Стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів (зразок позовної заяви)

Згідно діючого законодавства, аліменти — це обов’язок по утриманню у встановлених законом випадках, одним членом сім’ї іншого члена чи членів сім’ї, які цього потребують. Існує дві форми сплати аліментів: добровільна та за рішенням суду.

Позовна заява про стягнення аліментів подається у випадках, коли особа що зобов’язана сплачувати аліменти не виконує цей обов’язок добровільно, або виконує у меншому обсязі аніж встановлений законом.

Стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів (зразок позовної заяви)

Традиційно аліменти сплачуються батьками на утримання дітей. Причому, це стосуються не тільки неповнолітніх дітей, а й дітей, які досягли свого повноліття, але є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Окрім аліментів на утримання дітей, вони можуть сплачуватися дітьми на утримання своїх батьків, у тому випадку, коли батьки стали непрацездатними.

На сьогоднішній день в Україні існує широкий перелік осіб встановлений Сімейним Кодексом України, які володіють правом отримувати аліменти. До таких осіб належать:

  • Вагітна дружина, їй аліменти повинні сплачуються після народження дитини, при чому, додаткове рішення суду не потрібне, окрім випадків, коли чоловік умисне їх не сплачує;
  • Той з батьків, з яким проживає дитина. Слід зауважити, що матеріальний стан другого з батьків не впливає на цей обов’язок, до досягнення дитиною трирічного віку. А у випадках, коли дитина має фізичні чи психологічні вади розвитку, то до досягнення шести років;
  • Коли один з учасників подружжя має змогу надати матеріальну допомогу, то той з членів подружжя, що проживає і піклується про дитину-інваліда, може вимагати від іншого отримання цієї допомоги, якщо така дитина потребує постійного нагляду. Матеріальне становище батька чи матері піклувальника на це право не впливає;
  • Чоловік або жінка, що не перебувають між собою у шлюбі, у тому випадку, коли один з них проживає та піклується про їх спільну дитину;
  • Діти що досягли повноліття, але яким ще не виповнилося 23 роки, у випадку коли вони навчаються та потребують стороннього матеріального забезпечення. Їх утримання є обов’язковим для батьків до закінчення навчання, або до настання 23 річного віку дитини;
  • У тих випадках, коли у дітей та непрацездатних повнолітніх дітей немає батьків, вони мають право на аліменти від інших членів сім’ї та родичів.

Коло осіб що мають право на отримання аліментів досить широке. Але найчастіше, аліменти у судовому порядку стягуються після розлучення у сім’ї де є діти. Коли особа, яка не проживає разом зі своєю дитиною/дітьми не бажає сплачувати аліменти, чи виникає суперечка про їх розмір, що вона зобов’язана сплатити.

Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на дитину

Стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів (зразок позовної заяви)

Позовна заява про стягнення аліментів має достатньо просту структуру, яка в цілому не відрізняється від класичної. В ній містяться:

  1. Найменування суду
  2. Повне ім’я – П.І.Б. рік народження, адреса, номер телефону позивача.
  3. Аналогічні дані з другого пункту для відповідача.
  4. По центру аркушу пишеться: «Позовна заява про стягнення аліментів».
    Далі викладається опис обставин справи, що дають право на стягнення аліментів. Наприклад вказується ПІБ сторін, дата та місце укладення між ними шлюбу, номер свідоцтва про реєстрацію шлюбу, дані про народження дітей, дані про час та місце розірвання шлюбу. Викладається опис факту ухиляння відповідача від обов’язків сплати аліментів.
  5. Виклавши обставини та сутність претензій, треба вказати відповідні статі Сімейного, Цивільного та Цивільно-процесуальних кодексів, на основі яких подається позов.
  6. Після слова «Прошу» викладається суть вимог. Викладене може мати ряд варіацій.
  7. Перелік усіх документів, що додаються до позовної заяви.
  8. Ставиться дата, підпис та прізвище з ініціалами позивача.

Позовну заяву та усі додатки до неї, треба подавати до суду у двох примірниках. Один з них залишиться в суді, а другий буде направлений відповідачу для ознайомлення.

Зразки позовних заяв, в тому числі і на стягнення аліментів, можна знайти у кожному суді та в електронному вигляді. Їх невеликі відмінності залежать від особливостей кожної конкретної справи.

Решение Апелляционного суда города Киева о взыскании пени за просрочку оплаты алиментов

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77   e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 11833/2013        Головуючий у 1-й інстанції:  Саламон О.Б.

                                                                                                           Доповідач: Кравець В.А.

  • РІШЕННЯ
  • ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ
  •               02 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва   в складі :

                         Головуючої    — Кравець В.А.,

                         Суддів            —   Семенюк Т.А., Музичко С.Г.

                         при секретарі —      Попандопало Ю.О.

