Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

22 лютого 2019 Стане у пригоді для: Підприємці

Підприємець може розраховувати на отримання лікарняних від Фонду соцстраху, якщо захворіє, але доведеться подбати про оформлення.

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

Платите ЄСВ — отримаєте лікарняні

Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВЄдиний соціальний внесок не менше мінімального розміру: 1039,06 грн/міс. у 2020 році, 918,06 грн у 2019 році. А отже, вони одержать від Фонду соцстраху (ст.ст. 18, 20, 22 ЗУ № 1105):

  • лікарняні виплати в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною чи родичем;
  • допомогу по вагітності та пологах;
  • допомогу на поховання.

Якщо є заборгованість із ЄСВ, лікарняні вам не виплатять.

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплатиДекрет у підприємця

Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком не платять ЄСВ, тому на виплати від Фонду їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, Фонд гроші на лікарняні перерахує.

Щоб отримувати допомоги від Фонду, підприємець оформляє «рішення уповноваженого із соцстрахування про призначення допомоги» (п. 2 постанови ФСС від 19.07.2018 р. № 11). Нести цей документ нікуди не треба, він залишається у вас на випадок перевірки. Підприємець є страхувальником, уповноваженим із соцстрахування і застрахованою особою одночасно.

Підприємець — найманий працівник. Якщо платите ЄСВ за себе і також за вас платить ЄСВ ваш роботодавець, то отримати лікарняні у випадку хвороби ви можете і як ФОП, і як найманий працівник. Підстава для одержання допомоги — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Як отримати лікарняні

Без лікарняного листка виплати від Фонду не отримаєте. Тому якщо захворіли, відкрийте лікарняний.

У полі «місце роботи» лікар повинен написати «ФОП» і ваші ПІБ. Якщо ви найманий працівник, просіть вказати реквізити місця роботи, а на роботі вам видадуть копію лікарняного, щоб ви могли отримати виплати і як ФОПФізична особа — підприємець.

Для отримання лікарняних потрібно відкрити окремий рахунок для соцвиплат у будь-якому банку (ст. 34 ЗУ № 1105). Підприємницький рахунок не годиться.

Перші п'ять днів ФОП хворіє за власний рахунок (ч. 2 ст. 22 ЗУ № 1105), Фонд оплачує лікарняні з 6-го дня, тому якщо лікарняний вам закрили через п'ять днів після відкриття, допомоги ви не отримаєте.

Якщо оформили лікарняний ще й як найманий працівник, то за таким лікарняним листком перші п'ять днів оплачує роботодавець.

До Фонду за місцем реєстрації ви подаєте:

  • заяву-розрахунок, як заповнити — розкажемо нижче;
  • копію заповненого лікарняного листка (оригінал залишаєте в себе на випадок перевірки Фонду);
  • довідку з податкової, що не маєте заборгованості зі сплати ЄСВ, або копії квитанцій, що підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед лікарняним;
  • письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування лікарняних.

Розмір лікарняних

Розмір лікарняних залежить від страхового стажу і в найманих працівників, і у ФОП. Тільки у підприємця замість середньої зарплати — середній дохід.

  • 50% середньої зарплати — якщо страховий стаж до 3 років;
  • 60% середньої зарплати — стаж від 3 до 5 років;
  • 70% середньої зарплати — стаж від 5 до 8 років;
  • 100% середньої зарплати — стаж більше 8 років.

Якщо платили ЄСВ як ФОП або раніше за вас внесок платив ваш роботодавець — цей період зараховується до страхового стажу.

Підприємцям — чорнобильцям, ветеранам війни й донорам виплатять 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу. Але потрібно надати копії посвідчень на підтвердження та інші документи (п. 5 ч. 1 ст. 24, ч. 2 ст. 31 ЗУ № 1105).

Щоб дізнатися свій стаж, зверніться до ПФУ за довідкою (додаток 9 до Порядку № 10-1). Треба взяти паспорт, податковий номер і свідоцтво застрахованої особи.

