Поділ спільного майна подружжя. Що потрібно знати?

Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час перебування у шлюбі, у процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу. Які ще юридичні наслідки припинення шлюбу.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, також належить їм на праві спільної сумісної власності.

Порада 1. Подружжя має право розділити майно за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна або договір про виділ майна зі складу майна подружжя.

Договір про поділ чи виділ нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Також договором можна передбачити утримання дружини після розлучення або про припинення права на утримання.

Поділ спільного майна подружжя. Що потрібно знати?

Інфографіка

Під час розподілу спільного майна подружжя суд застосовує наступні способи поділу спільного майна подружжя:

  • Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Неподільні речі – такі, що не можуть бути поділені без втрати їх цільового призначення (автомобіль, музичний інструмент).
  • Речі для професійних занять, присуджуються тому з подружжя, хто використовує їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
  • Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у майні.
  • Як поділити кредит після розлучення.
  • Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.
  • В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, зобов’язати решту учасників спільної власності сплатити грошову компенсацію за належну частку. Присудження компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
  • Приватизоване майно поділу не підлягає, але є певні особливості, поділ приватизованої квартири при розлученні.

Порядок визначення розміру часток кожного з подружжя

Поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі. У разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Проте є винятки з цього загального правила, а саме:

  • суд може зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї;
  • суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Порада 2. Кошти, які набуті до шлюбу слід зберігати в банку. Це дозволить вам довести, що ці кошти є ваші особисто.

Позовна давність при поділі майна подружжя

Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Треба зазначити, що це визначення є неточним, оскільки позовна давність — це строк для захисту, а не для звернення особи до суду. Звернутися до суду особа може і після спливу відповідного строку давності.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

До розірвання шлюбу кожен із подружжя може вимагати поділу спільного майна у будь-який час. Позовна давність до таких вимог не застосовується.

Порада 3. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Якщо жоден з колишнього подружжя не зробив такої заяви, то суд розглядатиме спір про поділ майна навіть у тому випадку, коли строк позовної давності було пропущено.

Якщо про застосування позовної давності було заявлено стороною у спорі, то сплив позовної давності (при відсутності поважних причин пропущення строку) є підставою для відмови у позові.

Поділ спільного майна подружжя: що потрібно знати українцям – Я и закон

Часто трапляються випадки, коли після розлучення колишні чоловік з дружиною піднімають питання щодо поділу спільно нажитого майна.

Як це зробити розповідає юристка Іванівського бюро правової допомоги Юлія Комендант, пише «Я і Закон».

Треба розуміти, що спільно нажите майно – це майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, за винятком речей індивідуального користування. У разі поділу майна частки дружини та чоловіка є рівними (ст. 70 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна може бути як в добровільному, так і в судовому порядку.

Як відбувається поділ майна в добровільному порядку

Добровільний порядок поділу спільного майна подружжя має місце тоді, коли подружжя домовилося та визначило частки кожного у праві на майно, а також дійшли згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток.
Частина 2 ст.

69 Сімейного кодексу України встановлює, що це можна зробити, уклавши договір про поділ спільного майна. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та обов’язково має бути нотаріально посвідчений.

Якщо між колишнім подружжям виник спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, такий спір може бути вирішений в судовому порядку.

Звичайно, подружжя самостійно приймає рішення на користь судового чи позасудового врегулювання спору. Але зважаючи на можливі ризики поділу в судовому порядку, кількість років і суми грошей, що йдуть на вирішення спору, варто звернути увагу на переваги альтернативного способу поділу подружнього майна та врегулювати спір у договірному порядку.
У такому випадку порятунком може стати медіація.

Медіація – це вид альтернативного врегулювання суперечок, за допомогою якого можна вирішити спір і конфлікт без звернення до суду. Медіація проводиться за допомогою нейтрального та незалежного посередника – медіатора, який допомагає сторонам налагодити комунікацію між собою та самостійно досягти максимально ефективних домовленостей.

