Розписка за договором позики

Розписка за договором позики

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов’язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору позики) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року суд виклав правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Аналогічна правова позиція підтверджена Постановою Верховного суду України від 24.02.2016 року по справі № 6-50цс16 .

ВАЖЛИВО:  За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який  видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів – робити відповідні правові висновки (правова позиція Верховного суду України від 12.04.2017 р. у справі  № 6-487цс17 )

Між тим статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

19.10.2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 6-2129цс16   підвів підсумок відповідальності боржника перед кредитором, в разі несвоєчасного повернення позики та конкретизував складові його боргу.

  • Так частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625  цього Кодексу.
  • Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
  • ВАЖЛИВО:   Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме:
  • 1. суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання;

2. проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами (правова позиція Верховного суду України від 07 вересня 2016 р. у справі за  № 6-1412цс16 ) ;

3. три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Разом з цим, відповідно до правової позиції  Верховного суду України висловленій у постанові від 30 травня 2012 року  справа № 6-48цс12   в разі якщо спір виник між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики, то право позикодавця, який не є ні юридичною особою, ні суб’єктом підприємницької діяльності, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, на отримання від позичальника обумовлених договором позики процентів за користування грошима регулюється ст. ст. 1046–1048 ЦК України, а не вказаним вище Законом.

  1. ВИСНОВОК:   З урахуванням викладеного потрібно наголосити, що при передачі грошових коштів в борг можна піти двома шляхами:
  2. 1) Укласти ПИСЬМОВИЙ договір позики, вказавши у ньому, що підставою для його підписання є факт передачі обумовлених коштів у позику;
  3. 2) Скласти розписку про виконання умов договору позики, в частині передачі позичальнику грошових коштів за договором позики на конкретно визначений термін.

Крім усього вищевикладеного, в договорі позики необхідно чітко прописати всі реквізити сторін (ПІБ, ІДН, місце реєстрації / проживання кредитора і боржника, паспортні дані сторін, контактні телефони, електронну пошту і.т.д.).

Слід також пам'ятати, що необхідно чітко (з розшифровкою) прописувати предмет позики — якщо це грошова валюта, то вказати якої країни, наприклад долари США, Канади або Австралії, тому що чітко не охарактеризувавши предмет договору можна недоотримати суму боргу, а якщо це річ — вказати її характеристики, стан, грошову вартість (можна її сфотографувати).

В противному випадку, доведеться отримувати від боржника належні та допустимі докази, які можуть бути використані у суді: листи, розписки, e-mail повідомлення, висновки та/або витяги по кримінальному провадженню (належним чином оформлені) і.т.і.

P.s. висновок працівника правоохоронного органу, зроблений на підставі відповідних пояснень боржника і відібраних в рамках кримінального провадження про отримання грошей в борг, не завжди є належним та допустимим доказом у суді (постанова Верховного суду України від 08 червня 2016 р. у справі  № 6-1103цс16 )

Що таке позика та договір позики, як писати розписку в Україні | Юридичний самозахист

Стаття актуальна на 2021 рік

«Якщо хочеш втратити друга – позич йому гроші». Не дивлячись на народну мудрість, більшість із нас продовжують давати та брати гроші у позику під розписку.

Враховуючи значення договору позики між фізичними особами, ми вирішили присвятити дану статтю його особливостям та розповісти про те, як укласти договір позики у 2020 році, чи має розписка юридичну силу, як писати розписку, під які проценти можна позичити гроші, як можна стягнути заборгованість за договором позики та в які строки це можна зробити.

Що таке позика

Позика – це грошові кошти або інші речі (лише родового, не індивідуального характеру), що передаються у власність позикодавцем позичальнику за договором, який передбачає обовязок позичальника повернути отримані кошти (речі) у визначений сторонами строк.

Необхідно зауважити, що якщо договір позики не передбачає строку повернення коштів, в такому випадку боржник повинен повернути їх протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги позикодавця. Визначення договору позики можна знайти в ст.

