Позовна заява про поділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки у визначених межах

Поділити земельну ділянку – це питання виникає досить часто в житті та потребує певної обізнаності щодо порядку поділу земельної ділянки, визначеного чинним законодавством, та деякого практичного досвіду.

Позовна заява про поділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки у визначених межах

Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки

Перш за все, необхідно зазначити, що підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки. Дивіться зразок нотаріальної заяви на поділ земельної ділянки.

Крім нотаріальної заяви на поділ земельної ділянки, землевпорядній організації також треба надати:

  • засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (держакт, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
  • копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).

Треба розуміти, що якщо власників земельної ділянки декілька (спільна часткова власність між співвласниками), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

Також треба розуміти, що цільове призначення земельних ділянок, утворених в результаті поділу первісної земельної ділянки, не може змінитись, а залишається таким, як і в первісної земельної ділянки (до поділу). Про зміну цільового призначення земельної ділянки читайте більш детально в нашій статті Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки.

Якщо ділянка ділиться особливим чином, не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то в цьому випадку необхідна також кадастрова зйомка земельної ділянки.

Реєстрація технічної документації на поділ земельної ділянки в ДЗК та витяг з кадастру 

Розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки подається на розгляд місцевого управління Держгеокадастру (за місцезнаходженням земельної ділянки), яке реєструє новоутворені в результаті поділу земельні ділянки в Державному земельному кадастрі України. Після реєстрації нових ділянок в ДЗК, державний кадастровий реєстратор (працює при місцевому управлінні Держгеокадастру) видає витяги з кадастру (ДЗК) на підтвердження проведених змін.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру. Окремо дивіться Витяг з кадастру (ДЗК) в якості зразка.

Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу

Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу земельну ділянку. Для більш детального розуміння порядку реєстрації речового права на земельну ділянку читайте нашу статтю Порядок реєстрації права на земельну ділянку в реєстрі речових прав.

Пару слів щодо об’єднання земельних ділянок

Порядок об’єднання земельних ділянок істотно не відрізняється від порядку поділу земельної ділянки, здійснюється на тих же підставах, але на практиці зустрічається значно рідше. Саме тому ми не приділили уваги такому виду землевпорядних робіт в цій статті.

Пропозиції щодо розробки технічної документації на поділ (об'єднання) земельної ділянки від нашої компанії

Наша компанія має великий досвід, технічні можливості та відповідних спеціалістів для розробки технічної документації на поділ (об'єднання) земельної ділянки. Ми маємо можливість виконувати повний комплекс робіт під ключ. Починаючи з розробки безпосередньо технічної документації, закінчуючи отриманням витягу з кадастру та реєстрацією права власності.

Для виконання кадастрової зйомки ми використовуємо якісне і точне обладнання від визнаного лідера галузі — компанії

Ми розробляємо технічну документацію на поділ (об'єднання) земельної ділянки в Києві та наступних ОТГ Київської області:

Бучанський район (колишній Києво-Святошинський, Макарівський, Бородянський райони, Ірпінь, Гостомель та Буча):

  • Вишнева громада (ОТГ);
  • Борщагівська громада (ОТГ) з центром у с. Петропавлівська Борщагівка;
  • Білогородська громада (ОТГ);
  • Дмитрівська громада (ОТГ);
  • Ірпінська громада (ОТГ);
  • Гостомельська громада (ОТГ);
  • Бучанська громада (ОТГ);
  • Немішаєвська громада (ОТГ);
  • Бородянська громада (ОТГ);
  • Макарівська громада (ОТГ).

Фастівський район (колишній Києво-Святошинський, Васильківський райони):

  • Чабанівська громада (ОТГ);
  • Гатненська громада (ОТГ);
  • Боярська громада (ОТГ);
  • Глевахівська громада (ОТГ);
  • Калинівська громада (ОТГ);
  • Бишівська громада (ОТГ).

