Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

СК України закріплює права дитини, над якою встановле но опіку чи піклування, які повною мірою відповідають тим обо в'язкам, що виникають у опікуна чи піклувальника.

Аналіз пра< такої дитини та дитини, що виховується батьками, дозволяє дій ти висновку, що вони майже тотожні, хоча особливість стану ди тини, позбавленої батьківського піклування, безумовно, потребу* надання їй специфічних прав і накладає на опікунів (піклувальни ків) специфічних обов 'язків.

Відповідно до ст. 247 така дитина має право:

—на проживання в сім'ї опікуна (піклувальника), тобто неза лежно від того має вона житло чи ні, дитина може вимагати вселенш до опікуна (піклувальника), хоча це ні в якому разі не перешкоджає останньому поселитися у підопічного. Це правило одне з найголовні ших, бо дитина потребує сімейного виховання. Але таке вселення не породжує самостійного права на помешкання ні у дитини, ні у опікуш або піклувальника;

—на збереження права користування житлом, у якому вош проживала до встановлення опіки або піклування;

—на отримання житла, у разі його відсутності відповідно де закону у тобто незалежно від того чи повертається дитина від опікуне (піклувальника), чи повертається вона після виходу із дитячого закла­ду, не потребуючи подальшого опікування, але потребуючи задоволен­ня свого конституційного права на житло, вона має право на отриман­ня житла1;

—на піклування з боку опікуна (піклувальника). Це означає, ще цитина повинна постійно відчувати турботу щодо своїх потреб як ду­шених, так і матеріальних. Між тим, опікун (піклувальник) не зобо­в'язаний утримувати підопічного за свій кошт, бо свої обов'язки щодо

1 На сьогодні такі діти мають право на позачергове надання їм житла відпо­відно до ст. 46 ЖК У PCP і Правил опіки та піклування.з корисною метою.

Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересовани­ми особами, в тому числі і родичами підопічного, до органу опіки та піклування чи до суду.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржене до відповідного органу, якому підпорядкований орган опі­ки та піклування (ст. 79 ЦК).

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, на­вчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклу­вальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Така дитина також має право на всебічний розвиток, виховання, освіту, по­вагу до її людської гідності, на збереження права користування жит­лом, у якому вона раніше проживала, а у разі відсутності житла — пра­во на його отримання відповідно до закону1, на пільги, встановлені за­коном, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначених закладах. Така дитина теж має право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Права та обов'язки опікунів та піклувальників

Обов'язки опікуна чи піклувальника координують права підо­пічного. Виходячи з цього опікун (піклувальник) зобов'язаний:

—виховувати дитину, піклуватися про її здоров 'я, фізичний, психічний, духовний розвиток. Опікунам (піклувальникам) належать такі самі права з виховання дітей, як і батькам дитини2. Між тим, слід погодитися, що ці права вужче за об'ємом і поставлені під більш жорст­кий контроль органів опіки та піклування3;

  • — забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти;
  • —захищати права та інтереси дитини;
  • —вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону чи рішення суду. Це право може бути за­стосовано не тільки відносно сторонніх осіб і родичів дитини (ті-
  • 1 Вважаємо, що стосовно і цих дітей норма відносно збереження права корис­тування житлом сформульована не досить вдало і може породжувати на практиці багато непорозумінь.

2 Такий підхід був характерним і для правників XIX століття. Так, В. І. Си-иайський вказував, що основна ідея опіки — сурогат батьківського опікування діть­ми, їх особистістю та майном (див.: Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002. — С. 52), а Д. І. Мейєр вважав, що опіка — це заміна батьківської влади (див.: Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002. — С. 763).

3 Антокольская М. В. Семейное право / М. В. Антокольская. — М. : Юристъ, 2002. — С. 309.ток, дядьків, баб, дідів тощо), але й навіть до батьків цих дітей, якщо вони їх незаконно утримують;

Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

—управляти майном підопічного. Під управлінням майном слід розуміти будь-які дії опікуна або піклувальника, спрямовані на збе­реження та використання майна підопічного в його інтересах.

