Позовна заява про визнання права власності на частину квартири

Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

Всі права, і також права власності, регулюються законодавством РФ. Для отримання певних документів особами, без допомоги нотаріуса не обійтися ніяк. У разі якщо претендентів на право власності на майно або інше володіння є двоє і більше і спір не врегулюється мирно, тоді в такому випадку всі суперечки будуть вщухати через суд. Якщо особа не має визначення суду, на майно, тоді власником назвати його неможливо.

Подача позову в суд і підстави цього:

У більшості випадків спірні питання виникають при оформленні спадщини. Якщо вже така ситуація складається, то нотаріус не може Вам виписати документ, при відповідно якого Ви будете мати право володіння. Такі питання вирішуються тільки в судовому порядку. Та тільки суд може наділити заявника правом власності покійного, коли виникають спірні конфлікти родичів і не тільки.

Додаткові рішення про визнання права володіння:

  1. Настання фактичного отримання спадщини.
  2. Основний спадок і приєднання об’єкта.

  3. Отримання пропущеного часу, щоб отримати спадок, такі випадки бувають при тому коли  особа не повідомлена про можливість отримання спадщини.
  4. Оскарження через суд раніше написаного заповіту.

  5. У разі якщо на майно є кілька спадкоємців, то може бути процедура перерахунку частки майна.

Одним із прикладів такого є:

Кілька людей, які є сім’єю, прописаної в одній квартирі. Якщо в разі смерті одного з осіб, якій був прописаний за цією адресою, є особи, які залишилися в праві користуватися майном померлого, без надання відповідних документів.

Таке право вони отримують за фактом. В основному конфлікти по розділу майна після смерті одного з правовласників відбуваються тоді, коли продається житло, або в разі, коли особа претендує на частку майна, хоча живе в іншому будинку.

Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

Довідки, які повинні наддають спадкоємці:

  • Збереження спадщини.
  • Чеки про оплату грошових коштів.
  • Довідку про те, що на померлого не було ніяких майнових зобов’язань перед кимось, в тому числі і кредити.
  • Якщо у померлого була заборгованість, то позичальники повинні написати довідку про відсутність претензій у разі рішення.
  • У разі необхідності виконання померлим ремонтно-відновлювальних робіт, то довідки про їх виконання та інше.

У разі якщо у померлого не було вище зазначених ситуацій, то спадкоємцям потрібно звернутися в суд, щоб отримати рішення про вступ в спадок, і подальше володіння майном. Прі винесенні ухвали суду, щодо отримання спадщини, до нотаріуса звертатися вже не потрібно.

При наявності на руках судового акта, можна проводити вже реєстрацію майна на себе. Після такого, у особи спадкоємця вже є всі права розпоряджатися майном.

До якого суду звертатися, щоб вирішити питання спадщини?

Щоб отримати судове рішення, особі потрібно, в більшості випадків, звернутися в районний суд, але ще потрібно виходити з того, де було направлено позовну заяву.

  1. Із судової практики, матеріали направляються в судову інстанцію, яка розташована на території відповідача.
  2. У разі оскарження нерухомості, наприклад, будинка, або квартири, то таку заяву потрібно направляти в суд, який розташований в районі згідно об’єкта, який оскаржують.
  3. У разі направлення зустрічної заяви, її необхідно направляти до суду, де раніше розглядався первинний запит.

Потрібно знати те, що тривалість направлення претензії можна відправляти в будь-який час, але щоб давність її була більше ніж строк позовної давності, а саме 3 роки.

 Відлік такого часу починається з моменту, коли спадкоємець дізнався про те, що йому може бути частина майна, і його права ігнорують.

 Одним з нюансів є те, що термін справи може бути зменшений, за поданням раніше заяви учасників і надалі узгодження суддею.

Прикладом такого є:

У разі неподання претендентом документів, то він може подати їх в судовому порядку протягом 6-ти місяців, але при подачі такої, потрібно обгрунтувати, чому було таке запізнення.