Обухівський район (в який додали частину колишнього Києво-Святошинського та Васильківського районів):

  • Феодосіївська громада (ОТГ) з центром у с. Ходосівка;
  • Козинська громада (ОТГ);
  • Васильківська громада (ОТГ);
  • Обухівська громада (ОТГ);
  • Українська громада (ОТГ).

Вишгородський район:

  • Вишгородська громада (ОТГ);
  • Петрівська громада (ОТГ);
  • Димерська громада (ОТГ);
  • Пірнівська громада (ОТГ).

Броварський район:

  • Броварська громада (ОТГ);
  • Зазимська громада (ОТГ);
  • Калинівська громада (ОТГ);
  • Великодимерська громада (ОТГ).

Бориспільський район:

  • Бориспільська громада (ОТГ);
  • Пристолична громада (ОТГ) з центром в с. Щасливе;
  • Гірська громада (ОТГ) з центром в с. Гора;
  • Золочівська громада (ОТГ) з центром в с. Гнідин;
  • Вороньківська громада (ОТГ).

Позовна заява про поділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки у визначених межах

  • Для замовлення розробки технічної документації на поділ (об'єднання) земельної ділянки в інших областях України, рекомендуємо звернутись до місцевих спеціалістів.
  • Що б замовити поділ (об'єднання) земельної ділянки у нас, зателефонуйте за номерами, що вказані нижче на цій сторінці.
  • Вартість розробки технічної документації на поділ (об'єднання): від 3000 грн. Натисніть для переходу до контактної інформації
  • Строк виконання: від 5 днів Натисніть для переходу до контактної інформації
  • Дивіться також: проект відведення земельної ділянки, витяг з кадастру, технічна документація щодо встановлення меж

Поділ приватизованої земельної ділянки з будинком між подружжям

Кількість переглядів: 2325

Під час перебування у шлюбі подружжя придбало за спільні кошти житловий будинок та було здійснено приватизацію земельної ділянки для обслуговування цього будинку. На сьогодні шлюб між подружжям припинено. За таких обставин подружжя має на меті поділити житловий будинок та земельну ділянку.

  • З огляду на наведене слід зазначити, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
  •  Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
  • Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
  • Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
  • У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
  • З огляду на наведене, житловий будинок є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.
  • Але, слід зазначити, що земельна ділянка, набута дружиною, чоловіком за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
  • Отже, набута одним з подружжя під час шлюбу в порядку приватизації земельна ділянки, є його особистою приватною власністю та не підлягає поділу між подружжям.

Однак, слід звернути увагу на вимоги статті 120 ЗК України, якою передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Отже, у разі поділу житлового будинку між колишнім подружжям, співвласник житлового будинку має право отримати у власність відповідну частину земельної ділянки на якій розташований цей будинок.

Начальник відділу «Мереф’янське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання БВПД,  М. Куцеконь тел. (057) 748 21 37

Позовна заява про поділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки у визначених межах

« повернутися

Позовна заява про поділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки у визначених межах

  • До ___________ районного суду м. ______________
  • ПОЗИВАЧ:
  • Особа_1 , проживає: _____________,
  • ВІДПОВІДАЧ:
  • Особа_2, проживає: _____________,
  • Треті особи:
  • Особа_3, проживає: _____________,

Особа_4, проживає: _____________,

  1. адреса: ________________,
  2. Територіальна громада в особі _________ міської ради,
  3. адреса: _________________

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про поділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки у визначених межах

30 червня 1999 року позивачка за договором купівлі-продажу набула права власності на 4/5 частин нерухомого майна: житлового будинку і господарських споруд в м. _______ по вул. _______,  на земельній ділянці площею 2249 м. кв.

Частина будинку, що знаходиться у спільній частковій власності позивачки складається із:

—        Тамбуру III площею 1,9 м. кв.;

—        Сіней 1 площею 8,7 м. кв.;

—        Туалету 2 площею 1,1м. кв.;

—        Передпокою 3 площею 8,6 м. кв.;

—        Кімнати 4 площею 21,0 м. кв.;

—         Кімнати 5 площею 10,1 м. кв.;

—         Сіней 6 площею 6,7 м. кв.;

—         Ванної 7 площею 2,7 м. кв.

