Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

Ти вважаєш, що екс-чоловік приносить шкоду дитині та цілком заслужив втрату такого важливого звання — бути батьком? Тоді ти читаєш потрібну статтю! Однак не поспішай представляти момент істини, оскільки ця процедура досить тривала й непроста.

Рішення про позбавлення батьківських прав є серйозним кроком і приймається виключно судом.

Позбавити прав можна тільки батька (або матір), який (яка):

  • не забрав (-ла) дитину з пологового будинку без поважної причини протягом шести місяців і не виявляв (-ла) щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання дитини;
  • жорстоко поводиться з дитиною;
  • є хронічним алкоголіком або наркоманом;
  • вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування;
  • визнаний (-на) винним (-ою) у вчиненні умисного кримінального злочину у відношенні до дитини.

Отже, щоб позбавити батька або матір батьківських прав потрібні серйозні підстави, виключний перелік яких передбачено законом.

Хто може звернутися до суду для позбавлення батьківських прав?

Якщо в твоїй ситуації спостерігаються ознаки хоча-б однієї з перелічених підстав, є сенс звертатися до суду. Крім батьків, таке право також мають опікуни (піклувальники), навчальний або лікувальний заклад, де знаходиться дитина, орган опіки та піклування, прокурор, і навіть сама дитина після досягнення 14-річного віку.

Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

Що враховує суд під час ухвалення рішення?

У разі наявності відповідних підстав і права на звернення до суду, непогано було б попередньо оцінити шанси на успіх. Для цього потрібно проаналізувати обставини, які обов'язково обміркує і прийме до уваги суд:

  • ухилення від виконання батьківських обов'язків має бути умисним і йти в розріз з явним бажанням дитини і матері продовжувати спілкування з батьком;
  • не можна позбавити батьківських прав людину, яка не виконує свої зобов'язання зважаючи на важке захворювання або інші не підвласні їй причини;
  • позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому у виняткових випадках навіть якщо є всі підстави для позитивного рішення, суд може відмовити в позові. Недбайливого батька/матір зобов'яжуть змінити свою поведінку, а органи опіки — проконтролювати це;
  • в таких справах обов'язково дається висновок органу опіки та піклування;
  • думка дитини також має значення, однак суд може прийняти інше рішення, якщо бажання малюка суперечить його інтересам.

Припустимо, ти отримала заповітне рішення і усунула батька з життя дитини.

Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

Що дає позбавлення батька/матері прав на дитину?

Батько/матір позбавляється не тільки формального звання батька/матері, а конкретних прав і можливостей спілкування з дитиною і впливу на її життя.

Так, після рішення суду батько/матір не може претендувати на участь у вихованні та розвитку дитини. Він не надає дозволу на виїзд дитини за кордон і не має права на отримання в майбутньому аліментів від дитини тощо.

Все це, до речі, зовсім не звільняє його /її від утримання дитини.

  • Разом із задоволенням позову про позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, якщо заявлене ​​таке прохання.
  • Читай також: Стягнення аліментів у період АТО. Поради юриста
  • Також «усунутий батько/матір» має право подати позов про поновлення батьківських прав, довівши, що обставини змінилися і він/вона може брати участь у житті дитини.

Від себе хочемо додати, що батьківські війни вкрай негативно позначаються на спокої і подальшому житті малюка. Бажаємо все добре обдумати і прийняти правильне рішення!

Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

Дякуємо за допомогу в написанні матеріалу Ірині Мороз, адвокату, партнеру AGA Partners, і Ользі Кучміенко, молодшому юристу AGA Partners.

depositphotos.com

Підстави порядок та наслідки позбавлення батьківських прав. » Юридична клініка м.Харків

Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав     Часто до консультантів юридичної клініки звертаються особи з наступних підстав: їм неодноразово погрожували, що їх можуть позбавити батьківських прав. Тому для уникнення подібних ситуацій в майбутньому, я постараюся прояснити цей процес і показати за що, і кого можна позбавити батьківських прав. 

  Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

   Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками. 