Які саме документи треба приєднати:

  1. Паспорт країни, де зареєстрований.
  2. Свідоцтво про смерть або постанову суду, в разі якщо особа була визнана безвісно відсутньою, і вже пройшов тривалий період часу.Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири
  3. Заповіт
  4. У разі, якщо померлий був Вам родичем, тоді в такому випадку потрібно надати документи, які будуть підтверджувати вашу спорідненість.
  5. Відмова, яка буде нотаріально завірена, щодо осіб, які раніше мали право на частку майна, проте з виникненням певних обставин відмовилися від нього.
  6. Грошову вартість майна.
  7. При оплаті держмита, яке регламентується законодавством укр, надати квитанцію.

При написанні позовної претензії потрібно зробити з неї кілька примірників. Кількість примірників має відповідати кількості осіб, які будуть під час судової процедури. Крім цього, якщо з осіб, які претендують на майно, є особа, яка призначена бути відповідальним за нього, то в разі такої, воно повинно мати нотаріальну завірену довіреність. У такому документі повинні бути приписані всі умови і права, якими може володіти довірена особа.

Якщо при необхідності виклику свідків, які можуть підтвердити деякі нюанси щодо прав власності то вони можуть викликатися до судового засідання. У разі надання певних документів, які нададуть позивачі, то суддя може і не викликати свідків, і прийняти рішення.

Оформлення позовної заяви згідно правил 2021 року

Згідно із законодавством укр, позовна заява подається тільки в письмовій формі, і має містити такі дані:

  1. Вказуємо дані структури, в яку ми хочемо направити позов.
  2. Анкетні дані відповідача та позивача.
  3. У разі якщо він ігнорував права, то потрібно описати, як саме це сталося.
  4. Викласти юридичні факти судочинства і фактичні, з додаванням доказів і обґрунтовані підстави для пред’явлення позову.
  5. Вказати вартість позову.
  6. Надати докази, які можуть врегулювати конфлікт.
  7. Чіткий опис матеріалів, які були додані до заяви (так зване опис).

Щоб полегшити собі роботу, готовий бланк складання позовної заяви можна попросити у канцелярії суду, або вже в установах, які надають послуги з таких питань, однак це вже буде платно, або вже написати за цим зразком. Також до заяви необхідно долучити виписку з книги і архів, якщо він є.

Для позовної заяви позивачу будуть потрібні наступні документи:Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

  1. Здійснити ксерокопії позовної заяви, з метою в подальшому розіслати їх учасниками такого процесу.
  2. При оплаті держмита, здійснити ксерокопію.

  3. У разі наявності особи, яка представлятиме інтереси позивача, надати довіреність на представництво інтересів.
  4. У разі виявлення порушення прав, надати докази цього.
  5. При врегулюванні конфлікту, надати підтверджуючі документи цього.

Позовний запит необхідно направляти до суду, який знаходиться на території, щодо якої здійснюється суперечка з нерухомості.

Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

завантажити

Якщо нерухомість перебуває в іншому районі, тоді в такому випадку такий запит потрібно спершу завірити нотаріально, і після чого поштою направити в судову інстанцію.

Всі інтереси позивача під час судових розглядів може захищати особа, що займав, який наділив його правами. Також в разі якщо позивачеві не виповнилося 18 років, тобто він є неповнолітнім, то його права повинен захищати законний представник.

При складанні позовного запиту про визнання прав щодо володіння майна потрібно керуватися законодавством

  1. Спершу потрібно знати, що така претензія пишеться в письмовій формі.
  2. Запит повинен містити в собі:
  • Шапку.
  • Описову частину.
  • Мотивуючу так звану обгрунтовану.
  • Прохальну, слід зазначити, що саме Ви хочете.
  • Завершальну.

Також слід знати, що до претензії слід додати ті матеріали, які будуть обґрунтовувати Ваш позов. Потрібно знати те, що якщо Ваш запит був сформований не вірно згідно з прийнятою формою, то він буде відкликаний без розгляду до вирішення правильності його написання.

Якщо особа буде ігнорувати те щоб виправити такий позов, через деякий час він відправиться назад особі – позивачеві без його розгляду.

Вступний розділ, і що необхідно в ньому вказати:Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

  1. Спочатку ми вказуємо всі реквізити судового органу.
  2. Відображаємо дані позивача, а саме П. І. Б., паспортні дані, де і ким був виданий, місце фактичного проживання або реєстрації та контактні дані, за якими можна буде зв’язатися з особою.
  3. Далі відображаємо всі дані відповідача, всі перераховані дані вище.

