Скасування податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
10.10.2013  № 1386/12/13-13
Головам апеляційних
адміністративних судів

З метою забезпечення однакового застосування адміністративними судами норм Податкового кодексу України, що регулюють формування витрат у податковому обліку податку на прибуток за операціями платників податку з продажу товарів, робіт, послуг пов'язаним особам, четверта судова палата Вищого адміністративного суду України в повному складі розглянула справу № 826/719/13-а за касаційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів — Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Окружної державної податкової служби — Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 4 вересня 2013 року, постановленій за результатами розгляду справи № 826/719/13-а (копія ухвали додається), відображено правову позицію суду касаційної інстанції у відповідній категорії спорів.

Ця позиція полягає в тому, що відповідно до норми підпункту 153.2.6 пункту 153 статті 153 Податкового кодексу України в податковому обліку з податку на прибуток витрати, понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам, не можуть перевищувати доходи від такого продажу.

При цьому поняття витрат, понесених у зв'язку з продажем товарів, у розумінні зазначеної норми Податкового кодексу України охоплює всі витрати, що підлягають урахуванню в податковому обліку у зв'язку зі здійсненням відповідної операції з продажу (в тому числі собівартість товарів), а не лише витрати на збут, які передбачені підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України. Ці витрати сукупно не можуть перевищувати доходів платника податку від продажу товарів, робіт, послуг пов'язаній особі. Надлишок витрат (перевищення їх суми над сумою доходу від продажу) не підлягає відображенню в податковому обліку з податку на прибуток.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя, а саме з метою однакового застосування норм Податкового кодексу України при розгляді відповідної категорії спорів.

Заступник Голови суду Д. Ліпський

{Копія ухвали не наводиться}

{Текст взято з сайту ВАСУ http://www.vasu.gov.ua/}

Що підтвердить скасування податкового повідомлення-рішення

Підпунктом 266.7.3. п. 266.7 ст.

266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, ст. 1 3акону України вiд 2 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (далі – Закон №393) передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 Закону №393).

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону № 393).

Отже, при виявленні розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

При зверненні платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону №393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

О признании противоправным и отмене налогового уведомления-решения

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

07.07.2016 р. Справа N 803/921/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого — судді Мачульського В. В., при секретарі судового засідання — Сметані Т. В.

, за участю представника позивача — ОСОБА_1, представника відповідача — ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Західнафтопром» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Західнафтопром» (далі ТзОВ «ТК «Західнафтопром», позивач, товариство) звернулася з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі — Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року N 0000042200/1237.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимир-Волинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з питань правильності нарахування та декларування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, про що складено акт N 1127/22-37121033 від 31 грудня 2015 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТК «Західнафтопром» п. 184.7 ст. 184, п. 198.2 ст. 198 ПК України, а саме, порушення в частині завищення суми від'ємного значення поточного звітного податкового періоду на 1682334,00 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2015 року на загальну суму 694218,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем на адресу відповідача були направлені письмові заперечення на акт перевірки. На підставі вказаного акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ 17 лютого 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення N 0000042200/1237, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 694218,00 грн. основний платіж та 173554,50 грн. — штрафні санкції, разом 867772,50 грн.

ТзОВ «ТК «Західнафтопром» в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 15 березня 2015 N 1263/10/03-20-10-03-06 та від 25 травня 2016 року N 11430/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року N 0000042200/1237 залишено без змін, а скарги без задоволення.

Товариство не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та з вказаним податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що 25 вересня 2015 року Володимир-Волинською ОДПІ було прийнято рішення N 4 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «ТК «Західнафтопром». Рішення було прийнято на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст.

184 ПК України — в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідний запис до ЄДР було внесено Реєстраційною службою Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області з порушенням процедури встановлення місцезнаходження платника податків, і є таким, що не відповідає дійсності. Крім того, позивач зазначає, що наразі триває досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.

367 КК України, а саме службова недбалість. Тому внесення відомостей про відсутність юридичної особи за вказаною адресою до ЄДР є незаконним, а відтак і анулювання реєстрації платником ПДВ, що було здійснено на підставі такого запису, також є незаконним.

