С.А.В., як подружжя позичальника, суд вказав:.

Читати Далі

Більш того, 45-я стаття Сімейного кодексу говорить, що за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернено тільки на майно…

Читати Далі

Стягнення боргу через суд — крайній захід…. ймовірність того, що суд зобов'яже подружжя солідарно повернути борг, однозначно зростає.

Читати Далі

При недостатності цього майна подружжя несуть за вказаними зобов'язаннями солідарну відповідальність майном кожного з них ». очевидно,…

Читати Далі

4. Про можливість подвійного стягнення боргу з урахуванням звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, Велика палата Верховного…

Читати Далі

323 ГК РФ при солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати… 39 СК РФ загальні борги подружжя при поділі спільного майна…

Читати Далі

Борг вважається особистим, поки чоловік, який претендує на його… позичальник може звертатися за її стягненням до суду і, швидше за все, виграє справу.

Читати Далі

борги, зроблені чоловіком для задоволення особистих потреб; борги, що обтяжують роздільне майно подружжя. Стягнення з особистих…

Читати Далі

2. Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність

Поділ цивільно-правової
від­повідальності на окремі види
відбувається за різними кри­теріями.
Наприклад, залежно від характеру
розподілу відпо­відальності між
декількома боржниками розрізняють:
дольову, солідарну, субсидіарну.

Дольова
відповідальність

має місце, якщо кожний із боржників несе
відповідальність перед кредитором лише
у тій долі, яка припадає на нього
відповідно до законодавства чи договору.

Дольова відповідальність має значення
загаль­ного правила і застосовується
завжди, якщо у зобов'язанні є декілька
боржників, однак їх субсидіарна або
солідарна відповідальність не встановлена.

Долі, що припадають на боржників,
визнаються рівними, якщо законодавством
або договором не передбачено інше.

Солідарна
відповідальність

характеризується тим, що в разі її
застосування кредитор вправі притягти
до відпові­дальності як усіх боржників
разом, так і кожного з них окремо, причому
як повністю, так і в частині боргу.

Більш
того, кредитор, який не одержав повного
задоволення від одного з солідарних
боржників, має право вимагати недо­одержане
з решти солідарних боржників. При цьому
солі­дарні боржники залишаються
зобов'язаними доти, доки зобов'язання
не погашено повністю.

Отже, ця
відповідаль­ність застосовується за
принципом: «один за всіх і всі за одного»
і є найвигіднішою для кредитора.

Зазначимо, що боржник, який виконав
солідарне зобов'язання, має право
зворотної вимоги (регресу) до кожного
з решти боржників у рівній частці, якщо
інше не встановлено законом або
дого­вором. Законом, зокрема, встановлено,
що особи, які спільно заподіяли шкоду,
несуть солідарну відповідальність
перед потерпілим.

Субсидіарна
відповідальність

застосовується у випадку, коли в
зобов'язанні беруть участь два боржники,
один із яких є основним, а другий
—додатковим (субсидіарним). Субсидіарний
боржник несе відповідальність перед
креди­тором додатково до відповідальності
основного боржника.

Кредитор має право
висувати вимогу до субсидиарного
боржника не одразу, а лише в тому випадку,
якщо цю вимогу не задовольнив основний
боржник. Класичним прикладом виникнення
субсидіарної відповідальності є договір
гарантії, за яким гарант зобов'язується
перед креди­тором погасити заборгованість
боржника, якщо він не зробить це
самостійно.

У разі задоволення вимоги
кредито­ра субсидіарним боржником
він отримує право регресу до основного
боржника.

3. Договірна і позадоговірна відповідальність

Другим важливим
чинником для поділу цивільно-право­вої
відповідальності на окре­мі види є
підстави виникнення відповідальності.
Відповідно до цього розрізняють договірну
та позадоговірну відпові­дальності.

