Пам’ятка споживача: як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

Пам’ятка споживача: як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

Супермаркети, гіпермаркети, маркети, мінімаркети, набули популярності серед населення і відвідування магазинів давно стало звичайною справою. Відвідуючи торгівельні центру, маркети мало хто з нас звертає увагу на те, що майже на кожному кроці порушуються наші права як споживачів.

Про те, які права мають покупці у магазинах консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Як діяти покупцям, коли при вході до торговельного центру охоронець вимагає залишити свої речі у камері зберігання?Вимога залишити речі в камерах схову є незаконною. Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений.

Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, визначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об’єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об’єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. Якщо Ви все ж таки вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, то Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 Цивільного кодексу України. Проте, зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить нормамЦивільного кодексу України, адже саме торговельний центр як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання.

Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується. І, як правило, працівники магазину, адміністрація, охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за такий зіпсований товар.

Відповідно до норм чинного законодавства оплачувати його вартість Ви не зобов’язані, оскільки до моменту оплати купівлі товару власником речі є її продавець, у даному випадку торговельний заклад. Цивільним кодексом України передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

До моменту здійснення покупки власником речі є продавець, отже Ви не зобов’язані за неї платити. Законом України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час.

Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.Розбитий товар не є Вашим вибором.Якщо покупець відмовляється платити за пошкоджений товар, то магазин може стягнути кошти через суд. Винен чи ні, встановлює тільки суд.

У суді необхідно довести вину покупця, в тому числі й те, що мала місце умисна дія.

Від продавців ми часто чуємо: «Руками не чіпати», проте покупець має право чіпати та щупати товар, адже він хоче його купити, тому мусить приміряти.

Відтак такі дії провадців є порушенням норм чинного законодавства, адже Цивільний кодекс України визначає, що покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.Продавець зобов’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Крім того, у Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами зазначено, що, суб’єкт господарювання зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

Що робити коли Вам забороняють фотографувати товар. Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ─ на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар Конституція України не зазначає. Також Основний закон держави гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права. Тому фотографувати в супермаркетах, магазинах, та інших торгових закладах, можна.

Як бути якщо ціна товару відрізняється від цінника? У Цивільному кодексі України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а ціна є умовою договору, що Вам відома та на яку ви погоджуєтесь.

Поки ціна існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець не має права вимагати від вас оплати за новою ціною. На таку умову договору ви не давали своєї згоди, адже не були про неї належним чином поінформовані. Без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.

Найчастіше буває так, що Вам відмовляться продавати або продадуть за старою ціною. За новою не мають права. Якщо ви помітили, що вас обраховують – повверніться в торговий зал та візьміть цінник. Вимагайте від касира пробити товар за заявленою ціною. Якщо вам відмовлять – пишіть скаргу директору.

Вам зобов’язані повернути різницю.

У випадках, якщо касир магазину відмовляється приймати дрібні копійки або банкноти з надривами, а також у випадку відмови видачі решти з крупної банкноти, то він діє всупереч законодавству України.

Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам’ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Якщо Ви придбали прострочений товар чи розпакували продукт, а він не свіжий, беріть чек та зіпсований товар, відправляйтесь в магазин і вимагайте замінити товар або повернути за нього кошти. У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб’єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.

Якщо Ви придбали товар неналежної якості, то споживач має право вимагати пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов’язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.

Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов’язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару – протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

У разі заміни товару з недоліками на товар належної якості продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором купівлі-продажу, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

У разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

Отже, у разі заміни товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, на який ціна змінилася, перерахунок вартості не здійснюється, а на такий самий товар іншої моделі вартість перераховується, виходячи з цін, що діяли на час обміну.

При розірванні договору розрахунки зі споживачем у разі підвищення ціни на аналогічний придбаному товар здійснюються, виходячи з його вартості на час висування цієї вимоги, а у разі зниження ціни – виходячи з вартості товару на час купівлі.

