Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Момент припинення шлюбу

У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів ци­вільного стану припинення шлюбу відбувається у день реєстрації розірвання шлю­бу.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набран­ня чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У ст. 106 СК йдеться про розірвання шлюбу РАЦСом, а у ч. 2 зазначається, що державний орган РАЦСу виносить постанову про розірвання шлюбу, але нічого у цій нормі СК не сказано про саму реєстрацію розірвання шлюбу.

А у ч. 1 ст. 106 йдеться про те, що у разі розірвання шлюбу держав­ним органом РАЦСу він припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

З одночасного аналізу статей 106 та 114 СК напрошується висновок про сам порядок реєстрації розірвання шлюбу органом РАЦСу.

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Адвокат по сімейним справам

Нашим адвокатам часто ставлять питання: Який порядок розірвання шлюбу? Які наслідки моменту припинення шлюбу при його розірванні? У чому полягає різниця у встановленні моменту припинення шлюбу у суді та РАЦС?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Визначення моменту припинення шлюбу

У старій редакції ч. 1 коментованої норми йшлося про припинення шлюбу у день винесення РАЦСом постанови.

Але слід зазначити, що відповідно до ст. 181 КпШС, яка діє згідно з ч. 2 Прикінцевих положень СК, оформлення розлучення і видача подружжю свідоцтва про розірвання шлюбу провадиться після закінчення одного місяця з дня подання подружжям заяви про розлучення.

Тому зміна редакції ч. 1 ст. 114 СК зумовлена спеціальним місячним терміном, який у цьому випадку має застосовуватися з метою надання можливості подружжю виважено поставитися до розлучення.

Вважається, що у цей термін один з подружжя або обидва можуть відкликати свій підпис під заявою.

Щодо розірвання шлюбу судом, то він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, тобто у ч. 2 коментованої норми фактично йдеться про припинення шлюбних відносин.

Ця новела СК зумовлена тим, що за ст. 43 КпШС шлюб вважався припиненим з момен­ту реєстрації розірвання шлюбу (за рішенням суду) органом РАЦСу.

Така ситуація фактично не відповідала реальним обставинам справи та на прак­тиці призводила до певних незручностей та непорозумінь.

Тому що за КпШС подружжя могло розірвати шлюб у суді, але не оформити таке розір­вання в органі РАЦСу, тобто шлюб вважався не припиненим.

Як бачимо, на той час реєстрації розірвання шлюбу у РАЦС надавалось більше правове значення ніж рішенню суду.

Тому завданням науковців було виправити цю ситуацію та внести зміни у Сімейному кодексі щодо сприйняття саме припинення шлюбних відносин рішенням суду, а потім факт розірвання шлюбу лише юридично закріпити у документі, яким є Свідоцтво.

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Сімейний адвокат при вирішенні справ про момент припинення шлюбу у разі його розірвання

У вирішенні справи про момент припинення шлюбу у разі його розірвання більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.

Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.

Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:

  • оперативність вирішення справи про момент припинення шлюбу у разі його розірвання;
  • швидка підготовка документів для їх подання в суд;
  • економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
  • можливість розв’язати питання онлайн.

Кращий спосіб заощадити час і гроші при припиненні шлюбу у разі його розірвання — звернутись за консультацією до хорошого сімейного адвоката!

Звертайтеся до наших сімейних адвокатів, якщо для Вас важливий позитивний результат при припиненні шлюбу у разі його розірвання.

Якщо Ви не знаєте, як краще діяти при припиненні шлюбу у разі його розірвання – зателефонуйте нашим сімейним адвокатам і вони допоможуть розібратися в ситуації!

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Найчастіші питання адвокату

У чому полягає різниця у встановленні моменту припинення шлюбу у суді та РАЦС? У разі розірвання шлюбу РАЦС шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлю­бу. Якщо ж розірвання шлюбу відбулося у суді, то шлюб припиняється у день набран­ня чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Чи потрібна особиста присутність Клієнта в суді? Ні.

Ми цінуємо час наших Клієнтів і супроводжуємо судові процеси «під ключ» без їх участі. В результаті Ви отримуєте рішення суду яке набуло законної сили. Який у Вас досвід роботи у сімейних справах? Наша юридична компанія успішно практикує на ринку юридичних послуг з 2007 року.