16 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про медіацію», який набирає чинності наступного дня після його опублікування. Система з надання БПД надає допомогу в забезпеченні доступу клієнтів до медіації.

Поділ спільного майна в судовому порядку

Для звернення до суду необхідно скласти позовну заяву про поділ спільного майна подружжя. Для складання такої позовної заяви необхідно мати документи: копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу, правовстановлюючі документи на спільно придбану рухому і нерухому власність.

При розгляді справи при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (ч. 2 ст. 70 Сімейного кодексу України).

За рішенням суду частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умов, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Також варто пам’ятати, що відповідно до ст. 2 Сімейного кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Куди звертатися з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя

Відповідно ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

За подання такого позову необхідно сплатити судовий збір – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.11.2021 року 908 та 6810 грн. відповідно).

Поділ майна подружжя. Що потрібно знати?

Як можна поділити майно?

• Домовитися – подружжя може домовитись, кому і яке майно відходить. Наприклад, дружині квартира, а чоловіку – гараж та автомобіль. Або ж подружжю ½ квартири та ½ земельної ділянки.

Письмово це можна зафіксувати у:а) договорі про поділ майна або б) шлюбному контракті.Далі – до нотаріуса. Якщо ж згоди стосовно поділу майна не досягнуто, то ділити майно доведеться через суд.

• Поділ через суд – якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, то суд визначає розмір вашої частки у спільному майні, а також здійснює поділ майна відповідно до встановленої частки.

Під час поділу суд застосовує правило: частки майна дружини та чоловіка є рівними. Тобто, усе майно ділиться порівну, але є винятки.У суді можна довести, що ви маєте право на більшу частку у спільному майні, а частка іншого з подружжя має бути зменшена:

Читайте также:  Заява про оголошення особи померлою

Суд може зменшити частку одного з подружжя, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Цей перелік не є вичерпним.

Наприклад, якщо ваш чоловік постійно пиячить і у нього були спроби влаштувати пожежу у спільній квартирі із гаслом: “не залишайся ти нікому”, то під час поділу майна така його поведінка може бути врахована судом і ви зможете відсудити собі більшу частину квартири.

Суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як визначити, чи є майно спільним? Законодавство визначає, що таке майно: 1) набувається вже після реєстрації шлюбу та 2) за спільні кошти подружжя.

Наприклад, якщо один із подружжя мав особисті заощадження до шлюбу і придбав після укладення шлюбу автомобіль, то у разі спору він може визнати його особистою власністю.

Крім того, під час поділу майна подружжя треба визначитися з тим, що належить кожному з подружжя особисто. Адже таке майно не ділиться.

До майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка належить:• Майно, набуте до шлюбу• Подароване або успадковане майно• Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти• Житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації

• Земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки

І, навпаки, майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності, укладеною при реєстрації шлюбу угодою або визнано такою судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових витрат другого з подружжя. Наприклад, було здійснено ремонт в квартирі, яка була придбана до шлюбу.

До особистої приватної власності дружини, чоловіка належать також:• Речі індивідуального користування (у т. ч. коштовності);• Премії, нагороди;• Кошти, одержані як відшкодування;• Страхові суми.

Отже, є загальні правила поділу майна і багато виключень із них. І краще довірити таку справу сімейному адвокату, який допоможе отримати рішення на вашу користь.

Найпопулярніші питання під час поділу майна: 

Чи можна поділити майно, якщо чоловік і жінка були у фактичних шлюбних відносинах, тобто проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу?

Проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є підставою для виникнення права спільної сумісної власності на майно.Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю у судовому порядку.

Їх спільно нажите майно – спільна власність і питання про поділ майна повністю прирівнюється до поділу майна подружжя. Важливо, щоб чоловік і жінка, які проживали разом, не перебували в іншому шлюбі і вели спільне господарство. Звичайно, йдеться мова про складний процес доказування і краще таку справу стосовно поділу майна довірити досвідченому адвокату.

