Розлучення для мешканців донбасу

Розлучення для мешканців Донбасу

Хто на сьогоднішній день дотримується слова? Хто зважає на гідність ближнього? Хто, якщо виникає конфлікт, вирішує його тільки мирним шляхом?

Уявіть багатоповерховий будинок, де в окремих квартирах живуть мирні сім’ї. У кожного з них власна територія. У кожній квартирі є свої правила та цінності. Всі сусіди з повагою ставляться один до одного.

Ніхто не намагається порушити зону комфорту, навіть  у думках не робить замах на майно сусіда. І будинок цей під наглядом, з безпекою,  доглядається і прибирається.

А у випадку, якщо шахрай захоче завдати шкоди одній з цих квартир,  — спрацює система безпеки, яка знешкодить загрозу.

Так живуть 30 країн Північної Америки і Європи, об'єднавшись за спільними цінностями у НАТО, або Північноатлантичний Альянс. Кожна з них має свою мову,  громадянство, релігію, культуру, історію.  У 1949 році у Вашингтоні було укладено головний для Альянсу документ — Вашингтонський договір.

Ця доленосна угода сповідує три непохитні істини: демократія, свобода та верховенство права, а ще мирне вирішення суперечок. Головна мета Альянсу – КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА! (це як той дім, про який ми вам розказували вище).

А крім того,  НАТО сприяє розвитку гуманного і природнього існування різних держав на планеті Земля, очищенню екологічного середовища, технологічним інноваціям во благо людства і природи.

Розлучення для мешканців Донбасу Розлучення для мешканців Донбасу

Військово-політичний Альянс — НАТО – стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії. Його головний військово-політичний принцип  – система колективної безпеки.

А де безпека – там мир, а значить збереження культури, цінностей і можливість продовження історії.

НАТО дотримується спільних цінностей, таких як демократія, індивідуальна свобода, верховенство права, мирне розв’язання суперечок, та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні.

Проте, ідеї Альянсу підтримують не в усіх регіонах планети. Особливо там, де йдуть військові конфлікти, де на свідомість людей впливає масова пропаганда супротивників НАТО. Один із таких регіонів – Донбас.

Восьмий рік триває збройний конфлікт на території України. Донецька область – у центрі вогнища. Тисячі загиблих, мільйони переселенців, зруйновані будинки, постійна загроза обстрілу та нападу. Але у свідомості багатьох жителів Донбасу Росія – досі друг, а НАТО – як і у радянські часи — ворог. Як це змінити?

Розлучення для мешканців Донбасу

Чому навколо потужної організації, яка забезпечує мир майже на всій планеті, склалася така думка? Частина людей і досі не визначилась з позицією, або ж продезінформована і говорить міфами. Чому це? Через нестачу інформації?

Розлучення для мешканців Донбасу

 «Что вы знаете про НАТО?», — запитуємо ми перехожих на вулицях Краматорська та Костянтинівки. Звідси до лінії фронту кілька десятків кілометрів.

  • Америка, я так понимаю, да? Военная база. Которая хочет всех под себя подсунуть.
  • А где вы узнали об этом?
  • Сама по себе думаю. Смотрю этот телевизор, и с ума схожу… Что творится.
  • А вы как думаете?
  • Не знаю, но против, естественно.
  • Против того, чтобы Украина вступила в Альянс?
  • Да, да.
  • Почему?
  • Ну не знаю, лучше нам уже не будет. Смысла никакого нет, потому что уже продали полностью душу нашу, да и всё. Землю продают, всё продают, смысла никакого в этом нет.

Це діалог з Оленою та Катериною, жительками Краматорська.

Коли я зверталася до земляків, більшість людей уникали відповідей, або ж казали, що не хочуть на камеру нічого говорити. При цьому додавали, що зараз не знаєш, де треба казати, а де краще промовчати. А у Костянтинівці люди виявились більш наляканими і мало хто йшов на діалог, а тим паче на тему НАТО. Люди відмахувались руками, а хто й посилав куди подалі…

Ми запитали кількадесятків людей на вулицях міст прифронтового регіону «Хто такі НАТО і навіщо вони». Що вони знають про НАТО і як ставляться до вступу України у Альянс.

Розлучення для мешканців Донбасу

Ось наступні діалоги – «включаємо пряму мову».

