Особа, яка може бути усиновленою

Урок №21              9 клас право                      Дата_____

Тема. Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування 

Мета: ознайомити учнів з шляхами влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, пояснити різницю між ними; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати правові ситуації, висловлювати власну думку; виховувати сімейні цінності. 

Обладнання: підручник «Основи правознавства» для 9-го класу (О. Д. Наровлянський), мультимедійна презентація, пректор.

  • Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок
  • Форма уроку: практичне заняття.
  • Хід уроку
  1. Робота з епіграфом уроку.

Сім'я — це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро. (В. Сухомлинський)

Як ви розумієте ці слова? Чи у кожної дитини є така можливість? Чому?

  1. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
  1. Особи, які спільно проживають, ведуть спільний побут, мають взаємні права та обов’язки – це _____________(сім'я).
  2. Сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану – це _______________. (шлюб)
  3. Кожна особа має право на повагу до свого __________(сімейного життя)
  4. Шлюбний вік в Україні встановлено з _________ (18 років)
  5. У випадках, передбачених законом, суд може надати право на шлюб особі, не молодшій ________ (16 років)
  6. В інтересах самого подружжя, обов’язковою є ________ (державна реєстрація)
  7. Права і обов’язки подружжя є ________ (взаємними)
  8. Майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, є _____ (спільною власністю)
  9. Найважливіша функція сім'ї — _____________ (продовження роду)
  10.                      З якого віку дитина самостійно визначає, з ким із батьків їй проживати?   (з 14 років)
  11.                      Кошти на утримання дітей, або непрацездатних батьків – це (аліменти)
  12.                      Права і обов’язки батьків, щодо своїх дітей та їхнього виховання є _______ (рівними)
  1. Взаємоперевірка.
  2. Аналіз правових ситуацій.
  1. Іванов подав до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з Петровою. Че­рез декілька днів до РАЦСу прийшла Козлова та попросила не реєструва­ти шлюб Іванова, оскільки вона та Іванов проживають уже декілька років разом; всі сусіди, знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований. Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться Ваше рішення, якщо виявиться, що у Іванова та Козлової є спільна дитина?

Ці правовідносини відносяться до сімейного права, і основним НПА, що врегульовує ці відносини, є Сімейний кодекс України. Шлюб — сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у держав­них органах реєстрації актів цивільного стану.

Прохання Козлової не реєструвати шлюб Іванова з Петровою є не­правомірним, тому що Козлова з Івановим не перебували в зареєстрова­ному шлюбі, адже СКУ передбачив таку ситуацію у статті «Одношлюб­ність», що свідчить, що чоловік (жінка) не може перебувати у декількох зареєстрованих шлюбах.

А якщо шлюб Козлової та Іванова не був зареєст­рованим, то прохання Козлової є неправомірним.

  1. У січні 2016 року Олександр і Марина подали заяву про припинення шлюбу. Постало питання про поділ майна. До реєстрації шлюбу Олександр був власником автомобіля (вартість на момент шлюбу – 800 000 грн) і дачі в с. Нових Петрівцях (вартість – 1 000 000 грн). Марина до реєстрацію шлюбу мала квартиру (вартість – майже 6 400 000 грн). За час перебування в шлюбі подружжя придбало меблі загально. Вартістю 75 000 грн, одяг для Олександра на 24 000 грн і для Ганни на 25 000 грн (зокрема, норкова шуба за 15 000 грн), а також скрипку для Ганни, яка професійно займається музикою, на суму 170 000 грн. крім того, Ганна отримала премію 25 000 грн на музичному конкурсі. Як має бути поділено майно?

Майно, яке належало особі до реєстрації шлюб, належить тільки їй, тож поділу при розлученні не підлягає. Одяг належить до особистих речей і також не ділиться при розлученні. Премія, яку отримала Ганна належить їй. Поділу підлягають меблі та дорогоцінна скрипка. Їх вартість потрібно сплюсувати та поділити навпіл між подружжям.

  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Робота з візуальними джерелами.

Особа, яка може бути усиновленою

  • Що об’єднує цих героїв? (Вони залишились без батьківського піклування)
  • Як склалася їхня доля?
  • Сьогодні ми дізнаємося з вами, як складається доля дітей, що залишилися без батьківського піклування, у реальному житті. І в кінці уроку ще раз повернемося до цих героїв, щоб проаналізувати їх ситуації з правової точки зору.
  1. Вивчення нового матеріалу.