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну  справу  за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, —

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 р. позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 28 серпня 2010 року по 02 березня 2012 року та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути 44 419,32 грн.  

У мотивування вимог посилалась на те, що рішенням суду від 16 вересня 2010 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісяця до повноліття доньки, однак відповідач не виконує аліментні зобов'язання у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року у задоволенні позову  — відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове про  задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує на те, що  судом невірно застосовані положення ст.. 196 СК України, при наявності заборгованості по аліментах суд не стягнув пеню за несвоєчасність погашення боргу.

В судовому засіданні апелянт скаргу підтримала.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

  1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що
  2. Сторона позивача не довела ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх позовних вимог.
  3. Проте,  у повній мірі з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору, не перевіривши доводи і заперечення сторін та без належної оцінки доказів.  

Відповідно до ст.

196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.

196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов'язано з тим, що відповідно до ст.. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 ЦК України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується.

У зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості.

При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

   Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду М.Києва від 16 вересня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 26 серпня 2010 року до повноліття дитини.

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 подав заяву до відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з проханням здійснювати відрахування аліментів із заробітної плати.

14 квітня 2011 року відділом Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 40).

4 липня 2011 року відділом Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на адресу публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» були надіслані документи, згідно з якими із заробітної плати ОСОБА_2 стягувалися аліменти (а.с. 46).

Наказом № 120-к ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника відділу врегулювання збитків публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» з 15 липня 2011 року за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України (а.с. 114).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості від 2 березня 2012 року № 630/15 відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві заборгованість за аліментами станом на 15 липня 2011 року становить 13 876 грн., станом на 29 лютого 2012 року — 24 089 грн. 57 коп. (а.с. 7, 20).

Згідно довідок № 3932 від 11 жовтня 2010 року та № 3929 від 11 жовтня 2010 року Деснянського районного центру зайнятості в м. Києві ОСОБА_2 з 27 липня 2011 року до 7 червня 2012 року та із 17 серпня 2012 року перебував на обліку як безробітний у Деснянському районному центрі зайнятості (а.с. 167, 168).

Відповідно до положень п.7.5.2 Інструкції «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» від 15 грудня 1999 р.

розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів) , одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Якщо боржник у цей період не працював, то заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника.

Читайте также:  Неофіційна сплата аліментів: як підтвердити, що батько утримує дитину?

Выплата пени по алиментам: на чьей стороне Верховный Суд

09:00, 14 апреля 2017

К чему привело изменение формулы расчета пени за просрочку уплаты алиментов и почему Верховный Суд Украины меняет свою практику в данном вопросе.

Яна Собко,

«Судебно-юридическая газета»

К чему привело изменение формулы расчета пени за просрочку уплаты алиментов и почему Верховный Суд Украины меняет свою практику в данном вопросе.

Одним из актуальных вопросов является выплата пени по алиментам. И дело тут не только в том, что в Украине регистрируется большое количество разводов, и, соответственно, много обращений в суд для взыскания алиментов, но еще и в том, что судебная практика в данном вопросе достаточно неоднозначна.

Как известно, Верховный суд Украины (ВСУ) является высшим судебным органом в системе судов общей юрисдикции. 

Выводы по применению норм права, изложенные в постановлениях Верховного Суда Украины, являются обязательными для всех субъектов властных полномочий, которые применяют в своей деятельности нормативно-правовой акт, содержащий соответствующую норму права. Кроме этого, суды, вынося свои решения, должны руководствоваться судебной практикой Верховного Суда Украины.

Однако, ни для кого не секрет, что практика высшего судебного органа в системе судов общей юрисдикции достаточно часто изменяется. Часто это обстоятельство несет за собой негативные последствия.

Хорошо демонстрируют это решения Верховного Суда Украины в вопросе выплаты пени по алиментам.

Вследствие того, что ВСУ изменил свою правовую позицию, применив другую формулу расчета пени за просрочку уплаты алиментов, компенсация за неполучение алиментов истцу значительно уменьшилась.

Кроме этого, как утверждают представители юридического сообщества, таким образом Верховный Суд Украины в первую очередь встает на защиту недобросовестного плательщика алиментов, который осознанно не платит взысканные судом денежные средства на содержание ребенка.

В свою очередь суды низших инстанций применяют правовые выводы и ориентируются на судебную практику Верховного Суда Украины.

Разобравшись в данном вопросе, «Судебно-юридическая газета» выяснила, что существуют две формулы расчета пени за просроченные алименты:

1) за все время просрочки, т.е. с первого дня следующего календарного месяца до полного погашения задолженности за этот месяц или вынесения судебного решения о взыскании такой задолженности;

2) только в пределах количества календарных дней соответствующего календарного месяца просрочки и вне зависимости от даты погашения или вынесения решения суда.

Чтобы понимать, как влияет применение той или иной формулы на выплату пени, необходимо проанализировать хронологию судебных решений ВСУ по этим двум формулам расчета пени.