  4. Якщо є треті особи – то їх потрібно також відзначити. Третіми особами виступають нотаріуси, піклувальні органи, якщо такі є.
  5. Потрібно відобразити суму позову, і його оцінку. Така сума вираховується тільки на підставі оцінки на спірне майно.
  6. Документ повинен називатися “Позовна заява на визнання права власності …»
  7. Далі йде описовий розділ.

     В цьому розділі, позивач повинен відобразити всі фактичні дані спору, і документацію, яка може це підтвердити. Також підтвердженнями можуть визнаватися і показання свідків.

  8. Мотивувальна частина містить в собі законодавчі акти, на які, під час написання позовної заяви, буде спиратися позивач, і відповідно до яких в подальшому може взятися рішення.

  9. Прохальна частина містить в собі те, що саме хоче отримати позивач, в цьому випадку право на володіння. Також слід розуміти, що суддя при розгляді такої заяви ні в якому разі не може вийти за межі позовних претензій. Тому, в написанні цієї частини слід добре поміркувати, щоб прохання вийшла чіткою і лаконічною і головне зрозумілою.

  10. Завершальною частиною є додавання до заяви документів, які мають відношення до розгляду справи.
  11. Кінцевим етапом є підписання позивачем документа, або ж особою, якому це доручено і проставлення дати складання.

Примітка. При написанні мотивуючої частини, вона повинна включати в себе послідовність і логічність.

 І писати потрібно тільки те, що прямо відноситься до справи, в разі написання речей, які не мають відношення, то розгляд може бути не на Вашу користь.

Крім вищесказаного потрібно в позові звертати увагу на ті аспекти, коли позивач не дотримався права, і в обов’язковому порядку необхідно відзначити те, що перед подачею позову, врегулювати конфлікт без судового розгляду не вийшло в зв’язку з певними факторами. Позов повинен міститися в межах 2-3 сторінки, в разі наявності кілька позовів вони можуть бути об’єднані.

Текст спору:

Позовна заява в спірній ситуації в описовій частині повинно бути викладено чітко. Якщо дивитися законодавство України, то не має певних норм за описом даних документів. Тому в такому випадку конфлікт можна описувати в довільному стилі, але дотримуючись норм лаконічності, стислості і обгрунтованості, включаючи в себе всі юридичні аспекти.

Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

В обов’язковому порядку при подачі позову, слід описати нерухому власність, яка стала причиною суперечки. Також потрібно відзначити, де ця нерухомість знаходиться, саме адреса, і його параметри. У разі якщо суперечкою є автомобіль, то в такому випадку потрібно вказати серію і номер технічного паспорта на автомобіль. При необхідності до запиту можна додати фотознімки.

Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

При складанні позову однієї з рекомендацій буде перегляд вище зазначеного відео, в якому відображена вся послідовність такого.

Зразки написання позовних заяв про визнання права власності, а саме на автомобіль і на нерухомість

Приклади позовних запитів, які можна скачати собі на комп’ютер.

  1. Позов на визнання права володіння на квартиру.
  2. Позов на визнання права на самовільну споруду.
  3. Позов про визнання права на нерухомість.
  4. Позов на право володіння земельною ділянкою.

Питання про держмито за станом на 2021 рік

Подача позовної заяви завжди повинна супроводжуватися оплатою держмита, і наданням квитанції про таку. Пільгові категорії відповідно до законодавства укр звільняються від оплати.

Щоб зрозуміти, скільки становитиме держмито, то спочатку необхідно провести оцінку майна і отримати сертифікат про таку.

Розміри держмита в залежності вартості майна станом на 2020 і 2021 рік

  1. Мінімальний розмір сплати державного мита 400 рублів, і 4% до 20 000 рублів.
  2. Від 20 001 до 100 000 рублів становить 800 рублів + 3% від мінімального рівня.
  3. Від 100 001 до 1 000 000 рублів – 5200, +1% від мінімального рівня.
  4. Більше 1 000 000 – 13200 +0,5% від мінімального рівня.
  5. Найбільший розмір державного мита складає 60 000.

Прикладів цього є випадки:

  1. Якщо після смерті особи було відкрито спадщину.
  2. Об’єктом в цьому випадку є власний будинок.
  3. У разі відмови претензій батьками.
  4. В раз відсутності заповіту.
  5. Якщо спадкоємці не мають права на пільгове оподаткування.