Нажаль не всі діти у світі виховуються у сім'ї.

У Конвенції про права дитини визначено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або в найвищих її інтересах не може бути залишена в такому оточенні, має право на особистий захист і допомогу з боку держави. Україна як держава, що підписала цю Конвенцію, бере на себе зобов’язання щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Влаштуванням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є:

Особа, яка може бути усиновленою

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

  1. Установлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї громадян України (переважно їхніх родичів) із метою забезпечення виховання, освіти, розвитку й захисту прав та інтересів таких дітей.
  2. Передача до прийомної сім’ї — це добровільне прийняття за плату сім’єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання.
  3. Патронат над дітьми — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин
  1. Робота з правовими документами. (с.140-141 підручника)
  • Уважно прочитайте витяги із Сімейного кодексу України підручника та ті, що розміщені у вас на партах. Та дайте відповіді на запитання.

Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою

1. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

  • Який орган приймає рішення про усиновлення? (суд)
  • Кого можуть усиновити?
  • Які вимоги висуваються до осіб, що хочуть усиновити дитину?
  • Скільки дітей може усиновити подружжя?
  • На який термін відбувається усиновлення?
  • Який орган, вирішу справи  в питаннях опіки та піклування?
  • Яка особа може бути опікуном або піклувальником дитини?
  • Що таке патронат?
  1. Узагальнення та систематизація знань учнів.
  1. Робота з таблицею (с. 139 підручника)
  • На основі отриманих знань, заповніть у робочому зошиті таблицю.

Усиновлення

Опіка та піклування

Патронат

Вік осіб, щодо яких установлюється

До 18 років

До 14 років; 14-18 років

До 18 років

Вимоги до осіб, які мають право здійснити

Дієздатна особа, не молодше 21 року; старша за дитину не менше ніж на 15 років; подружжя;

Повнолітня, дієздатна особа;

Повнолітня, дієздатна особа;

Орган, який приймає рішення про встановлення

Суд

Орган опіки та піклування, суд

Орган опіки та піклування

Порядок здійснення (за плату чи безоплатно)

Безоплатно

Безоплатно

За плату

Строк, на який установлюється

На все життя

До 18 років

3 місяці; при подовженні до 6 місяців

  1. Аналіз правових ситуацій (с. 139 – 140 підручника).
  1. Після смерті батьків унаслідок автокатастрофи їхній 5-річний син і 7-річна донька були направлені до дитячого будинку. Через два роки з проханням усиновити дітей звернулися громадяни України, подружжя П. (чоловікові — 28 років, жінці — 27 років), і громадянка Польщі О. (22 роки).

(Згідно статті 211 Сімейного кодексу України, усиновлювачем дитини може бути подружжя, тому задовольнять прохання  подружжя П.)

  1. У 9-річного С., ще коли йому було три роки, померла мати, а батько за скоєння неумисного злочину (керуючи автомобілем, він, унаслідок порушення Правил дорожнього руху, збив пішохода) був засуджений на три роки позбавлення волі, є старший брат, якому 17 років, і бабуся, якій 73 роки. Голова сільради наполягає на відправленні хлопця до дитячого будинку, однак бабуся заперечує.

(Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, бабуся може бути призначена опікуном хлопчика. А після досягнення повноліття, опікуном дитини може бути його брат)

  1. Батько Г. помер, коли йому було 8 років, а за чотири роки його матір позбавили батьківських прав — хлопець залишився без батьківської опіки. Постало питання про його подальшу долю. Заяву про всиновлення подав 20-річний брат батька, однак бабуся категорично проти, уважаючи, що він надто молодий і не здатний виховати дитину.

(Згідно статті 211 Сімейного кодексу України п.1, опікуном дитини може бути повнолітня дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року)

  1. Подружжя жителів м. Полтави — 32-річний Н. та 29-річна Л., у яких є двоє 10-річних синів-близнюків, — вирішило допомогти 8-річній дитині-сироті, з якою вони познайомилися на одному з благодійних вечорів. Однак вони не можуть визначитися, який спосіб улаштування дитини найприйнятніший для них. Висловте свою думку. Що ви їм порадите?
  1. Аналіз правових ситуацій.

Особа, яка може бути усиновленою

  • Проаналізуйте життєві ситуації героїв, використовуючи отримані на уроці знання.