20 ноября 2008 года было принято Постановление ВСУ (дело №6-14894вов08) о пересмотре в связи с исключительными обстоятельствами (неодинаковое применение кассационным судом одного и того же положения закона).

Согласно этому постановлению, принимая решение о частичном удовлетворении исковых требований в части взыскания пени за несвоевременную уплату алиментов, «суд не учел, что пеня начисляется на всю сумму неуплаченных алиментов за каждый день просрочки ее уплаты».

При этом ее начисление не ограничиваются только тем месяцем, в течение которого не проводилось взыскание.

Во втором и третьем постановлениях ВСУ от 10 июня 2009 года и от 1 октября 2014 года также шла речь о расчете пени за все время существования задолженности. Однако, в 2015 году Верховный Суд Украины изменил свою практику, применив в своих решениях уже другую формулу расчета.

К примеру, в постановлении ВСУ от 1 июля 2015 года №6-94цс15 говорится о том, что сумма задолженности по алиментам за предыдущие месяцы не прибавляется к задолженности за следующие месяцы, а количество дней просрочки исчисляется исходя из того месяца, в котором алименты не выплачивались: «Т.е.

неустойка (пеня) за один месяц считается так: задолженность по алиментам за месяц, умноженная на 1% пени и умноженная на количество дней месяца, в котором возникла задолженность.

Общая сумма неустойки (пени) определяется путем добавления начисленной пени за каждый из просроченных платежей (за каждый месяц)».

В этой формуле количество дней просрочки ограничивается количеством дней в календарном месяце, в котором существовала или существует задолженность.

Об этом же говорится и в постановлении ВСУ от 25 ноября 2015 года №6-2022цс15:«Поскольку алименты начисляются ежемесячно, то срок выполнения этой обязанности будет разным, поэтому количество дней просрочки уплаты алиментов за каждый месяц также будет различной.

Итак, пеня за просрочку по уплате алиментов начисляется за каждым периодическим платежом отдельно со дня нарушения плательщиком алиментов своей обязанности по их уплате в день принятия судом решения, после чего размер начисленной пени за каждым ежемесячным платежом суммируется и определяется общая сумма пени за нарушение алиментных обязательств».

В этих решениях речь уже не идет о количестве дней в месяце, а содержится ссылка на период, заканчивающийся принятием судебного решения.

Обратившийся в редакцию нашей газеты адвокат на примере конкретного дела описал последствия изменившейся практики Верховного Суда.

Так, у истца с ответчиком был общий ребенок, 1990 года рождения. При этом, начиная с 1993 года, стороны вместе не проживают. Помощь в содержании ребенка ответчик оказывал непостоянно и в недостаточном объеме.

Решением суда от 15 июля 2008 года с ответчика взысканы алименты на содержание ребенка в размере 1000 грн в месяц. Срок выплаты начинается со дня подачи иска 11 июня 2008 года до достижения им совершеннолетия. 20 августа 2017 года ребенку исполнилось 18 лет, однако алименты в размере 2300 грн за этот период уплачены не были.

Решением суда от 11 ноября 2008 года с ответчика взысканы алименты на содержание ребенка в период обучения в размере 750,00 грн в месяц, с 1 октября 2008 года до 1 сентября 2013 года. Однако, и эту сумму ответчик не оплатил.

В настоящее время исполнительное производство по алиментам, которые должны быть взысканы за период обучения, закончено, сумма задолженности составляет 45 тыс. грн, которые могут быть взысканы с ответчика в судебном порядке.

В 2016 году истец в очередной раз обратилась с иском к ответчику о взыскании задолженности по уплате алиментов на содержание ребенка до достижения совершеннолетия в размере 2300,00 грн; пени за просрочку этих платежей — в размере 92 640 грн; задолженности по уплате алиментов на содержание ребенка в период обучения — в размере 45 тыс. грн; пени за просрочку этих платежей — в размере 959 505 грн, а также 3% годовых и инфляционных потерь долга за весь период просрочки.

Рассмотрение дела по существу находится на завершающем этапе. При этом суд не разделяет правовую позицию истца, указывая на последнюю практику ВСУ по поводу пени и взыскания 3% годовых, инфляционных потерь долга за неуплату алиментов.

По мнению адвоката, последние выводы Верховного Суда Украины свидетельствуют об отождествлении судом понятий «срок исполнения обязательства» и «период просрочки».

В своем заявлении истец указывает, что алименты выплачиваются ежемесячно, в связи с чем пеню необходимо рассчитывать отдельно по каждому платежу.

При этом, в соответствии со ст. 20 Семейного кодекса Украины, с требованиями, вытекающими из семейных правоотношений, исковая давность не применяется.

Согласно ч. 1 ст. 612 ГК Украины, просрочка начинается, если должник не приступил к выполнению обязательства или не выполнил его в срок, установленный договором или законом.