Як порахувати лікарняні ФОП

Підприємець сам обчислює свої лікарняні. Спочатку треба порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу (Порядок № 1266).

Середньоденний дохід. Суму, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділите на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів (ст. 33 ЗУ № 1105). Якщо до цього періоду потрапили дні, коли ви були на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, віднімаєте їх.

ФОП на спрощеній системі. Якщо ЄСВ сплачували від мінімальної зарплати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінзарплаті, — 3723 грн у 2018 році й 4173 грн у 2019 році, 1039,06 грн/міс. в 2020 році.

ФОП на загальній системі сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було або він менше від мінзарплати, ЄСВ ви зобов'язані були платити як і єдинники — від мінімалки, тож берете для розрахунку мінімальну зарплату.

На прикладі порахуємо середньоденний дохід ФОП на єдиному податку. У лютому 2019 року ФОП хворів 8 днів, що підтверджує лікарняний листок.

1-й крок. Обчислюємо середньоденний дохід: (3723 грн × 11 місяців до лікарняного в 2018 році + 4173 грн — мінімалка за січень 2019 року) : 365 к. д. = 123,63 грн.

2-й крок. Сума лікарняних залежить від стажу, тому треба порахувати денну виплату: помножити середньоденний дохід на відсоток оплати лікарняного.

Страховий стаж підприємця 5 років, середньоденний дохід 123,63 грн. Денна виплата: 123,63 грн × 60% = 74,18 грн.

3-й крок. Знаходимо суму лікарняних, яку отримаємо від Фонду. Денну виплату треба помножити на кількість днів лікарняного. Фонд оплачує лікарняні тільки починаючи з 6-го дня хвороби. Тому від загальної кількості календарних днів лікарняного для розрахунку треба відняти 5.

Оплата лікарняного за рахунок Фонду: 74,18 грн × (8 − 5) = 222,54 грн отримає ФОП від Фонду соцстраху.

Лікарняний по догляду за дитиною до 14 років оплатять із першого дня, але за період не більше 14 днів (ч. 3 ст. 22 ЗУ № 1105).

Якщо неправильно порахували середньоденний дохід і отримали лікарняні — коли з'ясується, що подали недостовірну інформацію, вас оштрафують.

Обмеження

Максимальна сума для розрахунку ЄСВ — 15 мінімальних зарплат, у 2019 році це 62595 грн. Лікарняні в розрахунку на місяць не повинні перевищувати цю суму.

Щоб визначити максимальну суму за 1 день, треба поділити цей розмір на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266).

62595 грн : 30,44 = 2056,34 грн. Денна виплата не може бути більше цієї суми.

Якщо вийшло більше, для розрахунку все одно берете 2056,34 грн. Це актуально для загальносистемників з великими доходами.

Якщо страховий стаж ФОП за останні 12 місяців менше 6 місяців. Тоді денна виплата не може бути більше від розміру, розрахованого з мінімалки в місяці настання хвороби: 4173 грн : 30,44 = 137,09 грн.

Наприклад, денний дохід 158,56 грн, а стаж менше 6 місяців за останній рік, лікарняний листок на 9 днів, для розрахунку візьмемо 137,09 грн за день. Усього 548,36 грн за рахунок Фонду.

Як заповнити заяву-розрахунок

  • Заяву-розрахунок до Фонду заповніть у двох екземплярах, один подайте до Фонду, другий зберігайте разом із лікарняним листком на випадок, якщо Фонд вирішить провести перевірку використання коштів.
  • Заява-розрахунок у Фонд соцстраху
  • Подати заяву-розрахунок можна особисто або в електронному вигляді, але тоді треба укладати договір про визнання ЕЦПЕлектронний цифровий підпис з Фондом. 
  • На лицьовій стороні заяви-розрахунку пишете свої ПІБ, податкову адресу, РНОКПП, номер спецрахунку, який відкрили для отримання лікарняних, і найменування банку.