  Батьківських прав можуть позбавити лише з наступних причин передбачених у ст. 164 Сімейного кодексу

  1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;  2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;  3) жорстоко поводяться з дитиною;  4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;  5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;  6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

   2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

   3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

   4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України , розпочинає досудове розслідування.

  5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

 Щодо осіб які мають право подавати позов в суд, то відповідно то дане питання регулюється ст. 165 Сімейного кодексу. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав 

  •    1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я,
  • Після того як одного або двох батьків позбавили батьківських прав це потягне за собою відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу наступні правові наслідки:
  •    1. Особа, позбавлена батьківських прав:

навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.  1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;  2) перестає бути законним представником дитини;  3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;  4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;  5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);  6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

   2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

 Отже прочитавши цю статтю ви будете мати уявлення хто, за що, і які наслідки можуть бути коли вас позбавлять батьківських прав. Тому краще виховуйте своїх дітей відповідно до моральних принципів, а також знайте і відстоюйте свої права. 

 Проаналізувавши судову практику ми можемо сказати, що в більшості випадків суд задовольняє позовні заяви в які стосуються справ про позбавлення батьківських прав. Доводжу до вашого відома декілька судових рішень: 

 Справа  №
 2108/2-1661/2011        Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Голопристанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

   Служба у справах дітей Голопристанської районної державної адміністрації звернулася з позовом ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, уточнила та пояснила, що в АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1, який має малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Дитина проживає у своєї сестри ОСОБА_3, так як батько фактично від дитини відмовився.

Оскільки батько не бажає виконувати свої обовязки по вихованню та догляду за дітьми, матеріальної допомоги не надає, представник позивача просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина.          Суд вирішив: заяву задоволено повністю.

 Справа  №
 261/627/13-ц

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом виконкому Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

     В липні 2011 року виконком Чернівецької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що відповідачка є матерю неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 7 квітня 1998 рокувиховується та проживає у дитячому будинку при Банченському монастирі.

Читайте также:  Все, что вы хотели знать о беловоротничковой преступности и международном розыске, расскажет Дмитрий Коноваленко

   Починаючи з 7 квітня 1998 року відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню дитини, не піклується про її фізичний , моральний та духовний стан, не надає матеріальної допомоги.   Суд вирішив: Позов задовольнити.

 Справа  № 2-756     

    Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого — суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю прокурора Ледвіної А.В., позивача,  розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення  батьківських прав.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що  сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, та від спільного життя в них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини записаний відповідач.

З дня народження дитини вони  розірвали відносини, та мешкають окремо, дитина проживає разом із матір'ю.

Відповідач вихованням дитини не займається, матеріально дитину не утримує, життям та здоров'ям сина не цікавиться, це змусило позивача  звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав.

     Суд вирішив Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав  — задовольнити.

Автор консультації: Дмитрів Володимир Дата надання консультації: 24.09.2013
Кількість переглядів: 16172 Написати листа автору — Оцінити — Відмінно Добре Непогано Погано Жахливо
Оцінки консультації (11): 4.7

Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Посилання на схожі консультації: Теги матеріалу: підстави, наслідки., позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав (позовна заява)

C кожним роком зростає кількість дітей, які позбавлені батьківського піклування. І хоча законодавець передбачив, що із батьків та матерів, які позбавлені батьківських прав, не знімаються обов’язки (зокрема, обов’язок матеріально забезпечувати дитину), у реальному житті – справа набагато складніша.

Добитися від горе-батьків сплати грошей на забезпечення сина/доньки буває непросто. У цій статті ми розглянемо питання про позбавлення батьківських прав, а також порядок стягнення аліментних виплат після анулювання батьківства.

