Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини

  • Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитиниНа дане запитання відповість директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко.
  • У відповідності до статті 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
  • Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
  • Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Також, частинами першою та другою статті 75 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для прикладу зазначимо.

До Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася клієнтка, що має статус особи, яка перебуває під юрисдикцією України, у якої середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення з питанням щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Клієнтка дізналася про можливість надання безоплатної вторинної правової допомоги через рекомендацію іншої особи.

Отримавши доручення, адвокат Оксана Чикилевська зустрілася з клієнткою, дослідила обставини справи та склала позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовні вимоги мотивувалися тим, що клієнтка має від спільного шлюбу двох дітей: сина віком 7 років та доньку віком 1 рік. Діти проживають разом з мамою (клієнткою) і знаходяться на її утриманні.

Клієнтка ніде не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за донькою до досягнення нею трирічного віку, неодноразово зверталась до чоловіка за матеріальною допомогою (чоловік працює та отримує заробітну плату), однак чоловік постійно відмовлявся надавати допомогу в добровільному порядку.

26 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Чернігова вирішив стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення донькою трьох років.

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68.

Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Аліменти на утримання дружини – під час вагітності та у разі проживання з нею дитини

Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини

Дана тема є досить актуальною адже на сьогоднішній день. Адже після народження дитини і вимушеної тимчасової непрацездатності дружини  не всі чоловіки належним чином виконують свої подружні обов’язки — в плані матеріального забезпечення своєї сім’ї. У зв’язку з цим фактом, почастішали випадки звернення жінок до суду за стягненням аліментів на своє утримання до досягнення дитиною 3 х років в порядку ст. 84 Сімейного кодексу України.

  •         Нормами цієї статті передбачено, що дружина має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання в наступних випадках:
  • — на період вагітності;
  • — на період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • — в окремих випадках на період догляду за дитиною, яка має вади фізичного або психічного розвитку — до досягнення нею шестирічного віку;
  •       З позовом про стягнення даного виду аліментів жінка може звернутися до суду, як під час перебування в шлюбі, так і після його розірвання.
  •       Слід розрізняти:
  •      — вагітна жінка має безперечне право на стягнення аліментів з батька майбутньої дитини, навіть якщо вона працює і її дохід значно перевищує дохід чоловіка;
  •      — що стосується аліментів на утримання матері — після народження дитини, то дане право виникає, в разі якщо батько дитини є матеріально забезпеченим і може платити аліменти (мається на увазі, що  чоловік є офіційно працевлаштованим, або отримує дохід який можливо підтвердити в судовому порядку).

        З практики траплялись випадки коли чоловіки казали, а чому я повинен платити, адже не дивлячись на декрет  вона також працює і її заробітна плата – вища ніж моя…. Якщо чоловік працевлаштований, або має інший офіційний дохід  нехай навіть менший розміром ніж зарплата дружини – аліменти будуть стягненні.

  1.         Нормами Сімейного кодексу чітко не зазначено розмір аліментів який може бути стягнуто на утримання дружини.
  2.         З практики розмір аліментів на утримання дружини це як правило  1/6 частина від заробітку доходу боржника – при наявності аліментів на утримання дитини в розмірі ¼ частини (які вже стягнуті на підставі рішення суду.)
  3.       Розглянемо приклад з реальної сімейної ситуації….
  4.        Чоловік з жінкою одружились через рік в них народилась дитина, через два роки чоловік пішов з сімьї і подав позов про розірвання шлюбу…На дату припинення сімейних відносин дитині два роки, дружина не працює так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років – і як наслідок залишилась без засобів до існування – працевлаштуватись не може так як дитина маленька і ще не ходить в садок.
  5.         Дружина вирішила звернутись до суду за стягненням аліментів на утримання дитини до досягнення нею 18 років і на своє утримання до досягнення дитиною 3х років.
  6.         В таких випадках рекомендую окремо стягувати аліменти на дитину і окремо на себе як дружину.
  7.        Аліменти на утримання дитини Ви можете стягнути в прискореному порядку через подання заяви про видачу судового наказу (термін розгляду до 1 місяця) – потім отримали судовий наказ і пред’явили до виконавчої служби – якщо батько офіційно працевлаштований то через місяць – два вже можете отримати перші аліменти —  і будете більш менш матеріально забезпечені до моменту розгляду других аліментів.