Що робити, якщо майно переоформлене на інших родичів або подароване без згоди одного з подружжя?

За загальним правилом розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.Якщо відсутня згода одного зі співвласників на розпорядження нерухомим майном, то таку угоду можна визнати недійсною у суді.

Так, судова практика наголошує на тому, що згода щодо розпорядження нерухомим майном повинна бути нотаріально посвідченою співвласником. Зазначений висновок містить постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №372/504/17-ц.

У межах цієї статті розглянуто лише окремі питання поділу спільного майна подружжя. Звичайно, потрібне комплексне вивчення усіх обставин конкретної справи і лише після цього можливо зробити конкретні висновки і обрати відповідну правову позицію.

Представництво інтересів з такого важливого питання як поділ майна краще всього довірити адвокату. Це збереже Ваш час і нерви. Адвокат може зібрати докази, підготувати і подати позов до суду, клопотати про накладення арешту на майно. Не варто ризикувати і вести справу про розподіл майна самостійно.

Найменша помилка може залишити одного з подружжя без майна. 

Статтю опубліковано на “Ліга.Блоги“. 

Поділ спільного майна подружжя, юридическая помощь в Киеве и Львове

Спільна сумісна власність подружжя

Спільна сумісна власність подружжя – це майно, нажите протягом спільного життя в шлюбі. У ч.2 статті 60 Сімейного кодексу України визначається, що будь-який предмет, який був нажитий за час шлюбу, окрім предметів особистого користування, є об’єктами спільного сумісного володіння.

Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що до спільної сумісної власності відносяться речі, які набуті одним із подружжя після укладення шлюбу. Також відносяться до спільної сумісної власності внески в кредитні установи, права на страхові суми, корпоративні права.

Для спільної сумісної власності не має ніякого значення, ким придбано майно, важливим є тільки факт набуття права власності.
У подружньому житті як чоловік, так і жінка мають рівні права на володіння, користування та розпорядження спільною сумісною власністю. З цього випливає, що розпоряджатися будь-яким майном можливо лише за взаємною згодою обох із подружжя.

Згідно із статтею 63 сімейного кодексу України існує можливість мати особливі права на майно одного із подружжя, але потрібні відповідні домовленості про ці права.

Роздільна власність подружжя

До приватної власності кожного з подружжя відносяться речі, які набуті ними до укладення шлюбу або за особисті кошти одного з них після укладення шлюбу. Слід зазначити, що подарунки (дарування майна) належать на праві приватної власності тому, хто отримав цей подарунок.

Речі індивідуального користування також вважаються за роздільне майно подружжя, навіть якщо вони придбані за спільні кошти. Виняток становлять лише предмети розкоші та коштовності.

Згідно cімейного права України, майно, яке є роздільною власністю і протягом шлюбу значно зросло у вартості завдяки діям іншого із подружжя або їх обох, може бути в результаті визнане у судовому порядку (у випадку виникнення спору), спільною сумісною власністю подружжя.

У випадку, якщо один із подружжя допомагав в утриманні майна, належного другому, як матеріально, так і власною працею, доглядав за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержані від цього майна, у разі спору судовим рішенням може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності.

Окрім того, якщо шлюбні відносини фактично припинилися (особи проживають окремо, не ведуть спільного господарства), суд, розглянувши справу, може визнати роздільною власністю майно, яке було набуте протягом такого часу, незважаючи на факт юридичного існування шлюбу.

Поділ спільного майна, набутого у шлюбі

Сімейний кодекс України детально врегульовує всі питання майнових відносин подружжя.
Для того, щоб зрозуміти, яким чином відбуватиметься поділ майна при розірванні шлюбу, слід знати не лише основні норми права, а вміти їх правильно трактувати та застосовувати.

Перш за все, майно, яке подружжя або один з них має на меті поділити, повинно бути об’єктом права спільної сумісної власності (набуте під час шлюбу).