З наведених вище підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року N 0000042200/1237.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 22 червня 2016 року, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «ТК Західнафтопром», посилаючись на те, що платник податків у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування, що в свою чергу позивачем не було зроблено. Вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року N 0000042200/1237 на підставі висновків акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Читайте также:  Як відстояти своє право на дострокове повернення депозиту до звернення в суд?

Судом встановлено, що в період з 16 грудня по 24 грудня 2015 року відповідно до наказу N 533 від 16 грудня 2015 року та направлень N 000436/22 та N 000437/22 працівниками Володимир-Волинської ОДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТК «Західнафтопром» з питань правильності нарахування та декларування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт N 1127/22-37121033 від 31 грудня 2015 року (а. с. 12-26). У висновках акту перевірки, зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ТК «Західнафтопром» п. 184.7 ст. 184, п. 198.2 ст.

198 ПК України, а саме, порушення в частині завищення суми від'ємного значення поточного звітного податкового періоду на 1682334,00 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2015 року на загальну суму 694218,00 грн.

Суть порушення зводиться до того, що 25 вересня 2015 року відбулось анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ТК «Західнафтопром» за рішенням податкового органу.

Станом на 01 жовтня 2015 року у позивача були товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту в вересні 2015 року, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на загальну суму 2376552,00 грн., що за приписами п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України позивач як такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем на адресу відповідача були направлені письмові заперечення на акт перевірки.

На підставі вказаного акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ 17 лютого 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення N 0000042200/1237, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 694218,00 грн. основний платіж та 173554,50 грн. — штрафні санкції, разом 867772,50 грн. (а. с. 27).

ТзОВ «ТК «Західнафтопром» в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 15 березня 2015 N 1263/10/03-20-10-03-06 та від 25 травня 2016 року N 11430/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2016 року N 0000042200/1237 залишено без змін, а скарги без задоволення (а. с. 28 — 36).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.

14 Податкового кодексу України, господарська діяльність — діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Нормами п. 184.7 ст.

184 Податкового кодексу України передбачено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець пов'язує обов'язок платника податку щодо визначення податкових зобов'язань саме з анулюванням реєстрації його як платника на податку на додану вартість.

Тобто, у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов'язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі (аналогічний правовий висновок наведено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 N К/800/34687/14).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та не спростовано відповідачем, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало рішення Володимир-Волинської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (позивача) N 4 від 25 вересня 2015 року.

Так, судом встановлено, що Державним реєстратором Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області ОСОБА_3 було внесено запис від 24 вересня 2015 року за N 11961430008001090 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Підставною для прийняття державним реєстратором рішення слугувала довідка N 747 від 23 вересня 2015 року «Про встановлення місцезнаходження платника податків ТзОВ «ТК «Західнафтопром» від начальника ОУ Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, капітана податкової міліції ОСОБА_4, в якій зазначено, що проведено необхідні та достатні заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків, за результатами яких встановлено, що за адресою: вул. Шкільна 10, м. Устилуг, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44731 ТзОВ «ТК «Західнафтопром» — не знаходиться.

Згідно доповідної записки головного державного інспектора відділу реєстрації платників податків та електронних сервісів ОСОБА_5, в якій зазначено, що отримано відомості з ЄДР 24 вересня 2015 року «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою відносно ТзОВ «ТК «Західнафтопром» (ЄДРПОУ 37121033, адреса вул. Шкільна 10, м. Устилуг, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44731).

Відповідно до п. 5.5 пп.

11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 листопада 2014 року N 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за N 1456/26233 (далі — Положення) анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставі повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи — підприємця за місцезнаходження (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава — підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу, на момент вчинення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 5.10 пп. 11 Положення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України або до суду.

Підставою для внесення до реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження.

25 вересня 2015 року відбулось засідання комісії, на порядку денному якої було — розгляд пропозиції щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «ТК «Західнафтопром».

За результатами засідання комісії складено Протокол N 4 від 25 вересня 2015 року, та одноголосно ухвалено — на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 ст.

184 Податкового кодексу України (на момент вчинення спірних правовідносин) здійснити анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «ТК «Західнафтопром».

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивачем не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому на момент розгляду справи є чинним.