Застосування неустойки за прострочення сплати аліментів

Mirror

  • Утримання батьками своїх дітей до повноліття є їх конституційним обов’язком, який передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України, окрім того спеціальним кодифікованим нормативно-правовим актом Сімейним кодексом України в статті 180 передбачений аналогічний обов’язок батьків щодо своїх дітей.
  • Дана стаття має на меті розкрити та проаналізувати сучасний стан реалізації статті 196 СК України, яка звучить наступним чином «При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення».
  • Отже, головною підставою стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів є наявність рішення суду та виконавчого листа по даній справі, яким платника аліментів зобов`язано здійснювати сплату аліментів як в твердому грошовому виразі, так і в частині доходу (заробітної плати) платника.

Щоб перейти саме до неустойки в сімейних правовідносинах, правильніше почати з розгляду загально-цивільного визначення неустойки. Так, стаття 549 Цивільного кодексу України під неустойкою розуміє грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Від загального перейдемо до спеціального, а саме до проблем нарахування, та строків стягнення неустойки. Акцентуємо увагу на 2-х наступних аспектах:

1. Порядок нарахування неустойки;

2. Строки позовної давності стягнення неустойки.

1. Порядок нарахування неустойки

Так, статтею 196 СК України передбачено, що розмір пені складає один відсоток від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення аліментів. Щодо твердження «за кожен день прострочення аліментів».

  1. пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати.
  2. правильним здійсненням нарахування неустойки є обрахунок за кожен день прострочення конкретного місяця, а не за загальну кількість прострочених днів.
  3. Надаємо нагляднй приклад (який в переважній більшості випадків враховується Судом) нарахування (розрахунку) неустойки за прострочення сплати аліментів:
  • Р = s * р * Q
  • (формула розрахунку неустойки)
  • Р – сума пені;
  • s – сума заборгованості;
  • р — ставка пені, у відсотках за день прострочення;
  • Q – кількість днів прострочення.

Заборгованість по сплаті аліментів в розмірі ¼ частки всіх заробітку Іванова І.І.

Місяць, Рік Нарахована сума аліментів Пеня (1%) Кількість днів Сума неустойки (пені)
2010 червень 414,00 4,1 12 49,2
2010 липень 440,43 4,4 31 136,4
2010 серпень 440,43 4,4 31 136,4
2010 вересень 440,43 4,4 30 132
2010 жовтень 440,43 4,4 31 136,4
2010 листопад 440,43 4,4 30 132
2010 грудень 440,43 4,4 31 136,4
2011 січень 440,43 4,4 31 136,4
2011 лютий 440,43 4,4 28 123,2
2011 березень 440,43 4,4 31 136,4
2011 квітень 440,43 4,4 30 132
2011 травень 440,43 4,4 31 136,4
Всього: 1523,2

Відтак, загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів складає: 1523,2 (одна тисяча п’ятсот двадцять три) гривні 20 коп.

Читайте также:  Як ділиться спільне майно подружжя при розлученні?

2. Строки позовної давності стягнення неустойки

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється в один рік. Але, згідно статті 20 СК України позовна давність не застосовується, крім випадків передбачених сімейним законодавством (серед яких стягнення аліментів та неустойки по сплаті аліментів немає).

За своєю природою дана неустойка є виключно похідною від аліментів, на які позовна давність не застосовується, тобто строк позовної давності на неустойку за прострочення сплати аліментів не встановлюється.

Підтвердженням цього є Ухвала суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 серпня 2009 року. В абз.

11 ухвали зазначено, що «Право одержувача аліментів на стягнення неустойки (пені) за прострочення їх сплати передбачене статтею 196 СК України, а відтак до вимог ОСОБА_1 позовна давність застосуванню не підлягає».

Отже, з вищевикладеного стає зрозумілим, що проблемними питанням при виконанні статті 196 СК України є зокрема нарахування неустойки та строки її стягнення.

По вирішенню даних питань звертаємо увагу, по-перше, що при нарахуванні неустойки слід використовувати формулу (Р = s * р * Q) та здійснювати обрахування за кожен окремо взятий місяць; по-друге, строки позовної давності при стягненні неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів застосуванню не підлягають.

Завели Хорька кольчужная цепь

Как рассчитать пеню на задолженность по алиментам

Верховный суд пересчитал пеню на задолженность по алиментам по новому. До недавнего времени применялись расчёты, установленные в Постановлении Верховного суду Украины от 01 июля 2015 года. О том, как насчитывалась пеня можно почитать здесь.

25 апреля 2018 года Верховным судом было принято постановление по делу № 572/1762/15-ц, в котором Верховный суд отступил от правовой позиции, изложенной в Постановление от 01 июля 2015 года.

По мнению судей Верховного суда пеня, должна насчитываться следующим образом:

«Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.

Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.»

