Спадщина через суд (зразок позовної заяви)

Спадщина через суд (зразок позовної заяви)

Дарницький районний суд м. Києва02225, м. Київ, пр-т Маяковського, 5-в
Суддя: ____________________________________________
Позивач: ________________________________________________

  • Поштова адреса: ____________________________________________
  • Номер засобу зв’язку:
  • ________________________________________________ Адреса електронної пошти:
  • ________________________________________________
Представник Позивача:
  1. ____________________________________________
  2. Поштова адреса: ____________________________________________
  3. Номер засобу зв’язку:
  4. ___________________________________ Адреса електронної пошти:
  5. ______________________________

З А Я В А

про зміну підстави позову

В провадженні Дарницького районного суду знаходиться цивільна справа № _______________________ за позовом ___________________________ до ___________________________________, треті особи: Дарницький районний відділ ДМС України в м. Києві, __________________________, ___________________________, про позбавлення права користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання.

  • Частиною 2 статті 31 ЦПК України передбачено право позивача до початку розгляду справи по суті змінити підстави або предмет позову шляхом подання письмової заяви.
  • Враховуючи той факт, що розгляд справи по суті ще не розпочато, вважаємо за необхідне подання заяви про зміну підстави позову та, як наслідок, уточнення позовних вимог, виходячи із наступного:
  • Фабула справи:

12 липня 2012 року помер колишній чоловік Позивача – ___________________. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії _____ № ____________ від 17.07.2012 р.

Позовна заява до суду про спадщину

Спадщина через суд (зразок позовної заяви)

Пропущено строк прийняття спадщини? Вирішуємо справу в суді

Вступ у спадщину через суд, якщо пропущений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, — це можливість все-таки спробувати стати володарем спадкової маси.

Відразу обмовимося, що відновити пропущений строк в суді зовсім не так легко: суддя цілком може відмовити вам, навіть якщо ви пред’явите незаперечні докази того, що ви абсолютно законний спадкоємець. Що грає роль у позитивному для позивача рішенні суду буде необхідна кількість доказів, що він не прийняв спадщину з поважних причин.

Тривала хвороба, відсутність в країні, незнання того, що заповідач помер — якщо ви зумієте підтвердити серйозну причину пропуску документально, можливо, термін буде продовжений.

Подавати заяву в суд можна на підставі виданого нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Саме тому, навіть якщо ви свідомо знаєте, що не встигнете вступити в права спадкування (наприклад, у вас втрачені важливі документи або є проблеми з іншими спадкоємцями), краще напишіть і подайте до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Через півроку, отримавши від нотаріуса письмову відмову, звертайтеся з ним до суду.

Читайте також: Як вступити в спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту

До речі, якщо ви пропустили строк прийняття спадщини, але при цьому інші спадкоємці оформили все в строк, ви можете не звертатися до суду: якщо інші спадкоємці дадуть свою письмову згоду та запевнять його нотаріально, ви зможете взяти свою частку спадкової маси у нотаріуса.

Фактичний вступ в спадок: іноді без суду не обійтися

Найчастіше людина, яка прийняла спадщину фактично, тобто, почавши або продовжуючи нею користуватися після смерті заповідача, не замислюється про те, що спадкову масу все ж таки необхідно переоформити на себе і вступити в права спадкування на законних підставах.

Подача позовної заяви про вступ у спадщину, яке вже було фактично отримано, — також дуже поширена в судах практика. Шанси виграти подібну справу досить великі, якщо знову ж представити судді достатню кількість паперів, що підтверджують фактичний вступ в спадок.

Необхідні документи представлені таким списком:

  • Чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна (документи, що підтверджують факт зробленого ремонту, купівлю техніки, забезпечення збереження рухомого і нерухомого майна, оплачені рахунки за комунальні послуги).
  • Документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат (квитанції з виплати кредитів, погашенні боргових розписок, чеки з аптек).
  • Будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

Встановлення юридичного факту спорідненості в суді

Іноді встановити спорідненість між заповідачем і спадкоємцем не так вже просто, адже саме підтвердження родинних зв’язків необхідно при вступі у спадок за законом.

Подавши до суду позовну заяву на встановлення факту спорідненості, ви отримаєте шанс довести свою правоту, використовуючи найрізноманітніші документи: архівні довідки і анкетні дані з місць роботи, паперу з медустанов і т.д.

До суду можна представити і більш «прозаїчні» докази: листи, фотографії, відеозаписи сімейних свят — суддя врахує всі факти і на їх підставі винесе рішення.