Судом також встановлено, що за результатами розгляду заяви представника позивача від 16 січня 2016 року про вчинення службової недбалості службовими особами Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області ознак порушень частини 1 статті 367 Кримінального кодексу України Володимир-Волинським МВ УМВС України не виявлено.

Читайте также:  Отец украл ребенка у матери: как вернуть его в Украину

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

  • Відтак, на думку суду, із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
  • Суд також не бере до уваги посилання представника позивача про те, що дебіторська заборгованість не є товаром або послугою чи необоротнім активом у розумінні Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку та діючого законодавства України, з огляду на наступне.
  • Податкові зобов'язання з ПДВ визначаються з вартості таких активів, щодо яких раніше було враховано податковий кредит, але які на дату анулювання свідоцтва ще не почали використовуватися у господарській діяльності, а саме: необоротних активів, товарів та послуг (а також робіт).

Визначення терміну «необоротні активи» Податковий кодекс України не містить, тож потрібно звернутися до стандартів бухгалтерського обліку. Згідно з п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, необоротні активи це всі активи, які не є оборотними.

Своєю чергою оборотні активи це кошти й інші активи, призначені для реалізації або використання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу. Отже, необоротними активами з метою застосування п. 184.7 ст.

184 Податкового кодексу України вважатимуться основні засоби та нематеріальні активи, термін корисного використання яких перевищує 12 місяців з дати балансу, а також незавершене будівництво.

Термін «товари» визначено у пп. 14.1.244 Податкового кодексу України. У контексті цієї статті під товарами ми розуміємо всі активи підприємства, які не є необоротними активами та не підпадають під визначення робіт і послуг.

Зокрема, це виробничі запаси, включаючи незавершене виробництво, куповані товари для перепродажу, а також земельні ділянки та земельні паї. У межах цієї статті ми розглянемо застосування п. 184.

7 тільки для виробничих запасів та купованих товарів, позначаючи їх далі за текстом словом «запаси».

Скаржимося на податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку

Нагадаємо: податкове повідомлення-рішення (ППР) — це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначеного органом ДФС у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль над виконанням яких покладений на контролюючі органи, або внести відповідні зміни в податкову звітність (п.п. 14.1.157 ПКУ).

Будь-які рішення (у тому числі й ППР), прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

По суті, скарги можна поділити на «первинні» і «вторинні». «Первинні» — це ті, які подаються, можна сказати, уперше, відразу після отримання ППР. «Вторинні» — це скарги, які ви подаєте вже в разі, коли не згодні з рішенням, винесеним за результатами розгляду «первинного» звернення.

Такий поділ важливий, оскільки є нюанси у формулюванні і поданні кожного із цих видів скарг. Але про все по порядку.

А почнемо ми з того…

  • Куди можна скаржитися?
  • У разі коли платник податків вважає, що контролер «не правий», він має право звернутися в контролюючий орган вищого рівня зі скаргою про перегляд ППР. При цьому скарги на рішення:
  • — державних податкових інспекцій подаються в контролюючі органи в АРК, містах Києві і Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи;
  • — контролюючих органів АРК, містах Києві і Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів і митниці подаються в ДФСУ.

Крім того, одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня ви зобов’язані письмово повідомити «автора» ППР (п. 56.5 ПКУ).

Причому форма самого повідомлення жодним нормативно-правовим актом не закріплена. Тому повідомляти можна у вільній формі (БЗ, категорія 133.01). Але робити це потрібно письмово.

Якщо говорити про ППР, які були видані за результатами перевірки, то виходить така ситуація.

Оскільки проведення перевірок було перенесене, зокрема, на рівень обласних управлінь ДФС, то оскаржити подібні повідомлення-рішення можна куди? Правильно — у ДФСУ. Оскільки всі рішення оскаржуються в орган вищого рівня. А стосовно обласного управління найвищим органом вважається саме ДФСУ.

Виходить, що стосовно оскарження таких ППР діє тільки «первинний» розгляд.

Важливо! Якщо ви подали скаргу «не туди», то вона не розглядається і повертається платникові податків із зазначенням причин повернення. Правила, встановлені п. 56.3 ПКУ з приводу дотримання ієрархії при поданні скарг, порушувати ніяк не можна.

У які строки подавати скаргу?