Для кого это написано, непонятно. Поэтому распишу человеческим языком на примере.

Возьмем, для примера, всё того же гражданина Иванова И.И., который не платил алименты и у него образовалась такая задолженность:

  • февраль 2018 года — 1010 грн.
  • март 2018 года — 1000 грн.
  • апрель 2018 года — 1030 грн.
  • май 2018 года — 900 грн.
  • июнь 2018 года — 500 грн.
  • июль 2018 года — 1000 грн.
  • И вот в августе, бывшая супруга Иванова окончательно осерчала и решила подать исковое заявление о взыскании пени. 
  • Пеня считается помесячно с даты задолженности на дату подачи иска (к примеру, 03 сентября 2018 года):

февраль 2018 года: 1010 грн. * 1% * 186 дней = 1878,6 грн. (c 01 марта 2018 года по 03 сентября 2018 года)

март 2018 года: 1000 грн. * 1% * 155 дней = 1550 грн. (c 01 апреля 2018 года по 03 сентября 2018 года)

апрель 2018 года — 1030 грн. * 1% * 125 дней = 1287,5 грн. (c 01 мая 2018 года по 03 сентября 2018 года)

май 2018 года — 900 грн. * 1% * 94 дня = 846 грн. (c 01 июня 2018 года по 03 сентября 2018 года)

июнь 2018 года — 500 грн. * 1% * 64 дня = 320 грн. (c 01 июля 2018 года по 03 сентября 2018 года)

июль 2018 года — 1000 грн. * 1% * 33 дня = 330 грн. (c 01 августа 2018 года по 03 сентября 2018 года)

Итого, пеня составит 6212,1 грн. на сумму задолженности 5440 грн.

Но в соответствии с ч. 1 ст. 296 СК Украины пеня на задолженность по алиментам не может превышать размера задолженности, поэтому размер пени составит 5440 грн.

Для удобства подсчета количества дней, за который необходимо считать пеню, можно воспользоваться калькулятором количества дней между датами — здесь.

В ближайшее время будет переработан калькулятор расчёта пени на задолженность по алиментам в соответствии с новыми веяниями. Следите за новостями на сайте.

Если есть вопросы, задавайте их в комментариях

Тэги: взыскание алиментов, заявление о выдаче судебного приказа, образец заявления о выдаче судебного приказа, стягнення аліментів, заява про видачу судового наказу, зразок заяви про видачу судового наказу, утримання дитини, содержание ребенка, адвокат днепродзержинск, адвокат каменское, адвокат дніпродзержинськ, адвокат кам'янське, лишение прав за алименты, позбавлення прав за аліменти, борг зі сплати аліментів, долг по уплате алиментов

Позовна заява про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів

31 березня 2011

До ______________ міськрайонного суду _________________області   Позивач:                                                           яка проживає за адресою: ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____   Відповідач:                           який проживає за адресою: ______________ ______________ обл., поштовий індекс _____   Ціна позову:                     гр.
Позовна заява про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів
______________  року я уклала шлюб з __________, який ми зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану _____________ міськвиконкому, і прожила з ним до __________ року,  після чого ми розлучилися. Від шлюбу ми маємо сина — ______________, ___________ року народження, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом зі мною. На підставі постанови _____________ міського суду від _______________ року відповідач зобов’язаний  виплачувати аліменти на мою користь на утримання нашого сина  у розмірі ¼ частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця.       Однак внаслідок зловживання спиртними напоями його ______________ року звільнили з роботи і з того часу він ніде не працює і матеріальної допомоги на утримання сина мені не надає. Внаслідок цього на ____________ року за ним утворилася заборгованість по виплаті мені аліментів в сумі _______________ гр., що підтверджується доданим до заяви розрахунком державного виконавця. Згідно з ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України при   виникненні   заборгованості   з   вини   особи,  яка зобов'язана  сплачувати  аліменти  за  рішенням  суду,   одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка  від   суми   несплачених   аліментів   за   кожен   день прострочення За моїми розрахунками за період з _____________ року по ________________ року сума неустойки, яку відповідач зобов’язаний сплатити на мою користь складає ___________гр. Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до заяви документами. На підставі викладеного й у відповідності із ст. 196 СК України, керуючись ч. 1 ст. 88 ЦПК України                                                                                                                                                      прошу:                                                             1. Стягнути з ____________________ на мою користь неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі _____________ гр.                                                             2. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.   Додатки: 1.      Дві копії свідоцтва про розірвання шлюбу. 2.      Дві копії свідоцтва про народження сина. 3.      Дві копії постанови судді про стягнення аліментів. 4.      Довідка з місця проживання. 5.      Копія довідки з місця проживання. 6.      Дві копії розрахунку державного виконавця. 7.      Квитанція про сплату судового збору. 8.      Копія квитанції про сплату судового збору. 9.      Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  10.  Копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 11.  Копія позовної заяви.
                            „____”___________2011р.                                                                                                                                                                               Підпис
Infonarium
океан информации
  • Выборы на Украине: майдан умер, да здравствует майдан Вот и завершились выборы президента Украины. Они стали крахом режима П. Порошенко, но стали ли они крахом идей режима Порошенко? …
  • Возможный роспуск Рады, «нормандский формат» и встречи с мировыми лидерами: Первые политические события Зеленского Президентские выборы в Украине подходят к концу, и имя будущего президента почти не вызывает сомнений. По результатам обработки 99,81% электронных …
  • Народовластие в «Стране мечты»: Предвыборная программа Владимира Зеленского По словам Владимира Зеленского, на сегодняшний день Украина нуждается не просто в новых лицах, а в новых идеях. Рассмотрим детальнее, …
  • Поражение Порошенко: Франкенштейн убил своего создателя Все-таки Порошенко проиграл с разгромным, просто позорным счетом. Итоговый отрыв Зеленского будет троекратен, как и предсказывали опросы. А ведь еще …
  • С преЗЕдентом, Украина! Сокрушительный крах Порошенко – это крах киевского режима и его западных покровителей Выборы на Украине состоялись. Бюллетени посчитаны, итоговые протоколы …