Усиновлення дитини: порядок і процедура

В Україні в ролі усиновлювачів можуть виступати особи, встановлені статтею 211 Сімейного кодексу:

  • повнолітні дієздатні особи (не молодше 21 року)
  • особи, які старше усиновленої дитини не менш ніж на 15 років
  • подружжя, один із подружжя за згодою другого на усиновлення, а також одинокі особи

Іноземні громадяни можуть почати процедуру усиновлення дитини в Україні (adoption of a child in Ukraine) за умови перебування в шлюбі. Виняток становлять випадки, коли усиновлювачем дитини виступає його родич — іноземець.

Хто має переважне право на усиновлення дитини?

Часом виникають труднощі з усиновленням дитини. Бувають випадки, коли відразу кілька осіб виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину. У такій ситуації в дію вступає стаття 213 СК, згідно з якою пріоритетне право на усиновлення дитини мають:

  • громадяни України
  • сім’я в якій виховується дитина
  • особи, які перебувають у шлюбі (подружжя)
  • родичі дитини (незалежно від місця їх проживання)
  • чоловік матері дитини або нова дружина батька дітей
  • особи, які всиновлюють кількох дітей, які є братами, сестрами

Процедура усиновлення дитини дружини починається з перевірки чоловіка (майбутнього батька) на відповідність встановленим для усиновителя правилам і обмеженням. Попередньо, таку перевірку можна провести самостійно.

Далі потрібно отримати дозвіл на усиновлення — краще оформити його у нотаріуса, але можна і в суді.

Юридична перспектива процедури усиновлення дитини вітчимом багато в чому залежить від позиції біологічного батька і позбавлення його батьківських прав.

Хто не може усиновити дитину, які обмеження?

Основною метою усиновлення є створення оптимальних умов для виховання, а також фізичного, психічного, духовного і соціального розвитку дітей. Тому законодавством пред’являється ряд вимог до особистості кандидата в усиновлювачі. Зокрема, згідно зі статтею 212 СКУ, усиновлювачами не можуть виступати наступні категорії осіб:

  • не мають громадянства
  • не дотримуються інтересів дитини
  • зловживають алкоголем або наркотичними засобами
  • не мають постійного місця проживання та стабільного доходу
  • обмежені в дієздатності або визнані недієздатними
  • страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ України
  • позбавлені батьківських прав (якщо ці права не були поновлені)
  • за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду
  • перебувають на обліку (лікуванні) в психоневрологічному або наркологічному диспансері
  • були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, щодо якої з їхньої вини усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу)

Крім того, відповідно до чинного законодавства України, усиновлювачами не можуть бути одностатеві пари; іноземці, які не перебувають у шлюбі (якщо вони не є родичами дітей); громадяни, встановлені п. 10 ч. 1 ст. 212 СК, а також особи, які перебувають у шлюбі з чоловіком (жінкою), які відповідно до п. 3-6, 8, 10 ч. 1 ст. 212 СКУ не можуть бути усиновлювачами.

Яких дітей можна усиновити в Україні?

Відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, проведення процедури усиновлення можливе лише щодо дитини, яка перебуває на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, в службі у справах дітей. Згідно п. 4 цього Порядку, усиновленню підлягають:

  • діти сироти
  • діти, позбавлені батьківського піклування
  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення

Пошук дитини-сироти для усиновлення чи удочеріння здійснюється за допомогою електронного реєстру Міністерства соціальної політики України «База дітей-сиріт».

З якого віку може бути усиновлена дитина?

Виходячи з норм сімейного законодавства України усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років.

У виняткових випадках (за рішенням суду) може бути усиновлений і повнолітній, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (ч. 2 ст. 208 СК).

При цьому, при розгляді справи судом, враховується сімейний стан усиновлювача, зокрема наявність або відсутність у нього власних дітей та інші обставини.

Чи потрібна згода дитини на усиновлення?

Для забезпечення інтересів і дотримання прав дитини на проведення усиновлення необхідно отримати її згоду (ст. 12 Конвенції про права дитини), форма якої повинна відповідати її віку та стану здоров’я.

При цьому, дитиною має бути дана згоду не в цілому на усиновлення, а на усиновлення конкретною особою, з якою дитина спілкувалася, кому довіряє, симпатизує і знайшла спільну мову.

У випадках, коли дитина не досягла такого віку та рівня розвитку, при яких може висловити своє ставлення до усиновлення, її згода не потрібна.

Чи потрібна згода батьків на усиновлення дитини?

