Підводні камені договорів про закупівлю: що варто знати замовникам та учасникам тендеру

Першою важливою ланкою тривалого та, як сподівається кожен суб’єкт господарювання, взаємовигідного співробітництва є господарський договір – документ, від якості якого залежить перебіг співпраці та отриманий сторонами результат.

І з поміж значної кількості різновидів господарських договорів особливу увагу варто приділити договорам будівельного підряду, адже до результатів їх виконання опосередковано мають відношення та користуються такими надбаннями всі громадяни, адже це і нове будівництво, і ремонт, і реконструкція будівель й споруд, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, тобто все те, що оточує нас та робить комфортним наше життя-буття.

Підводні камені договорів про закупівлю: що варто знати замовникам та учасникам тендеру

«За договором підряду підрядник за дорученням замовника на свій ризик зобов’язується виконати роботу…» – зазвичай саме так в господарських договорах на виконання робіт фіксується статус виконавця – на його ризик. І щоб мінімізувати цей ризик та убезпечити від можливих негативних наслідків підрядника і покликана ця стаття.

Будівельному підряду присвячений окремий параграф в главі 61 Цивільного кодексу України, а також до нього застосовуються інші положення згаданого кодексу.

Договір підряду повинен бути укладений в письмовій формі і за бажанням сторін він може бути посвідчений нотаріально.

Підводні камені договорів про закупівлю: що варто знати замовникам та учасникам тендеру

  • Як і інші господарські договори договір будівельного підряду вимагає обов’язкову наявність в ньому істотних умов, зокрема, найменування та реквізити сторін, місце і дата його укладення, предмет і договірну ціну, строки початку та закінчення робіт, права й обов’язки сторін, порядок забезпечення виконання зобов’язань, умови страхування ризиків, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами й послугами, залучення субпідрядників, порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів та умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, джерела та порядок фінансування робіт, порядок здачі-приймання закінчених робіт та проведення розрахунків, гарантійні строки, порядок усунення недоліків та відповідальність сторін, порядок внесення змін у договір.
  • У договорі підряду сторони в змозі зазначити й інші суттєві для подальших взаємовідносин умови.
  • Якщо є можливість запропонувати замовнику свою редакцію договору підряду – наполегливо рекомендуємо цим скористатись та викласти умови договору в прийнятному саме для Вас вигляді, адже вислів «стратити не можна помилувати» не дарма став крилатим, оскільки від форми викладення може залежати перебіг тих чи інших подій.
  • Під час укладення конкретного правочину ретельно аналізуйте законодавчі норми, що його стосуються, і раджу звертати особливу увагу на словосполучення на кшталт «якщо інше не встановлене договором», оскільки в такому випадку наявне право й можливість вдатися до індивідуального підходу у визначенні умов саме Вашого договору, прописати його саме під Ваші реалії, тим самим підстрахувати себе від негараздів.
  • Така альтернатива допускається щодо матеріально-технічного забезпечення будівництва – воно покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
  • В договорі варто чітко прописати джерело матеріально-технічного забезпечення, порядок отримання та строки забезпечення, звітування за матеріальні ресурси.

Підводні камені договорів про закупівлю: що варто знати замовникам та учасникам тендеру

Те саме альтернативне тлумачення дозволено й щодо оплати – вона зазвичай здійснюється після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Не таємниця, що підряднику бажано і зручно отримувати від замовника хоча б частину коштів в якості передплати, оскільки в час нескінченного карантину та економічної кризи вкладати власні кошти є додатковим ризиком.

Ще одним «підводним» каменем для підрядника може стати не досить гнучка регламентація умов щодо строків виконання робіт.

В переважній більшості випадків після початку виконання робіт підрядники стикаються з проблемою виявлення обставин, що вимагають виконання додаткових робіт, без яких неможливо продовжувати заплановані заходи в звичайному режимі. Такі додаткові роботи є своєрідним бар’єром для подальшої роботи та завжди призводять до збільшення вартості робіт.

Тому в договорі в інтересах виконавця обов’язково потрібно передбачити можливість відступлення від чітко зафіксованих умов, зокрема, в частині продовження строків виконання робіт та можливості збільшення ціни договору, для цього раджу проаналізувати, виявити і зафіксувати перелік обставин, посилаючись на які Вам буде зручно відхилитися від умов договору і обґрунтувати необхідність такого відхилення конкретними пунктами погодженого сторонами договору.