Позовна заява про стягнення неустойки по аліментах: зразок, інструкція з написання, термін давності, дії після подачі

Так як обов'язок по утриманню дітей лягає на обох батьків, то навіть розлучення не стає підставою для зняття цих зобов'язань. Навіть якщо на судовому засіданні було винесено рішення про задоволення позову про стягнення аліментів, це ще не дає гарантії, що матуся отримуватиме законну допомогу на дитину.

Часто безвідповідальних батьків не виплачує аліменти або перераховує кошти з затримками і в неповному розмірі. В цьому випадку законодавством передбачені санкції по відношенню до платником аліментів.

Що таке утримання пені і які його заснування?

Як показує практика, серед батьків, які зобов'язані виплачувати аліменти на своїх дітей, досить багато боржників. З тих чи інших причин суми боргу іноді накопичуються тривалий проміжок часу. Такі випадки не залишаються безкарними.

У ст. 115 Сімейного кодексу РФ (СК РФ) вказана відповідальність за несвоєчасне виконання аліментних зобов'язань. Так, відповідно до п.2 ст.115 СК РФ платнику призначається пеня в розмірі 0,5% від суми боргу. Налічується вона щодня.

Іншими словами, неустойка по аліментах (пеня) — це грошові кошти, які стягуються з боржника-платником аліментів щодня в розмірі, встановленому законодавством від сформувалася суми заборгованості.

З першого дня прострочення по виплатах проводиться нарахування пені. Якщо батько не виконує свої зобов'язання з надання фінансової підтримки в термін, то інша сторона має право звернутися до судового органу для стягнення неустойки за платежами.

Основними умовами для утримання пені є:

  • Батько виплачує аліменти в примусовому порядку. Тобто справа про стягнення було розглянуто в суді, після чого винесено судове рішення або судовий наказ.Якщо той з батьків надає матеріальну допомогу на підставі письмової домовленості між подружжям, то стягнути неустойку можна тільки в тому випадку, якщо документ містить про це відповідний пункт.
  • Наявність боргу по виплатах і умисний відмова платника від перерахування коштів. Тобто повинна чітко проглядатися вина платником аліментів (ст. 115 СК РФ).
Читайте также:  Все про розлучення подружжя без дітей

ВАЖЛИВО! Не має сенсу подавати заяву до суду про стягнення неустойки, якщо заборгованість сформувалася за короткий проміжок часу.

Ініціатива судового звернення про стягнення пені з платника лежить на одержувача коштів. В обов'язки судових приставів не входить стягнення неустойки. Для цього батько, який одержує виплати, повинен самостійно звернутися з позовною заявою до суду.

Як правильно написати заяву?

Якщо одержувачем аліментів було прийнято рішення стягнути з платником аліментів пеню за сформувалася суму боргу, то йому для цього необхідно буде правильно підготувати позовну заяву і зібрати всі необхідні для розгляду справи паперу.

При складанні позовної заяви потрібно вивчити вимоги, що пред'являються до його змісту (ст. 131, 132 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК РФ)). Звернення подається в письмовому вигляді і повинно містити такі пункти:

  1. В «шапці» заяви вказується найменування суду, ПІБ та контактну інформацію заявника і особи, з якого планується стягнення неустойки.
  2. Назва документу.
  3. Текст документа повинен містити чітку інформацію:
    • дані судового рішення щодо стягнення аліментів;
    • в якому вигляді здійснюються виплати;
    • період відсутності платежів;
    • розрахунок пені за несплату.
  4. Вимоги позивача про стягнення неустойки.
  5. Перелік документів, доданих до позовної заяви.
  6. Дата і підпис заявника.

