Що робити, якщо банк забрав житло незважаючи на мораторій на стягнення валютної іпотеки

У Національному банку радять фінустановам і позичальникам уже зараз готуватися до скасування мораторію на стягнення житла за борги за договорами валютної іпотеки. Й натякають: продовження заборони на відчуження заставного майна після 21 квітня 2021 року не буде.

Відповідно, частина громадян, котрі не захочуть домовлятися про реструктуризацію заборгованості, можуть втратити житло. Водночас запропоновані (зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства, який набрав чинності рік тому) схеми реструктуризації багатьох позичальників не влаштовують.

Вони вимагають ухвалити закон, який би передбачав більш вигідні умови перегляду розмірів і графіків виплат. Про полегшені умови обслуговування колись взятих у валюті кредитів, в принципі, можна домовитися з банками й зараз.

Але, як свідчить практика, рідко яка із банківських структур готова іти назустріч клієнтам. Що вже й казати про фінустанови (по-суті колекторські структури), які спеціально наймаються банками для “вибивання боргів” чи самі викупили проблемну заборгованість.

Громадські об’єднання позичальників також вимагають покінчити з колекторським свавіллям, адже вітчизняні законодавці й досі не унормували відповідну діяльність.

З іншого боку, і повністю прощати борги усім “валютним” позичальникам не можна. Це буде несправедливо – хоча б з огляду на те, що сотні тисяч наших співвітчизників, які позичали у гривні, продовжують платити за іпотеку у повному обсязі.

А багато із тих, хто більш тверезо оцінював свої можливості й не ризикнув брати кредит, і досі не вирішили свого “житлового питання”…  Словом, тягнути далі вже нікуди. Маємо пів року для урегулювання ситуації. Інакше…

дехто навіть каже про ймовірний “соціальний вибух”.

Шість “втрачених років”: збитки для банків і життєві трагедії для позичальників

Мораторій на конфіскацію житла боржників запровадили у буремному 2014-му. У парламенті необхідність такого кроку пояснювали російською агресією, економічною кризою і девальвацією гривні.

Адже багато українців вже не могли платити за валютними іпотечними кредитами, взятими до 2012 року (відтоді іпотечне і споживче кредитування в Україні дозволене лише у гривні). Тому банкам і заборонили стягувати заставне майно: квартири й будинки.

Мова, передовсім, про заборону примусового позбавлення позичальників їхнього єдиного житла, яке є заставою за кредитом.

Планувалося, що захід буде тимчасовим – урядові дали два тижні для підготовки законопроєкту про реструктуризацію заборгованості на вигідних для банків і позичальників умовах. Утім, в українських реаліях “тимчасове” часто перетворюється на “законодавчий довгобуд”.

Коли влада іде по лінії найменшого спротиву – не розв’язуючи проблему, а відкладаючи вирішення питання “на потім”. Як наслідок – маємо шість років бездіяльності і людських трагедій.

Адже, незважаючи на дію мораторію, чимало позичальників уже втратили своє житло (або через свавілля колекторів, або й через ”законні” судові рішення, коли людям не вдавалося довести, що заставлена у банку нерухомість – їхнє єдине житло). Багато хто продовжує судитися.

Натомість чимало позичальників, котрих “пронесло”, розраховуючи, що мораторій продовжуватимуть безкінечно, взагалі перестали платити щось банкам. А це – неабияка шкода для банківської системи. І для суспільства загалом. Такий собі “закон сполучених посудин”. Накопичення кредитів, які взагалі не обслуговуються позичальниками, негативно вплинуло на платоспроможність і рентабельність банків.

Що робити, якщо банк забрав житло незважаючи на мораторій на стягнення валютної іпотеки Альона Шмигель

“Адже мораторій – це не автоматичне прощення боргу за іпотекою, він просто робить неможливим стягнення застави за кредитом, а отже лише заморожує проблему на роки.

Тим самим фактично дозволяє позичальникам ігнорувати умови кредитних договорів та робить неможливим повернення банками виданого кредиту”, – пояснює головний економіст Управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Альона Шмигель.

Тобто, знаючи, що за порушення умов угоди “нічого не буде”, платити за позикою припинили навіть ті, на чиєму фінансовому становищі криза майже не позначилася. Зокрема, і позичальники, котрі роками заробляють на іпотечній нерухомості, здаючи її в оренду.

Напіввихід, який не всіх влаштовує

Здавалося б, рік тому “крига скресла”: у жовтні 2019-го набрав чинності Кодекс України із процедур банкрутства. Документом передбачено механізм реструктуризації валютних кредитів.

Домовитися про “мирову” кредитори та позичальники повинні були до жовтня 2020 року.

І вже цієї середи, 21 жовтня, мала б спливти дія мораторію на відчуження нерухомості у валютних боржників, якщо вони живуть у заставній квартирі (будинку) та не мають іншого житла.

Утім, парламентаріям вдалося “двома заходами” відтермінувати час “Ч”. 16 липня ВР ухвалила закон, яким хотіли продовжити мораторій до 1 січня 2022 року, до ухвалення законодавства щодо процедури реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті. Утім, президент його ветував.

