Права та обовьязки опікуна, піклувальника щодо дитини

Опіка і піклування — форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою їх ут­римання, виховання і навчання, а також для захисту їх прав та інтересів.

Таким чином, опіка, піклування встанов­люється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дити­ною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

  • Норми, які регулюють правовідносини в зазначеній сфері, закріплені в чинному законодавстві України, а саме: у главі 19 «Опіка та піклування над дітьми» Сімейного ко­дексу України, у главі 6 «Опіка та піклування» Цивільного кодексу України, у Законі України «Про охорону дитин­ства», Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, поз­бавлених батьківської опіки».
  • До того ж, з метою виконання заходів щодо поліпшен­ня становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківської опіки, спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці й соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 були затверджені Правила опіки й піклування.
  • Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки: померли, невідомі, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими. Опіка (піклування) може бути встановлена й за життя батьків дітей у випад­ках, коли батьки:
  • — судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку не­залежно від того, позбавлені вони батьківських чи прав ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дити­ни;
  • — визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарно­му лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);

— понад шість місяців не можуть займатися вихован­ням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на трива­лий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);

  1. — понад шість місяців не проживають разом з дити­ною й без поважних причин не беруть участі в її вихо­ванні й утриманні, не проявляють до дитини батьків­ської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складе­ними органами внутрішніх справ;
  2. — відмовилися від дітей у встановленому законом по­рядку;
  3. — виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у три­валому відрядженні;
  4. — перебувають під слідством.
  5. Опіка (піклування) установлюється за місцем прожи­вання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
  6. Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, ко­ли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

Для безпосереднього здійснення опіки й піклування органами опіки й піклування призначається опікун або піклувальник. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призна­ченні опікуна (піклувальника) беруться до уваги мож­ливість виконувати опікунські обов'язки, відносини між опікуном (піклувальником) і підопічним.

Опікун або піклувальник призначається лише з їхньої згоди й, як правило, із числа родичів або близьких підопічному осіб.

Переважне право серед кількох людей, які бажають ста­ти опікунами або піклувальниками над дитиною, надаєть­ся; родичам дитини незалежно від місця їхнього прожи­вання, особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виник­нення підстав щодо встановлення опіки або піклування. При досягненні дитиною десятилітнього віку враховуються її побажання.

  • Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років, визнані у встановленому поряд­ку недієздатними або обмежено дієздатними, перебува­ють на обліку або лікуються в психоневрологічних і нар­кологічних установах, раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) бу­ли припинені, позбавлені батьківських прав, інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню, засуджені за здійснення тяжкого злочину.
  • Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладають­ся на адміністрацію цих закладів.
  • Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
  • — на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
  • — на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
  • — на збереження права користування житлом, у яко­му вона проживала до встановлення опіки або піклуван­ня. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
  • — на захист від зловживань з боку опікуна або піклу­вальника.
  • Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціаль­них виплат, призначених дитині відповідно до законів Ук­раїни, а також права власності дитини на ці виплати.

Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дити­ну, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, ду­ховний розвиток, забезпечити одержання дитиною пов­ної загальної середньої освіти.

Ці особи мають право самостійно визначати способи виховання дитини з ура­хуванням її думки і рекомендацій органу опіки та піклу­вання.

Вони також вправі вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі за­кону або рішення суду.

Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника визначені у Цивільному кодексі України, зокрема в ст. 67 та 69.

Читайте также:  Купуючи авто за довіреністю, ви даєте можливість продавцю вирішувати свої фінансові проблеми за ваш рахунок

Права та обов'язки опікуна:

Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про ство­рення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розви­ток.

  1. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
  2. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
  3. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Права та обов'язки піклувальника:

  • Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'яза­ний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
  • Піклувальник дає згоду па вчинення підопічним пев­них правочинів.
  • Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо за­хисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Опіка припиняється у разі:

— передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);

— досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьо­му разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником безспеціального рішення щодо цього.

