Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів

Мінсоцполітики розробило порядок здійснення контролю над цільовим витрачанням аліментів на дитину. Його виконуватимуть представники служби у справах дітей.

Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів

Про це йдеться в наказі міністерства, ухваленому 15 листопада 2018 року №1713 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції. Порядок визначає процедуру здійснення контролю за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини, разом з яким вона проживає.

Представники служби у справах дітей за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) психолога, соціального педагога, фахівця із соціальної роботи проводитимуть інспекційні відвідування одержувача аліментів. Кількість посадових осіб для інспекційного відвідування має бути не менше 2 осіб.

Для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів платник аліментів має подати заяву до відповідних органів (служба у справах дітей відповідної районної держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, сільської, селищної ради ОТГ).

Щоб підтвердити сплату аліментів, разом із заявою платник аліментів має подати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців і відомості про місце проживання отримувача аліментів.

При повторному зверненні платника аліментів із заявою про проведення перевірки подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспектування.

Якщо аліменти на дитину сплачують не за рішенням суду, а за домовленістю між батьками дитини, договором між ними, платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.

Заборгованість зі сплати аліментів дає право одержувачу аліментів відмовити платнику аліментів у проведенні перевірки використання коштів.

Проводять її протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів. Одержувача коштів повідомляють про інспекцію рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня її проведення, узгодивши дату та час візиту.

У рекомендованому листі одержувача аліментів попереджають про адмінвідповідальність (ст. 188-50 КУпАП) за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

Якщо існують об'єктивні обставини, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування (мають бути підтверджені копією відповідного документа — у зв'язку з хворобою дитини чи одержувача аліментів, перебуванням його чи дитини на лікуванні, службовому відрядженні, виїздом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон…), термін проведення інспекції може бути подовжено, але не більше ніж до 45 календарних днів від дати надходження заяви.

Під час перевірки обстежують умови проживання дитини для визначення рівня задоволення її потреб. При цьому беруть до уваги розмір аліментів.

Якщо розмір аліментів на дитину не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину), оцінюють рівень забезпечення її харчуванням, ліками у разі потреби, одягом та взуттям, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку.

Якщо розмір аліментів понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць відпочинку дитини, її розвитку та навчання, приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб, обладнання для занять спортом, творчістю, відвідування дитиною навчальних гуртків та секцій, відкриття на ім'я дитини банківського рахунку, витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.

Під час проведення перевірки комісія звертатиме увагу на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що свідчитимуть про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги і зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).

Якщо дитина може сама висловити свою думку, проводять бесіду з нею для з'ясування рівня задоволення її потреб для її належного догляду та розвитку.

Якщо неможливо об'єктивно з'ясувати стан задоволення потреб дитини, служба у справах дітей може звернутися із запитами до закладів освіти, охорони здоров'я або соціального забезпечення, до надавачів житлово-комунальних послуг — щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.

Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надавати за власним бажанням та за умови їх наявності.

За власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового їх використання, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.

Протягом 5 робочих днів після перевірки складається висновок за її результатами. Його завірені копії надсилають рекомендованими листами з повідомленнями про вручення платнику та одержувачу аліментів. Якщо копію висновку платник та одержувач аліментів не отримують, вони можуть звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.

Повторне відвідування проводять не раніше ніж через 3 місяці з дати проведення попередньої інспекції.

За виявлення ознак нецільового витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до ст. 186 СК України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Держощадбанку України.

Контроль за витрачанням аліментів

 Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів

  1. За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.

  2. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Сімейний кодекс України

Аліменти, які сплачуються на утримання неповнолітніх дітей, є одним з гарантованих законом джерел їх (дітей) існування. Такі виплати (утримання) мають суто цільове призначення — утримання неповнолітнього.

Цільове витрачання аліментів перевіряє орган опіки та піклування. Підставою для такої перевірки може бути заява платника аліментів або власна ініціатива органу опіки та піклування.

На орган опіки та піклування покладено здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів. Орган опіки та піклування здійснює контроль за цільовим витрачанням аліментів за власного ініціативою або за заявою платника.

За власного ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання коштів, наприклад, у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне проживання й стягнення аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття.