«- Кто такие НАТО? Кто это, что это?

— Не знаю, я не знаю (жителька Краматорська).

— Это организации, которые Украине практически не нужны. Потому что сейчас нужен Мир Украине, Мир. Сейчас со всех сторон на Украину идёт нажим, и все Украину не любят. За что она седьмой год страдает от России. А НАТО в стороне?! (Віталій, житель Краматорська).

 — НАТО – Альянс атлантический… Я против вступления… СССР, нам с Россией нужно дружить (житель Краматорська).

Розлучення для мешканців Донбасу

 — Вы меня о таком спрашиваете, о чём я даже не знаю. Вот что такое Советская армия, я вам могу рассказать (житель Костянтинівки_.

— НАТО для меня, ну как, оно для меня не знакомо… Даже не могу предположить, как бы оно было, если бы мы были с НАТО вместе, не знаю. С Россией бы хотела, как раньше. Прекрасно жили. И желания нет за них даже знать, вот верите (Любов, жителька Краматорська).

Розлучення для мешканців Донбасу

А потім знову люди відмахувались руками й уникали відповідей.

Розлучення для мешканців Донбасу

Про те, що жителі Донецької області переважно негативно ставляться як до діяльності НАТО, так і до вступу у нього,  свідчить соціологічне дослідження «Сприйняття НАТО на Донбасі  та Півдні України».

За його результатами, проти НАТО висловлюються переважно люди з низьким рівнем освіти, з незадовільним матеріальним станом, старші за віком, а також ті, хто з усіх джерел інформації обирає, як кажуть, «одна бабця казала».

До речі, виявилось, що жінки менш підтримують діяльність НАТО, не цікавляться нею, або взагалі не визначилися з позицією.

Розлучення для мешканців Донбасу

І ось, як приклад, думка жительки Костянтинівки: «Ну, НАТО – це організація, ми знаємо, що Україна хоче вступати в НАТО. Я не можу сказати, я за чи проти, ми цього не вирішуємо».

Що ж є причиною  такого ставлення? Експертка-аналітикиня центру «Нова Європа» Маріанна Фахурдінова каже —  дезінформація, фейки, а також сформовані ще з радяньських часів стереотипи: «Я, наприклад, проводжу лекції для студентів, для учнів старших класів, і видно, що існує багато міфів про Альянс.

Що наприклад, якщо Украіна вступить у НАТО, вона буде виконувати забаганки США. На справді ні, всі рішення ухвалюються консенсусом. Кожна держава має право голосу, має право вето. Або міф про те, що НАТО – це військовий блок, який має на меті напасти на Росію.

Але ж ні, свого часу, у 1948-му році, Альянс був створений для безпеки, і не тільки від Радянського Союзу», — розповіла експертка.

Цікаво, що здебільшого люди пов'язують діяльність НАТО лише з війнами та конфліктами. І не знають, що діяльність блоку набагато ширша.

 «Сьогодні НАТО опікується різними питаннями: і екологією, і освітою, і захистом цивільного населення. І ще, НАТО не має власних збройних сил, кожна окрема держава має озброєння. НАТО делегує певну кількість військових для участі у навчаннях.

І кожна держава має свій єдиний внесок на розвиток. Є угода між країнами, що 2% ВВП вкладається в оборону і безпеку. А Украіна вже біля 2 % ВВП вкладає у безпеку, і біля 5% в оборону.

Так що нам не доведеться додатково сплачувати», — розповіла Маріанна Фахурдінова.

Що ж потрібно зробити, щоб змінити негативне ставлення? Ось що каже експерт Андрій Каракуц, голова громадської організації «Центр прикладних досліджень», громадська організація «Центр міжнародної безпеки», кандидат історичних наук: «Багато ж виставок, заходів відбувається на території Донецької області, але важко знайти об’єктивну інформацію, і це відбувається якраз на фоні, що Російська Федерація дуже активно працює в інформаційному полі. Тут треба зважувати на джерела, на джерела отримування інформації. Тут, якщо подивитись, то, наприклад, старше населення, воно більше дивиться телебачення, населення до 35 — шукає інформацію у соцмережах».