Не варто забувати про те, що спадкування через суд може «влетіти в копієчку», адже оплачувати судові витрати будуть позивачі. І хоча тепер не потрібно платити податок при вступі у спадок, все ж його отримання в судовому порядку іноді виявляється витратним

Позовна заява про визнання права власності на спадкове майно

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області30000, м. Славута, вул. Миру, 16

Позивач: Храпач Микола Іванович34560, смт. Степань, Сарненського району, Рівненської області, вул. Степана Бандери, 25

Відповідач: Великоскнитська сільська рада30023, Хмельницька область, Славутський район, село Великий Скнит, вул. Леніна, буд. 1

  1. про визнання права власності на спадкове майно
  2. Ціна позову: 80533,00 грн. (Вісімдесят тисяч п’ятсот тридцять три гривні)
  3. ПОЗОВНА ЗАЯВА

27 травня 2011 року помер мій батько Храпач Іван Григорович. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з прибудовою, хлів, гараж, літня кухня за адресою: село Великий Скнит, Славутського району, Хмельницької області, по вул. Лесі Українки, 27.

26 квітня 2011 року Храпач Іван Григорович склав заповіт, за яким заповів мені усе його майно, що буде йому належати на день його смерті де б воно не знаходилось та з чого не складалось, а також все те, що він за законом буде мати право. Даний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Великоскнитської сільської ради, та зареєстровано в реєстрі за № 55.

В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

9 листопада 2011 року я подав приватному нотаріусу Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області Артемовій Л. Я. заяву про прийняття спадщини та отримав витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 108/2011 від 09.11.2011 року.

З моменту відкриття спадщини і по даний час пройшло понад шість місяців, але я не можу отримати у нотаріуса свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом на будинок, у зв’язку з відсутністю документа, який встановлює право власності спадкодавця на спадкове майно — надвірними будівлями за адресою: село Великий Скнит, Славутського району, Хмельницької області, по вул. Лесі Українки, 27.

Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини » Юридична клініка м.Харків

Спадщина через суд (зразок позовної заяви)

  • До __________ районного суду міста Харкова
  •                                                      Позивач:   __________________,
  •                                                             *індекс*, м. Харків,

                                                                           вул. _______, буд. ___,  кв.___

  1.                                                                            засіб зв’язку: _____________
  2.                                                        Відповідач:   __________________
  3.                                                                            *індекс*, м. Харків,

                                                                           вул. _______, буд. ___,  кв.___

  •                                                                            засіб зв’язку: ______________
  • ПОЗОВНА ЗАЯВА
  • про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

     27.03.2004 року померла моя матір ______*ім’я спадкодавця*____. Після її смерті відкрилась спадщина – 12 квартири за адресою: м. Харків,  вул. ________, будинок _____, кв. _______.  

     Квартиру було придбано мною спільно з моєю матір’ю ____*дата*_____, що засвідчує договір купівлі-продажу від ____*дата*_____, відповідно до якого частка кожного у праві спільної часткової власності становила 12 права власності на зазначену квартиру.  З моменту придбання і до сьогодні я безперервно проживаю у вказаній квартирі, справно та в повному обсязі сплачую всі комунальні послуги.

     Оскільки моя матір заповіту не складала, згідно зі ст. 1223 Цивільного кодексу України, вступають в  дію норми спадкування за законом.

     Спадкоємцями за законом, відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, були:  я, мій брат (______________) та моя сестра (__________________).

  Мій брат та моя сестра  відмовились від прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви  ______________ про відмову від прийняття спадщини від  __.__.____ року та копією заяви  ______________ про відмову від прийняття спадщини від __.__.____ року.

  Відповідно до ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для   прийняття  спадщини  встановлюється  строк  у  шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

     У зазначені строки я не звернулася до нотаріуса з метою оформлення права власності на відкриту спадщину через те, що_______________(*вказати поважну причину пропуску*)_____________________.

  Коли я звернулася до ____________нотаріальної контори,  нотаріус виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи це тим, що я пропустила шестимісячний строк для її прийняття.

    Наголошую також на тому,  що спору про спадкування немає, а сама спадщина не визнана відумерлою відповідно до ч.1, 2 ст. 1277 Цивільного кодексу України,  а отже вона є досі відкритою,  тому,  відповідно до ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, я маю право на її прийняття як єдиний спадкоємець.

     Згідно з ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України,  кожна   особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися  до  суду  за  захистом   своїх   порушених,  невизнаних або оспорюваних прав, свобод  чи інтересів.

    Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

       Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 16, 1268, 1269, 1270, 1272, 1273, 1277 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 118, 119, 120, 122 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

—  визначити додатковий строк, в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася 27.03.2004 року після смерті  *ім’я спадкодавця*_.

ДОДАТКИ:

1.    Копія свідоцтва про смерть _____*ім’я спадкодавця*____ (2 екз.).

2.    Копія свідоцтва про народження _____*ім’я спадкоємця*____  (2 екз.).

3.    Копія паспорта _____*ім’я спадкоємця*____  (2 екз.).

4.    Копія заяви  _*ім’я спадкоємця, який відмовився*_про відмову від прийняття спадщини від __.__.____ року   (2 екз.).