         А аліменти на утримання дружини розглядаються в загальному позовному провадженні тобто з викликом в судові засідання, з поданням сторонами відзивів – заперечень, неявкою в судові засідання відповідача тощо – термін розгляду даної категорії може тривати від 3х до 6 ти  місяців,  а й інколи до року. Заборгованість по аліментам нараховується з дня реєстрації позовної заяви до суду, але коли Ви отримаєте рішення яке набрало законної сили та пред’явити до виконавчої служби і коли вам стягнуть перші аліменти …на старті не відомо….

          Отже рекомендую стягувати аліменти на утримання дружини окремо від аліментів на утримання дитини…

          Що стосується самого розміру аліментів на утримання дружини як вже зазначалось нормами сімейного кодексу не передбачено чіткий розмір, але виходячи з аналогії розміру аліментів на дітей на практиці суди виносять наступні рішення

      Якщо одна дитина і вже є аліменти на її утримання (або заявлено вимогу в розмірі ¼ частини і справа перебуває в суді) то на утримання матері рекомендую стягувати 1/6 частину від заробітку (доходу) платника аліментів – даний розмір є розумним і судовий розгляд справи не буде затягнуто.

Але дана рекомендація не є панацеєю ви можете заявити вимогу і про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини – можливо ваш платник аліментів просто визнає позов і погодиться платити аліменти в такому розмірі.

Але якщо буде заперечувати по вірогідніше всього ваші позовні вимоги будуть задоволені саме в розмірі 1/6 частини.

       Також розмір стягуємих аліментів може коливатись в залежності від кількості дітей на яких платник аліментів вже сплачує аліменти.

      З практики було таке рішення коли аліменти на утримання матері були стягнуті в розмірі 1/12 частини від заробітку доходу батька – так я на час розгляду справи в суді він вже сплачував аліменти на утримання дитини від першого шлюбу в розмір ¼  частини і на утримання дитини від другого шлюбу в розмір 1/4 частини.

         Позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дружини пишете українською мовою, в трьох примірниках і докладаєте додатки зазначені в заяві (копія паспорта,копія свідоцтва про укладення шлюбу/рішення про розірвання шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідка з місця реєстрації тощо). Два примірники позовної заяви з додатками подаєте до суду, а третій примірник це Ваш — на ньому працівник суду робить відмітку з датою про реєстрацію позовної заяви в суді, і його ви залишаєте собі.

       Це буде не зайвим адже з практики інколи судовий розгляд справи про стягнення аліментів на утримання дружини може тривати і до року і ви вже не будете пам’ятати що зазначали в своїй позовній заяві, – для цього вам і знадобиться ваш третій примірник позовної заяви зі штампом суду. Від сплати судового збору при стягненні аліментів заявник звільнений цей обов’язок буде покладено судом на відповідача.

  •        Після реєстрації позовної заяви в суді – очікуйте на судову повістку в якій буде зазначено дату і час судового засідання і обов’язково з’являйтесь до суду в призначений час навіть якщо ви знаєте що ваш відповідач не прийде.
  •       Пам’ятайте що ви є позивачем по справі і якщо ви двічі не з’явитесь до суду без поважної причини – позовна заява вам буде повернута без подальшого розгляду
  •       Після того як суд розгляне справу — саме  рішення суду про стягнення аліментів набирає чинності 30 днів, і тільки після закінчення цього терміну ви маєте право його отримати і пред’явити у виконавчу службу на подальше примусове виконання.
  •        Слід пам’ятати, що  Рішення суду про стягнення аліментів на утримання дружини — підлягає закриттю (через скасування в судовому порядку) в разі: припинення вагітності, смерті дитини, або передачі дитини на виховання іншим особам.
  •     Також звертаю Вашу увагу що аналогічне право на стягнення аліментів мають і чоловіки  Нормами ст. 86 Сімейного кодексу України передбачено право батька, з яким проживає дитина на стягнення аліментів з матері дитини — на період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  •          Зразок типової позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини розміщено на моєму сайті – адвокат Людмила Сірко – в розділі «Документи»
  • Онлайн-консультація за посиланням: https://bit.ly/2O7NzFd
Читайте также:  Divorce without presence in court and registry office