Підстави позбавлення батьківських прав

Щоб ініціювати процес анулювання батьківства, мають бути вагомі підстави. Закон надає перелік причин, коли це можливо. Наприклад, якщо батько/мати…

  • ухиляється від сплати аліментів та не виконує свій обов’язок щодо забезпечення сина/доньки (підтверджується довідкою про аліментну заборгованість);
  • відмовляється забрати власну новонароджену дитину із медустанови;
  • проявляє насильство (психологічне, фізичне, сексуальне) по відношенню щодо неповнолітнього;
  • зловживає алкоголем, наркотиками (підтверджується довідкою наркологічного диспансеру);
  • вчинив злочині дії проти сина, дочки чи іншого члена сім’ї (підтверджується вироком);
  • зловживає своїми правами, наприклад, необгрунтовано перешкоджає спілкуванню неповнолітнього з матір’ю, іншими родичами, заставляє дитину жебракувати, тощо.

Чи можна позбавити батьківських прав, якщо батько/мати сплачує аліменти?

Як ми зазначили раніше, причиною анулювання батьківства може служити несплата аліментів. Це зовсім не значить, що чоловіка або жінку, які сумлінно виконують свої аліментні зобов’язання, не можна позбавити батьківських прав.

У ст. 150 СК України перераховані батьківські обов’язки, серед яких – не лише обов’язок матеріально забезпечувати дитину, але й виховувати, піклуватися її про здоров’я, сприяти всебічному розвитку. Невиконання будь-якого батьківського обов’язку – привід для анулювання батьківства.

Крім безробіття та несплат аліментів, причиною може також послужити негативний вплив на сина/доньку, заборона відвідувати школу, відсутність необхідного догляду за неповнолітнім, невиконання приписів лікаря при хворобі дитини і таке інше.

В статті “Як розраховують аліменти на одну дитину” ми привели формулу розрахунку грошового стягнення.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав

Нижче ми розглянемо, яким чином реалізувати передбачену законом процедуру скасування батьківства.

Хто може подати до суду позов про анулювання батьківства?

Ініціатором цього процесу може бути другий із батьків, опікун, піклувальник неповнолітнього. І не тільки.

Справу можуть ініціювати також службові особи (наприклад, співробітники прокуратури), державні, муніципальні органи (орган опіки та піклування, адміністрація притулку, дитячого будинку) – тобто органи, які піклуються про інтереси дітей.

Інші особи (наприклад, родичі, вчителі, вихователі освітніх установ) не можуть звертатися з позовом, проте вони можуть направити клопотання до правомочних посадових осіб чи органів, які захищають інтереси неповнолітніх.

Перелік документів, що подаються до суду

  • паспорт;
  • свідоцтво про укладення шлюбу (про розлучення);
  • свідоцтво про народження неповнолітнього;
  • виписка будинкової книги;
  • акт перевірки житлових умов, за місцем проживання неповнолітнього;
  • характеристики сторін — позивача та відповідача, видані за місцем працевлаштування кожного;
  • характеристики на дитину (зі школи чи дошкільного виховного закладу);
  • довідки про доходи батьків, документи, які підтверджують наявність додаткових джерел доходу (наприклад, договори про здачу в оренду майна, договір підряду);
  • довідки від судового виконавця про наявність аліментного боргу;
  • довідки медичного закладу;
  • інші документи, які підтверджують факт невиконання батьками своїх обов’язків чи ухилення його поведінки від загальноприйнятих норм.

Читайте також:  Як оголосити в розшук боржника по аліментах?

Це лише приблизний перелік документів, які можуть бути додані до позову – список може бути доповнений чи змінений залежно від конкретних обставин.

якщо чоловік/жінка проявлє жорстокість, б’є власних дітей, доказами можуть бути показання свідків, лікарські висновки огляду дитини, адміністративні протоколи. Якщо батько або мати здійснювали замах на статеву недоторканість дитини, доказом тому можуть послужити показання дитини, свідків. Якщо по даній справі вже є судовий вирок, його слід докласти до позову в якості доказу. Якщо батько/мати вчинили злочин проти членів своєї сім’ї (проти другого подружжя, дитини), необхідно надати чинний судовий вирок.

Якщо батько/мати страждає хронічним алкоголізмом, наркоманією, це повинно бути підтверджено довідками медичних установ (диспансерів). Якщо особа вже обмежена у дієздатності, необхідно надати відповідне судове рішення.

