Особи, які можуть бути усиновлювачами

Особи, які можуть бути усиновлювачами

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану активно співпрацюють із державними адміністраціями з питань надання допомоги у здійсненні оформлення та встановлення правового статусу дитини. Із початку 2019 року ДРАЦСи столиці видали більше 100 документів про державну реєстрацію актів цивільного стану про народження дітей для подальшого оформлення опіки. Відтак, Дарницьким відділом ДРАЦС було видано 20 таких документів.

Усиновлення регулюють Сімейний кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 2008 року, постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 2007 року, наказ Міністерства соціальної політики «Про затвердження Порядку взаємодобору сім’ї та дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування» від 2017 року та інші нормативно-правові акти.

Иностранцы в прошлом году усыновили почти 12 тыс. детей из Украины, — МИД

  • Які діти підлягають влаштуванню в сім'ю?
  • Влаштуванню в сім'ю підлягають тільки ті діти, яким офіційно надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
  • Статус дитини-сироти надається дітям, в яких померли або загинули обоє батьків, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.
  • Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:
  • 1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
  • 2) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;
  • 3) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть;
  • 4) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;
  • 5) батьки яких невідомі, дітям, покинутим у пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров'я, або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки та інші родичі, про що складено акт за затвердженою формою;
  • 6) відібраним у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
  • 7) батьки яких відбувають покарання у місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
  • 8) батьки яких під час ведення кримінального провадження перебувають під вартою, що підтверджується постановою слідчого судді;
  • 9) батьки яких перебувають у розшуку через брак відомостей про їхнє місце перебування, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції;
  • 10) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
  • 11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним Службою у справах дітей;
  • 12) які розлучені з сім'єю, визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
  • 13) безпритульні діти.
  • Хто може усиновити дитину?

Згідно з нормами українського законодавства, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа від 21 року за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Ця особа повинна бути старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. Із цього випливає, що не лише подружні пари, але й неодружені особи можуть усиновити (удочерити) дитину.

Наприклад, віковий ценз і в європейських державах, у Великій Британії, якщо обоє в парі досягнули 21 року.

Або де один (одна) з подружжя – мати чи батько особи, яка буде усиновлена, і досягнув(ла) 18 років, а інший(а) досягнув(ла) 21 року.

В Іспанії передбачено, щоб один із усиновлювачів досягнув 25 років, також один із прийомних батьків має бути принаймні на 14 років старшим за особу, яку усиновлюють.

«Сиротству — нет!»: девять лет работы портала национального усыновления

Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, які є чоловіком/дружиною одного з батьків, якщо дитина має лише матір або батька.

Сімейний кодекс України наводить вичерпний перелік осіб, які мають переважне перед іншими право усиновити дитину.

Таким чином, за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити ту саму дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України, який:

  1. · у сім’ї виховує дитину;
  2. · є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яку усиновлюють;
  3. · усиновлює кількох дітей, що є братами, сестрами;
  4. · є родичем дитини.

Окрім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя. В Україні є велика проблема, що на практиці дозвіл на усиновлення дитини отримують лише одружені пари. Водночас деяким особам жіночої або чоловічої статі, які не перебувають у шлюбі, вкрай важко всиновити дитину, хоча законодавчо це не заборонено.

  • Кому держава категорично забороняє бути усиновлювачем?
  • Не можуть бути усиновлювачами особи, які:
  • 1) обмежені у дієздатності;
  • 2) визнані недієздатними;
  • 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  • 4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним із їхньої вини;
  • 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  • 8) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  • 9) є особами без громадянства;
  • 10) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду.

Майте на увазі, що у разі усиновлення кількість дітей, яку може усиновити одна сім'я, не обмежується. Прийомна сім'я може взяти на виховання від однієї дитини до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Це велика відповідальність, адже потрібно багато рішучості й терпіння, тому що це не робота, не статистика, це – життя Ваше та Вашої нової дитини, яку Ви обрали серцем. Я впевнений, що якщо людина вже серйозно задумалася про те, щоб прийняти дитину в сім'ю, то ця думка рано чи пізно стає матеріальною.

Якщо Вам потрібна правова консультація, звертайтесь до правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» 0800 213 103.

Консультації для людей, які хочуть усиновити дитину

Особи, які можуть бути усиновлювачамиЩо таке усиновлення?
Згідно з українським законодавством усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?
Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:
діти-сироти;
діти, позбавлені батьківського піклування;

Читайте также:  Как защитить бизнес от недобросовестной конкуренции

діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?
Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:
дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
подружжя;
особи, які проживають однією сім’єю;

якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?
Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім’ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 
Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.

Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам
потрібно подати:
заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;
копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
висновок про стан здоров’я кожного заявника;
засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?
Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина.

Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити
У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Як звернутися до суду?
Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.