Слід зазначити, що термін «подружжя» використовується не лише коли шлюб зареєстровано у встановленому законом порядку, а і коли чоловік та жінка перебувають у фактичних шлюбних відносинах, тобто проживають однією сім’єю, ведуть спільне господарство та мають спільний бюджет.

Частиною 1 статті 61 Сімейного кодексу України визначено, що: “Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту”.

Цивільний кодекс України також дає нам роз’яснення, що слід розуміти під поняттям “майно” – це окрема річ, сукупність речей, а також права та обов’язки подружжя щодо утримання майна.

До об’єктів права спільної сумісної власності подружжя відносяться:

  • жилі будинки;
  • квартири;
  • дачі, садові будинки;
  • предмети домашнього господарства;
  • земельні ділянки;
  • засоби виробництва, вироблена продукція;
  • цінні папери, в т.ч. акції;
  • транспортні засоби;
  • банківські вклади;
  • інше майно.

Поділ майна – що необхідно знати?

Поділу не буде підлягати майно, що було придбане до шлюбу за особисті кошти, чи отримане шляхом дарування, чи по спадщині. Все інше набуте у шлюбі майно підлягає розподілу. Нерухомість та земельні ділянки, придбані подружжям та зареєстровані на одного із них під час шлюбу також є об’єктами права спільної сумісної власності подружжя, що підлягає розподілу.

Існує дуже тонка межа між спільною сумісною і приватною власністю одного з подружжя. Щодо цього питання є різною судова практика.

У подружжя є добровільний або судовий порядок розподілу спільного майна.

1. У добровільному порядку розподіл спільного майна — це укладання між подружжям договору про розподіл майна.

Щоб уникнути розгляду справи в суді, за добровільної згоди чоловіка і дружини про поділ спільного майна укладають договір, що оформляється і засвідчується нотаріально. У договорі визначається частка кожного з подружжя на майно, та можуть міститися відомості про відмову в майбутньому щодо претензій про розподіл майна. Договір є правовстановлюючим документом на майно.

2. Судовий варіант розподілу спільного майна. Якщо дружина та чоловік під час розірвання шлюбу не домовилися про порядок поділу майна, спір може вирішуватись у суді.

Читайте также:  Рейдерство или как защитить свой бизнес в Украине

При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. 71 СК України).

Суд враховує інтереси дитини і має право присудити більшу частку майна тому з батьків, з яким буде проживати дитина.

У судовому порядку можна визнати певне майно спільною сумісною або приватною власністю за наявності достатніх підстав.

У практиці часто трапляється, що кожен із подружжя при розлученні намагається для себе зберегти загальне житло в неподільному вигляді.

Наприклад, якщо будинок придбаний після укладення шлюбу (або після спільного проживання в ньому), він належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (ст. 60 СК України).

Майно, що набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Якщо будинок придбаний чоловіком до укладення шлюбу, жінка не має права власності на будинок. У випадку, якщо жінка давала грошові кошти на ремонт або на утримання будинку, не надає їй підстав для права власності (співвласності) на будинок. Навіть якщо є підтвердження того.

Жінка та діти мають право користування будинком, тобто право проживати у будинку, на тій підставі, що вони там зареєстровані. Право володіти та розпоряджатися будинком залишається у чоловіка як власника. Але розпоряджатися будинком він може лише в межах, які не порушують право жінки та дітей на проживання у будинку.

Це означає, що для здійснення будь-яких правочинів, предметом яких є будинок, чоловік повинен отримати попередню письмову згоду від органів опіки та піклування чи згоду дружини.

Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням житлових прав і охоронюваних законом інтересів стосовно дітей.

Якщо особа добровільно не бажає звільняти житлове приміщення, зняття з реєстрації місця проживання та виселення з житлового приміщення відбувається тільки в судовому порядку (ч. 1 ст. 109 ЖК України).

Частиною 3 ст.

9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Якщо майно дружини чи чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 62 СК України).

