Податковий кодекс україни зміни 2022

  • Податковий кодекс України зміни 2022
  • Одне із запитань, на які мені постійно доводиться відповідати: “Яка ставка єдиного податку та ЄСВ для підприємців (ФО-П) буде у 2022 році?”
  • Щоб спростити відповідь на це питання та надати повну інформацію, я вирішив вчергове опублікувати вже традиційну статтю, в якій і зібрав усю інформацію про ставки єдиного податку та ЄСВ, терміни їхньої сплати, способи та строки подання декларацій.

СТАВКИ ПОДАТКІВ

Слід зазначити, що як і в попередні два роки у 2022 році збільшення мінімальної заробітної плати (а відповідно, і суми податків, що підлягають сплаті) відбудеться протягом року двічі.

Спочатку, із 1 січня 2022 року мінімальна заробітна плата зросте до 6500 грн, а прожитковий мінімум (для працездатних осіб) – до 2481 грн, а потім 1 жовтня 2022 року знову відбудеться збільшення мінімальної зарплати яка зросте вже до 6700 грн, – що знову призведе до збільшення податків, які підлягають сплаті до бюджету.

Єдиний податок

Разом із тим слід пам’ятати, що зміна мінімальної заробітної плати, що відбувається протягом року, не впливає та не змінює ставку (суму єдиного податку), яка сплачується до бюджету. Адже, відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України:

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року…, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року

Таким чином, ставки єдиного податку для ФО-П протягом усього 2022 року складають для платників:
1) першої групи (до 10 % від розміру прожиткового мінімуму) – 248,10 грн на місяць;
2) другої групи (до 20 % від розміру мінімальної зарплати) – 1300,00 грн на місяць;
3) третьої групи єдиного податку:
– для неплатників ПДВ – 5 % від доходу;
– для платників ПДВ – 3 % від доходу.
4) для четвертої групи (винятково сільгоспвиробники) ставка податку встановлюється  залежно від кількості землі у користуванні.

Звертаю вашу увагу на те, що ставка єдиного податку для першої та другої груп встановлюється місцевими радами. І для окремих видів діяльності (або в окремих населених пунктах), відповідно до прийнятого рішення, ставка ЄП може бути меншою, ніж максимальний рівень, визначений ПКУ.

  1. Зокрема, наприклад, у Харкові з 1 березня 2017 року (на 2017 рік і на всі наступні роки, до внесення змін) для платників єдиного податку другої групи встановлено ставку єдиного податку у розмірі 10 % від мінімальної заробітної плати – 650,00 грн.
  2. Тому інформацію щодо ставки єдиного податку краще за все отримати у вашій міській/селищній/сільській раді.
  3. При цьому найбільш поширене питання, яке виникає у зв’язку із вищезазначеним: “Чи повинні місцеві ради приймати рішення про розміри ставки єдиного податку щороку?”

Ні, не повинні. Тому, якщо ваша міська/селищна/сільська рада не прийняла нове рішення про зміну ставки єдиного податку у 2022 році, то продовжує діяти ставка, встановлена ​​раніше.

Разом із тим, якщо ваша міська/селищна/сільська рада взагалі ніколи (точніше – з 1 січня 2011 року) не приймала рішення про розмір ставки єдиного податку, то для вас діє максимальна ставка, встановлена ​​податковим кодексом (10% від соціальної пільги (або 248,10 грн) для першої групи і 20% від мінімальної заробітної плати (або 1300 грн) для другої групи платників єдиного податку).

Однак, якщо ваша міська/селищна/сільська рада встановила ставку єдиного податку менше максимального рівня (менше 10% для 1 групи або менше 20% для 2 групи платників єдиного податку), вам не слід забувати, що, згідно з п. 293.7 ст.

293 Податкового кодексу, якщо ви здійснюєте діяльність на територіях декількох міських/селищних/сільрад, то у такому випадку ви сплачуєте єдиний податок все одно за ставкою 20%, незалежно від того, яку ставку встановлено ​​вашою міською/селищною/сільською радою.

Наприклад, у вас є торговельна точка (або цех) не лише у Харкові, але і в іншому населеному пункті. Для вас ставка, як і раніше, – 20% від мінімальної заробітної плати (1300 грн), а не 10%, як встановлено Харківською міськрадою.