Якщо підопічний за станом розумового розвитку та здоров'я може самостій­но визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління майном підопічного, повинен враховувати його побажання1. При цьо­му ряд правочинів не дає можливості опікуну будь-що здійснювати із цим майном (ч. 1 ст.

68 ЦК), а ряд правочинів — дозволяє це здійсню­вати лише з дозволу органів опіки і піклування (ст. 71 ЦК);

  1. —щорічно, не пізніше 1 лютого подавати до органу опіки та піклування звіт про свою діяльність за минулий рік;
  2. при припиненні опіки чи піклування подати загальний звіт щодо своєї діяльності.
  3. Опікун (піклувальник) не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, якщо спілкування суперечить інтересам дитини.
  4. Припинення опіки

Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

Відповідно до ст. 247 така дитина має право:

на проживання в сім’ї опікуна (піклувальника), тобто незалежно від того, має вона житло чи ні, дитина може вимагати вселення до опікуна (піклувальника), хоча це ні в якому разі не пе­решкоджає останньому поселитися у підопічного. Це правило — одне з найголовніших, бо дитина потребує сімейного виховання. Але таке вселення не породжує самостійного права на помешкан­ня ні у дитини, ні у опікуна або піклувальника;

на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування;

на отримання житла, уразі його відсутності відповідно до закону, тобто незалежно від того, чи повертається дитина від опікуна (піклувальника), чи повертається вона після виходу із дитячого закладу, не потребуючи подальшого опікування, але потребуючи задоволення свого конституційного права на житло, вона має право на отримання житла;

на піклування з боку опікуна (піклувальника). Це означає, що дитина повинна постійно відчувати турботу щодо своїх потреб, як духовних, так і матеріальних. Між тим, опікун (піклувальник) не зобов'язаний утримувати підопічного за свій кошт, бо свої обов'язки щодо піклування він виконує безоплатно (ч. 5 ст.

249 СК). Опіка та піклування, на відміну від усиновлення, не породжує між опікуном (піклувальником) та підопічним правовідносин, аналогічних батьківським.

Тому дитина, над якою встановлено опіку або піклування, на відміну від дитини, яка усиновлюється, не втрачає зв'язків із своїми батьками або родичами, а звідси — має право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Саме за рахунок цих виплат, а також за рахунок доходів від належного підопічному майна, опікун (піклувальник) самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного (ч. З ст. 72 ЦК), і звітує про це органу опіки і піклування.

Між тим, на думку деяких із правників, такий підхід є помилковим, бо опікуном та піклувальником не завжди є родич дитини чи особа з високим рівнем матеріального забезпечен­ня. З цим слід погодитися. Вважаємо за доцільне керуватися по­ложеннями ст. 73 ЦК, яка встановлює, що опікун (піклувальник) може отримувати платню на підставах, у розмірі й в порядку, які встановлюються Кабміном України;

на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності. Опікуни і піклувальники повинні піклуватися про моральний і фізичний розвиток дитини, про стан її здоров'я, виховувати в дитині працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливого ставлення до старших.

Відповідно до чинного законодавства вони повинні забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, причому вибір форми освіти (домашня освіта, освіта в приватному ліцеї, в державній загальноосвітній школі), конкретної освітньої установи повинен здійснюватися за згодою дитини.

Але при цьому, на відміну від батьків (усиновлювачів), опікуни (піклувальники) повинні при виборі форм і способів виховання дотримуватися рекомендацій органів опіки і піклування, а також рахуватися з думкою самої дитини. Така дитина не втрачає права на спілкування зі своїми родичами, батьками, якщо останні не позбавлені батьківських прав.

Тому опікун (піклувальник) повинен забезпечити дитині здійснення цього права;

на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Зловживання з боку опікуна (піклувальника) — це порушення ним законних прав й інтересів дитини на всебічний розвиток, освіту, виховання, здоров'я, на повагу до її людської гідності (жорстоке поводження, схилення її до жебракування тощо), використання опіки (піклування) з корисливою метою.

Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованими особами, в тому числі й родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Рішення орга­ну опіки та піклування може бути оскаржене до відповідного орга­ну, якому підпорядкований орган опіки та піклування (ст. 79 ЦК).

Якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або зак­ладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Така дитина також має право на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагудо людської гідності, збереження права користування житлом, уякому вона раніше проживала, а у разі відсутності житлаправона його отримання відповідно до закону, на пільги, встановленізаконом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебу­ванняу вказаних закладах. Така дитинатеж має право на алімен­ти,пенсії, інші соціальні виплати, атакож на відшкодування шко­ди у зв'язкуз втратою годувальника.

Опіка/піклування

Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

  1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
  2. які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
  3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;
  4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;
  5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;
  6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
  7. батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);
  8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;
  9. у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;
  10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
  11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.
  12. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
Читайте также:  Порядок спадкування за законом

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка  встановлюється над дитиною, яка не  досягла чотирнадцяти  років,  а  піклування  —  над  дитиною  у  віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.  Якщо дитина  досягла 14-річного віку, особа, яка виконувала обов'язки опікуна, стає піклувальником.

Як призначається опіка

  • Опіка/піклування призначається органом опіки та піклування.
  • Опікуном, піклувальником  призначається переважно особа,  яка перебуває  у  сімейних,  родинних  відносинах  з   підопічним, з урахуванням   особистих   стосунків  між  ними,  можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
  • Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:
  1. заяву;
  2. довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  3. документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  4. копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  5. довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
  6. копію паспорта;
  7. висновок про стан здоров'я заявника, складений за формою;
  8. довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
  9. довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;
  10. письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування.

Права  дитини,  над  якою  встановлено опіку або піклування

  1. Під час визначення форми влаштування в інтересах дитини мають бути враховані обставини,  за  яких  дитина втратила  батьківське піклування,  її життєвий шлях, родинні зв'язки, наявність братів і сестер,  контакти із соціальним оточенням,  стан здоров'я, освіта, інші потреби.
  2. Рідні  брати  і  сестри не можуть бути роз'єднані під час влаштування
  3. Дитина, над якою встановлено опіку  або  піклування,  має право:
  1. на  проживання  в  сім'ї  опікуна  або  піклувальника,  на
  2. піклування з його боку;
  3. на забезпечення їй умов для всебічного  розвитку,  освіти,
  4. виховання і на повагу до її людської гідності;
  5. на  збереження  права  користування  житлом,  у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування.
  6. на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Права опікуна/піклувальника

  1. самостійно визначати  способи  виховання  з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування;

  2. вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;

  3. давати згоду на усиновлення підопічного;

  4. самостійно здійснювати витрати,  необхідні  для  задоволення потреб підопічного,  за рахунок  призначеної  державної  допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного;

  5. представляти інтереси підопічного в установах, організаціях і закладах.

Опікун, піклувальник зобов'язаний:

  1. виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечувати її догляд і лікування;
  2. забезпечувати проходження підопічним медичного огляду 2 рази на рік;
  3. створити належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти; 
  4. вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного; 
  5. своєчасно переоформлювати виплати на підопічного;
  6. щороку звітувати про виконання обов’язків опікуна, піклувальника. 

Контроль за умовами утримання, виховання,  навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування, дотриманням прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та цільовим використанням державної соціальної допомоги на дітей, над якими  встановлено опіку чи піклування здійснює служба у справах дітей.

Державна соціальна допомога  на дітей, над якими  встановлено опіку чи піклування

  • Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним  в установленому порядку  опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
  • Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не  призначається  у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
  • Допомога на дітей, над якими встановлено  опіку чи піклування,  призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над якою встановлено  опіку  чи  піклування, визначається  як  різниця  між  двома  прожитковими мінімумами для  дитини  відповідного віку та   розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.  Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат,  одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців.

У разі коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування,   аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати), пенсія, стипендія, державна допомога за попередні шість календарних місяців не  нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі двох   прожиткових  мінімумів для дитини відповідного віку.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

  • Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
  • Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.
  • Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, — 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, — 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

  1. У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім'ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
  2. У разі коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати), пенсія, стипендія, державна допомога за попередні дванадцять календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
  3. Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до органу соціального захисту населення подаються такі документи:
  1. заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  2. копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
  3. копія свідоцтва про народження дитини;
  4. довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
  5. довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
  6. медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.
  • У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.
  • Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.
  • У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов’язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.
  • Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається видана органом соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника довідка про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.

Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на дванадцять місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Читайте также:  Позовна заява про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:

  1. звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
  2. працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
  3. усиновлення дитини, передача дитини батькам;
  4. досягнення дитиною 18-річного віку;
  5. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини.
  1. У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа об’єднаної територіальної громади зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
  2. Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
  3. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

Які правопорушення допускають органи опіки та піклування — LDN

При виконанні своїх повноважень органи опіки та піклування припускаються багатьох помилок, що ведуть до порушення прав та законних інтересів громадян.

  Деякі типові порушення вказані в одній із консультацій, яку підготували юристи Першого громадського центру правосуддя на Харківщині*.

Матеріали цієї серії** цінні зокрема тим, що містять реальні приклади з правової практики та коментарі до наведених справ.

Бездіяльність органів опіки та піклування

Перше, на що слід звернути увагу при розгляді порушень з боку органів опіки та піклування, є їхня бездіяльність. Вона зазвичай полягає у невиконанні цими органами покладених на них повноважень.

Слід зазначити, що розглядаючи судову практику, можна помітити, що зазвичай органи опіки та піклування не виконують цілий комплекс обов’язків, які вони повинні вчиняти відповідно до закону в кожному конкретному випадку, чим порушують права та законні інтереси осіб які потребують опіки чи піклування.

Як приклад можна навести окрему ухвалу Придніпровського районного суд м. Черкаси справа № 708/1300/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72935253), в якій суд зауважує на бездіяльності органів опіки та піклування одразу щодо декількох повноважень, що покладені на них законодавством, а саме: не встановлення опіки та не призначення опікуна над недієздатною особою, не здійснення контролю за діяльністю опікуна , якістю, достатністю здійснених ним повноважень щодо підопічної з метою недопущення порушення її прав та інтересів, не вжиття  заходів щодо збереження нерухомого та іншого майна, яке перебуває у власності недієздатної особи та ін.

Заявник звернувся до суду із заявою про звільнення його від виконання обов’язків опікуна над недієздатною.

Під час розгляду справи встановлено, що орган опіки та піклування (опікунській раді) при виконкомі Тіньківської сільської ради  не має будь-яких матеріалів справи щодо громадянки, яка є недієздатною та з 10.09.2013р. зареєстрована та фактично одна проживає.

При цьому опікун  зареєстрований та фактично проживає в іншому населеному пункті (в с.

Чорнявка, Черкаського району) і, як зазначив, не міг в повній мірі виконувати обов’язки опікуна, оскільки хворіє, отримує незначний розмір пенсії, є пенсіонером, проживає в іншому населеному пункті, що знаходиться на значній відстані від населеного пункту, де проживає недієздатна особа, і періодично її відвідував.

Поведінка недієздатної особи стала більш агресивною, було вирішено помістити її 26.12.2017р. на лікування до психіатричної лікарні в м. Сміла. Крім того, житловий будинок, де вона проживає, на даний час знаходиться у жахливому стані і не є придатним для проживання. Недієздатна особа сама без опікуна жити та вести побутові справи не може.

Крім того, на час розгляду справи про звільнення заявника від виконання обов’язків опікуна ні орган опіки і піклування при виконкомі Тіньківської сільської ради Чигиринського району, ні орган опіки та піклування виконкому Черкаської міської ради, за поданням якого заявник у 2013 році був призначений опікуном над недієздатною особою, не вирішували питання і не подали до суду подання про призначення іншої особи опікуном. Також слід зазначити, що на виклики в судове засідання представник Органу опіки та піклування Черкаської міської ради не з’явився, не повідомив про причини неявки та не надав на запит суду матеріали, що стосувалися питання призначення опікуна, звільнення від опікунства та інші наявні матеріали, що мають значення для справи.

Таким чином, на думку суду, недієздатна особа не може залишатися без здійснення над нею опіки, а відповідне подання органів опіки відсутнє.

Ухвалою суду від 15.03.2018р. заявника звільнено від повноважень опікуна над недієздатною особою.