Скарга подається (направляється) протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків «нехорошого» ППР. Днем подання платником податків скарги (п. 56.16 ПКУ) є:

— при поданні безпосередньо в контролюючий орган (через канцелярію) — день фактичного отримання скарги контролюючим органом;

— при направленні поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку відповідного відправлення (доказом слугуватиме чек про оплату відправки). При цьому саме з відправкою ви повинні укластися в 10 днів. Враховувати строки доставки скарги в контролюючий орган не потрібно.

Як правильно скласти та подати позов про скасування податкового повідомлення-рішення

  • Із цієї статті ви дізнаєтеся: до якого суду і в які строки треба звертатися при оскарженні податкових повідомлень-рішень, які документи слід додати до позову.
  • Що можна зробити на практиці: якщо вам доведеться складати адміністративний позов, скористайтеся нашими рекомендаціями і візьміть за основу наведений зразок позовної заяви.
  • Порядок і строки оскарження податкових повідомлень-рішень

Припустимо, у вас пройшла податкова перевірка, за її результатами було складено акт. І ви отримали податкове повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів.

Але ви не згодні з висновками перевіряючих і вважаєте за необхідне оскаржити це повідомлення-рішення в судовому порядку. Що і як робити в такому разі, розповімо нижче.

До якого суду треба звертатися?

Слід звернутися до окружного адміністративного суду – або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням податкового органу, який прийняв податкове повідомлення-рішення (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.

17; п. 1 ч. 2 ст. 18; ч. 1, 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). Якщо ви і відповідач знаходитеся в одному регіоні, то питання про вибір суду не виникає.

Але може бути й по-іншому.

Наприклад, платник податків зареєстрований за основним місцезнаходженням у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Для ведення господарської діяльності орендує землю комунальної власності, ділянка знаходиться в Шевченківському районі м.

Запоріжжя. Після камеральной перевірки декларації з плати за землю (орендної плати за землі державної або комунальної власності) ДПІ Шевченківського району м. Запоріжжя донарахувала платникові податків суму орендної плати за землю і застосувала штрафну санкцію.

У цій ситуації платник податків має право обрати, куди йому звернутися: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду або до Запорізького окружного адміністративного суду.

Якщо він обере рідне місто, то відповідач зобов'язаний буде приїхати до Дніпропетровська.

У які строки?

У вас у запасі три роки. А точніше 1 095 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення, яке ви маєте намір оскаржити в суді. Якщо знати, що судова процедура зазвичай затягується, то не так і багато.

Причому зазначений строк продовжується на період досудового врегулювання спору. Це в тому випадку, якщо ви не відразу підете до суду, а почнете процедуру адміністративного оскарження.

Тоді плюс ще період з дати подання скарги до органу Державної фіскальної служби (далі – ДФС) і до моменту отримання рішення про результати її розгляду.

До такого висновку прийшов ВАСУ в листі від 10.02.11 р. № 203/11/13-11, системно проаналізувавши норми ч. 4, 5 ст. 99 КАС і п. 56.18-56.19 Податкового кодексу (далі – ПК).

Ці норми встановлюють різний строк для поводження з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення: місячний і 1 095-денний. А раз законодавець допустив таку неоднозначність, то рішення приймається на користь платника податків (ч. 3 ст. 99 КАС, п. 56.21 ПК).

Отже, суди повинні застосовувати триваліший строк (1 095 днів). Аналогічну позицію висловила ДПАУ в листі від 20.05.11 р. № 6082/5/10-1016.

Але, звичайно, не варто тягнути зі зверненням до суду. Адже чим швидше ви подасте адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення, тим швидше вирішиться ваша проблема зі сплатою донарахованих сум.

Зверніть увагу: якщо ви подасте позов із запізненням, то суд залишить його без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАС).

Чи зобов'язаний платник податків сплатити суму, зазначену в податковому повідомленні-рішенні, яке він збирається оскаржити в суді?

Читайте также:  Розписка за договором позики

Отримали податкове повідомлення-рішення або негативне рішення органу ДФС за результатами розгляду скарги? Протягом 10 днів після цього ви повинні сплатити суму, яка в ньому зазначена. Не встигли – грошове зобов'язання перетвориться на податковий борг.