Загальна система

Для підприємців на загальній системі оподаткування все як і раніше:
– ставка ПДФО у 2022 році – 18 % від суми чистого доходу.

Якщо хтось забув, то чистий дохід – це дохід мінус документально підтверджені витрати.

Єдиний соціальний внесок
(ЄСВ)

Відразу хочу звернути вашу увагу, що у зв’язку зі зміною протягом року суми мінімальної заробітної плати сума єдиного соціального внеску (на відміну від єдиного податку) теж зміниться у сторону збільшення.

Таким чином, мінімальний місячний розмір (за бажанням можна платити більше, але ніхто цього не робить) єдиного соціального внеску (ЄСВ) у 2022 році складатиме:

1) У січні – вересні 2022 року

[:ru]Новые правила для ФОП с 1 января 2022 г – штрафы, чеки, кассовые аппараты[:ua]Нові правила для ФОП з 1 січня 2022 р – штрафи, чеки, касові апарати[:]

Читай новини України у Google News

[:ru]В Украине с 1 января 2022 года вступят в действие новые правила для ФОП – какие изменения ожидаются

Новые правила должны дисциплинировать бизнес, способствовать легализации доходов и защитить права потребителей. По крайней мере, в идеале все именно так и должно получиться. Об этом NNS узнал из сообщения на сайте TODAY.UA

До 1 января 2022 года ФОПы обязаны установить у себя кассовые аппараты. Они сделают невозможным теневой оборот средств и должны сделать все финансовые операции прозрачными.

Естественно, для многих ФОПов это будет означать увеличение налогов. Именно с этим и связано активное неприятие новых законодательных изменений в предпринимательской среде.

Однако благодаря этому власть надеется получить увеличение налоговых отчислений в бюджет и сокращение теневой занятости.

Должны выиграть от такого нововведения и обычные покупатели, ибо они в обязательном порядке будут получать вместе с купленным товаром чек и смогут потом предъявить продавцу претензии в случае, если им продали некачественный товар.

Конечно при этом некоторые предприниматели, показав свой реальный объем оборота денег, вынуждены будут перейти с единого налога на общее налогообложение. Ведь информация с кассовых аппаратов будет поступать непосредственно налоговикам, и утаить что-либо будет практически невозможно.

Как обстоят дела сегодня?

Сегодня, пока еще не все предприниматели пользуются РРО (кассовыми аппаратами), у них есть возможность продавать наряду с товаром, который проходит через налогообложение, еще и большие партии “левого” контрабандного товара. Причем по тем же ценам, что и легальный товар. К тому же, эта контрабанда еще и не всегда бывает нормального качества.

Таким образом, государство теряет деньги в виде неуплаченных налогов, а покупатели подвергаются риску, покупая некачественный товар.

Кроме того, такие условия работы нивелируют конкуренцию между участниками рынка. Получается, что те, кто работает честно, оказываются в проигрыше по сравнению с теми, кто ведет на рынке нечестную игру.

“По данным налоговой, в системе единого налога скрывается 5 млрд поступлений в год, а вне рисковых – гораздо больше. Плюс “скрутки”, которые не работают без черного нала – еще 2-3 млрд в месяц. И добавим также к этому таможни”, – говорит председатель комитета по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Даниил Гетманцев.

Поэтому, единственный способ заставить бизнес работать честно – установить РРО и проверять, пользуются ли предприниматели кассовыми аппаратами при каждой сделке. Проверки ФОПов на предмет соблюдения норм нового закона начнутся сразу по окончанию карантина в стране. То есть, на сегодня точной даты нет, но возможно это будет весной следующего года, а может и ранее.

Для тех, у кого обнаружат нарушения, законом предусмотрены штрафы

  • Если продавать через РРО не весь товар и не печатать чеки, штраф составит 100% стоимости проданных товаров (150% за второе и каждое последующее нарушение).
  • Если обнаружат вмешательство в конструкцию РРО – штраф в размере 5100 грн.

Кроме того, благодаря выданным чекам, можно будет всегда проконтролировать, где и кем был продан тот или иной товар.

При этом покупатели получат возможность получить обратно свои деньги, если товар окажется некачественным.

