Права братів та сестер на спілкування

Конфлікти між братами та сестрами

    Майже кожен, хто має хоча б одного брата або сестру абсолютно точно знає, що таке справжня сварка. Навіть по своєму досвіду можу впевнено сказати, що рідний брат або сестричка — це таке створіння, яке ти безмежно любиш, але, як було сказано Чаком Паланніком: «Перше правило клубу — нікому не розповідай про цей клуб».

Отак і в житті — ніхто не заперечить твоєї поваги та любові, крім тебе самого. Поважай собі тихенько, але ніколи не кажи цього братові чи сестрі, бо ще зазнається і як тоді бути? Краще тицьнути зайвий разок, аби знали своє місце. У вас було не так? Ну добре, добре. Життя у кожного своє, однак заперечувати факт існування таких конфліктів неможливо.

Чому наші діти не можуть порозумітися і як допомогти їм знайти спільну мову? Давайте розглянемо детальніше.

Права братів та сестер на спілкування

    Перше, про що хотілося б поговорити — це наукові дослідження. Звичайно, життєвий досвід тут більш практичний, та давайте поглянемо, що кажуть науковці. Варто зазначити, що хоч тема і досить важлива і завжди актуальна, та грунтовних досліджень про це вкрай мало. Найповніше це питання розкрила американка Лорі Креймер — доктор з університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн.

    Вже з 1984 року вона дослідила відносини між дітьми у більш ніж 30 сім’ях.

І які ж висновки? В будь-якій родині, що має двох і більше дітей від 3 до 8 років, сварки відбуваються з періодичністю в одну годину.

Тобто, кожного дня, діти в середньому мають до 10 конфліктів! Це може і здається абсурдним, однак, прослідкуйте за малечею і тоді, будьте певні, ви одразу помітите, що це чистісінька правда.

    Ще одним важливим відкриттям Лорі Креймер є той факт, що брати та сестри, які палко сваряться одне з одним кожного дня, в майбутньому стають значно ближчими, ніж ті, хто сприймав одне одного спокійно і, може, навіть, холодно. Це, звісно, лише теорема, яка потребує підтвердження.

Щоб далеко не ходити, візьму для прикладу свою маму та її сестру (молодшу). Скільки всього довелося почути про їхню нелюбов у дитинстві, постійні бійки та сварки. Не було і дня без криків між ними. А потім — клац — і щось змінюється.

Чи то діти виростають, чи то розуміють, що скоро підуть своїми дорогами і це змушує їх подивитися на ситуацію під зовсім іншим кутом.

    В будь-якому разі, головне, що потрібно зрозуміти — конфлікт — це не те, чого варто боятися, хапатися за голову і бігати навколо своїх дітей у паніці. Це абсолютно нормально, адже то лише спосіб вираження своїх емоцій, почуттів та врешті-решт — себе. Питання тут трохи в іншому — як зробити цей прояв більш адекватним та раціональним?

    Спочатку необхідно визначити, чому взагалі виникають конфлікти між вашими дітьми. І, як це не дивно звучить, однак ревнощі в цьому випадку не найголовніша проблема.

Меншому батьки приділяють більше уваги, старшого це дратує і він починає поводитися агресивно. Такі ситуації можуть виникати, але на 90%, можу вас запевнити, що в більшій мірі це не ревнощі.

Це просто, такий собі «збій» в голові у малечі. Чому ж він відбувається і як з ним боротися?

