Позовна заява про визначення місця проживання дитини

Рішення розірвати сімейні стосунки приймають багато пар, які зареєстрували шлюб в Україні, включно з тими, у кого є діти.

Якщо дитина не досягла повноліття, то батькам доведеться визначитися, з ким із них вона буде жити.

В цьому питанні важливо дотримуватися, перш за все, інтересів сина або дочки, причому з 14 років діти відповідно до Сімейного Кодексу України мають право самі обирати, з ким залишитися.

  • Читайте далі, щоб дізнатися про нюанси стягнення аліментів
  • Можете отримати ЮРИДИЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ від наших сімейних адвокатів
  • Телефонуйте в офіс адвоката з розлучення, телефон в Києві +38(097) 321-14-56 Viber, WhatsApp, Telegram ми розпочнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години
  • Є два шляхи визначення місця проживання:
  • мирний, коли мати й батько домовляються між собою;
  • судовий — в такому випадку одна зі сторін подає позов до суду з вимогою встановити, де буде жити дитина.

Від визначення місця проживання безпосередньо залежить, скільки один з батьків може стягнути з іншого аліментів, чи потрібний буде дозвіл на виїзд за кордон і т.д.

Мирне врегулювання питання, де буде жити дитина

С точки зору психологічного комфорту дітей бажано не доводити справу до суду. Крім того, якщо батьки домовляться між собою, то не доведеться мати справу з додатковими витратами і довго чекати, доки оформлять всі папери.

Якщо відносини між колишнім подружжям нормальні, і вони знайшли компроміс, є сенс закріпити всі умови юридично, а саме — підписати відповідний договір.

Документ повинен бути нотаріально завірений та містити наступну інформацію:

  • місце проживання дитини;
  • розмір і періодичність виплат аліментів;
  • графік зустрічей з тим з батьків, з яким він не проживає;
  • ступінь участі кожного у вихованні та утриманні.

Адвокат по дітях

Телефонуйте нам — ми відповимо на всі ваші питання

Viber, WhatsApp, Telegram

  1. чи запишіться на консультацію
  2.  Відправити запит

Коли дітей декілька, можна закріпити в угоді роздільне проживання. Як правило, малолітні діти залишаються з матір'ю, а більш дорослі — з батьком, але бувають винятки.

При складанні договору сторонам потрібно надати документи, що підтверджують особу, свідоцтво про народження дитини. Його укладають в письмовій формі з можливістю розірвання.

Тому якщо в якийсь момент мати або батько вирішать, що необхідно змінити минулі домовленості, то можна укласти нову угоду або звернутися в судові органи.

Звернення до суду для визначення місця проживання дітей

Позовна заява про визначення місця проживання дитини

Зразок позову про визначення місця проживання дітей

Далеко не всі подружжя розлучаються «по-доброму», через що виникає необхідність судового поділу майна і вибору, де будуть проживати діти.

У розгляді беруть участь не тільки самі батьки, один з яких є позивачем, а інший відповідачем, але й органи опіки та піклування, чиє завдання — дати об'єктивний висновок про те, з ким дитині буде краще жити за сукупністю критеріїв.

Справи даної категорії розглядають в порядку загальної підсудності, причому це може бути суд за місцем реєстрації або фактичного проживання відповідача.

Важливі моменти, які потрібно враховувати:

  • визначення місця проживання у матері або батька не позбавляє іншого права виховання та спілкування з дитиною;
  • є можливість об'єднати даний позов і заяву з вимогою стягнути аліментні виплати, причому в такій ситуації позивач вирішує самостійно, до якого суду звернутися;
  • середня тривалість вирішення подібних суперечок становить від 30 днів до 6 місяців;
  • висновок, наданий органами опіки та піклування, долучається до матеріалів справи, однак суд може його проігнорувати;
  • у дітей від 10 років судді цікавляться їхніми побажаннями щодо місця проживання, але прислухаються до них не завжди;
  • при подачі позовної заяви необхідно заплатити судовий збір, який становить 0,4 частину прожиткового мінімуму.

Фактори, що впливають на рішення, кому віддати дитину

Приймаючи рішення на користь того чи іншого з батьків, суд приймає до уваги:

  1. Стан здоров'я матері та батька.
  2. Наявність постійного працевлаштування, розмір заробітної плати, графік і характеристики з місця роботи. Значення також мають тривалі відрядження.
  3. Бажання виконувати батьківські обов'язки.
  4. Шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем, наркотичними речовинами).
  5. Матеріальне забезпечення, особливо, наявність власного або орендованого житла, пристосованого для комфортного життя дитини.
  6. Сімейний стан — мається на увазі не тільки факт вступу в новий шлюб, а й літні батьки, діти від інших шлюбів та непрацездатні родичі на утриманні.
  7. Особисту прихильність і вік дітей, а також наявність у них хронічних захворювань або вроджених патологій.