Автомобіль є неподільною річчю, тому, згідно ч.2 ст. 71 СК України, він буде присуджений одному з подружжя за умови, що вони не домовилися про інше вирішення питання.

  • Як правило, автомобіль присуджується тому з подружжя, який ним користувався під час шлюбу, хоча можливо інші шляхи вирішення питання, наприклад, продаж автомобіля та поділ грошей між подружжям.
  • Кредити при розлученні діляться навпіл, якщо кошти взяті і використані позичальником в інтересах сім’ї.
  • А якщо вдасться довести, що кредитні кошти або придбане на них майно використовувалося тим з подружжя, що взяв кредит, в особистих цілях, або якщо не було отримано згоди на залучення кредитних коштів другим з подружжя, тоді кредит можна покласти на самого позичальника.
  • При розірванні шлюбу можна подавати в суд позов про розподіл майна на праві спільної сумісної власності протягом 3-ох років з моменту розірвання шлюбу.
  • Після розподілу право спільної власності буде припинено і з'явиться право окремих осіб (право приватної власності).
  • Розподіл майна при розлученні є індивідуальним, а для його успішного завершення необхідно мати вагомі докази.

Питання поділу майна можливо вирішувати ще до вступу в шлюб шляхом укладання шлюбного договору. Це захист від ризиків.

Розділити спільне майно можна і до розлучення через нотаріуса добровільно або через суд.

Як ділиться майно осіб, які проживали в цивільному шлюбі роз’яснила Велика Палата Верховного Суду 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц.

  1. У справі позивач просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнати автомобіль, придбаний відповідачем під час їх спільного проживання, спільною сумісною власністю та в порядку її поділу визначити належну їй частку.
  2. Суд першої інстанції встановив факт проживання однією сім'єю, однак не визнав автомобіль спільною сумісною власністю.
  3. Суд апеляційної інстанції позовні вимоги задовільнив.
  4. Велика Палата Верховного Суду погодилась із рішенням апеляції, зазначивши, що для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти:
  5. — спільного проживання однією сім'єю,
  6. — ведення спільного побуту,
  7. — існування взаємних прав та обов'язків.
  8. При вирішенні спору про поділ майна необхідно з'ясувати:
  9. — обсяг спільно нажитого майна;
  10. — час і джерела його придбання.
  11. Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив відчуження, або використав його на свій розсуд проти волі іншого та не в інтересах сім'ї чи не на її потреби, або приховав його, то таке майно або його вартість ураховується при поділі.
  12. Верховний Суд вказав, що оскільки спірний транспортний засіб придбано під час спільного проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу, то він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
  13. Якщо у Вас виникають спірні ситуації, слід сористатися професійною юридичною допомогою адвоката.

Павло Осадчий: Як ділиться майно при розлученні

Законний режим означає, що спільне майно належить подружжю на рівних правах. Однак поділ майна подружжя може бути здійснено як у позасудовому, так і в судовому порядку.

Подружжя має право поділити своє спільне майно самостійно, шляхом укладення письмової угоди, не важливо – під час подружнього життя, в процесі розлучення або після розірвання шлюбу. А після укладення угоди – повинні дотримуватися його положення. В цьому випадку процедура поділу майна відбудеться безболісно і швидко.

Зверніть увагу! Іноді один з подружжя ініціює укладання угоди, маючи на меті ввести коштів другої половини в оману і здійснити незаконні оборудки із спільним майном. Щоб мінімізувати будь-які ризики, складати і підписувати угоду з чоловіком бажано за участю адвоката, що спеціалізується на розлученнях та розділах майна.

Поділ спільної подружньої власності через суд

Якщо ж у подружжя немає ні шлюбного договору, ні угоди про розподіл майна, вирішувати спірні питання між ними буде суд. При цьому встановлюються ідеальні (арифметичні) частки кожного з подружжя і визначається перелік конкретного майна, що підлягає передачі кожному з них.