  • Дитина не розуміє, чому більше не є об’єктом уваги, а тому й намагається усіма доступними їй способами цю увагу привернути. Найлегший варіант — агресія та конфлікти. Рано чи пізно батьки побачать відмінності у поведінці — тобто результат буде досягнуто. Для того, щоб уникнути таких ситуацій, необхідно намагатися розподілити час для дітей, якщо не порівну, то хоча б приблизно. А також постійно пояснювати дітям, чому молодшому на цьому етапі життя потрібно більше уваги, ніж іншим.
  • Коли в родині з’являється молодша дитина, старша зазвичай не досить добре розуміє, що це для неї означає. Батьки ж, не завжди вміють донести, що новий член родини не матиме одразу таких навичок, як і дорослі. Отож, старші брати чи сестри починають вимагати від молодших дій, які перш за все, ще не доступні для них. Права братів та сестер на спілкування Пограти в якусь гру або ж просто побігати — може виявитись досить складним завданням. Тут і виникає конфлікт — старший хоче поділитися із молодшим частиною свого світу, а той в свою чергу, ще не здатен його сприймати, як належне. Непорозуміння у ході таких вікових зіткнень досить поширені, а тому потрібно грати деякий час разом, аби пояснювати, чому хтось з них може мати обмежені можливості у грі.
  • Вчити дітей ділитися та змушувати їх віддавати свої іграшки — це абсолютно різні речі. Не розраховуйте на те, що малеча буде з радістю ділитися, якщо ви змушуватимете її. У дитинстві у нас найсильніше розвинуте почуття власності. Ми хочемо мати у своєму розпорядженні тільки те, що належить нам. Тому, не треба купувати дітям одну іграшку і сподіватися, що вони будуть гратися нею по черзі. Звісно що щедрість та доброта важливі, але тільки у тому разі, коли вони відбуваються за власним бажанням. Покажіть дітям приклад, діліться своїми речами з оточуючим, даруйте їм щось і тоді малеча побачить, що це нормально і зовсім не важко.
  • Ніколи не порівнюйте дітей. Ані зі своїми, ані з чужими. Вони терпіти не можуть, коли батьки їх недооцінюють. Звичайно, що так виникає дух суперництва, але він зовсім нездоровий. Це певна агресивна лінія поведінки, а особливо до того, з ким порівнюють. Така ситуація може призвести не лише до конфліктів, а й до справжніх бійок. А найгірше те, що на основі цієї критики, у дитини обов’язково будуть розвиватися комплекси, вона стане невпевненою у собі та своїх успіхах. Права братів та сестер на спілкування  
  • Зробіть тімбілдінг способом життя. Діти мають спілкуватися, розуміти одне одного, допомагати братові чи сестрі. Важливо, щоб у цьому брали участь і молодші і старші, адже такий зв’язок не може бути одностороннім.
  • Не думайте, що дитина буде спокійною та доброю по відношенню до інших, якщо батьки на своєму прикладі вдаються до негативу. Сварки між мамою і татом — не найкращий спосіб виховання. Конфлікти між дорослим — це перша причина, чому діти ніколи не зможуть жити дружно та ставитись добре одне до одного. Права братів та сестер на спілкування

    Взагалі, мати брата чи сестру — це надзвичайно цінний скарб. Дитина, що не є однією в родині, значно краще адаптована до соціального життя, ніж малеча, що росте єдиною в сім’ї.

Звичайно, що ніхто заперечує існування одноліток у дитячому садочку чи школі, та брати чи сестри — це значно більший простір для можливостей.

Навіть бійки в своєму житті необхідно пережити, щоб зрозуміти їхню недоцільність.

    Остання і, мабуть, найважливіша порада — ніколи не переривайте конфлікти і не змушуйте дітей негайно припинити. Нехай вони покажуть свої емоції, а потім вже спокійно запитайте у кожного, що не так і до якого компромісу можна дійти.

Малеча має звикнути виражати свої почуття не бійками та криками, а словами. Необхідно показати, що лайка не приведе до конструктивного вирішення ситуації.

Крім того, важливо, щоб діти самі обдумували свої вчинки, а потім робили необхідні висновки.

    Отож, нехай непорозуміння між дітьми не лякають вас. І не варто думати, що сварки між малечею — це щось страшне та дивне. Просто кожна дитина росте і становлення її особистості невпинно продовжується. А отже, і зіткнення інтересів неминуче станеться. Головне — бути готовим до цього та допомогти дітям порозумітися, навіть у разі виникнення конфліктів.

Обязанности братьев и сестёр по отношению друг к другу

Зацепила меня в нашем отечественном семейном кодексе вот такая статья:

Статья 93.

Обязанности братьев и сестер по содержанию своих несовершеннолетних и нетрудоспособных совершеннолетних братьев и сестер Несовершеннолетние нуждающиеся в помощи братья и сестры в случае невозможности получения содержания от своих родителей имеют право на получение в судебном порядке алиментов от своих трудоспособных совершеннолетних братьев и сестер, обладающих необходимыми для этого средствами. Такое же право предоставляется нетрудоспособным нуждающимся в помощи совершеннолетним братьям и сестрам, если они не могут получить содержание от своих трудоспособных совершеннолетних детей, супругов (бывших супругов) или от родителей.Источник: http://stskrf.ru/93

А у меня, касательно изложенного в ней, семейная ситуёвина следующая.