Кстати, недавно “NNS” писал: В Украине масштабная проверка зарплат: кого и на какую сумму оштрафуют[:ua]В Україні з 1 січня 2022 року набудуть чинності нові правила для ФОП – які зміни очікуються

Нові правила для ФОП повинні дисциплінувати бізнес, сприяти легалізації доходів та захистити права споживачів. Принаймні, в ідеалі все саме так і повинно вийти. Про це NNS дізнався з повідомлення на сайті TODAY.UA

До 1 січня 2022 року ФОПи зобов’язані встановити у себе касові апарати. Вони зроблять неможливим тіньовий оборот коштів і повинні зробити всі фінансові операції прозорими.

Природно, для багатьох ФОПів це буде означати збільшення податків. Саме із цим і пов’язане активне неприйняття нових законодавчих змін у підприємницькому середовищі.

Однак завдяки цьому влада сподівається отримати збільшення податкових відрахувань до бюджету і скорочення тіньової зайнятості.

Повинні виграти від такого нововведення і звичайні покупці, бо вони в обов’язковому порядку будуть отримувати разом з купленим товаром чек і зможуть потім пред’явити продавцю претензії у випадку, якщо їм продали неякісний товар.

Звичайно при цьому деякі підприємці, показавши свій реальний обсяг обороту грошей, змушені будуть перейти з єдиного податку на загальне оподаткування. Адже інформація з касових апаратів буде надходити безпосередньо податківцям, і приховати що-небудь буде практично неможливо.

Як йдуть справи сьогодні?

Сьогодні, поки ще не всі підприємці користуються РРО (касовими апаратами), у них є можливість продавати разом з товаром, який проходить через оподаткування, ще й великі партії “лівого” контрабандного товару. Причому за тими ж цінами, що й легальний товар. До того ж, ця контрабанда ще й не завжди буває нормальної якості.

Таким чином, держава втрачає гроші у вигляді несплачених податків, а покупці піддаються ризику, купуючи неякісний товар.

Крім того, такі умови роботи нівелюють конкуренцію між учасниками ринку. Виходить, що ті, хто працює чесно, опиняються в програші порівняно з тими, хто веде на ринку нечесну гру.

“За даними податкової, в системі єдиного податку ховається 5 млрд надходжень на рік, а поза ризикових – набагато більше. Плюс “скрутки”, які не працюють без чорного налу – ще 2-3 млрд в місяць. І додамо до цього митниці”, – говорить голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Тому, єдиний спосіб змусити бізнес працювати чесно – встановити РРО і перевіряти, чи користуються підприємці касовими апаратами при кожній угоді. Перевірки ФОПів на предмет дотримання норм нового закону почнуться відразу після закінчення карантину в країні. Тобто, на сьогодні точної дати немає, але можливо це буде навесні наступного року, а може і раніше.

Для тих, у кого виявлять порушення, передбачені законом штрафи

  • Якщо продавати через РРО не весь товар і не друкувати чеки, штраф становитиме 100% вартості проданих товарів (150% за друге і кожне наступне порушення).
  • Якщо виявлять втручання в конструкцію РРО – штраф у розмірі 5100 грн.

Крім того, завдяки виданим чекам, можна буде завжди проконтролювати, де і ким був проданий той чи інший товар.

При цьому покупці отримають можливість отримати назад свої гроші, якщо товар виявиться неякісним.

До речі, нещодавно “NNS” писав: В Україні масштабна перевірка зарплат: кого і на яку суму оштрафують[:]

Податковий кодекс України зміни 2022

Изменение Налогового кодекса в 2022-2024 годах: как это отразится на бизнесе?

В ближайшие два года Минфин планирует внести ряд изменений в налоговый кодекс: добавить еще один УСН, ввести обязательный единый налоговый платеж для организаций, пересмотреть правила учета расходов на страхование для целей налогообложения. Рассказываем, как эти инициативы отразятся на бизнесе.

Что планируется изменить?

Минфин России опубликовал основные направления налоговой политики (ОННП) на ближайшие два года. Перечень инициатив – это лишь направления, общие предложения, по каждому из которых в дальнейшем планируется разработать отдельные законопроекты.