Зверніть увагу! Чим більше переконливих, безперечних доказів буде підготовлено, тим швидше та лаконічніше проходить судовий процес.

Позовна заява про позбавлення батьківських прав батька або матері (зразок позовної заяви)

Безумовно, крім вказаних вище документів, направляється правильно оформлений позов.

Позов складається з трьох частин: «шапка», опис обставин та мотивування вимог, формулювання вимог, список додатків. Розглянемо більш докладно кожен елемент позовної заяви.

Перший елемент – так звана «шапка» — повинен містити відомості про сторони процесу у справі: щодо суду, позивача, відповідача, третіх осіб. В цій частині зазначається така інформація:

  • найменування та адреса судової установи, де буде розглядатися позов;
  • дані про позивача і відповідача — П.І.Б., дата народження, місце реєстрації та знаходження, контакти;
  • найменування та адреси третіх осіб-учасників процесу – ООП, прокурора;
  • відмітка про суму судового збору (оплату чи звільнення від оплати).

Далі йде найменування документа – «Позовна заява про позбавлення батьківських прав».

Другий елемент позовної заяви «описово-мотивувальний». Тут викладаються обставини – коротко, точно, інформативно. Слід вказати, коли та де був укладений шлюб, перерахувати народжених у шлюбі дітей (зазначити П.І.Б., дату народження). Якщо шлюб розірваний, потрібно вказати дату та причину розлучення.

Далі, слід описати наявні підстави для анулювання отця чи матері батьківства, послатися на підтверджуючі докази. Незайвим буде перерахувати законодавчі норми, що підтверджують позовні вимоги.

Останній, третій елемент заяви – «резолютивний». Тут формулюються позовні вимоги. Наприклад, про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості.

Після основної частини вказується перелік документів, які підтверджуються викладену інформацію.

Позовна заява завершується підписом позивача, зазначенням дати складання.

Зразок позовної заяви про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів у 2018 р.

Як подати позов до суду (розмір судового збору)

Отже, із складанням заяви ви впоралися, стопку документів підготували. Що далі? Вирушати до суду подавати позов.

Нижче ми дамо кілька корисних порад щодо порядку подачі позовної заяви:

  • Готова позовна заява разом та пакет необхідних документів подаються в районний суд по місцю знаходження відповідача.
  • Позовні заяви приймаються в суді не цілодобово. Є певні прийомні дні та години. Як правило, розпорядок роботи розміщений на видному місці у приміщенні суду чи на сайті.
  • Позовну заяву та пакет документів необхідно підготовити в такій кількості примірників, що відповідає кількості сторін, що беруть участь у судовому процесі. Як правило, це суд, позивач та відповідач, зацікавлені особи – прокурор, ОПіП. Значить, заявнику потрібно підготувати 4 пакети документів, які, після прийняття позову до канцелярії, будуть розіслані учасникам процесу. А ще краще мати при собі 5 (додатковий) пакет документів із позначкою про прийняття, який залишити у себе.
  • Документи, що подаються з позовом, повинні бути в копіях. Разом з тим, необхідно надати також оригінали, щоб працівники канцелярії могли переконатися в достовірності копій та завірити їх у вашій присутності.
  • Перш ніж подавати позов, необхідно сплатити судовий збір. Квитанцію про сплату збору потрібно також прикласти до позову.

Читайте також:  Аліменти з продажу автомобіля: платити чи не платити?

Судовий збір у 2018 році

Розмір ставки збору за подання позову такого характеру встановлений ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та залежить від прожиткового мінімуму. Так, із січня 2018 року розмір збору складає 0,4 прожиткового мінімуму.

Якщо разом з вимогами про анулювання батьківства заявляються інші позовні вимоги, наприклад, про утримання заборгованості, неустойки за несплату аліментів, розмір судового збору може бути змінений у відповідності з ціною позову.

