Право на утримання після розірвання шлюбу

Як нам відомо, найчастіше стягуються аліменти на утримання дітей, проте Законом передбачено і право на утримання колишньої дружини або чоловіка після розлучення. Проте, варто зазначити, що якщо сплата аліментів на утримання дитини є обов’язком батьків, то от аліменти на одного із подружжя є швидше правом сторін, яке зазвичай реалізовується через суд.

Таким чином, матір, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Однак якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того:

  • чи вона працює;
  • від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Навіть, якщо батько дитини не працює, це не є підставою вважати, що він неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Тому після народження дитини немає необхідності повторно звертатися до суду з іншою вимогою – про надання утримання до досягнення дитиною трьох років.

Право особи на утримання у зв’язку з проживанням з нею дитини триває до досягнення дитиною відповідного віку (трьох або шести років).

Жінка має право на утримання, як під час шлюбу, так і після розлучення. Як розлучитись, якщо немає дітей читайте тут. Право дружини на утримання виникає на підставі таких юридичних фактів:

  1. вагітність або проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку;
  2. походження дитини від чоловіка (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв’язку (усиновлення, факт біологічного походження);
  3. можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання після розірвання шлюбу

Інфографіка

Право дружини на утримання після розлучення

Варто врахувати, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Таким чином, після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо:

  • вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу
  • потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки одного з подружжя під час шлюбу.

Також законом передбачено і право на утримання до досягнення пенсійного віку. Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Припинення права на утримання відбувається у виключних випадках. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Чи повинен екс-чоловік платити аліменти після розлучення

За українським законодавством чоловік має такі ж права як і дружина, тому на аліменти можуть претендувати обоє. Звісно, якщо на це є законодавчі підстави. В яких випадках чоловік чи дружина можуть розраховувати на аліменти – 24 каналу розповів партнер, керівник практики сімейного права ЮФ Expatpro Даниленко Платон.

Марія Пашиніна прожила з чоловіком у шлюбі чотири роки. За цей час у пари народилась донечка, а у жінки розуміння того, що дружина після народження дитини не повинна працювати. Мовляв, жіночу місію виконано, тому чоловік має її утримувати до кінця життя.

Дитячий омбудсмен розповідає: Чому багато дітей в Україні виховується в неповних сім’ях

Юристи посилаються на Сімейний кодекс, де прописаний вичерпний перелік умов, коли у одного з подружжя виникають зобов’язання утримувати іншого як під час шлюбу, так і після розлучення. Право на утримання, тобто аліменти, має той із подружжя, хто є непрацездатним.

Приміром, досяг пенсійного віку, або має інвалідність I, II чи III групи та потребує матеріальної допомоги через те, що зарплата, пенсія чи інші доходи менші за встановлений законом прожитковий мінімум.

Щоправда, це лише якщо другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

  • Розірвання шлюбу не припиняє права чоловіка та дружини на утримання, яке з’явилось за час шлюбу, – наголошує керівник практики сімейного права.
  • Діти чужими не бувать і про це необхідно пам’ятати / Фото 24 каналу
  • Крім того, після розлучення колишній член подружжя має право на утримання у таких випадках:
  • — якщо він став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розлучення і потребує матеріальної допомоги. Знову ж, за умови, якщо колишня половинка може допомагати; — екс-чоловік чи жінка отримала інвалідність після того, як минув рік від дня розірвання шлюбу (вади здоров’я стали результатом протиправної поведінки колишньої половинки під час шлюбу);
  • — якщо на момент розірвання шлюбу жінці чи чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більше п'яти років. Проте претендувати на аліменти вони зможуть лише після досягнення пенсійного віку, за умови спільного проживання у шлюбі не менше десяти років;

Статистика: У 2018 році українці сплатили вдвічі більше аліментів

— у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту та працювати. Претендувати на аліменти він має право навіть після розлучення і якщо може заробляти гроші.

Знову ж, якщо екс-чоловік чи дружина має можливість їх платити; — у випадку, коли з екс-половинкою проживають спільні діти віком до 3 років (а якщо малеча має вади фізичного чи психічного характеру — до 6 років); — якщо колишня дружина чи чоловік проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею;

— колишня дружина в період вагітності (незалежно чи вона працює, та її матеріального становища), за умови, що чоловік може її утримувати.