Эксперты отмечают, что принципиально новых идей нет: все они уже высказывались и обсуждались ранее. Для МСП наиболее интересными будут следующие направления:

  1. Новый режим «УСН.онлайн» для микробизнеса и ИП. Для исчисления налога планируется использовать сведения ККТ и банковских выписок. На ФНС явно повлиял положительный опыт с самозанятыми: налоговики предлагают отказаться от декларирования и перейти к автоматическому отчислению налогов через специальное приложение.
  2. Единый налоговый платеж – позволит одним платежным поручением рассчитаться со всеми долгами. Кстати, поправки по этому предложению уже готовы и прошли второе чтение в Государственной думе.
  3. Изменение условий учета расходов при добровольном страховании, а также при осуществлении лизинговых операций.
  4. Налог для тех, кто работает дистанционно за пределами России.
  5. Нормирование суточных выплат, по которым не нужно платить страховые взносы, а также замена суточных для вахтовиков на денежные надбавки.
  6. Сохранение льгот на имущественный налог для организаций.
  7. Увеличение лимита на приобретение или создание рекламной единицы товара, не облагаемой НДС.
  8. Изменение порядка определения места реализации услуг или работ для НДС.
  9. Окончательное закрепление системы прослеживаемости товаров: теперь она будет работать на постоянной основе.
  10. Регулирование налогообложения цифровых активов. 

Далее предлагаем рассмотреть все эти предложения подробно.

Налог на имущество

С 1 января 2022 года вступают в силу новые налоговые правила, связанные с обязательным применением обновленного бухгалтерского стандарта об аренде. До этого (с 1 января 2019 г.) применение стандарта являлось добровольным. Что изменится при расчете налога на имущество в отношении арендных площадей:

  • актив можно будет отразить как на балансе арендатора, так и на балансе арендодателя;
  • стоимость актива может отличаться от исторической стоимости.

Кроме этого, Минфин планирует урегулировать вопросы учета расходов и доходов при лизинговых операциях, а также определить, кто и с какой суммы должен оплачивать налог на имущество организаций.

Новые виды добровольного страхования для учета налогообложения прибыли

В ближайшие годы планируется расширить список, приведенный в ст. 263 НК РФ. К примеру, Минфин предлагает вычитать для целей налогообложения на прибыль расходы на страхование некоторых видов ответственности и от перерыва в производстве. 

Сейчас список видов добровольного страхования является закрытым: его хотят открыть, применив к расходам на страховку критерии вычитаемости расходов, прописанные в ст. 252 НК РФ.

Налогообложение цифровых активов

Первые шаги в этом направлении Минфин уже сделал, однако часть вопросов осталась до сих пор без соответствующего регулирования. Например, как учитывать цифровые активы, которые собственник не купил, а получил за счет майнинга или аренды, как учитывать обмен валют или затраты на сервера и электричество. 

Планируется, что сдача первых цифровых отчетов (в бумажном варианте ФНС их принимать не будет) произойдет в 2022 году: до 30 апреля нужно будет отчитаться за 2021 год. За нарушения, связанные с использованием цифровых активов, грозит административная и уголовная ответственность. Последняя наступает, если по итогам трех лет сумма незадекларированных сделок превысит 15 млн руб.

НДФЛ

В этом направлении у Минфина сразу несколько инициатив:

  1. Признание расходов на приобретение имущественных прав. Сейчас расходы по сделкам уступки права требования не учитываются для целей НДФЛ, кроме договоров долевого строительства. В будущем ситуацию планируют исправить.
  2. Учет долей в уставном капитале ООО, полученных в дар или при наследовании. При отчуждении долей или ликвидации ООО будет применяться та же практика, что и в отношении ценных бумаг: п. 18 и п. 18.1 ст. 217 НК РФ, п.13 ст. 214.1 НК РФ.
  3. Налог для фрилансеров, работающих за рубежом. Минфин предложил рассматривать денежные средства от дистанционной работы за рубежом как доход от источников в РФ. Теперь блогеры с YouTube или арендодатели с Airbnb будут платить НДФЛ, точнее, за них это будут делать соответствующие платформы или посредники. 

НДС

В ОННП предлагают пересмотреть правила определения места реализации для целей НДС.