Порядок та наслідки позбавлення батьківських прав

Як зрозуміло із усього вищевикладеного, єдиним органів, у компетенції якого знаходиться такі питання, є суд. На підставі позу відкривається судове провадження, в якому беруть участь батьки, дитина (діти), прокурор, ООП.

Одразу заначимо: судовий процес – тривалий та складний. Суддя ретельно аналізує обставини, що склалися, вивчає психологічний та соціальний портрет батьків та дітей, перевіряє дані, вказані в заяві, переконується в достовірності наданих доказів.

Суд, а також представники прокуратури та ООП, можуть вимагати від сторін необхідні документи, що відносяться до справи. Приймаючи рішення, суддя керується не лише інформацією, наданою позивачем, але й висновками прокурора, органів ОП.

Приймаючи рішення, суд буде вирішувати інші супутні питання: про встановлення опіки над дитиною, про встановлення місця проживання неповнолітнього, утримання аліментних виплат із відповідача. Якщо у заявника є власна позиція, її необхідно викласти в позові висловити в суді у формі клопотання.

Наслідки, які настають після анулювання батьківства, сформульовані в СКУ. Так, батько або мати…

  • позбавляється правовідносин, які засновані на кровній спорідненості між ним та дитиною.
  • втрачає можливість бачитися та спілкуватися із сином/донькою, виховувати, захищати інтереси дітей, бути їх представником.
  • не може вимагати утримання від дитини у разі непрацездатності та потреби, втрачає можливість на законне спадкоємство після смерті неповнолітнього.
  • втрачає всі надані державою пільги, пов’язані з наявністю дітей.
Читайте также:  Зняти з місця реєстрації у примусовому порядку

Всі перераховані вище наслідки – своєрідне покарання для дорослих, що нехтували своїми обов’язками.

Однак це покарання має відношення тільки до батьків, та не повинно спричинити негативного наслідку для дитини. Неповнолітній може претендувати на утримання, на оплату додаткових витрат (освіта, лікування), на користування житлом, яке належить батькові або матері, на законне спадкоємство після його смерті.

Піклуючись про дитину, законодавець передбачив можливість батькам реабілітуватися. До тих пір, поки вони не переглянуть свою поведінку та не виправиться, вказані вище негативні наслідки зберігаються.

Виплата аліментів після позбавлення батьківських прав

Як зазначили вище, у разі анулювання батьківства, обов’язок матеріально забезпечувати свою дитину – зберігається. Ця норма встановлена Сімейним кодексом.

Якщо до анулювання батьківства аліменти не стягувалися, то в одночасно в судовому процесі чи в окремому  процесі (позовному, наказовому) можна врегулювати питання про утримання дитини – встановити аліменти.

Розмір аліментів не залежить від факту позбавлення батьківських прав – вони стягуються за загальними правилами:

  • на одного неповнолітнього – 25%;
  • на двох – 33%
  • на трьох та більше дітей – 50%.

Беручи до уваги обставини справи (наприклад, рівень матеріальної забезпеченості сторін, відсутність роботи, непостійний заробіток), зазначені вище стандартні розміри аліментів можуть бути змінені, чи встановлені аліменти у фіксованому розмірі.

В статті “Кримінальна відповідальність за несплату аліментів” ми розповіли, яким чином притягнути батька або матір за ст. 165 КК України.

Усиновлення дитини та виплата аліментів

Батько або матір, позбавлені батьківських прав, несуть обов’язок по утриманню дитини аж до її 18-річчя. Чи до тих пір, поки дитину не усиновлять. У такому разі обов’язок фінансово забезпечувати неповнолітнього лягає на плечі усиновлювача, а з колишнього батька/матір – знімається.

Зацікавлені в усиновленні громадяни можуть подавати документи не раніше, ніж через півроку після набрання чинності судовим рішенням.

Судова практика

В суди нашої країни щодня подаються позови такого характеру. На жаль, більшість із них підлягає задоволенню. Це означає, що кожен день діти стають сиротами, маючи живих батьків.

