Стягнення сплаченого авансу та застосування штрафних санкцій

  • Білет 1
  • Податковий процес,суть,елементи.
  • Сутність податкового процесу на макрорівні слід розглядати з двох позицій: вузької — бюджетно-процесуальної та широкої — економічної.
  • У вузькому розумінні податковий процес є діяльністю орга­нів державної влади та місцевого самоврядування зі складання, розгляду і виконання податкових бюджетів.
  • З широкої точки зору податковий процес включає складання, розгляд і виконання податкових бюджетів, а також податкове право, систему оподаткування, систему податків, податкову сис­тему, податковий механізм і податкову політику, тобто є склад­ною системою, що синтезує весь комплекс відносин управління податками в країні.
  • Податковий процес здійснюється на принципах: публічності, імперативності, підконтрольності, адміністрування, таємності, письмовості, одноособового прийняття рішень, здійснення владних повноважень у сфері оподатковування в рамках податкової процедури; обмеженого втручання у справи приватних осіб при здійсненні податкової процедури; юридичної заперечності/нікчемності дій органів державної влади й місцевого самоврядування, здійснених з порушенням податкової процедури; презумпції сумлінності учасника податкової процедури; забезпечення права на судове оскарження рішень, дій та бездіяльності органів, наділених владними повноваженнями у сфері оподаткування.
  • Порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій та адміністративних санкцій органами державної фіскальної служби.

Застосування санкцій можна класифікувати за кількома підставами. За характером впливу; безпосереднє покарання — санкції, що впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об'єктів оподаткування тощо); опосередковане покарання — санкції, які безпосередньо не завдають Майнових втрат платникові, проте зменшують його надходження у перспективі або обмежують його діяльність (арешт рахунку, тимчасове припинення діяльності підприємства тощо). За галузевим характером: кримінальна, адміністративна та фінансова санкції.

До санкції фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення податкового законодавства, належать: стягнення донарахованих сум податків, інших обов'язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні штрафи.

Штрафна санкція (штраф) — плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами у таких розмірах: Вид порушення податкового законодавства і розмір штрафу: 1) неподання податкової декларації у встановлені податковим законодавством строки — 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) для фізичних осіб, які обіймають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом перебування на такій посаді — 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків додатково до штрафу, передбаченого за неподання податкової декларації — 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ фіскальними органами здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  1. Також збільшено розмір штрафів за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску для платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 1 січня 2015 року – у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.
  2. Додатково повідомляємо, що також накладається штраф за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, – у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  3. Білет 2

Рекомендуемые страницы:

Воспользуйтесь поиском по сайту:

Стягнення сплаченого авансу та застосування штрафних санкцій

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства та порядок їх застосування

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В податковому законодавстві під штрафною санкцією (фінансовою санкцією, штрафом) розуміється плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Отже, поняття «фінансова санкція» рівнозначно поняттю «штраф» та «штрафна санкція».

Незважаючи на те, що у нормах Податкового кодексу передбачена можливість платника податків вирахувати і сплатити штраф самостійно (наприклад, при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів), відповідальність за застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, покладається на контролюючий орган. Це означає, що контролюючий орган має право і зобов’язаний приймати рішення про застосування фінансових санкцій і забезпечувати їх виконання.

  • В Податковому кодексі встановлюються порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) такі ж самі, як порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань:
  • — в разі несплати, наприклад, сум єдиного податку штрафні санкції за це правопорушення сплачуються відповідно до порядку і строків сплати єдиного податку;
  • — сплата штрафних санкцій здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку, або банком;
  • — сплата штрафних санкцій суб'єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), здійснюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
  • — органом стягнення штрафних санкцій є той державний орган, який уповноважений стягувати відповідні грошові зобов'язання та/або відповідний податковий борг;
  • — якщо орган стягнення має право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, то він в такий саме спосіб звертається до суду і про стягнення штрафних санкцій;
  • — оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється за правилами, що встановлені нормами Податкового кодексу.
  • Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених податковим законодавством, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених Податковим кодексом.
  1. Розмір штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) встановлюється Податковим кодексом та іншими законами України.
  2. Податковий кодекс передбачає за податкові правопорушення такі види санкцій:
  3. — санкції з абсолютно-визначеним розміром;
  4. — санкції з відносно-визначеним розміром, який вираховується у відсотках від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення;
  5. — санкції з відносно-визначеним розміром, який залежить від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення, але вираховується не у відсотках (наприклад, штраф у розмірі вартості відчуженого майна, штраф у розмірі збору на один календарний місяць тощо).

