Немає змоги отримати Довідку місця проживання матері та дитини

Тема виплати допомоги важлива більшості матерям-одиначкам, адже серед них досить багато незаможних. Питання щодо того, як зробити правильний розрахунок, які документи потрібні для оформлення, який розмір у грошовому еквіваленті годиться, чи є якісь нововведення у новому році актуальні завжди.

Закон України про виплати матерям одиначкам

Держава передбачила 18 статтю Закону про «Про державну допомогу сім’ям із дітьми», де є пояснення цьому соціальному статусу в Україні.

Хто має право на допомогу:

  1. Жінки, що виховують дітей самостійно, яким ще не виповнилося 18 років;
  2. Не мають законного чоловіка. Графа, де вказуються дані про батька, зобов’язана бути не заповнена у свідоцтві про народження дітей або ж вони будуть вказані зі слів матері та внесені туди працівниками РАЦСу.
  3. У цю категорію можна віднести і мам, які зважилися на усиновлення, але при цьому не перебувають у шлюбі.
  4. Також, це матері-вдови, у яких є неповнолітні діти. Але за умови, що шлюб з батьком, який помер, не був анульований у момент його смерті.

Часто виникає питання щодо того, чи належить до категорії одинокої матері та, що проживає із батьком дитини, але в офіційному шлюбі з ним не перебуває?  Так, така жінка має право на виплату допомоги одиноким матерям.

Серед прав матерям-одиначкам належить і соцзабезпечення.  Відповідно до Закону “Про надання державної допомоги сім’ям з дітьми”, їм належить виплата матеріальної допомоги. Є ситуації, коли їм дають право на тимчасову матеріальну допомогу.

Виплати непрацюючим матерям-одиначкам і працюючим відбуваються обов’язково після того, як вони звертаються для цього до відповідної інстанції.

Немає змоги отримати Довідку місця проживання матері та дитини

Нові правила виплат матерям-одиначкам

З липня минулого року відбулися нововведення. Фінансову допомогу з боку держави будуть мати матері, якщо батько помер або ж, якщо записи про нього у свідоцтві про народження дитини немає.

Якщо дитина не досягла повноліття і навчається на денній формі, то їй належить фінансова допомога у 100% розмірі до того моменту, коли вона закінчить навчальний заклад.  Вік, коли такі виплати закінчуються — 23 роки.

Що стосується виплат матерям-одиначкам у 2021 році, то вони будуть мати грошову допомогу від держави, яка становить різницю середньомісячного сукупного прибутку і прожиткового мінімуму, розраховану на одного члена такого сімейства.

Як розрахувати допомогу матері одиночки

Питанням “Як розрахувати допомогу одинокій матері?”  задаються всі, хто зіштовхнувся з подібним, адже в наш час жінці, що опинилася у подібному становищі, складно власними зусиллями займатися вихованням дитини.

Під час оформлення всього пакету документів мама може і сама зробити розрахунок, так як він досить простий.

Для цього вираховується різниця у 100% між повним прибутком з розрахунку на одного члена родини за минулі півроку і прожитковим мінімумом, що встановлений державою дитині певного віку.  Це або до 6 років, або ж від 6 і до 18.

Що стосується перерахунку, то це автоматична процедура, для здійснення якої не варто подавати спеціальну заяву до держорганів.

Розмір виплат матерям одиначкам

За офіційними даними у нашій країні приблизно 195 тис жінок, що удостоєні такого звання. Сума виплат матерям-одиначкам в середньому — 2 500 грн.  Вона щомісячна.

Яка допомога належить працюючим і непрацюючим матерям одиначкам

Все залежить від віку дитини. Існує три категорії: рання, шкільна або ж доросла.  Важливо враховувати, що після того, як дитина досягає повноліття забезпечення грошовими пільгами триває аж до 23 років.  Але можливо це за тієї умови, що вона перебуває на денному навчанні в одному з ВУЗів, технікумів і тд.

Також, після народження дитини такі матері отримуватимуть наступні виплати:

  • соціальні виплати, які належить за вагітності.  До них відносять декретну і допомогу при пологах;
  • по догляду за дітьми, які виплачуються до 3-х років.  Вони сплачуються щомісяця;
  • мати-одиначка має одноразову дитячу допомогу за народження дитини.  ЇЇ сума дорівнює понад 10 000 грн.

Виплати непрацюючим і працюючим матерям одиначкам ідентичні і відбуваються на регулярній основі.

Немає змоги отримати Довідку місця проживання матері та дитини

Як оформити допомогу матері одиночки

 “Як отримати допомогу одинокій матері?” — це одне з перших питань у матерів-одиначок. Щоб отримувати допомогу обов’язково варто з’явитися до управління соцзахисту громадян. Знаходиться воно за місцем проживання або ж прописки.