Судова практика рясніє банальними випадками — беззахисних дітей доводиться захищати від безвідповідальних батьків. Хоча суди прагнуть зберігати повноцінні сім’ї, інтереси дітей вимагають кардинальних та часом жорстких заходів.

Позивач, Іванова І.І., перебувала у шлюбі із відповідачем, Івановим А.А. Народилися діти – дочка та син.

Сімейне життя не склалося. Чоловік не працював, зловживав спиртними напоями, застосовував фізичне насильство до жінки, чинив психологічний тиск на дітей. Дружина подала на розлучення, зажадала від чоловіка аліментів. Після офіційного розірвання шлюбу взаємини між колишнім подружжям не покращилися. Іванов А.А.

не тільки не надавав ніякої допомоги жінці та дітям, але застосовував погрози фізичною розправою, вимагав грошей на алкоголь та їжу, на розваги, на погашення боргів перед друзями. Обстановка не сприяла нормальному розвитку дітей, позначалася на їх успішності у школі, на спілкуванні з однолітками, на стані здоров’я. Ні про яке виховання з боку батька не могло бути мови.

Аліменти також не виплачувалися через відсутність роботи – утворилася значна сума заборгованості.

Іванова І.І. направила документи про позбавлення Іванова А.А. батьківства відносно доньки та сина. Вивчивши надані позивачем докази, вислухавши висновок опікунської ради, прокурора, суддя задовольнив вимоги.

Позбавлення батьківських прав — це тривала та не найприємніша процедура. Уявіть тільки, що вам доводиться власноруч позбавляти дитину можливості бачитися із батьком. Часто цей складний процес супроводжується сварками, фізичним насильством, викраденням дитини та іншими негативними моментами.

В доповнення до цього не всі знають, як законно позбавити безвідповідальну “другу половину” піклування відносно власної дитини. Брак часу на звернення, слабка аргументована база, нездатність протистояти нападкам протилежної сторони та постійний стрес — тільки погіршують ситуацію.

Як бути?

Найкращим рішенням є звернення за безкоштовної онлайн консультацією до адвоката. Ми готові надати вам актуальну інформацію по сімейним правовідносинам. Адвокат допоможе розібратися в складній справі та підкаже вихід із ситуації. Якщо виникне необхідність, ви можете замовити повноцінні послуги адвоката.

До речі, з 2018 року санкції за несплату коштів на утримання дитини посуворішали. Більше про це – в нашій статті “Відповідальність за несплату аліментів у Україні“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Позбавлення батьківських прав в Україні. Судова практика

Згідно статистики, в провадженні українських суддів щорічно перебуває близько 10 тисяч справ про позбавлення батьківських прав. Близько 80% таких позовних заяв задовольняються. Найбільш розповсюдженою підставою є ухилення одним із батьків від утримання дитини, а також від участі у її вихованні.

  • Сімейним кодексом України (стаття 164) визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він:
  • 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • 3) жорстоко поводяться з дитиною;
  • 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Із  підстав,  передбачених  п.2,  4,  5  ч.1  ст.  164 СК, особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки в разі досягнення ними повноліття.  Позбавлення батьківських  прав  неповнолітніх батька,  матері можливе лише  у  випадках,  визначених  п.

1,  3  ч.1  ст.

  164  СК,  а  саме  якщо  вони  не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважних  причині  протягом  шести  місяців  не  виявляли  щодо  неї батьківського піклування або якщо вони жорстоко поводяться з дитиною.

Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ( далі – Постанова ПВСУ №3) визначено, що позбавлення  батьківських  прав  (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів,  на відібрання дитини в інших  осіб, які  незаконно  її  утримують,  та  ін.),  що  надані  батькам  до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з  нею,  є  крайнім  заходом  впливу  на  осіб,  які  не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Постановою ПВСУ №3 визначено, що ухилення батьків від виконання своїх  обов’язків  має  місце, коли  вони  не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її  навчання,  підготовку  до  самостійного  життя,  зокрема:   не забезпечують необхідного харчування,  медичного догляду, лікування дитини,  що негативно впливає на її фізичний розвиток як  складову виховання;  не спілкуються з дитиною в обсязі,  необхідному для її нормального  самоусвідомлення;  не  надають  дитині   доступу   до культурних та інших духовних цінностей;  не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних  норм  моралі;  не  виявляють  інтересу   до   її внутрішнього  світу;  не  створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати  як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Так, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 лютого 2018 року було задоволено позов Органу опіки та піклування Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в інтересах малолітньої дитини про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Встановлені обставини справи в сукупності зі зібраними по справі доказами свідчать про нехтування відповідачем виконання обов’язків матері по вихованню дитини, отже враховуючи той факт, що дитина потрапила хворою до лікарні в той час, коли позивач перебувала у стані алкогольного сп’яніння, те, що мати зловживає спиртними напоями, не працює, характеризується негативно, профілактичні бесіди щодо виховання та утримання дитини позитивної динаміки в соціалізації відповідача, яка не створила належних умов для подальшого фізичного і духовного розвитку, навчання, підготовки до самостійного життя дитини, суд прийняв рішення, що позов в частині позбавлення батьківських прав належить задоволенню.

28 лютого 2018 року Новогродівський міський суд Донецької області прийняв рішення у справі № 239/610/17 про позбавлення батьківських прав, яким відмовив у задоволені позовних вимог.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню малолітньої сина, який з літку 2016 року залишився на виховання та піклування позивача по справі з обоюдною згодою батьків дитини та позивача, матеріальну допомогу на його утримання відповідач не надає, догляд за дитиною здійснює бабуся та дідусь, відповідач не бачиться з дитиною, не цікавитися малолітнім сином,станом його здоров’я, не знає про його досягнення та успіхи, не вітає з святами та днем народження,участі в його житті не приймає,не відвідує його. З приводу чого, суд робить висновок, що відповідач не піклувалася про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечувала необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкувалася з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляла інтересу до її внутрішнього миру, не сприяла засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, взагалі не цікавилася життям сина. Відповідачем не доведено вирішення спору у передбаченому законом порядку про місце проживання сина. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайним заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків, особи батька інших конкретних обставин справи, а саме враховуючи позитивні зміни у поведінки та житті відповідача під час соціального супроводу, яка зробила в квартирі ремонт, умови проживання в квартири відповідають санітарно-гігієнічним нормам, належним чином доглядає інших своїх дітей, тобто виконує щодо них обов’язки по їх вихованню, бажає виховувати сина, може відмовити у позові, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов’язків, в зв’язку з чим суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування, а тому в інтересах дитини не доцільно позбавляти Відповідача батьківських прав на малолітнього сина.

Цікавим з огляду на судову практику, є рішення Апеляційного суду Вінницької області від 4 грудня 2017 року у справі №134/1342/16-ц, яким рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року в частині задоволення вимог про позбавлення батьківських прав – скасувано. В цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина – відмовлено.

Читайте также:  Обьєкти права спільної сумісної власності

Рішення Апеляційного суду Вінницької області мотивоване тим, на думку колегії суддів, в даному випадку, висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим, оскільки не містить жодних посилань на докази, з яких виходив орган опіки та піклування при вирішені даного питання. Крім того, даний висновок суперечить інтересам сина, зокрема, праву дитини зростати під опікою своїх батьків.

Окрім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не врахував, що позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків.

Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

 Колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних доказів, які були б підставою для позбавлення Відповідача батьківських прав, а позбавлення матері батьківських прав відносно дитини буде суперечити інтересам дитини.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

З позовом про позбавлення батьківських прав, мають право звернутися:

  • один з батьків,
  • опікун, піклувальник,
  • особа, в сім’ї якої проживає дитина,
  • заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває,
  • орган опіки та піклування,
  • прокурор,
  • сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Не варто нехтувати нормами статті 19 Сімейного кодексу України, згідно якої при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов’язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проте суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

  1. В той же час не можна позбавити батьківських прав особу,  яка  не  виконує своїх   батьківських обов’язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого  захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
  2. Особа, позбавлена батьківських прав, згідно статті 166 Сімейного кодексу України:
  3. 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
  4. 2) перестає бути законним представником дитини;
  5. 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
  6. 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  7. 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  8. 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
  9. Проте, варто зазначити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Так само мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров’ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

15 вересня 2017 року Ківерцівський районний суд Волинської області прийняв рішення у справі №158/2109/17, яким надав дозвіл батьку дітей на періодичні побачення із дітьми.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.10.2016 року його було позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей.

