Позбавлення батьківських прав

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Саме на батьків покладається відповідальність за виховання дітей, захист їх прав та інтересів, турботу про здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини.

На жаль, батьки не завжди гідно поводяться по відношенню до дітей, зловживають своїми правами або ухиляються від виконання батьківського обов’язку. За таких обставин з’являється привід для позбавлення батьківських прав.

При цьому, в своїй постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про її застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

На яких підставах батька або матір можуть позбавити батьківських прав?

Законодавством України, зокрема ч. 1 ст. 164 СК, встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення матері або батька дитини батьківських прав. Згідно норм зазначеної статті, до втрати прав може призвести:

  • залишення без поважної причини дитини в пологовому будинку або іншій установі охорони здоров’я та відсутність відносно неї батьківського піклування протягом шести місяців
  • ухилення від виховання дітей (свідома і навмисна відсутність турботи, ігнорування потреб дитини та інше)
  • хронічний алкоголізм або наркотична залежність (необхідна наявність відповідних медичних висновків)
  • експлуатація дитини, в тому числі примушування до жебракування та бродяжництва
  • засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини
  • жорстоке поводження з дітьми (приниження, фізичне або психічне насильство тощо)

Яка процедура позбавлення батьківських прав?

Порядок позбавлення батьківських прав передбачає виключно судову процедуру, за обов’язкової участі органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України). Відкриття судового провадження відбувається на підставі позовної заяви.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються в порядку позовного провадження, через що їх підсудність визначається відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто позов подається за місцем проживання відповідача.

При цьому, якщо в позовних вимогах, крім позбавлення батьківських прав, заявлено вимогу про стягнення аліментів дитини, позов може подаватися за вибором позивача згідно ч. 1 ст. 110 ЦПК.

Хто може звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав?

Стаття 165 СКУ називає обмежене коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Цей перелік включає в себе одного з батьків, опікуна, піклувальника, особу, в сім’ї якої проживають діти, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому знаходиться малюк, орган опіки та піклування, прокурора, а також саму дитину, яка досягла 14 років.

Хоча список осіб, зазначених у цій статті є вичерпним, у судовій практиці зустрічаються випадки розгляду справ про позбавлення батьківських прав за позовами інших родичів. Так, згідно з ч. 2 ст.

258 СК і ч. 2 ст.

262 СК бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха мають право звернутися за захистом прав та інтересів дитини в орган опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Які документи потрібні для позбавлення батьківських прав?

Для більш детального, повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи і винесення найкращого рішення в інтересах дитини, крім позовної заяви до суду необхідно подати наступні документи:

  • копія паспорта позивача
  • довідка про склад сім’ї
  • довідка про доходи позивача
  • копія свідоцтва про народження дитини
  • характеристика з місця роботи заявника
  • висновок психолога після бесіди з дитиною
  • копія свідоцтва про розірвання шлюбу
  • характеристика з місця проживання позивача
  • акт обстеження житлово-побутових умов
  • характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у її вихованні

Більш точний перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи, з якими під час особистої юридичної консультації допоможе розібратися адвокат по позбавленню батьківських прав.

Які наслідки позбавлення батьківських прав батька, матері?

Результатом вступу в законну силу рішення суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

Йдеться про ті права, які належать батькам і реалізуються ними до досягнення дітьми повноліття. Більш конкретно правові наслідки позбавлення батьківських прав описані в ст. 166 Сімейного кодексу.

Згідно норм зазначеної статті батько і мати, які втратили права щодо дитини:

  • втрачають право на виховання дітей
  • втрачають немайнові права щодо дітей
  • перестають бути представниками дитини
  • втрачають права на пільги і держ. допомогу
  • не можуть бути усиновлювачами та опікунами
  • не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності

Слід зауважити, що батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років (ч. 2 ст. 166 СК). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу України).

Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням. Крім того, відповідно до ст. 1261 ЦК, діти залишаються спадкоємцями першої черги.

Як позбавити батька (матір) батьківських прав?

Для цього необхідно скласти і подати позовну заяву (завантажити зразок можна нижче).

Позбавлення батьківських прав

Завантажити зразок позову про позбавлення батьківських прав

Чи може батько сам відмовитися від дитини і як це зробити?