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених Податковим кодексом та іншими законами України, не дозволяється. Так, не можуть встановлюватися і застосовуватися штрафні санкції за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, ДПС України та інших центральних органів влади, а також органів місцевого самоврядування.

Читайте также:  Процедура розірвання шлюбу або розлучення в суді

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Стягнення сплаченого авансу та застосування штрафних санкцій

Рішення про застосування штрафних санкцій, що приймається контролюючим органом, оформлюється податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій повинні бути складені у письмовій формі та відповідним чином підписані.

Відповідні повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Якщо платник податків на день надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої Податковим кодексом та іншими законами України. Який саме – залежить від обставин (ознак) кожного конкретного правопорушення.

Під «видом штрафної (фінансової) санкції» розуміють штрафну санкцію, передбачену конкретною нормою Податкового кодексу або іншого закону України.

Наприклад, за заниження платником податків податкових зобов’язань передбачений штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати. Це один вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових зобов’язань.

У той же час, визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, якщо перевірка результатів діяльності платника податків свідчить про заниження суми його податкових зобов’язань, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. Це другий вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових зобов’язань.

  • Податковим кодексом передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій за:
  • Ø порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби;
  • Ø порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків;
  • Ø порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків;
  • Ø неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності;
  • Ø порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи;
  • Ø порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем;
  • Ø відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби;
  • Ø порушення порядку отримання та використання торгового патенту;
  • Ø порушення правил сплати (перерахування) податків;
  • Ø порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати;
  • Ø неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби.
  • Крім того Податковим кодексом передбачені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, якщо:
  • — платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
  • — дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
  • — дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
  • — результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
  • В якості прикладу розглянемо деякі з зазначених видів штрафних санкцій:
  • 1. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності:
  • Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), —
  • тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
  • Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, —
  • тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
  • Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності —
  • тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
  • При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, зазначені у цьому пункті, не застосовуються.
  • 2. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби:
  • Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, —
  • тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
  • 3. Порушення правил сплати (перерахування) податків:
  • У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Процедура застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску

Відповідно до пункту 1 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  від 20.04.

2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону № 2464.

Читайте также:  Дозвіл органу опіки та піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІI Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платників, визначених підпунктами 1–4 п.

1 розділу II  Інструкції № 449, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум, а починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Також підпунктом 5 пункту 2 розділу VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

  • При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
  • Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. 
  • На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (пункт 5 розділу VІІ Інструкції № 449).
  • Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з пунктом 7 розділу VІІ Інструкції № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема, підпунктами 2 та 5 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного фіскального органу або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику єдиного внеску.

Другий примірник залишається в фіскальному органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 19 до Інструкції № 449. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.

  1. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. 
  2. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місце перебування з повідомленням про вручення.
  3. Якщо платник на день надсилання йому фіскальним органом рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.
  4. У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. 

Варто зауважити, що рішення фіскального органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. Про це йдеться у пункті 10 розділу VІІ Інструкції № 449.

  • Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску (пункт  12 розділу VІІ Інструкції № 449). 
  • Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (пункт 13 розділу VІІ Інструкції № 449).
  • ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

Наявність переплати за ЄСВ унеможливлює застосування штрафних санкцій та пені

Наявність переплати за ЄСВ унеможливлює застосування штрафних санкцій

Вікторія КОЗАК, головний спеціаліст відділу узагальнення судової практики Сьомого ААС

Дії, які не містять ознак бездіяльності платника під час сплати єдиного соціального внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафу та нарахування пені на підставі ст.25 закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У справі №817/3402/15 контролюючий орган прийняв рішення, яким на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штраф та нарахована пеня за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відділ освіти Дубенської районної державної адміністрації наголосив на відсутності правових підстав для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені та протиправності оскаржуваного рішення контролюючого органу Адже єдиний внесок сплачувався позивачем у повному обсязі та у визначений законом строк.