Яка вартість юридичних послуг у Вашій компанії? Вартість послуг залежить від складності та специфіки конкретної сімейної справи. Наші ціни є доступними, конкурентними та завжди окупаються для наших Клієнтів.

Якщо стаття “Момент припинення шлюбу у разі його розірвання” була корисною для Вас – ставте лайк.

Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

  • Гугл
  • сімейний кодекс
  • порядок припинення шлюбу
  • шлюб припиняється внаслідок розірвання
  • правові наслідки припинення шлюбу
  • розірвання шлюбу
  • юридичні наслідки припинення шлюбу
  • розірвання шлюбу в судовому порядку
  • припинення шлюбу це
  • яндекс
  • момент припинення шлюбу
  • момент припинення шлюбу при його розірвання
  • момент припинення шлюбу в суді
  • моментом припинення шлюбу є
  • момент припинення шлюбу при його розірвання наслідки
  • правові наслідки припинення шлюбу момент припинення шлюбу
  • момент припинення шлюбу розривати судом
  • момент припинення шлюбу після розлучення

Проверила Виктория 09.06.21

Розірвання шлюбу у судовому порядку

У випадках коли дружина та чоловік  мають різні погляди на шлюб та сім’ю, ведення домашнього господарства і при цьому не бажають подальшого подружнього життя (або хоча б один з подружжя), відповідно до   законодавства у встановленому порядку шлюб може бути розірваний.   Законодавством України передбачена можливість розірвання шлюбу судом в порядку окремого  та позовного провадження.

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя яке має дітей, можливий  розгляд справи в порядку окремого провадження, що істотно полегшує процедуру розлучення і звільняє подружжя від необхідності багаторазового відвідування суду.

Спільно із заявою про розірвання  шлюбу в суд обов’язково подається письмовий договір про те, з ким із батьків будуть проживати діти після розлучення, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя і вихованні братиме мати або батько, який проживає окремо.

Крім того, в договорі між дружиною і чоловіком можна прописати обов’язок того з батьків, з ким залишаться діти, не перешкоджати другому в реалізації своїх батьківських прав та обов’язків щодо дітей.

Варто зазначити, діти, які досягли чотирнадцятирічного віку, мають право самостійно визначати своє місце проживання після розірвання батьками шлюбу.

Після подачі позовної заяви про розірвання шлюбу, суд  може надати строк для примирення подружжя. Суд визначає його з урахуванням думки обох подружжя, наявності неповнолітніх дітей, інших обставин справи. Якщо у визначений судом строк примирення між сторонами не відбулось суд розглядає справу і приймає рішення по суті.

Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу, не звертаючись до суду.

У разі, якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

  • У цьому випадку реєстрація розірвання шлюбу і видача подружжю відповідного свідоцтва провадиться після закінчення одного місяця з дня подачі подружжям заяви.
  • Відповідно до статті 275 Цивільного процесуального кодексу України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
  • Коли  між подружжям не досягнуто згоди щодо порядку розірвання шлюбу ( не згідний на розірвання шлюбу чоловік або дружина),з позовом про розірвання шлюбу може звернутись як дружина так і чоловік.
  • Разом з позовною заявою про розірвання шлюбу потрібно подати ряд документів  у двох примірниках, а саме:
  • копія свідоцтва про народження дитини,
  • квитанція про оплату судового збору,
  • оригінал свідоцтва про шлюб,
  •  копія паспорта позивача,
  • копія ідентифікаційного коду позивача.

В позовній заяві позивач вказує об”єктивні обставини та причини розірвання шлюбу. Заява має відповідати нормам законодавства.

Вартість судового збору становить 40 відсотків від прожиткового мінімуму доходів громадян, а саме 908 грн. Судовий збір сплачує особа, яка звернулась до суду з даним позовом.

Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання відповідача. Виняток становлять позови, якщо під їх опікою знаходяться малолітні або неповнолітні діти, а також коли цього вимагає стан здоров’я заявника або інші поважні причини.

Рішення суду про розірвання шлюбу вступає в законну силу після тридцяти днів з дня його винесення, або після тридцяти днів з дня отримання такого рішення особою,у випадку коли  винесено заочне рішення.

