Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за мину­лий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню вико­навчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, алімен­ти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 СК, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одер­жання або стягується за рішенням суду.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 Сімейного Кодексу, – до досягнення нею двадцяти трьох років.

Положення частин першої – третьої цієї статті, а також ста­тей 195-197 СК застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

Адвокат по сімейним справам

Нашим адвокатам часто задають питання: Як стягнути аліменти? Чи стягується заборгованність по аліментам на дитину після досягнення нею повноліття? Який термін дії виконавчого листа щодо стягнення аліментів?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

Позов про стягнення аліментів

Згідно з теорією цивільного процесу, а саме – поділом позовів на ви­ди, позов про стягнення аліментів належить до позовів про присудження.

Рі­шення у цій категорії справ виконуються державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа.

З метою комплексного аналізу даної норми слід звернутися й до інших нормативних актів, зокрема до ст. 74 Закону України «Про виконавче про­вадження», оскільки у цій нормі регламентується процедура стягнення аліментів державною виконавчою службою.

Слід зазначити, що положен­ня ст. 74 Закону тісно переплітаються з коментованою нормою.

У даній нормі йдеться про:

  • стягнення аліментів за минулий час;
  • стягнення заборгованості за аліментами.

Насамперед слід звернути увагу фахівців на деяку неясність положень даної норми.

Так, у ч. 1 йдеться про те, що аліменти можуть бути стягнуті за минулий період на підставі виконавчого листа, але не більше ніж за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

З цього положення закону (як і з назви самої норми) не зрозуміло, яким ор­ганом можуть бути стягнуті аліменти за минулий період на підставі вико­навчого листа, але не більше ніж за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

Приклад стягнення аліментів

За частиною 2 ст. 191 Сімейного кодексу присудити алі­менти за минулий час (але не більш як за три роки до дня пред’явлення по­зову) може суд.

Тоді виходячи з аналізу ч. 1 коментованої норми слід ска­зати, що стягнути аліменти за минулий період на підставі виконавчого лис­та може тільки державний виконавець.

У даній нормі міститься застере­ження: «але не більш ніж за три роки, що передували пред’явленню вико­навчого листа до виконання».

Тому ми вважаємо за необхідне зупинитися на аналізі цього положення закону з урахуванням стадії виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Наприклад:

  1. Судом 09.06.2007 року ухвалено рішення про стягнення аліментів, зокрема за минулий час (наприклад, заяву про стягнення аліментів пода­но до суду 10 травня 2007 року, аліменти стягнено з 10 травня 2004 ро­ку);
  2. Крім того, суд допускає негайне виконання цього рі­шення (п. 1 ч. 1 у межах суми платежу за один місяць);
  3. На підставі рішення виписується виконавчий лист, який передається у державну виконавчу службу за місцем проживання боржника для вико­нання та контролю;
  4. Якщо виконавчий лист, було пред’явлено до виконання 10.06.2007 ро­ку, тобто своєчасно, то фактично встановлена судом дата сплати аліментів за минулий період збігається з датою пред’явлення виконавчого листа до виконання, тому стягнення за минулий період фактично почнеться з 10 травня 2004 року шляхом погашення заборгованості. При цьому мають стягуватися аліменти за поточний період, тобто з дня пред’явлення позову;

Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами

Особа може звернутися до суду з вимогою про стягнення алі­ментів протягом усього строку існування права на аліменти, незалеж­но від того, скільки часу минуло з моменту його виникнення. Згідно з ч. 1 ст.

191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням су­ду від дня пред'явлення позову.

За минулий час аліменти можуть бути присуджені тільки за певних умов, а саме — якщо позивач надасть су­ду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з від­повідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати (ч. 2 ст. 191 СК).

Таким чином, позивач має довести, що мали місце: а) дії відповідача щодо ухилення від надання утримання дитині чи непрацездатній особі; б) свої власні дії, спрямовані на одержання аліментів. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені судом не

більше ніж за три роки.

Під ухиленням від сплати аліментів у юридичній науці розуміють як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне чи часткове ухилення від спла­ти аліментів: приховання особою дійсного розміру свого заробітку (до­ходу), майна; зміну роботи чи місця проживання з метою запобігання сплаті аліментів; приховання свого місцеперебування; інші дії, що свід­чать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утри­мання. Ухилення від сплати аліментів завжди припускає винні навмис­ні дії (бездіяльність). Тому позивач має надати суду докази того, що відповідач свідомо прагнув у той чи інший спосіб ухилитися від вико­нання обов'язків щодо утримання.