40. Права дитини над якою встановлено опіку чи піклування. Правовий статус опікуна, піклувальника

СК
закріплює права дитини, над якою
встановлено опіку або піклування, які
повною мірою відповідають тим обов’язкам,
що виникають у опікуна або піклувальника.

Аналіз прав такої дитини і дитини, що
виховується батьками, дозволяє дійти
висновку, що вони майже тотожні, хоча
особливість стану дитини, позбавленої
батьківського піклування, безумовно,
потребує надання їй і специфічних прав,
і накладає на опікунів (піклувальників)
специфічних обов’язків.

  • Відповідно
    до ст. 247 така дитина має право:
  • на
    проживання в сім’ї опікуна (піклувальника);
  • на
    збереження права користування житлом,
    у якому вона проживала до встановлення
    опіки або піклування;
  • на
    отримання житла, у разі його відсутності
    відповідно до закону;
  • на
    піклування з боку опікуна (піклувальника);
  • на
    забезпечення їй умов для всебічного
    розвитку, освіти, виховання і на повагу
    до її людської гідності;
  • на
    захист від зловживань з боку опікуна
    або піклувальника.
  • Опікуном
    (піклувальником) може бути тільки фізична
    особа, хоча функції опікунів можуть
    виконувати також дитячі заклади, заклади
    охорони здоров’я, а також самі органи
    опіки та піклування.

41. Припинення опіки, піклування. Звільнення опікуна, піклувальника

СК
розрізняє такі поняття як «припинення
опіки (піклування)» і «звільнення опікуна
(піклувальника) від своїх обов’язків».

Якщо підставою припинення опіки
(піклування), як правило, є певний
юридичний факт, який не залежить від
волі підопічного або опікуна (піклувальника)
— подія, внаслідок чого відпадає
необхідність у подальшому здійсненні
опіки (піклування), то звільнення
відбувається на прохання або самого
опікуна (піклу­вальника), або підопічного,
або за заявою органу опіки та піклування
у судовому порядку.

Відповідно
до ст. 250 СК опіка або піклування над
дитиною припиняються у випадках,
передбачених ЦК.

Припинення
опіки і піклування без узгодження з
опікунами і піклувальниками тягне
звільнення їх від виконання своїх
обов’язків. Між тим, це не єдина підстава
такого звільнення. Відповідно до ст.

251 СК особа може бути звільнена від
обов’язків опікуна або піклувальника
дитини у випадках, передбачених ЦК, а
також тоді, коли між опікуном, піклувальником
та дитиною склалися стосунки, які
перешкоджають здійсненню ними опіки,
піклування.

Звільнення від цих обов’язків
здійснюють або органи опіки та піклування,
або суд.

42. Прийомна сім’я

Прийомною
є сім'я, яка добровільно взяла на виховання
та спільне проживання від однієї до
чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування.

Для створення
прийомної сім'ї законодавцем визначено
певний порядок: подання заяви подружжям
чи окремою особою, які виявили бажання
утворити прийомну сім'ю, подання висновку
службою у справах дітей відповідної
державної адміністрації чи виконкому
про можливість такого утворення,
прийняття рішення про утворення прийомної
сім'ї уповноваженим органом і укладення
договору про влаштування дітей на
виховання та спільне проживання у
прийомній сім'ї (далі – договір про
прийомну сім'ю) між прийомними батьками
та органом, що прийняв рішення про її
утворення, надання дитиною згоди на
влаштування її у прийомну сім'ю. Рішення
про створення прийомної сім'ї за
результатами проходження курсу підготовки
і рекомендацією відповідного центру
соціальних служб для сім'ї, дітей та
молоді приймають органи опіки та
піклування, а безпосереднє ведення
справ та координація такої діяльності
покладається на служби у справах дітей.