Проте податковий борг вам не загрожує, поки податкове повідомлення-рішення знаходиться у стадії судового оскарження. Зокрема, якщо судом відкрито провадження за вашим позовом, то до набуття чинності судового рішення нараховане податкове зобов'язання залишається неузгодженим (п. 56.18 ПК).

Якщо ж ви встигли подати судовий позов протягом 10 днів, то податковий борг не виникне. Але в цьому випадку варто сповістити податковий орган про те, що такий позов подано.

Водночас не варто турбуватися і поспішати зі сплатою податкового боргу, якщо позов подано після закінчення 10-денного строку, але протягом строку позовної давності (1 095 днів).

Отримавши ухвалу окружного адміністративного суду про відкриття провадження за вашим позовом, податковий орган внесе інформацію про нього до своїх баз даних. І тоді ваш податковий борг знов набуде статусу неузгодженого податкового зобов'язання. Але не варто пускати це питання на самоплив.

Як тільки ви самі отримаєте ухвалу суду про відкриття виробництва за вашим позовом, письмово сповістіть про це податковий орган і подайте копію ухвали суду.

Зміст адміністративного позову, документи, що додаються

Адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення подається у формі письмової позовної заяви (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС). Ця заява може бути подана до окружного адміністративного суду представником платника (підприємства або підприємця) податків, підприємцем особисто або направлена поштою (краще рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення).

Якою законодавчою нормою встановлені вимоги до змісту адміністративного позову?

Вимоги до адміністративного позову (далі – позов) установлені ч. 1 ст. 106 КАС. Звернемо вашу увагу на деякі важливі моменти:

  • у самому позові необхідно зазначити відомості про позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР): для підприємства – повне найменування і місцезнаходження, для підприємця – П. І. Б. і місце проживання, а також треба додати до позову виписку з ЄДР з даними про позивача;
  • радимо зазначити в позові номер телефону позивача. Тоді позивач може бути сповіщений про призначення судового засідання в телефонному режимі, що прискорить розгляд справи;
  • немає необхідності отримувати й додавати до позову витяг з ЄДР відносно податкового органу – відповідача. Досить зазначити в позовній заяві адресу та повну назву податкового органу, а також номер телефону їх приймальні. Також можна не витрачати час на з'ясування адреси електронної пошти податкового органу. У позовній заяві можна просто написати, що адреса електронної пошти відповідача невідома;
  • слід навести аргументи, якими позивач підкріплює свої вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення. Недостатньо просто назвати неправомірними або помилковими висновки податкового органу. Необхідно зазначити, відповідно до яких вимог законодавства діяв позивач, здійснюючи господарські операції, до яких у перевіряючих виникли претензії. Якими документами підтверджується правомірність його дій. Якими документами підтверджуються доводи, наведені в позовній заяві. І які документи не були враховані податковим органом при перевірці (іншими словами, що перешкодило перевіряючим зробити правильні висновки);
  • до позову необхідно додати копію акта перевірки в повному обсязі. В адміністративній справі про скасування податкового повідомлення-рішення акт перевірки є основним документом. Адже на підставі акта і прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Суд розглядає правомірність висновків, викладених в акті;
  • також до позову слід додати рішення органів ДФС, прийняті за результатами адміністративного оскарження (остаточне рішення обов'язкове). Звичайно, якщо позивач удавався до процедури досудового врегулювання спору. Навіщо це потрібно? По-перше, це доведе суду, що позивач не пропустив строк, установлений для поводження з адміністративним позовом. По-друге, ці рішення можуть довести, що в рамках процедури адміністративного оскарження позивач подавав додаткові документи, з будь-яких причин не надані ним при перевірці.

Які ще документи додаються до позову?

До позову слід також додати (ч. 2, 3 ст. 106 КАС):

  • для суду – копії документів, що підтверджують доводи, викладені в позові. Копії повинні бути завірені підписом посадової особи підприємства і печаткою підприємства або підписом і печаткою підприємця (печаткою – за наявності). Оригінали доданих до позову документів повинні залишатися у позивача;
  • для відповідача – копії позову й усіх доданих до позову документів;
  • оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору (квитанція банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою особою банку і скріплене печаткою банку із зазначенням дати виконання). При заповненні квитанції на сплату або платіжного доручення у графі «код» платник судового збору зазначає код ЄДРПОУ (для підприємства) або ідентифікаційний код (для підприємця). Призначення платежу у відповідній графі можна сформулювати так: «Судовий збір за позовом ТОВ «Ельза», Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34824364 (код суду, де розглядається справа)». Реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному веб-сервері-порталі судової влади України (www.court.gov.ua), на веб-сторінці або інформаційному стенді (дошці) окружного адміністративного суду, до якого буде подано заяву (лист Державної судової адміністрації від 10.11.11 р. № 12-6621).