Заходи позивача щодо одержання аліментів можуть полягати у спробах установити місцеперебування, місце роботи зобов'язаної особи, укласти договір про сплату аліментів тощо.

Причини, за яких позивач раніше не звертався за примусовим стягненням аліментів, не мають значення і не з'ясовуються. Разом з тим можливість стягнення алімен­тів за минулий час обмежується трьома роками.

При визначенні розмі­ру аліментів за минулий час застосовуються загальні правила, які за­кріплено в статтях 182, 184 СК.

Стягнення аліментів за минулий час необхідно відрізняти від спла­ти заборгованості за аліментами.

Особливості визначення і стягнення заборгованості залежать від причин її виникнення, порядку сплати алі­ментів (добровільний чи за рішенням суду), а також способу визначен­ня судом розміру аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі).

Аліменти можуть бути стягнені за виконавчим листом за мину­лий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню ви-іесь минулий час, якщо аліменти не сплачувались у зв'язку з розшу-сом платника або його перебуванням за кордоном. Якщо виконавчий

I ист не пред'являвся до виконання, стягнення аліментів за минулий іеріод провадиться в межах трирічного строку, що передував пред'яв-іенню виконавчого листа до виконання.

Як правило, стягнення заборгованості за аліментами ставить плат-шка в досить скрутне положення.

Тому в законі передбачається мож-іивість установлення строку сплати заборгованості (відстрочка абс юзстрочка сплати), а також повне або часткове звільнення від її сплати Ді питання вирішуються судом за позовом особи, зобов'язаної сплачу іати аліменти.

Суд може відстрочити сплату заборгованості за алімен­тами, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника аліментів Ікщо той з батьків, який зобов'язаний сплатити заборгованість дове іе, що зможе це зробити через певний час (наприклад, отримає певн: сошти внаслідок продажу свого майна), суд може врахувати цю обста-зину і відстрочити сплату заборгованості на певний час. Платник алі­ментів може просити суд надати йому можливість сплатити заборго­ваність певними частками, а не повністю, тобто розстрочити платеж ч. 1 ст. 197 СК).

Повне чи часткове звільнення від сплати заборгованості можливе ікщо вона виникла у зв'язку з: а) тяжкою хворобою платника алімен :ів; б) іншою обставиною, що має істотне значення (ч. 2 ст.

197 СК) Заборгованість може утворитися внаслідок призупинення виконавчогс іровадження через перебування боржника на лікуванні в стаціонарній іікувальній установі.

До інших обставин, що мають істотне значен ія, можна віднести перебування в місцях позбавлення волі та пов'яза-

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

ii з цим труднощі з влаштуванням на роботу, призупинення виконав юго провадження у випадку визнання одержувача недієздатним абс іроходження строкової військової служби в Збройних Силах У країн* тощо.

Відповідно до ч. З ст. 197 СК суд може повністю звільнити платни-са від сплати заборгованості, якщо вона виникла внаслідок непред'яв іення одержувачем аліментів без поважної причини виконавчого лис а до виконання.

Читайте также:  Договір між Творцем (творцями) і Роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об’єкти права інтелектуальної власності, створені у зв’язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення

Норми про стягнення аліментів за минулий час і заборгованості з< іліментами застосовуються до відносин щодо утримання між батькали і повнолітніми дітьми (ч. 5 ст. 194, ст. 201 СК).

У СК вперше встановлена відповідальність за прострочення спла ги аліментів. Вона спрямована на певну компенсацію одержувачу алі дентів його витрат і має необхідний стимулюючий, превентивний вплиі іа особу, що порушила свої аліментні обов'язки.

При виникненні засонавчого листа до виконання (ч. 1 ст. 194 СК). Разом із тим закон до-тускає можливість стягнення заборгованості за весь минулий час бес 5удь-яких обмежень.

Це можливо, якщо за виконавчим листом, пред'яв-іеним до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з: а) розшукол' платника чи б) його перебуванням за кордоном (ч. 2 ст. 194 СК). Від-ювідно до ч. 4 ст.

194 СК заборгованість за аліментами стягується не-іалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаче­ному статтею 199 СК, — до досягнення нею двадцяти трьох років.

СК досить детально регулює порядок визначення заборгованостізг шіментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) (ст.