1046 Цивільного кодексу України.

Документальним підтвердженням факту укладення договору позики є письмовий договір та/або розписка, яка не є тотожною договору.

Розписка – це документ, що підтверджує передання/отримання грошей, матеріальних цінностей, документів від фізичних осіб. Обов’язкова письмова форма передбачена законом для тих випадків, коли сума перевищує 170 грн.

Договір позики між юридичними особами укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Як правило, розписка оформляється, щоб не витрачати час на складні юридичні формулювання та просто зафіксувати факт передання грошей. Договір позики укладають у тих випадках, коли хочуть більш детально прописати всі важливі моменти передання та повернення грошей, а також встановити відповідальність за прострочення. Нижче ми розглянемо, як правильно скласти розписку.

Як писати розписку

Законом не передбачені спеціальні вимоги до розписки. Однак з аналізу судових спорів зі стягнення позики можна вивести ті вимоги, яких варто додержуватися при складанні розписки.

  1. Реквізити розписки повинні максимально ідентифікувати як позичальника, так і позикодавця (того, хто передає гроші у позику), тобто, окрім ПІП, варто вказати, якщо відомо, дату народження позичальника, місце його проживання, паспортні дані, а за можливості ще й ідентифікаційний код. Дані позикодавця можна прописати менш детально, однак бажано вказати, крім ПІП, або дату народження, або ідентифікаційний код.
  2. Під час написання розписки при отриманні грошей вказуйте, що гроші були передані (а не будуть передані або ще якісь менш конкретні формулювання). Юридична сила розписки (і договору в цілому) залежить від того, чи відбулася передача грошей.
  3. Обов’язково вкажіть термін повернення грошей (краще за все конкретну дату).
  4. Розписка повинна містити дату її написання та підпис позичальника (боржника). Позичальник може не підписувати розписку, однак обов’язково забирає собі оригінал та зберігає його до тих пір, поки позику не буде повернено.
Читайте также:  Позовна заява про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі

Якщо ви хочете позичити гроші у позику під проценти, то вкажіть у процентному договорі позики або розписці про їх розмір. Однак навіть, якщо розмір процентів не буде вказано, то позичальник все одно має право на їх стягнення у розмірі, встановленому законом: на рівні однієї облікової ставки НБУ.

Також у випадку, якщо гроші під розписку не будуть повернені у строк, на суму заборгованості можна додатково до процентів, вказаних вище, нарахувати 3% річних та суму інфляції (на суму позики у гривні).

Строк давності за договором позики

Ви можете звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики (і при наявності розписки про отримання коштів за договором також) протягом 3 років з того моменту, як сплине строк повернення грошей.

Якщо боржник погашав позику після закінчення строку, то строк буде відраховуватися з останньої дати погашення (якщо борг погашався частинами).

Стягнення боргу за договором позики

Якщо вам не повертають гроші, взяті у позику, то законним способом їх повернення є судове, а далі виконавче провадження. Тобто необхідно звернутися з позовом до суду у порядку цивільного судочинства.

Після отримання рішення стягувати суму позики через виконавчу службу. Звичайно, існують інші неправові методи впливу на боржника, однак, враховуючи, що ми розглядаємо виключно законні шляхи вирішення проблем, до незаконних методів ми не будемо звертатися.

Одним з нерідко використовуваних способів тиску на боржника є звернення із заявою про шахрайство боржника до правоохоронних органів. У таких випадках підставою для відкриття кримінального провадження може бути те, що боржник з самого початку не збирався повертати позику, зловживав довірою позикодавця, чим завдав йому матеріальних збитків.

Однак зазначимо, що вказаний спосіб є малоефективним, оскільки правоохоронні органи не реагують навіть на повідомлення про більш серйозні злочини, що вже казати про шахрайство. Тому ваша заява може виявитися «похованою» на полиці у слідчого протягом багатьох місяців.