Розірвання шлюбу між подружжям не можливе у випадку, коли дружина вагітна, або до досягнення дитиною одного року. Розлучитися з вагітною дружиною або при наявності дітей до 1 року можна у разі, коли відомості про чоловіка як батька дитини виключено із свідоцтва про народження дитини, визнання дитини іншим чоловіком.

Особливості розірвання шлюбу в судовому порядку, Момент припинення шлюбу у разі його розірвання — Сімейне право — Навчальні матеріали для студентів

  • Згідно ст. 21 СК РФ в судовому порядку розглядаються справи про розірвання шлюбу, якщо:
  • а) подружжя, мають спільних неповнолітніх дітей;
  • б) відсутня згода одного з подружжя на розлучення;
  • в) один з подружжя не заперечує проти розлучення, ухиляється від розірвання шлюбу в органі ЗАГСУ.
  • Розірвання шлюбу здійснюється у загальному позовному порядку відповідно з правилами, передбаченими нормами ЦПК РФ.
  • Підсудність визначається наступним чином. Справа може розглядатися:
  • а) за місцем проживання чоловіка-відповідача;
  • б) за місцем проживання подружжя-позивача:
  • — при наявності обставин, зазначених у законі;
  • — у випадку, якщо виїзд позивача до місця проживання відповідача скрутний;
  • в) за місцем проживання будь-кого з подружжя за взаємною згодою.
  • За розгляд шлюборозлучного справи в суді справляється державне мито.
Читайте также:  Взыскание долга на сумму 9,2 млн. грн в пользу агрохолдинга

Справи про розірвання шлюбу, як правило, розглядаються у відкритому судовому засіданні у присутності обох з подружжя. З цього правила винятки можуть бути зроблені на прохання подружжя: справу може бути розглянуто у закритому засіданні або відсутність одного з подружжя.

У СК РФ передбачені особливості порядку розірвання шлюбу стосовно двох життєвих ситуацій:

а) розірвання шлюбу при взаємній згоді подружжя (ст. 23);

б) розірвання шлюбу при відсутності згоди одного з подружжя (ст. 22).

Порядок розірвання шлюбу при взаємній згоді подружжя спрощений: суд не з'ясовує мотивів розлучення і не примиряє подружжя, але визначає, з ким з батьків будуть проживати неповнолітні діти і з кого з батьків і в яких розмірах стягуються аліменти на їх утримання (п. 2 ст. 24 СК РФ). Термін розірвання шлюбу — не раніше спливу одного місяця від дня подачі заяви (п. 2 ст. 23 СК РФ).

Порядок розірвання шлюбу при відсутності згоди одного з подружжя врегульовано ст. 22 СК РФ.

При цьому суд з'ясовує мотиви і привід розірвання шлюбу, а також вживає заходів до примирення дружиною і має право відкласти розгляд справи на термін до трьох місяців.

Якщо протягом строку, призначеного судом для примирення подружжя, вони не примирилися, суд виносить рішення про розірвання шлюбу навіть за умови, що один з них не згоден на розлучення.

  1. Справа про розірвання шлюбу розглядається з участю обох сторін, за винятком випадку, коли суд виніс ухвалу про розірвання шлюбу за відсутності одного з подружжя.
  2. При підготовці справи про розірвання шлюбу до судового розгляду суд зобов'язаний з'ясувати:
  3. а) спірні питання між подружжям;
  4. б) укладені угоди зі спірних питань;
  5. в) обізнані подружжя про те, які питання можуть бути вирішені судом одночасно з розірванням шлюбу і в разі необхідності проінформувати їх;

г) не впливає на розподіл майна подружжя інтереси третіх осіб (при позитивному відповіді суд вправі виділити вимоги про поділ майна в окреме провадження — п. 3 ст. 24 СК РФ).

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Цей момент визначається в залежності від способу розірвання шлюбу. Так, якщо шлюб розривався в адміністративному порядку, він вважається припиненим з дня державної реєстрації розірвання шлюбу в книзі актів громадянського стану. Якщо шлюб розривався в судовому порядку, він припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили (п. 1 ст. 25 СК РФ).