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

рядок 1 у гр. 3 — календарні дні лікарняного, які оплатить Фонд;

у графі 4 — сума лікарняних у гривнях із копійками, яку розрахували самостійно, її виплатить Фонд;

у графі «Примітки» ставите галочку біля «Додаток 1.1».

Загальну суму також переносять у рядок 7 «Всього».

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

У графі 6 указують «код 3».

У графах 7–12 переносите дані з лицьової сторони листка непрацездатності: серія, номер лікарняного, гр. 9 — указують «1», якщо лікарняний первинний, і «2», якщо продовжили.

  1. Графа 10 — ставимо «1», якщо це загальне захворювання, «5» — невиробнича травма, наприклад ФОП вивихнув ногу під час гри в баскетбол із друзями; «10» — якщо лікарняний по догляду за дитиною або членом сім'ї.
  2. Графи 11–12 — дати лікарняного «з… до…».
  3. 13–14 — дні лікарняного: скільки всього й окремо дні, які оплачує Фонд.
  4. 15–16 — сума лікарняного в гривнях із копійками: усього й від Фонду окремо.
  5. 17–19 — заповнюють ФОП-чорнобильці.
  6. 21–22 — повні місяці страхового стажу — усього й за останні 12 місяців до початку лікарняного.
Читайте также:  Типовий договір купівлі-продажу товарів у розстрочку

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

Фонд може надіслати вам запит на уточнення даних у розрахунку, а якщо знайде помилки — розрахунок повернуть, ви зможете виправити помилки й подати повторно.

Повідомте Фонд, що отримали лікарняні

  • Після того як отримаєте лікарняні, маєте подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (додаток 2 до Порядку № 12).
  • Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (в Фонд соцстраху)
  • Якщо проігноруєте цю вимогу й протягом трьох місяців не подасте заяву, фахівці Фонду прийдуть до вас із перевіркою.

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплатиОподаткування лікарняних

Лікарняну допомогу від Фонду соцстраху не включають у підприємницький дохід і не оподатковують ні на спрощеній, ні на загальній системі оподаткування (пп. 4 п. 292.11 ПКУ).

Є позиція податкової: Фонд як ваш податковий агент сам утримає і сплатить із ваших лікарняних 18% ПДФО і 1,5% ВЗ як із доходу фізособи й покаже виплату в розрахунку 1ДФ (ІПК від 19.12.2017 р. № 3040/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК, консультація в ЗІР, підкатегорія 103.02). Тому вам перерахують гроші вже за мінусом податків.

Є позиція Фонду соцстраху

Пам’ятка застрахованої особи для отримання одноразової виплати — Пенсійний фонд України

ПАМ’ЯТКА застрахованої особи для отримання одноразової виплати відповідно до Закону України від 04.12.

2020 №1071/ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

  1. Право отримання одноразової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень мають:
  • наймані працівники, які:
  • на 10 грудня 2020 року ПРАЦЮЮТЬ за основним місцем роботи у роботодавця, діяльність якого була тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів;
  • середня заробітна плата яких за третій квартал 2020 року не перевищує тридцять тисяч гривень на місяць;
  • фізичні особи – підприємці, які:

на 10 грудня 2020 року ЗАРЕЄСТРОВАНІ 3 місяці і більше як фізичні особи – підприємці (перевірити факт реєстрації – https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search), та у 2020 році сплатили ЄСВ за себе не менше ніж за 3 місяці;

не є одночасно фізичною особою підприємцем та найманим працівником.

Перевірка відповідності ОСНОВНОГО виду економічної діяльності роботодавця переліку видів діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи та факту нарахування та сплати ЄСВ здійснюватиметься засобами Порталу ДІЯ автоматично при поданні заяви.

Перевірити зарахування стажу (сплату ЄСВ), розмір заробітної плати можливо за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoInsurer на вебпорталі Пенсійного фонду України (знадобиться електронний підпис, Bank ID або  Mobile ID (GOV ID)).