Багатьом доводиться зіштовхуватися з тим, що як на виході з каси спрацював звуковий сигнал детектора і охоронець поспішає з вимогою обстежити речі на предмет краденого. Слід зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства персонал охорони торговельного центру не має права Вас затримувати або проводити особистий огляд чи огляд Ваших речей.

Єдине, що може зробити персонал, – це викликати співробітників правоохоронних органів та попрохати Вас їх дочекатися, але утримувати Вас, застосовуючи фізичний примус, вони права не мають.

Законом України «Про охоронну діяльність» передбачено, що лише за Вашою добровільною згодою персонал охорони має право під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони проводити огляд Ваших речей.

Крім того, положеннями вищезазначеного Закону заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.

Статтею 34Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. Тобто охорона не має права затримувати людину, відвести її в іншу кімнату, допитувати її, проводити огляд, виховні бесіди і тому подібне.

Читайте также:  Зразки позовних заяв, типовий договорів, процесуальних документів. юридична аналітика. - зразки позовних заяв, договорів, процесуальних документів. юридична аналітика.

Сподіваємось, що наведені вище норми чинного законодавства допоможуть Вам при захисті Ваших законних прав та інтересів.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській областіпрацює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Поради споживачам

Пам’ятка споживача: як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

  • Зразок заяви претензії при виявленні істотних недоліків
  • Зразок заяви претензії при виявленні недоліків
  • Зразок заяви претензії при поверненні товару належної якості
  • Зразок заяви претензії при порушенні термінів ремонту
  • Корисні поради споживачам
  • Основні права споживачів, щодо яких часто виникають непорозуміннях
  • Особливості інтеренет — торгівлі
  • ПАМ'ЯТКА ДЛЯ СПОЖИВАЧА (якщо ваші права порушені)
  • Права споживача при купівлі товару через інтернет
  • Хто відповідає за речі покупця у супермаркеті?
  • Речі покупця у супермаркеті: хто за них відповідає?

Чи зобов’язані ми, споживачі, здавати речі при вході у супермаркет? Чому? І чи несе магазин відповідальність за здані речі покупців?

У кожному супермаркеті є написи про те, що споживач має покласти речі у камеру схову, щоб не було непорозумінь. І поруч – »адміністрація не несе відповідальність за збереження». Як це розуміти? На які закони опираються магазини?

Насправді покупці НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ при вході в магазин здавати свої особисті речі. Це справа добровільна. А другим написом, про відсутність гарантій збереження, магазин просто вводить нас в оману!

Чому нас не можна примусити?

Здавши сумку, споживач укладає із магазином договір про безоплатне надання послуг зі зберігання своїх речей. Примусити нас укласти таку угоду НЕ МОЖНА! Змушуючи здавати сумки, працівники супермаркету порушують принцип добровільності укладання угоди.

Не пускають із сумкою – знайте свої права! Ви маєте право зажадати книгу скарг і пропозицій і залишити в ній відповідний запис із вказівкою про порушення прав споживачів.

Адже магазин порушує принцип публічності договору, оскільки він не має права відмовити в продажі товарів громадянинові за наявності можливості продати відповідний товар або зробити послугу (занесена в зал сумка продажу ніяк не перешкоджає).

Відповідно до закону України « Про захист прав споживачів», як і «Порядку здійснення торговельної діяльності й правил торговельного обслуговування населення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 р., НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО обов’язок покупців здавати свої речі в камери схову супермаркетів для реалізації права на здійснення покупок.

Охоронець – цар магазину?

Працівники магазинів НЕ МОЖУТЬ примусити при вході в торговельний зал пред’явити придбані в інших місцях товари, а при виході – перевіряти правильність чека й оглядати речі покупця.

При виході з торговельного залу охоронець може ПОПРОСИТИ показати сумку. При чому сам він робити огляд не має права.

Робити огляд може тільки співробітник міліції й лише в тому випадку, якщо покупець підозрюється в крадіжці товару.