  1. Сторонами
    договору про влаштування дітей на
    виховання та спільне проживання в
    прийомну сім'ю є орган, який прийняв
    рішення про її утворення, та прийомні
    батьки.Не можуть бути прийомними батьками
    особи, які:обмежені у дієздатності;визнані
    недієздатними; позбавлені батьківських
    прав, якщо ці права не були поновлені;
    зловживають спиртними напоями або
    наркотичними засобами; не мають постійного
    місця проживання та постійного заробітку
    (доходу)
  2. Кандидати
    у прийомні батьки подають до органу,
    який утворює прийомну сім'ю, такі
    документи:
  3. –заяву
    кандидатів у прийомні батьки про
    утворення прийомної сім’ї;
  4. –копії
    паспортів кандидатів у прийомні батьки;
  5. –довідку
    про склад сім'ї;
  6. –копію
    свідоцтва про шлюб;
  7. –довідку
    про стан здоров'я кандидатів у прийомні
    батьки
  8. –довідку
    про доходи потенційної прийомної сім'ї;
  9. –довідку
    про проходження навчання кандидатів у
    прийомні батьки і рекомендація центру
    соціальних служб для сім'ї, дітей та
    молоді
  10. –письмову
    згоду всіх повнолітніх членів сім'ї,
    які проживають разом із кандидатами у
    прийомні батьки, на утворення прийомної
    сім'ї, засвідчену нотаріально.
  11. Дія
    договору припиняється у разі виникнення
    в прийомній сім'ї несприятливих умов
    для виховання дітей та спільного
    проживання, невиконання прийомними
    батьками обов'язків щодо належного
    виховання, У разі припинення дії договору
    сім'я позбавляється статусу прийомної,
    а питання про подальше влаштування
    дітей вирішується органом опіки і
    піклування, який вживає вичерпних
    заходів до запобігання поверненню дітей
    в інтернатні заклади.

Опіка та піклування над дітьми

Опіка та піклування являють собою форму влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, з метою їх утримання, виховання та освіти, а також для зашиті їх прав та інтересів.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли віку 14лет, піклування — над дітьми у віці від Ідо 18років (п. 2 ст. 145 СК РФ).

  • Таким чином, опіка над дітьми — це така форма влаштування малолітніх громадян, при якій призначений органом опіки та піклування громадянин (опікун) є законним представником підопічного і здійснює від його імені і в його інтересах всі юридично значимі действия.
  • Піклування над дітьми — така форма влаштування неповнолітніх громадян у віці від 14 до 18 років, при якій призначений органом опіки та піклування громадянин (піклувальник) зобов'язаний сприяти у здійсненні зазначеними особами своїх прав і виконанні обов'язків, а також охороняти їх від зловживань з боку третіх осіб.
  • Відносини, що виникають у зв'язку з встановленням, здійсненням та припиненням опіки та піклування над дітьми, які залишилися без піклування батьків, крім СК РФ регулюються ЦК РФ, Федеральним законом «Про опіки і піклування» та прийнятими відповідно до них іншими нормативними правовими актами РФ, якщо інше не передбачено СК РФ та іншими нормативними правовими актами, що містять норми сімейного права.

Деякі відносини з опіки та піклування регулюються законами суб'єктів РФ. Так, згідно з ч. 1 ст.

14 Федерального закону «Про опіки і піклування» встановлення опіки чи піклування допускається за договором про здійснення опіки чи піклування (у тому числі за договором про прийомну сім'ю або у випадках, передбачених законами суб'єктів РФ, за договором про прийомній сім'ї (патронат, патронатом вихованні) ).

Читайте также:  Как подготовить тендерное предложение, чтобы победить в торгах

Таким чином, відповідно до чинного законодавства різновидами опіки (піклування) є прийомна сім'я і патронатна сім'я (патронатного виховання).

Правила підбору, обліку та підготовки громадян, які висловили бажання стати опікунами (піклувальниками) неповнолітніх громадян або прийняти дітей, які залишилися без піклування батьків, в сім'ю на виховання в інших встановлених сімейним законодавством РФ формах, визначені постановою Уряду РФ від 18.05.2009 №423 «Про окремі питання здійснення опіки та піклування щодо неповнолітніх громадян «.