Подружжя, яке має право на утримання (аліменти)

Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання 1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. 2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. 3.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи. 4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. 5.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. 6.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.

Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу 1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. 2.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу. 3.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років. 4.

Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього госпо¬дарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини 1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. 2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоло¬віка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років. 3.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. 4.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою про¬живає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріаль¬ну допомогу. 5.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. 6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Сімейний кодекс України

В СК України встановлено загальні правила щодо взаємного утримання подружжя. Так, право на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: • непрацездатність одного з подружжя; • потребу в матеріальній допомозі (нужденність); • спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, право на утримання, на відміну від права дружини і чоловіка на матеріальну підтримку, виникає за наявності спеціально передбачених законом підстав.

Першою умовою надання утримання одному з подружжя є його непрацездатність. В цілому, непрацездатність призводить до обмеження життєдіяльності особи, що спричиняє потребу у її соціальному захисті. В сімейному законодавстві визначено коло осіб, які вважаються непрацездатними.

Відповідно до ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи. Таким чином, непрацездатність визначається за одним з двох критеріїв: віковим або медичним (станом здоров’я особи).

Зазвичай, в період шлюбу право на утримання виникає у випадках, коли непрацездатність одного з подружжя викликана захворюванням, що спричинило інвалідність особи. Залежно від ступеня втрати працездатності виділяють три групи інвалідності.

Відповідно до СК України непрацездатними визнаються інваліди І, II і III груп. Проте не можна ігнорувати той факт, що у інвалідів III групи зберігається значний процент загальної працездатності.

Тому судам при визначенні розміру аліментів в кожному конкретному випадку слід враховувати ступінь втрати особою працездатності.

Встановлення групи інвалідності належить до компетенції медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Факт непрацездатності в суді не встановлюється, а підтверджується документально. Статус пенсіонера, інваліда засвідчується документами відповідного державного зразка.

Ще відоме поняття тимчасової непрацездатності, що означає неможливість за станом здоров’я виконувати роботу впродовж відносно невеликого проміжку часу.

Право на утримання у разі тимчасової непрацездатності не виникає, однак дружина, чоловік взаємно зобов’язані брати участь у витратах, пов’язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Сторони можуть включити умову щодо надання утримання при тимчасовій непрацездатності до шлюбного договору

Право одного з подружжя на утримання може виникати: • у період існування шлюбу; • після припинення шлюбу.

За рішення суду подружжя при наявності обставин, які доють йому можливість отримувати аліменти у шлюбі, мають право на отримання цих аліментів і після розірвання шлюбу.

СК України визначає коло осіб, які мають право вимагати отримання аліментів у судовому порядку від другого з колишнього подружжя.

До їх числа віднесені колишні з подружжя: • які є непрацездатними (тобто укладали шлюб, будучи непрацездатними чи стали непрацездатними під час перебування у шлюбі); • які стали непрацездатним протягом року після розірвання шлюбу; • які стали інвалідами після спливу одного року після розірвання шлюбу, якщо інвалідність настала внаслідок протиправної поведінки колишнього з подружжя під час шлюбу; • яким на момент розірвання шлюбу залишилося не більше як 5 років до досягнення встановленого законом пенсійного віку. По досягненні пенсійного віку ці особи мають право на утримання за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менше 10 років; • з якими проживають діти віком до 3 років (а якщо діти мають вади фізичного чи психічного характеру — до 6 років); • колишня дружина в період вагітності; • той з подружжя, з яким проживають діти-інваліди.