Здав – неси відповідальність! Якщо ж ви поклали речі у камеру схову магазину, адміністрація супермаркету несе повну відповідальність за схоронність ваших речей, навіть незважаючи на наявність оголошення про зворотне.

Адміністрація бере на себе обов’язок по збереженню зданих покупцями на зберігання речей. Це підтверджується видачею покупцеві номерного жетона, іншого знака, що засвідчує прийняття речі на зберігання (у відповідності до ст. 937 Цивільного кодексу України).

Фактично ви укладаєте з адміністрацією супермаркету договір про зберігання.

  1. Відповідальність магазину
  2. Статті 950-951 Цивільного кодексу України передбачають відповідальність зберігача у випадку втрати або ушкодження речі.
  3. Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві
  4. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
  5. — у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості;
  6. — у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
  7. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
  8. Якщо адміністрація супермаркету, у випадку ушкодження речей у камері схову відмовитися добровільно відшкодовувати заподіяні збитки в повному розмірі, ви маєте право звернутися з відповідним позовом до суду.
  9. І знову необхідно повторити золоте правило споживача:
  10. Завжди зберігати документи, що підтверджують факт придбання продукції.
  11. Це стосується як купівлі у магазині, в якому речі здаються для зберігання, так і для підтвердження вартості товарів, що знаходились у камері схову та були втрачені чи пошкоджені.
  12. Що робити споживачу, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі — Закон) передбачено право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію, в тому числі, повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Частина 3 цієї ж статті встановлює вимоги до цінника. Так, продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

  • Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.
  • Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
  • Відповідно до пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

На жаль, дуже часто трапляється ситуація, коли споживач бачить одну ціну на ціннику певного товару і, власне, розраховує сплатити саме таку ціну, однак під час розрахунку на касі виявляється, що ціна на вибраний товар є іншою, як правило, більшою. Без сумнівів, у такому випадку порушені ваші права як споживача.

Також слід пам'ятати, що відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, при виникненні відповідних непорозумінь при розрахунку за товар насамперед слід звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку. Відмова продати вам товар за такою ціною є знову ж таки порушенням вашого права споживача.

  1. У випадку відмови можна залишити відповідний запис у Книзі відгуків і пропозицій.
  2. Також не зайвим буде одразу ж зібрати докази порушення ваших прав: сфотографувати цінник і, звичайно ж, зберегти чек.
  3. Споживач може також звернутися із відповідною заявою про порушення свої прав звернутися до суду або до територіальних органів Держпродспоживслужби України.
  4.  Щодо обов’язку продавців видавати розрахункові документи встановленої форми при реалізації побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту

Згідно з ч.11 ст.

8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у товарі, вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Звертаємо увагу споживачів на необхідність вимагати від продавця (суб’єкта господарювання) видачі розрахункового документу встановленої форми при купівлі технічно складних побутових товарів.

Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині

Зайшовши до супермаркету з будь ким може трапитись неприємність – випадково зачепили та пошкодили товар, розбили пляшку чи горщик для квітів. Після чого охорона або адміністрація магазину вимагає оплатити вартість пошкодженого товару чи навіть сплатити штраф. Що в таких випадках робити? Знайте! Такі дії працівників магазину є не законними.

Відповідно до статті 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин, а відповідно до статті 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару.

Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його.

У відповідь  на вимогу оплатити товар слід наголосити, що відповідно до ч. 2 ст.17 ч.2 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково. І у цьому може дуже допомогти запис із камери відеоспостереження.

Якщо ж адміністрація продовжує вимагати сплати за пошкоджений товар, запропонуйте скласти Акт про псування товару у 2-х примірниках, в яких слід вказати обставини, що доводять вашу невинуватість, зазначити дані свідків, які можуть підтвердити ваші слова та бути свідками у суді, з обов’язковим підписання даного акту – це дуже важливо. Запропонуйте адміністрації магазину звернутися до суду та вимагати компенсації через суд. Слід підкреслити, що провину покупця, а також чи він повинен сплатити за такий товар, може встановити тільки суд. Тобто, покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.