  • Про вплив російської пропаганди, про те, що потрібно обирати  якісні джерела інформації, кажуть не лише експерти, а й жителька Краматорська Вікторія, переселенка з Донецька:
Читайте также:  Новели закону україни про електронну комерцію

«Пропаганда працює російська. Тут, на жаль, дуже багато людей, які орієнтувалися на Росію. Тут, кого не візьми, у всіх або родичі, або самі вони звідти. Слухали російські канали, і то досить довго було.

І воно працює… Але НАТО – це захист!  І коли Прибалтика, точніше, країни Балтії стали членами НАТО, у них все трошки інакше стало. Росія, звичайно, нахабніє, але не до межі — межу не переходить… Вона усе ж таки боїться трошки.

Думаю, що нам треба сумісно з Молдовою та Грузією йти туди, бо іншого шляху у нас немає».

Люди, які цікавляться темою та користуються перевіреними джерелами, мають і більш якісну інформацію. Тобто, жителі тих самих Краматорська та Костянтинівки набагато більше можуть розповісти про блок НАТО, його функції та завдання.

«Это безопасность, содружество стран, которые поддерживают безопасность. Страны, которые входят в состав НАТО, имеют свои объединенные войска. Мы, конечно же, до НАТО не доросли, но нам нужны миротворцы», — поділилася думкою із нами Любов Леонідівна, жителька Краматорська.

Ось що думає Артур з Краматорська:

«Військовий Північноатлантичний Альянс — гарна річ, Україні туди дуже потрібно, я вважаю. Вже не та епоха, коли одна країна може заявляти, що я  сильна і мені усі повинні. Вся сила може бути лише в партнерстві. Партнерство я маю на увазі не тільки військове, але й економічне, соціальне і так далі».

А переселенка з Донецька Вікторія, яка наразі живе у Краматорську, каже наступне: «НАТО — блок воєнний, який об’єднує високорозвинені країни, і куди ми намагаємось увійти. І поки Росія у нас на кордоні – вони нам потрібні. Напевно, НАТО – це те, що її стримує… Ми вже перейшли в деяких галузях на стандарти НАТО. Заходять їхні кораблі — Росія трошки здає назад».

Дуже важливо, що об'єктивну інформацію про діяльність НАТО отримують  військовослужбовці українській армії. А тому вони можуть висловити свою думку абсолютно чітко.

Ось як  прокоментував цю важливу тему військовослужбовець з Костянтинівки, житель Чернівців.

— Нам російська організація не потрібна. Нам потрібно в НАТО. НАТО нам поганого нічого не зробить. Нам допомагають.

— У чому саме? Це, наприклад, військовий компонент, культурний?

— Так, так, так. У всіх сферах.

У чому ж є головна цінність НАТО? Валерій Кравченко, директор центру інформаційної безпеки, прокоментував і дав точне та зрозуміле для простої людини визначення. За його думкою, це, перш за все, людина, її життя, права та свободи.

«Главная ценность НАТО – это жизнь, человеческая жизнь: жизнь солдата, жизнь гражданского, — говорить Валерій Кравченко. — НАТО – это зонтик для либеральной демократии. Для стран, которые живут в либеральной демократии.

Это как раз каноны либеральной демократии. Права человека. То есть, – это всё, вокруг чего строится НАТО. Ты не станешь сейчас членом НАТО, если у тебя этого нет.

Ценности — это очень важно… НАТО – это человек, и Украина – это человек».

Як змінити думку і ставлення до НАТО?  І чи потрібно взагалі міняти його зараз? Можливо, на це потрібен час?

«Я думаю, треба дочекатися поки виросте наступне покоління. Бо всі оці бабусі, вони настрахані, вони дивляться і продовжують дивитися всі оці російськи канали. І Росія не зміниться. І нічого не зробиш. А наступне покоління, починаючи зі школи, з дитячого садочка, можливо повільно, змінятиме думку, і якось воно йтиме», — висловилася переселенка з Донецька Вікторія, жителька Краматорська.

А як ви вважаєте, ми йдемо туди, де на першому місці людина? Або крокуємо на місті? Обираємо війну або мир? Ми за розвиток, чи повертаємось назад? Обирати доведеться лише  нам самим.

Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).

Від державних сайтів до спільнот в соціальних мережах: корисні веб-ресурси для жителів Донбасу

Які житлові програми існують в Україні для тих, хто залишив ОРДЛО, як доставити ліки родичам до Донецька чи Луганська, перебуваючи при цьому у Києві, Дніпрі чи Львові.