Кожна справа індивідуальна, тому дуже важливо сформувати доказову базу, використовуючи документи і свідчення сусідів, роботодавця, родичів і т.д.. Більше шансів досягти успіху, якщо звернутися до юриста по сімейним справам.

Порядок звернення до суду

Щоб визначити місце проживання дитини один з батьків повинен подати до суду позовну заяву, в якій чітко вказане прохання врегулювати конфлікт та основні докази в його користь.

Конкретного списку паперів, які повинні додаватися до заяви, закон не встановлює, але обов'язково потрібні свідоцтво про народження дитини, довідка про доходи, характеристика з місця роботи, медичний висновок про здоров'я дитини, паспорт позивача і квитанція про сплату судового збору.

Скільки коштує визначення місця проживання дитини

Надалі розгляд проходить наступним чином:

  • подача позову в судову канцелярію (особисто або поштою з обов'язковим повідомленням про доставку);
  • реєстрація заяви;
  • розсилка повісток про те, що справа призначена до розгляду;
  • участь сторін у судових засіданнях;
  • оголошення судової ухвали.

ОПИШІТЬ СИТУАЦІЮ, ЩО СКЛАЛАСЯ ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАНТУ

Порядок вирішення спору про визначення місця проживання дитини

Позовна заява про визначення місця проживання дитини
Доброго дня всім!

Читайте также:  Оскарження порушень права на доступ до публічної інформації

Сьогодні поговоримо про визначення місця проживання дитини.

Під час розлучення батьків, місце проживання дитини зазначається в позовній заяві про розірвання шлюбу. Проте можуть виникнути складнощі, якщо між батьками не буде досягнуто згоди відносно того, із ким з батьків залишиться дитина.

Зазначу, що відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Проте практика склалася таким чином, що, як правило, місце проживання дитини визначається судом за місцем проживання її матері. В цьому немає нічого дивного, адже відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.

  • В той же час, не зважаючи на зазначену вище обставину, суддя під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, має врахувати наступні фактори:
  • 1) ставлення батьків до виконання ними своїх батьківських обов'язків;
  • 2) особиста прихильність дитини до кожного із них;
  • 3) вік дитини;
  • 4) стан здоров'я дитини;

5) інші обставини, що мають істотне значення.
Незважаючи на те, що, як правило, суд визначає місце проживання дитини за місцезнаходженням матері, є випадки вирішення судом цього питання і на користь батька. В таких випадках визначальну роль грала думка самої дити та факт неналежного ставлення матері до виховання дитини.

Під час прийняття суддею рішення по справі, пріоритетне значення мають інтереси самої дитини. Адже, згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

— місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (тобто дитина має право висловити думку щодо свого місця проживання);

— якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Також варто пам'ятати, що у сімейних спорах, де справа стосується безпосередньо долі дитини, обов'язково повинні приймати участь представники органів опіки та піклування. Докладно щодо випадків обов'язкової участі органів опіки та піклування в сімейних спорах — ст. ст. 4, 5 Сімейного кодексу. Адже для вирішення спору, органи опіки та пікливання повинні надати суду письмові висновки щодо розв'язання спору, які, в свою чергу, грунтуються на результатах обстеження місця проживання дитини, батьків, інших документах, що мають значення для вирішення спору.
Рекомендації органів опіки та піклування, які оформлюються у вигляді відповідного акту, хоча і не мають для суду напередвстановленої сили, як і всі інші докази, проте в багатьох випадках такі рекомдації стають визначальними.

Визначення місця проживання дитини у Києві та по Україні

Спірні ситуації щодо проживання дитини/ дітей виникають після розірвання їхніми батьками шлюбу або у випадку окремого перебування батьків (включно – коли розлучення офіційно не оформлене).

Подібні сімейно-правові спори досить часто доводиться вирішувати в суді.

Однак з 1 жовтня 2017 року система розподілу прав опіки над неповнолітніми дітьми в істотній мірі змінилася, що стало наслідком прийняття в Україні відповідних рекомендацій Європейського суду.

