Обовьязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

Статтею 51 Конституції України закріплено обов’язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Проте, трапляються у житті ситуації, коли уже повнолітні дочка, син потребують фінансової допомоги своїх батьків, адже їх матеріальна підтримка може бути єдиним засобом існування для дітей.

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей знайшов своє відображення  у Сімейному кодексі України.

Які ж підстави виникнення у батьків обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які шляхи його виконання та як визначається розмір матеріальної допомоги дітям?

На усі ці питання надала відповіді заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко у черговому випуску щотижневої передачі «Право знати» на Українському радіо.Херсон.

Обовьязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

Завантажити аудіозапис радіоефіру або переглянути/прослухати на Yotube

https://www.legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/pravo-znaty-15-02-2021.mp3

Главою 16 Сімейного кодексу України (СК України) визначено обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та виконання цього обов’язку

Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу у випадках:

  • якщо діти є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

При цьому отримання повнолітнім непрацездатним дочкою/сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги;

  • якщо діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними 23 років.

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують  навчатися  після досягнення повноліття (незалежно від форми  навчання),  виникає  за   обов’язкової   сукупності   таких юридичних фактів:  досягнення дочкою,  сином віку,  який перевищує 18,  але є меншим 23 років;  продовження ними навчання;  потреба у  зв’язку  з  цим  у  матеріальній  допомозі;  наявність  у  батьків можливості надавати таку допомогу (пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.  При цьому стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, припиняються у зв’язку з закінченням навчання чи відрахуванням з навчального закладу, але не у зв’язку з канікулами.

Способи стягнення аліментів на повнолітню дитину:

  • у добровільному порядку;
  • у судовому порядку.

 Стягнення аліментів у добровільному порядку:

  • за усною домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;
  • батьки мають право укласти письмовий та нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Сімейним кодексом України.Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса;
  • один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Стягнення аліментів у судовому порядку:

суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  • інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на повнолітню дитину

  • Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
  • Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
  • При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
  • Частиною 1 статті 200 СК України визначено, щосуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, Верховний суд України своєму рішенні №569/8960/17 дійшов висновку, що положення частини 2 статті 182 СК України не застосовуються до визначення розміру аліментів на повнолітніх дітей, оскільки мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку чи сина цією статтею не встановлений.

Час, з якого присуджуються аліменти

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Зміна розміру аліментів

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

 Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Народна мудрість каже, що турбота батьків та дітей одне про одного – запорука щасливої та міцної родини.

Бережімо наші сім’ї! Гроші не замінять тепла і підтримки рідних людей, але іноді трапляються ситуації, коли без матеріальної підтримки просто не можна вижити.

Доречно згадати вислів видатного ірландського драматурга Оскара Уайльда: «Найкращий спосіб зробити дитину хорошою – це зробити її щасливою».

Якщо потребуєте правової консультації – телефонуйте Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України)

Обов’язок батька, матері утримувати повнолітніх дітей

Стаття 198. Підстави виникнення обов’язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина

1. Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Стаття 199. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

  1.  Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

  2.  Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

  1. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

  • Сімейний кодекс України
  • Сімейне законодавство покладає на батька, матір обов’язок утримувати не лише неповнолітніх, а й повнолітніх дочку, сина.
Читайте также:  What documents are needed for divorce?

Так, відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Повноліття настає з досягненням особою 18-річного віку. Непрацездатними вважаються інваліди І, II, III груп. При цьому не має значення, коли настала непрацездатність — до досягнення повноліття або в будь-який інший час. Отже, для утримання батьками повнолітніх дочки, сина необхідні такі підстави:

  1.  повнолітні син, дочка повинні мати статус непрацездатного;

  2.  повнолітні непрацездатні син, дочка потребують матеріальної допомоги.

  1. Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу
  2. Стаття 199 СК України встановлює обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
  3. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
  4. Підставами утримання батьками повнолітніх дітей у цьому випадку є:
  •  навчання дитини;
  •  недосягнення дитиною встановленого віку — 23 років;
  •  потреба дитини у наданні їй матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням.