Як із центральної частини України потрапити на територію «ЛДНР» не за 33 години, а за 26… Це лише частина питань, які сьогодні найчастіше цікавлять тих, кого торкнувся конфлікт на сході.

Відповіді на них мешканці з пропискою на тимчасово непідконтрольною Києву території в першу чергу шукають в Інтернеті.

Klymenko.Time зібрав популярні і корисні веб-ресурси, які можуть допомогти вихідцям з Донбасу розібратися в деяких насущні проблеми.

«Дія» для переселенців  

Розлучення для мешканців Донбасу

Серед державних онлайн-ресурсів послуги для переселенців надають портал і додаток «Дія», запущені Міністерством цифровий трансформації.

Зайшовши на сторінку веб-порталу, українці з пропискою на тимчасово непідконтрольною Києву території Донбасу можуть отримати довідку переселенця в цифровому форматі.

Відзначимо, що це займає набагато менше часу, ніж похід у УПСЗН і паперове оформлення документа.  

Також через портал можна заповнити заявку на отримання пільгового іпотечного кредиту на житло під 3% річних. Детально про це Klymenko.Time розповідав в матеріалі «Як отримати квартиру переселенцю: всі державні програми». 

Цифрова довідка переселенця в «Дія»

Розлучення для мешканців Донбасу

У мобільному додатку та на веб-порталі «Дія» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеного особи доступна вже близько року. Вона відображається разом з іншими документами. У цифровій версії вказуються прізвище, ім'я та по батькові її власника, підлогу, інформація про документи, що засвідчують особу, а також зареєстроване і фактичне місце проживання.

Заявка на отримання кредиту на житло для ВПЛ в «Дія»

  • Розлучення для мешканців Донбасу
  • розробити конструкціютчікі порталу «Дія» обіцяють, що на подачу заявки на отримання іпотечного кредиту у переселенця піде 10 хвилин, заяву буде прийнято в той же день, причому безкоштовно.
  • Щоб взяти участь в програмі, потрібно: 
  1. Зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
  2. Перевірити вірність своїх даних в профілі користувача, актуалізувавши їх за потребою.
  3. Заповнити заяву. Всі дані, крім ідентифікаційного коду та довідок переселенців членів сім'ї, підтягуються автоматично або вибираються зі списку.
  4. Після того, як дані про членів вашої сім'ї перевірять в Єдиній інформаційній базі даних про ВПЛ, ви можете відправити заяву на розгляд в «Держмолодьжітло».
  5. Відомство розгляне його протягом одного робочого дня. Потім ви отримаєте повідомлення про результат розгляду в кабінеті громадянина і по електронній пошті.
  6. Якщо вам відмовили, ви можете внести зміни в заяву і подати його ще раз.

Сайт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

Розлучення для мешканців Донбасу

Офіційна інформація про переселенців і для переселенців регулярно оновлюється на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Цей веб-ресурс в числі перших повідомляє про зміни в законодавстві, які стосуються ВПЛ. Крім того, тут оновлюються статистичні дані. Інформація від інших міністерств, яка зачіпає інтереси переселенців, також дублюється на сайті МінВОТ.

На порталі є підрозділ, В якому жителі тимчасово непідконтрольних Києву територій Донбасу і переселенці можуть залишити звернення.

Розлучення для мешканців Донбасу

Під інформацію для переселенців відведені сторінки і на веб-ресурсах міських адміністрацій. Наприклад, в такому розділі на сайті київської мерії ВПЛ можуть знайти інформацію про тимчасове працевлаштування, перелік пільг і соціальних гарантій, на які можуть розраховувати. Є дані про надання гуманітарної допомоги, а також про те, як переселенці почати власний бізнес.

Розлучення для мешканців Донбасу

Громадські працівники та правозахисники

Інформаційну, консультативну, правову і матеріальну підтримку переселенцям надають і громадські організації.

Всеукраїнська асоціація переселенців

Розлучення для мешканців Донбасу

На сайті громадської організації «Всеукраїнська асоціація переселенців» велика частина інформації стосується забезпечення ВПЛ житлом. В основному у цього ресурсу інформативна мета. Сайт публікує новини про іпотечний кредит під 3% річних. Крім того, ресурс інформує про бізнес-проектах, освітніх та грантових програмах, що стосуються працевлаштування переселенців.