Якщо адміністрація відмовляється складати акт та вимагає сплатити за пошкоджений товар негайно, погрожуючи охороною або фізичною розправою почніть фіксувати все, що відбувається на телефон або диктофон, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності.

Читайте также:  Патронат над дитиною

Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає, або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції».

Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

У випадку, коли після всіх аргументів покупця однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, він повинен викликати поліцію, яка допоможе покинути даний магазин.

Також рекомендуємо звернутися із заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області – управління захисту споживачів, що знаходиться за адресою: 36000, м.Полтава, вул.Воскресенський узвіз,7, тел./факс.

:(0532)60-66-47,  email: pol_gydpss@polvet.gov.

ua , повідомте їм про протиправні дії, а до заяви долучіть копію свого паспорту, аудіо/відеозапис, інформацію, яку ви зафіксували відносно порушень, які були вчинені проти вас, плюс письмові докази свідків.

Увага! Ні  в якому разі не можна навмисно псувати майно іншої особи, оскільки до вас будуть застосовані положення ст.1166 Цивільного кодексу України і вам у судовому порядку прийдеться компенсувати усі витрати, які були завдані вами, якщо ви не зможете довести, що не навмисно це зробили. Вдалих вам покупок!

Пам’ятка споживача: як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

Чи потрібно платити за товар, якщо випадково розбив його в магазині

Трапляється іноді в магазині прикра неприємність: йдете ви по супермаркету, зачипляєте сумкою або візком піраміду з пляшок, яка стоїть посеред проходу, — товар розбивається

Пам’ятка споживача: як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

Трапляється іноді в магазині прикра неприємність: йдете ви по супермаркету, зачипляєте сумкою або візком піраміду з пляшок, яка стоїть посеред проходу, — товар розбивається. За недосвідченістю та не знання багато хто готовий в розпачі — заплатити магазину будь-яку суму за зіпсований, нехай навіть не з Вашої вини, товар.

А підсумок — і без купівлі, і без грошей. Проте, фахівці в галузі прав споживачів вважають, що є спосіб захистити свій гаманець від подібних непорозумінь.

Нещодавно зайшов до супермаркету за продуктами. Коли стояв біля каси, випадково зачепив пляшку спиртного, яку на стрічку поклав попередній покупець. До мене відразу підбігли охоронці і почали вимагати сплатити за зруйнований (розбитий) товар.

Мої аргументи, що я не хотів купувати спиртне і не збираюся нічого оплачувати, не подіяли. У підсумку довелося заплатити за пляшку алкогольного напою, яку я навіть не збирався купувати, щоб мене випустили з магазину.

Як діяти в таких ситуаціях? », — Запитує потерпілий покупець.

Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе його власник, тобто магазин. Право власності переходить в момент передачі речі. А коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на супермаркеті.

У Державній інспекції з питань захисту прав споживачів нам повідомили, що якщо покупець відмовляєтьється платити, наприклад, за ту ж розбиту пляшку спиртного, адміністрація закладу може стягнути гроші через суд. Правда, експерти говорять, що таке буває вкрай рідко і часто розбитий товар просто списується (*).

Охорона чи інші працівники магазину не мають права вимагати від покупця оплати вартості випадково розбитого товару. Якщо ж співробітники Супермаркету (не дай Бог!) застосували до Вас силу -негайно ж звертайтеся до адміністрації закладу.

Перед вами повинні вибачитися. У разі, коли адміністратор не реагує на Вашу скаргу, викликайте міліцію. Можна прямо з мобільного, набравши 102. Під час очікування наряду запишіть дані кількох покупців-свідків, які бачили те, як до Вас була застосована сила співробітниками магазина.