Добровільна відмова від дитини в Україні неможлива — це заборонено статтею 155 Сімейного кодексу. Якщо чоловік не є біологічним батьком, застосовується процедура оскарження батьківства.

Найважливішим доказом наявності або відсутності спорідненості є генетична експертиза — аналіз ДНК.

Якщо її результати спростовують спорідненість, суд має право зобов’язати РАЦС виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини.

Чи можна позбавити батьківських прав за несплату аліментів?

Практика Верховного Суду з даної категорії справ однозначна: якщо один з батьків (зазвичай, саме батько) не платить аліменти на утримання дитини — це не є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Така правова позиція ВС повністю відповідає положенням статті 164 Сімейного кодексу України, де міститься вичерпний список причин для позбавлення батька (матері) прав на дитину.

Роз’яснення повного переліку підстав для позбавлення батьківських прав, з коментарями адвоката, наведено в розділі № 2 нашої статті.

Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

  1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
  2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
  3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
  4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
  5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва; 
  6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Хто не може бути позбавлений батьківських прав?

Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні злочину батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

 Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3. Відповідно ч.2 статті 164 СК України Не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти,є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

  • Порядок позбавлення батьківських прав
  • Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:
  • Судовий розгляд позовної заяви
  • Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою: 
  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

 Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

  • ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Читайте также:  Припинення права одного з подружжя на утримання

А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам — за їх бажанням або органові опіки та піклування.

  1. Підсудність справи
  2. Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
  3. Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.
  4. Вартість

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Закону України «Про судовий збір» (840,80 грн. у 2020 році, 908,00 грн у 2021 році).

  • Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору на сайті «Судова влада»
  • Позбавлення батьківських прав (частина 1)
  • Позбавлення батьківських прав (частина 2)
  • Документи, які подаються до позовної заяви
  • До позовної заяви додаються:
  • свідоцтво про народження дитини;
  • свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);
  • довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
  • акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
  • висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;
  • рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
  • відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
  • довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини)
  • судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);
  • відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
  • довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
  • пояснення, свідчення;
  • аудіо-, фото-, відеофайли;
  • квитанція про сплату судового збору

Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)?

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:

  1. втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
  2. перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
  3. втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
  4. не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
  5. не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); 
  6. втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
  7. втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

Увага! Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері).

Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для дитини?

  1. Позбавлення батьківських прав одного з батьків: дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
  2. Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату. Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.

Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною?

Згідно статті 168 СК України , мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну заяву про надання їм права на побачення.

Розглядаючи заяву, суд перевіряє чи не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини такі побачення та може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.

Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території?

Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті.

У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього.

Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.

Чи можливо відмовитися від дитини?

Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні.

Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Як поновити батьківські права?

Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити в судовому порядку. 

Для отримання детальної інформації, роз'яснень та консультацій звертайтесь до Добровеличківського бюро правової допомоги за адресою: вул. Центральна, 103/7, смт. Добровеличківка, тел. 5-15-40, а також Ви можете звернутися до нас, надіславши своє звернення на електронну адресу бюро dobrovelychkivske@legalaid.kr.ua.

Яка процедура позбавлення батьківських прав в Україні | ЮРЛІГА

Позбавлення батьківських прав — це санкція у сімейному праві, яка застосовується до батьків у разі невиконання ними своїх обов'язків щодо дітей.

Женевська Декларація прав дитини містить п'ять основних програмних пунктів: дитині повинні надаватися всі засоби, потрібні для її нормального матеріального та духовного розвитку; голодна дитина повинна бути нагодовна: хвора дитина повинна отримати допомогу; сироті чи безпритульній дитині повинен бути наданий притулок і забезпечений догляд; дитина перша повинна отримувати допомогу під час лиха; дитина повинна мати дитинство і захист від усіх форм експлуатації; дитину слід виховувати з усвідомленням того, що її кращі риси мають бути спрямовані на благо ближнім.

Основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, булла, ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року є Конвенція ООН про права дитини.

У 2008 році ратифіковано Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, 1980р.

У січні 2009 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, 1975 р.