Есть взрослая, успешная, работающая дочь. С её отцом я давно и прочно в разводе. Зла друг на друга не держим, но и верности не храним. В итоге у моей дочери есть брат (таких принято называть единоутробными), то есть мой младший сын. И есть три сестры (если не ошибаюсь, это называется «сводные») — дочери отца от его последующих двух браков.

Фото моё. НостальгическоеФото моё. Ностальгическое

Бывший мой супруг женат третьим браком и растит в нём свою четвёртую дочь.

Его жена (не знаю, как правильно назвать, типа «действующая» звучит нехорошо, но и «нынешняя» не лучше, пусть будет просто Ника), по отзывам (лично не знакомы) — очень хороший человек.

Именно она подтолкнула его к тому, чтобы наладить еле тлеющие отношения со старшей (то есть нашей общей) дочерью. По иронии судьбы, дочь общается больше с Никой и маленькой Алёнкой, папа в её жизни так и остался фигурой сугубо номинальной.

Если, не дай Бог, Алёнка останется без попечения родителей, уверена, моя дочь её не бросит.

Есть ещё две, теперь тоже совершеннолетние, дочери от второго папиного брака. В этом периоде его жизни ситуация была полностью противоположной. Вторая супруга не только не приветствовала его общению с дочерью и тем более между детьми, но и выступила инициатором уменьшения суммы алиментов на содержание моей дочери.

Читайте также:  Что делать, если затопили соседи ≡ Куда обращаться

Официально, в судебном порядке.

Надо сказать, папа старшую алиментами ле баловал. До достижения ей 12 лет работал в фирмах с «чёрной» зарплатой, исполнительный лист мотался за ним, но догнать не успевал. Взывания к совести мои и судебных приставов успеха не приносили. Моё предложение — не хочешь платить — откажись от отцовства и не парься — тоже было отвергнуто.

Ситуёвина изменилась, когда нашлась работа с «белой» зарплатой и усталый и истрёпанный исполнительный лист попал-таки по назначению.

Всё это привело нас… в суд, где любящий папаша уменьшил сумму алиментов на старшую дочь с 25% до 16,5%.

Мои аргументы, что ребёнок не получает внимания, пусть хоть финансово компенсирует, и тот факт, что его желанием было родить третьего ребёнка, хотя ему (получается!) уже имеющихся обеспечивать трудно, не прокатили.

Больше всего мне запомнилась фраза, что сам бы он в суд не обратился, но жена требует, чтобы он урезал алименты для старшей. Мне стало противно, так что здесь — занавес.

Что касается общения, то с одной из сводных сестёр от второго папиного брака дочь познакомилась на похоронах общей бабушки пять лет назад. С бабушкой, последний раз видевшей её примерно года в полтора, моя дочь тоже познакомилась заново.

За две недели до печального события у бабушки появилось такое желание. До этого почему-то по внучке никто не скучал. Дедушка и сейчас не скучает. Обиделся, правда, что на дне рождения Алёнки старшая не подошла его обнять.

Дочь, рассказывая мне об этом, сказала, что обнять отца Ники ей кажется более логичным и приятным.

Вторую сводную сестру моя видела только в соцсетях.

Внимание, Знатоки, вопрос: с какого перепугу моя дочь обязана будет содержать папиных детей, если с ними что-то произойдёт? Мы с ней две дурры, не понимаем, объясните, кто умный.

Но в разговоре с ней на эту тему коснулись и единственного брата.

С братом они всю жизнь бок о бок. Я абсолютно точно знаю, что его секреты проходят через её строгую цензуру, прежде чем быть обнародованными мне. Или не быть обнародованными вообще. Заступаются друг за друга, если злая мать чем-то (кем-то) недовольна.

Дочь: «У меня сердце кровью обливалось, когда ты его маленького ругала. Даже когда понимала, что за это надо отругать, хотелось подойти и пожалеть».

И всё-таки я говорю ей: мне было бы крайне неприятно узнать, что один из вас хочет проехаться на шее другого. Никто из вас друг другу не должен. Любая помощь — добровольна для помогающего. Любая благодарность — дело вашей совести.

То же самое — со мной. Вы не просили меня вас рожать. Я у вас об этом и не спрашивала. Я вас родила, чтобы любить, а не для того, чтобы вы содержали меня. Если вы не оставите меня в старости одинокой — это не будет значить, что вы мне должны. Это будет значить, что я воспитала хороших людей.