Суд зобов'язаний у триденний строк з дня вступу у законну силу рішення суду направити витяг з цього рішення суду до органу РАЦС за місцем реєстрації укладення шлюбу з метою здійснення державної реєстрації розірвання шлюбу та видачі свідоцтва про розірвання шлюбу подружжю.

Це означає, що подружжя, розведені в суді, не можуть вступати в новий шлюб на наступний день після розлучення.

Необхідно почекати 10-денний термін для вступу рішення суду в силу, триденний строк для направлення витягу з рішення суду до органу РАЦС (період часу, необхідний для доставки виписки з рішення суду поштою адресату, і часу, необхідного для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу в органі РАЦС за місцем проживання будь-якого з колишніх подружжя п. 2 ст. 25 СК РФ).

  • Поновлення шлюбу у разі явки чоловіка, оголошеного судом померлим чи безвісно відсутнім Для відновлення необхідна наявність наступних фактів (ст. 26 СК РФ):
  • а) явка такого чоловіка;
  • б) скасування відповідних судових рішень, що були підставою для розірвання шлюбу;
  • в) спільна заява розлучених подружжя про поновлення шлюбу в органі РАЦСУ;
  • г) інший із подружжя не вступив у новий шлюб.
  • Шлюб вважається поновленим не з моменту його відновлення, а з моменту укладення (відновлення шлюбу має зворотну силу).

21.Момент припинення шлюбу при його розірванні. Право на повторний шлюб

Моменту
припинення шлюбу у разі його розірвання
має дуже важливе правове значення,
оскільки саме з цього часу між подружжям
припиняються особисті та майнові
правовідносини, що виникають від дня
державної реєстрації шлюбу в органі
РАЦСу.

У
ст. 114 СК цей момент визначено з урахуванням
існуючого порядку розірвання шлюбу
(органом РАЦСу чи судом).

Згідно з нею у разі розірвання шлюбу
органом РАЦСу
моментом його припинення є день винесення
ним відповідної постанови.


Уявляється, що порядок і форма її
винесення мають бути визначені у ході
кодифікації законодавства з питань
реєстрації актів цивільного стану. При
розірванні шлюбу судом
він припиняється у день набрання чинності
судовим рішенням.


А це відбувається після спливу строку,
відведеного на його апеляційне оскарження,
який дорівнює одному місяцю.

Сімейний
кодекс не обмежує строк реєстрації
розірвання шлюбу, проведеного у судовому
порядку, в органі РАЦСу. Стаття 115
закріплює лише обов'язок колишнього
чоловіка або колишньої дружини подати
до цього органу відповідну заяву. Така
реєстрація має лише посвідчувальний
характер, закон не пов'язує з нею момент
припинення шлюбу.

Незважаючи
на те, що шлюб, який розривається за
рішенням суду, припиняється від дня
набрання ним чинності, колишнє подружжя
не має права укладати новий шлюб до
одержання в органі РАЦСу Свідоцтва про
розірвання шлюбу.

Уявляється, що обмеживши
таким чином право чоловіка і жінки на
повторний шлюб, законодавець намагався
забезпечити обов'язковість державної
реєстрації розірвання шлюбу за рішенням
суду, стимулюючи до цього колишнє
подружжя.

На
практиці можуть виникати ситуації, за
яких дружина і чоловік після розірвання
шлюбу досягають примирення і вирішують
поновити свій шлюб. Тому ст. 117 СК вперше
у вітчизняному сімейному законодавстві
передбачає умови та процесуальний
порядок здійснення цього, яке можливе,
якщо жоден з подружжя не перебував після
розлучення у повторному шлюбі.

У
ч. 2 ст. 25 СК України сказано, що жінка та
чоловік мають право на повторний шлюб
лише після припинення попереднього
шлюбу.

У
116 статті вказано, що особа має
право на повторний шлюб після розірвання
шлюбу та одержання свідоцтва про
розірвання шлюбу
.
Вбачається, що ця норма закону є неточною.
Особа має право на повторний шлюб
незалежно від одержання свідоцтва про
розірвання попереднього шлюбу.