Читайте также:  Усыновление в Украине. Порядок действий и процедура

Якщо розглянути внутрішнє законодавство, що регулює позбавлення, батьківських прав, то це — Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства».

Підстави позбавлення батьківських прав

Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, — в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

Відповідно до ст.

164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Цей перелік підстав є вичерпним. Чинний СК України, на відміну від попереднього КпШС України, що був чинний до 2004 року, не містить такої підстави як «зловживання батьківськими правами», як це передбачено, наприклад, Кодексом Республіки Білорусь про шлюб та сім'ю, Кодексом Республіки Казахстан про шлюб (подружжя) і сім'ю, Цивільним кодексом Грузії тощо.

Зловживання батьківськими правами може і не мати ознак порушень закону, проте, порушує права та інтереси дитини, здійснюються всупереч їм. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.

1998 року визначала зловживання батьківськими правами як використання їх на шкоду інтересам дітей, наприклад, схиляння до жебракування, створення перешкод у навчанні, у передбаченому рішенням суду спілкуванні з дитиною тощо.

Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо. За подання позову необхідно сплатити судовий збір.

Наступний етап – звернення до суду: складення позову із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення батьківських прав, посиланням на відповідні докази.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Зазначу, що добровільно відмовитися від дитини неможливо. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, про позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається з судової практики, найбільш поширена підстава позбавлення батьківських прав — це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

  • Зважаючи на це, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
  • Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
  • При розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав.
  • Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
  • Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав. Але суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла (ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

З усіма висновками Верховного Суду щодо батьківства ви можете ознайомитись в системі

Правові наслідки

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст.

166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини: при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

Статтею 168 СК України передбачено право матері, батька, позбавлених батьківських прав, на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Читайте также:  Чому все більше українців обирає звільнення за угодою сторін

Отримайте необхідні для роботи документи в модулі «Типові договори та шаблони ІПС ЛІГА:ЗАКОН»

Поновлення батьківських прав

 Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Під час розгляду такого позову суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. Суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

У підсумку зазначимо, що при вирішенні будь-яких питань, які стосуються дітей, головним орієнтиром є забезпечення найкращих інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав – одна з найскладніших з емоційної та процедурної точки зору категорія справ. На жаль, має місце тенденція до збільшення кількості судових спорів про позбавлення батьківських прав. Якщо інтереси дитини дійсно можна захистити таким виключним шляхом, то варто пам'ятати, що позов про позбавлення батьківських прав – це головний процедурний документ в такому процесі, тому для правильного складення та дотримання вимог до оформлення позову варто залучити фахівця.

 Старовойтова Дарина, адвокат, керівник цивільної практики Юридичної фірми «Горецький і Партнери»

Позбавлення батьківських прав: підстави, позовна заява, наслідки, документи в 2021 році

Рішення про позбавлення матері або батька батьківських прав щодо дитини приймається судом.

Відповідно до частини першої статті 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального злочину щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5, лише в разі досягнення ними повноліття.

Мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Суперечка про позбавлення батьківських прав розглядається судом загальної юрисдикції в порядку позовного провадження.Позов подається до суду за місцем проживання відповідача.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав або поновлення батьківських прав.Проте суд має право прийняти рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

  • При прийнятті рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
  • Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального злочину, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, починає досудове розслідування.
  • Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому він знаходиться, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Особа, позбавлена ​​батьківських прав:

  • втрачає особисті немайнові права на дитину і звільняється від обов'язків щодо її виховання;
  • перестає бути законним представником дитини;
  • втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
  • не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  • не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  • втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена ​​батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.При задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України і зобов'язує мати, батька або інших законних представників дитини відкрити вказаний особистий рахунок в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, в якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, в яке може поселитися, або прийняти рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може в будь-який час повернутися в нього.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про їх поновлення.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена ​​і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.Поновлення батьківських прав також неможливо, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

  1. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, які були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
  2. При розгляді справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
  3. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
  4. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з моменту вступу в силу рішення суду про таку відмову.
  • Суд може винести рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
  • У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам — за їх бажанням або органові опіки та піклування.
  • При прийнятті рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право прийняти рішення про негайне відібрання дитини у батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після винесення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Ссылка на основную публикацию