5.    Копія заяви  _*ім’я спадкоємця, який відмовився*_ про відмову від прийняття спадщини від __.__.____ року (2 екз.).

6.    Копія договору купівлі-продажу квартири за адресою: м. Харків,  вул. ________, будинок _____, кв. _______.  (2 екз.).

7.    Копія постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (2 екз.).

8.    Квитанція про сплату судового збору.

9.    Копія позовної заяви.

__*дата*___                                                                        підпис 

Читайте также:  Стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів (зразок позовної заяви)

Зразок позовної заяви підготовлено консультантом Юридичної клініки Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Глєбовим Романом.

Автор консультації: Глєбов Роман Сергійович Дата надання консультації: 11.03.2013 Кількість переглядів: 8699Написати листа автору — Оцінити — Відмінно Добре Непогано Погано Жахливо Оцінки консультації (14): 4.4

Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Посилання на схожі консультації: Теги матеріалу: спадкування за законом, спадкування, пропущення строку звернення, відмова від спадщини

Порядок звернення до суду з цивільним позовом

Кількість переглядів: 29936

Про що: 

Ваші права чи інтереси порушені фізичною чи юридичною особою? Звернення до органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування не допомогли вирішити Вашу проблему? Треба звертатися до суду. Про те, як це зробити йдеться у цій інструкції.

Що саме захищає суд

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (ст. 124 Конституції України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

  • Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
  • 1) визнання права;
  • 2) визнання правочину недійсним;
  • 3) припинення дії, яка порушує право;
  • 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
  • 5) примусове виконання обов'язку в натурі;
  • 6) зміна правовідношення;
  • 7) припинення правовідношення;
  • 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
  • 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
  • 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
  • Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
  • Форма і зміст позовної заяви

Нескладні за змістом позовні заяви та інші процесуальні документи можна скласти самостійно. При цьому в Інтернеті можна знайти зразки заяв по різним типам позовів. Однак треба знати, що має містити позовна заява і в який саме суд треба її подавати.

Водначас, у разі необхідності підготовки більш складних процесуальних документів варто звернутися за фаховою юридичною допомогою.

Так, відповідно до ст. 184 ЦПК, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. 

  1. Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:
  2. 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
  3. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
  4. 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
  5. 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з них;
  6. 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
  7. 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
  8. 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
  9. 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
  10. 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
  11. 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
  12. Позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати можна дізнатися у Законі України «Про судовий збір».

У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи,, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

 Це правило не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Подати позовну заяву з усіма додатками можна як особисто (до канцелярії суду), так і поштою. Радимо надсилати документи до суду цінним листом (з описом вкладення). Рекомендуємо також вимагати проставлення штампу про прийняття заяви на вашому примірнику.

Підсудність справ

Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ст. 27 ЦПК).

По деяким категоріям справ позивач може обирати суд до якого звертатися.

Так, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

  • Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.
  • Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
  • Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
  • Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.
  • Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.
  • Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.
  • Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
  • Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
  • ЦПК встановлює ще ряд випадків, у яких позивач має право вибрати суд до якого звертатися.
  • Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності. А саме:
  • позови, що виникають з приводу нерухомого майна, про зняття арешту з майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
  • позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
  • позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.

Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред’являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у статті 30 ЦПК правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

  1. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
  2. Якщо вас зацікавили окремі питання, пов’язані з темою Інструкції, чи інші питання, – Ви завжди можете поставити їх юристам ТІ Україна, відвідавши розділ «Запитання юристу» на нашому сайті.
  3. Посилання

Образец иска о расторжении брака (позов про розлучення, заява про розлучення). По состоянию на 2019 год

Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу, станом на 2019 р. («про розлучення», «заява про розлучення»).

До _______ суду _________ областім. ___________, вул. ___________

Позивач: ПІБ повністю,поштовий індекс, повна адреса, серія та номер паспорту, РНОКПП

засоби зв’язку

  • Відповідач: ПІБ повністю,поштовий індекс, повна адреса,
  • серія та номер паспорту, РНОКПП (якщо відомі)засоби зв’язку
  • П О З О В Н А   З А Я В А
  • (про розірвання шлюбу)

____________ року я, позивач, ___________ року народження, уклала шлюб з ________________, ______________ року народження, який ми зареєстрували ___________ року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. ________ міськрайонного управління юстиції ________області, про що зроблений актовий запис № _____ (додаток 1).

В вышеуказанном абзаце указываем полную дату заключения брака (например, 15 января 2006 года).

Посмотреть ее можно в свидетельстве о заключении брака, а также полное наименование органа, который зарегистрировал брак (например: отдел регистрации актов гражданского состояния Запорожского городского управления юстиции Запорожской области). Посмотреть его так же можно в свидетельстве о заключении брака.

Від шлюбу ми маємо неповнолітню дитину:________________, _________ року народження (додаток 2).