Що стосується стягнення заборгованості за договором позики через суд, то шанси повернути гроші прямо залежать від наявності у боржника офіційно оформленого на нього майна або ж наявності банківських рахунків та грошей на них. В іншому випадку ви отримаєте позитивне рішення суду, однак не зможете фізично повернути свої гроші.

Як повернути позику без розписки про отримання грошей

Якщо гроші були позичені навіть без оформлення розписки, то повернути їх без визнання даного факту боржником практично нереально.

Ви можете спробувати звернутися із заявою про вчинення злочину до поліції, як вказувалося вище, і, якщо пощастить, слідчий допитає боржника, а він визнає отримання від вас грошей за договором позики й це буде вказано у протоколі допиту або іншому процесуальному документі. Однак на такий розвиток подій розраховувати доводиться не часто.

Тому в усіх випадках укладення договору позики обов’язково вимагайте від боржника написати розписку.

Підводимо підсумки по темі боргової розписки:

  1. Договір позики між фізичними особами може мати усну або письмову форму.
  2. Розписка про отримання грошей за зразком повинна обов’язково містити інформацію про позичальника та позикодавця, дату її складання та строк повернення грошей.
  3. Розписка про борг може передбачати розмір процентів, нарахованих на суму позики, а якщо такий розмір не передбачено, то проценти стягуються за законом у розмірі однієї облікової ставки НБУ.
  4. Примусити недобросовісного боржника повернути гроші можна тільки в судовому порядку, якщо ми говоримо про законні методи повернення. Однак враховуйте, що отримання судового рішення не гарантує, що у боржника виявиться майно, коштом якого можна буде погасити заборгованість. Тому перед тим, як позичити гроші, враховуйте можливість примусового повернення своїх грошей та можливі ризики.

Розписка як підтвердження договору позики та отримання грошей

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однією з підстав для виникнення зобов’язання є цивільно-правовий договір, зокрема, договір позики, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. При цьому договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вимоги до форми договору позики прописані законодавцем у ст. 1047 ЦК України.

Тому договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.

Важливим є те, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У випадку невиконання або неналежного вионання умов договору (зобовязань) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.

4 ЦПК України). Доказування є центральним інститутом цивільного процесуального права.

Тому в суді виникає потреба підтвердити доказами ті обставини справи, які особа, що звернулася до суду вважає підставою своїх вимог.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.

76 Цивільного процесуального кодексу України).

У справі про виконання зобов’язань за договором позики розписка і є прямим доказом договору позики, а значить і обов’язку повернення грошових коштів (чи іншого майна) боржником кредитору.

Що стосується оформлення розписки – її рекомендується писати від руки саме позичальником (боржником), адже у випадку розгляду справи в суді автора написаного можна ідентифікувати за допомогою почеркознавчої експертизи, що буде ще одним доказом по справі на користь позичальника (кредитора).

При бажанні, за домовленістю між позикодавцем і позичальником можуть бути встановлені відсотки за користування коштами, тому, їх потрібно чітко конкретизувати. (Наприклад, 1% від загальної суми прострочення за кожен місяць прострочення (або кожен день прострочення).

Якщо відсотки не встановлені – законодавством забезпечено обов’язковий розмір, який позикодавець в будь-якому випадку має право на отримання від суми позики та штрафні санкції у разі невиконання зобов’язання).

Слід назвати основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати при написанні розписки:
— дата складання;
— місце складання;
— прізвище ім’я та по-батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання згідно реєстрації (та фактичного проживання), ідентифікаційний код;
— прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
— боргова сума (точна сума і валюта, слід визначити, як цифрами так і прописом);
— конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
— підписи сторін;

— прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше двох) їх паспортні дані та місце проживання згідно реєстрації (та фактичного проживання), підписи.

Слід зазначити не лише про те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути.

Тільки в цьому випадку буде мати місце зобов’язання позичальника (боржника) і підстава для позову. За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики.

