Про практику встановлення факту материнства та визнання материнства

Про практику встановлення факту материнства та визнання материнства

Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених українським законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

  • Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
  • Згідно норм Сімейного кодексу України можна виділити наступні групи визначення походження дитини:
  • 1) визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою;
  • 2) визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій;
  • 3) визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір’ю;
  • 4) визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
  • Визначення походження дитини від матері та батька,
  • які перебувають у шлюбі між собою

Відповідно до ст. 122 Сімейного Кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

  1. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
  2. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій
  3. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
  4. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
  5. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
  6. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір’ю
  7. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
  8. Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
  9. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
  10. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
  11. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
  12. 1) за заявою матері та батька дитини;
  13. 3) за рішенням суду.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини.

У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Перелік необхідних документів

  1. cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі;
  2. паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
  3. документ, що підтверджує сплату державного мита.

Визнання батьківства за рішенням суд

За  відсутності  вище вказаної заяви батьківство  щодо  дитини може бути визнане за рішенням суду.

Ситуації, в яких батьківство встановлюються в судовому порядку, мають місце, коли чоловік не визнає себе батьком дитини й, коли мати дитини померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування.

Підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути поданий матір’ю, опікуном, піклувальником дитини або особою, яка утримує та виховує дитину.

Дитина, яка досягла повноліття, має право самостійно подати позов про визнання батьківства.

Як вже зазначалося, позов про визнання батьківства може подати також і чоловік, який вважає себе батьком дитини.

Позов  про  визнання  батьківства приймається судом,  якщо запис про батька  дитини  у  Книзі  реєстрації  народжень  вчинено відповідно до ч. 1 ст.

135 Сімейного кодексу –  запис про батька дитини у книзі державної реєстрації народжень проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою (або за вказівкою заявника).

  • Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
  • До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
  • Встановлення факту батьківства за рішенням суду
  • У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду за місцем реєстрації заявника. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду (ст. 316 ЦПК України)

Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.12 р., до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:

  • докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
  • довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану
  • пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
  • квитанція про сплату судового збору.

Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.

Вартість. За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (420 грн. 40 коп. з 01 січня 2020 року).

Підстави для залишення заяви без руху. Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:

  • не зазначено, який конкретно факт просить вста­новити заявник;
  • з яких причин неможливо одер­жати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується;
  • до заяви не приєднано довідки про немож­ливість одержання чи відновлення необхідних документів.

ГЕНЕТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні.

Генетика досліджує закономірності спадковості та мінливості. Схожість з батьками, зріст, колір очей, навіть деякі риси характеру закладаються на молекулярно-генетичному рівні ще до народження дитини.

Як відомо, кожен батько дає своїй дитині половину ДНК, це й визначає можливість визначення батьківства за ДНК. У ході аналізу ДНК людини, в якій міститься генетична інформація, досліджуються під мікроскопом.

ДНК дитини порівнюється з ДНК батьків.

Строки дослідження ДНК залежать від лабораторії. Результати можуть бути готові як і через 2-3- дні, так і через два місяці. Подібними генетичними дослідженнями займається не кожна приватна медична лабораторія. Також подібний аналіз коштує недешево, тому пацієнт сам вирішує чи робити його чи ні. Але якщо мова йде про судовий розгляд справи, то спираючись на ч.3 ст.

103 ЦПК, сторонни за своєю взаємною згодою самі обирають експертну установу. Якщо такої згоди не досягнуто, то суд самостійно вирішує в якій медичній лабораторії будуть проводити тест ДНК. По необхідності суд може призначити декілька експертів для підготовки одного висновку.

В Україні на тест ДНК встановлено досить високу ціну: близько 5 000 гривень і більше, в залежності від предмету визначення.

Етапи проведення аналізу ДНК.  Першим етапом є збір матеріалів для аналізу ДНК. Стандартним матеріалом для генетичного аналізу є ротовий мазок, який збирається за допомогою ватної палички. Мазок необхідно взяти у ймовірного батька та дитини.

Зробити це можна у пункті збору біологічного матеріалу або замовити набір для збору зразків у домашніх умовах. Провести експертизу ДНК можна також і з нестандартними зразками (нігті, волосся та ін.). Другим етапом буде доставка зразків до лабораторії для проведення аналізу.