Для розгляду справи в суді буде потрібно надати наступні документи:

  1. копію паспорта;
  2. свідоцтво про народження дитини;
  3. копію виконавчого документа про стягнення аліментних платежів з платника;
  4. постанову про розрахунок суми боргу, отримане у судового пристава;
  5. розрахунок пені (можна вказати в самому позові, а можна надати суду у вигляді окремого документа).
  • Завантажити бланк позовної заяви про стягнення неустойки по аліментах
  • Завантажити зразок позовної заяви про стягнення неустойки по аліментах

Якщо платником аліментів виробляв виплати з постійною затримкою, в чому була його вина, то одержувач коштів може стягнути неустойку, навіть якщо на момент звернення до суду загальна заборгованість погашена платником.

Куди надавати?

Позовна заява про стягнення неустойки по аліментах позивач подає до мирового суду. Відповідно до ст. 29 ЦПК РФ заявник може подати звернення, як за місцем проживання відповідача, так і за власним місцем проживання.

Заява разом з додатковими документами можна подати особисто, звернувшись до канцелярії суду, де на примірнику, який залишається у позивача, посадова особа, яка прийняла документи, поставить відповідну відмітку.

також пакет документів можна надіслати поштою. Для цього поштове відправлення повинно бути з повідомленням про вручення, щоб заявник був в курсі, коли звернення надійшло до суду.

Термін позовної давності і мита

Неустойка за аліментних платежах нараховується без урахування терміну давності. Звернутися за стягненням належних коштів одержувач може, як відразу після виникнення боргу, так і через деякий час. Про особливості справляння заборгованості за минулі роки ми писали тут.

При призначенні виплати пені із заборгованості суд розглядає наявність або відсутність провини платника без платежів.

В пп. 2 п. 1 ст. 333.36 Податкового кодексу РФ (НК РФ) зазначено, що заявники, які звертаються до суду з позовом про стягнення аліментів звільняються від сплати державного мита. Але вимога виплатити неустойку за аліментами не можна віднести до такого типу звернень, відповідно позивач зобов'язаний сплатити держмито.

Крім цього, від сплати мита звільняються особи, які виступають з вимогами у справах про захист прав і законних інтересів дитини (пп. 15 п. 1 ст. 333.36 НК РФ). Відповідно до ст. 60 СК РФ вимога про виплату пені за аліментні заборгованості можна прирівняти до випадку захисту прав і законних інтересів дитини.

ВАЖЛИВО! Якщо позивач подає заяву до суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, і одночасно включає вимогу про виплату неустойки, то держмито оплачувати не доведеться.

Якщо позовну заяву стосується стягнення неустойки за аліментні заборгованості на повнолітнього дитини, чоловіка, або інших членів сім'ї, на користь яких суд виніс рішення про виплату аліментів, то позивачеві для звернення до судового органу потрібно буде сплатити державне мито.

Що робити після подачі?

Після того, як заявник подав до судового органу позов з вимогою про стягнення аліментних виплат і всі супутні документи, протягом 5 днів розглядається питання про його прийнятті та відкритті судового провадження (ст. 133 ЦПК РФ). Якщо заява складена коректно, дотримані всі законні вимоги, а пакет документів включає всі необхідні папери, то починається провадження у справі.

Стаття 133 ЦПК РФ. Прийняття позовної заяви

Суддя протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви до суду зобов'язаний розглянути питання про його прийнятті до провадження суду. Про прийняття заяви до провадження суду суддя виносить ухвалу, на підставі якого порушується цивільна справа в суді першої інстанції.

Позивачу і відповідачу направляються повістки з викликом на судове слухання, В ході якого суддя:

  • розгляне подані обома сторонами документи;
  • заслухає вимоги і пояснення обох сторін справи;
  • винесе рішення про задоволення позову або відмовить у задоволенні.

При позитивному рішенні судом видається виконавчий документ, в якому вказується сума неустойки по аліментах.

Рішення суду набирає законної сили через один місяць.

Стягувач в суді отримує виконавчі документи по справі, які направляє судовому приставу, відповідального за виконавче провадження, а він вже відповідає за реалізацію рішення, винесеного в ході розгляду позову.

У підсумку, платником аліментів буде зобов'язаний виплатити не тільки накопичену суму заборгованості по аліментах, а й грошові кошти, розраховані як пеню за боргом.

Стягувати аліменти з неплатника — справа клопітка і не завжди успішне. Тому не варто залишати спроби домовитися. Якщо переговори увінчаються успіхом і угода буде досягнута, то вам буде потрібно дізнатися суму наявної заборгованості. Читайте про те, як це зробити безкоштовно на прізвище, в тому числі через ФССП і за допомогою онлайн-сервісів в інтернеті.