Контроль за цільовим витрачанням коштів необхідний, особливо у випадку, коли розмір коштів, що надаються на утримання дитини, значний. Здійснюється контроль також за витратою додаткових коштів, які надаються одним з батьків у зв’язку з особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).

Зверніть увагу!

Звернення за захистом в орган опіки й піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У випадку звернення з позовом у суд орган опіки й піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Негативні результати перевірки органу опіки й піклування, не перешкоджають зверненню платника в суд з відповідною вимогою.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки й піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини (ст.19 СК України).

У випадку, якщо нецільове використання аліментів органом опіки й піклування попередньо не встановлено, платникові необхідно надати суду відповідні докази.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру стягуваних аліментів, якщо буде встановлено, що вони витрачаються не за цільовим призначенням у зв’язку з тим, що стягуються в недоцільно великому розмірі. Одного факту нецільового витрачання аліментів недостатньо для постановлення судом рішення про зменшення розміру аліментів, оскільки це порушувало б права дитини.

Платник може вимагати внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини тільки у відділенні Державного ощадного банку України, оскільки він є досить надійним і має найбільш широку мережу місцевих відділень.

Таке імперативне положення закріплене в інтересах дитини для того, щоб спростити процедуру одержання іншим з батьків відповідних коштів.

Визначаючи розмір тієї частини аліментів, що буде вноситися в банк на особистий рахунок дитини, суд ураховує розмір стягуваних на утримання дитини аліментів, матеріальне становище одержувача аліментів та інші обставини, що мають значення для справ.

  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст
  • Довідник: Справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей
  • Позовна заява про нецільове використання аліментів батьками
  • Позовна заява про скасування рішення органу опіки та піклування і нецільове використання аліментів опікуном

Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів (стаття 186 ск)

1. За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів*

2. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділення Державного ощадного банку України.

Комментарий:

Як указувалося раніше, аліменти стягуються з батьків на виховання і утримання дитини, або це їжа, одяг і речі, необхідні дитині для навчання, духовного і морального розвитку, здорового способу життя. Вони не призначені для набуття батьками предметів розкоші, для інших членів сім'ї.

До прийняття статті 186 СК батьки безконтрольно витрачали одержані аліменти на дітей, часто-густо діти були голодні, не одягнені тощо. Потреба в контролі була нагальною, щоб припинити зловживання батьками аліментних платежів.

Як і в будь-якій справі контролю, завжди замало необхідні важелі для забезпечення виконання вказівок контролюючих органів.

Читайте также:  Що робити коли отримали неякісну медичну послугу?

Такий важіль контролюючий орган отримав: з подачі контролюючого органу платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених наказом Держкому України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/866/131/88, і в силу наданих ним повноважень органи опіки та піклування і є той орган, на якого покладено обов'язок контролювати використання батьками і тими, хто одержує аліментні платежі.

Орган опіки і піклування здійснює контроль за використанням аліментних платежів за заявою одного з батьків, які сплачують аліменти самої дитині, шляхом виходу на місце проживання дитини, опитувань сусідів, вихователів, педагогів, веденням спостереження за сім'єю, в якій проживає дитина, тощо. За результатом перевірки заяви складається акт, який разом з іншими матеріалами перевірки видається заявнику з роз'ясненням, що він може звернутися до суду.

  • Заяву про зловживання з боку батьків, а також інших одержувачів аліментів, можуть подати і діти, але права на звернення до суду вони не мають.
  • Платник аліментів, одержавши матеріали перевірки органами опіки та піклування, має право звернутися до суду з позовом про зменшення аліментів або про припинення стягнення аліментів на ім'я матері чи іншої особи, або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
  • Правом на звернення до суду заявник може скористатися і без попереднього звернення до органів опіки та піклування, особисто зібравши необхідні докази, які підтверджують нецільове використання аліментних платежів.
  • Більш дієвим методом принудити батька, матір правильно використовувати аліментні платежі — це перерахунок їх на особистий рахунок дитини у Держбанк.
  • Зменшення аліментів або припинення їх стягнення грубо порушує права дитини на утримання з боку батьків, без провини дитини. Застосування в житті цієї статті
  • дуже проблематично і навряд чи вона знайде своє застосування.
  • Сторонами в цьому спорі будуть позивач — платник аліментів, відповідач — одер-жувач аліментів, третя особа — органи опіки та піклування.
  • Позовна заява розглядається у позовному провадженні на загальних підставах,
  • передбачених Цивільно-процесуальним кодексом.
  • Проблеми можуть виникнути після постановлений рішення і набрання ним чинності про задоволення позову про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділення Державного ощадного банку.