Непрацездатність, яка настала після розірвання шлюбу, у сукупності з іншими передбаченими законом обставинами, обумовлює виникнення права на утримання також у колишнього подружжя (ст. 76 СК України).

Якщо особа стала непрацездатною після спливу одного року з моменту розірвання шлюбу, право на утримання виникає лише в окремих випадках: • особа стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність є результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; • особа досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії на загальних умовах, не пізніше ніж через 5 років після розірвання шлюбу, за умови, що у шлюбі подружжя спільно проживали не менше 10 років.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання. В такому випадку важливе значення має те, що інвалідність одного з подружжя cпричинена протиправним діянням другого з подружжя. Суд має встановити прямий причинний зв’язок між інвалідністю і протиправною поведінкою.

Як обов’язкову умову зазначено момент вчинення протиправної поведінки — під час шлюбу. Якщо шкоду здоров’ю одного з подтружжя заподіяно протиправною поведінкою другого з подружжя після розірвання шлюбу, дана обставина не враховується судом як підстава для виникнення права на утримання.

Законом не обмежено час виникнення інвалідності у співвідношенні з моментом розірвання шлюбу.

В СК України закріплено ще такі випадки виникнення права на утримання після розірвання шлюбу.

Протягом шлюбу один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення. В нормі надається приблизний перелік обставин, які стають на перешкоді одному з подружжя набути певного професіонального і відповідно соціального статусу.

Право на утримання за наявності передбачених обставин виникає лише з моменту розірвання шлюбу і триває протягом 3 років, тому що саме у зв’язку з порушенням сімейних зв’язків фінансова забезпеченість такого з подружжя стає під загрозу.

Він не має самостійних фінансових важелів і після розірвання шлюбу не може підтримувати той рівень життя, якого подружжя досягло шляхом взаємних зусиль, ризикуючи опинитися в кризовому становищі. Для набуття певного професійного рівня потрібен час.

Тому необхідно визнати справедливим закріплення обов’язку по утриманню колишнього подружжя протягом цього часу, за умови, що він потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Якщо позов про стягнення аліментів подано до суду після спливу певного проміжку часу з моменту розірвання шлюбу, аліменти присуджуються лише на час, що залишився до закінчення 3-річного строку з моменту розірвання шлюбу. На додаток суд відповідно до ст. 79 СК України може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більше як за один рік.

Зверніть увагу!

Працездатній особі надано право на аліменти лише за умови розірвання шлюбу. Право на аліменти працездатна особа має протягом З років з часу розірвання шлюбу. З цього випливає, що з поданням позову про стягнення аліментів слід поспішати, адже аліменти будуть призначені судом не з часу розірвання шлюбу, а з часу подання позову.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною 3 років, однак якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною 6 років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Читайте также:  Проблемы бракоразводных процессов в период выхода из карантина

Слід зазначити, що та обставина, що батько дитини (будучи працездатною людиною) не працює, не є підставою вважати, що він неспроможний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї вагітної дружини чи матері своєї дитини.

Можна вважати його неспроможним надавати таку матеріальну допомогу, якщо, наприклад, він має на своєму утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, якщо він є інвалідом та отримує лише пенсію по інвалідності тощо.

Аналогічні положення застосовуються й відносно батька дитини, якщо він доглядає за дитиною до досягнення дитиною 3-річного (6-річного) віку.

Зверніть увагу! Не є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів той факт, що подружжя проживають окремо. Поки в передбаченому порядку шлюб не визнано недійсним чи нерозірваним, він вважається таким, що існує, і один з подружжя має право на утримання.

СК України визначено два випадки, в яких право на утримання не виникає. Це, можливо у випадках, коли один з подружжя: • негідно поводився у шлюбних відносинах; • став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину.

Для настання негативних наслідків достатньо наявності однієї з вказаних обставин, які мають бути встановлені судом.

Негідна поведінка у шлюбних відносинах може мати різні прояви: зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами; зневажливе ставлення до сімейних обов’язків; вчинення протиправних дій щодо другого з подружжя, дітей, інших членів сім’ї, які потребували втручання правоохоронних органів тощо.