  6. У разі оцінки будинку, якщо його вартість становить 2.7 млн. Рублів.
  7. При такому розрахунку держмито становить 21700 (13200 + 8500) рублів.
  8. Спадкоємці в такому випадку повинні внести по 10850 рублів держмита.

Завантажити зразки і бланки позовних заяв про визнання права на володіння.

Позов про визнання права власності

Поняття позову про визнання права власності. Позовом про визнання права власності є позадоговірний позов власника майна про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності (ст.

392 ЦК України). Необхідність у даному способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника підлягає сум­ніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Метою використання вказаного позову є усунення невизначенос­ті відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним.

Позов про ви­знання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який має підтвердити наявність у пози­вача права власності на відповідне майно.

Об'єкт позову про визнання права власності. Об'єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна.

Сторони у позові про визнання права власності. Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально-визна­ченого майна, права якого оспорюються або не визнаються іншою особою, з якою власник не перебуває у зобов'язальних відносинах, або власник, який втратив документ, що засвідчує його право влас­ності на майно.

Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його. Відповідачами за по­зовами про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, що подаються відповідно до ст.

59 Закону України «Про виконавче провадження» особою, яка вважає, що майно, на яке на­кладено арешт, належить їй, а не боржникові, є стягувач і боржник (п. 4 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 р.

№ 04—5/365 «Про деякі питання практики вико­нання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

У випадках, коли факти оспорювання чи невизнання права власно­сті на майно збоку інших осіб відсутні, але відсутність документа, що засвідчує право власності на майно, заважає власнику володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідач у позові про визнання права власності взагалі відсутній.

Предмет позову про визнання права власності. Предметом вказаного позову є вимога позивача про визнання його права влас­ності на майно. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власнос­ті позивача на майно, та ст. 16 ЦК України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів судом.

Умови задоволення позову про визнання права власності. Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власнос­ті на майно.

ЦК України, визначивши, що власник здійснює право власності своїм майном на свій розсуд, водночас не визначає конкре­тних доказів, якими останній має підтверджувати своє суб'єктивне право. Такими доказами відповідно до норм процесуального законо­давства України (ст. 32 ГПК України, ст.

27 ЦПК України) є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позива­ча. Насамперед підтверджувати наявність права власності в судовому процесі можуть правовстановлюючі документи.

Перелік таких доку­ментів щодо нерухомого майна наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на не­рухоме майно, що затверджений у редакції від 28 січня 2003 р. нака­зом Міністерства юстиції України № 66/7387.

Відповідно до вказаного Положення правовстановлюючими доку­ментами на нерухомість є: договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розпо­діл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами; свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого май­на, видані державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про пра­во власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді; свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України; договори відчуження нерухомого майна, що не підлягають обов'язковому нотаріальному по­свідченню; рішення судів, третейських судів про визнання права влас­ності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна; акти про денаціоналізацію (де­муніципалізацію) будівель; витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво бага­токвартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за на­явності акта про прийняття будинку в експлуатацію; рішення товари­ського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору; мирова угода, затверджена ухвалою суду; накази засновників відкритих акціо­нерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком-переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у влас­ність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку; дуб­лікати правовстановлюючих документів, видані державними та прива­тними нотаріусами, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами; свідоцтва про право власності на нерухо­ме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які вида­ються Фондом державного майна; свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами у будівництві нового житла.

Позовна заява  про визнання права власності на частину квартири

Оскільки право власності на новостворене нерухоме майно може виникати з моменту завершення його будівництва, з моменту прийняття його в експлуатацію чи з моменту його державної реєстра­ції (ст.

331 ЦК України), підтвердженням наявності цього права у по­зивача може бути документ, що підтверджує факт завершення будів­ництва, прийняття нерухомого майна в експлуатацію, його державної реєстрації (наприклад, акт прийняття будинку в експлуатацію, витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Коли предметом позову є встановлення права власності на рухоме майно, що не підлягає дер­жавній реєстрації, право власності на таке майно може підтверджуватися різноманітними доказами, що передбачені відповідними норма­ми процесуального права, в тому числі правопідтверджуючими доку­ментами (наприклад, угоди, чеки, рахунки, акти, розписки, податкові накладні, гарантійні талони, покази свідків та ін.).