Мотивуючи це тим, що деякі положення документа не узгоджувалися із Конституцією і законами України. Поміж іншого, йдеться і про те, що механізми реструктуризації боргів вже передбачені Кодексом із питань банкрутства.

Тому 16 вересня парламент ухвалив новий варіант законопроєкту №3640 про продовження мораторію лише на пів року – до 21 квітня 2021-го. Цього разу президент підписав закон і той набрав чинності.

Мораторій передбачає заборону на примусове стягнення майна, якщо воно використовується як місце постійного проживання позичальника або є об'єктом незавершеного житлового будівництва. При цьому заборона діє, якщо загальна площа такої нерухомості не перевищує 140 квадратних метрів для квартири і 250 “квадратів” – для житлових будинків.

Розв’язання проблеми валютної заборгованості: погляд з різних берегів “іпотечної річки”

За даними НБУ, обсяги проблемних кредитів в іноземній валюті станом на 1 липня перевищили 42 мільярди гривень.

Найбільше українці заборгували за іпотеку “Альфа-Банку” (13,4 млрд грн), “ПриватБанку” (12,8 млрд), “Універсал Банку” (2,3 млрд), “ОТП Банку” і “Укргазбанку” (по 2,2 млрд), “Сбербанку” (1,7 млрд), “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” (по 1,6 млрд грн). Загалом ідеться про укладені переважно у 2007-2008 роках 44 тисячі іпотечних договорів.

1. Хто винен?

Експерти кажуть про спільну відповідальність комерційних фінустанов, Національного банку і позичальників за ситуацію, що склалася. Беручи кредити у валюті в період пікової вартості нерухомості, люди переоцінювали власні фінансові можливості і недооцінювали ймовірні ризики.

Навіть – не пов’язані із “несподіваними” фінансовими кризами 2008-2009 і 2014-2015 років. Натомість банки в гонитві за клієнтами не інформували належним чином про усі ризики. Більше того, активно рекламували іпотечні програми, іноді небезпечно послаблюючи вимоги до позичальників.

Це був для них швидкий і легкий спосіб заробітку. А тодішнє керівництво Нацбанку заплющувало очі на те, що комерційні банки порушували норми фінансової стабільності, не оцінювало структури боргів і не впроваджувало жодних логічних за таких обставин обмежень.

Якби так сталося, проблема валютної іпотеки не була б для України такою гострою. Хоча повністю уникнути її, певно, і не вдалося б.

Але зараз маємо забути про “умовний спосіб” і думати, що реально зробити тепер.

Що робити, якщо банк забрав житло незважаючи на мораторій на стягнення валютної іпотеки Кодексом з питань банкрутства передбачені “базові” умови реструктуризації

За висновками фахівців – важливо забезпечити можливість реструктуризувати і часткового списати борги. З огляду на ситуацію, що кардинально змінилася.

По-перше вартість української нерухомості (у доларовому еквіваленті) нині набагато нижча, ніж тоді, коли оформляли більшість іпотечних кредитних договорів у валюті. По-друге, кредитні відсотки тоді і зараз – “небо й земля”.

Якщо усе це врахувати, то виявиться, що деякі позичальники вже й так сплатили кредиторам набагато більше, ніж коштує їхнє житло. І це обов’язково мають враховувати під час переговорів щодо реструктуризації.

2. Що робити?

Саме тому в НБУ переконані: “Банкам і позичальникам не варто чекати ще пів року. Вже зараз варто повторити спроби провести перемовини з позичальниками та знайти прийнятне для обох сторін рішення. Дія мораторію жодним чином не заважає реструктуризації.

Та й боржникам за валютною іпотекою не варто готуватись до масового виселення.

Як показує досвід, банки вважають стягнення застави надзвичайним заходом і, по можливості, намагаються врегулювати проблеми у мирний спосіб”, – наголошує представниця Нацбанку Альона Шмигель.

Експерти пояснюють: масово відбираючи у боржників житло, банки стануть власниками значних обсягів нерухомості, якою потрібно управляти. А це – невластива їм функція. Отже, фінустанови поспішатимуть продати заставлене колись і відібране (потенційно) у майбутньому майно. Це призведе до дестабілізації ринку нерухомості й обвалу цін.

За таких умов банки зможуть повернути лише невелику частину заборгованості. Таким чином, втратять усі: люди залишаться без житла, банки – без частини своїх грошей, держава отримає ще одне вогнище соціальної напруженості. Тож усім вигідніше домовлятися про реструктуризацію – із чітко визначеними термінами та розмірами платежів.

3. Що пропонують?

Кодексом про процедури банкрутства передбачені так би мовити “базові” умови такої реструктуризації. Кредитну заборгованість пропонують конвертувати у гривні за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність позичальника.

Останній має погасити не всю взяту колись суму, а 100% від ринкової вартості заставленої квартири чи будинку. Цю вартість має визначати оцінювач, обраний кредитором. Із цим пунктом, до речі, не погоджуються багато позичальників, побоюючись зловживань “на користь” фінустанов.

Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 “квадратів” (або не більше 13,6 квадратних метрів житлової площі на кожного члена сім'ї боржника) чи загальна площа житлового будинку не перевищує 120 м2, відсоткова ставка встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 1 відсотковий пункт. План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не погоджено сторонами.