Піклування припиняється у разі:

  1. 1) досягнення фізичною особою повноліття;
  2. 2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
  3. 3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
  4. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розгля­дається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

  • Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановле­но піклування.
  • За заявою органу опіки та піклування суд може звіль­нити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
  • Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклу­вальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які пе­решкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
  • Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
  • У селищах і селах справами опіки і піклування безпо­середньо відають виконавчі комітети сільських і селищ­них рад.
  • Органи освіти здійснюють діяльність з питань вияв­лення, обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавле­них батьківського піклування, до дитячих будинків, шкіл-інтернатіврізних профілів, на усиновлення, під опіку (піклування) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
  • Органи в справах сім'ї та молоді, служби в справах не­повнолітніх здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та тимчасового влаштування безпритульних дітей, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків­ського піклування, що утримуються в державних дитячих закладах, на виховання в сім'ї (прийомні сім'ї, дитячі бу­динки сімейного типу) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
  • Органи соціального захисту населення здійснюють діяльність щодо забезпечення догляду, надання соціаль­но-побутового та медичного обслуговування громадя­нам похилого віку, інвалідам і дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього потребують.
  • Органи охорони здоров’я здійснюють діяльність (діаг­ностичну, лікувальну, експертну) щодо осіб, визнаних су­дом недієздатними внаслідок психічних захворювань або визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловжи­вання спиртними напоями чи наркотичними речовинами, а також щодо утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до трьох років у будинках дитини.

Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду­вання і громадськості. Обов'язки секретаря опікунської ра­ди виконує штатний інспектор опікунської ради.

Органи опіки і піклування

  1. Органи опіки та піклування відповідно до покладе­них на них завдань та розподілу повноважень між струк­турними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації:
  2. — вирішують питання про встановлення і припинен­ня опіки та піклування;
  3. — ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування);
  4. — здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклу­вальників;
  5. — забезпечують тимчасове влаштування непов­нолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування);
  6. — розглядають звернення дітей щодо неналежного виконання батьками (одним з них) обов'язків з вихован­ня або щодо зловживання батьків своїми правами;
  7. — вирішують згідно з чинним законодавством питан­ня щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
  8. — розглядають спори, пов'язані з вихованням непов­нолітніх дітей;
  9. — розглядають скарги на дії опікунів (піклуваль­ників);
  10. — вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклу­вання, які закінчили навчально-виховні заклади і не ма­ють житла;
  11. — вживають заходів щодо захисту особистих та май­нових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
  12. — беруть участь у розгляді судами спорів, пов’язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебу­вають під опікою (піклуванням);
  13. — установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;
  14. — оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;
  15. — охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;
  16. — провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
Читайте также:  Взыскание алиментов на содержание ребенка с бабушки, дедушки

Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 № 8596/0/14-15/19 "Про опіку та піклування над повнолітніми особами"

10 Червня 2016, 19:30

  • М І Н І С Т Е Р С Т В О
  • СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
  • (Мінсоцполітики)
  • Обласні та Київська міська
  • державніадміністрації
  • Про опіку та піклування над повнолітніми особами

Відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України,затвердженого Указом Президента України від 06.04.

2011 № 389 (зі змінами),Мінсоцполітикиздійснюєнормативно-правове регулювання, методичне забезпечення та координаціюдіяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевогосамоврядування щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особамита особами, дієздатність яких обмежена (далі – опіка та піклування надповнолітніми особами),їх соціального захисту.

Як свідчить практика, на сьогодні є низка проблем щодо реалізації норм іположень національного законодавства з питань опіки та піклування надповнолітніми особами, у тому числі щодо встановлення над такими особами опікита піклування, призначення їм опікунів і піклувальників, забезпечення особистихнемайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які потребують опікита піклування.

З огляду на викладене та зважаючи на прогалини, неузгодженості йсуперечності в національному законодавстві з питань опіки та піклування надповнолітніми особами і нагальну потребу в попередженні та усуненні обумовленихвищезазначеними проблемами негативних наслідків та відновленні порушених прав ісвобод суб’єктів правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітнімиособами, інформуємо.

На сьогодні питання опіки та піклування над повнолітніми особами регулюютьсяЦивільним кодексом України (далі –ЦКУ), Цивільнимпроцесуальним кодексом України (далі –ЦПКУ),Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітетуУкраїни у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерстваохорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від26.05.1999 №  34/166/131/88 (зареєстровано в Міністерстві юстиціїУкраїни 17.06.1999за № 387/3680) (далі – Правила) (лише в частині положень, що не суперечатьЦКУ), а також іншими нормативно-правовими актами звідповідних питань.

  1. Щодо повноважень органів опікита піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми особами
  2. Виходячи зі змісту статті 55ЦКУ, завдання опікита піклування над повнолітніми особами полягає у забезпеченні особистихнемайнових і майнових прав та інтересів таких осіб.
  3. Відповідно до статті 56ЦКУ, органами опіки тапіклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державніадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищнихрад.

Згідно з підпунктом 1.