Усиновлення дитини здійснюється за добровільної згоди його біологічних батьків. Рішення повинно бути усвідомленим і не переслідувати корисливих мотивів (плата за згоду на усиновлення дитини не припустима).

Згода батьків оформляється в письмовому вигляді і засвідчується нотаріусом. У статті 219 Сімейного кодексу перераховані підстави, які допускають проведення усиновлення без згоди батьків.

Дозвіл не вимагається, якщо вони:

  • невідомі
  • позбавлені батьківських прав
  • визнані недієздатними або безвісно відсутніми
  • протягом 2 місяців після народження дитини не забрали її і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст. 135 СКУ
  • більше 6 місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють батьківської уваги і турботи

Яка процедура усиновлення в Україні (покрокова)?

Процес усиновлення дитини в Україні можна умовно розділити на кілька етапів, кожен з яких має свої індивідуальні особливості і може супроводжуватися низкою труднощів.

Проте, на шляху до материнства (батьківства) все ж доведеться пройти ряд обов’язкових дій, які повинні бути здійснені з боку потенційних усиновителів.

Допомогти в оформленні усиновлення може наведена нижче покрокова інструкція по даній процедурі.

Крок 1. Починати процес потрібно зі звернення до служби у справах дітей за місцем проживання і отримання статусу кандидата в усиновлювачі. Перший крок до усиновлення — подача письмової заяви потенційних батьків і пакету документів для усиновлення (удочеріння):

  • копія паспорта
  • копія свідоцтва про шлюб
  • довідка про наявність чи відсутність судимості
  • висновок про стан здоров’я кожного заявника
  • нотаріально завірена письмова згода другого з подружжя на усиновлення
  • довідка про заробітну плату (за останні шість місяців) або декларація про доходи
  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням

Для усиновлення або удочеріння дитини-сироти необхідно додатково надати довідку про проходження курсів по вихованню дітей-сиріт.

Крок 2. Протягом 10 робочих днів з моменту подачі заяви, служба у справах дітей проводить ретельну перевірку документів, складає акт обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків, проводить з ними бесіду і з’ясовує мотиви усиновлення, а також ставлення до виховання дітей.

Після прийняття рішення заявникам видається висновок разом з документами на усиновлення дитини, на підставі яких вони можуть звертатися в службу у справах дітей в будь-якій області України для встановлення контакту з дитиною.

При цьому варто пам’ятати, що термін дії документів про усиновлення складає один рік з дня їх видачі.

Крок 3. Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з даними дітей, які можуть бути усиновлені та подальше особисте знайомство з дитиною. Кандидати у усиновителі, окрім спілкування з дітьми, мають право ознайомитися з документами, що містяться в особовій справі дитини, її медичною картою, історією життя, особливостями її розвитку, поведінки, навичками і рисами характеру.

Крок 4. Звернення до служби у справах дітей за місцем перебування дитини і подача заяви про бажання усиновити її. Заява складається державною мовою, із зазначенням П.І.Б., місця проживання усиновителів, а також прізвища, імені, по батькові, віку і місця знаходження дитини.

Крок 5. Розгляд службою у справах дітей заяви кандидатів в усиновлювачі та винесення висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Цей висновок видається усиновлювачам під розписку і є підставою для звернення до суду.

Що враховується судом при прийнятті рішення про усиновлення?

При розгляді справ про усиновлення (удочеріння) дітей в Україні, суд, в першу чергу, повинен виходити з інтересів дитини, тому детально вивчаються всі обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров’я та матеріальне становище усиновителя, його сімейний стан та умови проживання , ставлення до виховання дитини; мотиви усиновлення. Крім того, береться до уваги особистість дитини і стан її здоров’я, відносини з потенційним усиновлювачем.

Скільки коштує усиновлення дитини в Україні?

В Україні процедура усиновлення дітей є безкоштовною. Єдиним обов’язковим офіційним платежем є судовий збір за подачу заяви, який стягується відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Як усиновити дитину дружини (чоловіка)?