Договірна
відповідальність

завжди являє собою санкцію за порушення
договірного зобов'язання, тобто виникає
на підставі цивільно-правового договору.
Позадоговірна відпові­дальність
настає у випадку, якщо санкція
застосовується до правопорушника,
котрий не має договірних відносин з
особою, якій завдано шкоди.

Наприклад,
за недоліки проданої речі перед покупцем
— фізичною особою, що відповідно до
Закону України «Про захист прав
споживачів» визнається споживачем,
відповідають як її продавець, так і
виготовлювач.

Але продавець несе перед
споживачем договірну відповідальність
(підстава — договір купівлі-продажу
речі), а виготовлювач — позадоговірну
(підстава — Закон України «Про захист
прав споживачів»).

Цей приклад ілюструє
і юридичне значення розмежуван­ня
відповідальності на договірну і
позадоговірну. У першо­му випадку
(договірна) форми й розмір відповідальності
встановлюються як законом, так і
договором. У другому (позадоговірна)
—лише законом.

Солідарна відповідальність керівника та засновника боржника ТОВ

Судова практика Верховного суду, підстави та правова можливість солідарної відповідальності керівника та засновника боржника ТОВ

Завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обгрунтовані та логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів та кількість вчинених дій не є критерієм якості роботи ліквідатора.

Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові  від 16.04.2019 у справі №915/1255/14.

Так, виходячи з приписів частини 1 статті 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена субсидіарна (додаткова) відповідальність іншої особи поряд із відповідальністю основного боржника як різновид цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст.

31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.

Адже, у разі порушення обов’язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства.

Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв’язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов’язку (ч. 4 ст. 31 вказаного Закону).

Окрім цього, ч 5 ст.

26 цього Закону передбачає, що посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юрособи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 ЦК України).

(!!!) Зовсім окремо слід вказати, що з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р. №14 (зі змінами) (далі — Методичні рекомендації).

Відповідно до Методичних рекомендацій, об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

  • В зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисних мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення уповноваженою особою дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої шкоди державі чи кредитору.
  • Одним із суб`єктів аналізу на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з доведення його до банкрутства, визначено зокрема, арбітражного керуючого.
  • Доказами наявності обставин доведення юридичної особи до банкрутства його засновниками, є, зокрема, висновок за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства-боржника, який свідчить про наявність підстав доведення юридичної особи до банкрутства.
  • Тобто, докази встановлення обставин, зазначених в заяві, наявність вини засновників та причинно — наслідковий зв`язок з встановленими обставинами.
  • Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
  • У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника — юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
  • Аналіз положень, дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
  • З наведеного слідує, що ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Тобто, окремим складом, що визначений законодавцем в якості підстави для покладення на третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність, є винні дії тих осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії. На засновників (учасників, акціонерів) боржника — юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

ВАЖЛИВО: Умовою застосування такої відповідальності є доведення існування таких обставин: наявність у відповідного суб`єкта права давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії; здійснення дій, які свідчать про використання такого права чи можливості; причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наявністю стану стійкої неспроможності; недостатність майна банкрута для розрахунків із кредиторами, а також наявність вини.

Цивільний кодекс не містить визначення вини, а надає визначення невинуватості: особа вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.01.2018 р. по справі № 923/862/15, необхідними критеріями, які є обов`язковими для притягнення особи до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є:

  1. — підписання завідомо невигідних для юридичної особи договорів;
  2. — діяння, що грубо суперечать вимогам належного господарювання;
  3. — необґрунтована сплата грошових коштів;
  4. — безпідставна передача третім особам майна;
  5. — заплутування звітності, знищення документів або інформації;
  6. — дії, що довели юридичну особу до банкрутства та завдали великої матеріальної шкоди        державі чи кредитору (п`ятсот і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Також, в наведеній постанові суд касаційної інстанції зробив висновок, що діюче законодавство України не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб з обов`язковою наявністю вироку/вироків відносно таких осіб (чинна норма на день прийняття постанови) та відповідає ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ссылка на основную публикацию