Однак за цим не рідко слідують претензії від охоронців або адміністрації магазину і зрештою неакуратного відвідувача змушують заплатити за пошкоджений товар. Але не багато хто знає, що він, покупець, не зобов'язаний цього робити!

  • У цій банальній ситуації на перевірку існує багато нюансів: хто насправді винен у пошкодженні товару — відвідувач або адміністрація магазину, що не подбала про надійне зберігання продукції, а, можливо, і зовсім інший покупець, з вини якого був зачеплений товар.
  • Крім того, Закон України «Про захист прав споживачів» стоїть на боці покупця в таких ситуаціях, але, на жаль, багато хто про це не знає.
  • Юристи Державної інспекції з питань захисту прав споживачів допомогли нам більш детально розібратися в цій ситуації і пояснили, що потрібно робити, якщо Ви потрапили в такі форс-мажорні обставини.

На перший погляд закон однозначно говорить про те, що збитки, завдані іншій особі, повинні бути відшкодовані. Але не все так просто, якщо це сталося на території супермаркету. Якщо взяти ситуацію з пошкодженням товару в супермаркеті, необхідно виходити з того, що ризик випадкової загибелі або пошкоджень речі несе її власник.

Тобто, на той момент, до покупки, це магазин. Але, в той же час, не потрібно забувати і ту норму «Цивільного кодексу», яка говорить про те, що шкода, заподіяна майну іншої особи, підлягає відшкодуванню. Правда, тут ще необхідно довести, що в цій ситуації існує вина покупця.

А для цього необхідно зібрати цілий ряд доказів — показання свідків, фіксація з камер відеоспостереження Супермаркету та інше.

У «Цивільному кодексі України» про ризик випадкового пошкодження говорять статті 323, 668 і 1166. Але звинуватити Вас у тому, що ви зіпсували / розбили товар — для цієї дії потрібні докази.

У випадку, якщо доказів немає, то яким чином Вас можливо звинувачувати? Ніяким!

Крім того, потрібно ще довести, що пошкодження речі сталося з вашої вини.

Можливо, Ви й зіпсували товар, але сталося це через те, що він погано стояв на полиці, а значить, адміністрація не подбала про його надійне зберігання; можливо, вас штовхнув інший покупець, і Ви навалилися на стелаж з посудом. Може бути й таке, що Ви просто проходили повз розбитої банки з помідорами, і з вас вирішили зробити козла відпущення.

У кожному разі, якщо з Вами траплялася така неприємність — не панікуйте і не поспішайте платити «по чеку». Адекватно оцініть ситуацію і дійте згідно букві закону, який цілком на Вашій стороні.

Якщо адміністрація супермаркету все ж наполягає на Вашій вині — вимагайте скласти акт про заподіяння шкоди, представити докази, що підтверджують Вашу вину.

Обов'язково потрібно щоб були свідки, які зможуть підтвердити або спростувати інформацію, яка буде записана в акті.

У зазначеному документі мають бути підписи самого покупця, адміністрації супермаркету і свідків.

У разі необхідності, його передають до суду і далі вже там представники закону розбираються в ситуації, і на підставі фактів і доказів, виноситься рішення — повинні Ви відшкодовувати збитки чи ні.

Можливо, за розбиту пляшку пива Вам буде простіше заплатити, ніж ходити по судах. Інша справа, якщо Ви розумієте, що сталося це не з Вашої вини, а на місці пляшки пива виявилася пляшка коштовного марочного коньяку.

Може статися так, що адміністрація відмовиться складати будь-які документи і продовжить вимагати одномоментного відшкодування збитку. У такому випадку, нагадайте їм про пункт 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому говориться:

«Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту».

А випадково розбитий товар не був Вашим вибором, Ви не зобов'язані його покупати.

Якщо гнів адміністрації міцнішає, і Вас не випускають з приміщення супермаркету, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Зокрема, пункти свідчать:

«Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (ст. 19 п.4).

Крім того,

«Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання » (ст. 19 п.5).