  1. Строки звернення за виплатою

Заява на виплату одноразової допомоги застрахованим особам подається до 21 грудня 2020 р. включно.

  1. Порядок звернення за виплатою

Заява для отримання одноразової допомоги застрахованим особам заповнюється ВИКЛЮЧНО в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Як отримати послугу на порталі?

  1. Знадобиться кваліфікований електронний підпис для авторизації у порталі.
  2. Зареєструватися чи авторизуватися, якщо особа вже зареєстрована, у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
  3. У розділі “Послуги” обрати “Одноразова матеріальна допомога ФОПам та найманим працівникам”.
  4. Дія автоматично перевірить дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду України на відповідність умовам отримання допомоги.
  5. Необхідно підтвердити поточне місце роботи.
  6. Ввести номер гривневого рахунку застрахованої особи у форматі IBAN. УВАГА – отримати кошти можна лише на особистий рахунок.
  7. Перевірити та надіслати заповнену заяву.
  8. Очікуйте повідомлення про зарахування виплати в банк.

Як отримати послугу у застосунку?

  1. Завантажити застосунок Дія за посиланням: https://go.diia.app
  2. Авторизувати у застосунку через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ.
  3. У розділі “Послуги” натиснути “Отримати допомогу”.
  4. Дія автоматично перевірить дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду України на відповідність умовам отримання допомоги.
  5. Ввести номер гривневого рахунку застрахованої особи у форматі IBAN. УВАГА – отримати кошти можна лише на особистий рахунок.
  6. Очікуйте сповіщення про опрацювання заяви.
  7. Заповнення заяви
  1. У заяві автоматично формуються:
  2. реєстраційний номер облікової картки платника податків АБО серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
  3. адреса місця проживання;
  4. – належність найманого працівника чи фізичної особи – підприємця до категорій осіб, які мають право на виплату одноразової допомоги (підтверджується шляхом проставлення відповідної позначки в заяві).
  5. Застрахованою особою вноситься номер банківського рахунка заявника – за стандартом IBAN (одноразова допомога виплачується виключно на банківський рахунок. У разі відсутності банківського рахунку, його необхідно відкрити у будь-якому обраному банку),
  6. Заява вважається поданою у разі заповнення ідентифікованою особою всіх полів форми.
  7. Відповідальність за недостовірні відомості
  8. У разі подання недостовірної інформації допомога підлягає поверненню.
  9. Якщо особа не поверне кошти добровільно протягом 10 робочих днів з дня надсилання рішення територіального органу Пенсійного фонду про відшкодування одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, вони будуть стягнуті державною виконавчою службою в примусовому порядку.

Рішення про відшкодування одноразової матеріальної допомоги буде розміщено на вебпорталі Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoInsurer із одночасним SMS повідомленням, за наявності мобільного номеру телефону.  

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

Що робити, якщо страхова відмовляє у страховій виплаті

Що робити, якщо страхова не платить: 4 дієві способи отримати виплати

Що робити, якщо ви застрахували своє майно, а страхова компанія відмовляється виплачувати страхове відшкодування, посилаючись на те, що злива, яка пошкодила квартиру, не належить до страхового випадку? Пані Оксана, яка опинилась в такій ситуації, звернулася до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Жінка розповіла, що у квітні 2018 року вона вирішила застрахувати свою квартиру. Звернувшись до страхової компанії,  уклала договір комплексного страхування майна на загальну суму 50 тис. гривень.

І вже у липня 2018 року стався страховий випадок: житло було пошкоджено внаслідок сильних злив. Жінка повідомила страхову компанію про настання страхового випадку та звернулась з вимогою виплатити їй гроші. Але страхова компанія відмовилась  здійснити страхову виплату, аргументуючи тим, що подія, яка відбулася, не є страховим випадком.

З такою відмовою пані Оксана не погодилась та звернулася до Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД з питання щодо стягнення страхового відшкодування. Фахівець місцевого центру Юрій Крета склав позовну заяву до суду. Розглянувши матеріали справи, суд погодився з доводами фахівця системи БПД, який представляв інтереси пані Оксани в суді.