Читайте также:  Договір про сплату аліментів на дитину: форма, зміст, порядок укладання, зразок

Зразки заносяться до бази даних, штрих-кодуються та передаються лаборантам. І третім етапом буде оформлення результатів експертизи та передача їх замовнику.

Результати експертизи. Після передачі позитивного результату генетичної експертизи до суду, ним виноситься рішення про визнання батьківства.

Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

На підставі спільної заяви матері дитини та батька, згідно зі ст.

126 СК, а також рішення суду про визнання батьківства орган державної реєстрації актів цивільного стану підтверджує батьківство шляхом внесення відповідних змін до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.

Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.

Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за безоплатною правовою допомогою до відділу «Вільногірське бюро правової допомоги» за адресою: м. Вільногірськ, вул. Центральна, 43 (2-й поверх).

Графік роботи: понеділок- п’ятниця з 8.00 год. до 17.00 год. (без перерви на обід)                           

телефон: (05653) 3-51-61, Е: vilnohirske@legalaid.dp.ua

  1. Всеукраїнська гаряча телефонна лінія – 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів в межах України).
  2. Оксана Нужна
  3. Начальник
  4. відділу «Вільногірське бюро правової допомоги»
  5. « Повернутись

Визнання та встановлення материнства

Особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо за­пис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої ст. 135 СКУ.

У разі смерті жінки, яка вважала себе матір’ю дитини, факт її материнства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту материнства прий­мається судом, якщо запис про матір дитини у Книзі реєс­трації народжень вчинено відповідно до частини другої ст. 135.

Заява про встановлення факту материнства може бути подана батьком, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою ди­тиною, яка досягла повноліття.

Спори про батьківство (материнство)

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимо­ги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє, батьківство.

Особа, яка записана батьком дитини, має право оспори­ти своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народ­ження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дити­ною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народ­ження.

Оспорювання батьківства можливе лише після на­родження дитини і до досягнення нею повноліття. Такс ос­порювання неможливе у разі смерті дитини.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на засто­сування допоміжних репродуктивних технологій. До ви­моги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, номер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позов­ну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці.

Як­що через поважні причини особа не знала про те, що за­писана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. До вимо­ги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспо­рити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актово­го запису про народження дитини.

Вимога матері може бути задоволена лише у разі подання іншою особою зая­ви про своє батьківство.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини вста­новлюється позовна давність в один рік, яка починаєть­ся від дня реєстрації народження дитини.

Жінка, яка записана матір'ю дитини, може оспорити своє материнство. Також жінка, яка вважає себе матір'ю Дитини, має право пред'явити позов до жінки, яка записа­на матір’ю дитини, про визнання свого материнства.

Оспо­рювання материнства не допускається у випадках застосу­вання допоміжних репродуктивних технологій.

До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.

Стягнення з особи, яка записана батьком, матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до су­ду з позовом про виключення відомостей про неї як бать­ка, матері дитини з актового запису про її народження.

Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства

  • Відповідно до статті 15 Закону України «Про громадянство України», у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
  • Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
  • Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
  • Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
  • Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Як отримати послугу?

  1. Зібрати необхідні документи;
  2. звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника;
  3. подати заяву разом із необхідними документами;
  4. отримати довідку про реєстрацію особи громадянином України (що є підставою для оформлення паспорта громадянина України) у територіальному органі або підрозділі ДМС України за місцем проживання.

Вартість послуги та пільги

Оплату за набуття громадянства України не передбачено

Подача заяви

Заява подається особисто, одним з батьків дитини або іншим законним представником

Необхідні документи

Для оформлення набуття громадянства України дитиною, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України (частина перша статті 15 Закону), один із батьків або інший законний представник дитини подає такі документи:

  • заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України внаслідок визнання батьківства;
  • дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) дитини, якщо їй виповнилося 7 років;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує перебування батька дитини у громадянстві України. Якщо документи для оформлення набуття громадянства України дитиною внаслідок визнання батьківства подає мати або інший законний представник дитини, які не мають можливості одержати копію документа, що підтверджує перебування батька дитини у громадянстві України, ними може бути подано декларацію про належність батька дитини до громадянства України;
  • копію рішення суду про визнання батьківства;
  • копію документа, який підтверджує, що мати дитини є іноземкою або особою без громадянства;
  • заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду на набуття громадянства України.
  1. Для оформлення набуття громадянства України дитиною, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір'ю визнано громадянку України (частина друга статті 15 Закону), один із батьків або інший законний представник дитини подає:
  2. Для оформлення набуття громадянства України дитиною, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо встановлено факт батьківства дитини, батько якої перебував у громадянстві України (частина третя статті 15 Закону), мати або інший законний представник дитини подає:
  3. Для оформлення набуття громадянства України дитиною, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо встановлено факт материнства дитини, мати якої перебувала у громадянстві України (частина четверта статті 15 Закону, батько або інший законний представник дитини подає:
  4. Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком після досягнення дитиною повноліття визнано громадянина України (частини п'ята та шоста статті 15 Закону), особа подає такі документи:
  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Читайте также:  Кирило Фесик виступив на vi Міжнародному Форумі Розвитку Юридичного Бізнесу

Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір'ю після досягнення дитиною повноліття визнано громадянку України (частини п'ята та шоста статті 15 Закону, особа подає:

  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо після досягнення дитиною повноліття встановлено факт батьківства особи, батько якої перебував у громадянстві України (частини п'ята та шоста статті 15 Закону, особа подає:

  • заяву про набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства;
  • дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
  • копію свідоцтва про народження особи;
  • довідку територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що батько особи перебував у громадянстві України, а в разі неможливості одержати таку довідку — декларацію про належність батька особи до громадянства України;
  • копію рішення суду про встановлення факту батьківства;
  • копію документа, який підтверджує, що мати особи є іноземкою або особою без громадянства;
  • один із таких документів:
  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Для оформлення набуття громадянства України повнолітньою особою, яка є особою без громадянства або іноземцем, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо після досягнення дитиною повноліття встановлено факт материнства особи, мати якої перебувала у громадянстві України (частини п'ята і шоста статті 15 Закону), особа подає:

  • заяву про набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства;
  • дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
  • копію свідоцтва про народження особи;
  • довідку територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що мати особи перебувала у громадянстві України, а в разі неможливості одержати таку довідку — декларацію про належність матері особи до громадянства України;
  • копію рішення суду про встановлення факту материнства;
  • копію документа, який підтверджує, що батько особи є іноземцем або особою без громадянства;
  • один із таких документів:
  • декларацію про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • зобов'язання припинити іноземне громадянство — для іноземців. Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
  • декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, — для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
  • декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), — для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
  • заяву про зміну громадянства — для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Термін розгляду заяви

До трьох місяців

Результат отримання послуги

Набуття громадянства України

Підстави для відмови у наданні послуги

  • відсутніть підстав для отримання послуги;
  • невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення

Не передбачено

Акти законодавства, що регулюють надання послуги

Установление материнства: в судебном порядке – пошаговый алгоритм

Под установлением материнства понимается процесс установления происхождения ребенка с последующим признанием женщины его матерью.

По общему правилу матерью выступает женщина, родившая малолетнего в медицинском учреждении или ином месте с участием или без участия врача.

Установление материнства может проводиться в ЗАГСе на основании документов из медицинского учреждения, где женщина рожала, либо на основании свидетельских показаний и показаний акушера, если роды проводились дома.

Если у вас возникнут вопросы, можете бесплатно проконсультироваться в чате с юристом внизу экрана или позвонить по телефону 8 (800) 302-57-35 Бесплатный звонок для всей России.

Правовые особенности установления материнства

Установление материнства по общему правилу проводится в отделении ЗАГСа при регистрации ребенка на основании соответствующих документов из медицинского учреждения.

В случае, когда невозможно подтвердить факт рождения посредством выписки из родительного дома, допускается установления факта в судебном порядке.

Внимание! В семейном законодательстве РФ не установлен отдельный порядок для признания материнства в судебном порядке, поэтому по аналогии применяется порядок признания отцовства в отношении ребенка.

Судебное разбирательство инициируется, если для регистрации женщины в качестве матери несовершеннолетнего ребенка отсутствуют основания. Женщине потребуется доказать суду, что она является биологической или фактической (если ребенок рождён с помощью суррогатного материнства или ЭКО) матерью ребенка.

Независимо от оснований для обращения в суд установление материнства проводится по общим правилам, часто проводится ДНК-экспертиза для установления биологического родства матери и ребенка.

Важно! В случае, если установление материнства проводится в отношении совершеннолетнего гражданина, то процедура осуществляется только при его согласии. При отсутствии согласия со стороны совершеннолетнего ребенка в рассмотрении искового заявления будет отказано.