Якщо раніше суди нашої країни в розгляді питань про долю дітей переважно підтримували позицію матері, то тепер рішення на користь батька теж може бути прийняте з високою ймовірністю.

Презумпція рівноправності батька й матері дитини була закріплена в законодавстві завжди. Але відтепер ця норма реалізується де-факто.

Крім цього, суди дуже ретельно розглядають питання про психологічний комфорт дитини, можливості для її всебічного розвитку та освіти. Батькам слід обґрунтовувати наявність таких можливостей.

Юристи АК «Altexa» багаторазово проходили зі своїми клієнтами процедуру досудового та судового вирішення спорів про місце проживання дітей. Накопичений досвід дозволяє зібрати необхідні докази й ефективно будувати стратегію захисту інтересів в суді.

Емоційні моменти часто перешкоджають батькам тверезо оцінити ситуацію, що іноді призводить до обмеження прав щодо дитини. Компетентний та холоднокровний помічник в особі адвоката у даному випадку забезпечує високі шанси на успішне розв’язання питання.

Які рекомендації може дати адвокат для вирішення спорів між батьками щодо проживання дітей?

Адвокати компанії «Altexa» пропонують добірку питань, які найчастіше ставляться клієнтами на консультаціях. Можливо, відповіді вам допоможуть трохи зорієнтуватися в ситуації.

Які процедури застосовуються для визначення місця проживання дітей?

Залежно від ситуації можуть використовуватися такі варіанти:

  1. Усна домовленість між батьками.
  2. Оформлення документа з засвідченням нотаріусом.
  3. Вирішення спору за участю органів опіки, піклування.
  4. Звернення до судової інстанції.

Виходячи з практики адвокатів, що займаються питаннями про визначення місця проживання дитини, часто використовується останній варіант.

Як грамотно підготувати позовну заяву з метою визначення місця проживання дитини?

Даний документ повинен включати:

  • назву суду;
  • інформацію про позивача, відповідача (батьків);
  • дані про укладення, розірвання шлюбу, про народження дітей (за документами);
  • посилання на аргументи, докази на користь позивача;
  • норми права, згідно з якими подається позов;
  • прохання до суду;
  • дату та підпис позивача;
  • перелік документів, які додаються до позовної заяви.
Читайте также:  Рейдерство или как защитить свой бизнес в Украине

У подібній заяві велику роль відіграє переконливість формулювань, аргументованість позиції позивача відповідно до законодавства.

Самостійно за стандартним зразком скласти такий документ дуже складно, особливо – за наявності емоційних переживань стосовно долі дитини.

Юридичні послуги при визначенні місця проживання дитини – раціональний варіант розв’язання проблеми, можливість заощадити час, нерви.

До якого суду подавати позовну заяву для визначення місця проживання дитини?

Подібними спірними ситуаціями займається районний або міський суд. Підсудність справи визначається за поточним місцем перебування дітей. Найчастіше – за місцем реєстрації (прописки) відповідача. Якщо діти живуть з позивачем, то звертатися до суду слід за місцем реєстрації позивача.

В якому віці дитина сама вирішує, з ким із батьків їй залишатися?

Самостійно визначати місце перебування дитині дозволяється з 14-річного віку. При визначенні місця проживання дитини у віці понад 10 років через суд береться до уваги думка дитини. До 10-річного віку дитина, за законодавством нашої країни, здійснювати волевиявлення з приводу вибору місця перебування не може.

Як виконується рішення суду про визначення місця проживання дитини?

Подібне рішення не визначається як зобов'язання. Представники органів державної. виконавчої служби не візьмуть його на себе. Якщо відповідач не бажає в добровільному порядку віддавати дітей, вам слід знову звертатися до суду з позовом «про відібрання дитини». Альтернативний варіант – об'єднання в одній заяві двох позовних вимог:

  1. про визначення місця проживання;
  2. про відібрання дитини.

У чому полягає допомога адвоката при оскарженні рішення суду про визначення місця проживання дитини?

Незгодні з судовим рішенням батьки мають законне право на перегляд справи. Процедура оскарження рішення суду про визначення місця проживання дитини ініціюється подачею апеляційної скарги.

Термін оскарження судового рішення для цієї категорії справ становить 30 днів. Йдеться про складнішу процедуру судового розгляду, ніж в суді першої інстанції. До оформлення процесуальних документів та збору доказової бази слід підійти з усією серйозністю.

А це під силу тільки адвокату з кваліфікацією та досвідом.