Які документи потрібні для оформлення допомоги матері одиночки

  1. Заява.
  2. Паспорт громадянина України.
  3. Свідоцтво про народження дитини.
  4. Якщо було усиновлення дитини, то тоді постанова.

  5. Довідка, яка свідчить про те, що мати не отримує пенсійні виплати, що надаються у зв’язку з втратою годувальника;
  6. Виписка з РАГСу про те, що інформації про батька немає;
  7. Якщо ж батьківство на стадії оскарження, то окрема постанова суду;
  8. Документація, яка служить у якості підтвердження того, що мати і дитина проживають на території одного житла, а не нарізно.

Як довго виплачується допомога матерям-одиначкам

Виплати відбуваються щомісяця до моменту, коли дитині виповнюється 18 років.  Якщо ж вона продовжує навчання на денній формі у вищих навчальних закладах, то тоді до 23 років включно. Напрям навчання не має значення: гуманітарне або математичне.

У яких випадках припиняється виплата допомоги

Отримання виплат на дитину припиняється в таких випадках, коли:

  1. Вона влаштовується на постійну або ж тимчасову роботу.
  2. Помирає вона або ж той, хто отримував допомогу.
  3. Якщо мати позбавлена ​​батьківських прав і опікою дитини займається держава.
  4. Якщо дитина виходить заміж/одружується до того, як їй виповниться 18 років.
  5. Якщо тимчасово опікою дитини в руках держави.
  6. Якщо усиновлення скасовується.
  7. Якщо дитині, якій не виповнилося 18 років, була надана повна працездатність.

Серед клієнтів SOS CREDIT багато самотніх матерів, тому якщо вам знадобляться гроші — подавайте заявку.

У нас цілодобовий сервіс і отримати кредит на картку можна відразу ж —  як тільки у цьому виникла необхідність.

У SOS CREDIT дійсно вигідні умови співпраці: без поручителів, без застави, віддалено, цілодобово і без зайвих документів. Допоможемо, щоб ваша дитина була ситою, одягненою та взутою, аби вона мала все необхідне!

3412 переглядів

Розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини

Суботній випуск щотижневої передачі «Право знати» на Українському радіо.Херсон, який вийшов у ефір 05 грудня, заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко присвятила питанням розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини.

Немає змоги отримати Довідку місця проживання матері та дитини

Завантажити аудіозапис радіоефіру

https://www.legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/pravo-znaty-05-12-20.mp3

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України (далі – СК) місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

Згідно з чинним законодавством, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Варто знати, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі ж звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

  • Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
  • Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
  • Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
  • Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Читайте также:  Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

Вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування

Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм.

Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні документи:

  • заяву;
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
  1. Під час розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов’язків матері та батька щодо дитини.
  2. Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за встановленою формою, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.
  3. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
  4. Рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним з батьків  є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.

Розгляд судами спорів про визначення місця проживання дитини

  • Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого з батьків).
  • Позови, про визначення місця проживання дитини пред’являються в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.
  • При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
  • Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
  • Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Якщо потребуєте правової консультації – телефонуйте Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України)

Особливості виїзду дитини за кордон

Маєте борги перед своєю дитиною понад 4 місяці?

В такому разі Ви не зможете впливати на рішення щодо виїзду дитини за кордон.

За законодавством України дитина, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України, тільки за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників (в їхньому супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними).

Така згода потребує нотаріального оформлення та залежить від того, хто буде супроводжувати дитину в подорожі.

Якщо дитина виїжджає з країни в супроводі одного з батьків, потрібна нотаріально посвідчена згода іншого з батьків; якщо ж дитина виїжджає з країни в супроводі інших осіб — нотаріально посвідчена згода і батька, і матері.

Однак, безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну на строк до 1 місяця і більше може один із батьків, який проживає з дитиною, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці (для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців).

На кордоні потрібно пред’явити довідку,

видану органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем, про наявність заборгованості із сплати аліментів (у разі коли сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за 4 або 3 місяців).

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, додатково необхідно буде пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

В яких ще випадках можливий виїзд з дитиною за кордон у супроводі одного з батьків без нотаріально засвідченої заяви про згоду іншого з батьків?

Розповідаємо

  • Така поїздка також можлива у разі якщо:
  • — судом наданий дозвіл на виїзд дитини без згоди а супроводу другого з батьків;
  • — другий з батьків помер/ позбавлений батьківських прав/ визнаний судом недієздатним чи безвісно відсутнім;
  • — дитина виїжджає у супроводі одинокої матері;
  • — другий з батьків є іноземцем чи особою без громадянства;
  • — дитина тимчасово виїжджає на лікування на строк до 1 місяця;
  • — дитина вибуває на постійне місце проживання чи взята на постійний консульський облік у дипломатичному представництві України за кордоном;
  • — дитина виїжджає на строк до 1 місяця (у разі визнченого місця проживання дитини з тим із батьків, який супроводжує дитину).
Читайте также:  Алименты на содержание отца (матери) - обязанность ребенка

Усі підстави повинні бути документально підтверджені.