Читайте также:  Переуступка прав вимоги за кредитом: що потрібно знати боржнику

«Донбас SOS — Допомога жителям Донбасу»

Розлучення для мешканців Донбасу

Громадська організація «Донбас SOS» діє від початку конфлікту на Донбасі — з березня 2014 року. Громадські та експерти надають актуальну інформацію та консультації мирним жителям як у зоні конфлікту, так і переселенцям.

Йдеться про інформаційну допомогу в переміщенні, пошук тимчасового житла, правові консультації, які доступні в онлайн-режимі.

Крім того, експерти, які співпрацюють із «Донбасом SOS», допомагають переселенцям захищати інтереси в державних органах та органах місцевого самоврядування.

На базі «Донбас SOS» працює колл центр 0 800 309 110. звернення приймаються з понеділка по п'ятницю з 9: 00 до 19: 00. Дзвінки з мобільних і стаціонарних телефонів на території України безкоштовні.

Розлучення для мешканців Донбасу

Благодійний фонд «Право на захист»

Розлучення для мешканців Донбасу

окремий проект для внутрішньо переміщених осіб є і у благодійного фонду «Право на захист». Він реалізується за підтримки ООН з 2016 року. Громадські працівники виявляють випадки порушення прав людей, які постраждали в результаті конфлікту на сході України. Фахівці проекту пропонують свої правові, інформаційні та соціальні консультації та допомогу.

Крім того, експерти фонду відстежують наявність житла для переселенців в Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях.

Йдеться про об'єкти, які після реконструкції або косметичного ремонту можна використовувати як тимчасове або соціальне житло для ВПЛ. На сайті благодійного фонду можна знайти інтерактивну онлайн-карту таких об'єктів.

Тим, хто потребує консультації або додаткової інформації з цього питання, достатньо заповнити форму, протягом трьох робочих днів з заявником зв'яжуться представники БФ.

сила соцмереж

Крім державних онлайн-ресурсів і сайтів громадських організацій, почерпнути корисну інформацію переселенці можуть в соцмережах і Telegram-каналах. Ефективність таких груп і взаємодопомоги залежить від активності самих учасників співтовариств. 

Розлучення для жителів Луганська (ЛНР) та Донецька (ДНР)

Ви з Донецької чи Луганської області і ви зацікавлені в розірванні шлюбу? Ви з тих міст, що знаходяться поза контролем України в зоні АТО і не знаєте як оформити розлучення? У вас статус переселенця, і немає можливості звернутися до суду за своїм місцем прописки або реєстрації своєї «половинки» в Донецькій або Луганській області? Ви хочете розлучитися, але не знаєте, як це зробити, тому що в Луганську та Донецьку не працюють українські суди і офіси РАГСу/РАЦСу?

Зателефонуйте в офіс адвоката по розлученню, телефон в Києві +38(044) 353-76-76 ми почнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години!

Розлучення для мешканців Донбасу

Розлучення — це безперечно сумна і неприємна подія. Виникає шквал негативних емоцій. Люди в цьому стані заплутані, приймають неправильні рішення, і в гарячці, припускаються помилок. Ми не спеціалізуємося в області сімейної психології і не претендуємо на невластиву для юристів практику. Але якщо шлюб в кризу і на межі розпаду, ми дамо рекомендації, як боротися з цим. Клієнти, отримали послуги адвокатів в області сімейного права, в тому числі в справах про розлучення в Луганську і Донецьку з 2001 року.

Коли у подружжя є неповнолітні діти, або чоловік/дружина не погоджуються на розлучення, то єдиним способом розірвати шлюб — звернення до суду з позовною заявою про розлучення. Якщо ваша дружина вагітна, або дитині менше одного року, суд не розгляне заяву про розірвання шлюбу.

Тому звертайтеся до суду, коли дитині виповниться один рік. Якщо приховати від суду факт вагітності і вести справу про розлучення без особистої присутності, то суд винесе рішення, яке вас влаштує. Суддя не побачить вагітну дружину, він буде ґрунтуватися на тому факті, що дружина не вагітна.

