Рівність прав та обовьязків дітей щодо батьків

Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини

  1.  Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

  2.  Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

  • Стаття 142. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків
  1. Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Сімейний кодекс України

Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків — батька і матері — у всіх правах і обов’язках відносно своїх дітей. Мати і батько не мають ніяких переваг щодо здійснення виховання. Вони виступають при вирішенні розбіжностей з приводу виховання дітей як рівні суб’єкти права.

Всі питання, що стосуються виховання і утримання дітей, повинні вирішуватися батьками по їхній взаємній згоді виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їх думки. Якщо батьки і діти проживають разом, вони, як правило, із всіх питань виховання дітей домовляються самі.

Батько і мати мають рівні права й обов’язки щодо своїх дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Сімейне законодавство визначає низку особистих немайнових прав, які належать дитині: право жити та виховуватись у сім’ї, право на ім’я, по батькові та прізвище, право висловлювати свою думку, право на спілкування з батьками та іншими родичами, право на свободу переміщення та вибору місця проживання, право на свій захист.

    Не впливають на розподіл прав та обов’язків між батьками дитини факти, коли:

  • батьки перебувають у шлюбі між собою і у момент зачаття, і у момент народження дитини;
  •  батьки перебували у шлюбі між собою у момент зачаття дитини, а на момент народження дитини шлюб між ними розірвано;
  •  батьки на момент зачаття дитини не перебували між собою у шлюбі, а на момент народження дитини уклали шлюб між собою. Шлюб між батьками може бути укладений також після народження дитини, але до її реєстрації в органі РАЦС або навіть після її реєстрації;
  •  батьки не перебували у шлюбі між собою ні на момент зачаття, ні на момент народження дитини.
  1. Не впливатиме також на обсяг прав та обов’язків батька чи матері порядок встановлення батьківства (материнства) — добровільний чи судовий.
  2. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини полягає у тому, що всі питання, які стосуються дитини, вирішуються за їх згодою. Закон особливо регулює деякі відносини, у яких батько та мати дитини мають досягти згоди:
  •  щодо визначення прізвища дитини, якщо мати, батько мають різні прізвища;
  •  щодо визначення імені дитини;
  •  щодо зміни прізвища дитини у разі зміни прізвища одного з батьків;
  •  щодо виховання дитини.
  • Спори між батьками при недосягненні згоди з вказаних питань можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
  • Зверніть увагу!
  • Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст

Права і обов’язки батьків і дітей

  • Права і обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дитини, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану. Закон регулює:
  • 1) особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей;
  • 2) права батьків та дітей на майно;
  • 3) обов'язок батьків утримувати дітей;
  • 4) обов'язок дітей утримувати батьків.
Читайте также:  О практике установления факта материнства и признание материнства

Головними положеннями особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей є те, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків. При цьому, зазначений паритет не залежить від того, чи перебували батьки дитини у шлюбі між собою.

  1. До особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей належать:
  2. 1) обов'язки батьків:
  3. • належно виховувати дитину — в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
  4. • піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
  5. • забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

• поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;

  • 2) переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини;
  • 3) обов'язок дитини, повнолітніх дочки і сина піклуватися про батьків, виявляти про них турботу та надавати їм допомогу;
  • 4) права дитини:
  • • на належне батьківське виховання;
  • • противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї;
  • • звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також безпосередньо до суду (якщо дитина досягла 14 років).
  • В законі закріплене ще одне правило майнових відносин батьків та дітей: майно, набуте батьками і дітьми їхньою спільною працею чи за спільні кошти, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Батьки управляють майном малолітньої дитини без спеціального на те повноваження. Але вони зобов'язані вислухати думку дитини щодо способів управління її майном.

Закон встановлює для батьків обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи такого утримання визначаються батьками за домовленістю між собою. За рішенням суду можуть присуджуватися аліменти.

У визначених законом випадках батьки зобов'язані утримувати також повнолітніх дітей. Йдеться про непрацездатних дітей та дітей, які продовжують навчання (до досягнення ними двадцяти трьох років). Це утримання можливе за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

Повнолітні діти зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Обов'язок не виникає, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав або якщо буде встановлено, що вони ухилялися від виконання своїх обов'язків. Розмір аліментів на утримання батьків визначається судом.

Права та обов’язки батьків і дітей

Особисті немайнові права й обов’язки батьків і дітей. Види особистих немайнових прав. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права батьків по захисту прав дитини. Права та обов’язки неповнолітніх батьків.

Здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов’язків. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини. Відповідальність батьків за неналежне здійснення батьківських прав і обов’язків. Позбавлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав.

Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Майнові права та обов’язки батьків і дітей. Роздільність майна батьків і дітей. Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання. Умови, за яких може виникнути спільна сумісна власність батьків і дітей. Управління майном дитини. Право власності на аліменти, одержані на дитину.

Обов’язки батьків утримувати дитину. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину. Визначення розміру аліментів, зміна розміру аліментів. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами.

Відповідальність за прострочення сплати аліментів. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину. Припинення права на аліменти на дитину в зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей.

Читайте также:  Цена услуг по составлению договоров, контрактов

Обов’язок дітей утримувати батьків та його виконання.

8. Влаштування дітей-сиріт і дітей,

Позбавлених батьківського піклування

Державна охорона дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Поняття та сутність усиновлення.

Умови, порядок і правові наслідки усиновлення. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.

Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства.