Всього по частині житлового будинку (кв. № __) площа 60,8 м. кв.

  • Крім зазначеного позивачка володіє будівлями та спорудами у складі:
  • —         сарай „К»
  • —         літня кухня „Ж»
  • —         вбиральня „Е»
  • —          сарай „Ж-1″
  • —         сарай „И»
  • —         сарай-прибудова „д»
  • —         сарай-прибудова „д-1″
Читайте также:  Рішення суду про усиновлення

З метою безперешкодного володіння, користування, та розпорядження нерухомим майном згідно ст. 367 ЦК України, майно, що перебуває у спільній частковій власності може бути поділено в натурі.

Після усних звернень позивачки до відповідачів, вона не отримала згоди на поділ майна в натурі. Після підписання третейської угоди 24 березня 2008 року позивачка вирішила звернутися до третейського суду за вирішенням питання про поділ нерухомого майна та земельної ділянки в натурі у визначених межах.

У відповідності до висновку спеціаліста будівельно-технічного дослідження № 18 від 27 березня 2008 року 4/5 частини житлового будинку за адресою: м. ________, вул. __________, __ являються ізольованою квартирою, що має окремий вхід, необхідну сукупність житлових та допоміжних приміщень, які відповідають нормам.

Об'ємно-планувальне рішення об'єкту дослідження вцілому відповідає будівельно-технічним нормам. Виділити 4/5 частини житлового будинку за адресою: м. ______, вул.

________, __, що належить позивачці на праві приватної власності в окрему одиницю технічно можливо при умові поділу земельної ділянки між співвласниками в судовому порядку.

{smscoin_key}Згідно того ж висновку ринкова вартість будинку з господарськими спорудами становить 186 190 грн.

Порядок землекористування пропонується у двох варіантах: фактичний порядок користування і користування земельною ділянкою згідно ідеальних часток.

Спеціаліст згідно даного висновку рекомендує варіант порядку користування земельною ділянкою відповідно часток 4/5 та 1/5, тобто, згідно фактичному володінню, без зміни.

Враховуючи вищевикладені обставини та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 325 — 327, 367 ЦК України, —

ПРОШУ:

1. Поділити в натурі в окрему інвентарну одиницю належне мені нерухоме майно в м. ______ по вул. ______, __, а саме, частину будинку квартиру № __ в складі:

Тамбуру III площею 1,9 м. кв.;

Сіней 1 площею 8,7 м. кв.;

Туалету 2 площею 1,1 м. кв.;

Передпокою 3 площею 8,6 м. кв.;

Кімнати 4 площею 21,0 м. кв.;

Кімнати 5 площею 10,1 м. кв.;

Сіней 6 площею 6,7 м. кв.;

Ванної 7 площею 2,7 м. кв.

Всього 60,8 м. кв.

  1. а з господарських споруд:
  2. —  сарай „К»
  3. — літня кухня „Ж»
  4. — вбиральня „Е»
  5. — сарай „Ж-1″
  6. — сарай „И»
  7. — сарай-прибудова „д»
  8. — сарай-прибудова „д-1″

2.             Встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 2249 м. кв. згідно запропонованого спеціалістом фактичного порядку користування (додаток до висновку № 3).

3.             Припинити право спільної частково власності на житловий будинок та господарські споруди та на земельну ділянку, що знаходяться в м. ________ по вул. _______, __;

4.             Визнати право приватної власності на частину житлового будинку — квартиру № __ у складі:

Тамбуру III площею 1,9 м. кв.; Сіней 1 площею 8,7 м. кв.; Туалету 2 площею 1,1м. кв.; Передпокою 3 площею 8,6 м. кв.; Кімнати 4 площею 21,0 м. кв.; Кімнати 5 площею 10,1 м. кв.; Сіней 6 площею 6,7 м. кв.; Ванної 7 площею 2,7 м. кв. Всього 60,8 м. кв. а з господарських споруд:

  • — сарай „К»
  • — літня кухня „Ж»
  • — вбиральня „Е»
  • — сарай „Ж-1″
  • — сарай „И»
  • — сарай-прибудова „д»
  • — сарай-прибудова „д-1″
  • за мною, Особою_1.
  • ДОДАТКИ:
  • 1.             Копія технічного паспорту
  • 2.             Копія висновку спеціаліста № 18

3.             Копія договору купівлі-продажу від 30.06.1999р.