Рішення суду є обов'язковим для особи, яка здійснює його виконання.

Якщо платник аліментів працює і аліменти відраховуються бухгалтером із його заробітної плати, то, одержавши виконавчий Лист, бухгалтер повинен частину аліментів надсилати одержувачу аліментів, а частину перераховувати у банк. Виникає запитання: яку частину перераховувати одержувачу аліментів, а яку — у відділення банку? Хто відкриє особистий^ рахунок дитини?

Якщо платник аліментів не працює або є підприємцем, то знову ж постає запитання: хто буде виконувати і контролювати рішення суду?

Для того, щоб дати відповідь на частину цих питань, потрібно, щоб суд у резолютивній частині зазначив, яку частку перераховувати одержувачу аліментів, а яку — у відділення банку.

Наприклад, якщо за рішенням суду про стягнення аліментів було стягнуто на одну дитину 1/4 частину заробітку (доходу) платника аліментів, то при постановленні рішення про перерахунок аліментів у банк необхідно вказати: «Перерахувати 1/8 частину аліментних платежів одержувачу аліментів, 1/8 частину у відділення банку на особистий рахунок № 249, відділення Держбанку № 290/5, розташованого за адресою, на ім'я дитини».

Особистий рахунок, куди необхідно внести частину аліментних платежів разом з позовною заявою, повинен надати позивач.

На підставі цього рішення виписується виконавчий лист, який видається позивачу.

У тому випадку, якщо платник не працює або займається, наприклад, підприєм-ницькою діяльністю, контроль і стягнення аліментів відповідно до статей 7, 74 Закону України «При виконавче провадження» здійснює державний виконавець. Він і зобов'язаний буде перераховувати аліменти.

Цільове витрачання аліментів на дитину контролюватимуть органи опіки та піклування

  • Аліменти на підприємстві: як утримувати
  • Аліменти в бухобліку
  • Аліменти: останні зміни, розмір, порядок розрахунку і стягнення
  • Мінсоцполітики визначило порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину.
  • Такі норми передбачені в наказі Міністерства від 15 листопада 2018 року № 1713, зареєстрованому в Мін'юсті.
  • Затверджений Порядок визначає процедуру здійснення контролю за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини (аліментів) одним із батьків або іншим законним представником дитини, разом з яким вона проживає.
  • Зазначений контроль здійснюватимуть органи опіки та піклування, проводячи інспекційні відвідування одержувача аліментів.

Безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладено на службу у справах дітей відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) психолога, соціального педагога, фахівця із соціальної роботи. Кількість посадових осіб, що проводять інспекційне відвідування, не може бути меншою 2 осіб.

Для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів платник аліментів має подати заяву до відповідних органів, зазначених вище, або до відповідної служби у справах дітей.

Аби підтвердити сплату аліментів, разом із заявою платник аліментів обов'язково має подати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, виданий відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також відомості про місце проживання отримувача аліментів. У разі повторного впродовж року звернення платника аліментів із заявою про проведення інспекційного відвідування подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.

  1. Якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду (за домовленістю між батьками дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину), платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.
  2. Наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.
  3. Інспекційне відвідування проводиться протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів.
  4. Одержувача аліментів обов'язково потрібно поінформувати про проведення інспекційного відвідування, надіславши рекомендований лист з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня проведення, узгодивши дату та час візиту телефоном та/або за допомогою електронного зв'язку.
  5. У рекомендованому листі одержувач аліментів попереджають про адмінвідповідальність, передбачену статтею 188-50 КУпАП, за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
  6. Якщо існують об'єктивні обставини, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, які можуть бути підтверджені копією відповідного документа (у зв'язку з хворобою дитини та/або одержувача аліментів, перебуванням його та/або дитини на лікуванні у закладі охорони здоров'я, службовому відрядженні, виїздом разом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон, тощо), строк проведення інспекційного відвідування може бути подовжено, але не більше ніж до 45 календарних днів від дати надходження заяви.

У ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини для визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.

  • Якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину), оцінюється рівень забезпечення її базових потреб: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку.
  • У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім'я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.
  • Під час проведення інспекційного відвідування звертають увагу на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).
  • Якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводять бесіду з дитиною для з'ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.
  • У разі якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об'єктивно з'ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами:
  • — до закладів освіти, охорони здоров'я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров'я дитини (зокрема, спричиненого наявністю чи відсутністю належного харчування, забезпеченням її необхідними ліками у разі потреби тощо), наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;
  • — до надавачів житлово-комунальних послуг — щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.
  • Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності.
  • Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового їх використання, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.
Читайте также:  Адвокат по хозяйственным делам и спорам

Протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину.

Його завірені копії надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів.

У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.

  1. Повторне відвідування проводиться не раніше ніж через 3 місяці з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
  2. Якщо виявлено за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 СКУ має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
  3. Також у додатку до наказу наведено форму висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину.
  4. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Як платнику проконтролювати витрачання аліментів?

Як платнику проконтролювати, чи цільовим є витрачання аліментів?

МАРІЯ БАБІШЕНА, помічник юриста ЮФ «Гаро та партнери»; Ганна ГАРО, керуючий партнер ЮФ «Гаро та партнери»

У 2017 та 2018 роках було здійснено спробу посилити захист прав дітей на належне утримання й за-проваджено значні новели у сфері сплати аліментів. Проаналізуємо, як ці нововведення реалізу-ються та які проблеми можуть при цьому виникати.

Що таке «аліменти» і з чим їх їдять

Зокрема, законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №2037-VIII внесено зміни до Сімейного кодексу, якими закріплено право власності дитини на отримані на неї аліменти. У положеннях чч.1 та 2 ст.179 СК в новій редакції передбачається:

• аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини;

• той з батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини; неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Спірним є питання, що являють собою аліменти. Кодекс визначає поняття «аліменти» як кошти на утримання дитини (ст.181).

Проте наразі на законодавчому рівні не встановлено, на які саме потреби можуть бути використані аліменти та що включає в себе поняття «утримання дитини».

Відповідно, також не визначено, що саме включає в себе поняття «цільове призначення аліментів». Це значно ускладнює можливість установлення факту їх нецільового витрачання.

Наприклад, чи є цільовим витрачанням аліментів заправка за ці гроші машини, аби возити дитину в школу? Або використання аліментних коштів для оплати опалення у квартирі, де мешкає дитина? З одного боку, у цьому випадку забезпечується реалізація права дитини на комфортні умови проживання, на навчання, а з другого — ці гроші витрачаються не безпосередньо на утримання дитини. І це лише кілька з безлічі спірних питань, які виникають із приводу цільового використання аліментів на дитину.

У постанові Апеляційного суду Черкаської області від 5.07.

2018 (справа №22-ц/793/1092/18) зазначено, що «виключного переліку того, на що повинні витрачатися кошти, законом не встановлено, але вони повинні бути спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, таких як харчування, лікування, гігієна, одяг, придбання речей, необхідних для розвитку й виховання дитини, реалізації її здібностей». Тож, як бачимо, визначення використання одержаних на дитину аліментів як цільового є досить неоднозначним і спирається на особисте переконання суду та/або органів опіки й піклування (служби у справах захисту прав дітей).

Частково вирішити це дискусійне питання спробували в липні 2018 року. Остання реформа Міністерства юстиції у сфері вдосконалення порядку стягнення аліментів і захисту права дитини на належне утримання розширила перелік прав не тільки дітей та одержувачів аліментів, а і їх платників. Однією з новел закону від 3.07.

2018 №2475-VIII стало запровадження контролю за витрачанням аліментів.

У разі наявності сумнівів щодо цільового використання аліментів відповідно до норм чинного законодавства передбачено, що їх платник має можливість захистити права та інтереси дитини шляхом звернення до відповідних органів з метою перевірки, чи цільовим є використання аліментів.

Інспекційні відвідування: ні порядку, ні інструкції

У ст.