Якщо ж площа нерухомості більша, ставка за планом реструктуризації встановлюється на рівні індексу UIRD, збільшеному на 3 відсоткові пункти, а план реструктуризації укладається лише на 10 років.

У прес-службі Нацбанку уточнили, що згідно із Кодексом, власники валютної іпотеки зможуть отримати пільгові умови погашення кредитів в разі, якщо це – їхнє єдине житло. І такий підхід теж не влаштовує позичальників. Вони хочуть, щоб пільгові умови поширювалися на усю придбану у кредит нерухомість.

Читайте также:  Незаконна зупинка тз(автомобіля) поліцією

4. Чому це не всіх влаштовує?

Люди вимагають списання частини тіла кредитів у розмірі сплачених раніше сум за користування позиками. І, звісно ж, хочуть нижчих кредитних ставок. Позичальники переконують: більшість із них вже давно сплатили справедливу ціну за придбану нерухомість, а намагання “взяти щось зверху” – чергова шахрайська схема.

“Проблема, яка з особливою гостротою спливла на поверхню 6 років тому і яка в буквальному сенсі увесь цей час кошмарить сім'ї позичальників та їхніх поручителів, яка перетворила на пекло життя законослухняних українців, незважаючи на нескінченні обговорення і суперечки в кабінетах вищих чиновників, так і не знайшла остаточного вирішення.

У кількох каденцій народних депутатів і у двох українських президентів була величезна кількість можливостей поставити справедливу крапку в цьому питанні, зняти ярмо із ший співвітчизників.

Але замість того, щоб простягнути своїм громадянам руку допомоги, вони тільки затягували кредитну петлю на наших шиях”, – йдеться у відозві ГО “Правдива країна” – засновника руху “Кредитний майдан”. Запропонований Кодексом з питань банкрутства механізм реструктуризації вважають несправедливим і вкрай заплутаним.

“За час, доки існує Кодекс, наша компанія подала 10 заяв, 9 з яких нам повернули на доопрацювання. До того ж, у різних випадках суди посилались на різні вимоги щодо оформлення. Тобто, процедура настільки складна, що самі суди не розуміють, як мають бути оформлені документи, – наголошує СЕО в Avramenko Group Ярослава Авраменко.

– Без допомоги адвокатів, податківців та фінансистів фізична особа не в змозі пройти процедуру банкрутства самостійно. Я кандидат юридичних наук і займаюся цим вже 18 років. Та й мені, щоб розібратися в декларації, потрібно було запрошувати колишніх податківців…”.

Що робити, якщо банк забрав житло незважаючи на мораторій на стягнення валютної іпотеки Ярослава Авраменко під час виступу в парламенті

Тому ще одна із вимог – спростити процедуру банкрутства. До цього, за словами пані Авраменко, скасовувати мораторій на відчуження заставного майна не можна.

І в парламенті вже працює робоча група на чолі із нардепом Тарасом Тарасенком, яка готує необхідні зміни до Кодексу з процедур банкрутства.

Активісти “Кредитного майдану” вважають, що лише після удосконалення законодавства можна буде говорити про те, що Україна наблизилася до розв’язання проблеми валютної іпотеки.

Експерти ж додають: скасуванню мораторію мають передувати перемовини між представниками позичальників та банківської спільноти щодо додаткового дисконту позичальникам, які не в змозі обслуговувати кредит на умовах, передбачених реструктуризацією.

Натомість в НБУ переконані: запропоновані умови реструктуризації й без того є справедливими і оптимальними для обох сторін. Адже передбачають “прощення” частини боргу та скасування будь-яких штрафів або пені (а це – десятки і навіть сотні тисяч гривень за кожним договором). А залишок кредиту погашатиметься виключно в розмірі ринкової вартості житла!

“Якщо в історії мораторію нарешті вдасться поставити крапку, наслідки будуть сприятливими не лише для банків. Вищий рівень захисту прав дозволить банкам активніше кредитувати та знизити ставки за іпотечними кредитами.

Щойно вдасться позбавитись обтяжливого спадку проблемної іпотеки, банки нарешті зможуть дати їй другий шанс”, – підсумовує Альона Шмигель.

Тобто, свою житлову проблему через отримання дешевих (порівняно) кредитів зможуть розв’язати і сотні тисяч інших українців.

Владислав Обух, Київ

Мораторій на стягнення за валютними іпотеками

21 жовтня мав закінчитися строк дії мораторію на стягнення за валютними іпотеками. 16 вересня Рада, з урахуванням правок президента, продовжила дію мораторію до 21 квітня 2021.

Що не так з цим мораторієм і в чому спірність ситуації – розбирався наш постійний спікер Роман Кобець, старший юрист, адвокат INPRAXI LAW.

Ще з 2014 року діє мораторій для банків на стягнення на житло громадян за боргами по валютним кредитам. Це означає, якщо у громадянина є валютний кредит, забезпечений іпотекою житла, й іншого житла у нього немає, банк не може забрати це єдине житло в рахунок погашення боргу.