4.             Копія паспорта.

5.             Копія ідентифікаційного номеру.

6.             Копії позовної заяви з додатками для відповідача і третіх осіб (6 прим.).

7.             Квитанції про сплату держмита і витрат на ІТЗ

Дата                  Підпис{/smscoin_key}

Що потрібно знати про поділ земельної ділянки – Головне управління Держгеокадастру в Одеській області

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).

За нормою статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

  • Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється:
  • – у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
  • – шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
  • – шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
  • – шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
  • – за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
  • Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.
  • Аналіз цієї норми свідчить про те, законодавець чітко визначив об’єкт земельних відносин, щодо яких можливо здійснювати формування земельних ділянок шляхом поділу, а саме: це земельні ділянки, які перебувають у власності або у користуванні.
  • Спеціальний Закон, який визначає правові та організаційні основи діяльності сфері землеустрою і спрямований  на  регулювання  відносин,  які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами  із  забезпечення сталого розвитку землекористування, є Закон України «Про землеустрій» (далі – Закон).

Серед видів технічної документації із землеустрою відповідно до пункту «й» ст. 25 Закону України «Про землеустрій» зазначена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» наголошено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Склад технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок визначений статтею 56 Закону.

Відповідно до вимог пункту «є» ст.

56 Закону технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок повинна включати згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності –  органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою,  на  поділ чи об’єднання земельних ділянок користувачем (крім  випадків поділу земельної ділянки у зв’язку з набуттям права власності  на  житловий  будинок,  розташований  на ній).

Отже, виключний перелік документів, який включає технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок, наведено у статті 56 Закону. Поділити земельну ділянку може сам власник земельної ділянки або за його згодою землекористувач.

  1. Відповідно до пункту 12 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок погоджується:
  2. – у разі якщо поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем – власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності – органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України;
  3. – у разі поділу, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, – заставодержателем;
  4. – у разі поділу, об’єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, – землекористувачем.
  5. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується замовником.
  6. Звертаємо увагу на те, що відповідно до пункту 10 статті 24 «Про державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію.

За нормою пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                               від 17.10.2012 № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:

  • – набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
  • – відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
  • – зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
  • Виходячи з вищевикладеного, поділ земельної ділянки призведе до скасування її державної реєстрації, як об’єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.
  • Звертаємо увагу на те, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок не відбувається зміна угідь земельних ділянок, сформованих за результатом поділу земельної ділянки.

Процедура внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про зареєстровані земельні ділянки визначена пунктами 116-134 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі – Порядок).

  1. Так, згідно із пунктом 116 Порядку, внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку (підпункт 11 пункту 24 – відомості про склад угідь), здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
  2. Відповідно до пункту 121 Порядку для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
  3. 1) заява за формою згідно з додатком 12;
  4. 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії);
  5. 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
  6. Підстави для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку визначені пунктом 122 Порядку.
Читайте также:  Гражданский брак и право на наследование (ч. 1)

Зразок позовної заяви про визнання права власності на земельну ділянку (пай)

В залежності від конкретних обставин справи, зміст позовної заяви про визнання права власності на земельну ділянку може мати відмінності від представленого зразка. У той же час, структура заяви є незмінною. Тому у випадку, коли ви складаєте позов самостійно, без допомоги кваліфікованого юриста, ви можете спиратися на структуру наведену нижче.