Якщо після всіх цих доводів Вас все ж продовжать примушувати платити за пошкоджений товар і відмовляються складати акт і фіксувати ситуацію на місці — телефонуйте в місцеву інспекцію з питань захисту прав споживачів. І, як крайній захід, викликайте міліцію.

Отже, ви не зобов'язані платити за розбитий товар, тим більше, якщо не винні в його пошкоджені .

online-advokat.com.ua

Чи потрібно платити, якщо в магазині розбили (пошкодили) товар?

З цим питанням до відділу торгівлі та з захисту прав споживачів Сєвєродонецької міської ради звернувся споживач, який  у магазині ненавмисно   розбив  пляшку вина, коли  діставав іншу з полиці.

Давайте розберемось у ситуації.

Згідно статті 323 Цивільного кодексу України «ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом».

А  покупець несе відповідальність за цілісність товару після того, як отримав та оплатив товар (стаття  668 Цивільного кодексу України). То б то, до оплати товару магазин несе  відповідальність за товар .

Як же необхідно діяти споживачу, якщо з ним сталась така неприємна ситуація?

  1. Якщо пошкоджений Вами товар зберігався в неналежних умовах (на полицях, що не захищені спеціальним бортиком, у проходах між рядами або у великій скупченості стояв на стелажах), вкажіть на це адміністратору.
  2. Необхідно нагадати  адміністрації магазину, що згідно ч. 2  статті 17  Закону України «Про захист прав споживачів»  «продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбати продукцію неналежної якості чи не потрібного йому асортименту».  У Вас були  плани придбати інший товар, а ніж той, що був пошкоджений (будь то пляшка, телевізор чи горщик для квітів).
  3. Вимагайте від адміністрації магазину надати докази того, що саме Ви винні у пошкодженні товару. Це можуть бути відеозаписи з камер відеоспостереження, показання свідків.
  4. Якщо з Вас вимагають оплати за розбитий (пошкоджений) товар  то поясніть, що Ви відмовляєтеся платити штраф на місці і ,  що такі виплати будуть здійснені лише на підставі  судового рішення  (якщо буде доведено Вашу вину).
  5. Якщо адміністрація продовжує на Вас тиснути (завела в кімнату охорони, відмовляється випускати з приміщення супермаркету, вимагає залишити свої документи) викликайте поліцію. Охорона має право на затримання у разі, якщо є достатні підстави вважати, що було вчинене правопорушення. Охорона не має права застосовувати фізичну силу (якщо особа не здійснює опір), обшукувати, проводити поверхневий огляд, вимагати показати вміст кишень чи сумок. Ви маєте право на правову допомогу; право викликати поліцію, якщо охорона перевищує свої повноваження; право на відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Читайте также:  Адвокат по налоговым делам, спорам - услуги юриста по налогам

Але, частіше за все адміністрація магазинів із розуміннямставиться до споживачів у таких ситуаціях.

Якщо Вам необхідна  консультація спеціалістів звертайтесь до

Пам’ятка споживача: Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

Створено: 2019-08-27 16:37:56Оновлено: 2019-08-27 16:39:12

У таких ситуаціях, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен в тому, що товар пошкоджено – покупець, адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговому залі, чи можливо зовсім інший покупець? Важливо зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача). Однак в таких ситуаціях часто буває багато нюансів.

Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин. Відповідно до ст.

668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару.

Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його.

Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, які, на думку адміністрації магазину, доводять вашу вину. Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен платити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.

Якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до ч. 2 ст.17 ч.

2 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково.

І у цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження.

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції». Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

У випадку, коли після всіх аргументів покупця однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, він повинен викликати поліцію.

27 серпня 2019

Як діяти споживачу, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині

Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується. І, як правило, працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за зіпсований товар.

У таких ситуаціях, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен в тому, що товар пошкоджено – покупець, адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговельному залі, чи можливо зовсім інший покупець? Важливо зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача). Споживач не зобов’язаний нести відповідальність за неправильно обладнані торговельні зали. Однак в таких ситуаціях часто буває багато нюансів. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин. Відповідно до статті 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його.