У разі прострочення боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції.

У випадку, коли грошові кошти позичаються у валюті, то необхідно визначити в якій саме та за яким курсом (станом на дату надання). Визначте, що повернення повинно бути виконано у валюті в якій позичалися кошти з урахуванням інфляції або ж встановленим курсом (станом на дату повернення), оскільки знецінення грошових коштів, це практично невідворотній процес.

Читайте также:  Визнання шлюбного договору недійсним

Якщо у договорі позики чи у розписці не визначена кінцева дата повернення грошових коштів, то позичальник (боржник) повинен повернути їх протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги від позикодавця (кредитора).

В момент повернення позичальником грошових коштів останньому рекомендується забрати боргову розписку, яку він писав при отриманні грошових коштів.

В іншому випадку факту підтвердження того, що грошові кошти повернуті позикодавцю позичальник не матиме (коли гроші поверталися у готівковій формі – «з рук у руки»). Тому слід пам’ятати, що при виконанні свого зобов’язання потрібно забрати боргову розписку.

Деякі питання з судової практики.

У постанові по справі № 725/5827/16-ц апеляційний суд вказав, що за результатами дослідження висновку експерта у сукупності з іншими доказами, нижчестоящою інстанцією було правильно установлено факт підписання позичальником розписки та його обов’язок повернення грошей.

Доводи апеляційної скарги про те, що зазначену розписку боржник не писав та не підписував, є необґрунтованими, оскільки висновком судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що текст розписки написаний відповідачем (боржником, позичальником), що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.

В іншому випадку, Верховний суд України власною постановою по справі № 309/3458/14-ц прийшов до висновку, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Враховуючи вищевикладене, слід пам’ятати про важливу роль розписки як документу, що підтверджує укладання договору позики та є доказом, що забезпечує ефективну реалізацію права на судовий захист від порушення права власності на гроші або інші речі та повернення їх власнику.

Юрист, Володимир Карпунець

Юридическая консультация

Розписка про отримання грошей: як правильно написати в 2021 році

Згідно зі ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

  • Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
  • Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.
  • На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена ​​розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики з урахуванням його реального характеру є доказом не тільки факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальникові. (До такого висновку неодноразово приходив Верховний суд України в своїх правових позиціях).

Таким чином, наявність договору позики, укладеного в письмовій формі є достатнім, відсутність розписки ніяк не впливає на дійсність договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Угода визнається укладеною в письмовій формі, якщо вона підписана його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і договору, а також свідчить про отримання боржником від кредитора певної грошової суми (правова позиція висловлена ​​Верховним судом України 18.01. 2017 р .. у справі №6-2789цс16).

Так що і однієї розписки цілком достатньо для підтвердження того факту, що договір позики укладено, а грошові кошти отримані від позикодавця. Але за умови, що розписка правильно оформлена і містить всі істотні умови.

Розписку краще складати від руки, в такому випадку, якщо позичальник буде оскаржувати факт отримання грошей, можна буде провести почеркознавчу експертизу.

Що слід вказати в розписці:

  • дату і місце складання боргової розписки, момент отримання позики;
  • сума позики цифрами і прописом (в дужках);
  • валюта зобов'язання.

Згідно зі ст.533 Цивільного Кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

  • Боргова розписка повинна однозначно підтверджувати факт отримання грошей позичальником і його зобов'язання повернути;
  • Прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серію, дату видачі паспорта), ІПН, адреса займодавця;
  • Прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серію, дату видачі паспорта), ІПН, адреса позичальника;
  • Термін повернення грошей за договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред'явлення вимоги про повернення позики.

  • Вимогу про повернення слід вручити боржнику або особисто або надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
  • Розмір і порядок виплати відсотків за договором.

Згідно з ч.1,2 ст.1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

  • відповідальність (штрафні санкції) за несвоєчасне повернення боргу;
  • власноручний підпис позичальника.