Спасибо всем, кто дочитал до конца. Спасибо тем, кто поделится своим мнением. Отдельное спасибо тем, кто, как и я, в любом законе ценит в первую очередь справедливость.

​Права та обовязки членів сімї та родичів на виховання дитини — LDN

  • Права та обовязки членів сімї та родичів на виховання дитини
  • Права баби та діда, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків
  • Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
  • Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
  • Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

  1. Права братів та сестер на спілкування
  2. Права та обов’язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри.
  3. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування.
  4. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов’язані сприяти їхньому спілкуванню.
  5. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.

ВАЖЛИВО!!! Якщо мачуха, вітчим проживають однією сім’єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки. Ці ж особи мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Як діяти у разі спору щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини?

У випадку суперечок про усунення перешкод до спілкування з дитиною його близьких родичів (дідусів, бабусь, братів, сестер та інших родичів), орган опіки та піклування може зобов’язати батьків (одного з них) не перешкоджати цьому спілкуванню і надавати близьким родичам побачення у встановленому цим органом порядку.

Право на спілкування з дитиною його близьких родичів навіть віддаленої ступеня споріднення, а не тільки дідусі та бабусі, є новелою у чинному Сімейному кодексі. Батькам треба враховувати, що закон не покладає на дідуся і бабусю, інших родичів обов’язок по вихованню дітей. Цей обов’язок у них виникає тільки у разі, якщо вони призначені як опікунів чи піклувальників.

Якщо після винесення рішення органом опіки та піклування батьки (один з них) продовжує перешкоджати спілкуванню з дитиною, то близькі родичі, чиї права порушені, або орган опіки та піклування, має право звернутися з позовом до суду для усунень перешкод до спілкування з дитиною. Суд при винесенні рішення за такого роду спорів керується, перш за все, інтересами дитини і його думкою.

При винесенні рішення суд визначає способи таких осіб у вихованні дитини (систематичні побачення, відвідування дитиною місця проживання родичів тощо), місце і час спілкування з врахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки членів сімї, родичів, інших обставин, що мають істотне значення.

УВАГА!!! Баба, дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.

  • Обов’язок по утриманню братів та сестер
  • Повнолітні брати, сестри зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
  • Повнолітні брати і сестри зобов’язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
  • Обов’язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка
  • Мачуха, вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
  • Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов’язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:
  • 1) нетривалого проживання з їхнім матір’ю, батьком;
  • 2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
  • Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів на дітей, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.
  • При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.
Читайте также:  Гражданское право - услуги адвоката, юриста

Якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

  1. Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.
  2. Якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
  3. .
  4. Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Право на общение с ребенком дедушки, бабушки, братьев, сестер и других родственников

Юридическая энциклопедия МИП онлайн — задать вопрос юристу » Семейное право » Родители и дети » Право на общение с ребенком дедушки, бабушки, братьев, сестер и других родственников

Семейный кодекс Российской Федерации регулирует вопросы, касающиеся общения ребенка с родственниками.

Содержание

Семейный кодекс Российской Федерации регулирует вопросы, касающиеся общения ребенка с родственниками. Согласно закону, право общаться с ребенком без препятствий имеют «близкие родственники» ребенка. Это понятие поясняется в Семейном кодексе Российской Федерации, в статье 14 – имеются в виду родители, дедушки и бабушки, братья и сестры (полнородные и не полнородные).

Статья 55 гласит, что ребенок имеет законное право на общение с родителями, независимо от того, находятся они в официальном браке или нет, дедушками и бабушками, сестрами и братьями (близкими родственниками), а также другими родственниками. Права ребенка на общение с родственниками не должны нарушаться в результате расторжения брака родителями.

Близкие родственники не только имеют право общаться с ребенком, но и могут потребовать не препятствовать общению, если такой факт присутствует.

Если в результате расторжения брака родителей права ребенка нарушаются, родственники, которые имеют законное право общаться с ребенком, могут подать заявление в органы опеки или в суд, и отстоять свое право на общение с ребенком.

Суд, в первую очередь, принимает во внимание интересы и безопасность ребенка, его желание.

Право общаться с родственниками распространяется на ситуации, когда ребенок попадает в экстремальную ситуацию. Например, травма, из-за которой ребенок попал в больницу, задержание, арест. В такой ситуации ребенок может общаться с родителями или опекунами.