Утримання може надаватись як грошима, так і у натуральні формі, приміром, продуктами тощо. Ці моменти екс-подружжя має між собою узгодити. Як боржник по аліментам знайшов роботу, дивіться тут:

У такому випадку за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі, та мають сплачуватись щомісячно, ​ – наголошує юрист.

В кожній ситуації розмір аліментів суд визначає окремо, враховуючи всі факти. Суд може змінити суму, якщо відбулись зміни у матеріальному чи сімейному стану однієї із сторін.

Поради психолога: Агресивне дитинство: як вберегти підлітка від поганої компанії

Подружжя має право укласти письмовий договір, не звертаючись до суду. Цей документ потрібно нотаріально посвідчувати. В ньому прописується надання утримання одному з подружжя, визначаються умови, розмір та строки виплати аліментів, – зазначає Даниленко Платон.

Позбавити права на утримання можуть з кількох причин. Зокрема, якщо чоловік чи дружина негідно поводились у шлюбі або якщо хтось із них став непрацездатним після побоїв іншим. Звісно, лише якщо це буде встановлено судом.

Читайте также:  Развод через интернет

Якщо чоловік чи жінка вилікувались або повторно одружились, їх вже ніхто не зобов’язаний утримувати. Припиняють платити гроші з дати повторного укладення шлюбу чи отримання виписки з лікарні, де засвідчується той факт, що постраждалий одужав.

  1. Позбавяють аліментів, присуджених судом у таких випадках:
  2. 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
  3. Повторно одружився – не вимагай грошей для себе від колишнього партнера / Фото 24 каналу
  4. Суд може обмежити виплати певним строком, у таких випадках:
  5. 1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час; 2) коли чоловік чи дружина не може працювати через вчинення умисного злочину; 3) якщо при укладенні шлюбу друга половинка не розповіла про непрацездатність чи тяжку хворобу;
  6. 4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Право дружини на утримання, пов’язане з вагітністю та догляду за дитиною, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою. Або, якщо чоловік через суд доведе, що не є біологічним батьком дитини.

Звісно, екс-подружжя може саме розірвати договір про утримання за домовленістю. Приміром, якщо пара домовилась, що замість аліментів чоловік дарує дитині квартиру, будинок, певну суму грошей тощо.

  • Новації у законодавстві: Аліменти вам не жарти
  • Якщо один із подружжя отримує аліменти через інвалідність, гроші платяться допоки людина матиме цей статус.
  • А от якщо другій половинці платили аліменти, бо вона виховувала дитину чи вела домашнє господарство (тому й не могла отримати освіту і йти на роботу тощо), то виплати припиняються через три роки від дня розірвання шлюбу.

Подружжя, яке має право на утримання (аліменти)

Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання 1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. 2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. 3.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи. 4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. 5.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. 6.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.

Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу 1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. 2.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу. 3.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років. 4.

Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього госпо¬дарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини 1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. 2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоло¬віка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років. 3.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. 4.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою про¬живає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріаль¬ну допомогу. 5.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. 6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Сімейний кодекс України

В СК України встановлено загальні правила щодо взаємного утримання подружжя. Так, право на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: • непрацездатність одного з подружжя; • потребу в матеріальній допомозі (нужденність); • спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, право на утримання, на відміну від права дружини і чоловіка на матеріальну підтримку, виникає за наявності спеціально передбачених законом підстав.

Першою умовою надання утримання одному з подружжя є його непрацездатність. В цілому, непрацездатність призводить до обмеження життєдіяльності особи, що спричиняє потребу у її соціальному захисті. В сімейному законодавстві визначено коло осіб, які вважаються непрацездатними.

Відповідно до ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи. Таким чином, непрацездатність визначається за одним з двох критеріїв: віковим або медичним (станом здоров’я особи).

Зазвичай, в період шлюбу право на утримання виникає у випадках, коли непрацездатність одного з подружжя викликана захворюванням, що спричинило інвалідність особи. Залежно від ступеня втрати працездатності виділяють три групи інвалідності.

Відповідно до СК України непрацездатними визнаються інваліди І, II і III груп. Проте не можна ігнорувати той факт, що у інвалідів III групи зберігається значний процент загальної працездатності.

Тому судам при визначенні розміру аліментів в кожному конкретному випадку слід враховувати ступінь втрати особою працездатності.