Розділ спільного подружнього власності являє собою поетапну процедуру:

  • звернення до суду з позовною заявою і документами, що підтверджують право власності (особистої або спільної) на придбане під час шлюбу майно. Про те, як правильно скласти позов і зібрати документи, читайте в статті «Позовна заява на поділ майна при розлученні подружжя»;
  • встановлення судом права особистої та спільної власності кожного з подружжя;
  • визначення часткою в спільній власності;
  • поділ спільної власності пропорційно часткам;
  • визначення компенсації при нерівномірному розподілі майна.

Визначення часток подружжя у спільній власності

Згідно статті 70 Сімейного кодексу України, діє принцип рівності часток чоловіка і дружини в спільній власності. Тому в переважній більшості випадків суд ділить майно порівну.

Але із загального правила існують і винятки. Наприклад, при наявності поважних причин суд може збільшити або зменшити частку одного з подружжя.

Збільшення частки

Підставою для збільшення частки чоловіка або дружини може послужити:

  • Проживання разом з неповнолітніми дітьми;
  • Важке або хронічне захворювання, особливо, якщо хворобливий стан виникло в період сімейного життя і безпосередньо пов’язані з виконанням сімейних обов’язків. Наприклад, щоб заробити на власне житло або оплатити навчання дитини, чоловік працював на двох важких роботах, внаслідок чого придбав хронічне захворювання, що вимагає дорогого лікування;
  • Несення боргових зобов’язань тільки одним з подружжя.

Зменшення частки чоловіка

Причинами для зменшення частки чоловіка або дружини може стати:

  • Неотримання одним з подружжя ніяких доходів;
  • Ухилення від виконання роботи;
  • Недбале ставлення одного з подружжя до спільного майну, що призвело до його поломки, втрати, здешевленню;
  • Аморальну поведінку, алкогольна або наркотична залежність, наслідком яких стали сімейні борги.

Як діляться неподільні речі

Іноді в складі спільної власності є речі, які кожен з подружжя хотіли б мати в своєму розпорядженні. Якщо розділити їх неможливо, суд діє в такий спосіб:

  • Подружжя добровільно домовляються, кому з них дістанеться неподільна річ;
  • Якщо домовитися не виходить, майбутнього одноосібного володаря речі визначає суд. При цьому беруться до уваги такі фактори, як рід занять, місце роботи, потреба в речі, частота використання і так далі;
  • Проводиться оцінка неподільної речі;
  • Той з подружжя, хто став володарем речі, зобов’язаний виплатити другому чоловікові грошову компенсацію – половину вартості речі.

Крім того, суд може перевести річ зі спільної власності в часткову власність – визначити частку кожного з подружжя. І призначити порядок користування річчю обома подружжям.

Як оцінюється спільне майно при розлученні?

Оцінка майна подружжя може бути:

  • добровільної (для точного визначення вартості майна та справедливого розділу);
  • обов’язкової (для визначення ціни позову та розрахунку держмита, для визначення грошової компенсації, для погашення боргів або кредитів).
Читайте также:  Что нужно знать про агрорейдерство или как понять, когда бизнес в зоне риска

Подружжя можуть самі оцінити своє спільне майно, використовуючи договори купівлі-продажу, товарні чеки та квитанції про оплату. Якщо ж самостійна оцінка майна скрутна, доводиться звертатися до послуг експертної оцінки. Ініціювати експертну оцінку може і суд, якщо в ході судового розгляду виникла суперечка про вартість і розподілі спільного майна.

Проведення експертної оцінки може бути доручено судово-експертній установі або незалежного експерта-оцінювача.

Порядок розділу деяких видів майна між подружжям

Розділ житла (квартири, будинки, дачі)

Якщо квартира, будинок, дача є спільною власністю чоловіка і дружини, значить вона підлягає розподілу між ними. Існує декілька поширених способів поділити житло:

  • Продати житло і розділити виручену грошову суму навпіл;
  • Залишити житло у власності одного з подружжя, а іншому віддати все інше спільне майно;
  • Квартира, будинок, дача залишається у власності одного з подружжя, який зобов’язується виплатити другому чоловікові грошову компенсацію, рівну половині вартості житла.