  • Введення мораторію було відповіддю держави на фінансову кризу 2014 року, в зв’язку з якою через значне падіння гривні велика частина населення не мала змоги платити по своїм валютним кредитам на житло.
  • Мораторій повинен був стати тимчасовим заходом до моменту, коли держава запровадить якийсь механізм для вирішення вказаної ситуації.
  • Однак тимчасовий захід перетворився на заморожування ситуації вже більш ніж на шість років.

Шість років пройшло. Реалії такі.

Громадяни в значній своїй кількості взагалі перестали обслуговувати кредити. Тому їх борги перетворились на сьогодні в захмарні суми, оскільки банки додатково нараховують проценти та штрафні санкції за прострочку. Погашення таких боргів на сьогодні вже об’єктивно є нереальним.

В зв’язку з неплатоспроможністю значної кількості банків Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав кредити фінансовим компаніям, в багатьох з яких стандарти роботи з проблемними боржниками набагато більш жорсткі ніж у банків. З усіма відповідними наслідками.

Де ж обіцяний державою збалансований для всіх механізм врегулювання ситуації?

Механізм був прийнятий у Кодексі з процедур банкрутства, який був введений в дію у жовтні 2019 року. Механізм, до речі, відносно непоганий. Однак масово сьогодні не запрацював.

Врегулювання можливе в процедурі банкрутства фізичної особи-позичальника. Вимоги банку до такої особи трансформуються з нарахованої суми заборгованості у ринкову вартість житла у гривні станом на дату відкриття справи про банкрутство. Решта заборгованості прощається.

Приміром, громадянин взяв кредит для купівлі житла в розмірі $80 тис. На сьогодні з процентами та штрафними санкціями розмір боргу $120 тис. Ринкова вартість житла на сьогодні $45 тис.

За запропонованою в Кодексі з процедур банкрутства схемою новий борг вже не $120 тис., а еквівалент в гривні $45 тис. При цьому якщо раніше до кризи громадянин частково погасив кредит, приміром на 15%, то і сума нового боргу також зменшується: еквівалент в гривні $45 тис. — 15%.

Нова сума боргу реструктурується не менше ніж на 10−15 років під відсоткову ставку у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1−3%. На сьогодні це приблизно 9,5−11,5% річних.

Як наслідок, громадяни отримують можливість погасити свої кредити об’єктивно на прийнятних умовах і залишити собі житло. Банки отримують певну частину живих грошей і шанс позбавитись пулу проблемних кредитів.

Механізм є достатньо привабливий і, до речі, тимчасовий. Запроваджений на 5 років, один з яких вже майже пройшов.

  1. Що робити, якщо банк забрав житло незважаючи на мораторій на стягнення валютної іпотеки
  2. Чому поки така реструктуризація масово не працює на сьогодні?
  3. Можна назвати як мінімум такі причини.

Реалізація механізму на вказаних обов’язкових умовах для банку можлива лише в процедурі банкрутства фізичної особи. Поза процедурою банкрутства вказані норми для банків не діють і треба окремо домовлятись. А процедура банкрутства достатньо складна і потребує додаткових фінансових витрат.

Допоки діє мораторій, боржники відчувають себе захищеними і не націлені ані домовлятися, ані ініціювати банкрутство. При цьому мораторій знову продовжили.

Незважаючи на важливість питання, відсутні соціальні програми популяризації такого механізму реструктуризації. Багато хто про нього не знає взагалі.

Для того, щоб дійсно вирішити проблему стягнення за валютними іпотеками, мораторій необхідно знімати. Далі доцільним є запропонувати два варіанти дій:

Якщо у громадянина є фінансова можливість обслуговувати кредит на пільгових умовах, передбачених Кодексом з процедур банкрутства, то застосовувати механізм реструктуризації. При цьому процедурні моменти мають бути максимально спрощеними, а фінансове навантаження обслуговування процедури банкрутства помірним.

  • Якщо у громадянина відсутня фінансова можливість обслуговувати кредит навіть на пільгових умовах, то банк забирає виключно іпотечне майно, а решта заборгованості прощається.
  • Такі два варіанти не ідеальні для всіх, однак все ж таки є відносно прийнятними і зможуть зрушити з мертвої точки заморожену проблему стягнення за валютними кредитами.
  • Читайте також: Аналіз наслідків будівельної реформи

Мораторій на відчуження застав по валютних кредитах: кому він потрібен і чим загрожує

Шквал дискусій викликало рішення НБУ заборонити конфіскацію застав по валютних іпотечних кредитах. І поки позичальники радіють, що позбулись ризику втратити житло, банки очікують масових неплатежів по кредитах. Як діє мораторій, і що він приніс позичальникам і банкам.

Сім’я Степанових купила свою квартиру в кредит ще до кризи 2008 року. Хоча валютних доходів у подружжя не було, іпотеку оформили в доларах – обидва непогано заробляли в будівельній галузі та девальвації не побоювалися.

Як виявилося, даремно – фінансова криза не тільки обвалила гривню, так що борг по кредиту зріс на 60%.

Одночасно з девальвацією впали ціни на нерухомість, і заставу за кредитом подешевшала майже вдвічі, а подружжя враз позбулось роботи.