Встановлення групи інвалідності належить до компетенції медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Факт непрацездатності в суді не встановлюється, а підтверджується документально. Статус пенсіонера, інваліда засвідчується документами відповідного державного зразка.

Ще відоме поняття тимчасової непрацездатності, що означає неможливість за станом здоров’я виконувати роботу впродовж відносно невеликого проміжку часу.

Право на утримання у разі тимчасової непрацездатності не виникає, однак дружина, чоловік взаємно зобов’язані брати участь у витратах, пов’язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Сторони можуть включити умову щодо надання утримання при тимчасовій непрацездатності до шлюбного договору

Право одного з подружжя на утримання може виникати: • у період існування шлюбу; • після припинення шлюбу.

За рішення суду подружжя при наявності обставин, які доють йому можливість отримувати аліменти у шлюбі, мають право на отримання цих аліментів і після розірвання шлюбу.

СК України визначає коло осіб, які мають право вимагати отримання аліментів у судовому порядку від другого з колишнього подружжя.

До їх числа віднесені колишні з подружжя: • які є непрацездатними (тобто укладали шлюб, будучи непрацездатними чи стали непрацездатними під час перебування у шлюбі); • які стали непрацездатним протягом року після розірвання шлюбу; • які стали інвалідами після спливу одного року після розірвання шлюбу, якщо інвалідність настала внаслідок протиправної поведінки колишнього з подружжя під час шлюбу; • яким на момент розірвання шлюбу залишилося не більше як 5 років до досягнення встановленого законом пенсійного віку. По досягненні пенсійного віку ці особи мають право на утримання за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менше 10 років; • з якими проживають діти віком до 3 років (а якщо діти мають вади фізичного чи психічного характеру — до 6 років); • колишня дружина в період вагітності; • той з подружжя, з яким проживають діти-інваліди.

Читайте также:  Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

Непрацездатність, яка настала після розірвання шлюбу, у сукупності з іншими передбаченими законом обставинами, обумовлює виникнення права на утримання також у колишнього подружжя (ст. 76 СК України).

Якщо особа стала непрацездатною після спливу одного року з моменту розірвання шлюбу, право на утримання виникає лише в окремих випадках: • особа стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність є результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; • особа досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії на загальних умовах, не пізніше ніж через 5 років після розірвання шлюбу, за умови, що у шлюбі подружжя спільно проживали не менше 10 років.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання. В такому випадку важливе значення має те, що інвалідність одного з подружжя cпричинена протиправним діянням другого з подружжя. Суд має встановити прямий причинний зв’язок між інвалідністю і протиправною поведінкою.

Як обов’язкову умову зазначено момент вчинення протиправної поведінки — під час шлюбу. Якщо шкоду здоров’ю одного з подтружжя заподіяно протиправною поведінкою другого з подружжя після розірвання шлюбу, дана обставина не враховується судом як підстава для виникнення права на утримання.

Законом не обмежено час виникнення інвалідності у співвідношенні з моментом розірвання шлюбу.

В СК України закріплено ще такі випадки виникнення права на утримання після розірвання шлюбу.

Протягом шлюбу один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення. В нормі надається приблизний перелік обставин, які стають на перешкоді одному з подружжя набути певного професіонального і відповідно соціального статусу.

Право на утримання за наявності передбачених обставин виникає лише з моменту розірвання шлюбу і триває протягом 3 років, тому що саме у зв’язку з порушенням сімейних зв’язків фінансова забезпеченість такого з подружжя стає під загрозу.

Він не має самостійних фінансових важелів і після розірвання шлюбу не може підтримувати той рівень життя, якого подружжя досягло шляхом взаємних зусиль, ризикуючи опинитися в кризовому становищі. Для набуття певного професійного рівня потрібен час.

Тому необхідно визнати справедливим закріплення обов’язку по утриманню колишнього подружжя протягом цього часу, за умови, що він потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Якщо позов про стягнення аліментів подано до суду після спливу певного проміжку часу з моменту розірвання шлюбу, аліменти присуджуються лише на час, що залишився до закінчення 3-річного строку з моменту розірвання шлюбу. На додаток суд відповідно до ст. 79 СК України може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більше як за один рік.

Зверніть увагу!