В першу чергу, при бажанні законного чоловіка усиновити (удочерити) дітей дружини або чоловіка від першого шлюбу, необхідно звернутися в службу у справах дітей та отримати висновок про доцільність усиновлення. Перелік документів, які вимагаються для отримання рішення, наведено нижче:

  • заява кандидата в усиновлювачі + копія паспорта
  • довідка про заробітну плату або декларація про доходи
  • заява другого з подружжя і згода дітей (з 10 років)
  • довідка з поліклініки про стан здоров’я дитини
  • документ, що підтверджує право власності на житло
  • медичний висновок про стан здоров’я усиновителя
  • довідка про те, що усиновитель не позбавлений батьківських прав
  • копія свідоцтва про народження дітей
  • довідка про реєстрацію місця проживання (раніше — довідка про склад сім’ї)
  • довідка про несудимість усиновителя
  • копія свідоцтва про одруження

Крім того, до перерахованого вище списку слід додати один із таких документів: нотаріально завірена згода біологічних батька або матері на усиновлення дитини, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним або копія свідоцтва про смерть батька (матері), рішення суду про визнання безвісно відсутнім або померлим.

Копії документів надаються разом з оригіналами. Термін видачі рішення служби у справах дітей становить 10 днів з моменту звернення. За надання висновку соцслужби про доцільність усиновлення дитини дружини (або чоловіка) плата не стягується.

Зібравши всі необхідні документи, усиновителю необхідно звернутися із заявою про усиновлення до суду, за місцем проживання дитини. Крім основних вимог, заява також може містити клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

Якою є процедура усиновлення дитини в Україні? Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Доброго дня! Ми з дружиною виховали двох дітей, нині вони вже дорослі і живуть окремо, але нам хочеться подарувати любов та тепло дитині з дитячого будинку. В Інтернеті міститься багато різної інформації, однак немає розуміння, що за чим робити, куди звертатися та які документи необхідно зібрати? Буду вдячний за поради.

З повагою, Сергій Стеценко

Що таке усиновлення?Згідно з українським законодавством усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:- діти-сироти;- діти, позбавлені батьківського піклування;- діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:- дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;- особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років.

 У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;- подружжя;- особи, які проживають однією сім'єю;- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. 

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами. Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати:

  • — заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;
  • — копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
  • — довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС;
  • — копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • — висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • — засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
  • — довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • — копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок.

У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік  кандидатів в усиновлювачі. Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

 Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина.

Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

 Суд своїм рішенням може постановити проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування, якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам. Роз'єднання братів і сестер при усиновлені, не допускається.

Як звернутися до суду?Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.

Також до заяви додаються:- копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя;- медичний висновок про стан здоров’я заявника;- довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;- документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;- інші документи, визначені законодавством.Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітейНагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років. Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

1.2. Особи, які можуть бути усиновлені

Усиновленою
може бути дитина. Це положення закріплено
у ст.. 208 Сімейного кодексу України.
Правовий статус дитини має особа до
досягнення нею повноліття. Такими можуть
бути малолітні та неповнолітні особи.
За змістом ст. 6 Сімейного кодексу
малолітньою вважається дитина до
досягнення нею чотирнадцяти років.

Неповнолітньою вважається дитина у
віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти
років. Саме ранній вік особи, яка може
бути усиновленою, найбільш повно
відповідає сутності відносин інституту
усиновлення, інтересам дитини.

Чинне
законодавство передбачає можливість
усиновлення дитини, яку не забрали з
пологового будинку або яка була знайдена.

Дитина,
покинута в пологовому будинку, іншому
закладі охорони здоров'я або яку
відмовилися забрати з них батьки, інші
родичі, може бути усиновлена після
досягнення нею двомісячного віку.
Дитина, яку було покинуто чи знайдено,
може бути усиновлена після спливу двох
місяців з часу її залишення чи знайдення.

Разом
з тим у виняткових випадках суд може
прийняти рішення про усиновлення
повнолітньої особи, яка не має матері,
батька або була позбавлена їхнього
піклування.

У цьому разі суд бере до
уваги сімейний стан усиновлювача,
зокрема відсутність у нього своїх дітей,
та інші обставини, що мають істотне
значення. Отже, закон гарантує можливість
усиновлення як малолітніх, неповнолітніх
осіб (дітей), так і осіб, які досягли
повноліття.

У державі ведеться облік
дітей, які залишаються без батьківського
піклування і можуть бути усиновлені.

Керівники
закладів, у яких перебувають діти, які
можуть бути усиновлені, а також посадові
особи органів опіки та піклування, які
мають відомості про дітей, позбавлених
батьківського піклування, зобов'язані
протягом семи днів подати інформацію
про них до відповідних відділів та
управлінь районних, районних у містах
Києві та Севастополі державних
адміністрацій, виконавчих комітетів
міських, районних у містах рад.