Як свідчить практика деякі підрядники легковажно ставляться до формальностей в договорі, наприклад, до направлення повідомлення про готовність до передачі замовнику робіт/етапу робіт, керуючись довірливими стосунками з замовником тощо і обмежуються усним спілкуванням або телефонним дзвінком. Не ігноруйте порядок оповіщення замовника саме в тому вигляді, в якому це закріплено в договорі. Зазвичай воно має бути письмовим, хоча зважайте, що письмова форма може мати вигляд як паперового носія, так і електронного документа, направленого  засобами електронного зв’язку.

Ще до однієї з таких формальностей можливо віднести ігнорування підрядниками необхідності отримання письмового дозволу від замовника на залучення субпідрядників.

На такі пункти в договорі більшість виконавців, на жаль, не звертає уваги, але дарма.

Умовами договору завжди передбачена відповідальність сторін за недотримання умов договору, тому не давайте зайвих підстав Вашому контрагенту для притягнення Вас до відповідальності.

Особливо ретельними та відповідальними слід бути підрядникам, які виконують договори, що фінансуються за державні кошти. В такому випадку умови договору є імперативними і виконавцю потрібно уважно аналізувати їх ще на стадії вивчення тендерної документації, зважувати всі «за» і «проти» перш ніж вступати в боротьбу за місце переможця в закупівлі.

До того ж суб’єкти господарювання – сторони таких договорів постійно перебувають під пильним наглядом контролюючих та правоохоронних органів, тому з перших кроків співробітництва не втрачайте пильність, чітко дотримуйтесь умов договору та вимог законодавства в частині бухгалтерського та податкового обліку.

То ж враховуючи масштабність та амбіційність такого виду договорів, як будівельний підряд, в жодному випадку не варто займатися самодіяльністю, оскільки доцільним та безпечним укладення угоди для підрядника буде лише  за умови отримання допомоги кваліфікованого фахівця в цій галузі!

П’ять вимог до учасників тендеру, яких замовникам краще уникати

Вже в наступному році набудуть чинності зміни до ЗУ «Про публічні закупівлі». Перехідний період ще триває, однак у процесі складання документації згідно з нинішніми нормами замовники створюють собі та учасникам перепони там, де їх можна уникнути.

В результаті під дискваліфікацію можуть потрапити старанні постачальники, а організатор тендеру не зможе закупити товар чи послугу. Яких вимог замовникам краще уникати? Розповідає Ольга Данилюк, юристка торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua.

Бухгалтерська звітність

Досі непоодинокими є випадки, коли замовники зобов’язують постачальників подавати у складі своїх пропозицій документи фінансової звітності. Мова йде про копії балансу, звіти про рух грошових коштів та фінансові результати за певні періоди тощо.

Складно підрахувати кількість відхилених пропозицій через ненадання цих документів або надання їх не за ті періоди. До того ж багато замовників часто не знають, який звітний період притаманний тому чи іншому фінансовому документу. Однак важливо інше.

Інформація з цих документів не може бути підставою для відхилення пропозиції, оскільки формальна вимога виконана, але не було вимог щодо значень конкретних фінансових показників. Тому вимагати таку звітність немає сенсу.

Недоречні кваліфікаційні критерії

У пошуках надійних постачальників замовники подекуди встановлюють кваліфікаційні критерії, доцільність яких не можуть обґрунтувати.

Зокрема, вони можуть вимагати аналогічний договір з контрагентом тільки з бюджетної сфери. При цьому не зрозуміло, чим гірша співпраця з приватним бізнесом? Або під час закупівлі газу в переліку працівників просять відобразити хоча б одного, який пройшов навчання по роботі у сфері публічних закупівель та має відповідний сертифікат.

Замовникам варто пам’ятати — вимоги щодо кваліфікації працівників доцільно встановлювати залежно від особливостей предмета закупівлі. Інакше під відхилення можуть потрапити учасники, які могли б надати якісні товари чи послуги.

Документи переможця у паперовому вигляді

Замовники досі вимагають від переможців документи за ст. 17 в паперовому вигляді. Наприклад, довідки про відсутність заборгованості чи судимості, які зараз можна отримувати та надавати онлайн з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженого органу.

Однак якщо є вимога замовника щодо надання саме паперових довідок, то надавати їх потрібно саме таким способом. Це потребує значних зусиль від учасників і нерідко призводить до дискваліфікації за невчасне надання документів. Адже якою швидкою не була б кур’єрська доставка, але якщо вихідні збігаються зі святами, то віддати довідку до держустанови просто немає кому.