195 СК) кодексом передбачено також особливості стягнення заборгованостізг шіментами, що підлягають сплаті відповідно до ст. 187 СК у добровіль-юму порядку.

Заборгованість погашається за заявою платника шля­хом відрахувань з його заробітної платні, пенсії, стипендії за місцем ї> одержання або стягується за рішенням суду (ч. З ст. 194 СК).

Умови і порядок стягнення заборгованості за аліментами відмін­ні від стягнення аліментів за минулий час за такими основними мо­ментами.

По-перше, при стягненні аліментів за минулий час одержувач ви­магає сплатити аліменти за період, що передує пред'явленню позову Гобто позов про стягнення аліментів на утримання дитини пред'явля­ються вперше і управомочена особа раніше не зверталася до суду з від-ювідною вимогою.

При цьому утворення заборгованості в принципі ще іе є можливим, оскільки розмір аліментів, що підлягають сплаті, судо& визначений не був.

У свою чергу утворення заборгованості за алімен­тами відбувається у випадку, коли особа вже звернулася до суду, суді схвалив рішення щодо стягнення аліментів на дитину, але за певних об­ставин це рішення не виконувалося.

Тому вимога особи про сплату за-іоргованості є похідною від обсягу первісної вимоги, за якою вже прий-ште рішення суду. Виняток становить випадок утворення заборгованос-і за аліментами, що підлягають відрахуванню відповідно до ст. 187 СК

По-друге, аліменти за минулий час можуть бути стягнені лишезг шови винної поведінки відповідача, що полягала в ухиленні від їхньої :плати.

Стягнення заборгованості відбувається в усіх випадках, а не ільки за умови її утворення в результаті винного поводження платни-са аліментів.

Виникнення заборгованості за аліментами може бути гю-ґязане не тільки з недобросовісною поведінкою платника, а й з певни­ми об'єктивними обставинами, наприклад, призупиненням виконавчо-о провадження тощо.

І, по-третє, аліменти за минулий час можуть бути присуджені строге межах трирічного строку. В свою чергу заборгованість стягуєтьсязгборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рі­шенням суду, до неї застосовується спеціальна форма відповідальнос­ті — стягнення неустойки (пені). Згідно з ч. 1 ст.

196 СК одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Зазначена норма міститься в главі 15 СК, яка регулює відносини щодо утримання дитини, але застосовується і до відносин щодо утриман­ня батьками своїх повнолітніх дочки, сина (ст. 201 СК).

Стягнення не­устойки можливе лише у випадку виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, наприклад, якщо особа ухи­лялася від сплати аліментів, змінювала з цією метою місце свого про­живання, перебувала у розшуку тощо. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч. 2 ст. 196 СК).

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів неповнолітній (ч. З ст. 196 СК).

Стягнення неустойки вперше передбачене сімейним законодав­ством і спрямоване на підвищення захисту майнових прав дітей.

Доне­давна відсутність у сімейному праві такого способу забезпечення ви­конання зобов'язання як сплата неустойки, розглядалася як особлива риса сімейного права і підстава для його виокремлення з цивільного права.

Зміни останнього часу довели можливість і доцільність засто­сування до сімейних відносин норм цивільного законодавства. Тому включення в СК положення про стягнення неустойки (пені) за неви­конання аліментного зобов'язання є цілком виправданим.

Стягнення аліментів — Розлучення онлайн ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Ви вирішили стягувати аліменти в судовому порядку. Після того, як ви визначили розмір аліментів на дитину, який плануєте стягувати, варто з’ясувати для себе момент з якого розпочнеться нарахування аліментів.

Отже, сплата аліментів за рішенням суду відбувається від дня подання позовної заяви. Позовна заява може бути подана особисто стороною чи її представником через канцелярію суду.

У такому випадку вона вважатиметься поданою в день відповідної реєстрації в канцелярії.

З якого моменту стягуються аліменти

Позивачеві варто одержати відмітку канцелярії суду на своєму примірнику позову про дату його реєстрації. Окрім цього, позовна заява з додатками може бути надіслана поштою чи іншим, засобами зв’язку.

У тому випадку, коли позовна заява надсилається через пошту чи передається іншими засобами зв’язку, то днем подачі позову вважається день відповідного відправлення, який підтверджується відповідною відміткою відправлення (квитанція про відправку рекомендованого чи цінного листа, штемпель на конверті тощо).