186 СК (у редакції закону №2475-VIII) визначено, що «контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей». За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати) такі відвідування здійснюються позапланово, але не більше ніж раз на 3 місяці.

Відповідно до ст.56 Цивільного кодексу органами опіки та піклування є районні, районні в мм.Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. На практиці питанням захисту прав дітей займаються служби у справах дітей, що діють при відповідних держадміністраціях.

Таким чином, платник аліментів, який вважає, що сплачувані ним суми використовуються не на потреби дитини, може звернутись із заявою до органу опіки та піклування щодо наявності факту нецільового використання коштів. І служба у справах дітей муситиме здійснювати контроль за витрачанням аліментів.

Якщо раніше в СК не було чітко визначено, в якому порядку та як часто може здійснюватися відповідний контроль, то після останніх змін у ст.186 СК передбачено, що визначення порядку та періодичності таких інспекційних відвідувань покладено на Міністерство соціальної політики.

Проте ні до, ні після внесення відповідних змін до СК уповноважений орган так і не розробив порядку чи інструкції, які б регламентували процес контролю за витрачанням аліментів, його періодичність і обсяг повноважень органів опіки та піклування в цій сфері.

Відсутність чітко визначеного переліку дій, які включатиме інспекційне відвідування, чи факторів, які є визначальними для оцінки того, цільовим чи нецільовим є витрачання аліментів, фактично призводить до того, що кожна служба у справах дітей здійснює таку перевірку в різному обсязі, дає висновок, спираючись на внутрішнє переконання. Оскаржити факт поверхової перевірки чи необґрунтованість висновку органу опіки та піклування фактично неможливо, оскільки за відсутності конкретно встановленого порядку немає і критеріїв для визначення правильності дій працівників органу опіки та піклування.

Одначе звинувачувати працівників служб теж не варто. Виконуючи таку перевірку, вони мають діяти обережно, щоб не перевищити своїх повноважень (обсяг яких при здійсненні контролю за витрачанням аліментів досі чітко не визначений). На сьогодні є лише Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою КМ від 24.09.2008 №866.

Працівники служб на запитання щодо регламентації порядку проведення перевірок використання аліментів зазначили, що єдиний врегульований механізм здійснення таких перевірок відсутній, а методи контролю визначаються індивідуально в кожній ситуації.

Зокрема, за словами працівників служб у справах дітей, як раніше, так і тепер, після реформ, на практиці така перевірка зазвичай включає в себе проведення обстеження умов проживання дитини, надсилання запитів у навчальний та медичний заклади, де отримує послуги дитина.

Також одержувачу аліментів пропонують самостійно надати підтвердження їх цільового використання (це можуть бути, наприклад, чеки, що засвідчують купівлю дитячого одягу, їжі).

Чим може допомогти суд?

То що робити, якщо платник аліментів уважає, що відповідні кошти використовуються не за цільовим призначенням? Є кілька варіантів дій.

Наприклад, можна звернутися до органів опіки та піклування із заявою про нецільове використання аліментів їх одержувачем. Як показує практика, тепер (як і до реформи) представники служби переважно проводять бесіди з отримувачем аліментів, перевіряють умови проживання дитини.

Також можна звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини з них на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку. Звертатися до суду бажано вже після звернення до органів опіки та піклування.

Адже дуже часто у своїх рішеннях суди звертають увагу на те, що позивач не спробував урегулювати спір та перевірити, чи є використання аліментів цільовим, у той час як функцію такого контролю безпосередньо покладено на органи опіки та піклування.

До того ж єдиного переліку, що визначав би, які саме докази повинні бути надані суду для встановлення факту нецільового використання аліментних коштів, не існує. Усе визначається залежно від конкретної ситуації.

Читайте также:  Процедура развода в украине

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, визнати його таким, що є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини. Тож, якщо платник не погоджується з висновком органу опіки та піклування, він має право подати позов і навести свої аргументи щодо нецільового використання аліментів чи/та щодо необґрунтованості висновку.

При зверненні до суду необхідно також зважати на те, що довести факт нецільового використання аліментів украй складно. У чинному законодавстві відсутній перелік того, на що вони мають витрачатись, а тому й визначення того, які витрати слід уважати нецільовими, фактично відбувається за внутрішнім переконанням судді.