Слід підкреслити, що вину покупця, може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.

  • Якщо адміністрація магазину вимагає сплатити кошти за зіпсований товар, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.
  • Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
  • Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому ассортименту.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна та агресивна підприємницька практика. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

У випадку, коли після всіх аргументів вас однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар ви повинні викликати поліцію.

Як діяти пoкупцю, який випадкoво рoзбив чи пoшкодив тoвар у мaгазині

Досить чaсто трaпляються тaкі неприємні ситуaції, коли в магaзині покупeць нeнароком впускaє або ж зaчіпає товaр, який лeжить нeналежним чином, і він розбивaється чи пoшкоджується.

І, як прaвило, прaцівники мaгазину/адміністрaція/охоронa починaють відразу вимaгати сплaтити кoшти за такий зіпсований тoвар.

Згідно інформації оприлюдненої на сайті Державної служби Укрaїни з питань безпeчності хaрчових прoдуктів та зaхисту споживaчів надаємо декілька корисних порад як діяти в такій ситуації.

У тaких ситуаціях, пeрш за всe, пoтрібно з’ясувaти, хто нaсправді винeн в тому, щoтовар пoшкоджено – пoкупець, адміністрaція магaзину, яка непрaвильно збeрігала/рoзмістила цeй товар в торгoвому залі, чи можливо зовсім інший покупець? Важливо зазначити, що Зaкон України «Про захист прaв споживачів» у таких ситуaціях однозначно зaхищає покупця (споживача). Однaк в тaких ситуaціях чaсто бувaє багaто нюaнсів.

Згідно зі стaттею 323 Цивільного кодeксу Укрaїни, ризик випадкового знищeння та випaдкового пошкoдження (псування) мaйна нeсе йогo влaсник, тoбто мaгазин. Відповідно до ст.

668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкoдження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару.

Тoбто, коли продукція не пeредана покупцю, ризик пoшкодження лежить на власникові/магaзинові, а тoму покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований тoвар, oскільки він ще не придбав його.

Якщо ж адміністрaція/охорона магазину нaполягає нa своєму, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, які, на думку aдміністрації мaгазину, довoдять вашу вину. Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинeн платити за такий товар може встановити тільки суд. Тoбто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не oплачується, на місці тільки фіксується.

Якщо адміністрaція мaгазину відмовляється склaдати будь-які акти і однaково вимагає сплатити кошти, покупeць повинeн пам’ятaти, що відпoвідно до ч. 2 ст.17 ч.

2 Закoну України «Прo захист прaв спoживачів» зaбороняється примушувaти споживaча придбaвати продукцію нeналежної якості або нeпотрібного йому асортимeнту. Однак споживaчу нeобхідно довeсти, що він розбив/зіпсував товар випадково.

І у цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження.

У випадку, кoли адміністрaція/охоронa магaзину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 стaтті 19 Зaкону Укрaїни «Про зaхист прав споживaчів», в яких йдeться про зaборону нeчесної підприємницької прaктики тa aгресивної діяльності. Так, агресивною ввaжається підприємницькa практика, яка фактично містить елeменти примусу, докучaння або нeналежного впливу та істотно впливає або можe впливaти на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції». Крім того, як агресивні забoроняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що спoживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без уклaдення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

У випaдку, кoли після всіх аргумeнтів пoкупця однaково прoдовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються склaдати акт та фіксувати ситуaцію на місці, він повинeн викликати поліцію.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакціюНапевне так, це мій громадянський обов'язокСкоріше ні, потім «затаскають» на допити #Магaзин #покупeць #товар #зaхистспоживaчів #адміністрaція #асортимeнт Авторизируйтесь, чтобы оценитьАвторизируйтесь, чтобы оценить Підприємства Новограда-Волинського

live comments feed…

Ссылка на основную публикацию