В процесі розділу житла обов’язково враховуються інтереси неповнолітніх дітей.

Детальніше про розподіл житла читайте в наших статтях «Поділ нерухомості при розлученні подружжя» і «Поділ приватизованої квартири при розлученні».

Поділ землі

Якщо під час сімейного життя була придбана земельна ділянка, він теж підлягає розподілу. В даному випадку є певна перевага – ділянка може бути розділена навпіл в натурі. Крім того, є інші способи розподілу землі:

  • Перекласти ділянку зі спільної власності в часткову власність і визначити порядок користування спільною землею;
  • Передати земельну ділянку у власність одного з подружжя, зобов’язуючи його виплатити другому чоловікові грошову компенсацію або передати інше рівноцінне майно;
  • Продати землю і поділити виручену грошову суму.

Більше про розподіл землі ви знайдете в статті «Поділ земельної ділянки при розлученні подружжя».

Поділ іпотеки

Розділ квартири або іншого житла, придбаного в іпотечний кредит, є досить складним. Грають роль безліч чинників – коли була оформлена іпотека, як оформлений іпотечний договір, хто виплачував іпотечний кредит, інше.

У деяких випадках відбувається переоформлення іпотечного договору з банком – кредит переводиться з одного чоловіка на обох. Після цього кожен виплачує свою частину кредиту.

Але оскільки банки йдуть на цей крок вкрай неохоче, розділ іпотечного житла відбувається інакше.

Житло дістається одному чоловікові (як правило, тому, на кого оформлений іпотечний договір), він зобов’язується компенсувати другому з подружжя вчинені кредитні платежі.

Судовий процес розподілу іпотеки відбувається з обов’язковою участю банківської установи.

Детальніше про розподіл іпотеки читайте в статті «Як розділити квартиру в іпотеку при розлученні».

Поділ автомобіля

Поділить машину на частини неможливо, користуватися автомобілем спільно – вкрай важко і незручно, продавати і ділити гроші – не завжди резонно. Найчастіше подружжя або суд вдаються до наступного способу розділу – залишають автомобіль у власності чоловіка або дружини, зобов’язуючи при цьому виплатити другому чоловікові половину вартості транспортного засобу.

Детальніше читайте в статті «Як розділити автомобіль після розлучення».

Поділ кредитів

Якщо під час сімейного життя чоловіком і дружиною були оформлені кредити, в процесі поділу майна стане актуальним питання розділу не тільки придбаних в кредит речей, але і розділу невиконаних боргових зобов’язань.

За загальним правилом, спільні кредити чоловіка і дружини діляться між ними порівну. Але існує багато винятків із загального правила. Детальніше про це читайте в статті «Розділ боргів при розлученні подружжя».

Поняття та порядок поділу спільного майна подружжя

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя.

Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору. У зв’язку з цим розрізняють: добровільний поділ майна подружжя і судовий поділ майна.

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна.

Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.

Подружжя може добровільно вирішити питання про поділ їх спільного майна, визначивши розмір часток кожного з них, порядок, спосіб і час поділу.

Звичайно поділ здійснюється одним із таких способів.

Подружжя може отримати нотаріально посвідчене свідоцтво на частку в спільному майні подружжя. Нотаріус на підставі спільної заяви подружжя видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому за час шлюбу. Таке свідоцтво може бути видане кожному з подружжя як під час перебування їх у шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Визначення часток у майні припиняє режим спільної сумісної власності подружжя на це майно. Нерідко після визначення часток в праві власності подружжя відразу ж здійснює реальний поділ майна відповідно до належних кожному з них часток.

Питання про поділ подружнього майна вирішується в такому ж порядку і у випадку смерті одного з подружжя. При цьому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, що приймають спадщину.

Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна.