Таке
свідоцтво має обліковий характер, у той
час як право на шлюб має будь-яка дієздатна
особа, яка не перебуває у зареєстрованому
шлюбі. Право на шлюб — це елемент сімейної
правоздатності особи, і це право не може
залежати від факту одержання чи
неодержання свідоцтва про розірвання
шлюбу. Право на повторний шлюб виникає
відразу після розірвання попереднього
шлюбу.

При одержанні ж свідоцтва виникає
можливість реалізації права на шлюб,
тобто реєстрації шлюбу органом РАЦС.

22.Поновлення шлюбу в разі з’явлення одного з поружжя, оголошенного померлим або визнаного безвісно відсутнім

У
118 статті Сімейного Кодексу закріплено
можливість поновлення шлюбу особи, яка
була оголошена померлою або визнана
безвісно відсутньою. Слід зазначити,
що в ст. 118 СК закріплено різні підстави
припинення шлюбу.

Так, у разі оголошення
особи померлою шлюб припиняється на
підстави ст. 104 СК (дивись коментар до
ст. 104 СК). У разі, якщо особа була визнана
безвісно відсутньою, припинення шлюбу
відбувається на підставі ст. 107 СК (дивись
коментар до ст. 107 СК).

Тому і процедура
і наслідки припинення шлюбу будуть
різні.

Для
поновлення шлюбу особи, яка була оголошена
померлою і з'явилася, необхідно провести
певну процедуру, а саме
:
1) необхідно скасувати відповідне рішення
суду про оголошення особи померлою
(процедура відбувається на підставі
ст.

250 ЦПК); 2) анулювати актовий запис
про смерть. Шлюб поновлюється лише за
умови, якщо: 1) ніхто з колишнього подружжя
не перебуває у повторному шлюбі; 2) обидва
з колишнього подружжя висловили письмову
згоду на поновлення шлюбних відносин.

У
тому випадку, якщо шлюб було припинено
шляхом його розірвання на підставі п.
1 ч. 1 ст. 107 СК його можливо поновити за
умови, що: 1) рішення суду про визнання
особи безвісно відсутньою скасоване;
2) державний орган реєстрації актів
цивільного стану анулював актовий запис
про розірвання шлюбу; 3) обидва з колишнього
подружжя висловили письмову згоду на
поновлення шлюбних відносин.

  • Таким
    чином, шлюб з особою, яка була оголошена
    померлою, відновлюється, якщо мають
    місце наступні обставини:

  • рішення
    суду про оголошення особи померлою
    скасоване судом за заявою особи, яка
    була оголошена померлою, або іншої
    заінтересованої особи;

  • на
    підставі рішення суду державним органом
    РАЦС анульовано актовий запис про смерть
    особи;

  • ніхто
    із подружжя не зареєстрував повторний
    шлюб.

Поновлення
шлюбу в цих випадках відбувається
автоматично. Подання спільної заяви
подружжя не вимагається. Це пояснюється
тим, що після анулювання актового запису
про смерть особи, яка була визнана
померлою, у юридичному плані вважається,
що людина є живою. Відповідно, вона має
сімейні права, аналогічні тим, які вона
мала за життя.

Якщо
за час відсутності такої особи наміри
дружини або чоловіка щодо збереження
шлюбу змінилися і сторони або одна з
них не бажають надалі проживати однією
сім'єю, то шлюб між ними може бути
розірваний на загальних підставах.

Стаття 102. Розірвання шлюбного договору

Стаття 102. Розірвання шлюбного договору
1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути

розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення,

зокрема в разі неможливості його виконання.
Стаття 103. Визнання шлюбного договору недійсним
1. Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої

Читайте также:  Як зняти арешт з іпотечної квартири: покрокова інструкція від адвоката

  • особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути
  • визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених
  • Цивільним кодексом України ( 435-15 ).