В соответствии с предложением Минфина услуги иностранных поставщиков или работы зарубежных подрядчиков должны облагаться НДС, причем оплачивать налог будет покупатель по месту ведения своей деятельности.

При этом сами зарубежные компании не обязаны регистрироваться на территории РФ, однако могут это сделать в добровольном порядке.

Пока не ясно, относится ли эта инициатива к электронным услугам – в документе по этому поводу Минфин не высказался. Услуги, реализуемые иностранным покупателям, под НДС не попадают.

Еще одно предложение касается льготы по НДС при передаче товаров, услуг или работ в целях рекламы. Сейчас предприниматели не платят НДС, если расходы на создание или приобретение такого товара не превышают 100 р. В будущем планируется увеличить лимит до 300 р.

Податковий кодекс України зміни 2022

Перейти на УСН онлайн смогут микропредприятия, если:

  • общая численность штата не превышает 5 человек;
  • годовой доход организации составляет не более 60 млн руб.

Микробизнесу на новой УСН не нужно будет заполнять декларации: ФНС самостоятельно рассчитает все налоги на основании данных ККТ и банковских счетов. 

Обеспечение залогом неуплаченных долгов до или после камеральной проверки

  • Минфин отметил, что с начала налоговой проверки до вынесения решения проходит много времени, а значит, недобросовестные налогоплательщики могут скрыть имущество и, соответственно, уклониться от налоговых обязательств.
  • Чтобы этого не произошло, планируется обеспечивать залогом разницу между суммой налогов, рассчитанных на основании среднеотраслевых показателей, и суммой уже выплаченных налогов за период, в рамках которого проводится проверка. 
  • Пока что этот вопрос законодателями не прорабатывался: эксперты уверены, что обсуждение подобных изменений должно проходить в тесном контакте с бизнесом.

К чему готовиться бизнесу?

В документе раскрываются планы и на последующие годы. В частности, планируется:

  • расширить имеющиеся и добавить новые преференции для IT-компаний;
  • сохранить освобождение от налога на движимое имущество;
  • рассмотреть возможность введения акциза на калорийные безалкогольные напитки с газом – пока что есть сомнения в целесообразности этой идеи.

Эксперты предупреждают — в ближайшее время бизнес ждет ужесточение налогового режима. В ОННП не указаны многие направления, по которым уже ведется работа. Поэтому предсказуемости в отношении налогового законодательства ждать не стоит.

Пока что из всех изменений для малого бизнеса наиболее полезным видится введение нового налогового режима: он избавит предпринимателей от налогового учета, упростит документооборот и исключит возможность ошибочного расчета налоговых отчислений. 

Налоговый кодекс украины 2021

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Скачать последнюю редакцию налогового кодекса 2021 года

  • Занатажити ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 2020-2021 у форматі pdf або читати онлайн
  • Скачать Налоговый Кодекс Украины на русском языке в формате pdf или читать онлайн
  • Скачать Налоговый Кодекс Украины в формате doc для чтения в MS Word

Прочитать налоговой кодекс Украины онлайн, по разделам: 

На українській мові:

]]>Розділ I. Загальні положення. Стаття 1 – 39]]>

]]>Розділ II. Адміністрування податків, зборів, платежів. Стаття 40 – 132]]>

]]>Розділ III. Податок на прибуток підприємств. Стаття 133 – 142]]>

]]>Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб. Стаття 162 – 179]]>

]]>Розділ V. Податок на додану вартість. Стаття 180 – 211]]>

]]>Розділ VI. Акцизний податок. Стаття 212 – 233]]>

]]>Розділ VIII. Екологічний податок. Стаття 240 – 250]]>

]]>Розділ IX. Рентна плата. Стаття 251 – 258]]>

]]>Розділ XII. Податок на майно. Стаття 265 – 289]]>

]]>Розділ XIV. Спеціальні податкові режими. Спрощена система оподаткування: єдиний податок для юридичної або фізичної особи. Стаття 291 – 300]]>

]]>Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції. Стаття 335 – 340]]>

]]>Розділ XVIII-1. Посадові особи контролюючих органів та їх правовий і соціальний захист. Стаття 341 – 346]]>

]]>Розділ XVIII-2. Податкова міліція. Стаття 348 – 357]]>

]]>Розділ XIX. Прикінцеві положення]]>

]]>Розділ XX. Перехідні положення]]>

На русском: 