До речі, стягувати аліменти можна не залежно від того чи подали ви документи на розірвання шлюбу чи перебуваєте в шлюбі. Також можна стягувати аліменти і на повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

інфографіка

Стягнення аліментів за минулий час

Якщо Ви вирішили стягувати аліменти через декілька років після розлучення, тоді варто знати наступне. Стягнення аліментів за минулий час дозволяється, але лише якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача та не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати.

Суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про те щоб стягнути аліменти за минулий час, але не більш як за 10 останніх років. У даному випадку, важливе значення має доказування факту ухилення відповідача від сплати аліментів.

Отже,якщо особа за власним бажанням не здійснювала право на одержання аліментів, а відповідач не створював до цього перешкод, аліменти за минулий час не можуть бути стягнені.

В який суд подавати позов про стягнення аліментів

Коли вирішено питання за який період будуть стягуватись аліменти необхідно не лише коректно скласти позовну заяву, а і правильно визначити суд у який її необхідно падати.

Позов може бути поданий за місцем проживання позивача (стягувача аліментів) або відповідача (статті 27, 28 ЦПК України).

Якщо позовна заява подана безпосередньо до суду, позов вважається поданим від дня його прийняття.

Аліменти на утримання дитини можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Оновлений порядок примусового стягнення аліментів

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

  • Оновлений порядок примусового стягнення аліментів
  •    07 грудня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» за № 2234-VIII (далі – Закон № 2234-VIII), який набрав чинності 06 лютого 2018 року.
  •                У відповідності до прийнятого Закону, зміни було внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про виконавче провадження», якими значно посилено відповідальність за несплату аліментів.

               У відповідності до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі – Закон  № 1404-VIII), за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці.

Читайте также:  Кримінальне право та процес

               Крім того, Законом № 2234-VIII було доповнено ч. 9 ст. 71 Закону № 1404-VIII положенням щодо застосування заходів примусового виконання до боржника, у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Отже, на теперішній час на законодавчому рівні встановлено новий період розрахунку заборгованості.

               До внесених змін, в Законі № 1404-VIII було зазначено, що «За наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника», а новою редакцією Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець враховує саме сукупний розмір заборгованості по аліментам за період перебування виконавчого документу на виконанні та самостійно встановлює чи перевищує він суму відповідних платежів за три або шість місяців для вжиття подальших заходів впливу на боржника згідно законодавства. Наприклад, якщо виконавчий документ про стягнення аліментних платежів перебуває на виконанні у відділі протягом року, а боржником протягом вказаного періоду аліментні платежі сплачувались періодично або не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка в перерахуванні державним виконавцем у сукупному розмірі перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Таким чином, державний виконавець може застосувати заходи впливу на боржника, передбачені Законом № 1404-VIII.

               Таким чином, першочерговим завданням державного виконавця при розрахунку заборгованості є визначення саме сукупного розміру заборгованості зі сплати аліментів, сума якої перевищує суму відповідних платежів за три або шість місяців, оскільки наслідками виникнення такої заборгованості ст. 71  Закону № 1404-VIII визначено різні заходи примусового виконання, які поділяються на:

  1. Заходи примусового виконання за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
  2. Заходи примусового виконання рішень у випадку наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
  1. Заходи примусового виконання за наявності заборгованості із сплати аліментів,
  2. сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів
  3. за три місяці.
  4.                В тому випадку, коли сукупний розмір заборгованості становить три місяці, державний виконавець повинен вжити наступні заходи:
  1. Внесення відомостей про боржника Автоматизованою системою виконавчого провадження до Єдиного реєстру боржників.

Визначення заборгованості за аліментами та її стягнення

Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

  1.  Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

  2.  Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

  3.  Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

  4.  Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, — до досягнення нею двадцяти трьох років.

  5.  Положення частин першої — третьої цієї статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.

  • Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)
  1.  Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

  2.  Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

  3.  Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

  4.  Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору — судом.

  1. Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів
  1.  При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

  2.  Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

  3.  Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Сімейний кодекс України

Кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька (ст. 183 СК України) і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України). Відповідно до зазначених норм у кожному конкретному випадку розмір аліментів визначає суд.

Рішення суду є загальнообов’язковим до виконання. Разом з тим, досить поширеними є факти невиконання судових рішень. Це — одна з причин виникнення заборгованості за аліментами.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору — судом.

У разі сплати аліментів за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії заборгованість за аліментами погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягуються у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час (ст. 194 СК України). Такими є загальні положення щодо стягнення заборгованості за аліментами.