Які послуги надаються адвокатами компанії «Altexa» в спорах про визначення місця проживання дитини?

  • Консультації на всіх етапах розгляду справи від перевірки можливості досудового врегулювання до супроводу виконання судового рішення
  • Ведення переговорів в ході досудового врегулювання проблеми, підготовка договору між батьками про утримання, вихованні дитини/ дітей
  • Компетентне оформлення позовної заяви, збір необхідного пакету документів до неї
  • Комунікації з представниками органів опіки та піклування
  • Представництво в суді, включно – при оскарженні рішення суду першої інстанції

Довіряючи надійному адвокату свою справу, ви можете максимально скористатися усіма шансами на успішне вирішення!

Особливості визначення місця проживання дитини | Совет адвоката

Процедура розлучення – сама по собі є формальною процедурою, адже чоловік чи жінка вже давно «про себе» прийняли таке рішення. Тому розлучення не викликає багато питань. Інша справа – визначити із ким залишиться проживати дитина.

Якщо шлюб між батьками не був укладений, або був розірваний за рішенням суду, то проживання когось окремо від дитини не зменшує прав та обов’язків батьків. Якщо батько (мати) не виконують свої обов’язки відносно дитини, то вони притягуються відповідними органами до відповідальності.

Виховання, піклування, забезпечення розвитку покладаються як на матір, так і на батька після розлучення.

Конвенція про права дитини наголошує, що при розлученні дитини з одним або обома батьками дитина все одно має право на підтримання стосунків та контактів з ними на регулярній основі.

Мати, батько та дитина мають право безперешкодно спілкуватись між собою, крім випадків, коли таке право обмежене (наприклад, один з батьків жорстоко поводиться з дитиною).

Батьки повинні поважати права дитини і її людську гідність, тому вони мають дотримуватися своїх прав та обов’язків.

Інтереси дитини є пріоритетними при визначенні того із ким залишиться проживати дитина.

Сімейним кодексом передбачено, що місце проживання дитини визначається:

  • до 10 років – за згодою обох батьків;
  • з 10 до 14 років – за спільною згодою батьків та дитини;
  • з 14 років – самостійно дитиною.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, зобов’язані забезпечити в межах своїх здібностей умови життя, які необхідні дитині для її розвитку.

 Варіанти визначення місця проживання дитини:

  1. договірний — батьки домовляються щодо здійснення батьківських прав та обов’язків і укладають договір, завірений нотаріально.
  2. вирішення спору органом опіки та піклування.
  3. судовий – за рішенням суду.

Нотаріальний договір є більш детальним і сторони можуть домовитися про будь-які нюанси.

Наприклад, в дні та час, визначені в договорі мати зобов’язана кожну п’ятницю приводити дитину у місце проживання батька за адресою:  ________ для зустрічі з батьком. При цьому надавати дитині кількість речей, які необхідні для перебування у батька на протязі ___ днів та ін.

  • Крім того, в такому договорі можливо визначити розмір аліментів для того з батьків, хто проживає окремо.
  • Нотаріально посвідчений договір може бути розірвано у судовому порядку на підставі його неналежного виконання матір’ю або батьком.
  • Необхідно пам’ятати, що умови такого договору не можуть порушувати права дитини.
  • Визначення місця проживання дитини за нотаріальним договором між обома батьками можливе лише до досягнення дитиною 14 років, адже згідно Цивільного кодексу України особа, що досягла 14 років може самостійно обирати собі місце проживання.
  • Через органи опіки і піклування
Читайте также:  Конвенція про права дитини

Один із батьків, який бажає визначити місце проживання дитини звертається до органу опіки та піклування за місцем перебування дитини із відповідною заявою. На засіданні спеціальна комісія проведе бесіди з обома батьками, обстежить житлово-побутові умов кожного, оцінить всі інші обставини і винесе рішення щодо місця проживання дитини.

Під час складання висновку оцінюється ставлення дитини до кожного з батьків, їх відношення до своїх обов’язків, вік дитини, стан здоров’я, тощо.

Дані комісії скликаються раз або два рази на місяць. Тобто питання вирішиться однозначно швидше, ніж у судовому порядку.