Обязательно указываем несовершеннолетних детей от брака, их ФИО, а так же год рождения.

Під час спільного проживання, в останній рік між нами постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із нас має різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства. Також ми втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Тут указываем причину причин расторжения брачных отношений и указываем фактические данные. (Например – изменяет, нашел другую семью, фактически не проживаем, утратили друг к другу чувство любви и уважения, разные взгляды на совместное проживание и т.д.).

Наше подальше спільне життя і збереження шлюбу стало неможливим.

Шлюбні відносини фактично припинилися з __________ року.

Очень важная информация, которую суд зафиксирует в решении. От этой даты иногда зависит установление объема имущества, которое совместно нажито супругами и будет учитываться при разделе имущества.

Спору про майно ми не маємо.

Читайте также:  Реальний поділ житлового будинку при розлученні: зразок угоди

За спільною домовленістю між нами, дитина залишиться проживати з матір’ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу Україну, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

На підставі викладеного та у відповідності з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112, керуючись ч. ст. 174, 175 ЦПК України,

П Р О Ш У:

Розірвати між мною, __________ (ПІБ повністю), _________ року народження і відповідачем __________ (ПІБ повністю), _________ року народження, шлюб, зареєстрований ________ року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. _________ міськрайонного управління юстиції __________області, про що зроблений актовий запис № ____.

Додатки:

  1. Копія свідоцтва про укладення шлюбу – 2 екз.;
  2. Копія свідоцтва про народження – 2 екз.;
  3. Копія паспорту – 2 екз.;
  4. Довідка про склад сім’ї – 2 екз;
  5. Квитанція про сплату судового збору;
  6. Копія позовної заяви.

Підтверджую про те, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до цього чи іншого суду на території України.

„___” ______року                            _____________ ПІБ

«Позов про розлучення». «Заява про розлучення».Примечания:

Все документы, которые прилагаете к иску о расторжении брака, в том числе и сам иск, необходимо делать в двух экземплярах.

Один комплект документов для суда. Суду прилагаем, как правило, оригиналы документов, можно конечно и копии, но тогда в судебное заседание необходимо взять оригиналы. НО! В любом случае к иску прилагайте оригинал квитанции об оплате судебного сбора.

Второй комплект документов для ответчика. Можно только копии.

Судебный сбор за подачу иска в суд о расторжении брака в 2019 году составляет 768,40 грн.

Позовна заява про визнання права власності за набувальною давністю

0988216642

Обухівський районний суд Київської області
 Суддя: Набувальний О.В.Справа: № 372/1061/17
Позивач: Набувальний Власний Давній Адреса для кореспонденції: 00000, м. Київ, Харківське шосе, 170, кв. 254Адреса реєстрації: 0000000, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 0, кв. 0Інші засоби зв’язку відсутні
Відповідач-1:Відповідач-2:Третя особа Заперечувальний Давній Набувальний 00000, Київська область, Обухівський район, с. Набувальне, вул. Шевченка, буд. 001

  • Інші засоби зв’язку невідомі
  • Халеп’янська сільська рада
  • 08741, Київська область, Обухівський район,

с. Халеп’я, вул. Вознесенська, буд. 67

  1. Головне територіальне управління юстиції у Київській області
  2. 02002, Україна, м. Київ,
  3. вул. Євгена Сверстюка, 15
  4. +38 (044) 237-69-79

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про уточнення позовних вимог щодо набувальної давності

 І. Обставини справи

Юридичні консультації по набувальній давності.

У провадженні Обухівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 000/000/00 (суддя Набувальний О.В.) за позовом Набувальний Власний Давній до Заперечувач Давній Набувальний про виділ в натурі частки із нерухомого майна.

За вищевказаним позовом я, Набувальний В. Д. , прошу виділити мені в натурі нерухоме майно, яке належить мені на праві приватної власності, що знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. набувальне, по вул. Шевченка, 001, а саме:

  • 1) 0/18 частин житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами;
  • 2) 0/18 частин земельної ділянки від загальної площі 0,2500 га, кадастровий номер 00000000000:00:000:0000, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що складає 0,72 соток землі;
  • Судова практика по нерухомості…
  • 3) 0/18 частин земельної ділянки від загальної площі 0,1571 га, кадастровий номер 000000000000:01:011:0008, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що складає0,11 соток землі.

0/18 частин вищезазначеного житлового будинку отримав у спадщину мій вітчим, Набувальний Спадкодавець Андрійович, в якості обов’язкової частки спадщини. Набувальний Спадкодавець Андрійович помер 00.00.2006 року.

Набувальний Спадкодавець Андрійович був моїм вітчимом, чоловіком моєї матері Набувальної Спадкодавиці Олексіївни, яка померла 00 січня 2000 року. Шлюб між ними було укладено 00.00.1991 року. Наскільки мені відомо, після його смерті спадкоємців у нього не було.