Основания для установления материнства

Согласно ст. 47 СК РФ, основанием для взаимных прав и обязанностей между детьми и родителями является биологическое происхождение ребенка от его матери и отца, которое удостоверено в соответствии с законодательством РФ. Данные нормы распространяются как на детей, рождённых в браке, так и на детей, рождённых вне брачных отношений, в соответствии с положениями ст. 53 СК РФ.

В соответствии с нормами закона родственная связь между матерью и ребенком регистрируется в отделе ЗАГС. Допускается обращение в орган ЗАГСа, расположенный по месту регистрации или временного проживания матери, либо по месту расположения роддома. Процедура регистрации осуществляется в порядке, определенном ФЗ № 143-ФЗ от 15 ноября 1997 года.

Происхождение ребенка от матери обуславливается их кровным родством, поэтому данный признак является важнейшим основанием для признания женщины матерью несовершеннолетнего. У данного правила имеются несколько исключений.

К исключительным случаям установления материнства без биологического родства относятся следующие случаи:

  1. Проведение процедуры ЭКО (Экстракорпорального оплодотворения), при которой использовались донорские яйцеклетки. В таком случае биологического родства между матерью и ребенком не будет, даже несмотря на случаи, когда мать смогла выносить и родить ребенка.
  2. Рождение ребенка посредством суррогатного материнства с использованием или без использования яйцеклетки женщины, которой потребовалась такого рода услуга. В таком случае матерью признается та женщина, которая обратилась за услугой суррогатного материнства в соответствующую компанию либо к другой женщине лично. В обязательном порядке такого рода услуги подкрепляются договором с установлением порядка передачи ребенка, а также гонораром суррогатной матери.
Читайте также:  Порядок надання житла для постійного проживання

Порядок установления материнства

В зависимости от способа установления материнства порядок проведения процедуры существенно отличается, поэтому заявителям необходимо учитывать различность действий в каждом из случаев.

Также необходимо учитывать положения Раздела VI ГПК РФ, в случае рассмотрения дела в порядке особого производства суд может установить факт рождения ребенка, при отсутствии официальных документов.

Однако при наличии спора о материнстве дело рассматривается а порядке искового производства.

На территории РФ установление материнства осуществляется двумя способами:

  1. В административном (общем) порядке – установление материнства через органы ЗАГСа при предъявлении подтверждающих документов и заявления. Такой порядок предусматривается, когда основания для отказа в регистрации ребенка отсутствуют.
  2. В судебном порядке – в случае, если мать ребенка или иное лицо не могут предоставить документы, подтверждающие факт рождения ребенка. Единственным способом установления материнства в такие случае является обращение в суд.

Независимо от оснований и причин установления материнства в отношении совершеннолетнего или несовершеннолетнего ребенка порядок действий является общим, однако существенно могут отличаться необходимые документы и особенности составления искового заявления.

Надоело читать?Расскажем по телефону и ответим на ваши вопросы

Установление отцовства через ЗАГС

Для того, чтобы зарегистрировать рождение ребенка мать должна обратиться в отдел ЗАГС. Документом подтверждающим родство, является медицинское свидетельство о рождении.

Это документ, который выдает роддом при выписке ребенка.

Если женщина потеряла документ, то она может обратиться в роддом, в котором проходили роды или куда мать и ребенок помещались для осмотра (при родах вне организации).

Медицинское свидетельство о рождении выдается только в  том случае, если мать предъявила паспорт при помещении в роддом. В противном случае родственная связь может быть установлена только через суд.

Установить материнство в административном порядке можно, пока рождение не зарегистрировано. Внести изменение в актовую запись можно будет только через суд. Обратиться в ЗАГС для установления материнства может мать или отдел опеки от ее имени.

Пример. Анна жила в цыганском таборе. Девушка родила сына. Ему дали имя Александр, но официально рождение зарегистрировано не было. Когда мальчику исполнилось 3 года, он заболел. Анна вызвала скорую помощь. Женщина и ребенок были доставлены в стационар. Медицинские работники пояснили, что ребенку необходимы документы.

Но Анна утеряла медицинское свидетельство о рождении, а роды проходили в городе за 400 км от текущего места жительства. Женщина обратилась за помощью в отдел опеки. Специалист сделал запрос в медицинское учреждение и получил документ. Анна обратилась в отдел ЗАГС и зарегистрировала рождение ребенка.

Таким образом, Александр получил свидетельство о рождении только в 3 года.