Неблизкие родственники в ситуации, когда им препятствуют общаться с ребенком, не могут обратиться в органы опеки или в суд – это право имеют только близкие родственники.

Прекращение права общения с детьми

Право общения с ребенком не должно нарушать его права, безопасность, интересы. Если общение с родственниками вредит ребенку морально или физически, необходимо прекратить общение – для этого можно обратиться в компетентные органы.

Стоит отметить, что общение родственников с ребенком – это право, а не обязанность.

Наиболее частой проблемой в решении вопроса прекращения общения с ребенком бывают ситуации во время бракоразводного процесса родителей. Согласно закону, воспитание и общение – равная обязанность и право родителей. Часто после развода один из родителей хочет оградить ребенка от второго родителя – преимущественно, по причинам наличия вредных привычек у второго.

Общение не должно вредить психическому, физическому, нравственному развитию ребенка. Если имеет место вред безопасности или здоровью ребенка, необходимо оградить его от общения. Родитель, которого ограничивают в общении без веских причин, может защищать свои права в суде – для этого он имеет все правовые основания.

При обращении в суд, принимаются во внимание:

  • Материальные возможности каждого родителя;
  • Интересы и желание ребенка;
  • Состояние здоровья родителей;
  • Жилищные условия родителей;
  • Индивидуальные особенности ситуации;
  • Особенности личностей каждого из родителей;
  • Возраст ребенка.

В вопросах оспаривания права общаться с ребенком, в большинстве случаев, истцом выступает отец, поскольку ребенок после развода остается с матерью.

Если ребенку на момент решения вопроса об общении с родственниками исполнилось 10 лет, необходимо обязательно поинтересоваться его мнением. Во многих делах именно мнение ребенка играло ключевую роль, когда решалось, кто из родственников не будет иметь права общаться с ребенком.

Если существует проблема нарушения законных прав общаться с родственниками или препятствия родителями общению ребенка с родственниками, органы опеки, получившие прошение от родственника, могут провести расследование с целью установления ситуации в семье.

Также могут быть привлечены воспитатели из детского сада, учителя, соседи – лица, которые могут свидетельствовать, относительно отношений в семье, обстановки, в которой живет ребенок. Обязательно выясняется мнение ребенка, относительно общения с родственниками.

Ответственность за нарушения права общения несовершеннолетнего с родственниками

Право на общение с ребенком дедушки, бабушки, братьев, сестер и других родственников регулируется нормами Семейного кодекса Российской Федерации. Согласно нормам Семейного кодекса, родственники имеют законные права на общение с ребенком.

Родители не могут создавать препятствия общению ребенка с братьями и сестрами, бабушками и дедушками и другими родственниками разного уровня родства.

Если родители или один из них создают препятствия в общении, органы опеки могут обязать родителей или одного из них поступать, согласно нормам права.

Согласно положениям статьи 67 Семейного кодекса, если вопреки решению органов опеки родители препятствуют общению родственников с ребенком, родственники могут подать иск в суд с прошением устранить все помехи и привлечь нарушителей к ответственности.

Решение суда должно учитывать также интересы ребенка – его комфорт и безопасность. Если и решение суда не выполняется, против родителей или одного из них могут быть выдвинуты обвинения и меры по положениям гражданского процессуального законодательства.

Меры ответственности, которые могут быть применены к нарушителям решения суда, изложены в законе «Об исполнительном производстве».

Кузнецов Федор Николаевич

Опыт работы в юридической сфере более 15 лет; Специализация — разрешение семейных споров, наследство, сделки с имуществом, споры о правах потребителей, уголовные дела, арбитражные процессы.

Правовідносини інших членів сім’ї та родичів (стр. 1 из 3)

  • Реферат
  • З сімейного права України
  • На тему: «Правовідносини інших членів сімї та родичів»
  • Київ 2011 р.
  • План
  • Вступ
  • 1. Особисті немайнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів
  • 2. Майнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів
  • 3. Захист прав та інтересів інших членів сім’ї та родичів
  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • Вступ

Одним із основних завдань, які виконуються більшістю сімей, завжди було і є виховання дітей.

Тому споконвіку не тільки батьки здійснювали свої права й обов'язки щодо виховання своїх дітей, а й баба, дід, прабаба, прадід (а також інші родичі) брали активну участь у виховному процесі, забезпечуючи розвиток особистості своїх онуків і правнуків.