У якому розмірі доведеться сплатити судовий збір при поданні позову?

Скасування податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку — Податковий консультант

  • Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, передбачено процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих керівником податкового органу.
  • Таку скаргу має бути подано до вищестоящого податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем ​​отримання податкового повідомлення-рішення.
  • Вартість послуг  щодо підготовки таких скарг залежить від складності та часу роботи над скаргою, а також від того, чи потрібний замовнику супровід скарги під час її розгляду контролюючим органом, а саме…
  • Підготовка скарги:
    – якщо час роботи над скаргою не більше 2 годин – від 1 000 грн;
    – якщо час роботи над скаргою перевищує 2 години – від 2 000 грн.
  • Супровід скарги під час її розгляду – 1 000 грн (за засідання).
  • Робота з документами на підприємстві (у разі необхідності) – 500 грн за годину.
  • Послуга включає в себе:
    – первинний аналіз документів, визначення перспектив та можливості оскарження податкових повідомлень-рішень;
    – підготовку і надання скарги про скасування податкового повідомлення-рішення;
    – супровід справи в органах податкової служби під час процедури оскарження;
    – отримання рішення податкового органу за результатами розгляду скарги.

Контакти. Адреса: м. Харків, майдан Конституції, будинок 1 (Палац Праці), під'їзд 3, поверх 6, офіс 36-07.

  1. Телефон: (050) 403-76-85., (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
  2. E-mail: zarajsky@gmail.com
  3. Немає часу зустрітися зі спеціалістом для попередньої консультації?

Просто зателефонуйте! Консультації телефоном — абсолютно безкоштовні. І не вимагають багато часу!

Використання процедури адміністративного оскарження рішень є доцільним, коли:
– необхідно затягнути час перед поданням позовної заяви до суду або для того, щоб вивести активи на інше підприємство перед початком процедури банкрутства;
– має місце незначна сума донарахувань (у середньому – до 10-15 тис.

грн), внаслідок чого економічно недоцільно використовувати процедуру оскарження рішення у судовому порядку;
– перевіряльниками в під час перевірки навмисне не враховані деякі бухгалтерські документи;
– у процесі перевірки допущено грубі порушення – і її висновки, як то кажуть, «притягнуті за вуха».

У всіх інших випадках більш ефективним і доцільним є використання процедури оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку.

Також слід враховувати, що оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку:
– є підставою для проведення повторної перевірки підприємства;
– вищестоящий контролюючий орган може не тільки повністю або частково скасувати рішення, але й, навпаки, збільшити донарухвання за наслідками розгляду поданої скарги;
– зазвичай є безрезультатним (99,9 % випадків), якщо донарахування пов’язані з нібито встановленим фактом відсутності реального здійснення господарських операцій (за операціями, які контролюючий орган вважає обнальними). Вищі контролюючі органи зазвичай не скасовують рішення, прийняті за такими актами, і у таких випадках краще відразу оскаржити рішення у судовому порядку.

Способи оплати:

— на картку ПриватБанку: № 5169 3324 0721 5527 — отримувач Зарайський Олександр Миколайович;

— на розрахунковий рахунок: ФО-П Зарайський А. Н., р.н.о.к.п.п. 2701611092, IBAN — UA423515330000026009052338609;

— у терміналі ПриватБанку;

— готівкою в офісі.

Послуги, інформація щодо яких розміщена на цій сторінці, надаються на вибір замовника: на підставі індивідуального письмового договору (у випадку його укладення) або на підставі на та умовах договору оферти (після його акцепту замовником). У разі неукладення індивідуального письмового договору послуги надаються за принципом мовчазної згоди, на підставі та на умовах договору-оферти (після його акцепту замовником).

Ссылка на основную публикацию