Такий спосіб введення справи дасть результат, якщо чоловік і вагітна дружина хочуть розлучення і приховають факт вагітності дружини. Адже варто лише вказати суду на вагітність і суд зобов'язаний закрити справу про розлучення.

Навіть через багато років можна оскаржити таке рішення суду і скасувати судове рішення на такій підставі.

Розлучення жителям луганська (лнр) і донецька (днр) без присутності в суді

Часто люди не можуть виїхати на місце розгляду судом справи про розлучення.

Почастішали випадки звернення до сімейних адвокатів з проханням провести судовий процес по розлученню без присутності чоловіка і дружини. Щоб звернутися до суду, оформляється заяву про розірвання шлюбу.

У цьому допоможуть адвокати по розлученню. Адвокат підкаже повний перелік документів, потрібних для звернення до суду.

Разом із заявою про розлучення подаються такі документи:

  • свідоцтво про шлюб;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • копії паспорта чоловіка і дружини;
  • копії коду ІПН (ідентифікаційного коду);
  • квитанція про оплату судового збору

Якщо ви, не можете надати наведені документи, то це не стане перешкодою в розірванні шлюбу. Адвокат з розлучень отримає відповідні дублікати і копії потрібних документів.

Якщо хочете поміняти прізвище, то після розлучення можете повернути дошлюбне або залишити прізвище колишнього чоловіка. Вимога про зміну прізвища, вказується в позовній заяві про розлучення. Жителям Луганська та Донецька, які проживають в зоні АТО в т. з. «ЛНР» і «ДНР», які захочуть поміняти прізвище складно це зробити.

Звернення таких громадянам в органи, де замінять документи на нове прізвище знаходяться, що знаходяться на підконтрольних Україні територіях утруднений у зв'язку зі складнощами в пересуванні через «лінію фронту».

Тому треба з самого початку роботи з адвокатом добре обдумати таку вимогу, як заміна прізвища після розлучення.

Рішення місцевих судів в т. Н. «ЛНР» і «ДНР» не мають юридичної сили. Такі рішення не визнаються в жодній цивілізованій державі світу, навіть російськими органами влади. Тому жителі Луганська та Донецька розривають шлюб в рамках правового поля України.

Супровід судового процесу в Києві для громадян з пропискою в Луганську і Донецьку

У наші інтереси входить, щоб наш клієнт отримав рішення суду про розірвання шлюбу, яке в будь-якій країні, в якій він живе, в тому числі і російських держорганах, будуть офіційно визнавати.

Уявіть ситуацію: чоловік розлучається через суд в Луганську, а рішення цього суду в Україні не визнають, за українським законодавством він все одно в офіційному шлюбі і якщо він захоче «повторно» узаконити свої стосунки з іншою людиною, то це буде називатися «двоєженство». Як же бути?

Питання пишіть на [email protected] , відповідаємо на всі листи або телефонуйте в офіс адвоката по розлученню, телефон в Києві +38(044) 353-76-76 ми почнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години!

Розлучення для мешканців Донбасу

Розлучення через межу з "ДНР" і "ЛНР". Несплата аліментів і двоєженство — BBC News Україна

  • Вікторія Приседська
  • BBC News Україна

Розлучення для мешканців Донбасу

Автор фото, Peter Dazeley/Getty images

Війна на сході України розділила багато сімей, які з різних причин опинилися по різні боки конфлікту. Однак крім емоційного тягаря багатьом доводиться стикнутися й з юридичними труднощами. Неможливість стягнути аліменти, спілкуватися з дитиною та випадки двоєженства стали поширеними порушеннями прав людини.

Багато людей, які втратили дім через війну на Сході, тішили себе тим, що дім — це насамперед не стіни, а родина й друзі, яких вдалося вберегти.

Однак є чимало й тих, у кого війна зруйнувала не лише фізичне помешкання, але й родину.

Драматичні зміни в житті, неможливість переїзду для одного з партнерів та різні ідеологічні погляди стали причиною багатьох розлучень.

Ускладнює ситуацію й юридична тяганина через втрату документів або відсутність зв'язку з партнером, який залишився на непідконтрольній території. І отже, розлучитися та почати нове життя декому не вдається роками.

Практично немає адміністративних важелів впливу й на тих, хто відмовляється виплачувати аліменти або домовитися про опіку дітей та поділ майна.