Поняття та значення опіки. Встановлення опіки над дітьми та піклування про них. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Права і обов’язки опікунів та піклувальників. Припинення опіки над дитиною та піклування. Звільнення опікуна або піклувальника дитини від їх обов’язків.

Поняття патронату над дітьми. Підстави виникнення патронату над дітьми. Договір про патронат. Припинення патронату над дітьми. Інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Поняття прийомної сім’ї, порядок її створення. Поняття дитячого будинку сімейного типу. Створення дитячого будинку сімейного типу. Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів

Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів, їх характеристика. Види особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів: право на виховання; право на захист дітей; право на спілкування; обов’язки щодо піклування.

Зобов’язання інших членів сім’ї та родичів по утриманню. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.

  • ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
  • ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  • Тема1. Загальні положення сімейного права
  • (для самостійного вивчення)
  • План

1. Поняття сімейного права як галузі приватного права.

2. Предмет та метод сімейного права.

3. Державна охорона сім’ї.

4. Загальні засади регулювання сімейних відносин.

5. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України.

6. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін. Аналогія закону та аналогія права.

Тема2. Шлюб. Умови і порядок його укладення

Завдання

1. До державного органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Дзержинського р-ну м. Харкова звернулася Ш. із заявою про реєстрацію шлюбу. При цьому вона пояснила, що П. – особа, з якою вони вирішили зареєструвати шлюб, на день подання заяви є відсутнім, бо перебуває у відрядженні за кордоном і повернеться до м. Харкова через 6 місяців. У зв’язку з цим Ш.

подала нотаріально завірену письмову заяву від П., відповідно до якої останній згоден на реєстрацію шлюбу з заявителькою і просить орган РАЦС, по-перше, прийняти його заяву про реєстрацію шлюбу із Ш. і, по-друге, зареєструвати його. РАЦС відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на ч. 2 ст. 28 СК, згідно з якою заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Тому Ш.

подала позов до суду.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б заява П. мала просту письмову форму?

2. До суду звернувся К. із заявою про розірвання шлюбу. В заяві вказувалося, що подружжя К. зареєструвало шлюб шість місяців тому. Дітей у цьому шлюбі не мають, К. (позивач) не може більше проживати однією сім’єю з дружиною у зв’язку з тим, що вона є тяжко хворою – страждає на епілепсію. Під час реєстрації шлюбу К.

Читайте также:  Усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України

приховала свою хворобу від позивача, хоча той неодноразово пропонував пройти медичне обстеження, вважаючи його обов’язковим. Тому він вирішив, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам і просить суд розірвати шлюб з відповідачкою. На судовому засіданні дружина К.

(відповідачка) заперечувала проти розірвання шлюбу, до матеріалів справи додала медичну довідку, в якій зазначалась її вагітність.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б дружина не надала довідку про вагітність?

3. До органу РАЦС із заявою про реєстрацію шлюбу звернулися Ш. та П. Вони просили зареєструвати шлюб через три дні у зв’язку з тим, що Ш. через п’ять днів має виїжджати на один рік за кордон працювати. Наступного дня до органу РАЦС звернулася мати Ш. із заявою про неможливість реєстрації шлюбу її сина. У заяві вона пояснила, що П.

є неповнолітньою, їй виповнилося лише 16 років. Крім того, Ш. – рідний син заявительки, а П. – усиновлена дитина, яка проживає в сім’ї близько 10 років, була усиновлена тому, що вона є дитиною двоюрідного брата Ш., який разом із дружиною загинув у автомобільній катастрофі. Таким чином, П., по-перше, є родичкою Ш.

, по-друге – фактично доводиться сестрою її синові, бо проживає в сім’ї як усиновлена дитина, і до того ж, неповнолітня.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Яке рішення має прийняти орган РАЦС?

4. До суду звернувся Т. з заявою про розірвання договору дарування між ним та С. За цим договором Т. передав С. (своїй нареченій) каблучку з діамантом дуже великої вартості. Шлюб між сторонами не був зареєстрований у зв’язку з відмовою нареченої. Вважаючи цей її вчинок таким, що ганьбить його перед друзями та родичами, Т.

просив повернути його каблучку в добровільному порядку. Однак С. відмовилася зробити це і відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду. На позов Т. С. подала зустрічний позов, у якому вказала, що відмовилася від реєстрації шлюбу, бо дізналася про деякі обставини особистого життя свого нареченого. Як їй стало відомо, у селі, де мешкають батьки Т.

, є жінка, з якою він був у фактичному шлюбі більше двох років. У Т. є маленька дитина, яку він відмовляється утримувати. Така поведінка нареченого і відвернула її від укладання шлюбу. Тому С. просила суд не розривати договір дарування, тим більше, що каблучку вона вже продала, а грошей на відшкодування Т. її вартості не має. Крім того, С.

вважає, що колишній наречений повинен відшкодувати моральну шкоду, яку їй завдав.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Яке рішення має винести суд? Чи змінилося б рішення суду про розірвання договору дарування, якщо б сторони перебували у зареєстрованому шлюбі?

5. Органом РАЦС 25.01.2006 р. був зареєстрований шлюб між П. та К. Після реєстрації шлюбу чоловік зразу ж поїхав у відрядження на два тижні (морським видом транспорту). Тоді було штормове попередження.

Наступного дня з’явилася інформація про судно, що затонуло, яке з невідомих причин не було попереджене про шторм і знаходилося у відкритому морі. Нікого не вдалося врятувати. На цьому ж судні знаходився і П.

Дружині сповістили про загибель чоловіка.

Ссылка на основную публикацию