Читайте также:  How much is a divorce in ukraine

Тому для замовників буде краще і зручніше дозволити учасникам завантажувати довідки, підписані ЕЦП/КЕП, в електронну систему.

Підводні камені договорів про закупівлю: що варто знати замовникам та учасникам тендеру

Скан-копія статуту

Ще одна незрозуміла вимога. Чому? Тому що якщо юридична особа вносила зміни до статуту після 01.01.2016 р., то документ можна переглянути онлайн на сайті Міністерства юстиції України.

Необхідно лише знати код доступу до результату надання адміністративних послуг. Однак далеко не всі замовники вимагають надати комбінацію цих цифр. Частіше просять стару-добру скан-копію. У разі відсутності хоча б однієї сторінки статуту учасника відхиляють, оскільки він не надав повного документа.

Також така вимога призводить до дискваліфікації постачальників, які діють на основі модельного статуту, адже не можна надати документ, якого фактично немає.

Щоб цього уникнути, замовник може дозволити таким учасникам надавати рішення Загальних зборів або іншого уповноваженого органу підприємства про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Форма «цінова пропозиція»

В публічних закупівлях початкова та остаточна вартість пропозицій відображається в системі після завершення електронного аукціону. Тому не зовсім зрозуміло, навіщо замовники вимагають від учасників форму «цінова пропозиція».

Також це ускладнює подання пропозицій за процедурою «відкриті торги з публікацією англійською мовою» (євроторги). Щоб не розкривати інформацію про ціну на етапі прекваліфікації, учасники часто випадково «приховують» один чи декілька файлів кваліфікаційної частини пропозиції, які обов’язково мають бути доступними на цьому етапі для замовника.

В результаті від вимоги страждають як замовники, яким потрібно перевіряти пропозиції на відповідність умовам документації, так і учасники.

Тому замовникам необхідно ретельно прописувати вимоги, щоб не витрачати свій час на перевірку стосів документів, відсутність яких жодним чином не впливає на якість отриманих пропозицій. Коректно складена документація підвищить конкурентоспроможність закупівлі та дозволить не відхиляти учасників з вигідною ціною.

Приєднуйтесь до нас у соц. мережах!

«Підводні камені» підготовки тендерної пропозиції | Lойер

Участь в тендерах – доволі складний процес, тому необхідно враховувати, що кожен крок участі повинен бути продуманий та проаналізований учасником торгів. Якщо тендер вже обрано й умови участі зрозумілі, підготовка до нього на цьому етапі не закінчується.

Дуже часто в учасників торгів, особливо новачків виникає питання, стосовно того, як правильно підготувати пропозицію, щоб вона повністю відповідала вимогам замовника. Для того, щоб електронні торги закінчилися для учасника перемогою, потрібно зважати на основні лайфхаки з підготовки тендерної пропозиції, як показує практика, «підводні камені» криються саме на цьому етапі.

Варто дотримуватися простого, але на мій погляд головного правила, яке може суттєво допомогти: детально ознайомлюйтеся з тендерною документацією щодо підготовки пропозиції до участі у процедурі відкритих торгів.

Особливу увагу приділяйте Інструкції  з підготовки тендерних пропозицій, тому що часто учасники торгів поверхнево ознайомлюються з документацією і думаюють, що знають усі типові вимоги, які зазвичай замовник бажає включити в тендерну документацію.

Ось, до прикладу, потрібно звертати увагу на вимоги до формату файлів, здебільшого це формат PDF (Portable Document Format), але інколи зустрічаються вимоги наступного змісту: всі файли, що прикріплені до пропозицій учасників процедури закупівлі повинні мати розширення pdf, jpeg, jpg, png та/або розширення програм, що здійснюють архівацію даних rar, zip. Забороняється обмежувати перегляд цих файлів шляхом встановлення на них паролів або у будь-який інший спосіб.

Окрему увагу слід приділити вимогам щодо оформлення довідок, в  тендерній документації зазначається у якій формі має бути складена довідка (лист у довільній формі, довідка учасника у довільній формі, що засвідчує відсутність підстав щодо відмови в участі у процедурі закупівлі та/або відхилення тендерної пропозиції, тощо) та яку інформацію вона повинна відображати, потрібно врахувати і той момент, що всі довідки оформляються на фірмовому бланку (за наявності) учасника.