При цьому неправильне формулювання позовних вимог може звести нанівець усі зусилля, спрямовані на доведення нецільового використання.

Наприклад, часто платник просить суд зобов’язати одержувача, який використовує аліменти не за цільовим призначенням, звітувати про те, на що витрачаються гроші.

Однак у таких випадках суд правомірно зазначає, що вказаний обов’язок не передбачений законодавством, і відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Звернувшись до суду, необхідно бути готовим, що це досить тривалий процес, а доказування є дуже непростим через недосконалість чинного сімейного законодавства.

Переваги медіації: швидше й дешевше

Дуже часто впевненість у нецільовому використанні коштів одержувачем аліментів виникає через взаємну недовіру та відсутність діалогу між батьками дитини. Через власні образи тато й мама не можуть сісти та спільно вирішити питання щодо утримання дитини, а тому звертаються до суду й роками роздмухують конфлікт, витрачаючи нерви та кошти.

Медіація є процедурою альтернативного, добровільного врегулювання спорів, розв’язання конфліктів шляхом ведення переговорів між сторонами. Її перевагами в сімейних спорах є те, що результат медіації — досягнення компромісного результату, який задовольняє обидві сторони (тоді як при вирішенні спору судом завжди є переможець і сторона, яка програла).

Порівняно з вирішенням справи судом, яке може тривати не один рік, медіація дозволяє впоратись із конфліктною ситуацією набагато швидше.

Медіатор спрямовує переговори в потрібне русло та допомагає сторонам почути одне одного, конструктивно обговорити конфліктні моменти та самостійно дійти до найбільш прийнятного для обох сторін рішення.

Таким чином, сторони самі обирають і регулюють умови вирішення спору, а не віддають усе на відкуп суду.

Отже, наразі інститут контролю за використанням аліментів недостатньо регламентований, що значно ускладнює можливість захисту прав дитини на належне утримання. Відсутня й усталена практика, що давала би змогу визначити, як саме можна встановити факт нецільового використання аліментів.

Головне, батькам, як тим, котрі платять аліменти, так і тим, які розпоряджаються ними, варто пам’ятати, що дитина це не іграшка, а особистість зі своїми потребами й бажаннями.

І якщо дорослі самі можуть забезпечити свої потреби та захистити власні права, то дитина потребує в цьому допомоги своїх мами й тата, а мирне розв’язання спорів збереже не лише ваші гроші та час, а й психологічне здоров’я вашого чада.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів

Звільнення
батьків від сплати аліментів

Батьки
можуть бути звільнені від обов'язку
утримувати дити­ну, якщо дохід дитини
набагато перевищує дохід кожного з них
і забезпечує повністю її потреби (ст.
188 СКУ).

Зміна розміру
аліментів (ст. 192 СКУ)

Розмір аліментів
може бути зменшено, якщо дитина перебу­ває
на утриманні:

  • держави;
  • територіальної громади;
  • юридичної особи.

3. Припинення
права на аліменти. Порядок визначення

заборгованості
за аліментами

Припинення
права на аліменти

Припинення
права на аліменти може мати місце з
дозволу ор­гану опіки та піклування
у зв'язку із укладенням між батьками
договору про припинення права на аліменти
шляхом передачі права власності на
нерухоме майно (житловий будинок,
кварти­ру, земельну ділянку тощо) (ст.
190 СКУ).

На майно,
одержане за договором, не може бути
звернено стягнення (ч. 4 ст. 190 СКУ).

Майно, одержане
дитиною за договором, може бути відчуже­не
до досягнення нею повноліття лише з
дозволу органу опіки та піклування (ч.
5 ст. 190 СКУ).

У разі
визнання договору недійсним (на підставі
виключення імені відчужувача як батька
з актового запису про народження дитини)
у відчужувача відновлюється право
власності на неру­хоме майно (ч. 6 ст.
190 СКУ).

За
позовом відчужувача нерухомого майна
договір, укладе­ний
відповідно до частини першої цієї
статті, може бути розірва­ний
у разі невиконання тим із батьків, з ким
проживає дитина, обов'язку по її утриманню
(ч. 7 ст. 190 СКУ).