Порядок действий:

  1. Получение медицинского свидетельства о рождении.
  2. Обращение в отдел ЗАГС.
  3. Подача заявления и документов.
  4. Получение свидетельства о рождении.

Процедура установления материнства через ЗАГС абсолютно бесплатна. Документы выдаются в течение 30 минут с момента обращения.

В органы ЗАГСа предоставляются следующие документы:

  1. Заявление установленной формы. Бланк документа выдаётся на месте при личном обращении заявителя, либо его можно заполнить на сайте Госуслуги и подать заявление онлайн.
  2. Документ установленной формы о рождении ребенка медицинском учреждении, либо о рождении вне медицинского учреждения, на основании обращения женщины после родов.

При государственной регистрации ребенка госпошлина не уплачивается, поэтому первичное свидетельство о рождении выдаётся бесплатно. Пошлина уплачивается, если первое свидетельство было утеряно.

Если отдел ЗАГС отказывает в установлении материнства, то необходимо получить письменный отказ и обжаловать его в суде.

Юрист. Стаж 4 года. Основное направление деятельности – семейное право. Принимаю активное участие в судах в качестве представителя.

Установление отцовства в судебном порядке

Исковое производство при заявлении об установлении материнства необходимо в следующих случаях:

  1. Полное отсутствие документального подтверждения рождения ребенка заявительницей, а равно и отсутствие свидетелей, готовых подтвердить рождение ребенка. Часто такие случаи возникают при утрате документов вследствие стихийных бедствий, пожара, либо их неумышленного или умышленного уничтожения.
  2. Рождение ребенка под вымышленным именем в родильных домах с последующим уходом от родительских обязанностей. Женщина скрывается из медицинского учреждения, а через какое-то время заявляет о своих правах в суде. У таких женщин есть возможность восстановить свои права, однако суд в первую очередь учитывает такие действия с точки зрения вреда или пользы для ребенка.
  3. Намеренной или ненамеренной подмены ребенка сотрудниками медицинских учреждений, где женщина родила ребенка. Такие случаи встречаются достаточно редко, но все-таки бывают. В таком случае женщина может заявить о своих правах в любое время, если установит, что ее ребенок не является ее биологическим родственником.
  4. Установление факта смерти ребенка при благоприятных условиях для его жизни и здоровья сотрудниками медицинских учреждений с последующим установлением факта подмены детей. В таком случае женщина вправе не только требовать установления материнства, но и привлечения работников родильного дома к уголовной ответственности.
  5. Кража ребенка независимо от его возраста, а затем объявление несовершеннолетнего спустя какое-то продолжительное или непродолжительное время. В таком случае материнство подтверждается биологическим родством и при обнаружении родства, ребенок передается матери с последующим психологическим восстановлением для каждой из сторон.
  6. Желание совершеннолетнего гражданина установить факт материнства, если по какой-либо причине данный факт находится под сомнением. Часто такие ситуации возникают при утрате документов, устанавливающих материнство и отцовства. Отсутствие необходимых бумаг обнаруживается после смерти матери, поэтому ребенок вынужден обращаться в суд, так как в противном случае он не сможет получить наследственную массу.
  7. Иные основания, при которых женщине требуется подтверждение родства с ребенком и установление материнства.

При обращении в суд применяется следующий порядок действий:

  1. Сбор необходимых документов, подтверждающих родство.
  2. Привлечение свидетелей, готовых подтвердить факт рождения ребенка.
  3. Составление искового заявления, в соответствии с нормами ст. 131 ГПК РФ.
  4. Составление ходатайств об истребовании доказательств при необходимости, о проведении ДНК-экспертизы, а также о вызове свидетелей.
  5. Оплата государственной пошлины.
  6. Подача искового заявления в суд.
  7. Участие в предварительном судебном заседании, затем участие в основном процессе.
  8. Получение решения суда.
  9. В случае необходимости обжалование решения суда в вышестоящий суд.

Важно! К сложным делам, где потребуется проведение объемной работы по поиску доказательств, свидетелей и (или) восстановлению утраченных документов, необходимо подключать юристов. Ни один гражданин не сможет самостоятельно подготовиться к процессу, если он требует специальных знаний и умений.

Кто имеет право заявить об установлении материнства?

Обратиться в суд по поводу установления материнства могут заинтересованные в судьбе ребенка лица, прямо установленные законодательством РФ. Иные категории неравнодушных граждан могут обратиться в органы опеки и действовать через них.