Як зазначив Вищий Господарський Суд України у роз'ясненні «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судо­вим захистом права державної власності» від 29 квітня 1994 р.

, не є доказом права власності юридичної особи на майно факт його пе­ребування на балансі підприємства (організації), оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визна­чення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату і тому не визначає підстав перебування майна у власності (володінні) підприємства.

Варто зазначити, що вимоги про визнання права власності не є для позивача самоціллю. Досить часто позов про визнання права власності є лише попередньою дією для подальшого застосування власником інших речово-правових заходів захисту права власності на своє майно (віндикаційного або негаторного позову).

Такі вимо­ги, пов'язані між собою, можуть бути об'єднані позивачем в одній позовній заяві (ст. 144 ЦПК України), можливість такого об'єднан­ня вимог про визнання права власності на майно і виключення його з опису прямо зазначена у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р.

«Про судову практику в справах про виключення майна з опису».

Оскільки позови про визнання права власності пов'язані з не­визначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, на ці позиви не поширюється дія позовної давності.

Питання до самоконтролю:

  1. Право власності: поняття та зміст.
  2. Суб`єкти та об`єкти права власності в Україні.
  3. Спільна сумісна та спільна часткова власність.
  4. Підстави виникнення та припинення права власності.
  5. Виключне право власності народу України.
  6. Право приватної власності.
  7. Право комунальної власності.
  8. Право державної власності.
  9. Захист права власності в Україні.

Теми рефератів:

1. Право власності в законодавстві України.

2. Різновиди права власності в Україні.

3. Спільна власність за законодавством України.

4. Право інтелектуальної власності в Україні.

5. Право приватної власності фізичних осіб.

6. Право приватної власності юридичних осіб.

7. Комунальна власність в Україні.

Література:

Цивільне право України. Академічний курс: У 2 т. Т.1: Загальна частина : Підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Анатолій Юрійович Бабаскін ; Тетяна Валеріївна Боднар ; Юрій Ладиславович Бошицький ; та інші; За заг. ред. Ярославна Миколаївна Шевченко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К. : Ін Юре, 2004-520 с.

Цивільне право України. Академічний курс: У 2 т. Т.2: Особлива частина : підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Анатолій Юрійович Бабаскін ; Юрій Ладиславович Бошицький ; Марина Віталіївна Венецька; та інші; За заг. ред. Ярославна Миколаївна Шевченко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К. : Ін Юре, 2004-408 с.

Цивільне право України: Навч. Посібник / Доліненко Л.О., Доліненко В.О., Сарнавська С.О. К.:Кондор, 2006. – 356 с.

Цивільне право України: У 2 т.т./ За аг ред.Борисова В.І. – К.:Юрінком Інтер, 2007.

Саниахметова Нина Алексеевна Предпринимательское (хозяиственное) право Украины : Учебник / Нина Алексеевна Саниахметова. — 2-е изд.. — X. : Одиссей, 2005-800 с.

Бромберг Герц Вениаминович Основи патентного дела : Учебное пособие / Герц Вениаминович Бромберг. — 3-є изд., стереотип.. — М. : Зкзамен, 2003-224 с.

Варич Оксана Петрівна Право інтелектуальної власності : Програма, плани практ. занятьта метод, вказ. до курсу для денної форми навчання спец. «Менеджер інтелектуальної власності» спец. 7.000002 / Оксана Петрівна Варич ; Антон Анатольєвич Черкасов ; Укр. інж.— пед. академія. — X. : Б.в., 2003-12 с.

Практикум права інтелектуальної власності : Навч. посібник / Роман Богданович Шишка ; Володимир Андрійович Кройтор ; Максим Володимирович Селіванов ; Лариса Василівна Красицька ; та інші ; За заг. ред. Роман Богданович Шишка. — X. : Еспада, 2002-192 с.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. — 7-е вид., стереотип. . — К. : Юрінком Інтер, 2003-736 с.

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. — Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. — (Вища освіта в Україні)

Основи держави і права : Навч. посібник / Л.Л. Богачова ; В.А. Бігун ; Ю. П. Битяк ; та інші ; За ред. Вячеслав Васильович Комаров ; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — X. : Б.в., 2001. -260 с.