Р О З П И С К А

  1.             Я, ______(ПІБ), ____ року народження, що мешкаю в ___________ (паспорт __ № ____, виданий ________ «__»_____ року, ідентифікаційний код _____), даю цю розписку ______(ПІБ), ____ року народження, що мешкає в  __________ (паспорт__№_____, виданий _________ «_»_____ року, ідентифікаційний код _____), в тому що я ______ отримав від _______ у борг гроші в сумі ______ (сума прописом) гривень.
  2.             Позика є безвідсотковою (або: надається під ___відсотків річних).
  3.             Зобов’язуюся повернути позику в строк до «__»  _______ р.
  4. Написано власноруч
  5. «__» ______ року
  6. Підпис

Як вже було сказано, відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом .

Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зверніть увагу: інфляційні втрати можна стягнути лише за зобов'язаннями вираженим в гривні, а не в іноземній валюті.

Термін позовної давності для стягнення боргу по розписці становить три роки.

Зразок розписки про отримання грошей за договором позики, укладеного в усній формі « адвокат коцан м.в

  • Правильно написана розписка захистить права як позичальника, так і позикодавця.
  • РОЗПИСКА
  • про отримання грошей за договором позики, укладеного в усній формі
  • м. Львів                                                                                                                         [дата]

Я, [П.І.Б.

], зареєстрований та мешкаю за адресою: [адреса], паспорт [номер, серія, коли і ким виданий], даю цю розписку громадянці[П.І.Б.

], яка зареєстрована та мешкає за адресою: [адреса], паспорт [номер, серія, коли і ким виданий], про те, що [дата] я позичив у неї гроші в сумі 10000 (десять тисяч) гривень, які вона передала мені за місцем свого мешкання в присутності свідків громадянки[П.І.Б.] ([адреса], паспорт [номер, серія, коли і ким виданий]) та громадянина[П.І.Б.] ([адреса], паспорт [номер, серія, коли і ким виданий]).

Вказану позику я зобов’язуюсь повернути до [дата].

Свідок 1          ______________                  [П.І.Б.]

Свідок 2         _______________                  [П.І.Б.]

[дата] ___________________                                [П.І.Б.]

9 коментарів

Ключові слова: договір позики, договір позики в усній формі, розписка, розписка про отримання грошей, розписка про отримання коштів

Договір позики між фізичними особами: що врахувати, аби уникнути ризиків?

Що потрібно прописати в договорі позики між фізичними особами та на які аспекти звернути увагу?

Під час карантину багато бізнесів опинилися на межі закриття. Щоб врятувати справу, зберегти колектив та подолати фінансові труднощі, власники почали шукати гроші.

Перше, що може спасти на думку, це взяти кредит у банку. Але у банківських установах зазвичай високі річні відсоткові ставки, і не кожен підприємець може їх виплатити. Інша справа — позичити гроші у знайомих чи родичів (зараз власників приватного капіталу в країні чимало).

Здається, що так вчинити набагато простіше, адже, як писав класик: «Свої люди — розрахуємося».

І ось власник кондитерської Іван вирішує позичити на порятунок бізнесу 100 тисяч гривень у свого друга Дениса. Як їм правильно оформити передачу грошей? Які ризики існують? Як їх уникнути? Ці питання можна врегулювати за допомогою договору позики. Що потрібно прописати в договорі позики між фізичними особами та на які аспекти звернути увагу?

Читайте также:  Позовна заява про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу

Що таке договір позики

Якщо фізичні особи бажають домовитись щодо запозичення грошей один одному — тоді така угода підпадає під ознаки договору позики. Законодавство України містить певні правила щодо оформлення договору позики, зокрема:

Подписывайтесь на наш Telegram канал

• Особи передають один одному грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками.

• Гроші (речі) передаються у власність особи. При цьому боржник повертає не ті самі гроші (речі), а таку саму їх кількість.