Районні,
районні у містах Києві та Севастополі
державні адміністрації, виконавчі
комітети міських, районних у містах
рад, якщо не виявилося осіб, які бажали
б усиновити дитину або взяти її під
опіку чи піклування, протягом одного
місяця від дня надходження відомостей
про неї зобов'язані подати відповідну
інформацію до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської
та Севастопольської міських державних
адміністрацій.

Рада
міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, якщо не
виявилося осіб, які бажали б усиновити
дитину або взяти її під опіку чи
піклування, протягом одного місяця від
дня надходження інформації про дитину,
яка може бути усиновлена, передають її
до Центру з усиновлення дітей при
спеціально уповноваженому центральному
органі виконавчої влади в галузі освіти
[2, c.58].

На
вимогу ст. 210 Сімейного кодексу України
рідні брати та сестри, які перебувають
на обліку для можливого усиновлення,
не можуть бути роз'єднані при їх
усиновленні. Лише за наявності обставин,
що мають істотне значення, суд зі згоди
органу опіки та піклування може
постановити рішення про усиновлення
когось із них або усиновлення їх різними
особами.

Особливість
відносин усиновлення полягає в тому,
що особа, яка усиновлюється (усиновлений),
в більшості випадків є активним їх
учасником. Відповідно до ст. 218 Сімейного
кодексу дитина має бути поінформована
про правові наслідки усиновлення, а
також має дати свою згоду на усиновлення.
Згода дитини на її усиновлення дається
у формі, яка відповідає віку усиновлюваного.

Усиновлення
проводиться без згоди дитини, якщо вона
у зв'язку з віком або станом здоров'я не
усвідомлює факту усиновлення.

Згода
дитини на усиновлення не потрібна, якщо
вона проживає у сім'ї усиновлювачів і
вважає їх своїми батьками.

Розділ V ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ Глава 13 Усиновлення § 1. Поняття та сутність усиновлення

  • РозділV ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
  • Глава 13 Усиновлення
  • § 1. Поняття та сутність усиновлення
  • Конвенція про права дитини1, учасницею якої є й Україна, передбачає, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайвищих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою, яка забезпечує зміну догляду за дитиною.

Стаття 52 Конституції України покладає на державу вирішення питань щодо утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Виходячи з цього, СК називає усиновлення однією з форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, поряд з опікою та піклуванням, а також патронатом. За допомогою усиновлення усуваються несприятливі для формування особистості дитини обставини і створюються умови, найближчі до тих, що складаються у сім'ї. Але за сучасних умов у випадках, передбачених законом, батьками дитини можуть бути особи, які не мають з ним генного зв'язку (штучне запліднення, сурогатна матір, визнання батьківства особою, яка знає, що вона насправді не є батьком дитини, тощо), тобто право на існування поряд з біологічним отримало і соціальне батьківство і материнство. СК враховує це, встановлюючи, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3).

Усиновлення — правовий інститут, що здійснюється в інтересах дитини, єдиний або обидва батьки якої: померли, невідомі, позбавлені батьківських прав, визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми чи оголошені померлими; дали згоду на усиновлення; понад шість місяців не проживають разом із дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи.

Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться системою державних органів: відділами та управліннями районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, Мініс: терством освіти Автономної Республіки Крим, відповідними управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також Центром з усиновлення дітей при спеціально уповноваженому центральному органові ви: конавчої влади в галузі освіти (далі — Центр з усиновлення дітей) у порядку, встановленому Кабміном України (ст. 215 СК)1. Облік іноземців та осіб без громадянства, які бажають усиновити дітей, ведеться виключно вказаним Центром з усиновлення дітей.

Облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені, здійснюється Центром з усиновлення дітей, основними завданнями якого є формування банку даних про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, надання громадянам України та іноземцям необхідної інформації про дітей, стосовно яких виникли підстави для усиновлення.

Усиновлення — це юридичний акт, який є складним за своїм фактичним складом і включає волевиявлення усиновлювача (ст. 223 СК) та рішення суду (ст. 224 СК). Що стосується згоди інших осіб та органів на усиновлення: дитини (ст. 218 СК), батьків (ст.

217 СК), опікуна, піклувальника (ст. 221 СК), закладу охорони здоров'я або навчального закладу (ст. 222 СК), то вони не входять до складу юридичних фактів, які тягнуть виникнення усиновлення, бо у певних випадках усиновлення провадиться і без їх згоди (ч. 3, 4 ст. 218; ст. 219 СК; ч. 3 ст.