Якщо виникають сумніви, щодо оформлення того чи іншого документу, потрібно звернутися до посадової  особи замовника, яка уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, інформація про таку особу зазвичай міститься на початку тендерної документації поряд з інформацією про замовника. Також раджу на торговельному майданчику зайти в розділ проведених торгів  замовника і переглянути які документи та в якій формі  подавалися переможцем, це дасть змогу прояснити для учасника спірні моменти, що виникають під час підготовки пропозиції.

  • Варто врахувати, що у разі відсутності будь-яких зазначених документів в тендерній документації, учасник має надати письмове роз’яснення щодо їх відсутності з вказанням причини та/або посиланням на нормативні акти.
  • Також не менш важливим аспектом у підготовці тендерної пропозиції є вибір зручного інтерфейсу торговельного майданчика, їх є достатня кількість, тому потрібно обрати той, який буде найбільш зручним у використанні.
  • Успіх учасника торгів залежить від проявленої уважності та систематичності під час підготовки тендерних пропозицій.
  • __________
  • Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».

Закон україни про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти

Закон україни про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 16 січня 2003 року N 434-IV, від 9 липня 2003 року N 1047-IVЦей Закон встановлює загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: замовник — розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом;

розпорядники державних коштів — органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів; державна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом; державні кошти — кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, що забезпечують діяльність цих органів; учасник процедури закупівлі (далі — учасник) — суб'єкт господарювання — фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подала тендерну пропозицію; товари — продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів; роботи — будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва; послуги — будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування; тендерна документація — документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі; тендерний комітет — група спеціалістів, що призначається замовником відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону; тендерна пропозиція — пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації; альтернативна тендерна пропозиція — пропозиція, яка може бути подана учасником замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією і відрізняється від пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією; акцепт тендерної пропозиції — прийняття замовником тендерної пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження учаснику у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі; торги (тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного постачальника), встановленими цим Законом; преференційна поправка — спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом; договір про закупівлю — письмова угода між замовником та учасником — переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату; забезпечення тендерної пропозиції (далі — тендерне забезпечення) — надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі; забезпечення виконання договору про закупівлю — надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі; вітчизняний виробник — суб'єкт підприємництва — резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України;переможець процедури закупівлі — учасник, тендерна пропозиція якого в результаті оцінки визнана найкращою та акцептована.

Читайте также:  Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Стаття 2. Сфера застосування Закону 1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 2 тисячам євро, а робіт — 100 тисячам євро.

2. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення, а також з закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів (робіт і послуг), визначаються окремими актами законодавства України. 3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: водо-, тепло- та енергопостачання; водовідведення та обслуговування каналізаційних систем; поштові послуги; послуги електрозв'язку (за винятком мобільного); телекомунікаційні послуги щодо ретрансляції радіо- та телесигналів; послуги щодо перевезення залізничним транспортом.

Стаття 3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг 1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі — уповноважений орган) визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Основними функціями уповноваженого органу є: розробка нормативно-правових актів щодо функціонування системи державних закупівель; проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися; участь в економічному обгрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України; погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі, що здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом; підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель; розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, та прийняття відповідних рішень щодо них; роз'яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі; подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель; контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель; подання матеріалів у правоохоронні органи стосовно фактів про порушення правил закупівель, за які передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність; співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення порушень антимонопольного законодавства у сфері здійснення закупівель; консультаційна та методична допомога замовникам у здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі надання зразків тендерної документації, іншої інформації щодо здійснення закупівель; організація навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифіката встановленого зразка; міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України; видання «Вісника державних закупівель». 3. Уповноважений орган має право: подавати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення замовника, відповідального за здійснення процедури закупівлі, у разі якщо предмет закупівлі належить до сфери діяльності кількох замовників; вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю; установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання; у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом; створювати регіональні видання «Вісника державних закупівель», визначати межі його розповсюдження та умови публікації оголошень в ньому; забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель; визначати своїм рішенням: форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них; додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні; форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього; форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій.

Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення закупівель Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Стаття 5. Недискримінація учасників Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку 1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни:

для товарів — 200 тисячам євро; для послуг — 300 тисячам євро; для робіт — 4 мільйонам євро. Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції. 2.