4 пункту 1 Правил, безпосереднє ведення справ щодо опікита піклування покладається в межах їх компетенції на відповідні відділи йуправління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва іСевастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У  селищахі селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітетиселищних і сільських рад.

  • Стосовно структурної одиниці, відповідальної за питання опіки та піклуваннянад повнолітніми особами, має визначатися керівник конкретного органу опіки тапіклування.
  • Довідково: на офіційному сайтіМінсоцполітикив рубриці «Опіка та піклуваннянад повнолітніми особами» підрозділу «Соціальнийзахист інвалідів» розділу «Діяльність» розміщено інформаційну довідку щодозавдань органів опіки та піклування.
  • Щодо визнання повнолітніх осібнедієздатними та обмеження їх цивільної дієздатності
  • Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичноїособи недієздатною здійснюється в судовому порядку.
  • Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та провизнання фізичної особи недієздатною розглядаються в порядку окремогопровадження відповідно до статей 234–241ЦПКУ.
  • За частиноюпершою статті 39ЦКУфізична особа може бути визнанасудом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладуне здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
  • Статтею36ЦКУпередбачено, що суд може обмежити цивільнудієздатність фізичної особи, якщо вона:
  • 1)  страждаєна психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлюватизначення своїх дій та (або) керувати ними;
  • 2)  зловживаєспиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартнимиіграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона зазаконом зобов’язана утримувати,у скрутне матеріальне становище.
  • При цьомустаттями 37 та 41ЦКУпередбачено правові наслідки:
  • обмеження цивільної дієздатностіфізичної особи:а) над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена,встановлюється піклування; б)  фізична особа,цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібніпобутові правочини;правочини щодо розпорядження майном таінші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою,цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника;в)одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи,цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюютьсяпіклувальником; піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільнадієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію,інші доходи та розпоряджатися ними; г)особа, цивільнадієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення неюдоговору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншійособі;
  • визнання фізичної особинедієздатною:а)над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; б)недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якогоправочину; в)правочини від імені недієздатної фізичної особита в її інтересах вчиняє її опікун;г) відповідальність зашкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
  • Щодо встановлення і припиненняопіки та піклування над повнолітніми особами
  • Питаннявстановлення опіки та піклування над повнолітніми особами регулюється статтями58–60ЦКУта статтями 234–241ЦПКУ.
  • Зокрема,відповідно до статті 58ЦКУ, опіка встановлюється надфізичними особами, які визнані недієздатними.
  • Згідно зістаттею 59ЦКУ, піклування встановлюється надфізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
  • Виходячизі змісту статті 60ЦКУта статті 241ЦПКУ, опіка та піклування над повнолітніми недієздатнимиособами та особами, цивільнадієздатність яких обмежена, установлюються судом зухваленням рішення суду про визнання фізичної особинедієздатною чи обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
  • Застаттями 38 та 42ЦКУопіка та піклування,встановлені над повнолітньою особою, припиняються в разі поновлення цивільноїдієздатності в порядку, встановленомуЦПКУ.
  • Крімтого, опіка, установлена над повнолітньою недієздатною особою, припиняється вразі обмеження її цивільної дієздатності, а піклування, установлене надповнолітньою особою, цивільна дієздатність якої обмежена, – в разі визнання її недієздатною.
Читайте также:  Зміна розміру аліментів

Водночас,відповідно до підпунктів 5.4 та 5.5 Правил, опіка та піклування припиняються внаслідоксмерті особи, яка перебувала під опікою та піклуванням. У такому випадку опіката піклування припиняються автоматично без прийняття окремого судового рішення.

  1. Щодо призначення тазвільнення від повноважень опікунів та піклувальників, їх прав, обов’язків тавідповідальності
  2. Враховуючи норми статті 60ЦКУта статті 241ЦПКУ, призначення опікуна та піклувальниказдійснюється в судовому порядку за поданням органу опіки та піклування.
  3. Одночасностаттею 122ЦПКУвстановлено, щосуддявідкриває провадження в цивільній справі не інакше як на підставі заяви,поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
  4. При цьомузаконодавством не встановлено обов’язок органів опіки та піклування звертатисядо суду із заявою про призначення опікуна чи піклувальника повнолітній недієздатнійособі або особі, цивільна дієздатність якої обмежена, а також обмежень щодоправа фізичної особи звертатися до суду за призначенням її опікуном чипіклувальником.
  5. Питанняпро призначення особи опікуном або піклувальником може бути вирішено зарезультатами судового розгляду в порядку окремого провадження справи про:
  6. 1)  визнанняфізичної особи недієздатною та призначення опікуна чи обмеження цивільноїдієздатності фізичної особи та призначення піклувальника;
  7. 2)  призначенняопікуна чи піклувальника.