Встановлено, що пошкодження житла сталося через складні метеорологічні умови, а саме – сильні зливи, які призвели до підтікання фундаменту та заливу вікна. Відповідно, ринви та ливневі каналізації не справлялися та не встигали приймати дощові води і вони стікали по стінах будинку.

Страхова компанія, відмовляючи у виплаті відшкодування, посилалася на те, що дощ проник у застраховане приміщення крізь незачинене вікно. Проте з таким твердженням суд не погодився, оскільки в акті обстеження кімнати, який проводив представник страхової компанії, не було зазначено, що вода лилась через відчинене вікно.

Таким чином, суд зазначив про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування. Рішенням суду позовні вимоги були частково задоволені – зі страхової компанії стягнуто на користь пані Оксани матеріальні збитки, заподіяні внаслідок затоплення квартири дощовою водою, у розмірі 21,3 тис. грн.

З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92514549?fbclid=IwAR0GGQZ9nkiLEJ0ZkNxLimqAAuTmH3FddwKm4PDoKH_J3y0tzyXqJZkzhvA

Освобождение от уплаты страховых взносов ИП без сотрудников

Предприниматели без персонала не платят страховые взносы, если не работали по причинам, прописанным в законе. 

Обязательные взносы для ИП

ИП без сотрудников минимум раз в год платит страховые взносы для накопления пенсии и бесплатных обращений в поликлинику. 

Страховые взносы собирает налоговая. Их начисляют с момента регистрации в качестве ИП до момента исключения из реестра налоговой. Сумма взносов за 2021 год 32 448 ₽ на пенсионное страхование и 8 426 ₽ на медицинское, если доход не превышал 300 000 ₽. Это правила из ст. 430 НК РФ.

Для ИП уплата страховых взносов обязательна. Единственное исключение — когда ИП стал самозанятым и перешёл на налог на профессиональный доход. За это время ИП не платит страховые взносы, только если по своему желанию не подписался на них через приложение «Мой налог» — ч. 11 ст. 2 Закона о налоге для самозанятых.

Читайте также:  Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника або одержувача аліментів

Статья: страховые взносы ИП за себя

Обязанность ИП платить взносы не зависит от наличия клиентов и дохода. Нулевые декларации и пустые банковские счета — не повод. Чтобы остановить накопление долгов, надо закрыть ИП. До закрытия взносы копятся, а на долги налоговая начисляет пени. Так пояснил Конституционный Суд в Определении N 164-О.

Статья: что делать с неработающим ИП

Однако по закону есть случаи, когда ИП не платит взносы, потому что не мог зарабатывать.

Когда ИП не платит страховые взносы

С ИП снимается обязанность платить страховые взносы за периоды из ч. 7 ст. 430 НК РФ и ч. 1 ст. 12 Закона о страховых пенсиях. Вот они:

???? Служба в армии или на альтернативной гражданской службе.

???? Отпуск по уходу за ребёнком до 1,5 лет. В этот период не засчитывают 140 дней отпуска по беременности и родам — когда женщина на больничном. Взять отпуск и не платить взносы может любой из родителей. Но другие родственники, например, бабушка, освобождение не получат.

???? Время в следственном изоляторе, тюрьме и в ссылке. Но только если потом уголовное дело признали незаконным, и человека реабилитировали. А вот домашний арест и тюремный срок без реабилитации не считаются.

Чтобы за время под следствием и в колонии не капали взносы, ИП надо закрыть. Это можно сделать через представителя по доверенности. Доверенность удостоверяет администрация места лишения свободы.

Это позиция Минфина из письма № БС-4-11/6361@.

???? Проживание с супругом-военным по контракту в местах, где нет возможности работать. Но не больше пяти лет в общей сложности.

???? Проживание за границей с супругом-дипломатом. Тоже не больше пяти лет в общей сложности.