Окрім прикладу власної позитивної поведінки з боку старших членів сім'ї значну роль при вихованні не тільки дітей, а й онуків і правнуків відіграє спілкування. Саме тому положення сімейного законодавства, закріпивши права баби, діда, прабаби, прадіда на участь у вихованні своїх онуків та правнуків, окремо визначають їх обопільне право на спілкування.

Шляхом спілкування здійснюється не тільки зв'язок молодшого і старшого поколінь сім'ї, а й забезпечують позитивний виховний вплив і передачу представниками останнього набутих протягом життя знань і життєвого досвіду своїм онукам та правнукам.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати здійсненню бабою, дідом, прабабою, прадідом належних їм прав щодо виховання своїх онуків, правнуків (ч. 2 ст. 257 СК). Іншими особами, з якими проживає дитина, можуть бути, наприклад, усиновлювачі, патронатні вихователі (гл.

Читайте также:  Процедура розлучення

20 СК), опікуни або піклувальники залежно від віку дитини та інші особи (як правило, родичі). Якщо функції опікуна або піклувальника щодо дитини відповідно до положень ст. 245 СК виконує адміністрація відповідного дитячого закладу або закладу охорони здоров'я, обов'язок не перешкоджати спілкуванню родичів покладається на посадових осіб, які її представляють (директора, головного лікаря тощо).

Наявність прав та обов'язків кожного із членів сім'ї щодо інших вважається однією із найсуттєвіших її ознак.

Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов'язки не тільки кожного із подружжя і суб'єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема батьків і дітей, а й інших членів сім'ї та родичів.

До них законодавством віднесені баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, брати, сестри та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов'язки.

1. Особисті немайнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів

Перелік особистих немайнових прав та обов'язків інших членів сім'ї та родичів містить гл. 21 СК. Це, зокрема, право баби, діда, прабаби, прадіда на виховання онуків, правнуків (ст. 257 СК), права братів та сестер на спілкування (ст.

259 СК), право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки (ст. 260 СК), обов'язок особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім'єю (ст.

264 СК), права родичів на захист дітей (статті 258, 262 СК) та деякі інші права.

Важливе значення в процесі формування усталених родинних зв'язків, сімейних устоїв і забезпечення природних прав людини має законодавче закріплення права особи на участь у вихованні своїх неповнолітніх братів і сестер, а також право останніх на спілкування. Частина 1 ст.

259 СК визначає, що рідні (повнорідні, неповнорідні) брати і сестри мають права та обов'язки, встановлені законом для братів і сестер. Брати і сестри, зокрема ті, які проживають окремо, мають право на спілкування. Це право мають як повнолітні, так і неповнолітні брати і сестри. Повнолітні брати і сестри реалізують його самостійно.

Реалізація цього права неповнолітніми братами і сестрами, які проживають окремо, забезпечується обов'язком їх матері, батька, баби, діда, інших осіб, з якими вони проживають, сприяти їхньому спілкуванню. Таке спілкування може здійснюватись шляхом листування, телефонних розмов, побачень тощо. Частина 4 ст.

259 СК визначає право повнолітніх осіб брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів і сестер, незалежно від місця їх проживання. Батьки, баба, дід, інші родичі або особи, з якими проживають неповнолітні брати і сестри повнолітньої особи, зобов'язані не чинити перешкод на шляху здійснення цього права.

Винятки складають випадки, коли здійснення цього права повнолітньою особою негативно впливає на процес виховання її неповнолітніх братів і сестер.

При вирішенні питання про доцільність участі таких осіб у процесі виховання їх неповнолітніх братів і сестер доцільно враховувати загальне правило, визначене законом щодо права батьків обирати форми та методи виховання своїх дітей. Форми та методи, які застосовуються повнолітніми особами при здійсненні права на участь у вихованні своїх неповнолітніх братів і сестер, також не повинні суперечити закону та моральним засадам суспільства (ч. З ст. 151 СК).

Положення СК визначають право інших родичів брати участь у вихованні дітей. Стаття 260 СК закріплює право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки. Це право вони можуть здійснювати за умови спільного проживання однією сім'єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком та падчеркою.

У випадках, якщо у дитини є рідний батько (матір), який (яка) проживає у іншій сім'ї і не позбавлений (позбавлена) батьківських прав, за ним (нею) законодавством визнається переважне перед іншими особами право на особисте виховання своїх дітей (ст. 151 СК).