Що робити, якщо банк забрав житло незважаючи на мораторій на стягнення валютної іпотеки

Така історія – не унікальна. Багато українських позичальників виявились змушені переплачувати за квартиру в кілька разів після двох девальвацій, при цьому постійно ризикуючи позбутись житла, якщо їх платоспроможність похитнеться. З цієї точки зору закон про мораторій на вилучення застав за валютними кредитами став рятівною соломинкою.

Читайте также:  Обжалование решений налоговой - услуги адвоката,

Згідно з його нормами, відчуженню не підлягає нерухомість, яка виступає основним місцем проживання позичальника – квартири, куплені з інвестиційною метою або для здачі в оренду під дію мораторію не потрапляють.

Крім того, площа житла не повинна перевищувати 140 квадратних метрів для квартири і 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Також закон забороняє банкам передавати борг за таким кредитом третій особі (колекторській компанії тощо).

При цьому банкіри бачать в мораторії зовсім протилежне. «Закон оцінюю негативно, тому що істотно знижується можливість працювати з проблемними позичальниками, а у позичальника з’являється привід не погашати зобов’язання перед банком», – коментує начальник управління середніх і малих кредитів Імексбанку.

Крім того, експерти побоюються, що мораторієм можуть скористатись серед іншого ті позичальники, хто вже і так кілька років не виконує свої зобов’язання. А тому заборону на відчуження застав може стати «прикриттям» для шахрайських схем.

Компроміс можливий

Насправді мораторій на відчуження застав по валютних кредитах ввели тимчасово: до прийняття нового закону, який врегулює погашення кредитів в іноземній валюті з урахуванням зміни курсів валют.

Проект такого закону Кабінет Міністрів повинен був внести до парламенту до 21 червня – протягом двох тижнів після набрання чинності закону про мораторій. Правда, терміни розгляду і прийняття закону не обмовляються, проте робота над ним йде активно.

Спектр пропонованих рішень варіюється від радикальних заходів, таких як конвертація всього кредиту за старим валютним курсом (чого вимагають деякі позичальники на пікетах під стінами НБУ) до вельми непростих і хитромудрих схем.

Дискусії обумовлені тим, що банкіри, законодавці і позичальники не можуть прийти до єдиної відповіді на питання: хто повинен нести відповідальність за ситуацію, що склалась.

З одного боку, позичальник, оформлюючи кредит у валюті, добровільно звалив на себе валютні ризики. Ті, хто віддав перевагу позиці в національній валюті, не постраждали від двох девальвацій, але заплатили за відсутність ризику більш високою процентною ставкою.

Якщо закон про реструктуризацію буде прийнятий в такому вигляді, яким його хочуть бачити валютні позичальники, то ситуація виглядатиме не цілком справедливо.

Адже гривневі позичальники платили за кредит більше, і при цьому не можуть розраховувати ні на зниження процентної ставки, ні на списання частини боргу.

З іншого боку, банки як професійні учасники ринку набагато краще позичальника обізнані про валютних та інших фінансових ризиках. Будь який ризик-менеджер, що оцінює благонадійність позичальника, знає, що ризиковано видавати кредити в інвалюті тим, чиї доходи до долара не прив’язані. І проте, фінустанови не вжили нічого, щоб захистити себе від хвилі неплатежів у разі подорожчання валюти.

Є й третя точка зору, згідно з якою головний винуватець непростій ситуації – держава в особі Національного Банку та уряду, які допустили різку девальвацію гривні.

Тому вихід із ситуації знаходиться в площині компромісу, до якого учасники ринку вже готуються.

«Ми вважаємо, що розробка програм лояльності для погашень валютних кредитів за всебічної підтримки держави і рівноправний розподіл ризиків між банком, позичальником і державою найбільш оптимальні в нинішніх умовах», – розповідає Олена Трояновська, начальник управління моніторингу кредитних програм банку «Хрещатик».

Що пропонують

Законопроектів депутати і банкіри розробили кілька. Два з них парламент вже відхилив, ще три знаходяться на розгляді.

Новые правила моратория на взыскание валютной ипотеки: что предложил президент

Глава государства Владимир Зеленский ветировал законопроект, которым продлевался срок моратория на отчуждение жилого имущества за просроченные валютные кредиты граждан (№ 3640). Документ возвращен в парламент на доработку.

glavcom.ua

Почему Зеленский принял такое решение и над чем предлагает поработать депутатам, в своей колонке для «Минфина» рассказал директор Финансовой компании «Инвент» Денис Ищук.

Как возникла проблема

Финансовые кризисы 2008-го и 2014-го годов, стремительная девальвация национальной валюты спровоцировали массовый невозврат долгов по валютным ипотечным кредитам. Реакция кредиторов была прогнозируемой — взыскание залоговой недвижимости.

Решать проблемы валютных заемщиков взялось государство. В июне 2014 г. парламент ввел мораторий на взыскание единого жилого имущества заемщика или имущественного поручителя, которое обеспечивает выполнение обязательств по кредитам выданным в иностранной валюте (закон №1304-VII). Данный закон действует и сегодня.