На даний час до вирішення питання щодо призначення опікуном його матері над його дітьми, старша дочка, перебуває у Волинському обласному центрі соціально – психологічної реабілітації дітей у м. Ковель, а двоє молодших у Волинському обласному спеціалізованому будинку дитину м. Луцьк.

Також Позивач зазнаив, що хоче спілкуватись з дітьми, вважає, що його побачення не матимуть негативного впливу на них та на їх моральне виховання, а тому просить надати йому дозвіл на періодичні побачення з дітьми в присутності їхніх законних представників.

Окрім того, Позивачем було надано характеристику, з якої вбачається, що за час проживання на території вищевказаної сільської ради останній зарекомендував себе із хорошої сторони, а саме: скромний, ввічливий, дисциплінований, трудолюбивий.

Зауважень в його адресу із сторони жителів села не надходило, на даний час ніде не працює, веде особисте селянське господарство. Разом з тим, згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду у Позивача наркологічної патології не виявлено.

Зазначені вище обставини суд розцінив як вияв доброї волі позивача до участі в житті дітей та соціально-врівноважену поведінку, тому Позивач не становить небезпеку для дітей та відповідно отримав дозвіл на побачення із дітьми.

У ст.ст. 3,6 Конвенції «Про права дитини» зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Аналогічні правові висновки з питання позбавлення батьківських прав зробив Верховний Суд України в ухвалах від 05 жовтня 2011 року по справі № 6-47846св10, від 6 жовтня 2010 року по справі № 6-2280св10, від 28 вересня 2011 року по справі № 6-33481св10.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 грудня 2017 року у справі №734/4061/17 матір поновлено в батьківських правах відносно її дитини.

Своє рішення суд мотивував тим, за 7 років з моменту позбавлення Позивачки батьківських прав, змінилося її відношення до виконання батьківських обов’язків, зокрема щодо утримання, виховання та розвитку дитини.

В той самий час матір має постійне місце проживання та повноцінну сім’ю, цікавиться дитиною, бажає брати участь у її вихованні, за місцем проживання характеризується позитивно.

В той самий час, рішенням від 20 лютого 2018 року у справі №466/4215/17 Шевченківський районний суд міста Львова відмовив у поновленні батьківських прав, з огляду на те, що у судовому засіданні неповнолітній пояснив, що матір його періодично відвідує, однак не цікавиться його здоров’ям, на батьківські збори не з’являлася.

Вона не знала що він перебував на лікуванні, мав хворі нирки. Вказав, що мати зрідка надає йому кишенькові гроші, купляє білизну, але одягом та шкільним приладдям його не забезпечує. Все необхідне йому надає Родинний дім «Покрова».

Він пояснив суду, що хоче залишатися в Родинному домі «Покрова» до закінчення навчання, додому повертатися не хоче , бо умови проживання там погані. Крім того, пояснив, що навчається гри на контрабасі, який отримав на свято Миколая в Родинному домі «Покрова».

За час перебування в цьому Родинному домі йому оформили паспорт та документи для виїзду закордон, він неодноразово з іншими дітьми їздив на екскурсії до країн Європи. У нього склалися хороші стосунки з опікуном та іншими дітьми.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до думки, що позивачка не надала переконливих доказів зміни свого відношення до виконання батьківських обов’язків. Відтак втрата дитиною статусу такої, що позбавлена батьківського піклування, повернення дитини на проживання до матері не відповідатиме в першу чергу інтересам дитини.

Ссылка на основную публикацию