До __________ суду
м._________
адреса:___________________
Позивач-1: ____________ (П.І.Б), паспорт (серія та номер, ким виданий), ідентифікаційний код, адреса:___________________, тел.:___________
Позивач-2: ____________ (П.І.Б), паспорт (серія та номер, ким виданий), ідентифікаційний код, адреса:___________________, тел.:___________
Відповідач: ____________ (П.І.Б), паспорт (серія та номер, ким виданий), ідентифікаційний код, адреса:___________________
Третя особа: ____________, адреса:___________________

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання права власності на спадкове нерухоме майно (земельну ділянку)

«__» _______ 20__ року у віці 60 років помер Іванов Іван Іванович, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ___ від «__» _______ 20__ року за № ______.

Після смерті Іванова І.І. відкрилась спадщина на майно, яка складається з будинку № __, який розташований в по _________________ та ½ частини земельної ділянки загальною площею 1 га, що знаходиться на території _______________.

  • Спадкоємцями за законом померлого в рівних частинах є його рідні дочки:
    — (ПІБ Позивача-1)
  • — (ПІБ Позивача-2)
  • З метою отримання у власність відповідних часток спадкового майна, що належало Іванову Івану Івановичу на момент смерті, Позивачі звернулись з відповідною заявою до державного нотаріуса _____________, який працював в порядку заміщення державного нотаріуса ____________ державної нотаріальної контори.
  • Однак нотаріусом було відмовлено в наданні свідоцтв про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки загальною площею 1 га, що знаходиться на території ________________.

Підставою відмови є те, що Іванов І.І., успадкувавши ½ частину вказаної земельної ділянки від своєї матері та отримавши відповідне свідоцтво про спадщину за законом, не звернувся до відділу Держкомзему у _______________ по питанню реєстрації свого права власності та отримання відповідного документу на землю – державного акту.

  1. Враховуючи викладене, Позивачі не мають можливості отримати в нотаріуса свідоцтво на право на спадщину за законом на частину вказаної земельної ділянки оскільки відсутній державний акт.
  2. В свою чергу згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку від «__» _______ 20__ року за спадкодавцем зареєстровано право власності на ½ частину земельної ділянки № ____________ загальною площею 1 га.
  3. Так, статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
  4. Другим власником ½ частини вказаної земельної ділянки є сестра спадкодавця — (ПІБ Відповідача).

Таким чином Позивачі мають право на спадкування за законом по ¼ рівнозначній частині земельної ділянки № ___________ загальною площею 1 га., що сумарно складає ½ частини земельної ділянки, яка належала спадковадвцю на момент смерті.

Частиною першою статті 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою.

Право власності гарантоване ст. 41 Конституції України і не може бути визнане дійсним чи не дійсним, оскільки як суб’єктивне право є можливістю здійснювати або не здійснювати будь-які дії, що прямо незаборонені законом, у даному випадку – володіти, користуватися і розпоряджатися своїм житлом.

Позовна заява про виділ частки: скачать образец искового заявления о выделе доли из общей совместной собственности

Право користування, володіння і розпорядження майном у повному обсязі належить лише власнику і, якщо предмет (річ) перебуває у спільній власності декількох осіб до суду подається позовна заява про виділ частки. Така процедура неминуча, коли всім співвласникам не вдається домовитися, як користуватися належним їм майном, як реалізувати таке майно і розпоряджатися ним в цілому. 

Загальні положення про виділ частки

Загальна власність буває спільної (наприклад, подружжя) і частковою. У першому випадку, тобто коли частки кожного власника не визначені, варто подати позовну заяву про визначення часток, а потім або одночасно з таким позовом говорити про її виділ.

Подаючи позов, власник загального майна повинен мати намір виділити його в натурі, відокремити частину від цілого майна і зробити своїм.

Коли переслідується мета усунути створені іншими власниками перешкоди, можна обмежитися поданням позовної заяви про усунення перешкод у користуванні майном.

Виділення частки в рухоме майно навряд чи можливо, адже тоді може загубитися функціональна придатність речі, тому в більшості випадків вимога відноситься до нерухомості. Якщо виділ частки в натурі неможливий, то власник має право на компенсацію його вартості іншими учасниками такої власності.