221СК).

Усиновлення одночасно встановлює і припиняє певні відно: сини.

У день набрання чинності рішенням суду про усиновлення між усиновлювачем і усиновленим виникають правовідносини, аналогічні батьківським, і одночасно втрачається правовий зв'язок між усиновленим та його батьками і родичами. Хоча з цього правила можуть бути і винятки.

Наприклад, при усиновленні дитини однією особою особисті та майнові права і обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка (п. 2 ч. 1 ст. 232 СК).

Суб'єкти відносин щодо усиновлення. Суб'єктами відносин щодо усиновлення є усиновлювачі і усиновлені. Відповідно до ст. 208 СК усиновленою може бути дитина, а виходячи зі ст.

6 СК, яка встановлює, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, усиновлення, за правилом, відбувається щодо неповнолітніх дітей.

Це цілком виправдано, бо саме неповнолітня дитина потребує належного забезпечення та сімейного виховання.

Новелою є те, що СК встановив можливість за виняткових обставин усиновлення повнолітньої особи (ст. 208). Це можливо тоді, коли повнолітня особа, наприклад, не має матері, батька, тобто є сиротою, або була позбавлена батьківського піклування і ці умови настали до досягнення нею повноліття.

Хоча закон не наводить навіть приблизного переліку таких обставин, вважаємо, що, в першу чергу, тут повинні враховуватися не тільки інтереси повнолітньої особи, а також і інтереси усиновлювача.

Про це свідчить норма, яка встановлює, що суд повинен брати до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, можливість спільного проживання з усиновленим, стан здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (п. 2 ч. 2 ст. 208, ч. 4 ст. 224 СК).

Тобто можна припустити, що це може бути перебування усиновлювача на момент усиновлення у скрутному становищі за умови, що він піклувався про дитину у той час, коли вона була неповнолітньою; що цих осіб поєднують родинні зв'язки, про що вони не знали, втрата усиновлювачем єдиної рідної дитини у похилому віці тощо.

Усиновлювачами може бути, перш за все, подружжя, бо вва: жається, що інтересам дитини в своїй більшості відповідає виховання в сім'ї. Закон забороняє особам, що не перебувають між собою в шлюбі, усиновити одну і ту cаму дитину.

Між тим, за умови, що чоловік і жінка проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Вважаємо, що з таким рішенням можна погодитися з певними застереженнями.

Навіть поділяючи точку зору стосовно того, що фактичне подружжя в соціологічному сенсі складає сім'ю і може забезпечити дитині таке саме виховання, як і особи, що перебувають у зареєстрованому шлюбі1, не можна забувати, що такий союз може розпастися в будь-яку мить, що може нанести дитині ще одну травму.

Тому при вирішенні цього питання суд повинен з'ясувати всі обставини справи, вирішивши, насамперед, головне — наскільки таке усиновлення буде відповідати інтересам дитини.

Законодавець пред'являє до усиновлювачів певні вимоги. По: перше, ними можуть бути тільки повнолітні дієздатні особи. По: друге, усиновлювач обов'язково повинен бути старшим за дити: ну, яку він бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцать років, а при усиновленні повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Законом установлено перелік тих осіб, які не можуть бути усиновлювачами (ст. 212 СК). Всі ці особи поділяються на певні групи.

До першої групи слід віднести осіб, які за станом свого здоров'я не можуть виконувати функції усиновлювачів: особи, які обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, страждають на хвороби, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров'я України2 (наприклад, туберкуль: оз, онкологічні захворювання тощо).

До другої групи належать особи, які у минулому припустилися серйозних порушень у своїх зобов'язаннях щодо виховання дітей, внаслідок чого були позбавлені батьківських прав, і ці права на момент усиновлення не були поновлені; були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнане недійсним з їх вини. Вважаємо, що особи, які були позбавлені батьківських прав, не можуть розглядатися як претенденти в усиновителі, незалежно від того, поновлені вони в цих правах чи ні на момент подачі заяви про усиновлення.

До третьої групи належать особи, які з інших об'єктивних причин не можуть бути усиновлювачами, а саме не можуть забезпечити дитині, наприклад, прожитковий мінімум, створити належні умови для проживання і виховання.