Також платник зазначив, що в Семидубського аграрного ліцею, загальноосвітньої школи І—ІІ ступенів Дубенської районної ради та Мирогощанської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів Дубенської районної ради Рівненської області, звітність щодо яких подавалася у складі звітності відділу освіти Дубенської РДА, утворилася переплата з коштів, що перерахувалися позивачем на рахунки цих навчальних закладів для сплати єдиного внеску. Позивач вказав, що, незважаючи на неодноразові звернення, зазначена сума переплати (після закриття реєстраційних рахунків цих навчальних закладів) безпідставно не була зарахована на юридичну особу — відділ освіти Дубенської РДА.

  • Рішеннями адміністративних судів усіх трьох інстанцій адміністративний позов задоволено.
  • Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник ЄСВ.
  • Суди вказали, що обставини щодо зарахування в якості сплати єдиного внеску коштів, попередньо перерахованих позивачем на розрахункові рахунки загальноосвітніх начальних закладів, відкриті в органах державного казначейства згідно з наказом начальника відділу освіти Дубенської РДА (що у подальшому були закриті згідно з наказом начальника відділу освіти Дубенської РДА) з рахунків вказаних закладів освіти, а не безпосередньо з рахунку платника, у цьому випадку, не є достатньою підставою для висновку про несплату позивачем необхідної суми єдиного внеску у визначений законом строк.

Суд зазначає, що нарахування та виплата заробітної плати, а також нарахування, утримання та перерахування єдиного соціального внеску за найманих працівників закладів освіти здійснюється саме позивачем, належні до сплати суми ЄСВ у повному обсязі та у визначений законом строк надійшли до бюджету.

Читайте также:  Выезд ребенка за границу без согласия родителя

Тож у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до відділу освіти Дубенської РДА відповідальності на підставі ст.

25 закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску та нарахування пені.

Таким чином, суди, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що належна до сплати (у спірному періоді) сума ЄСВ надійшла до бюджету в повному обсязі та у визначений законом строк.

Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)

113.1.
Строки застосування, сплата, стягнення
та оскарження сум штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів) здійснюються у порядку,
визначеному цим Кодексом для сплати,
стягнення та оскарження сум грошових
зобов'язань. Суми штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів) зараховуються до
бюджетів, до яких згідно із законом
зараховуються відповідні податки та
збори.

113.2. Застосування
штрафних (фінансових) санкцій (штрафів),
передбачених цією главою, не звільняє
платників податків від обов'язку сплатити
до бюджету належні суми податків та
зборів, контроль за справлянням яких
покладено на контролюючі органи, а також
від застосування до них інших заходів,
передбачених цим Кодексом.

  • Пункт 113.1 ПК
    встановлює загальне правило: порядок
    та строки сплати, стягнення та оскарження
    сум штрафних санкцій (фінансових санкцій,
    штрафів) такі ж самі, як порядок та строки
    сплати, стягнення та оскарження сум
    грошових зобов’язань:
  • – в разі несплати,
    наприклад, сум єдиного податку (ст.122
    ПК) штрафні санкції за це правопорушення
    сплачуються відповідно до порядку і
    строків сплати єдиного податку;
  • – сплата штрафних
    санкцій здійснюється платником податку
    безпосередньо, а у випадках, передбачених
    податковим законодавством, – податковим
    агентом, або представником платника
    податку, або банком;
  • – сплата штрафних
    санкцій суб'єктами господарювання, що
    провадять торговельну діяльність або
    надають платні послуги (крім пересувної
    торговельної мережі), здійснюється за
    місцезнаходженням пункту продажу
    товарів або пункту з надання платних
    послуг;
  • – органом стягнення
    штрафних санкцій є той державний орган,
    який уповноважений стягувати відповідні
    грошові зобов'язання та/або відповідний
  • податковий борг;
  • – якщо орган
    стягнення має право звертатися до суду
    про стягнення коштів платника податків,
    який має податковий борг, то він в такий
    саме спосіб звертається до суду і про
    стягнення штрафних санкцій;
  • – оскарження
    рішень про застосування фінансових
    санкцій здійснюється за правилами, що
    встановлені нормами глави 4 ПК.
  • Розмір
    штрафних санкцій
    (фінансових
    санкцій, штрафів) встановлюється ПК та
    іншими законами України. Податковий
    кодекс передбачає за податкові
    правопорушення такі види санкцій:
  • – санкції з
    абсолютно-визначеним розміром;
  • – санкції з
    відносно-визначеним розміром, який
    вираховується у відсотках від розміру
    недоплати чи іншого показника тяжкості
    порушення;
  • – санкції з
    відносно-визначеним розміром, який
    залежить від розміру недоплати чи іншого
    показника тяжкості порушення, але
    вираховується не у відсотках (наприклад,
    штраф у розмірі вартості відчуженого
    майна, штраф у розмірі збору на один
    календарний місяць тощо).
  • Застосування за
    порушення норм законів з питань
    оподаткування або іншого законодавства,
    контроль за дотриманням якого покладено
    на органи державної податкової служби,
    штрафних (фінансових) санкцій, не
    передбачених цим Кодексом та іншими
    законами України, не дозволяється.
  • Так, не можуть
    встановлюватися і застосовуватися
    штрафні санкції за
  • порушення нормативних
    актів Кабінету Міністрів України, ДПА
    України та
  • інших центральних
    органів влади, а також органів місцевого
    самоврядування.
  • У
    разі вчинення платником податків двох
    або більше
  • порушень
    законів з питань оподаткування та іншого
    законодавства,
  • контроль
    за дотриманням якого покладено на
    контролюючі органи,
  • штрафні
    (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються
    за кожне вчинене
  • разове
    та триваюче порушення окремо.