Відповідно мачуха, вітчим зобов'язані не перешкоджати здійсненню рідними батьком або матір'ю права на особисте виховання своїх дітей, спілкування з ними, а також обирати форми та методи виховання, які не суперечать закону та моральним засадам суспільства (ч. З ст. 151 СК).

Ці цілком доцільні законодавчі обмеження поширюються і на форми та методи виховання, які застосовують мачуха та вітчим стосовно своїх пасинків та падчерок. Право дитини на належне батьківське виховання (ст. 152 СК), а також участь у цьому процесі мачухи, вітчима та інших родичів, забезпечується заходами державного контролю, які встановлені законом.

Державний контроль у цій суспільно-важливій сфері відносин забезпечують органи опіки та піклування, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Центр з усиновлення дітей, управління освіти відповідних державних адміністрацій, прокуратура України та інші органи у межах своєї компетенції.

Важливу роль при забезпеченні прав людини взагалі і дітей зокрема останнім часом відіграють міжнародні організації (ООН, ОБСЄ, Рада Європи), а також акти міжнародного законодавства (зокрема, Конвенція про права дитини 1989 року) і міждержавний контроль у цій сфері.

Основне місце у процесі виховання дитини посідає сім'я, а другорядне (хоча і не менш важливе) — має виховний вплив дошкільних закладів, школи та інших навчально-виховних закладів та установ.

Характерною для сьогодення є постійна зайнятість батьків на роботі, у підприємництві чи у інших сферах діяльності й зменшення їх можливостей приділяти значну увагу вихованню своїх дітей.

Це призводить до того, що отримання дітьми значної частини інформації про навколишній світ, природні та соціальні явища, а також формування основних засад їх світосприйняття, належної поведінки у суспільстві, поваги до старших та інших позитивних установок може і повинно забезпечуватись значною мірою їх бабою, дідом, прабабою, прадідом, мачухою вітчимом, братами, сестрами, а також іншими членами сім'ї. Отже, значення їх позитивного виховного впливу на формування гармонійно розвинутої особистості неповнолітніх членів сім'ї важко переоцінити. Враховуючи наведене, законодавче закріплення права баби, діда, прабаби, прадіда (інших родичів) на участь у вихованні своїх онуків, правнуків, братів, сестер, пасинків, падчерок (родичів іншого ступеня спорідненості) і можливості спілкування з рідними, які забезпечують передачу їм свого життєвого досвіду та знань з точки зору педагогіки, психології, а також загальнолюдських цінностей, є цілком виправданим.

Аналогічний висновок можна зробити і щодо доцільності законодавчого закріплення обов'язку особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, вітчима, мачуху, інших родичів та осіб, які виховували їх та надавали матеріальну допомогу. Відповідно до положень ч. 1 ст.

264 СК онуки та правнуки (як неповнолітні, так і повнолітні) зобов'язані піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда.

Частина 2 цієї статті встановлює обов'язок повнолітніх братів, сестер, пасинків, падчерок піклуватися про своїх брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу.

Обов'язок піклуватися про осіб, які взяли дитину у свою сім'ю на виховання, покладається на неї з моменту досягнення нею повноліття. Зважаючи на те, що у площину права вказані положення сімейного законодавства переводять усталені норми моралі, слід зазначити, що моральний обов'язок взаємного піклування поширюється на всіх без винятку членів сім'ї.

2. Майнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів

Майнові правовідносини за участю інших членів сім'ї та родичів виникають у випадках, коли законодавством визначаються обов'язки щодо утримання, які стосуються цих осіб.

Чинне сімейне законодавство закріплює обов'язок щодо утримання не тільки стосовно родичів найближчого ступеня спорідненості (зокрема батьків та дітей).

Встановлення обов'язку осіб щодо утримання інших членів сім'ї та родичів розширяє коло учасників сімейних відносин, які у разі потреби можуть розраховувати на визначену законодавством належну матеріальну допомогу з боку своїх рідних.

Обов'язок особи утримувати інших членів сім'ї та родичів, як правило, виникає за наявності кількох обставин, кожна з яких становить окремий юридичний факт необхідного для його виникнення юридичного складу. Обставини, які впливають на виникнення такого обов'язку, можуть бути різноманітними і підлягають урахуванню у певному співвідношенні, визначеному відповідно до положень СК.

Ссылка на основную публикацию