Все новости

  • • Договір укладається з моменту передачі грошей (речей).
  • Спробуємо розібратись, чому Івану та Денису важливо розуміти зазначені особливості.
  • У позику передаються грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками

Речі, визначені родовими ознаками, — це об‎'єкти, які складають однорідну масу та визначаються лише кількісно (числом, вагою, мірою) без додаткових індивідуальних ознак.

Визначені родовими ознаками речі є замінними — їх знищення, за загальним правилом, не звільняє боржника від обов'язку виконати своє зобов'язання, оскільки він не позбавлений можливості набути інших речей такої ж кількості та якості.

Гроші (речі) передаються у власність особи. При цьому боржник повертає не ті самі гроші (речі), а таку саму їх кількість

За договором позики гроші або речі передаються у власність. Інакше кажучи, після отримання грошей або речей особа може їх використовувати без будь-яких обмежень.

Це ніяк не вплине на обов‎'язок повернути гроші або речі.

Саме тому за договором позики Іван зобов‎'язаний «повернути» (передати у власність) стільки ж речей такого ж виду та якості або таку саму суму грошових коштів, а не ті самі речі або грошові купюри.

Договір укладається з моменту передачі грошей (речей)

Договір позики — це договір, який вважається укладеним з моменту передачі речей або грошей. Тільки після цього у сторін виникають взаємні права та обов‎'язки.

Інакше кажучи, обов‎'язок повернути гроші у Івана виникне тільки з моменту їх отримання. Якщо факт отримання грошей не може бути доведений, юридично вважається, що Іван не отримував гроші, а договір позики вважається неукладеним.

Саме через це у Івана не виникне зобов'язання повертати гроші або речі.

Факт передачі грошей/речей може підтверджуватись усно, письмово, відеозаписом або іншим способом. Найважливіше, щоб під час доведення факту передачі суд прийняв такі докази до уваги (належні докази).

Наприклад, щоб аудіозапис вважався належним доказом, потрібно провести експертизу, за якою буде ідентифіковано голос особи на плівці, а також перевірено запис на наявність монтажу.

Інший приклад — суд визнав належним доказом матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту, в яких особа не заперечувала факт отримання позики (ВС/КЦС, справа №678/364/15-ц, від 17 жовтня 2019 року).

Отже, не достатньо домовитись про умови позики. Важливо, щоб факт передачі грошей або речей був зафіксований певним способом.

Основні положення договору позики та ризики, пов‎'язані з їх відсутністю

Як вже зазначалось, законодавство містить певні правила щодо договору позики (стаття 625, 1046-1053 Цивільного кодексу України).

Серед них: сплата процентів, строки повернення, штраф за порушення умов позики.

Якщо сторони не домовляться щодо таких положень в договорі, то права та обов‎'язки Івана і Дениса (правила щодо повернення грошових коштів) будуть регулюватись положеннями законодавства.

Спробуємо розібратись, які існують правила (положення) законодавства та про що краще домовитись фізичним особам, щоб уникнути можливих ризиків та непорозуміння.

1) Проценти(стаття 1048 ЦК України). Проценти за договором позики не нараховуються, якщо про це прямо зазначено в договорі, або якщо фізичні особи (у нашому випадку Іван та Денис) домовились про позику на суму не більше ніж 850 гривень, яка не пов‎'язана з підприємницькою діяльністю опонентів, або у позику передані речі.

У нашому прикладі Іван бажає позичити грошові кошти на порятунок бізнесу. В такому випадку, якщо в договорі не буде прямо зазначено, що позика безоплатна, то проценти нараховуються в розмірі облікової ставки Національного банку України (на початок вересня 2020 року — 6%).

Оплатна позика (під проценти) включена законодавством до переліку фінансових послуг.

Тут існує певний конфлікт в законодавстві, оскільки такі послуги мають право надавати лише ліцензовані фінансові установи.

Проте, згідно з позицією Міністерства Юстиції, вимоги закону про фінансові послуги не застосовуються щодо позики між фізичними особами, які не є суб‎'єктами підприємницької діяльності.