Проте мені достеменно не відомо, чи була заведена спадкова справа після його смерті. Оскільки у мене немає оригіналу свідоцтва про смерть Набувального Спадкодавця Андрійовича, я не маю можливості замовити та отримати витяг зі спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи після смерті мого вітчима.

Саме тому прошу витребувати дану інформацію у судовому порядку.

Оскільки після смерті Набувального Спадкодавця Андрійовича 00.00.2000 року та по теперішній час частиною житлового будинку, що належала йому на праві приватної власності відповідно до свідоцтва на право на спадщину, виданого 00.00.2000 року користуюся я, вважаю, що дане майно належить мені в порядку набувальної давності.

Позовні заяви по спорах з нерухомістю…

Також я сплачую комунальні послуги та несу інші витрати, пов’язані з утриманням моєї частини будинку, та тієї частини будинку, що належала Набувальному Спадкодавцю Андрійовичу.

Таким чином, починаючи з 00.00.2000 року я добросовісно, відкрито і безперервно володію та користуюсь тією частиною будинку (яка складає 0/18 частин вищезазначеного житлового будинку, тобто 00,29 кв.м від загальної площі будинку), що належав моєму вітчиму після смерті моєї матері.

Розрахунок ціни позову за додаткову позовну вимогу майнового характеру:

Я прошу визнати за мною, Набувальний Власний Давнім, право власності на 0/18 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Набувальне, по вул. Шевченка будинок 001, в порядку набувальної давності.

Спірний будинок має загальну площу 0,3 кв.м. Тобто 0/18 частин вищевказаного будинку становитиме: 000,3 кв.м × 4 : 18 = 00,29 кв.м

Вартість нерухомого майна, тобто ціна позову, розраховується на день подачі позову за принципом аналогії, на основі інформації, отриманої з відкритих інтернет ресурсів, таких, як Domik.ua, m2bomber, тощо.

Згідно вказаних ресурсів вартість подібних житлових будинків за адресою Київська область, Обухівський район, с. Набувальне за один квадратний метр складає: 0000 грн/кв.м.,  0000 грн/кв.м. Фото з сайту додаються. Тобто в середньому по даному регіону вартість квадратного метру нерухомості становить: (0000,00 грн + 0000,00 грн) : 2 = 0000,50 грн.

Таким чином, виходячи із середньої вартості за квадратний метр житлового будинку, вартість частини житлового будинку, яку я прошу визнати за мною в порядку набувальної давності складатиме: 00,29 кв.м × 00000,50 грн. = 00 697,16 грн.

Отже, один відсоток від ціни позову за дану позовну вимогу становитиме: 00697,16 грн × 0,01 = 00,97 грн. Оскільки ставка судового збору за дану позовну вимогу повинна становити не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тому до сплати підлягає 640 грн.

ІІ. Обґрунтування та підстави позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  1. Таким чином, я добросовісно заволодів частиною будинку та продовжую відкрито, безперервно володіти ним з 2006 року, тобто більше 10 років.
  2. Жодні спадкоємці або інші особи до мене не зверталися, претензії щодо прав на частину будинку не висувались.
  3. Решту частину моїх позовних вимог щодо виділу мені в натурі частини житлового будинку та земельних ділянок у цивільній справі № 0,000/1061/17, що знаходиться у провадженні Обухівського районного суду Київської області залишаю без змін.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3,118,119,120 ЦПК України,

ПРОШУ:

Визнати за мною, Набувальний Власний Давній, право власності на 0/18 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Набувальне, по вул. Шевченка будинок 001, яка належала Набувальний Спадкодавець Андрійовичу.

  1. Виділити в натурі мені, Набувальному Власному Давньому, частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, а саме 0-й поверх: веранду 0-1 площею 0,7 кв.м, житлову кімнату 0-2 площею 00,8 кв.м.; 2-й поверх (мансарда) – кімнату 0-10 площею 0,5 кв.м., частину коридору 0-6 площею 0,65 кв.м. (від загальної площі 00,3 кв.м.), та 0/18 частин земельної ділянки загальною площею 0,2500 га та 0/18 частин земельної ділянки загальною площею 0,0071 га, що знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. набувальне, по вул. Шевченка будинок 000 А.
  2. Судові витрати покласти на Відповідача-1.

Додатки:

  1. Оригінал квитанції про сплату судового збору (для суду)
  2. Свідоцтво про смерть Набувального Спадкодавця Андрійовича.
  3. Свідоцтво про укладення шлюбу 00.0000 року.
  4. Скріншоти з сайтів купівлі-продажу нерухомості.
  5. Клопотання про витребування доказів.
  6. Копії позовної заяви про уточнення позовних вимог з додатками відповідно до кількості сторін.

Услуги адвоката по вопросам приобретательной давности…..

«00» липня 2017 р.  Набувальний В.Д.

Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини | Pysarenko Law Office

Юридичне бюро Писаренка надає послуги з оформлення спадщини у випадках, ускладнених юридичними чи фактичними перешкодами.

ПОЗОВНА ЗАЯВА про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
(позов немайнового характеру)

За ч. 3 ст. 1272 ЦКУ за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може визначити йому додатковий строк для подання заяви про її прийняття.
У квартирі №1 по вул.

Феодосійській, 1 в м. Києві проживали моя рідна бабуся Б.В Д., яка до другого шлюбу мала прізвище Ч-В., а також мій нерідний дід Б.М. М.

, з яким бабуся уклала цей другий шлюб у 1975 році (копія свідоцтва про шлюб додається).

Квартира була приватизована бабою й дідом у 1994 році й належала їм спільно (копія свідоцтва про приватизацію додається).

В бабусі було дві доньки:
– Ан. Л. Іванівна (моя мати), яка до шлюбу мала прізвище Ч-В. (копії мого свідоцтва про народження, свідоцтва про народження та довідки про шлюб матері додаються) та
– Ч-В. О. Іванівна (моя тітка). Копія витяга з державного реєстру АЦС про народження додається.

У вказаній квартирі постійно проживали й були зареєстровані мої дід та бабуся, а також моя тітка, Ч-В. О. Іванівна, – з 04 липня 1997 р. (копії довідок ЖЕО про проживання додаються).
Дід і баба при житті казали, що після їх смерті половина квартири бабусі перейде в спадщину моїй матері – Ан. Л.І., а половина діда – моїй тітці Ч-В. О.І.
15 квітня 2002 р. померла моя бабуся Б. В.Д.

, а моя мати – 17 березня 2001 р. (копії свідоцтв про смерть баби й матері додаються).
Після смерті бабці в квартирі залишилися проживати дід Б. М.М. та тітка Ч-В. О.І. (довідки ЖЕО про проживання).
Я, позивач, постійно проживаю на Троєщині й зареєстрований за адресою, вказаною в реквізитах позовної заяви, з 29 березня 1994 р. (копія паспорта додається).

Моя мати постійно проживала зі мною з 04 квітня 1997 р. по день її смерті – 17 березня 2001 р., хоча була зареєстрована в іншій квартирі – №9 по вул. Васильківській, 9/2 в м. Києві.
Із тіткою Ч-В.О. я завжди був у неприязних відносинах через відмінність характерів, глибокі розбіжності в світогляді й переконаннях. Через це ми не спілкувалися і не підтримували зв»язку.

Тітка просила мене не приходити до неї на Феодосійську, 1, щоб ми не сварилися й не ображали діда й бабу нашими конфліктами.
Тому я рідко бував у діда й баби, оскільки там постійно проживала й тітка. Дід та бабуся переважно приїздили до нас із матір»ю на квартиру по вул.Градинській, 10 в м. Києві на Троєщині.
30 березня 2005 р. помер мій дід Б.М. М.

(копія свідоцтва про смерть додається).
Після цього я перестав бувати в квартирі по вул.Феодосійській, 10, де залишилася проживати тітка, і будь-яких відносин з нею не підтримував.

Вважаю, що тітка Ч-В. О.І. оформила спадщину після смерті діда, як про це йшла мова при житті діда й баби.

Щоб з»ясувати чи оформлена власність і спадщина на квартиру я кілька разів останнім часом приїздив туди, але нікого не заставав.

31 жовтня 2014 року я звернувся до адвоката П.О.О., щоб вияснити юридичну сторону оформлення спадщини на частину квартири діда (довіреність додається).
Як з»ясував адвокат, моя тітка Ч-В. О.І. померла 24 травня 2012 року; спадкова справа після її смерті нотаріусом не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, посвідченого заповіту і спадкового договору не має.

Читайте также:  Позбавлення батьківських прав в україні (позовна заява)

Будь-яких більш близьких спадкоємців, крім мене, у тітки не має, оскільки дітей в неї не було, а приблизно з 1995 року, коли помер її чоловік, вона в шлюбі не перебувала. З 1997 року проживала однією сім»єю з дідом та бабою в квартирі №15 по вул. Феодосійській, 10 в м. Києві.
За ст. 1262 ЦКУ в другу чергу право на спадкування мають рідні брати та сестри спадкодавця, а за ч. 3 ст.

1266 ЦКУ племінники спадкодавця спадкують за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б їх матері (сестрі спадкодавця), якби вона була жива на час відкриття спадщини.
Таким чином, я як племінник померлої Ч-В.О. Іванівни, спадкую за правом представлення її спадщину, оскільки її сестра, а моя мати – Ан. Л. Іванівна, померла 17.03.2001 р. Я є єдиним спадкоємцем.