  1. Раздел I «]]>Общие положения]]>»
  2. Раздел II «]]>Администрирование налогов, сборов, платежей]]>»
  3. Раздел III «]]>Налог на прибыль предприятий]]>»
  4. Раздел IV «]]>Налог на доходы физических лиц]]>»
  5. Раздел V «]]>Налог на добавленную стоимость]]>»
  6. Раздел VI «]]>Акцизный налог]]>»
  7. Раздел VII «]]>Сбор за первую регистрацию транспортного средства]]>»
  8. Раздел VIII «]]>Экологический налог]]>»
  9. Раздел IX «]]>Рентная плата]]>»
  10. Раздел X «]]>Рентная плата за нефть, природный газ и газовый конденсат добываемые, в Украине]]>»
  11. Раздел XI «]]>Плата за пользование недрами]]>»
  12. Раздел XII «]]>Налог на имущество]]>»
  13. Раздел XIII «]]> ________ ]]>»
  14. Раздел XIV «]]>Специальные налоговые режимы]]>»
  15. Раздел XV «]]>Сбор за пользование радиочастотным ресурсом Украины]]>»
  16. Раздел XVI «]]>Сбор за специальное использование воды]]>»
  17. Раздел XVII «]]>Сбор за специальное использование лесных ресурсов]]>»
  18. Раздел XVIII «]]>Особенности налогообложения налогоплательщиков в условиях действия соглашения о разделе продукции]]>»
  19. Разделы XVIII1, XVIII2 «]]>Должностные лица контролирующих органов и их правовая и социальная защита», «Налоговая милиция]]>»
  20. Разделы XIX, XX«]]>Заключительные и переходные положения]]>»
  21. ]]>Закон N 2756-VI «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в связи с принятием Налогового кодекса Украины»]]>

Аналітика

  • З 01 січня 2021 року Податковий кодекс України (далі – ПКУ) зазнав змін у зв’язку із прийняттям Закону № 1117-IX від 17 грудня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон 1117) та набранням чинності його положеннями.
  • Законом 1117 було не тільки внесено низку нових положень, але й відтерміновано початок дії та застосування окремих норм ПКУ, які були запроваджені раніше у зв’язку із прийняттям Закону № 466 від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466).
  • Нижче наводимо огляд основних змін.
  • Контрольовані іноземні компанії

Законом 1117 було відстрочено введення в дію норм, що стосуються контрольованих іноземних компаній (далі – КІК). Зокрема, передбачається, що ст. 392 ПКУ, яка визначає правила оподаткування КІК, набуває чинності з січня наступного року.

З урахуванням змін, п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачає, що першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК стане 2022 рік. Тобто повідомляти про набуття контролю або вихід з КІК особа буде зобов’язана саме з 01 січня 2022 року. При цьому Законом дозволено подати перший звіт разом із річною декларацією контролюючої особи за 2023 рік.

На 2022-2023 роки Законом 1117 встановлено перехідний період, протягом якого штрафні санкції та пеня за порушення вимог ст. 392 ПКУ не будуть застосовуватися.

За цей же період не буде застосовуватися адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 392 ПКУ.

У свою чергу інформація та/або документи, отримані контролюючим органом за результатами 2022-2023 років, по-перше, є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам, по-друге, не може вважатися доказами у кримінальному провадженні.

Зміни було внесено і до положень про «безподаткову» ліквідацію КІК, а саме п. 170.13-1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділі XX ПКУ. Зокрема, було уточнено умови, за яких доходи фізичних осіб у зв’язку із ліквідацією КІК не будуть включатися до оподатковуваного доходу, а саме:

  • ліквідація має бути розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
  • платником податків разом з податковою декларацією має бути подана заява про звільнення таких доходів від оподаткування;
  • іноземна юридична особа має бути створена або зареєстрована не пізніше 23 травня 2020 року;
  • якщо, при дотриманні всіх вищенаведених умов, доходи отримано бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника). При цьому бенефіціарний власник додатково має надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального власника у зв’язку з ліквідацією іноземної юридичної особи.

Правила тонкої капіталізації

Законом 1117 уточнено правила «тонкої капіталізації».