Читайте также:  Доступ до публічної інформації за законодавством україни

А незаконна видача паспортів мешканцям самопроголошених республік та визнання Росією документів, виданих на непідконтрольних Києву територіях, зробила можливим фактичне двоєженство.

Коли у рідне місто Ірини Донецьк прийшла війна, її доньці було лише три місяці. Тепер їй сім років. Свого чоловіка й батька дитини Ірина не бачила вже майже шість років, однак офіційно розлучитися з ним змогла лише нещодавно.

Коли сепаратисти почали захоплювати адміністративні установи в Донецьку, чоловік Ірини працював у міліції, а вона сама, також співробітниця МВС, доглядала щойно народжену дитину.

Після того як у місті стало небезпечно, чоловік відправив Ірину з донькою до свого батька в Анапу, а пізніше приїхав до них і сам.

«У нього почалися проблеми з психікою через втрату роботи й звичного життя, у нас були постійні конфлікти, — розповідає жінка. — До того ж він серйозно посварився з батьком, заявивши під час застілля з його колегами, співробітниками російської поліції, що Росія зіпсувала нам життя».

За словами Ірини, батько чоловіка вигнав їх із дому. Він запропонував Ірині з дитиною залишитися, якщо вона прийме російське громадянство, але вона відмовилася.

На початку 2015 року родина повернулася до Донецька, а згодом переїхала до Іспанії, де жили їхні друзі, але через місяць пара роз'їхалася. З того часу, за словами Ірини, вона свого чоловіка не бачила.

Утім, як розлучитися, було невідомо, розповідає жінка. «Я не знала, де тепер розташовані РАГСи або суди, куди та як звертатися, для позову на розлучення був потрібний паспорт чоловіка, але я й гадки не мала, де він».

Автор фото, Viktor Drachev/Getty images

Підпис до фото,

У багатьох випадках виїжджали в Україну жінки з дітьми, а чоловіки лишалися на непідконтрольній території

Лише минулого року Ірина змогла найняти адвоката, зібрати з його допомогою всі необхідні документи й подати на розлучення, але через пандемію розгляд справи затягнувся на пів року.

Суд призначив виплату аліментів, але оскільки чоловік Ірини прописаний у Донецьку, стягнути їх немає можливості.

Наразі жінка намагається через суд позбавити свого колишнього чоловіка батьківських прав, адже зв'язок із ним втрачений, а для виїзду з дитиною за кордон їй щоразу потрібно звертатися у консульство.

Процес — непростий, й коли він завершиться, поки невідомо.

Ірина не знає, чи зберегли б вони з чоловіком сім'ю, якби не війна, але вона впевнена, що трагічні події стали спусковим гачком кризи у стосунках.

Історія Ірини далеко непоодинока. Офіційних даних щодо розлучень переселенців та мешканців непідконтрольних територій немає.

Однак адвокати й правозахисники, які працюють на Донбасі, зазначають, що до них звертається чимало людей з проханням допомогти розірвати шлюб.

Загальна статистика по Україні показує помітне зниження числа розлучень у 2014-2015 роках і сплеск — у 2018-му.

На думку Людмили Слюсар, провідної наукової співробітниці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, стрибок шлюбів і зменшення розлучень у 2014-2015 роках можна пояснити мобілізацією населення.

«Зазвичай перша реакція людей на буремні події, як-от війна або пандемія — це згуртування», — пояснює науковиця й авторка низки досліджень про українську родину.

«Але згодом такі стресові ситуації можуть мати негативний вплив на стосунки, зміна звичного способу життя, економічні проблеми руйнують шлюб», — додає вона.

За словами виконавчої директорки Східної правозахисної групи Віри Ястребової, у перші роки конфлікту люди вирішували нагальні проблеми, пов'язані з виживанням.

«Було багато випадків, коли родини опинялися по різні боки умовного кордону, хтось залишався на непідконтрольній території, хтось з дітьми виїжджав», — зазначає правозахисниця.

Спочатку люди сподівалися, що зможуть повернутися додому, але час минав, і нічого не змінювалося, й вони почали врегульовувати свої стосунки у правовому полі.

На думку Віри Ястребової, війна стала тригером, який змусив людей замислитися, чи варто їм зберегти союз.