Виконання обов’язку батьків утримувати повнолітніх сина, дочку залежить від їх спроможності надавати матеріальну допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов’язку буде неможливим.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Право сина, дочки на утримання батьком, матір’ю припиняється у разі припинення навчання.

Утримання батьками повнолітнього сина, дочки може здійснюватися з ініціативи платника відповідно до вимог ст. 187 СК України шляхом укладення договору між батьками за правилами ст. 189 СК України, договору про передачу права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України).

За рішенням суду аліменти на повнолітніх сина, дочку присуджуються від дня пред’явлення позову

Зміна розміру аліментів може бути здійснена відповідно до вимог ст. 192 СК України.

Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначає суд у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

При цьому суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Підлягають врахуванню також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи. Суд обов’язково бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Згідно з правилом ст.

182 СК України, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст
  • Довідник: Справи про стягнення аліментів на повнолітніх дітей
  • Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на повнолітнього сина (дочку)
  • Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на повнолітнього, який продовжує навчання

Правова консультація щодо підстав та порядку стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання — Полтавський юридичний інститут

  • Підстави та порядок стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка  продовжує навчання
  • Розпочинається вступна компанія, і перед батьками постає питання не тільки про вступ дитини до закладу освіти, а й питання оплати вартості навчання у освітньому закладі. 
  • У зв’язку із цим актуальним є питання стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з продовженням навчання. 

Стаття 199 Сімейного кодексу України (далі – СК України) містить норму, відповідно до якої якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1 ст. 199 СК України).

  1. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 
  2. 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 
  3. 2) продовження ними навчання; 
  4. 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 

4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»). 

Аліменти на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, можуть виплачуватись добровільно, а також стягуватися примусово на підставі рішення суду.

У разі добровільної виплати аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину (ч. ч. 1-3 ст. 187 СК України).

Крім того, відповідно до ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За відсутності домовленості між батьками про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з навчанням, аліменти можуть бути стягнуті на підставі рішення суду.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин (ч. 1 ст. 182 СК України):

  • 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  • 4) інші обставини, що мають істотне значення.
  • При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
  • Варто звернути увагу на такі важливі аспекти:
  • право на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з навчанням припиняється у разі припинення навчання (ч. 2 ст. 199 СК України).  Разом з тим поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку, дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів;
  • рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років;
Читайте также:  Зу про виконавче провадження з коментарями

3) стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.

Слід також звернути увагу на практику Верховного Суду у цій категорії справ, який сформулював наступні правові висновки: 

1) при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов’язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов’язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред’явлення позову (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16 (провадження № 61-1343св18);

2) той факт, що під час канікул син не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить у період навчання.

За змістом статті 199 СК України законодавець визначив обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчального закладу (постанова Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 346/103/17 (провадження № 61-20178св18);

3) аліменти стягуються судом саме на час навчання, тривалість якого може змінюватися (зокрема у випадку відрахування з ВНЗ чи інших підстав) та буде контролюватися в межах процедури виконавчого провадження, а встановлений судом період стягнення аліментів до 23-річчя дитини, є преклюзивним та має на меті захист прав відповідача у випадку продовження навчання дитини після досягнення нею вказаного віку (постанова Верховного Суду від 08.02.18 у справі № 205/1302/16-ц). 

  1. Консультацію підготувалаасистент кафедри цивільного, господарського і фінансового права
  2. Полтавського юридичного інституту, кандидат юридичних наук 
  3. Губанова Ольга Валеріївна

Стягнення аліментів. Обов’язок батьків утримувати своїх дітей та його виконання. | Львівський Юридичний Центр

Обов’язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов’язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Такий обов’язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках – і своїх повнолітніх дітей.

Варто зазначити, що отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.

Також від обов’язку щодо утримання дитини не звільняється особа, яка позбавлена батьківських прав.

Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.