Закон не обходить регламентацією і питання щодо визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Така заборгованість відповідно до ст. 195 СК України визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилось їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, заборгованість обчислюється, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

Слід звернути увагу на положення ст. 196 СК України, якою передбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Закон звільняє від сплати неустойки платника аліментів, який є неповнолітнім.

Зазначимо, що притягнення до відповідальності платника аліментів, з вини якого виникла заборгованість, є правом, а не обов’язком одержувача аліментів.

Окрім того, встановлений законом розмір сплати неустойки може бути досить відчутним для фізичної особи. Тому закон допускає можливість зменшення розміру неустойки.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального становища та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ст. 197 СК України суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами, враховуючи матеріальне становище та сімейний стан платника аліментів.

За позовом платника аліментів суд вправі повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами. Це може мати місце у випадку, коли буде встановлено, що заборгованість виникла у зв’язку з тяжкою хворобою платника аліментів або іншою обставиною, що має істотне значення.

У виникненні заборгованості за аліментами на дитину винною може бути і особа, на користь якої присуджено аліменти. Тому суд вправі звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на їх утриманні, — карається виправними роботами на строк до 1 року або обмеженням волі на строк до 2 років.

Читайте также:  Заява про зміну предмета позову. зразок

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 164 КК України, — карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 3 років.

Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 6 місяців відповідних платежів.

Ухилення від сплати аліментів і ухилення від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей утворюють цей склад злочину лише у випадку, коло воно є злісним. Поняття злісності належить до оціночних категорій і має бути визначено у кожному конкретному випадку.

Визнання судом ухилення злісним повинно бути належним чином вмотивовано у вироку.

Про злісний характер ухилення можуть свідчити тривалість ухилення, продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов’язку та можливість кримінальної відповідальності з боку судді чи державного виконавця, неодноразові звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо.

https://www.youtube.com/watch?v=vzOmM_xJaH0\u0026list=PL2bgaG37ZCKhHo7HjcBusQQ94gTAs1sNF

Непоодинокими є випадки, коли місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення цього державного утримання визначається Кабінетом Міністрів України, а метою є тимчасове утримання неповнолітнього.

Цю допомогу призначають і виплачують за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управління праці та соціального захисту населення районної, районної у місті Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради. Для цього треба написати заяву у місцевому органі праці та соціального захисту населення, додавши довідку з виконавчої служби про неотримання аліментів. Тимчасова допомога призначається кожні 6 місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний 6-місячний строк потрібно подати лише заяву, в якій повідомити про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

  • Юридичний порадник Сімейне право. Зміст
  • Довідник: Справи про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей
  • Зразок позовної заяви про зменшення розміру аліментів
  • Мінімальний розмір аліментів на одну дитину в Україні

Заборгованість за аліментами та її стягнення

Виплата аліментів – непроста тема для багатьох людей, як чоловіків, так і жінок. На жаль, досить велика кількість подружніх пар розлучається. Згідно статистичних даних, від 60 до 90% одружених пар в Україні розходяться протягом перших п’яти років шлюбу. В результаті близько 70% дітей ростуть в неповних сім’ях, і деякі з них зустрічаються з рідним батьком не дуже часто.

Питання аліментів постає досить гостро, коли розлучена жінка заробляє недостатньо грошей, щоб забезпечити дитину. Однак, деякі чоловіки не бажають виплачувати аліменти, аргументуючи це невеликою зарплатою, появою нової сім’ї, поганими стосунками з колишньою дружиною, перебуванням за кордоном тощо. В таких випадках може виникнути заборгованість по аліментам.

Як стягуються заборговані аліменти

Згідно Статті 194 Сімейного Кодексу України, у випадку наявності заборгованості по аліментам, вони стягуються з відповідача за виконавчим листом. Особливістю в цьому випадку є те, що аліменти стягуються за минулий час, однак не більше, ніж за 3 останні роки, що минули перед направленням виконавчого листа до його виконання.

У випадку, якщо боржник не виплачував аліменти з тої причини, що перебував у розшуку або знаходився поза межами України, аліменти стягуються з нього повністю за весь період.

Важливо те, що заборгованість по аліментам повинна бути виплачена навіть у випадку, коли дитина досягла повноліття. А якщо повнолітня дитина вчиться у навчальному закладі, згідно ст.

199 Сімейного Кодексу України, аліменти на її утримання нараховуються до віку двадцяти трьох років.