  1. Якщо особа не має самостійного доходу, то ані суд, ані органи опіки не можуть передати їй дитину для проживання.
  2. Судовий порядок – коли сторони не можуть визначитись із місцем проживання дитини.
  3. Особливості:
  • Позовна заява подається за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.
  • третьою особою залучається орган опіки та піклування за адресою перебування дитини.
  • Позивачу необхідно довести чому саме із ним має проживати дитина (надати докази заробітку, стану здоров’я, тощо).
  • Розглядаючи позовну заяву суди вважають, що права батька і матері є рівними, але також оцінюють і виконання ними своїх батьківських обов’язків.
  • При визнафченні місця проживання дитини з одним із батків суди насамперед виходять з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
  • Дитині не визначать місце проживання із батьком (матір’ю) якщо:
  • у них відсутній самостійний дохід;
  • вони зловживають спиртним або наркотиками;
  • мають аморальну поведінку і спосіб життя;
  • дитиною піклується інша особа;
  • створюють для дитини атмосферу нелюбові;
  • не забезпечують дитину морально та матеріально.

Отже, підсумовуючи викладене можна дійти висновків, що:

  1. рівність прав обох батьків щодо проживання дитини з одним із них;
  2. при вирішення питання інтереси дитини мають першочергове значення;
  3. перевага надається тому, хто найкраще зможе забезпечити інтереси дитини.

Місце проживання дитини. Зразки позовних заяв про визначення місця проживання дитини

СК України виходить із принципу повної рівноправності обох батьків — батька і матері — у всіх правах і обов'язках відносно  своїх дітей.

Всі питання, що стосуються виховання і утримання дітей, повинні вирішуватися батьками по їхній взаємній згоді виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їх думки. Якщо батьки і діти проживають разом, вони, як правило, із всіх питань виховання дітей домовляються самі.

Інша обстановка складається, коли батьки розірвали шлюб або, не розриваючи шлюбу, за якимись причинами проживають окремо.

Питання визначення місця проживання дитини, при відсутності домовленості між батьками (усної або письмової) вирішується органом піки та піклування або судом.

Це дуже складна й важка категорія судових справ: адже від правильного вирішення такої справи залежить не тільки задоволення справедливих вимог кожної із сторін, від цього залежить доля дитини. Вирішуючи такі спори, суд в першу чергу керується інтересами самої дитини.

При цьому суд враховує, хто з батьків піклується про дитину; бере до уваги прихильність дитини до кожного із батьків, а якщо в родині є ще діти — то їхню прихильність один до одного. Береться в рахунок і вік дитини, і стан її здоров'я, і інші індивідуальні якості.

Оцінюються також особисті якості і спосіб життя кожного з батьків. Абсолютно ясно, що не можна, наприклад, довірити дитину батькові-алкоголікові, наркоманові або матері, що веде аморальний спосіб життя.

Якщо з'ясовується, що мати і батько рівною мірою  мають необхідні якості вихователя, суд звертає увагу на інше:  чи мають вони реальну можливість займатися дитиною, створити їй необхідні умови для виховання й розвитку.

Тут суд враховує рід діяльності кожного з батьків, режим їхньої роботи, наявність у родині матері (батька) осіб, здатних надати допомогу в догляді за дитиною (бабусь, дідусів, інших родичів), матеріальне становище батьків і т.п.

Але кращі побутові умови, більше високий рівень матеріальної забезпеченості одного з батьків самі по собі ніколи не кладуться судом в основу рішення про визначення місця проживання дитини.

При вирішенні судом питання про визначення місця проживання дитини, не приймається до уваги, хто з батьків був ініціатором розлучення або винуватцем розладу в сім’ї або її розпаді.

Бажання самої дитини проживати з тим або іншим із батьків враховується, але не має для суду вирішального значення.

Суд з’ясовує думку дитини, якщо вона по своєму віку, стану здоров'я, розвитку може її усвідомлено висловити.

Для того щоб не травмувати дитину, розмова з нею проводиться, як правило, у позасудовій обстановці, у присутності педагога й у відсутності осіб, які могли б зробити на дитину психологічний тиск.

Допомогу суду у вирішенні складних, часом досить конфліктних ситуацій про визначення місця проживання дитини здійснюють органи опіки та піклування. Вони проводять необхідні обстеження й представляють у суд свій професійний висновок по суті суперечки між батьками.

Їхня участь у судовому процесі законом визнається обов'язковою. Висновок органів опіки та піклування не має для суду обов'язкового значення. Однак суд не може не надати такому висновку ніякого значення.

Якщо суд прийде до іншого висновку, він у своєму рішенні повинен обґрунтувати, чому думка органа опіки та піклування ним у цьому випадку відкидається.

Визначення місця проживання дитини з одним із батьків не відбивається на батьківських правах іншого із батьків.

Ссылка на основную публикацию