  • Виконання батьками обов’язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі.
  • Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч.2 ст. 184 того ж Кодексу. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
  • За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом. Позовна заява може подаватись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, з дотримання вимог ст.ст. 118-120 ЦПК України. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. За минулий час аліменти можуть бути присуджені, якщо позивач доведе, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері/батька дитини, або ж у твердій грошовій сумі. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує:

  1. стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  2. стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  4. інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері/батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся в суд з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімуму для дітей відповідного віку встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України».

Варто зазначити, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

У випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру то дитині призначається, відповідно до закону, державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України “Про виконавче провадження”, він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Рішення про стягнення аліментів допускаються судом до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. У випадку незгоди з судовим рішенням (наприклад, стосовно розміру аліментів) особа має право оскаржити таке рішення в апеляційному, а згодом і в касаційному порядку.

Читайте также:  Surrogacy. legal aspects in ukraine

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Слід також пам’ятати, що сплата аліментів не звільняє того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також того з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому такі визначаються судом у твердій грошовій сумі.

Порядок стягнення аліментів регулюється Сімейним Кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”.

Слід пам’ятати, що злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, винні особи притягаються до кримінальної відповідальності за ст. 164 Кримінального Кодексу України.

Окремої уваги заслуговує питання щодо стягнення аліментів на повнолітніх дітей.

 1) Відповідно до ст. 198 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку/сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Повнолітніми непрацездатними вважаються особи пенсійного віку або інваліди І, ІІ та ІІІ груп.

Такий обов’язок є індивідуальним для кожного з батьків, при пред’явленні позову одночасно до матері і батька, сума аліментів належних до сплати, визначається окремо щодо кожного з них;

 2) Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка/син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:

  1. досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
  2. продовження ними навчання;
  3. потреба, у зв’язку з цим, у матеріальній допомозі;
  4. наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка/син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. Розмір аліментів на повнолітніх дочку/сина визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного Кодексу України.

Законом також передбачено підстави, за наявності яких батьки звільняються від обов’язку утримувати дитину.

  • Відповідно до ст. 188 Сімейного кодексу України, передбачено, що батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. У цьому випадку батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
  • Відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України батькам також надано право, з дозволу органу опіки та піклування, укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації. У разі укладення такого договору, той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її. Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Окрім обов’язку батьків утримувати своїх дітей законодавством також передбачено обов’язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Відповідно до ч. 1 ст.

76 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Таке утримання може надаватись у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.

Подружжя має право укласти договір про надання утриманні одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів.

За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

При вирішенні питання про стягнення аліментів та їх розміру суд встановлює всі обставини, що мають істотне значення: рівень доходів подружжя-відповідача, знаходження на його утриманні інших осіб, працездатність, стан здоров’я, а також можливість одержання утримання від повнолітніх дочки/сина/батьків, та з урахуванням інших обставин.

Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.

Утримання непрацездатних батьків повнолітніми дітьми також закріплено конституційно та охороняється державою.

Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України відповідно до ст. 202 якого зазначено, що повнолітні дочка/син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати/батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір/батька у дочки/сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Дочка/син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір/батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати/батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки/сина аліменти на строк не більш як три роки.

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

У виняткових випадках, якщо мати/батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина (особа до 18 років) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Отже, підсумовуючи вищесказане слід зазначити, що законодавством чітко визначений порядок та способи виконання обов’язку щодо утримання дітей, другого з подружжя та непрацездатних батьків.

Однак на практиці не завжди вдається домовитись про виконання такого обов’язку в добровільному порядку керуючись лише моральними принципами нашого суспільства.

При зверненні до суду із відповідним позовом слід пам’ятати, що суд розглядає такі звернення в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тому, для належного захисту Ваших інтересів і прав дитини, а також позитивного вирішення Вашої справи в суді, слід скористатись правовою допомогою досвідченого юриста в галузі сімейних правовідносин.

 Корисна інформація: Усиновлення дитини: правові аспекти

Ссылка на основную публикацию