До четвертої групи слід віднести всіх інших осіб, інтереси яких суперечать інтересам дитини (наприклад, особи, що мають судимість за умисне вчинення злочину проти життя або здоров'я фізичної особи тощо). Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

Хто може усиновити дитину. Усиновлювачами можуть бути: повнолітні дієздатні особи особи, старші за дитину не менше ніж на 15 років подружжя один з подружжя. — презентация

1 Хто може усиновити дитину

2 Усиновлювачами можуть бути: повнолітні дієздатні особи особи, старші за дитину не менше ніж на 15 років подружжя один з подружжя за умови наявності згоди іншого на усиновлення одинока особа Не можуть усиновити дитину особи, які: за рішенням суду обмежені в дієздатності або визнані недієздатними були позбавлені батьківських прав щодо своїх дітей були усиновлювачами, але усиновлення скасоване або визнане недійсним з вини цих осіб перебувають на обліку чи лікуванні у психоневрологічному або наркологічному диспансері, зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами не мають постійного місця проживання (власний будинок, квартира, інше помешкання) та постійного доходу (заробітку) інтереси яких суперечать інтересам дитини

3 Хто може усиновити дитину Не можуть усиновити одну і ту ж дитину особи, які не перебувають у шлюбі між собою. Якщо такі особи проживають однією сімєю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким мати дитини не перебуває у шлюбі.

Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою батько дитини не перебуває у шлюбі Усиновлювачами не можуть бути також особи однієї статі.

4 Хто може усиновити дитину Якщо декілька громадян є претендентами на усиновлення однієї і тієї ж дитини, то перевагу матимуть: особи, у сімї яких виховується дитина родичі дитини особі, яка є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється. особи, які виявили бажання усиновити одразу кількох дітей, які між собою є братами, сестрами подружжя перед одинокими особами.

5 Вік батьків на момент усиновлення За результатами пілотного соціологічне дослідження сімей-усиновителів в Україні, проведеного Державним інститутом проблем сімї та молоді за фінансової підтримки HoltInternational, програма Родина для дитини в Україні Було опитано 29 родин Хто є усиновлювачами в Україні

6 Хто є усиновлювачами в Україні за результатами пілотного соціологічного дослідження ( продовження) Сімейний стан батьків та склад родин 22 з 29 сімей перебувають у зареєстрованому шлюбі, який для них є першим.

10 з 29 сімей мають власних біологічних дітей, з якими вони проживають у даний час. 3 із 29 сімей мають декілька всиновлених дітей.

6 сімей серед усіх опитаних – це і сімї, які проживають у даний час з дітьми-вихованцями і, в той же час мають усиновлених дітей.

  • 7 Хто є усиновлювачами в Україні за результатами пілотного соціологічного дослідження ( продовження) Стаж подружнього життя батьків на момент усиновлення
  • 8 Хто є усиновлювачами в Україні за результатами пілотного соціологічного дослідження ( продовження) Рівень освіти батьків сімей-усиновителів Серед опитаних батьків-усиновителів рівень освіти значно вищий за загальний рівень освіти населення країни: серед матерів 16 з 29 мають базову вищу та повну вищу освіту; серед батьків таке співвідношення складає 18 з 27.
  • 9 Хто є усиновлювачами в Україні за результатами пілотного соціологічного дослідження ( продовження) Самоідентіфікація матеріального стану сімей усиновителів
  • 10 Хто є усиновлювачами в Україні за результатами пілотного соціологічного дослідження ( продовження) Мотиви, якими керуються українські сімї, коли вирішують усиновити дитину/дітей

11 Мотиви усиновлення Деструктивні мотиви Ви хочете врятувати ваш шлюб Ви хочете догодити партнеру, але самі не прагнете усиновити дитину Ви хочете врятувати світ і голосно заявити про себе Ці нещасні діти так потребують когось, хто дасть їм сімю Вам потрібна людина, яка буде піклуватись про вас у старості Конструктивні мотиви У вас хороша сімя і ви хочете стати батьками Ви любите дітей і хочете допомогти дитині Ви розумієте, що дитині потрібна родина. Це найкраще понад будь- який заклад Любов не потребує подяки. Я хочу зараз віддати дитині тепло, якого вона потребує і готовий прийняти усі складнощі батьківства

12 Мотиви усиновлення ДИТИНА — ДОРОСЛИЙ Деструктивні мотиви Дитина – засіб самоствердження дорослого Конструктивні мотиви Дорослий – засіб допомоги дитині

Ссылка на основную публикацию