Так, при виїзді з дитиною за кордон необхідно мати:

  1. — свідоцтва про смерть другого з батьків;
  2. — рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
  3. — рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  4. — рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  5. — рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
  6. — довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
  7. — свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого апостилем, а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України;
  8. — рішення суду або органу опіки та піклування ради об’єднаної територіальної громади або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.

Батьки ж, які вчасно сплачують аліменти можуть виїхати за кордон з дитиною на строк передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду.

Для цього Вам слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає.

Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли Ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

За скороченою процедурою (в порядку наказного провадження) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Тож при виїзді з України прикордонникам необхідно пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Важливо!!!

Памятайте, що повернутися в Україну необхідно до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

Оскільки за умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність — штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн).

Також, Ви втратите право виїзду з дитиною за кордон на 1 рік (крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків).

Немає змоги отримати Довідку місця проживання матері та дитини

Реєстрація місця проживання

З 4 квітня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.

2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», що встановлює нові правила реєстрації місця проживання громадян.

Функцію з реєстрації місця проживання передано до виконавчих органів територіальних громад, відтак підрозділи міграційної служби припинили здійснення реєстрації місця проживання.

На цій сторінці зібрано відповіді на найбільш поширені запитання журналістів та громадян стосовно нововведень.

Куди слід звертатися для того, щоб зареєструвати місце проживання?

Для реєстрації місця проживання слід звернутися до органів реєстрації, пошук яких можна здійснити за допомогою сервісу «ОРГАНИ РЕЄСТРАЦІЇ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ».

Чому Уряд вирішив змінити правила реєстрації громадян?

В кінці минулого року (10 грудня 2015 року) Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» № 888-VIII, яким функції з реєстрації місця проживання громадян делеговані органам місцевого самоврядування (раніше цю функцію здійснювала Державна міграційна служба). Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 розроблена на виконання цього закону,  Закону  України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і визначає порядок реєстрації, виходячи з нових вимог.

Що в зв'язку з цим змінилося в порядку?

Головне нововведення — всі функції з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання тепер знаходяться в руках органів місцевого самоврядування. Що стосується процедур, вони особливих змін не зазнали.

Органами реєстрації закон визначає виконавчі органи сільських, селищних або міських рад. Або, в разі, якщо такі органи не створені, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова.

Чи потрібно реєструвати місце проживання у разі короткострокових поїздок в інші регіони?

Місцем постійного проживання закон вважає адресу, за якою людина проживає більше шести місяців на рік. Тобто, якщо хтось виїжджає з дому на місяць, два або більше, але потім повертається, йому не потрібно ніде реєструватися.

Реєстрація місця проживання — це те ж саме, що і відома з радянських часів прописка?

Між цими процедурами є принципова різниця. Радянська прописка носила дозвільний характер. Тобто виконувала функцію закріплення населення за певною адміністративною одиницею через систему територіальних лімітів. Прописка дозволяла вселення та проживання додаткових мешканців, без врахування житлової площі, лише виключно стосовно близьких родичів.

Рішенням Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року адміністративно-дозвільний інститут прописки було скасовано. Тому, при реєстрації місця проживання не існує будь-яких обмежень щодо необхідних санітарних норм житлової площі та щодо кількості зареєстрованих осіб в одному житловому приміщенні.

Людина сама вибирає собі місце проживання і тільки ставить державу про це до відома. Ніяких повноважень, що обмежують право на вільний вибір місця проживання, у держави немає. І до майнових прав реєстрація взагалі ніякого відношення не має.

Які документи потрібні для того, щоб оформити реєстрацію?

Як і раніше, громадянин повинен подати:

  • Документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Це може бути паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
    • Якщо реєструється дитина, яка не досягла 16 років, то подається свідоцтво про народження;
  • Квитанцію про сплату адміністративного збору (за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:
    • у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації — в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;
    • у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну — в розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати.
    • У разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання);
  • Документи, що підтверджують право особи на проживання в даному приміщенні. Це можуть бути документи на право власності, рішення суду про надання права на користування житловим приміщенням, договір оренди або інші документи. У разі якщо таких документів немає, реєстрація може здійснюватися тільки за згодою власника житла (якщо власників кілька — за згодою всіх власників);
  • Військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Читайте также:  Тендерна документація: складаємо правильно, щоб уникнути проблем

Крім того, при реєстрації громадянину необхідно написати заяву у встановленій Кабінетом міністрів формі.

Скільки часу дається людині, яка переїхала на нове місце для того, щоб зареєструватися?

Відповідно до законодавства, особі, яка знялася з реєстрації в одному місці дається тридцять календарних днів на те, щоб зареєструватися в іншому. Ця норма нова. Раніше було — 10 днів.