Зокрема, за результатами прийняття Закону 466, очікувалось, що з 01 січня 2021 року для цілей розрахунку суми коригування фінансового результату (у разі наявності боргових зобов’язань перед нерезидентами за кредитами, позиками, договорами лізингу та їх перевищення більш ніж у 3,5 рази суми власного капіталу) мають враховуватись всі нараховані у бухгалтерському обліку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, незалежно від того, чи виникли вони за операціями із нерезидентами чи резидентами (п. 140.2 ст. 140 ПКУ).

Закон 1117 обмежив суму, що підлягає врахуванню для цілей розрахунку суми коригування, лише процентами за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями за операціями із нерезидентами.

Крім того, Законом 1117 було розширено перелік випадків, у яких правила «тонкої капіталізації» не застосовуються. Так, окрім суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно із ст.

39 ПКУ, коригування не застосовуються щодо суми процентів, що нараховані на користь деяких міжнародних фінансових організацій за кредитами (позиками), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями; а також суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.

Тест «ділової мети»

Закон 1117 дещо звузив сферу застосування тесту «ділової мети».

Зокрема, Закон 1117 виключив з ПКУ положення (а саме п. 140.5.15 ПКУ), яке передбачало коригування фінансового результату для цілей оподаткування на суму витрат за операціями із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Нагадаємо, що п. 140.5.

15 ПКУ, який був внесений до ПКУ Законом 466 та застосовувався з 23 травня 2020 року (дата набрання чинності Законом 466), передбачав, що тест ділової мети має застосовуватись до всіх без виключення операцій із нерезидентами.

Натомість наразі з урахуванням Закону 1117 тест ділової мети може застосовуватися лише до контрольованих операцій, а з 01 січня 2022 року і до таких операцій із нерезидентами, як:

  • операції з придбання товарів (робіт, послуг) (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), а також до операцій з продажу товарів (робіт, послуг) (пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПКУ) у тому випадку, якщо контрагентами є нерезиденти, зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях, або в низькоподаткових організаційно-правових формах (крім операцій, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення, і крім відсотків на користь нерезидентів, які підпадають під правило «тонкої капіталізації» згідно з п. 140.2 ст. 140 ПКУ);
  • роялті на користь будь-яких нерезидентів (пп. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 ПКУ) – незалежно від того, є вони низькоподатковими чи ні (крім операцій, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення).

Нерезиденти та їх постійні представництва

Нагадаємо, що Закон 466 змінив підхід до оподаткування нерезидентів. Зокрема, платниками податку на прибуток було визнано саме нерезидентів, замість їх постійних представництв (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

При цьому нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні, зобов’язали стати на облік у контролюючих органах України до 01 жовтня 2020 року (п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в редакції Закону 466).

А перевірки нерезидентів, які не виконали цих вимог, мали розпочатись вже з 01 січня 2021 року.

Закон 1117 передбачає відтермінування строків, протягом яких нерезиденти мають стати на облік, а також початок перевірок нерезидентів.

Відповідно до змін, внесених Законом 1117 до абз. 1 та 2 п.

60 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, нерезиденти, які не стали на облік у податкових органах, мають можливість зареєструватися до 01 квітня 2021 року, а початок податкових перевірок щодо нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, перенесений на 01 липня 2021 року.

Також слід згадати, що Закон 466 запровадив нові кваліфікаційні ознаки, за якими визнається наявність у нерезидентів постійних представництв на території України (п. 14.1.193 ПКУ). А змінений п. 141.4.7 ПКУ встановив нові правила, за якими має визначатись прибуток постійних представництв для цілей оподаткування нерезидентів, які ведуть свою діяльність через постійні представництва.

Водночас з урахуванням змін, внесених Законом 1117, нові критерії для визнання наявності постійного представництва в Україні, а також нові правила визначення оподаткованого прибутку постійних представництв, мають застосовуватись лише починаючи з 01 січня 2021 року (абз. 1 п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До 01 січня 2021 року оподаткування представництв та нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через постійні представництва, здійснюється за правилами, які існували до внесення змін Законом 466.

Оподаткування доходів нерезидентів від продажу інвестиційних активів

Ссылка на основную публикацию