В цьому випадку подати позовну заяву про стягнення аліментів за минулий час може не лише той з батьків, з ким живе дитина, але і безпосередньо сама дитина.

Як визначається заборгованість за аліментами

Згідно Статті 195 Сімейного Кодексу України, сума аліментів, які були заборговані, визначається виходячи із доходів того з батьків дитини, який має їх сплачувати. Враховується дохід особи за весь термін заборгованості.

В тому ж випадку, коли боржник не працював певний час, за який заборгував аліменти, сума обчислюється виходячи з його доходу на момент обрахунку заборгованості. А якщо боржник не працює також і в момент обчислення заборгованості, то потрібна сума вираховується, виходячи із прийнятої законом середньої заробітної плати.

У разі будь-яких спорів щодо суми заборгованості, ця сума визначається судом.

Як визначається пеня за заборгованість по аліментам

Згідно Статті 196 Сімейного Кодексу України, боржник повинен нести відповідальність за прострочення сплати аліментів на дитину.

Той з батьків, хто утримує дитину і повинен одержувати аліменти, має право отримати пеню за весь термін заборгованості. Пеня нараховується, якщо заборгованість виникла з вини боржника.

Пеня нараховується у розмірі 1% від усієї суми заборгованих аліментів за кожен день прострочення. Ця сума може бути зменшена рішенням суду у випадку, якщо матеріальне становище боржника не дозволяє сплатити її в повній мірі.

Боржник має право зовсім не сплачувати пеню, якщо він є неповнолітнім.

Злісне ухилення від сплати аліментів

Якщо особа, яка має сплачувати аліменти, злісно ухиляється від їх сплати, вона має нести за це кримінальну відповідальність, яка визначається Статтею 164 Кримінального кодексу України.

Злісним ухилянням від сплати аліментів вважаються такі дії:

  • пряма відмова особи від виплати аліментів на дитину;
  • вказання невірної суми доходів, з якої вираховуються аліменти;
  • переховування: переїзд в інше місце чи зміна роботи, про що не були попереджені відповідні органи.

До злісного ухиляння не відноситься несплата аліментів через хворобу, виправдану відсутність роботи, наявність хворої дитини, тощо. Визнання чи невизнання судом злісного характеру ухилення від виплати аліментів здійснюється в кожному окремому випадку, виходячи з обставин справи.

Відповідальністю за злісне ухилення може бути штраф до двохсот мінімальних доходів, виправні роботи або навіть обмеження волі терміном до 2-х років.

Звільнення боржника від сплати заборгованості

Існують випадки, в яких боржник може бути зовсім звільнений від сплати заборгованості по аліментам, або ж виплату заборгованості може бути відтерміновано чи дозволено сплачувати її протягом певного часу.

Це такі випадки:

  • коли боржник має матеріальний або сімейний стан такий, що не дозволяє виплатити всю суму заборгованості за один раз – тоді суд може дозволити йому сплатити борг пізніше або в декілька етапів;
  • коли боржник не виплачував аліменти у зв’язку зі своєю тяжкою хворобою або з інших важливих причин – тоді суд може взагалі звільнити його від сплати заборгованості, або дозволити виплатити лише частину цієї суми.
  • Якщо особа, яка заборгувала аліменти, не отримала виконавчий лист вчасно – суд може повністю звільнити боржника від сплати цього боргу.

Позовна заява про стягнення заборгованості по аліментам

Якщо той з батьків, який має сплачувати аліменти, заборгував їх виплату, для розгляду цієї справи і стягнення заборгованості другий з батьків повинен подати позовну заяву про стягнення заборгованості по аліментам.

В цій заяві позивач повинен викласти обставини справи, вказати суму аліментів і суму заборгованості, та термін, протягом якого не виплачуються аліменти. Також можна вказати, чи був боржник попереджений про наявність заборгованості, чи позивач звертався до нього щодо сплати аліментів.

Зразок заяви можна знайти на державних юридичних сайтах або взяти безпосередньо у юриста, до якого ви звертаєтеся.

Якщо ви зацікавлені в тому, щоб заборгованість по аліментах була стягнута у повній сумі – звертайтеся до професіоналів, які допоможуть вам виграти справу. Юристи Адвокатського об’єднання «Бачинський, Коломієць та партнери» подбають про те, щоб ваша дитина отримала належні їй кошти. Ми готові захистити інтересі наших клієнтів у будь-яких ситуаціях!

Ссылка на основную публикацию