Детские банковские карты: как они обучают управлять финансами

Но, как и любой мораторий, он только заморозил решение проблемы. Верховная Рада должна была бы принять специальный закон, который должен был урегулировать вопрос погашения задолженности по ипотечным кредитам в валюте.

После четырех лет действия моратория, понимая очевидный дисбаланс прав кредиторов и валютных должников, парламент в октябре 2018 года принял Кодекс Украины по процедурам банкротства.

Его Переходные положения предусматривают отмену моратория через год после вступления в силу Кодекса (то есть с 21 октября 2020 года). Кроме того, те же Переходные положения устанавливают механизм реструктуризации задолженности по валютным ипотечным кредитам в рамках вновь созданного института банкротства физического лица.

Так, механизм, введенный кодексом, не регулировал все проблемные вопросы валютной ипотеки, однако, стал инструментом решения долговременной проблемы, вместо ее очередного замораживания.

И снова мораторий

За несколько месяцев до отмены моратория, в октябре 2020 г., Рада инициировала законопроект №3640 об очередном продлении моратория. И документ был молниеносно принят.

Окончательная редакция предусматривала продолжение действия моратория до 1 января 2022. Самую сильную критику в кругу кредиторов и даже официальных лиц государства, как, например, министра юстиции, вызвало качество принятого закона.

Он фактически:

  • устанавливал мораторий на взыскание любых долгов в государстве,
  • распространял свое действие не только на отношения по потребительским кредитам, но и по другим категориям кредитов,
  • расширил круг заемщиков с физических лиц фактически на любых лиц.

Итак, через 6 лет действия моратория, вместо совершенствования механизма установленного Кодексом, который бы удовлетворил интересы как кредиторов, так и заемщиков, было принято решение вновь заморозить проблему, в очередной раз продлив действие моратория.

Что предложил президент

7 августа Президент ветировал откровенно некачественный и принятый на скорую руку закон. Одновременно парламенту предоставлены следующие предложения:

  1. Продлить мораторий еще на 6 месяцев от срока, который установлен Кодексом по процедурам банкротства — то есть до 21 апреля 2021 г.
  2. Распространить действие моратория исключительно на взыскание у заемщиков (имущественных поручителей) физических лиц единственного жилого имущества, объекта незавершенного жилищного строительства, имущественных прав на него.
  3. Установить следующие дополнительные критерии действия моратория: приобретение недвижимого жилого имущества за кредитные средства и наличие в тексте кредитного договора условия о запрете регистрации места жительства заемщика или имущественного поручителя в таком жилье.

Итак, президент предложил компромиссный вариант продления срока действия моратория — вместо дополнительных полтора года на восемь месяцев. Также в новой версии закона положения должны быть сформулированы четко и таким образом, чтобы документ отвечал задекларированной цели. А мораторий защищал исключительно валютных заемщиков физических лиц от взыскания единого жилья.

  • НБУ признал банк Аркада неплатежеспособным
  • Мотивация Президента понятна: 95% валютных ипотечных кредитов не обслуживаются, наличие моратория не стимулирует заемщиков к поиску решения, вместе с другими факторами сказывается на функционировании банковской системы и отдаляет от выполнения обещания о дешевой ипотеке.
  • Объективно, большинство кредиторов давно готовы предложить валютным заемщикам выгодные условия решения проблемы, часто выгоднее, чем те, которые установлены Кодексом по процедурам банкротства.

Однако, длительный дисбаланс прав из-за длительного действия моратория привел фактически к непризнанию заемщиками своих обязательств по валютным кредитам. Теперь слово за народными депутатами, которые повторно будут рассматривать закон с предложениями Президента.

Що робити якщо банк подав в суд по іпотеці?

Іпотечну позику оформляють під заставу нерухомості, що купується. Така практика регулюється Законом №898-IV від 05.06.2003 «Про іпотеку». Заставні позики забезпечують подушку безпеки кредитору, а користувачів тримають в напрузі, оскільки їм є чим ризикувати.

Причина, коли банк подає в суд по іпотеці, в кожному випадку різна. Один займодатель орієнтується на суму боргу, другий — на кількість пропущених платежів, третій — на внутрішні правила. Іноді згідно з пунктами договору, прострочення настає вже після першого пропущеного платежу.

У будь-якому випадку, варто знати, що робити якщо банк подав до суду по іпотеці.

Перше, що робити якщо банк подав до суду за невиплату кредиту на житло, це спробувати піти на мирову з банком.

Якщо спроба не увінчалася успіхом, слід зібрати повний пакет документів, починаючи з договору, закінчуючи всіма чеками та виписками з рахунків.

Потім найняти адвоката, який спеціалізується на іпотечних спорах, оскільки виграти суд з банком по іпотеці без юриста малоймовірно, і цей процес затягнеться на довгі роки.

Суди з військової іпотеки

Кредит військовим на житло видається на пільгових умовах. Для цього позичальникові необхідно подати запит на спеціальну програму і стати в реєстр. Сума, на яку може розраховувати військовий, залежить від:

  • Терміну служби;
  • Кількості членів сім'ї;
  • Особистих нагород і професійних досягнень.

Якщо військовослужбовець звільнився зі служби за власним бажанням до закінчення контракту, він зобов'язаний повернути всі кошти, які держава вносила за його житло.