Основи права України : Навч. посібник для неюрид. спец, вищих навч. закладів / Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; О. В. Грищук ; та інші ; За ред. В. Л. Ортинський. — 2-ге вид., доп. і перероб.. — Львів : Оріяна-Нова, 2005 — 368 с.

Основы государства и права Украины : Учебник / Н. А. Бахтин ; П. Н. Говенко ; И.И. Каракаш ; и др. ; Под ред. Н. Пахомов. — 2-е изд., испр. и доп.. — X. : Одиссей, 2001 — 320 с.

Правоведение : Учебник / С. 3. Демский ; В. С. Ковальский ; А. Н. Колодий ; и др . ; Под ред. Владимир Владимирович Копейчиков. — К. : Юринком Интер ; X. : Фолио , 2002-752 с.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. — 7-е вид., стереотип. . — К. : Юрінком Інтер, 2003 — 736 с. —

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. — Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. — (Вища освіта в Україні)

Гражданское право Украины. Ч.1. Под ред. проф. Пушкина А.А.- Х.: «Основа», 1996.

Степченко С.А., Кройтор В.А. Гражданское право Украины. Ч.1. Учебное пособие для подготовки к зачетам и экзаменам. – Х.: «Эскада», 2000.

Цивільне правоУкраїни: Академічний курс. Частина 1-2. Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К., 2004 .

Цивільний кодекс України: Коментар. – Т.1-2. Х.: Одисей, 2003. —

Цивільне право України: Підручник у 2 т. /За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Я. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: учебник. – Х.: Одиссей, 2005. — 960 с.

Харитонов Є.О., Дрішлюк А.І., Калітенко О.М. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): Навчальний посібник. – Х.: «Одіссей», 2005. – 576 с.

Цивільний кодекс України: Коментар /За заг. ред. Харитонова Є.Ю., Калітенко О.М. – Х.: Одіссей, 2003. – 856 с.

Котюк В.О. Основи держави і права; навчальний посібник для абітурієнтів, студентів, учнів середніх шкіл і ліцеїв. – К.: Вентурі, 1997.

Позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є належним способом захисту якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку (ВС КЦС справа № 227/3750/19 від 22.09.2021 р.)

У розглядуваній справі, спадкоємиця, яка постійно проживала однією сім’єю із спадкодавцем — вимушена була подати позов про встановлення цього факту постійного проживання та визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом, оскільки нотаріус відмовила їй у прийнятті заяви щодо спадщини. Не дивлячись на дивну відмову нотаріуса (яка нібито пояснювалась пропуском строку), ВС КЦС застосував такий винятковий спосіб захисту як визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Фабула судового акту: За життя бабуся позивачки склала заповіт, яким все своє майно, заповіла їй та сестрі в рівних частинах.

До смерті бабусі, позивач забрала жити її разом зі своєю сім’єю, доглядала її. Бабуся проживала та отримувала пенсію за такою адресою. Після її смерті, позивач виявила документи на земельну ділянку, яка належала бабусі.

Звернувшись до нотаріуса вона отримала пояснення, що проживаючи разом із спадкодавицею, особа вважається такою що прийняла спадщину, якщо не відмовиться від неї протягом 6-ти місяців, тому позивач вважала, що може подати заяву будь-коли. Водночас, нотаріус роз’яснила, що вони із сестрою повинні разом звернутися. Сестра — яка проживала за кордоном — не могла звернутися до нотаріуса.

В кінці-кінців, сестра написала заяву, що строк пропустила, поновлювати його наміру не має та не має заперечень щодо видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці.

Коли ж позивачка звернулась до нотаріуса для прийняття спадщини, маючи заяву сестри на руках — нотаріус їй відмовила у вчиненні нотаріальної дії (у прийнятті заяви) у зв’язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Щодо факту спільного проживання нотаріус вимагала довідку про склад осіб (якої у позивачки не було), у іншому випадку порадила звернутися до суду.

У зв’язку із цим, позивачка подала позов, вимогу у якому сформулювала наступним чином: “встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини, визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом”.

Суд першої інстанції відмовив у позові, бо вважав, що позивач неправильно обрала спосіб судового захисту, оскільки такий не відповідає встановленим судом обставинам справи, зокрема, позивач не зверталась до суду з вимогою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, хоча з постанови нотаріуса про відмову вбачається саме ця перешкода.