К лицам, которые имеют право заявить об установлении материнства, относятся:

  • один или оба родителя, независимо от причин и оснований для проведения процедуры;
  • опекун матери, если мать ребенка является недееспособной;
  • опекун несовершеннолетнего ребенка или совершеннолетнего ребенка-инвалида;
  • руководитель государственного учреждения либо представитель государственного учреждения, в котором содержится ребенок на полном государственном обеспечении;
  • органы опеки и попечительства;
  • попечитель несовершеннолетнего ребенка, если попечитель исполняет функции не только материального обеспечения потребностей, но фактического воспитания;
  • прокурор;
  • сам ребенок, если на момент подачи искового заявления он достиг совершеннолетия, а равно прошел процедуру эмансипации до достижения возраста восемнадцати лет.

Необходимые документы

В зависимости от способа установления материнства предоставляются различного рода документы и иные доказательства материнства. Наиболее простой случай установления юридического родства – оформление материнства в отношении ребенка в органах ЗАГСа при регистрации ребенка.

При рассмотрении дела об установлении материнства е судебном порядке количество и характер документов зависит от индивидуальных особенностей дела, поэтому говорить о каком-то общем количестве прилагаемых документов нельзя. В зависимости от того кто именно выступает истцом, а также от оснований для подачи иска, формируется перечень приложений и документов.

Часто к искам об установлении материнства прикладываются:

  • Свидетельство о рождении ребенка;
  • Выписки из родительного дома;
  • Ходатайство о вызове свидетелей для подтверждения факта рождения ребенка;
  • Паспорт заявителя;
  • Документы попечителя или опекуна;
  • Выписка из домовой книги;
  • Ходатайство об истребовании доказательств или проведении экспертизы ДНК;
  • Договор с суррогатной матерью, либо учреждением, которое занимается подбором суррогатных матерей;
  • Любые другие документы, имеющие отношение к делу.

Исковое заявление составляется в соответствии с требованиями ст. 131 ГПК РФ. В нем указывается информация о сторонах и третьих лицах, участвующих в процессе, а также подробно описывается суть подаваемого иска.

Образец искового заявления об установлении материнства:

Истец должен изготовить копии иска по количеству участников процесса, а также оставить один экземпляр себе для проставления отметки о принятии заявления к рассмотрению, а также один экземпляр для суда.

Подсудность и госпошлина

Дела об установлении материнства рассматриваются в районных или городских судах по месту регистрации ответчика или истца.

Споры имеют альтернативную подсудность – в случае, если на иждивении у истца имеются несовершеннолетние дети, то он имеет право обратиться в суд не по месту регистрации или проживания ответчика, а по собственному адресу. Предоставление права на альтернативную подсудность по установлению материнства предоставляется по аналогии с исковыми заявлениями об установлении отцовства.

Важно! В случае если иск об установлении материнства подал совершеннолетний ребенок, то правила альтернативной подсудности не применяются. Ребенок должен обращаться в суд по месту регистрации ответчика – своей матери.

Размер государственной пошлины по данной категории исков фиксированный, так как иски об установлении материнства относятся к неимущественным спорам. Государственная пошлина устанавливается пп. 3 п. 1 ст. 333.19 НК РФ, и составляет 300 рублей.

Заключение Эксперта

Установление материнства – редкий для России процесс придания факта рождения ребенка у конкретной женщины, так как в большинстве случаев роды проходят в медицинских учреждениях. Перед выпиской из роддомов женщина получает документ, подтверждающий факт проведения родов, поэтому с регистрацией ребенка и установлением материнства не возникает никаких сложностей.

Подведем итоги:

  1. Установить материнство можно через ЗАГС или через суд.
  2. Обратиться в ЗАГС можно при наличии медицинского свидетельства о рождении.
  3. Если рождение ребенка уже зарегистрировано, то необходимо обратиться в суд.
  4. Установление материнства через ЗАГС осуществляется на бесплатной основе, а через суд — с оплатой госпошлины в 300 р.

При наличии каких-либо сложных обстоятельств, подводных камней и споров по поводу материнства с другими женщинами, в том числе с суррогатными матерями, участие юриста необходимо. Такие правоотношения очень плохо регламентированы законодательством, поэтому для защиты своих прав и прав и интересов ребенка женщине необходимо привлечение специалиста.

Ссылка на основную публикацию