Читайте также:  Divorce without registration

Якщо сприяли звільненню інші об'єктивні обставини, то рішення суду по військовій іпотеці може бути на користь самого військовослужбовця.

Головне, надати всі доступні документи, виписки та інші папери, що підтверджують цей факт.

Виникає ще одна проблема, коли, виплативши всю вартість будинку, забувають зняти себе з реєстру. Зняття обтяження по іпотеці через суд — процедура нескладна, але вимагає часу та витрат на послуги нотаріуса.

Ще один момент — як після розлучення вийти з позичальників по іпотеці через суд — для цього потрібно на засіданні відмовитися від права власності на користь колишнього чоловіка. Другий спосіб — вирішити без суду — оформити шлюбний контракт.

Наслідки невиплати валютної іпотеки

Коли кредит на квартиру був оформлений в іноземній валюті, в майбутньому це може бути приводом для суперечок та дебатів. Це пов'язано, в першу чергу, з нестабільним курсом та інфляцією національної валюти.

У статті 33 Закону №898-IV від 05.06.2003 «Про іпотеку» закріплено: «…у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань іпотекоутримувач може звернутися до суду для стягнення іпотеки».

Звичайно, рішення суду по валютній іпотеці може не задовольнити позичальника, оскільки має місце багато прихованих нюансів.

До того ж, законодавство в сфері іпотечних позик у валюті постійно поповнюється все новими поправками.

Цього року Верховна Рада прийняла Закон # 4185а-2 від 01.07.2014 «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню». Суди по валютній іпотеці в доларах можуть тривати роками, оскільки юристи постійно знаходять якісь хитрощі та спірні моменти, які дозволяють відтягувати рішення на місяці вперед.

Що буде якщо не виплачувати позику?

Коли борг по іпотеці передали до суду, у користувача виникають проблеми. Покарання за несплату кредиту може бути різним, залежно від етапу розглядів і суми заборгованості:

  • Подача запиту до виконавчого органу на стягнення заставної нерухомості. Якщо позивач виграє процес, квартира буде виставлена на аукціон, а вирученими з її продажу грошима покриють заборгованість відповідача;
  • Виселення з квартири за борги нереально, якщо у боржника немає іншої житлоплощі. Також має значення, якщо в цій квартирі проживає неповнолітня дитина;
  • Можлива і конфіскація майна в тих випадках, коли немає інших способів стягнути борг. Для цього буде проводитися спеціальна оцінка всього, що має порушник, продаж на аукціоні, внесення платежів по кредиту.

Де взяти гроші на погашення?

Якщо ви не налаштовані на розгляд в державних інстанціях, спробуйте зробити все можливе, щоб домовитися до внесення справи до реєстру. Щоб взяти кредит для погашення кредиту в іншому банку, важливо спочатку знайти таку фінансову структуру, яка надає подібні позички з поганою кредитною історією.

В основному, кредит в банку готівкою складно отримати людині, що має прострочення або проблемні позики. Реальну допомогу в погашенні кредиту можуть запропонувати мікрофінансові компанії, які схвалюють заявки на будь-які цілі без особливої уваги на КІ. Наприклад, сервіс онлайн-кредитування MyCredit пропонує:

  • Швидкі гроші прямо на банківську картку (за 15 хвилин);
  • Звернення в будь-який час доби;
  • Без відвідувань офісів і черг, прямо з дому/роботи/в дорозі;
  • Без довідок про доходи та стаж роботи;
  • Без застави та поручителів;
  • Знадобиться тільки інтернет, телефон і активна картка українського банку;
  • Головне, що відсоток прийнятих заявок перевищує 95%.

Що буде після скасування мораторію на стягнення іпотечного житла з 21.04.2021

Майже сім років тому в Україні був введений мораторій на стягнення майна громадян. Дана міра державної підтримки в першу чергу була спрямована на збереження нерухомості тих позичальників, які були не здатні виконувати фінансові зобов'язання за валютними кредитами.

Нагадаємо, що мораторій поширюється на нерухоме житлове майно, яке є єдиним житлом позичальника, і яке використовується ним як місце постійного проживання, і було віддано в заставу банку в обмін на валютний кредит.

Дія мораторію закінчується 21 квітня 2021 року. На думку більшості експертів продовжувати заборону на відчуження уряд не може. По-перше, таке рішення по валютних кредитах негативно позначиться на умовах видачі нової іпотеки. А по-друге — викличе хвилю невдоволення серед позичальників, які всі ці роки справно погашали іпотечні займи, оформлені в національній валюті.

Спочатку планувалося, що відстрочка на стягнення іпотечного майна буде тимчасовим мірою. Передбачалося, що за цей час урядом буде розроблений законопроект про реструктуризацію боргів по валютних кредитах, який би задовольнив вимоги і кредиторів, і позичальників.

Однак дива не сталося — проблема по суті залишилася невирішеною. Кодексом України про процедури банкрутства, яким вводиться скасування зазначеного мораторію з 21 квітня 2021 року не передбачені прийнятні варіанти реструктуризації іпотечних боргів. Борг доведеться заплатити згідно із затвердженим планом реструктуризації, в іншому випадку житло буде реалізовано.