Як складається позовна заява про виділ частки

Для того щоб скласти позов про виділ частки, необхідно звернутися до правовстановлюючих документів на власність. Зазвичай в документах вказується, в яких частках та кому належить майно.

Щоб визначити площу кожної частки достатньо розділити загальну площу (квартири, будинку, земельної ділянки) на кількість часток кожного власника. До звернення в суд власники повинні спробувати домовитися про виділення часток і тільки тоді, коли це не вийшло, звертатися в суд.

Тому до заяви бажано додати документи, які б підтверджували факт звернення до іншим співвласникам.

У тексті заяви вказується майно, що підлягає розділу, в тому числі відомості з правовстановлюючих документів. Сторони у справі: позивач — особа, яка має намір виділити частку, відповідач або співвідповідачі – всі інші власники.

В позові позивач описує здається йому оптимальним спосіб виділу частки – виділити конкретизовану кімнату, частину земельної ділянки і т. п. В разі, якщо розмір частки буде невідповідним по відношенню до інших учасників часткової власності, оптимально передбачити грошову компенсацію відповідному учаснику або самому позивачеві.

Подання і розгляд позовної заяви про виділ частки

Підготовлену заяву та письмові докази подаються позивачем або його представником до районного суду за місцем знаходження нерухомого майна, з якого слід виділити частку. Держмито визначається за ціною позову, яка, в свою чергу, визначається кадастрової вартістю нерухомого майна пропорційно виділеної частки.

При дотриманні вимог подачі позову до суду суд прийме позов до провадження.

Дуже часто у таких справах призначається будівельно-технічна експертиза, результати якої будуть в першу чергу прийняті до уваги при виділі частки в натурі, адже суду необхідно буде врахувати всі наявні комунікації та обладнання, необхідне для обслуговування власності та технічні можливості приєднання до них виділяються співвласників.

Виділення частки в приватному будинку в натурі

На об'єкти нерухомості часто діє спільне право власності, яке виражається в частковому еквіваленті, тобто у відсотках.

У випадку з приватним будинком це означає, що у кожного власника є своя частка в будинку, але при цьому за ним не закріплені якісь конкретні приміщення, і він не може розпоряджатися усім будинком або його частиною на свій розсуд, без погодження з іншими співвласниками .

Власники можуть домовитися між собою або навіть скласти офіційний договір із зазначенням того, хто якими приміщеннями (житловими і нежитловими) користується і на яких умовах.

Але такий вихід із ситуації є частковим, тому що права власника все одно обмежені.

Зняти ці обмеження можна за рахунок виділення частки кожного власника в натурі, про те, як це зробити в приватному будинку ми розповімо в цій статті.

Навіщо це потрібно

Ситуація, коли у будинку виявляється кілька власників — зустрічається досить часто. Основні причини це розлучення подружньої пари або успадкування будинку батьків кількома дітьми. Якщо співвласники не змогли домовитися між собою про те, що хтось із них викупить частини інших і залишиться єдиним власником.

Тоді за законом кожен співвласник обмежений в своїх майнових правах. На будь-яке своє дію, таке як підселення нових мешканців або реєстрація на даній житлоплощі він зобов'язаний отримувати згоду від інших власників.

Крім того, якщо він вирішить продати свою частку, то співвласники мають право пріоритетного викупу і поки вони від нього офіційно не відмовляться, шукати інших покупців не представляється можливим. Теж стосується і оформлення кредиту під заставу частки в приватному будинку.

Банк прийме таке забезпечення тільки в тому випадку, якщо всі співвласники дадуть згоду і буде закладений будинок цілком, а не його 50% або інша частина.

Читайте также:  Як скласти заяву на розлучення

Для того щоб стати повноправним власником і зняти наведені вище обмеження, а також поліпшити свої житлові умови, можна провести процедуру виділення частки в натурі. Вона має на увазі поділ об'єкта на дві частини, з присвоєнням кожному будинку своєї адреси. Тобто це буде два приватних будинки, з однією спільною стінкою.