Глава 11
ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ
Стаття 104. Підстави припинення шлюбу
1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або

  1. оголошення його померлим.
  2. 3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням
  3. суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився

2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

внаслідок його смерті.
4. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання

шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився

внаслідок його розірвання.
Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною

  • заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них
  • відповідно до статті 107 цього Кодексу.
  • { Частина перша статті 105 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )

від 22.12.2006 }
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною

заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109

цього Кодексу.
3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом

одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті

110 цього Кодексу.
Стаття 106. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації

  1. актів цивільного стану за заявою подружжя, яке
  2. не має дітей
  3. державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання
  4. шлюбу.
    Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто
  5. подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації
  6. актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або
  7. прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
  8. { Частину першу статті 106 доповнено абзацом згідно із Законом

1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу

N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }

2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає

  • актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від
  • дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
  • { Частина друга статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законом

Розірвання шлюбу: як правильно оформити розлучення | БІЗНЕС

Розірвання шлюбу, відповідно до ст. 49 Цивільногго кодексу підлягає державній реєстрації та є актом цивільного стану, який вноситься до Державного реєстру актів цивільного стану. Існує декілька способів розірвати шлюб. Вибір конкретного залежить від обставин, таких як наявність дітей та спору між подружжям про те, хто буде піклуватись про дитину.

Розлучення через РАЦС

Подружжя, яке не має дітей, має право подати до РАЦС заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву, то її, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Строк розгляду такої заяви — 1 місяць (ст. 106 Сімейного кодексу).

Розлучення із поданням заяви до суду

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Строк розгляду заяви судом — 1 місяць (ст. 109 СК). Після цього суд направляє рішення до РАЦС для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. При цьому датою розірвання шлюбу буде вважатись дата набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Подання такої заяви у 2019 році коштує 768,4 грн.

Розлучення через подання позову до суду

Один із подружжя може подати до суду позов про розірвання шлюбу, але не під час вагітності дружини або одного року після народження дитини. Виключення становлять випадки, коли один із подружжя кримінальне правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини або якщо батьківство буде визнане іншою особою.

Подання такої заяви у 2019 році коштує 768,4 грн.

Розірвання шлюбу, відповідно до ст. 295 ЦК, є підставою для зміни прізвища. Проте за бажанням особа може і не змінювати прізвище. Окрема процедура при розлученні — поділ майна, проте подружжя можуть її уникнути, якщо між ними немає спору з цього приводу.

Знайти юриста, який складе позовну заяву і допоможе зібрати пакет всіх необхідних документів можна в новому сервісі від компанії ЛІГА:ЗАКОН — Національному професійному юридичному каталозі Liga:BOOK!

Яке майно вважається спільним?

Майно, набуте подружжям у шлюбі, відповідно до ст. 368 ЦК, є їхньою спільною сумісною власністю, тобто без виділення часток власності кожного з подружжя.

При цьому, майно вважається спільним незалежно від того, що один з подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (ст. 60 СК).

  • Так, спільним майном подружжя вважаються:
  • — заробітна плата;
  • — пенсія;
  • — стипендія;
  • — гонорар;
  • — виграш;
  • — гроші одержані від договору, який в інтересах сім'ї підписав один з подружжя та інше будь-яке майно.
  • Не вважається спільним тільки те майно, яке один з подружжя набув у спадщину, або за договором дарування, або речі індивідуального користування.
  • Як відбувається поділ майна при розлученні?

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, проте вже колишні дружина та чоловік мають право на його поділ (ст. 67 СК).

При розлученні, відповідно до ст. 69 СК, майно ділиться за взаємною згодою, а договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, цей спір може бути вирішений судом.

Судовий збір за подання такої заяви складає 1% від ціни позову, але не менше 768,4 та не більше 5763 грн (у 2019 році).

При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Так, відповідно до ст.

70 СК, частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

За замовчуванням, згідно з ч. 2 ст. 370 ЦК, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено шлюбним договором або домовленістю між ними.

Якщо річ неподільна, наприклад, це автомобіль, один із співвласників має право на грошову компенсацію своєї частки іншим з подружжя (ст. 364 ЦК).

Проте таке правило працює тільки за умови обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації. Це, відповідно до ст.

71 СК стосується такої власності, як житлові будинки, квартири, земельні ділянки, а також, відповідно до позиції ВСУ у рішенні від 18.01.2017 по справі № 6-2565цс16, й автомобілі.

Cудові рішення за цією тематикою ви можете знайти у системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ в VERDICTUM можна за посиланням.