Але я не подав заяву про прийняття спадщини тітки у встановлені 6 місяців, бо не знав про її смерть, так як ми з нею не підтримували ніяких відносин і проживали за різними адресами в різних частинах Києва.
Дізнавшись про смерть тітки від адвоката П.О.О. в середині листопада 2014 року, я звернувся до приватного нотаріуса Т.О.С. з заявою про прийняття спадщини тітки (копія додається).

Запит нотаріуса було направлено Відділом реєстрації смерті в м. Києві до виконання за належністю до Відділу ДРАЦС Голосіївського РУЮ в м. Києві, який підтвердив, що моя тітка Ч-В. О.І. померла 24 травня 2012 року (копії листа ВРС в м. Києві, супровідного листа Голосіївського ДРАЦС, актового запису про смерть та повного витягу з реєстру АЦСГ про смерть додаються).

Нотаріусом було видано мені витяг зі Спадкового реєстру, із якого вбачається, що інформація про спадкову справу після смерті тітки та видачу свідоцтва про право на спадщину відсутні (копія витяга додається).
Але нотаріус відмовила мені у заведенні спадкової справи після смерті тітки, обгрунтувавши простроченням мною 6-місячного строку на прийняття спадщини, встановленого ст.

1270 ЦКУ (копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії додається).

Хоч я і є єдиним спадкоємцем тітки, але прийняти її спадщину й отримати свідоцтво не можу, так як пропустив строк з поважної причини – ми не спілкувалися, жили окремо й ніяк не пересікалися, щоб не ранити один одного конфліктами.

За ч. 2 ст. 1272 ЦКУ за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем її відкриття.
Але у тітки не має ніяких спадкоємців, які прийняли спадщину.

За ч. 3 ст. 1272 ЦКУ за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦКУ прошу суд:– визначити додатковий строк у 2 місяці для подання мною заяви про прийняття спадщини після смерті тітки Ч-В. Ольги Іванівни, яка померла 24.05.2012 р.

ДОДАТОК (докази):
1. Копія свідоцтва про шлюб Б. В.Д.;
2. Копія свідоцтва про приватизацію квартири;
3. Копія свідоцтва про народження позивача;
4. Копії свідоцтва про народження та довідки про шлюб матері позивача – Ан. Л.І.;
5. Копія витяга з державного реєстру АЦС про народження Ч-В. О.І.;
6. Копія довідки ЖЕО про проживання Б.

В.Д.;
7. Копія довідки ЖЕО про проживання Б. М.Д.;
8. Копія довідки ЖЕО про проживання тітки – Ч-В. О.І.
9. Копія свідоцтва про смерть баби – Б. В.Д.;
10. Копія свідоцтва про смерть матері – Ан. Л.І.;
11. Копія свідоцтва про смерть діда – Б. М.М.;
12. Копія заяви про прийняття спадщини тітки;
13. Копія листа ВРС в м. Києві;
14.

Копія супровідного листа Голосіївського ДРАЦС;
15. Копія актового запису про смерть Ч-В. О.І.;
16. Копія повного витягу з реєстру АЦСГ про смерть Ч-В. О.І.;
17. Копія витягу зі спадкового реєстру;
18. Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії;
ДОДАТОК:
19. Довіреність адвоката;
20.

Квитанція про сплату судового збору;

21. Копія позову та доданих документів для відповідача.

Заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви 2018

49000, м. Дніпро, хххххххххх

Заявник: ХХХХХХХХХХХХХХХХ

місце проживання: 49000, м. Дніпро, 

паспорт: серія ХХ, № 000000

електронна пошта: @ ukr.net / невідома

Особа до якої вжити заходи

забезпечення позову: ХХХХХХХХХХХХХХХХХ 

місце проживання: 49000, м. Дніпро, 

паспорт: серія ХХ, № 000000

електронна пошта: @ ukr.net / невідома

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Я, ХХХХХХХХХХ, враховуючи вимоги статті 152 Цивільного процесуального кодексу України маю намір та зобов’язуюсь протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред’явити позов до ХХХХХХХХХХХХ про поділ спільного майна подружжя, визнання спільною сумісною власністю майно набуте під час шлюбу.

00 серпня 1998 року між мною, ХХХХХХХХХ, та ХХХХХХХХХ був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому хххххххххх районної ради м. Дніпропетровська, про що в кризі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено актовий запис № 000.

Від сумісного шлюбу ХХХХХХХХХХХ та ХХХХХХХХХ мають малолітню доньку ХХХХХХХХХХХ 00 грудня 2006 року народження.

00.00.2018 року до ХХХХХХХХ районного суду м. Дніпропетровська було подано позовну заяву про розірвання шлюбу між ХХХХХХХХХ та ХХХХХХХХХ (цивільна справа № 000/0000/18, суддя ХХХХХХ).