Яка відповідальність передбачена за порушення терміну?

У цьому випадку, відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, при зверненні фізичної особи для реєстрації місця проживання складається адміністративний протокол.

Раніше в такому випадку накладався штраф у розмірі від 17 до 51 гривні. Відповідно до нового порядку громадянину, який порушив термін реєстрації вперше, загрожує попередження. Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року, то тоді вже накладається штраф.

Скільки часу займає процес зняття з реєстрації і реєстрації на новому місці?

Як і раніше, існує можливість реєстрації з одночасним зняттям з реєстрації за попередньою адресою.

Тобто, при переїзді взагалі не потрібно зніматися з реєстрації. Достатньо звернутися до відповідного органу за новим місцем проживання і подати заяву на реєстрацію. І там зроблять обидві операції — знімуть з реєстрації за попереднім місцем проживання і зареєструють за новим. А місцевий орган влади за попереднім місцем проживання буде повідомлено про те, що дана особа там більше не проживає.

Що стосується тривалості самих процедур, то закон чітко встановлює, що всі формальності повинні відбуватися в день звернення.

Працівник органу реєстрації в день звернення особи або його представника або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, установи соціального обслуговування і соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, керуючого багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення:

  • приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації місця проживання;
  • вносить відомості про реєстрацію місця проживання в документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування — в разі реєстрації місця перебування).

У разі подання документів особами через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, установи соціального обслуговування і соціального захисту, посадова особа виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, керуючого багатоквартирного будинки, датою реєстрації місця проживання / перебування є дата отримання органом реєстрації відповідних документів.

Чи може власник житла самостійно зняти з реєстрації осіб, які зареєстровані у цьому житловому приміщенні?

Це залежить від того, на яких підставах ці люди там проживають (зареєстровані). Якщо існує, наприклад, рішення суду, що дає право комусь жити в певному приміщенні, то право на проживання зберігається то тих пір, поки це рішення є чинним.

Якщо люди зареєстровані в приміщенні на основі договору оренди, то, відповідно, право на реєстрацію зберігається за ними до закінчення терміну договору. Після цього власник житла може їх зняти з реєстрації місця проживання. А також, до закінчення терміну дії договору, за рішенням судових органів.

Якщо реєстрація здійснювалася на підставі згоди власника житла, зняття з реєстрації без згоди особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення або про зняття з реєстрації місця проживання.

Люди, які тривалий час не проживають за місцем своєї реєстрації, повинні інформувати про це державу?

Такий обов'язок існує для деяких категорій громадян.

Особи, які мають невиконані боргові зобов'язання, накладені на них в адміністративному порядку або судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь в судовому процесі в будь-якій якості, повинні, в разі, якщо вони більше місяця не проживають там, де вони зареєстровані, письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Як відбувається реєстрація дітей?

  • Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
  • Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
  • У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування.
  • Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Як реєструються новонароджені діти?

  1. На те, щоб виконати цю формальність, батькам дається три місяці з дня народження дитини.

  2. За бажанням батьків, документи для реєстрації місця проживання новонародженої можуть бути подані до органів РАГС одночасно з державною реєстрацією народження дитини.

  3. Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Яким чином інформація про місце реєстрації вноситься до паспорта?

Сьогодні в Україні існують два види паспортів громадянина України. Частина громадян, як і раніше, користуються старими паспортами у формі книжечки. У такий паспорт ставиться штамп із зазначенням адреси.

З початку 2016 року в Україні почали вже видавати сучасні паспорта у вигляді ID-карт. Сьогодні їх отримують громадяни, яким виповнилося 14 років, в порядку обміну паспорта зразка 1994 року, у тому числі — за бажанням власника паспорта-книжечки. Детальніше про оформлення паспорта. Інформація про місце проживання заноситься на електронниний чіп, вмонтований в такий паспорт.

Чи всі місцеві громади вже мають обладнання, яке дозволяє здійснювати запис інформації про місце проживання на нові паспорти?

Якщо людині видали такий паспорт, то значить в місцевому районному підрозділі міграційної служби вже є необхідне обладнання. Тому навіть, якщо, наприклад, в селі, де проживає громадянин, такого обладнання немає, то воно є в райцентрі. Він може взяти в місцевому органі влади довідку про місце проживання, і в районі йому на підставі цієї довідки занесуть потрібну інформацію на чіп.

Зараз в Україні перейменовується велика кількість населених пунктів і вулиць. Відповідно, у багатьох громадян змінюються адреси. Вони всі повинні подбати про те, щоб проставити в паспортах нові штампи?

Тільки за бажанням. Якщо громадянин хоче або йому це для чогось потрібно, він може звернутися до відповідного органу та змінити інформацію в паспорті. Це робиться безкоштовно.

Ссылка на основную публикацию