Замовник застосовує преференційну поправку до ціни тендерної пропозиції, поданої підприємствами громадських організацій інвалідів та пенітенціарної системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників. 3.

У разі якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, що бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили. 4. Частина четверта статті 6 виключена 4.

У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція чи продукти харчування вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники та підприємства харчової або переробної промисловості.

Стаття 7. Несхвальні дії учасників 1.

Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо або опосередковано будь-якій посадовій особі чи колишньому службовцю замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

2. Інформація про відхилення тендерної пропозиції та підстави для відхилення у разі підтвердження зазначених у частині першій цієї статті несхвальних дій учасника подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який їх допустив.

РОЗДІЛ II ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ

Стаття 8. Публікація оголошень про здійснення закупівлі 1. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у «Віснику державних закупівель», що видається уповноваженим органом, в інших друкованих засобах масової інформації, визначених замовником, у відповідних міжнародних виданнях згідно з частиною третьою цієї статті.

2. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у «Віснику державних закупівель», крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника. 3. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у відповідних міжнародних виданнях чи міжнародній мережі електронного зв'язку у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів — 200 тисячам євро; для послуг — 300 тисячам євро; для робіт — 4 мільйонам євро.

Читайте также:  Взыскание долга на сумму 9,2 млн. грн в пользу агрохолдинга

Стаття 9. Форма повідомлень під час здійснення процедур закупівлі 1. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.

2. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.

Стаття 10. Мова, що застосовується під час здійснення процедури закупівлі 1.

Оголошення про здійснення процедури закупівлі, запрошення до участі у процедурах закупівлі, повідомлення про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також тендерна документація готуються українською мовою та однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у разі якщо участь у процедурі закупівлі не обмежується вітчизняними учасниками. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є україномовний текст.

2. Тендерні пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній документації.

Стаття 11. Відмова в участі у процедурі закупівлі 1. Рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі приймається у разі, якщо:

учасника у встановленому порядку визнано банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство; замовник отримав інформацію про те, що: фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку; посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку. 2. Причини відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до цієї статті зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі і протягом семи календарних днів з дня прийняття відповідного рішення повідомляються заінтересованому учаснику.

10 «підводних каменів» або коротко про ризики купівлі квартири в новобудові, юридическая помощь в Киеве и Львове

Купівля квартири від забудовника містить чимало ризиків, більшість з яких можна перевірити, залучившись підтримкою професійного юриста у сфері нерухомості.

 Слід зосередити свою увагу на деяких важливих моментах купівлі житла у новобудові.
РИЗИК 1.

Оформлення грошей за квартиру платежами з різним призначенням
В людини без юридичної освіти це може не викликати підозр. Проте такий розклад подій має насторожити.

Яскравий приклад – при використанні зазвичай безпечної схеми продажу через ФФБ, частина коштів іде на рахунок управителя фонду як плата за квартиру, а інша (зазвичай більша) передається за договором доручення як плата за консультаційні послуги іншій особі. Відтак, Ваша квартира офіційно коштує вдвічі, а то й втричі менше. І якщо повернути кошти від управителя фонду ще є шанси, повернути гроші від фізичної особи практично нереально.

РИЗИК 2. Приватна експлуатаційна організація (ЖЕК) фірми забудовника
Після здачі будинку в експлуатацію виникає запитання, на чиєму балансі він перебуватиме. Переважно мешканці будинку утворюють ОСББ. Деякі забудовники пропонують послуги так званої приватної житлово-експлуатаційної організації (приватний ЖЕК забудовника), що несе в собі як плюси, так і мінуси.
Головна перевага – не виникає жодних труднощів і зайвих запитань згодом, кому на баланс передавати новозбудований будинок.
Мінусом і суттєвим ризиком є невідомість, які тарифи за обслуговування встановлюватимуться мешканцям. Можливим способом перевірки є аналіз попередніх об’єктів забудовника, де вже діють такі приватні житлово-експлуатаційні організації.