  1. Таким чином, варто звернути увагу на положення договору позики про проценти. За відсутності відповідного положення в договорі існує декілька потенційних ризиків:
  2. • Позичальник буде зобов‎'язаний повернути грошові кошти в розмірі не тільки самої позики, а й нарахованих процентів за весь період користування позикою (постанова від 18 грудня 2018 року №686/21857/16-ц Верховний Суд);
  3. • Якщо позикодавцем буде не фізична особа, а юридична особа або ФОП, передання грошових коштів в позику може бути визнано фінансовою послугою, надання якої без відповідної ліцензії вважається незаконним.

2) Строк повернення(стаття 1049 ЦК України). Якщо договором не встановлений строк повернення позики, вона має бути повернута протягом 30 днів від дня пред'явлення вимоги.

3) Валюта позики.

У разі отримання у позику іноземної валюти, позичальник зобов‎'язаний (якщо інше не передбачене законом чи договором) повернути позикодавцеві таку ж суму в іноземній валюті, яка отримана у позику (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №373/2054/16-ц). Якщо прострочена сума визначена в іноземній валюті, то для обрахунку 3 % річних має братись сума в іноземній валюті і стягуватись валюта, а не її еквівалент в гривні.

Таким чином, фізичним особам варто бути обачними при визначенні умов позики. Договором сторони мають можливість врегулювати умови надання позики. Проте якщо певні положення позики не врегульовані, тоді застосовуватимуться правила, встановлені законодавством.

Нотаріальне посвідчення угоди позики

Законом встановлено, що договір позики між фізичними особами укладається у письмовій формі, якщо його сума перевищує 170 гривень (частина 1 статті 1047 ЦК України).

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте його можна посвідчити, якщо сторони про це домовились. У цьому разі в нотаріальній конторі необхідно сплатити певний розмір грошових коштів за посвідчення договору (державне мито або плата).

Також існує можливість здійснити нотаріальне посвідчення розписки. У цьому випадку посвідчується не зміст розписки, а дійсність підпису. Інакше кажучи, нотаріус посвідчує, що саме певна особа поставила свій підпис на розписці. Це може позбавити іншу сторону необхідності проводити експертизу для ідентифікації виконавця підпису, якщо боржник стверджує, що поставлений підпис йому не належить.

Відмінність договору позики від розписки

Одним з найпростіших способів зафіксувати факт передачі речі є розписка. Розписка — це документ, який складається для підтвердження укладення угоди позики, її умов та на підтвердження факту передачі грошей (речей). Одночасно з цим розписка може розглядатись безпосередньо як письмова форма угоди позики, якщо, наприклад, сторони домовились усно.

Розписка не є обов‎'язковим документом. Якщо договір позики, як підписаний сторонами документ, фіксує факт передачі грошей або речей, тоді додатково розписка не потрібна.

Таким чином, договір позики є сукупністю прав та обов‎'язків сторін щодо позики. Він може бути укладений в письмовій або в усній формі. Розписка підтверджує факт укладення договору позики, передачу грошей або речей за відсутності вказівки на це в укладеному сторонами договорі.

Якщо сторони оформляють розписку, дуже важливо, щоб вона не містила неузгодженостей або неточностей. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Так, наприклад, у випадку складення розписки з наступним змістом «обіцяє віддати останньому 18 000 гривень після продажу земельної ділянки» суд дійшов висновку, що неможливо встановити, чи отримала особа кошти чи ні (ВС/КЦС, справа №369/3340/16-ц, від 22 серпня 2019 року).

У цьому випадку договір позики визнано неукладеним та обов‎'язку повертати кошти у іншої сторони не виникло.

Таким чином, якщо боргова розписка не містить посилання на момент передання грошових коштів, а умови надання та повернення коштів є суперечливими, така розписка не може свідчити про укладання договору позики (ВС/КЦС у справі №632/2209/16, від 4 березня 2020 року).

Ссылка на основную публикацию