Юридичні нюанси

Для того щоб провести виділення частки в натурі в приватному будинку, потрібно розуміти юридичні нюанси даної процедури. Не можна розділити об'єкт нерухомості між власниками, виділивши з нього частку в натурі, якщо після цього кожна частина не буде зберігати своє призначення.

Наприклад, є два власника, у кожного з яких по 50%. Не можна поділити будинок так, щоб одному відійшов гараж і літня кухня, а другого спальня і ванна кімната.

В такому випадку у власності у одного з них виявиться вже не житловий будинок, а просто капітальна споруда, що є неприпустимим.

Тому приватний будинок можна розділити тільки таким чином, щоб у кожного з співвласників у користуванні залишився свій будинок, нехай меншої площі, але зате зі спальнею, кухнею, санвузлом і окремим входом.

Як розділити приватний будинок

Перше з чого потрібно почати, так це звернутися в проектну організацію, щоб фахівець зробив висновок про можливість виділу поділу об'єкта нерухомості. До речі, таку послугу наша компанія надає в Києві та Київській області.

Будівельний інженер на місці огляне будівлю, зробить виміри, перевірить конструкцію і на підставі цих даних зробить висновок, чи можна провести його реконструкцію з переплануванням, щоб по завершенню ремонтних робіт у кожного із співвласників був в розпорядженні повноцінний будинок.

Якщо висновок позитивний, тоді можна приступати до подальшої роботи. Спочатку слід підготувати проектну документацію на реконструкцію з узгодженням нової вхідної групи, облаштуванням додаткових житлових, санітарних та інших приміщень.

У приватному будинку такі роботи провести куди простіше, ніж в квартирі. Адже якщо не можна перепланувати потрібним чином сам об'єкт, то при наявності вільної землі можна додати необхідні приміщення за рахунок зведення прибудови.

Коли проект буде затверджений, подається повідомлення про початок будівництва і ремонтники приступають до роботи. На цій стадії можна контролювати процес самостійно або найняти архітектора для нагляду.

Після завершення реконструкції подається повідомлення в ДАБІ, на підставі нього будівлю вводиться в експлуатацію і на кожен з будинків (тепер їх фактично два) виготовляється свій техпаспорт, він отримує юридичну адресу і видається свідоцтво на право власності.

Після того як на руки отримано правоудостоверяющій документ, ви стаєте повноправним власником і можете жити в цьому будинку ні на кого не озираючись, а також здати його, продати, подарувати, передати у спадок або використовувати в якості застави.

Позовна заява про відновлення межі

Позивач: До ______________ міськрайонного суду _________________області Шупік Валерій Олександрович, який проживає за адресою: вул. Космонавтів, буд. 103, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____
Відповідач: Бодрова Валентина Михайлівна, яка проживає за адресою: вул. Космонавтів, буд. 101, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____

Після смерті мого діда Шупік Андрія Петровича, яка настала 11 травня 2004 року, я успадкував житловий будинок №103 по вул. Космонавтів у м. ______________ ______________ області, який розташований на земельній ділянці площею 0, 08 гектара.

По сусідству зі мною, у житловому будинку №101 по вул. Космонавтів, проживає відповідачка Бодрова Валентина Михайлівна.

Її житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,10 гектара і межує з моєю земельною ділянкою

За останні роки, поки мій дід хворів і не користувався землею, відповідачка перемістила межу, що поділяє наші земельні ділянки, на 50 см. в глиб моєї території.

Після оформлення спадщини я запропонував їй перенести межу назад, а коли вона відмовилася звернувся до виконкому ______________ міської ради із заявою про її відновлення. Однак у задоволенні моєї вимоги було відмовлено, у зв’язку з відсутністю необхідних документів.

Вважаю відмову безпідставною, оскільки раніше межа проходила далі від стіни мого сараю, і ця обставина підтверджується доданими до заяви копіями планів житлового будинку і земельної ділянки.