Другие жизненные проблемы не освобождают от страховых взносов. Коронавирус — тоже. Для ИП из пострадавших от пандемии отраслей взносы на пенсионное страхование за 2020 год снизили с 32 448 до 20 318 ₽, но не отменили полностью. А сумма на медицинское страхование не поменялась. Остальные предприниматели должны заплатить как обычно.

Освобождение от взносов положено ИП с любой системы налогообложения — на УСН, общей системе и патенте. 

Если в льготный период ИП работал и зарабатывал, взносы не отменят. Наличие дохода налоговая проверяет по декларациям УСН и НДФЛ. От взносов освободят, только если декларации нулевые.

Как оформить освобождение

Взносы не отменяют автоматом. Если просто перестать платить, налоговая насчитает 20 % пени. А потом всю сумму долга снимет с банковского счёта. 

Чтобы получить освобождение от страховых взносов, ИП подаёт в налоговую по месту регистрации заявление и приносит документы, подтверждающие причину. 

Заявление подают в свободной форме или по форме, рекомендуемой налоговой. Сумму взносов налоговая посчитает сама. Просить освобождение за прошлое время — можно.

Если готовитесь подать заявление, свяжитесь со своей налоговой. Возможно, инспектор скажет, что именно нести, и облегчит дело. А в общем и целом про документы рассказала налоговая в письме № БС-4-11/7990@. Рекомендации такие.

  • ???? Для службы в армии и альтернативной службы: военный билет, справка из военкомата. 
  • ???? Для отпуска по уходу за ребёнком: свидетельство о рождении, паспорт, свидетельство о браке, справка из ТСЖ или УК о проживании с ребёнком, справка с работы, что другой супруг не ушёл в отпуск по уходу.
  • ???? Для ухода за инвалидами и людьми старше 80 лет: справка из Пенсионного фонда об уходе, или справка МСЭ об инвалидности, паспорт человека от 80 лет.
  • ???? Для супругов военных: справка из военной части, военкомата или службы занятости места, где супруги проживали.
  • ???? Для супругов дипломатов: справка госоргана, который направил дипломата за границу.

Освобождение дают на конкретный срок — с даты по дату. А не на год, за который платят взносы. Если основание длится меньше года, взносы посчитают как за неполный год.

Статья актуальна на 01.02.2021

Правова позиція Верховного суду України щодо нарахування та виплати заробітної плати за вимушений прогул

Справа №6-419цс16

За правилами частини другої статті  235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

  • Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.
  • З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
  • Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів за цей період.
  • Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
  • Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).
  • Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
  • ПОСТАНОВА
  • ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
  • 14 вересня 2016 року  м. Київ
  • Судова палата у цивільних справах
  • Верховного Суду України в складі:
головуючого Сімоненко В.М.,
суддів: Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,
Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Суворовський» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Суворовський» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  14 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Суворовський» (далі – ТОВ «ЖЕП «Суворовський») від 6 листопада 2014 року НОМЕР_1 його було незаконно звільнено з посади технічного директора на підставі пункту 4 частини першої  статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), у зв’язку з чим просив скасувати вказаний наказ, поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 6 листопада 2014 року до 20 січня 2015 року в розмірі  16 тис. 901 грн 25 коп. та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 березня 2015 року, позов задоволено частково.

Скасовано наказ директора ТОВ «ЖЕП «Суворовський» ОСОБА_2 від 6 листопада 2014 року НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з посади технічного директора на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на вказаній посаді; стягнуто з ТОВ «ЖЕП «Суворовський» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із  6 листопада 2014 року до 20 січня 2015 року в сумі 16 тис. 901 грн 25 коп. та 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2015 року відмовлено ТОВ «ЖЕП «Суворовський» у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 березня 2015 року.