РИЗИК 3. Відсутність прав на землю у забудовника

Найчастіше компанія забудовника орендує земельну ділянку, на якій ведеться будівництво. Можливими є й інші варіанти: земля перебуває у приватній власності іншої компанії або ж у постійному користуванні військової частини тощо. Варіанти можуть бути різними і в забудовника мають бути наявні документи, якими підтверджуються права забудовника на землю. 
Наші юристи при юридичному супроводі перевіряють інформацію про земельну ділянку не тільки з наданих забудовником документів, а й в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

РИЗИК 4. Зміна вартості квадратного метра

Підписуючи договір, зверніть увагу на визначення вартості квартири у новобудові. В кінцевому результаті фактична площа може відрізнятись від проектованої і за квадратні метри потрібно доплачувати. Часто така можливість – це додаткове поле для маніпуляцій забудовника. Якщо уважно не підійти до цього питання, може виявитись, що доплачувати Ви будете по вдвічі більшій ціні, а площа квартири за договором спеціально занижена.
РИЗИК 5. Додаткові умови, не передбачені в договорі
Не всі відносини покупця та забудовника врегульовано в договорі. Зокрема, при купівлі квартири через використання схеми ЖБК чи ФФБ покупець стає одночасно членом ЖБК чи учасником ФФБ, а отже повинен дотримуватись вимог статуту чи правил.
До прикладу, договір встановлює можливість повернення коштів покупцеві у разі розірвання договору, але не встановлює строк. Натомість в статуті прописано, що кошти повертатимуться два роки. Необізнаність з установчими документами сприяє дезінформації покупця. Це може повернутись негативними наслідками.

  • РИЗИК 6. Невідповідність будівництва дозвільним документам
  • РИЗИК 7. Недотримання дозволеної поверховості
  • – будівництво буде «заморожено» і виникнуть труднощі з введенням такого об’єкта в експлуатацію;
  • РИЗИК 8. Невідповідність стану квартири обіцяному
  • РИЗИК 9. Підроблені дані декларації

Забудовник може мати всі необхідні дозвільні документи, а по факту будувати інше, ніж передбачено в дозволі чи задекларовано в декларації.
Можлива ситуація, коли дозвіл надано на зведення шестиповерхового готельного комплексу, а будується багатоповерховий житловий будинок. Будуть проблеми з веденням об’єкта в експлуатацію. Ми перевіряємо цей факт можливої невідповідності за наданими забудовником документами, а також, зокрема, у єдиному реєстрі дозвільних документів в режимі онлайн.
Поширеним є варіант, коли забудовник отримує дозвіл на зведення нижчого будинку, ніж будується по факту.
Ризики, пов’язані з цим:
– збудують в межах дозволеного, а інвестори, які вклали кошти у квартири на вищих поверхах, залишаться ні з чим;
– фундамент не витримає і будинок впаде ще, можливо, до здачі в експлуатацію.
Одним з найважливіших пунктів договору, на які потрібно звернути увагу, є характеристики та стан, в якому має бути передана квартира. Інколи це прописується в самому договорі, часто оформляється у вигляді додатку.
Обираючи певний об’єкт будівництва за відомостями з реклами,потрібно вивчити, чи все обіцяне забудовником передбачено в договорі. До прикладу, якщо Вам обіцяють встановлення сонячних батарей, захищені двері чи вікна найкращої якості, але все це не прописано в договорі, розраховувати, що буде дотримано усних домовленостей, не варто.
Основним документом, який надає право на будівництво, є декларація про початок виконання будівельних робіт чи дозвіл на виконання будівельних робіт. 
Проте потрібно пам’ятати, що наявність декларації ще не є стовідсотковою гарантією відсутності проблем з будівництвом. Недобросовісний забудовник може подати для реєстрації до департаменту ДАБІ декларацію з недостовірними чи підробленими даними.

Саме тому, окрім самого факту наявності декларації, ми детально аналізуємо містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, документи на земельну ділянку тощо.

Ризик 10. Непідключення комунікацій
Зменшити цей ризик дозволяє перевірка нами технічних умов забудовника на підключення інженерних мереж, оскільки відсутність технічних умов чи до прикладу їх невідповідність планованим масштабам будівництва може призвести до того, що покупці квартири залишаться без світла чи газопостачання.
Ще один варіант перевірки для уникнення цього ризику – аналіз попередніх об’єктів цього ж забудовника.

Наведені ризики – лише невелика частина з того, що перевіряють наші юристи і де може очікувати небезпека. Оцінювати потрібно все в комплексі і професійно. Тоді збільшуються гарантії отримання в кінцевому результаті бажаного житла і уникнення ризиків при купівлі квартири від забудовника.

Для отримання консультації, юридичного супроводу звертайтесь до наших юристів за номером телефону 096-002-01-00 чи за іншими контактами, вказаними на сайті Компанії.

Ссылка на основную публикацию