Так, неподільні речі дістаються одному з подружжя, при цьому другий отримає від нього грошову компенсацію своєї частки цього майна. Суд приймає рішення про присудження грошової компенсації лише після попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

  1. Строк, протягом якого можна подати позов про поділ майна спільної сумісної власності подружжя — 3 роки з дня розірвання шлюбу.
  2. Раніше ми писали про те, як ділиться майно осіб, які проживали в цивільному шлюбі: роз'яснення Великої Палати ВС.
  3. Утримання та аліменти

За домовленістю між подружжям утримання надається у грошові або натуральній формі, сплачується щомісячно. Аліменти присуджуються за рішенням суду, або ж сторони можуть укласти нотаріально посвідчений договір про надання утримання.

Розмір виплат залежить від розміру доходу другого з подружжя або ж у твердій грошовій сумі. Законом визначено перелік видів доходів, які враховуються при призначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків та інших осіб.

  • Особа має право на утримання (аліменти) у випадках, перелічених у ст. 76, 84, 86, 88 СК:
  • — якщо один з подружжя до припинення шлюбу мав право на утримання або став непрацездатним протягом року від дня розірвання шлюбу;
  • — якщо колишня жінка або чоловік стали особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, а така інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу;
  • — якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років;
  • — якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду;
  • — якщо є один з подружжя працездатним, але потребує матеріальної допомоги і колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом);

— колишня дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право на аліменти припиняється, в разі припинення вагітності, в разі народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини і виключення відомостей про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини.

  1. — колишній чоловік має право на утримання від дружини до досягнення дитиною трьох років (а якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина — до досягнення дитиною шести років), якщо їхня спільна дитина проживає з чоловіком (право припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.);
  2. — якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
  3. Той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом, — не мають права на утримання.
  4. Читайте також:
  5. — Коли «особисті» справи ховають бізнес: хто з подружжя і як може розпоряджатись корпоративними правами
  6. — Суд може визнати факт батьківства у випадку ухилення від проведення генетичної експертизи
Читайте также:  Обжалование решений налоговой - услуги адвоката

Визнання шлюбу недійсним: підстави, порядок та правові наслідки

Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім’ї.

Відповідно до Сімейного кодексу України  (далі – СК) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

     Обов’язковою умовою реєстрації шлюбу є вільно і незалежно висловлене взаємне волевиявлення осіб, що одружуються, яке підтверджує їх намір створити сім’ю на підставі укладення шлюбу. Недотримання цієї умови тягне недійсність шлюбу.

    Недійсність шлюбу— це правова санкція, яка застосовується до подружжя внаслідок порушення ними встановлених законом умов укладення шлюбу і яка передбачає втрату таким шлюбом правової сили.

     Для визнання шлюбу недійсним необхідна наявність вади волі сторін при його реєстрації. Під вадою волі в сімейному праві розуміють відсутність добровільної згоди на одруження, реєстрація шлюбу під примусом, під впливом обману, омани внаслідок неможливості через свій стан у момент укладення шлюбу усвідомлювати свої дії та керувати ними. Розглянемо їх детальніше:

    Укладення шлюбу під примусом має місце, коли згода на укладення була виражена однією з сторін під впливом фізичного та психічного насильства чи під загрозою його застосування. Причому примушення до одруження може виходити від одного з майбутнього подружжя чи від третіх осіб, що діють в його чи в своїх власних інтересах.

   Обман — це навмисне введення в оману особи, що одружується. Прикладом обману може слугувати не тільки повідомлення майбутньому чоловіку чи дружині свідомо хибних відомостей, а й свідоме замовчування деяких фактів, що мають істотне значення при укладенні шлюбу.

   Омана — це помилкове уявлення особи, що одружується, щодо певних обставин укладення шлюбу. Омана може сформуватися під впливом різних причин, можливо, навіть таких, що не залежать від майбутнього чоловіка і дружини чи дій третіх осіб. Помилкове уявлення особи, введеної в оману, може виникати як щодо особистості іншого з подружжя, так і щодо юридичної значущості укладення шлюбу.

     Перелік підстав недійсності шлюбу визначений у законодавстві  та має вичерпний характер. СК поділяє всі шлюби, укладені з порушенням вимог закону, на три категорії.

      Перша категорія — це так звані абсолютно недійсні шлюби.