Заборгованість за аліментами

png» width=»474″>

  • Якщо
    заборгованість виникла з вини платника
    аліментів, одержувач аліментів має
    право на стягнення неустойки (пені) у
    розмірі одного відсотка від суми
    несплачених аліментів за кожен день
    прострочення:
  • виходячи із
    матеріального та сімейного стану
    платника алі­ментів, розмір неустойки
    може бути зменшено.
  • якщо платник
    аліментів є неповнолітнім, неустойка
    не опла­чується взагалі.
  • Підстави
    звільнення від сплати заборгованості
    за аліментами:
  • якщо заборгованість виникла у зв'язку із тяжкою хворобою платника аліментів або іншою обставиною, що має істотне зна­чення (суд може звільнити повністю або частково);
  • якщо заборгованість виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (суд може звільнити від спла­ти заборгованості).

100

Тема 16

Обов'язок батьків утримувати

Повнолітніх дочку, сина

Та його виконання

Підстави виникнення обов’язку батьків утримувати дочку або сина: • непрацездатність дочки або сина, які потребують матеріальної допомоги (ст. 198 СК України);• якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СК України)

Підстави
виникнення аліментного зобов'язання
між батька­
ми
та їх повнолітніми непрацездатними
дочкою, сином, які по­
требують
матеріальної допомоги:

  • правовідносини, що складаються із сукупності юридичних
    фактів:
  • родинний зв'язок батьків і дітей або усиновлення (глави 12 та 18 СК України);
  • непрацездатність повнолітніх дочки, сина (непрацездатність встановлюється за медичними критеріями — визнання особи ін­валідом І, II або III групи; або за віковими ознаками — досягнен­ня встановленого законом пенсійного віку);
  • потреба зазначених осіб у матеріальній допомозі,- отриман­ні аліментів (якщо заробітна плата, пенсія, доходи від викорис­тання майна, інші доходи не відповідають прожитковому мініму­му, встановленому законом);
  • наявність у батьків можливості надавати матеріальну допо­могу:
  • за злісне ухилення від сплати грошових сум, встановлених
    рішенням суду, призначених для утримання повнолітніх дітей,
    які перебувають на утриманні батьків, винні притягаються до
    кримінальної відповідальності (ст. 164 КК України).

Підстави
виникнення аліментного зобов'язання
між батька­
ми
та їх повнолітніми непрацездатними
дочкою, сином, які
продовжують
навчання після досягнення повноліття
і у зв'язку
з
цим
потребують матеріальної допомоги:

101

  • правовідносини, що складаються із сукупності юридичних фактів:
  • продовження навчання дочкою, сином після досягнення ни­ми повноліття;
  • недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку -23 років;
  • потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв'язку з на­вчанням;
  • наявність у батьків можливості надавати матеріальну допо­могу.

Це право
на утримання припиняється у разі
припинення на­вчання (припинення
навчання до 23-го віку: відрахування з
на­вчального закладу за певними
обставинами, академічна відпуст­ка
та ін.).

Загальні правила ви­значення судом розмі­ру аліментів на повно­літніх дочку, сина:
  1. • розмір аліментів суд визначає у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу)
    платника аліментів, враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище одержувача і
    платника аліментів, наявність інших дітей,
    непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,
    дітей та ін.;
  2. • визначаючи розмір аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, другим з подружжя, а також їх повнолітніми дітьми;
  3. • у деяких випадках утримання малолітних дочки, сина, може здійснюватися за ініціативою платника аліментів, а також шляхом
    укладення між батьками договору про сплату
    аліментів на дитину (ст. 189 СК України)

Застосування
норм Сімейного кодексу щодо обов'язку
утримувати повнолітніх дочку, сина:

  • ст. 187 СК України відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника;
  • ст. 189 СК України договір між батьками про сплату алі­ментів на дитину;
  • ст. 190 СК України припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно;

102

  • ст. 191 СК України час, з якого присуджуються аліменти на дитину;
  • ст. 192 СК України зміна розміру аліментів;
  • ст. 194 СК України стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами;
  • ст. 195 СК України визначення заборгованості за алімен­тами, присудження у частці від заробітку (доходу);
  • ст. 196 СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів;
  • ст. 197 СК України встановлення строку сплати заборго­ваності. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

103

Ссылка на основную публикацию