Також до заяви додаються:
копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, – при усиновленні дитини одним із подружжя;
медичний висновок про стан здоров’я заявника;
довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
інші документи, визначені законодавством.
Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?
За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей
Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Як всиновити/удочерити дитину та на що слід звернути увагу

  • Згідно з українським законодавством усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).
  • У Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області роз'яснили усі особливості процесу усиновлення дитини.
  • Хто підлягає усиновленню?
  • Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:
  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами: дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини; особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років.

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років; подружжя; особи, які проживають однією сім'єю; якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

  1. При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.
  2. Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?
  3. Переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.
  4. Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
  5. Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 
  6. Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати:
  • заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;
  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
  • довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
  • копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Читайте также:  Гражданский брак и право на наследство (наследование) в Украине

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

  • У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.
  • Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.
  • Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. 
  • За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.
  • Як звернутися до суду?
  • Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються:
  • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • медичний висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років. Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

За більш детальною консультацією та роз’ясненнями телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Усиновлення

Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

  • Особи, які можуть бути усиновлювачами
  • Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
  • Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
  • У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
  • Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
  • Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.
  • Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
  • Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
  • Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
  • Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
  • Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
  • Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
  • Не можуть бути усиновлювачами особи, які:
  1. обмежені у дієздатності;
  2. визнані недієздатними;
  3. позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  4. були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  5. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  6. зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  7. не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  8. страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
  9. є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  10. були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  11. за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
  12. є особами без громадянства;
  13. перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цього переліку не може бути усиновлювачем.
Читайте также:  Підтримка - зразок позовна заява про стягнення додаткових витрат на утримання дитини

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.

Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним.

У разі коли одне з подружжя не може особисто з'явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

До заяви додаються такі документи:

  1. копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
  2. довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби; (У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку або копію декларації про доходи, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід);
  3. копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  4. висновок про стан здоров'я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3;
  5. засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  6. довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  7. копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
  1. Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 3 і 7 , засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів.
  2. У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров'я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.
  3. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі зазначені документи.
  4. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

 

Хто та як може усиновити дитину?

Аліменти: новели законодавства та українські реалії
Позбавлення батьківських прав: спробуй знайти підставу!
Право на рівну оплату праці за роботу рівної цінності — українські реалії

Джерело: http://www.talkaboutadoption.org/

  • Усиновлення на теренах України регулюють Сімейний кодекс України, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 2008 року, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 2007 року, Наказ Міністерства соціальної політики «Про затвердження Порядку взаємодобору сім’ї та дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування» від 2017 року та інші нормативно-правові акти.
  • Проблема сирітства — одна з найбільших в Україні в межах інституту сім’ї, саме тому, згідно з українським законодавством, усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування[2], і провадиться в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.
  • Згідно інформації наданої Міністерством соціальної політики у відповідь на інформаційний запит авторки, то за оперативними даними служб у справах дітей, протягом 6 місяців  2018* року в Україні була усиновлена 741 дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування (громадянами України – 568,  іноземцями – 173).
  • За результатами 2017* року в Україні усиновлено 1 841 дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, з них: українцями – 1 518, іноземними громадянами – 323 дитини.
  • Протягом 2016* року усиновлено 1 884 дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування (громадянами України – 1 490,     іноземцями – 394).
  • Отже, усиновлення — прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.[3]

Варто прокоментувати, що термін «усиновлення», основна морфема (корінь) якого — син, має андроцентричний характер, тобто орієнтовані не на людину загалом, а на чоловіка.

У Сімейному кодексі, як і в більшості нормативно-правових актів України, часто використовуються слова чоловічого роду й відповідна термінологія, наприклад опікун, піклувальник, годувальник тощо.

Звідси й виникають похідні слова: усиновлення, усиновлювач, саме тому в юридичній і законотворчій практиці офіційного поняття «удочеріння» немає. Українському законотворенню варто взяти приклад зарубіжних держав, де слово «адопція» та його похідні не є андроцентричними.

Хто може бути усиновлювачем дитини?

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа від 21 року за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Ця особа повинна бути старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. З цього випливає, що не лише подружні пари, а й неодружені особи можуть усиновити (удочерити) дитину.

Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, які є чоловіком/дружиною одного з батьків, якщо дитина має лише матір або батька.

Для порівняння: віковий ценз є і в європейських державах. Наприклад, у Великій Британії заявити на адопцію може пара, якщо обоє досягнули 21 року. Або де один (одна) із подружжя — мати чи батько особи, яка буде усиновлена, і досягнув(ла) 18 років, а інший(а) досягнув(ла) 21 року[4].

В Іспанії передбачено такі вимоги до усиновлювачів: цілком володіти цивільною дієздатністю, один з усиновлювачів повинен мати 25 років і більше й один із прийомних батьків має бути принаймні на 14 років старшим за особу, яку всиновлюють.[5]

У кого є переважне право усиновити дитину?

Сімейний кодекс наводить вичерпний перелік осіб, які мають переважне перед іншими право усиновити дитину. Таким чином, за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити ту саму дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України, який:

  • у сім’ї виховує дитину;
  • є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яку усиновлюють;
  • усиновлює кількох дітей, що є братами, сестрами;
  • є родичем дитини.
Ссылка на основную публикацию