Якщо грамотно підійти до стягнення неустойки по аліментах, то процес не займе занадто багато часу, а задоволення судом позову допоможе не залишити платником аліментів безкарним за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань. Особливу увагу потрібно приділити розрахунку суми, яка буде вказана в позовній заяві. Якщо розмір пені буде завищений, то суддя займеться перевіркою стягуваної суми.

Дивіться відео: Про стягнення неустойки пені за прострочення сплати аліментів, зміну розміру аліментів (Квітня 2020)

Позовна заява про стягнення аліментів, неустойки та додаткових витрат на дитину

Проект позовної заяви про стягнення аліментів, неустойки та додаткових витрат на дитину

Святошинський районний суд м. Києва Позивач: Петренко Аліса Іванівна, яка проживає: 04244 м. Київ вул. Туполєва, 15, кв. 6

Відповідач: Петренко Юрій Іванович, який проживає: 04201 м. Київ вул. Шулявська, 5, кв. 7

  • ПОЗОВНА ЗАЯВА про стягнення аліментів, неустойки та додаткових витрат на дитину і перерахування цих коштів на особистий рахунок
  • дитини

5 січня 2004 року набрало сили рішення Святошинського суду м Києва, яким було зобов'язано відповідача виплачувати аліменти для утримання нашої дитини — Петренко Юлії Юріївни, 1998 року народження, в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. на місяць, що мають перераховуватися через відділення банку *Воля*.

З моменту набрання сили вищезазначеним судовим рішенням минуло 5 місяців. Аліменти на дітей я не отримувала. Тобто добровільно платити аліменти відповідач не бажає і обставини, які є причиною несплати, мені не називає. Заборгованість відповідача по аліментах становить 400 х 5 = 2000 грн.

Оскільки він не наводить причин затримки з виплатою, я вважаю, що ця заборгованість виникла з його вини, а, отже, відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу я маю право на стягнення неустойки в розмірі одного відсотка від прострочених сум.

Ця неустойка має обраховуватись таким чином: аліменти, належні в січні, прострочені на 4 х 30 = 120 днів, тому пеня за несплату аліментів в січні становить 400 х 1% х 120 = 480 грн.; аліменти, належні в лютому, прострочені на 3 х 30 = 90 днів, тому пеня за їх прострочення становить 400 х 1% х 90 = 360 грн.

; аліменти належні до сплати в травні, прострочені на 2 х 30 = 60 днів, тому пеня за їх прострочення становить 400 х 1% х 60* 240 грн.; аліменти, належні в червні прострочені на 30 днів, тому пеня за їх прострочення становить 400 х 1% х 30 = 120 грн. Сумарно неустойка за 5 місяців становить 480 + 360 + 240 +120 = 1200 грн.

Станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість по аліментах, без урахування неустойки, становить 2000 грн., а 1% від цієї суми становить 20 грн., отже за подальшу затримку з розрахунком на відповідача має накладатися неустойка у розмірі 20 грн. за кожний день, що минув після подання цієї заяви до суду.

10 березня 2004 року у зв'язку з хворобою дитини я помістила її до державного лікувального закладу №7, що розташований: м. Київ, просп. Оболонський, 27. Дитині була терміново потрібна операція, яку не могли зробити співробітники зазначеного державного лікувального закладу через брак необхідного обладнання. Тому я домовилася про проведення операції в приватному лікувальному закладі «Борис». Вартість такої операції становить 5000 грн. Я просила відповідача надати ці кошти або хоча б частину; він обіцяв, а потім відмовився.

Операцію було проведено 2 квітня 2004 року. Для її оплати я позичала кошти у Герасименка Пилипа Івановича, що підтверджується копією моєї розписки. Витрати на оплату зазначеної вище операції є додатковими витратами на дитину, що зумовлені винятковими обставинами, тому відповідно до ст. 185 СК відповідач, як батько дитини, має брати участь у цих витратах.

Тому на підставі викладеного та керуючись статтями 185, 194, 196 СК ст. 24, 123, 137, 152 ЦПК

ПРОШУ: 1) стягнути з Петренка Юрія Івановича, 12 квітня 1965 р. народження, уроженця м. Києва заборгованість по сплаті аліментів на користь Петренко Аліси Іванівни в розмірі 2000 грн., неустойку в розмірі 1200 грн. і 2500 грн., як участь відповідача у додаткових витратах на лікування дитини — Петренко Юлії Юріївни, 1998 року народження;

2) накласти арешт на належну Петренку Юрію Івановичу квартиру номер 7 (сім) у будинку 5 (п'ять) по вул Шулявська в м Києві.

Додатки: 1.Копія свідоцтва про народження дитини 2.Копія рішення про встановлення аліментів на дитину. 3.Копія розписки. 4.Договір про надання медичних послуг і проведення операції. 5.Квитанція про оплату медичних послуг. 6.Квитанція про сплату державного мита.

Дата Підпис

Зразки документів з сімейного права

Юридичний порадник Сімейне право.

Ссылка на основную публикацию