І хоча розбіжності у політичних поглядах також мають значення, на першому місці — все ж таки економічні чинники, коли людина не може знайти роботу, щоби забезпечити сім'ю, вважає адвокатка.

Автор фото, Valentin Sprinchak/Getty images

Підпис до фото,

Пари, які з різних причин опинилися по різні боки лінії розмежування, згодом розлучилися

Вона впевнена, що свою роль відіграла й російська пропаганда, яка стверджувала, «що в Україні всіх чоловіків заберуть в армію».

І таким чином чоловіки залишалися доглядати помешкання, а жінки з дітьми виїжджали, знаходили роботу, орендували житло.

А потім вони розуміли, що мир не наближається, а повертатися на окуповані частини сенсу немає й небезпечно.

На початку конфлікту люди взагалі були фактично позбавлені доступу до правосуддя, розповідає Віра Ястребова.

Суди на непідконтрольній території через бойові дії припинили свою роботу у липні 2014 року, а юрисдикцію судам на території України передали фактично восени.

Але й тоді через брак кадрів і велике навантаження розгляд справ міг тривати понад рік, а не два місяці, як вимагає цивільне законодавство.

Автор фото, Rapeepong Puttakumwong/Getty images

Підпис до фото,

Насамперед гостро у розлученнях через лінію розмежування стоїть питання несплати аліментів

Тепер це зробити дещо простіше, й шлюб буде розірвано у будь-якому разі, наголошує Ірина Сорокіна, старший партнер адвокатського об'єднання V.I.Partners.

За українським законодавством ніхто не може примусово залишатися у шлюбі за винятком вагітності жінки й наявності дитини до одного року, додає юристка.

Однак якщо у пари є діти або один із подружжя перебуває на непідконтрольній території, з ним втрачений зв'язок або він не дає згоди на розірвання шлюбу, питання вирішується лише через суд, пояснює Ірина Сорокіна.

Ускладнюють процес розлучення й ситуації, коли хтось із подружжя перебуває за кордоном або коли під час бойових дій та переїздів втрачено свідоцтво про шлюб та інші документи.

Для людей, які залишаються на непідконтрольній території, додаткові труднощі створила пандемія й закриття блокпостів із самопроголошеними республіками.

Ірина Сорокіна також додає, що багато українських нотаріусів відмовляються братися за будь-які справи, пов'язані з переселенцями, як-от нерухомість, пенсії, спадок.

«Законодавча ситуація досить слизька, й не зрозуміло, що буде завтра», — зазначає юристка.

Насамперед гостро у розлученнях через лінію розмежування стоїть питання несплати аліментів.

В Україні щодо боржника аліментів передбачені адміністративні заходи, як-от арешт майна та рахунків, заборона на виїзд за кордон та інші, пояснює Ірина Сорокіна.

Однак якщо боржник перебуває на непідконтрольній території, вплинути на нього чи неї неможливо ніяк.

Це також стосується й розподілу майна, яке за рішенням суду ділиться навпіл, якщо подружжя не оформлювало шлюбний контракт. Але по факту домогтися своєї частки, яка залишилася на непідконтрольній території, змоги немає.

Ще гірша ситуація із розв'язанням спорів між батьками щодо того, з ким житиме дитина після розлучення.

Правозахисниця Віра Ястребова розповідає про випадки, коли хтось із батьків незаконно вивозив дитину на непідконтрольну територію.

«Єдине, що залишалося другій стороні, це на свій страх і ризик їхати у «ДНР» чи «ЛНР» і самостійно залагоджувати конфлікт та домовлятися, щоби мирним шляхом повернути дитину. Українські правоохоронні органи у такій ситуації безсилі», — зазначає адвокатка.

Навіть якщо й чоловік, і дружина обидва проживають на непідконтрольній території, офіційно розлучитися вони можуть тільки в Україні, наголошують юристи. Їхній шлюб зареєстровано в Україні, і вони мають свідоцтво про шлюб українського зразку.

Підпис до фото,

Шлюби, які укладають на непідконтрольній території, Україна не визнає

Утім, наявність незаконних паспортів самопроголошених «республік» або російських паспортів на непідконтрольній Києву території фактично уможливила ситуації, коли люди укладають нові шлюби, не розлучившись за українським законодавством.

Ссылка на основную публикацию