  1. У поданій до Верховного Суду України заяві ТОВ «ЖЕП «Суворовський» просить ухвалу суду касаційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанцій  скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України  (далі – ЦПК України), –  невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку викладеному у постановах Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України «Про оплату праці» та розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі – Порядок).
  2. На підтвердження своїх доводів ТОВ «ЖЕП «Суворовський» надало постанови Верховного Суду України від 23 січня 2011 року (справа №6-87цс11), 16 грудня 2015 року (справа № 6-648цс15).
  3. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
  4. Згідно з пунктом  4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
  5. За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
  6. Судами встановлено, що наказом від 1 вересня 2012 року НОМЕР_2 ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ «ЖЕП «Суворовський» на посаду технічного директора.
Читайте также:  Позовна заява про поділ житлового будинку в натурі між власниками (виділення частки)

Правилом внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ЖЕП «Суворовський» встановлено режим роботи підприємства для адміністративно-управлінського персоналу: початок роботи – 9.00, перерва з 13.00 до 14.00, закінчення роботи – 18.00.

Наказом директора ТОВ «ЖЕП «Суворовський» ОСОБА_1 від 6 листопада 2014 року № НОМЕР_1 звільнено з роботи на підставі пункту 4 частини першої  статті 40 КЗпП України за прогули.

Підставою звільнення стали акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі  4 та 6 листопада 2014 року та акти про його відмову від надання пояснень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної і касаційної інстанцій, виходив з того, що при звільненні позивача було допущено порушення вимог чинного трудового законодавства, що дає підстави для його поновлення на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому середній заробіток позивача розраховано виходячи з даних загальної бухгалтерської довідки ТОВ «ЖЕП «Суворовський» про дохід ОСОБА_1  за рік, без урахування вимог статті 27 Закону України «Про оплату праці» та розділу ІІІ Порядку.

  • Однак у наданих для порівняння постановах Верховного Суду України від 23 січня 2011 року (справа № 6-87цс11), 16 грудня 2015 року (справа № 6-648цс15) суд  виходив з того, що при визначенні розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, суди не виключили з розрахунку виплати, які не підлягають урахуванню відповідно до розділу ІІІ Порядку.
  • Викладене свідчить про те, що існує невідповідність оскаржуваного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права.
  • Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

За правилами частини другої статті  235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

  1. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.
  2. З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
  3. Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося  6 листопада 2014 року, суди, застосовуючи зазначені норми права, дійшли правильного висновку про те, що середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих  ним  за  попередні  два  місяці роботи, а саме за вересень та жовтень 2014 року.
  4. Проте, визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди неправильно застосували положення частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України «Про оплату праці» та розділу ІІІ Порядку, унаслідок чого не виключили з розрахунку виплати, які не підлягають урахуванню, а саме відпускні та лікарняні, а також розрахували вказаний показник відносно календарних, а не робочих днів.
  5. Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів за цей період.
  6. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
  7. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).
  8. Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
  9. Саме про таке застосування положень частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядку зазначено у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2011 року (справа № 6-87цс11), 16 грудня 2015 року (справа № 6-648цс15).
  10. Проте суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у справі, яка переглядається, припустився помилки в застосуванні зазначених правових норм і не врахував, що розділом ІІІ Порядку передбачені виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу, а саме виплати, нараховані позивачу у зв`язку з перебуванням у відпустці та на лікарняному, які помилково були включені при нарахуванні вказаної виплати, що в свою чергу була помилково обчислена шляхом множення на число календарних, а не робочих днів.
  11. Оскільки судами не встановлено фактичних обставини справи щодо розміру середньої заробітної плати, яка підлягає виплаті відповідно до положень статті 117 КЗпП України, що позбавляє Верховний Суд України висловити правову позицію щодо застосування норм матеріального права у цій справі, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
  12. Підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень в іншій частині відсутні.
  13. Керуючись статтями 355, 3603, 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
  14. п о с т а н о в и л а :
  15. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Суворовський» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2015 року задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.

Одеси від 20 січня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  14 квітня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Суворовський»  про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, справу в указаній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий                                                                        В.М. Сімоненко

Судді :                                                                                   В.І. Гуменюк

Ссылка на основную публикацию