Опікун або піклувальник призначається за їх згодою або за їх заявою у письмовій формі органом опіки та піклування за місцем проживання дитини, що потребує встановлення над ним опіки чи піклування, протягом місяця з моменту, коли зазначеному органу стало відомо про необхідність встановлення опіки або піклування. При наявності заслуговують уваги обставин опікун або піклувальник може бути призначений органом опіки та піклування за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Виплати опікунам у 2020 році в Україні | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2021 рік

Держава повинна вживати всіх можливих заходів для того, щоб дитині, яка залишилася сиротою або позбавлена батьківського піклування, було забезпечено право на виховання в сімейних формах.

Законодавець чітко визначає таку пріоритетність, вказуючи на те, що при втраті дитиною батьківського піклування уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні вжити вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім’ї громадян України.

Пріоритет повинен надаватися, по-перше, громадянам України, а по-друге, це має бути влаштування дитини до сімейних форм виховання, таких як:

  1. усиновлення,
  2. опіка чи піклування,
  3. прийомні сім’ї,
  4. дитячі будинки сімейного типу.

Влаштування дітей до інтернатних закладів або дитбудинків є крайнім способом вирішення цього питання, і має застосовуватися за відсутності перерахованих вище шляхів влаштування дитини на виховання в сім’ю.

У цій статті ми розглянемо одну з таких форм влаштування дітей, а саме – встановлення над дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки або піклування.

Ми проаналізуємо, як врегульована опіка та піклування в цивільному праві, як відбувається встановлення опіки над дитиною, право на які виплати належать дитині внаслідок встановлення над нею опіки чи піклування, які органи державної влади займаються вирішенням цих питань у 2020 році.

Що таке опіка над дитиною з дитбудинку

Згідно із законодавчим визначенням встановлення опіки або піклування – це влаштування дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах з цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.

Опікун та піклувальник: різниця

Опіка відрізняється від піклування за критерієм віку дитини: якщо мова йде про малолітню дитину до 14 років, то над нею встановлюється опіка, а якщо ця дитина неповнолітня від 14 до 18 років, то над нею встановлюється піклування.

До якого віку встановлюється опіка над дитиною

Відповідаючи на запитання про те, до скількох років можна оформити опікунство, зауважимо, що слід відрізняти опіку та піклування над дітьми без батьківського піклування, та опіку й піклування над дорослими повнолітніми особами від 18 років, оскільки правові підстави їх встановлення абсолютно відрізняються в першому і другому випадку.

Про опіку та піклування над повнолітніми можна прочитати в нашій статті «Правила опіки та піклування в Україні».

Опіка над дитиною, позбавленою батьківського піклування

Позбавлення матері або батька батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності достатніх доказів, що підтверджують повне небажання людини здійснювати батьківські права й обов’язки щодо своїх дітей.

Як правило, органи опіки та піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді максимально вживають вичерпних заходів для того, щоб зберегти право дитини на перебування в біологічній сім’ї.

Тому в окремих випадках з дотриманням певних умов суд може прийняти рішення про те, щоб забрати дитину в батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав.

Це рішення може бути прийнято у випадках, якщо батьки або один з них:

  1. ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  2. жорстоко поводяться з дитиною;
  3. є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  4. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  5. в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для неї.
  • Коли є безпосередня загроза дитині, уповноважені органи можуть прийняти рішення негайно забрати дитину від батьків.
  • Поки не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, і поки суд за заявою батьків не прийме рішення про повернення їм дитини, така дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням – або органові опіки та піклування.
  • Тимчасове влаштування дитини, що залишилася без батьківського піклування, здійснюють служби у справах дітей та уповноважені відділи Національної поліції за місцем проживання дитини.

Дитина, яка залишилася без піклування батьків, може бути тимчасово влаштована в сім’ю родичів.

Тимчасове опікунство над онуком, племінником, сестрою або братом може взяти на себе, відповідно, бабуся, дідусь, тітка, дядько, повнолітній брат або сестра такої дитини.

І поки буде остаточно вирішуватися питання про вибір форми влаштування дитини, вона може перебувати на правах тимчасового перебування у родичів.

Підставою для такого тимчасового перебування дитини в сім’ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі документів, перелік яких встановлений законодавством України.

Правовий статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування

Перед тим, як відповідати на питання про те, як стати опікуном дитини з дитбудинку, відзначимо, що в першу чергу дитина повинна набути статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Законодавством України визначено підстави, за наявності яких дитина може його набути.