Працездатній особі надано право на аліменти лише за умови розірвання шлюбу. Право на аліменти працездатна особа має протягом З років з часу розірвання шлюбу. З цього випливає, що з поданням позову про стягнення аліментів слід поспішати, адже аліменти будуть призначені судом не з часу розірвання шлюбу, а з часу подання позову.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною 3 років, однак якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною 6 років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Слід зазначити, що та обставина, що батько дитини (будучи працездатною людиною) не працює, не є підставою вважати, що він неспроможний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї вагітної дружини чи матері своєї дитини.

Можна вважати його неспроможним надавати таку матеріальну допомогу, якщо, наприклад, він має на своєму утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, якщо він є інвалідом та отримує лише пенсію по інвалідності тощо.

Аналогічні положення застосовуються й відносно батька дитини, якщо він доглядає за дитиною до досягнення дитиною 3-річного (6-річного) віку.

Зверніть увагу! Не є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів той факт, що подружжя проживають окремо. Поки в передбаченому порядку шлюб не визнано недійсним чи нерозірваним, він вважається таким, що існує, і один з подружжя має право на утримання.

СК України визначено два випадки, в яких право на утримання не виникає. Це, можливо у випадках, коли один з подружжя: • негідно поводився у шлюбних відносинах; • став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину.

Для настання негативних наслідків достатньо наявності однієї з вказаних обставин, які мають бути встановлені судом.

Негідна поведінка у шлюбних відносинах може мати різні прояви: зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами; зневажливе ставлення до сімейних обов’язків; вчинення протиправних дій щодо другого з подружжя, дітей, інших членів сім’ї, які потребували втручання правоохоронних органів тощо.

Права на утримання не має той з подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину за наявності вироку суду. Йдеться саме про умисний злочин, коли особа свідомо вчиняє діяння, яке спричиняє її непрацездатність і, відповідно, — виникнення у неї права на утримання.

  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст
  • Довідник: Справи про стягнення аліментів одному з подружжя
  • Позовна заява про стягнення коштів на утримання непрацездатної дружини
  • Позовна заява про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років

Стягнення аліментів на утримання чоловіка (дружини): теорія та судова практика

  • Владислав Штика, юрист, помічник адвоката.
  • Законодавство, крім обов'язку утримувати дитину, також передбачає обов'язок чоловіка та дружини утримувати один одного.
  • Тож розглянемо коли можна вимагати виконання такого обов'язку і коли він припиняється?
  • Є різні види аліментів на утримання чоловіка (дружини), які різняться підставами для їх призначення, зокрема, утримання:
  • 1) у шлюбі, коли спільні діти відсутні;
  • 2) після розірвання шлюбу, коли спільні діти відсутні;
  • 3) при наявності спільних дітей (у зв'язку із вагітністю та до досягнення дитиною 3 чи 6 років);
  • 4) при спільному проживанні без укладення шлюбу.

Тому варто зупинитися на кожному випадку окремо.

І. Право на утримання у шлюбі (за відсутності спільних дітей).

  • Право на утримання виникає у випадках, коли дружина (чоловік):
  • — є непрацездатними (досягнення пенсійного віку або інвалідність І, ІІ, чи ІІІ групи);
  • — потребує матеріальної допомоги (якщо доходи не забезпечують прожиткового мінімуму);

— другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Читайте также:  Типовий договір купівлі-продажу майнового паю

При цьому, згідно практики Верховного суду (наприклад, № в ЄДРСР: 86607253) вбачається необхідність поєднання всіх пунктів. Наприклад, якщо наявний факт досягнення пенсійного віку — вимагається доведення потреби у матеріальній допомозі та можливості другого з подружжя надавати таку допомогу.

Між тим, якщо у шлюбі один із подружжя негідно поводився (суди оцінюють таку поведінку на власний розсуд, проте характеризують її як таку, що не відповідає праву та моральним засадам) чи став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину — такі особи позбавляються права на утримання іншим з подружжя. Але ці факти мають бути встановлені судом.

ІІ. Право на утримання після розірвання шлюбу (за відсутності спільних дітей).

  • В загальному, потреба в утриманні виникає після розірвання шлюбу (інколи — з метою помсти, інколи — за дійсної потреби), тому до прав на утримання після розірвання шлюбу також відносяться визначені у попередньому розділі пункти, але з уточненнями:
  • 1) Щодо непрацездатності. Право на утримання має та особа, що стала непрацездатною до розірвання шлюбу, або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і, при цьому, потребує таку допомогу, а колишній чоловік (дружина) може надавати таку допомогу.