Права на утримання не має той з подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину за наявності вироку суду. Йдеться саме про умисний злочин, коли особа свідомо вчиняє діяння, яке спричиняє її непрацездатність і, відповідно, — виникнення у неї права на утримання.

  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст
  • Довідник: Справи про стягнення аліментів одному з подружжя
  • Позовна заява про стягнення коштів на утримання непрацездатної дружини
  • Позовна заява про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років

аліменти на утримання жінки (страница 1)

~~~
Глава 9. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ ПО УТРИМАННЮ

Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
3.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
5.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.
6.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.

Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу
1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
2.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
3.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.
4.

Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Стаття 77. Способи надання утримання одному з подружжя
1. Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.
2. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
3. Аліменти сплачуються щомісячно.

За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
4.

Якщо платник аліментів виїжджає на постійне місце проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю подружжя, а у разі спору — за рішенням суду.

Стаття 78. Договір подружжя про надання утримання
1. Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
2.

У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Стаття 79. Час, протягом якого сплачуються аліменти одному з подружжя
1. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
2.

Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.
3.

Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за рішенням суду
1. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
2.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
3.

Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Стаття 81. Види доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів
1. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 82. Припинення права одного з подружжя на утримання
1. Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.
2.

Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
3.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;
2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
4.

Право одного з подружжя на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 цього Кодексу.
= = =
Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. 2.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
4.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85. Припинення права дружини на утримання
1.

Право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.
2. Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Матеріальна підтримка чоловіком або дружиною один одного

Кількість переглядів: 484

  • Відділ Тульчинське бюро правової допомоги інформує
  • Матеріальна підтримка чоловіком або дружиною один одного
  •          До відділу Тульчинське бюро правової допомоги досить часто звертаються громадяни району з проханням роз’яснити яким чином надається матеріальна підтримка чоловіком або дружиною один одного, в яких випадках та за яких умов.

Сімейний кодекс України визначає права та обов’язки подружжя по утриманню. Зокрема, дружина або чоловік повинні матеріально підтримувати один одного та зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

  1. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги(якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом), за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
  2. Непрацездатним вважається:
  3. — Той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом;
  4. — Є інвалідом I, II чи III групи.
  5. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.
  6. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
  7. Особа має право подати позовну заяву до суду незалежно чи вона перебуває у шлюбних відносинах з одним з подружжя, оскільки розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
  8. Особа має право на утримання після розірвання шлюбу у таких випадках:
  9. — Якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
  10. — Коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
  11. — Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.
Читайте также:  Зустрічна позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

— Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Важливо! Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою, та виплачується щомісячно.

Існує такий порядок сплати аліментів:

— Добровільний, тобто подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса

— Судовий, коли аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

            Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Припинення права одного з подружжя на утримання:

  • у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу;
  • одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги (за рішенням суду);
  • платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу (за рішенням суду);
  • Право на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 Сімейного кодексу України.
  • Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:
  • 1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
  • 2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;
  • 3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;
  • 4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.
  • Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.
  • Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності, а також дружина, з якою проживає дитина, від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
  • Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
  • Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, чи розірвано шлюб, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
  • Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
  • Право дружини на утримання, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини
  • Право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини
  • Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини — матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
  • Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу.

  1. Право чоловіка на утримання, припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також, якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису про народження дитини.
  2. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід
  3. Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів визначається за рішенням суду, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Договір про припинення права на утримання за домовленістю подружжя

Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Отже, існування таких складових, як  непрацездатність одного з подружжя;  потреба в матеріальній допомозі; спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу в сукупності є обов’язковим для отримання аліментів.

За відповідними консультаціями з даних питань громадяни можуть звертатися до відділу Тульчинське бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 47; тел. (04335) 2-10-63; 0961756236.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213-103, за яким кожен може отримати необхідну інформацію щодо надання правової допомоги.

Начальник відділу Тульчинське бюро правової допомоги                                             Р.В. Швець

« повернутися

Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини та припинення права на утримання

Для
виникнення у дружини права на одержання
аліментів від чоловіка необхідні такі
юридичні
факти
(ст.
84 СК України):

  • наявність зареєстрованого шлюбу;
  • настання вагітності дружини у період шлюбу;
  • виховання дружиною (колишньою дружиною) спільної ди­тини до досягнення нею 3 років, а у випадку, якщо дитина має вади фізичного чи психічного розвитку,- до досягнення дити­ною 6 років;
  • наявність у чоловіка достатніх коштів для надання дружині (ко­лишній дружині) — матері спільної дитини — матеріальної допомоги.
  • Вагітна дружина,
    а також дружина, з якою проживає дитина,
    має право на утримання незалежно від
    того, чи вона працює та незалежно від
    її матеріального становища, за умови,
    що чоловік може надавати матеріальну
    допомогу. Аліменти, присуджені
  • 58
  • дружині
    під час вагітності, сплачуються після
    народження дити­ни без додаткового
    рішення суду.
  1. Право дружини на
    одержання аліментів припиняється, якщо
    буде доведено, що у чоловіка немає
    необхідних коштів.
  2. Право
    на аліменти від другого з подружжя має
    не тільки дру­жина,
    яка перебуває у відпустці по догляду
    за дитиною, а й чоло­вік,
    якому надана така відпустка.
  3. Юридичними
    фактами,
    необхідними
    для одержання чоловіком, з
    яким проживає дитина, аліментів від
    дружини матері дитини, є:
  • проживання дитини з чоловіком, який є її батьком, до до­сягнення 3 років, а якщо дитина має вади фізичного або психіч­ного розвитку,- до 6 років;
  • дружина повинна бути матір'ю дитини;
  • щоб дружина могла надавати матеріальну допомогу.

Чоловік
має право на одержання аліментів
незалежно від то­го,
чи він працює, та від його матеріального
становища. Право на утримання
чоловік має і після розірвання шлюбу.

Припинення
права має бути визнане рішенням суду,
винесеним у
разі пред'явлення дружиною відповідного
негативного позову.

Право
чоловіка на одержання аліментів
припиняється, якщо буде доведено, що у
дружини немає необхідних коштів для
на­дання йому матеріальної допомоги.

Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід

Відповідно
до ст. 1 Закону України «Про охорону
дитинства» (ВВРУ.- № ЗО — 2001.- Ст.

142),дитиною-інвалідомє
дитина зі стійким розладом функцій
організму, спричиненим захворюван­ням,
травмою або вродженими вадами розумового
чи фізичного розвитку, що зумовлюють
обмеження її нормальної життєдіяль­ності
та необхідність додаткової суспільної
допомоги та захисту.

60

(доходу)
другого з подружжя і (або) у твердій
грошовій сумі та без врахування можливості
одержання цією особою аліментів від
своїх батьків або повнолітніх дочки
або сина.

Припинення права на утримання

Подружжя,
а також особи, шлюб між якими розірвано,
мають право
укласти договір про припинення права
на утримання.

Майно,
одержане за договором, є своєрідним
еквівалентом утримання,
яке особа могла б одержувати, тому воно
має особли­вий
правовий режим. Особливістю цього режиму
є неможли­вість накладення стягнення
на одержану нерухомість за боргами
нового її власника, тобто колишнього
носія права на утримання.

  • Дружина, чоловік
    взаємно зобов'язані брати участь у
    витра­тах, пов'язаних із хворобою або
    каліцтвом другого з подружжя.
  • Якщо
    жінка та чоловік, які не перебувають у
    шлюбі між собою, тривалий час проживали
    однією сім'єю, той із них, хто став
    непра­цездатним
    під час спільного проживання, має право
    на утримання.
  • Жінка
    та чоловік, які не перебувають у шлюбі
    між собою, мають право
    на утримання у разі проживання з нею,
    ним їхньої дитини.
  • Право фактичного
    подружжя на утримання припиняється на
    тих самих підставах, що й право на
    утримання жінки та чолові­ка, які
    перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Ссылка на основную публикацию