Варто зазначити, якщо іпотекодержатель проголосує проти плану реструктуризації — він отримує право стягнення іпотечного майна. Кодекс передбачає можливість збереження квартири площею до 60 кв.м.

Що чекає позичальників

Мораторій, який був введений в 2014 році, був націлений на вирішення фінансових проблем позичальників. Різке падіння курсу гривні суттєво позначилося на матеріальному стані українців і на можливості своєчасно сплачувати щомісячні платежі по валютній іпотеці.

Велика частина позичальників, які спочатку були налаштовані на стовідсотковий розрахунок за кредитами, вже давно реструктуризували свої борги, або викупили з дисконтом через факторингові компанії.

Стягнення іпотечного житла в першу чергу торкнеться тих клієнтів банку, для яких мораторій був способом уникнути фінансових витрат, і які подумки «попрощалися» з боргами. Такі позичальники з матеріальної точки зору могли собі дозволити своєчасно розраховуватися за іпотечними зобов'язаннями, але навмисно ігнорували вимоги банку, очікуючи «вигідні» пропозиції від банків.

Зняття мораторію має підштовхнути неплатників до рішучих дій. У громадян, які оформили валютний кредит з середини 2000-х років, є три варіанти виходу з ситуації, що склалася:

  • реструктуризувати заборгованість мирним шляхом (без звернення до суду);
  • оголосити себе банкрутом і погашати борги згідно із затвердженим планом реструктуризації (в судовому порядку);
  • судитися з кредитором, оскаржуючи незаконну реєстрацію права власності, виконавчий напис нотаріусів або заперечуючи проти стягнення іпотеки в судовому порядку з метою подальшої реалізації в рамках виконавчого провадження.

Основне питання, яке задають собі позичальники, які допустили заборгованість за валютними кредитами, стосується подальшої долі їх нерухомості. Чи буде виселення з іпотечних квартир? Таке рішення має право приймати тільки суд. Але, кредитори ігнорують законодавчі обмеження і здійснюють незаконне виселення без дотримання судових процедур.

Однак, незважаючи на правові підстави примусового стягнення іпотеки після скасування мораторію, а також на наявний адміністративний ресурс, яким володіє кредитор, в пріоритеті у банку вирішити конфлікт з неплатником все ж мирним шляхом.

Реструктуризація боргу як спосіб зберегти майно

Громадяни, які мають намір закрити зобов'язання по кредиту, можуть реструктуризувати наявну заборгованість. Зробити це можна двома способами:

  • позасудовим (переговори з банком);
  • судовим (ініціювання процедури банкрутства).

У першому випадку зміна структури платежів буде побудовано на програмах, які на момент звернення діють в банках. Такі програми враховують фінансовий стан клієнта і їх життєві обставини.

У більшості випадків реструктуризація кредитного боргу — це продовження терміну іпотечного договору в межах максимально допустимих рамок, на практиці — банк надає реструктуризацію не більше, ніж на 5 (п'ять) років, зі списанням частини боргу. Таку реструктуризацію на сьогодні банки пропонують за умови погашення боржником певної частини боргу.

З огляду на ситуацію, що склалася, вирішити фінансове питання мирним шляхом вигідно для обох сторін іпотечного договору. Тому боржник і кредитор можуть домовитися про реструктуризацію боргу.

Банкрутство фізичної особи: реструктуризація боргу через суд

Як тільки мораторій на стягнення іпотечного житла буде скасований, в повноцінному режимі почнуть працювати норми Кодексу України про процедури банкрутства. Ці норми дозволять реструктуризувати валютну іпотеку без нарахування штрафів і пені. Крім цього, сума боргу може бути зменшена до розміру поточної вартості житла.

Реструктуризація боргу через процедуру банкрутства вирішується виключно в судовому порядку.

Основними умовами реструктуризації заборгованості через процедуру банкрутства є:

  1. Конвертація заборгованості в національну валюту за курсом, встановленим Національним банком на день відкриття провадження про неплатоспроможність (про банкрутство);
  2. Штрафні санкції та пеня будуть виключені з вимог кредитора;
  3. Розмір поточної заборгованості може бути зменшений пропорційно виплаченої частини кредиту. Наприклад, позичальник оформив іпотечний договір на суму 80 тис. доларів. Однак, на сьогоднішній день іпотечна квартира оцінюється в 60 тис. доларів. Протягом певного часу позичальник повернув банку 40 тис. доларів (50% від суми кредиту). Таким чином, за умовами реструктуризації борг по кредиту становить всього 30 тис. доларів.

Таким чином, частина заборгованості, що перевищує ринкову вартість нерухомого майна, буде списана.

Безумовно, в пріоритеті у банків буде мирний спосіб врегулювання заборгованості. Однак, для того, щоб реалізувати на практиці цю процедуру, клієнти, що мають борги за валютними кредитами, повинні вийти на діалог з кредиторами.

Для спілкування з кредитором позичальнику краще заручитися підтримкою адвоката, який має досвід переговорів з банками для отримання вигідних умов реструктуризації боргу по іпотечному майну.

Ссылка на основную публикацию