Апеляційний суд рішення скасував, однак все одно відмовив у позові — бо дійшов висновку, що відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК Українипозивач прийняла спадщину та згідно з частиною першою статті 1296 ЦК Українимає право на одержання свідоцтва про право на спадщину. Таке право позивача не оспорюється, отже перешкод для оформлення спадкових прав не має.

ВС КЦС, розглядаючи касаційну скаргу позивачки у цій справі, позов задовольнив, а рішення попередніх судів по суті справи — скасував. ВС КЦС наголосив:

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки сестра позивачки спадщину після бабусі порядку й у строки, визначені законом, не прийняла — її частина у спадщині за заповітом переходить до позивачки відповідно до ч. 1 статті 1275 ЦК України.

Встановивши, що позивач постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини та як спадкоємець за заповітом у встановлений статтею 1270 ЦК Українистрок заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подала, тобто є такою, що прийняла спадщину після бабусі, та зазначивши про це у мотивувальній частині постанови, апеляційний суд помилково вважав, що вимоги позивачки про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню, не зважаючи на те, що нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії.

Отже у цій справі ВС КЦС вказав: що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Оскільки у цій справі перешкодою була відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії — обраний позивачем спосіб захисту є належним, а отже позов підлягає задоволенню.

Аналізуйте судовий акт: Реєстрація місця проживання із спадкодавцем не свідчить про постійне проживання разом та своєчасність прийняття спадщини (ВС/КЦС у справі № 937/10434/19-ц від 19.05.2021);

Позовна заява про визнання права власності на житловий будинок

Позивач: До ______________ міськрайонного суду _________________області  Кравченко Дарина Павлівна, яка проживає за адресою: вул. Петропавловська, буд. 93, кв. 156, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____
 Відповідач: Василенко Антон Максимович, який проживає за адресою: вул. Центральна, буд. 56, кв. 17, м. ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____ Ціна позову: 7000 гр.

Позовна заява про визнання договору дійсним

та визнання права власності на житловий будинок

У с. _____________ _____________ району ____________ області проживала мати відповідача Василенко Марина Іванівна. 12 січня 2005 року вона померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок №15 по вул. Молодіжній у с. ____________, який вона заповідала своєму синові Василенко Антону Максимовичу.

У встановлений законом строк відповідач звернувся до ______________ районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і після цього дав оголошення в газеті про продаж будинку. Дізнавшись про це, я вирішила його купити.

З цією метою 15 березня 2005 року я звернулася до відповідача і, домовившись з ним про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу, сплатила йому повну вартість будинку в сумі 7000 гр.

На підтвердження правочину Василенко Антон Максимович видав мені розписку, у якій пообіцяв нотаріально посвідчити укладений між нами договір купівлі-продажу після отримання свідоцтва про право на спадщину. 14 серпня 2005 року він отримав зазначено свідоцтво, однак від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відмовився.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд у відповідності з ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України може визнати такий договір дійсними.

Крім доданої до заяви розписки, зазначені мною обставини зможуть підтвердити Ярош В.І., Шелеміна А.П., Кравцова Н.П. та інші свідки. На підставі викладеного й у відповідності із ст. 16, ч. 2 ст. 220, ст. 392 ЦК України, керуючись ч.1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 1 ст. 137 ЦПК України

прошу:

1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №15 по вул. Молодіжній у . _____________ _____________ району ____________ області, укладений 15 березня 2005 року між мною і відповідачем Василенко Антоном Максимовичем. 2. Визнати за мною право власності на житловий будинок №15 по вул. Молодіжній у с. _____________ _____________ району ____________ області. 2. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати. 3. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про витребування із _____________ державної районної нотаріальної контори копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Васильченко А.М. на житловий будинок №15 по вул. Молодіжній у с. _____________ _____________ району ____________ області та виклик до суду свідків: — Ярош Валентини Іванівни, яка проживає за адресою: вул. Петровського, буд. 3, кв. 10, м. ______________ ______________ обл., — Шелеміної Анни Петрівни, яка проживає за адресою: вул. Молодіжна, буд. 23, с. _____________ _____________ району ____________ обл., — Кравцової Надії Павлівни, яка проживає за адресою: вул. Молодіжна, буд. 45, с. с. _____________ _____________ району ____________ обл.

Додатки:

Ссылка на основную публикацию