За час перебування у шлюбі, спільними зусиллями та за спільні кошти, на підставі договору купівлі – продажу від 00.00.2000 року, нами було набуте рухоме майно, а саме: автомобіль «Honda Accord», рік випуску 2000, державний номер ХХ 0000 ХХ, VIN: ХХХХХХХХХХХ (надалі — транспортний засіб), який було зареєстровано на мого чоловіка ХХХХХХХ РНОКПП: 0000000000.

Вказана обставина підтверджена відповіддю Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України № 00/0-000 від 00.00.2018 року, відповідно до якої на адвокатський запит № 0-00/2018/ від 00.00.

2018 повідомлено, що згідно наявної інформації, станом на 00.00.2018 року, за громадянином ХХХХХХХХХХХХ ІПН 0000000000, зареєстрований автомобіль «Honda Accord», рік випуску 2000, державний номер ХХ 0000 ХХ, VIN:ХХХХХХХХХХХХ, дата реєстрації 00.00.

2000 року.

Станом на 00 серпня 2018 року, середньо ринкова вартість вказаного транспортного засобу становить 000 000 грн. (хххххххххххххх гривні ), що підтверджено довідкою № 000-018 від 00 серпня 2018 року, яку було складено спеціалістом – авто товарознавцем ХХХХХХХХ, та посвідчено СОД ТОВ «ХХХХХХХХХ».

Згідно частини 1 статті 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини 1статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 2статті 60 Сімейного кодексу України встановлено презумпцію виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а саме вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, що передбачено частиною 1 статті 61 Сімейного кодексу України.

У відповідності із нормами статей 69, 70 Сімейного кодексу України та статті 372 Цивільного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частина друга статті 372 Цивільного кодексу України та частина 1 статті 70 Сімейного кодексу України встановлює презумпцію рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності

Відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому статтею 71 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідно з частиною 2 статті 364 Цивільного кодексу України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

На теперішній час я, ХХХХХХХХХХХ та мій чоловік ХХХХХХХХХХ не можемо дійти згоди щодо розподілу вищевказаного спільного майна.

ХХХХХХХХХХХХ не визнає спільною сумісною власністю вказаний транспортний засіб набутий нами за час перебування у шлюбі, заперечує проти виплати мені грошової компенсації вартості частки транспортного засобу який знаходиться у нього в одноособовому постійному користуванні.

Варто зазначити, що шлюбний договір між нами не укладався, будь – які домовленості щодо спірного транспортного засобу між нами не існують.

У зв’язку із наявністю спору про поділ спільного майна подружжя, визнання спільною сумісною власністю майно набуте під час шлюбу, я змушена звернутися до суду з позовними вимогами до ХХХХХХХХХХХ про поділ зазначеного вище майна.

Прошу суд звернути увагу, що ХХХХХХХХХ районним судом м. Дніпропетровська розглядається цивільна справа № 000/0000/18 (суддя ХХХХХХ) за моїм позовом до ХХХХХХХХХХ про стягнення аліментів.

ХХХХХХХХХХХ уникає надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини, має намір продати спірний автомобіль оскільки вважає, що вказаний транспортний засіб є його особистою власністю і тільки він має право на розпорядження та користування за своїм бажанням, окрім того при розгляді справи про стягнення аліментів останній має намір довести суду, що будь яке майно у нього відсутнє, тобто довести суду свій незначний майновий стан.

Однак, мені стало відомо, що мій чоловік ХХХХХХХХХХХ має намір продати спірний транспортний засіб.

Оскільки невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з метою забезпечення позову вважаю необхідним накладення арешту із забороною відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту на автомобіль «Honda Accord», рік випуску 2000, державний номер ХХ 0000 ХХ, VIN:ХХХХХХХХХХ, який належить ХХХХХХХХХХ, РНОКПП: 0000000000.

Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1, пункту 2 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Щодо ціни позову про забезпечення якого просить заявник.

Ціна позову складає 0 000, 00 гривні.

Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Оскільки позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту, ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову відсутня.

З таких підстав ХХХХХХХХХ вважає, що немає необхідності до застосування судом зустрічного забезпечення.

В зв'язку із наведеним та у відповідності до ст. ст.149 — 153 ЦПК України, —

1. Прийняти до розгляду заяву про забезпечення позову.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Honda Accord», рік випуску 2000, державний номер ХХ 0000 ХХ, VIN:ХХХХХХХХХХХ, який належить ХХХХХХХХХХХХХХ, РНОКПП: 0000000000, що зареєстрован за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. ххххххххххххх, із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.

— докази про сплату судового збору;

— копія паспорта ХХХХХХХХ;

— копія паспорта ХХХХХХХХ;

— копія свідоцтва про одруження;

— копія свідоцтва про народження;

— копія довідки № 000-018 від 00 серпня 2018 року (4 аркуша);

— копія відповіді на запит № 0-00/2018/ від 00.00.2018.

00 місяця 2018 року ХХХХХХХХХХ

Ссылка на основную публикацию