Статус дитини-сироти надається дітям, у яких батьки померли або загинули.

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям в разі, якщо суд прийме рішення про:

  1. позбавлення батьківських прав батьків;
  2. відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав;
  3. визнання батьків безвісно відсутніми;
  4. оголошенні батьків померлими;
  5. визнання батьків недієздатними;
  6. відбування батьками покарання в місцях позбавлення волі;
  7. утриманні батьків під вартою при розслідуванні та розгляді кримінальної справи.

Також такий статус надається у випадках, якщо:

  • батьки перебувають у розшуку, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження;
  • батьки хворіють тривалий час, і це заважає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком ЛКК;
  • батьки невідомі, залишили дитину в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або відмовилися забрати з цих закладів;
  • неможливо з’ясувати причини невиконання батьківських обов’язків батьками дитини в зв’язку з перебуванням їх на тимчасово окупованій території або в районі проведення АТО;
  • діти розлучені з сім’єю, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

Для цього служба у справах дітей протягом 2 місяців збирає необхідні документи, а саме – свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, внаслідок яких дитина залишилась без батьківського піклування, про які сказано вище, та приймає рішення про надання дитині відповідного правового статусу.

Як стати опікуном дитини з дитбудинку

Для того щоб оформити опіку (піклування) над дитиною, потенційний опікун або піклувальник повинен в першу чергу зібрати для цього пакет документів, зокрема:

  1. заяву (спільну заяву від подружжя, підписану чоловіком і дружиною);
  2. довідку про доходи за останні півроку або завірену копію декларації про доходи;
  3. документ, що підтверджує право власності або користування житлом;
  4. копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  5. копію паспорта;
  6. висновок про стан здоров’я заявника, складений за встановленою законом формою;
  7. довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
  8. довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника;
  9. письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з особою, які бажають взяти дитину під опіку, піклування у встановленій законодавством формі.

Термін дії зазначених документів становить 12 місяців з дати їх видачі.

Як ми вже відзначали вище, опікуном чи піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває в сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. Тому цілком можливим є опікунство над онуком, племінником, братом чи сестрою і т.д.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається районною, районною у місті Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради в одномісячний термін після подачі заяви та документів.

Якщо дитина до прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування перебувала в інтернаті або дитячому будинку, то служба у справах дітей спільно з адміністрацією такого закладу повинні відрахувати дитину із закладу та передати її опікуну, піклувальнику в 15 – денний термін після прийняття рішення про встановлення опіки, піклування.

Виплати опікунам

  1. На дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається державна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
  2. Розмір прожиткового мінімуму можна подивитися в законі України про державний бюджет України на відповідний рік.

  3. Якщо на дитину виплачуються призначені їй пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, тоді розмір допомоги на цю дитину визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених дитині інших виплат.

  4. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на 12 місяців і продовжується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, які отримує опікун або піклувальник дитини.

  5. Державна допомога призначається органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини та виплачується щомісяця включно до моменту досягнення дитиною повноліття.
  6. Питання про те, чи дає опікунство над дитиною пільги, частково порушувалося в статті «Як надається відпустка по догляду за дитиною до 3 років».

Підводимо підсумки по темі опікунства над дитиною в Україні:

  1. Держава повинна вживати заходів для забезпечення дитині, яка залишилася сиротою або позбавленою батьківського піклування, права на виховання в сім’ї. Опікунство (піклування), у свою чергу, є однією з таких пріоритетних форм влаштування дитини.
  2. Опіка і піклування оформляється тільки над дитиною-сиротою або позбавленою батьківського піклування.
  3. Опіка над дитиною може оформлятися як у випадку, якщо дитина відібрана у батьків без позбавлення їх батьківських прав, так і в разі позбавлення батьків батьківських прав.
  4. Перед встановленням опіки або піклування дитині повинні оформити правовий статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
  5. Рішення про встановлення опіки, піклування приймається районною, районною у місті Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради.
  6. На дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається державна допомога в розмірі 2 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Ссылка на основную публикацию