 До цієї категорії відносяться шлюби, які порушують три засади шлюбу: одношлюбність (шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі),  дієздатність осіб, які бажають укласти шлюб (шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною) і відсутність між ними близького споріднення (шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою).

 Такий шлюб не потребує визнання його недійсним в судовому порядку із наведенням якихось доказів, тому орган реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний анулювати актовий запис про такий шлюб лише за заявою заінтересованої особи.

Якщо ж шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу.

     Друга категорія — шлюби, які визнаються недійсними судом  на тій підставі, що шлюб є фіктивним  ( якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя) або шлюб було зареєстровано без вільної взаємної згоди жінки чи чоловіка (згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства). Для визнання в таких випадках шлюбу недійсним необхідно подати відповідні докази, як то документальне підтвердження постійно роздільного проживання, пояснення свідків, довідки медично-лікувальних установ про стан психічного здоров’я одного з подружжя, висновки експертів тощо.  Шлюб не може бути визнаний недійним лише в тому разі, якщо на момент розгляду справи судом відпали ті обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.

  •         Третя категорія —шлюби, які можуть бути визнані судом недійсними за наявності порушень визначених законодавством у таких випадках:
  • – якщо він зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною без права, наданого на це попереднім рішенням суду;
  • – якщо він зареєстрований між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком, племінником та племінницею;
  • – якщо він зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  • – якщо він зареєстрований з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

      В таких випадках важлива роль належить власне судові, оскільки він наділений правом  самостійно визначити визнати йому шлюб недійсним або відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, вирішуючи справу, суд повинен взяти до уваги, наскільки таким шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість  спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

У будь-якому разі шлюб за наявності перерахованих підстав не може бути визнаний недійсним, якщо в пари усиновлювач–усиновитель, двоюрідний брат–двоюрідна сестра, тітка/дядько-племінник/племінниця дружина вагітна або є дитина.

  Для подружжя ж, один з яких на момент укладання шлюбу не досяг шлюбного віку, рятівною є ще і умова досягнення таким подружжям шлюбного віку або надання йому права на шлюб.

      На позов про визнання шлюбу недійсним не поширюється строк позовної давності. Отже, ці позови можуть подаватися до суду у будь-який час упродовж існування «шлюбу». Не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним його розірвання, смерть дружини або чоловіка.

Якщо ж шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред’явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу, тобто якщо судом винесено рішення про розірвання шлюбу, позов про визнання цього шлюбу недійсним підлягає розгляду лише при скасуванні вказаного рішення, оскільки, приймаючи його, суд виходив з факту дійсності шлюбу.

    Наприклад, подружжя прожили 20 років в шлюбі,  потім розірвали його і розділили майно.

  Через два роки  чоловік  довідався, що його колишня дружина вступила з ним до шлюбу, не розірвавши попереднього, а значить, знаходилась з ним у недійсному шлюбі, отже перед тим, як пред’явити позов про визнання його шлюбу з колишньою дружиною  недійсним, підлягає скасуванню в порядку нагляду рішення суду про розлучення і розподіл майна.

      Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали, вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі. У подружжя не виникає жодних особистих та майнових прав, що випливають із шлюбу.

Так, не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти, права на частину спільного майна тощо.

Зокрема, якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатніх підстав, і підлягає поверненню відповідно до ЦК, але не більш як за останні три роки; особа, яка поселилася у житлове приміщення не набула права на проживання у ньому і може бути виселена; особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу, вважається такою, що іменується ним без достатньої правової підстави. До майна, придбаного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, застосовуються не норми сімейного законодавства про спільну сумісну власність, а норми Цивільного кодексу України про часткову власність. Але негативні наслідки застосовуються лише до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу РАЦС.

  1.      Від визнання шлюбу недійсним треба відрізняти “неукладений” шлюб.
  2. Неукладеним вважається такий шлюб, який зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, чи зареєстрований за підробленими документами або за документами, що не належать нареченому або нареченій.
  3. Анулювання запису про такий шлюб в органі ДРАЦС проводиться за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.
  4. Неукладений шлюб не породжує жодних прав та обов’язків
Ссылка на основную публикацию