Якщо між одним з подружжя, що пережив другого, та іншими спадкоємцями виник спір стосовно розміру часток подружжя в їх спільному майні, правового режиму тих або інших речей і з інших схожих питань, свідоцтво про право власності тому з подружжя, що пережив, у нотаріальному порядку видане бути не може. Такий спір підлягає розгляду в суді.

Нерідко подружжя фактично здійснює добровільний поділ майна без надання йому письмової форми, що тягне виникнення правових наслідків. Це стосується в першу чергу речей, які не підлягають спеціальній реєстрації і правочини з якими не вимагають нотаріальної форми.

Наприклад, подружжя приймає рішення про те, що одному з них при поділі передається у власність спальний меблевий гарнітур, а другому — кухонний. Обидві сторони погоджуються з таким поділом і вважають його справедливим.

Така домовленість є правомірною, оскільки не суперечить законодавству і не порушує прав та інтересів подружжя та третіх осіб.

На практиці мають місце випадки, коли подружжя ділить таким чином і більш вартісні речі, у тому числі ті, які вимагають спеціального оформлення і належать до нерухомого майна.

Поділ майна подружжя може бути здійснений і шляхом укладення ними нотаріально посвідченого договору. Хоча такий договір не передбачений безпосередньо законодавством, він йому не суперечить. Відповідно до ст.

54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси і посадові особи місцевих рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, не тільки посвідчують правочини, для яких законодавством встановлена обов’язкова нотаріальна форма, але також за бажанням сторін й інші правочини.

Таким чином, подружжя вправі здійснити поділ приналежного їм майна (незалежно від його вартості і виду) в нотаріальному порядку, а нотаріус зобов’язаний посвідчити таку домовленість, якщо вона не суперечить законодавству.

Судовий поділ майна подружжя здійснюється у разі виникнення спору між подружжям про принципи, умови і порядок його здійснення. Такі спори є достатньо поширеними в судовій практиці.

Хоча поділ завжди порушує майнову рівновагу в сім’ї, що склалася, він має здійснюватися таким чином, щоб після поділу майнові інтереси кожного з подружжя були порушені найменшою мірою і кожний з них отримав майно, яке йому потрібне для подальшого проживання.

Такий стан не завжди можливий через різні обставини, наприклад, у зв’язку з тим, що річ, на яку претендують обидва з подружжя, є неподільною (автомобіль, телевізор тощо) і може бути передана у власність тільки одному з подружжя.

Разом із тим, здійснюючи поділ спільного майна подружжя, суди повинні прагнути до найбільш повного врахування майнових інтересів кожного з них і здійснювати такий поділ найбільш справедливим чином.

Здійснюючи поділ спільного майна, суд має визначити розмір часток подружжя в праві власності; наявність або відсутність підстав для відступлення від принципу рівності їх часток; характер і склад майна, що підлягає поділу; можливість або неможливість поділу речей в натурі; загальну вартість майна і кожної окремої речі, що входить до його складу; думки і заяви подружжя стосовно способу поділу майна; претензії третіх осіб на майно тощо. Всі ці обставини мають бути враховані судом для винесення правильного і обґрунтованого рішення у справі.

При  розгляді спорів про поділ майна подружжя кожна сторона має довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У справах про поділ майна подружжя сторони надають докази, що свідчать про кількість, вартість і час набуття майна, — акт опису або перелік спільного майна, копії рахунків в установах банків, довідки про час внесення і розмір пайових внесків в ЖБК, кредитні зобов’язання, боргові розписки, квитанції, паспорти на документи, свідоцтва про право власності; висновки експертиз тощо.

Якщо надання доказів для сторін з яких-небудь причин ускладнене, суд сприяє їх витребуванню. Суд не може відмовити сторонам у розгляді позову у зв’язку з відсутністю або недостатністю наданих ними доказів у справі, хоча в судовій практиці іноді виникають такі порушення.

Судовий поділ майна може здійснюватися у випадках:

Яна Новохатська отримати повну версію статті

←назад

Ссылка на основную публикацию