Відповіднодо статті 63ЦКУ,опікуномабо піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільноюдієздатністю.Фізична особа може бути призначена опікуном абопіклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун абопіклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних,родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними,можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунівчи піклувальників.

Стаття 64ЦКУвстановлює обмеження щодо призначення особиопікуном або піклувальником. Зокрема, опікуном або піклувальником повнолітньоїнедієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, не може бутифізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці праване були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичноїособи, яка потребує опіки або піклування.

  • Водночас акцентуємо увагу, що стаття 66ЦКУпередбачає, що спеціальний заклад здійснює опіку або піклування над фізичноюособою, яка перебуває у цьому закладі та якій не призначено опікуна чи піклувальника.
  • Законодавствомне передбачено прийняття рішень суду щодо призначення спеціальних закладів, їхадміністрацій чи посадових осіб опікунами й піклувальника повнолітніхнедієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, чи покладенняна спеціальні заклади або конкретних працівників цих закладів (із чи беззазначення їх посад) завдань щодо здійснення опіки та піклування над такимиособами.
  • Такожзауважуємо, що на законодавчому рівні не закріплено обмежень щодо призначенняфізичної особи опікуном або піклувальником у зв’язку з тим, що вона єпрацівником тієї чи іншої установи, підприємства чи організації, у тому числізакладу охорони здоров’я, закладу соціального захисту населення тощо.
  • Права,обов’язки та відповідальність опікунів і піклувальників, заборони та обмеженнящодо вчинення ними правочинів визначеностаттями 67–73ЦКУ, а також іншиминормативно-правовими актами, якими регулюються відносини у сфері опіки тапіклування над повнолітніми особами.
  • Довідково: на офіційному сайтіМінсоцполітикив рубриці «Опіка та піклуваннянад повнолітніми особами» підрозділу «Соціальнийзахист інвалідів» розділу «Діяльність» розміщено інформаційні довідки щодо прав,обов’язків та відповідальності опікуна та піклувальника.

Статтею79ЦКУта підпунктом 4.13 Правил передбаченоможливість оскарження дій опікунів та піклувальників до органу опіки тапіклування або до суду.

Стаття 75ЦКУвизначає підстави та порядок звільнення опікунівта піклувальників.

Виходячизі змісту цієї статті, особа звільняється від повноважень опікуна абопіклувальника за її заявою судом, якщо він призначив опікуна чи піклувальника,або органом опіки та піклування.Ця заяварозглядається протягом одного місяця.

Особа виконуєповноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення їївід повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку віддня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

  1. Водночас суд,якщо він призначив піклувальника, чи орган опіки та піклування може звільнитипіклувальника повнолітньої особи, цивільна дієздатність якої обмежена, від йогоповноважень за заявою підопічного.
  2. За заявоюоргану опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна абопіклувальника в разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення правпідопічного, а також у разі поміщення підопічного до закладу охорони здоров’яабо закладу соціального захисту.
  3. Щодо контролю задіяльністю опікунів та піклувальників
  4. Органи опіки та піклування уповноважені на здійснення контролю задіяльність опікунів та піклувальників, спрямованого на здійснення перевіркивідповідності діяльності опікунів і піклувальників національному законодавствута переконання у відсутності ризиків для їх підопічних.

Згідно з підпунктом 4.14 пункту 4 Правил, контроль за діяльністюопікунів і піклувальників здійснюється органами опіки та піклування іззалученням громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають підопікою (піклуванням).

Періодичність відвідувань установлюється окремимграфіком, але не рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводитьсячерез три місяці після встановлення опіки і піклування.

При потребі розглядрезультатів перевірок виноситься на засідання опікунської ради для вжиттявідповідних заходів.

Формою здійснення контролю за діяльністю опікунів тапіклувальників є також збір, аналіз і перевірка звітів опікунів тапіклувальників. Питання звітування про здійснення опіки та піклуванняврегульовано підпунктом 4.11 пункту 4 Правил.

Також, органами опіки та піклування, виходячи зі змісту їх повноважень,у визначений ними спосіб має здійснюватися контроль і за здійсненням опіки тапіклування над повнолітніми особами спеціальними закладами.

Водночас інформуємо, що листи міністерств не єнормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять рекомендаційнийхарактер.

Ссылка на основную публикацию