На підставі викладеного й у відповідності ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 107, ч. 3, 5 ст. 158 ЗК України, керуючись ч. 1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 1 ст. 137, ст. 143 ЦПК України

прошу:

  1. Відновити межу, яка поділяє земельні ділянки №101 і №103 по вул. Космонавтів у м. ______________ у відповідності з даними земельно-кадастрової документації.
  2. Стягнути з відповідачки на мою користь судові витрати.
  3. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про витребування у відповідачки копії плану її земельної ділянки, і призначення будівельно-технічної експертизи для визначення межі.

Додатки:

  1. Дві копії свідоцтва про право на спадщину за законом.
  2. Дві копії державного акту на право власності на землю.
  3. Дві копії плану земельної ділянки.
  4. Квитанція про сплату судового збору.
  5. Копія квитанції про сплату судового збору.
  6. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
  7. Копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
  8. Копія позовної заяви.

„____”___________200__р. _______________Шупік В.О.

Приватизація та поділ землі. — Онлайн консультация юристов

20.03.19 14:05

Доброго дня.

Формування земельної ділянки як об’єкта права передбачає визначення її площі, меж, цільового призначення та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельним кодексом визначено, що формування земельних ділянок здійснюється:- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;- шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проек тами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельним кодексом України врегульовано питання приватизації земельної ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку (цілого, а не його частини) громадянами України. Можливість визначення в натурі та приватизації земельної ділянки під частиною будинку чинним законодавством не передбачено.

У випадку виникнення спільної часткової власності на один житловий будинок виникає й спільна часткова власність на земельну ділянку, на якій він розміщений. Частка у власності на земельну ділянку пропорційна частці у власності будинку.

Однак, за згодою співвласників будинку, частка у власності на земельну ділянку може бути іншою.

Стосовно решти земельної ділянки (понаднормової), вона може бути поділена в натурі між співвласниками будинку, та кожен із них має право окремо приватизувати ці земельні ділянки, але за іншим цільовим призначенням.

За можливості поділу будинку в натурі з виділенням кожної частини в окреме домоволодіння (присвоєння окремої адреси та реєстрація в БТІ як окремого домоволодіння) можливий і поділ земельної ділянки з виділенням відповідної її частини в окрему земельну ділянку.

У такому разі приватизація здійснюється вже окремо кожної земельної ділянки для кожного окремого домоволодіння. Кожен із колишніх співвласників будинку буде індивідуальним власником окремого будинку зі спільною стіною й окремою адресою, а отже, кожен зможе приватизувати по 0,15 га для будівництва й обслуговування свого будинку.

Окремий вхід.

 Щоб обладнати квартиру окремим входом, важливо оформити та погодити заплановану реконструкцію і тільки після цього її можна виконувати. Процедура така:

 1. Встановити технічну можливість реконструкції. Спочатку зверніться в БТІ або іншу ліцензовану компанію, яка проведе експертизу і встановить, чи є можливість зробити окремий вхід у вашому конкретному випадку.

2. Отримати дозволи. Маючи експертний висновок, отримайте згоду балансоутримувача будинку і переважної кількості сусідів. Особливо важливо, щоб вашу ідею підтримали власники квартир, розташованих поруч, адже вони повинні письмово підтвердити, що ґанок не буде їм заважати. Вам потрібно отримати згоду хоча б 1-го сусіда. 

 3. Розробити проектну документацію. Необхідно зробити розробку проекту в ліцензованій компанії.

4. Задекларувати і провести роботи. З готовими згодами, проектною документацією, експертним висновком, заявою та документами на квартиру зверніться до Держархбудінспекції для видачі дозволу на проведення будівельних робіт. Це робиться через Центр надання адмінпослуг (ЦНАП).

У яких випадках не можна зробити окремий вхід на першому поверсі 

При створенні в приміщенні окремого входу ви зачіпаєте не лише внутрішні конструкції споруди, а й фасад будинку. Тому вам, швидше за все, заборонять проводити роботи, якщо будинок належить до історичного фонду або є архітектурною пам'яткою.

У разі категоричної відмови сусідів давати згоду, можна звернутись до суду з позовом про зобов'язання  сусідів підписати акт. Практика така є.

Ссылка на основную публикацию