2) Якщо ж інвалідність наступила після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, для отримання права на утримання необхідно довести, що інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка (дружини), під час шлюбу.

Варто зазначити, якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона (він), матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

  • Нерідко трапляються випадки, коли один із подружжя працює, а інший виховує дітей, веде домашнє господарство, піклується про членів сім'ї, або хворіє.
  • У такому випадку, якщо така особа не мала можливості одержати освіту, працювати, досягти кар'єрних висот, то набувається право на утримання після розірвання шлюбу навіть якщо така особа є працездатною, проте за умови якщо потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

  • Припинення права одного з подружжя на утримання (як у шлюбі так і після його розірвання).
  • Право одного з подружжя на утримання, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
  • Є випадки, коли інший з подружжя приховує поновлення його працездатності. У такому випадку всі кошти одержані як аліменти, вважаються такими, що отримані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
  • Право одного з подружжя на аліменти, які присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
  • — одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

— платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

  • Позбавлення права на утримання (як у шлюбі так і після його розірвання).
  • Між тим, за рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:
  • — подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
  • — непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;
  • — непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

— одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

  • Припинення права на утримання за домовленістю подружжя.
  • Законодавство також передбачає добровільну відмову від права на утримання незалежно від того розірвано шлюб чи ні.
  • Так, є можливість укладення договору про припинення права на утримання взамін:
  • — набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або;
  • — одержання одноразової грошової виплати.
  • Такий договір має бути нотаріально посвідчений та право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Для уникнення обману при одержанні одноразової грошової виплати, важливо щоб обумовлена сума була внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору, а не сплачуватися після!

ІІІ. Право на утримання за наявності спільних дітей.

Більшість судових справ з даного питання займають саме спроби матерів (майбутніх матерів) стягнути аліменти з батька дитини на своє утримання. При цьому, не має значення чи розірваний шлюб чи ні.

  • 1. Утримання дружини під час вагітності.
  • Вагітна дружина, безперечно, має право на утримання від чоловіка.
  • При цьому, таке право припиняється у разі припинення вагітності або народження дитини мертвою.

Після народження дитини не потрібно знову звертатися до суду для стягнення аліментів на своє утримання — такі аліменти сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

  • 2. Утримання дружини у разі проживання з нею дитини.
  • Для отримання такого виду аліментів необхідно щоб зійшлося декілька підстав, зокрема: 
  • — проживання дитини з матір'ю (має окремо доводитися суду належними доказами, оскільки вказівка на спільне проживання з дитиною без доказування тягне за собою відмову в задоволенні таких вимог);
  • — відповідач є батьком дитини;
  1. — батько дитини може надавати матеріальну допомогу.
  2. Таке утримання надається до досягнення дитиною трирічного віку. 
  3. У випадку, коли дитині виповнилося три роки, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання дитини до шестирічного віку, за умови, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку (і це підтверджено доказами).

Важливо! Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тобто, поруч із доведенням права на отримання аліментів, варто також доводити те, що батько дитини може надавати таку допомогу (регулярний дохід, постійна робота, наявність нерухомого, рухомого майна та інше).

Недоведення можливості батька дитини надавати таку допомогу призведе до відмови судом у задоволенні такої вимоги.

  • Таке право на утримання припиняється, якщо:
  • — за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини; 
  • — дитина передана на виховання іншій особі;

— у разі смерті дитини.

  • 3. Утримання того з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю.
  • Право на утримання надається за умов:
  • — проживання з дитиною, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею;
  • — другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
  • При цьому не важливо чи той, з ким проживає дитина з інвалідністю працездатний чи ні.

Таке право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. 

IV. Право на утримання жінки (чоловіка), які не перебувають у шлюбі між собою.

Всі вищеописані положення діють також і щодо чоловіка (жінки), які не перебувають у шлюбі між собою, проте має бути наявний факт тривалого проживання однією сім'єю.

V. Способи отримання аліментів.

При наявності вищеописаних підстав, ви маєте право або укласти договір про утримання, або ж, якщо є розбіжності, незгода чоловіка (батька дитини) сплачувати добровільно кошти на утримання дружини (матері дитини) — право на звернення до суду.

Тому, якщо є потреба та підстави для одержання коштів на утримання, варто не зволікати та реалізовувати свої законні права.

Ссылка на основную публикацию