116.1. У разі
застосування контролюючими органами
до платника податків штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів) за порушення законів
з питань оподаткування та іншого
законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи,
такому платнику податків надсилаються
(вручаються) податкові повідомлення-рішення.

116.2. За одне податкове
правопорушення контролюючий орган може
застосувати тільки один вид штрафної
(фінансової) санкції (штрафу), передбаченої
цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 119. Порушення
платником податків порядку подання
інформації про фізичних осіб -платників
податків.

119.1. Неподання або
порушення порядку подання платником
податків інформації для формування та
ведення Державного реєстру фізичних
осіб-платників
податків, передбаченого цим Кодексом,
— тягнуть
за собою накладення штрафу у розмірі
85 гривень.

Ті самі дії, вчинені
платником податків, до якого протягом
року було застосовано штраф за таке
саме порушення, – тягнуть за собою
накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

119.2. Неподання,
подання з порушенням встановлених
строків, подання не у повному обсязі, з
недостовірними відомостями або з
помилками податкової звітності про
суми доходів, нарахованих (сплачених)
на користь платника податків, суми
утриманого з них податку —
тягнуть за
собою накладення штрафу у розмірі 510
гривень.

Ті самі дії, вчинені
платником податків, до якого протягом
року було застосовано штраф за таке
саме порушення, —
тягнуть за
собою накладення штрафу у розмірі 1020
гривень.

119.3. Оформлення
документів, які містять інформацію про
об’єкти оподаткування фізичних осіб
або про сплату податків без зазначення
реєстраційного номера облікової картки
платника податків, або з використанням
недостовірного реєстраційного номера
облікової картки платника податків,
крім випадків, визначених пунктом 119.2
цієї статті, тягне за собою накладення
штрафу у розмірі 170 гривень.

Стаття 122. Порушення
правил застосування спрощеної системи
оподаткування фізичною особою —
підприємцем

122.1. Несплата
(неперерахування) платником податків
– фізичною
особою сум єдиного податку в порядку
та у строки, визначені законодавчим
актом, тягне за собою накладення штрафу
у розмірі 50 відсотків ставок податку,
встановлених для фізичних осіб –
платників
єдиного податку, визначених законодавчим
актом.

Склад правопорушення,
передбачений п. 122.1, вужче назви цієї

статі, оскільки
передбачає відповідальність за порушення
не усіх правил, а лише за правопорушення,
яке може вчинятися в одній формі
бездіяльності: – несплата (неперерахування)
платником податків-фізичною особою сум
єдиного податку в порядку та у строки,
визначені законодавчим актом.

Порядок нарахування
і строки сплати єдиного податку
,
порушення яких утворює склад цього
правопорушення, врегульовані ст. 296 ПК.

Зокрема, податок сплачується шляхом
здійснення попереднього (авансового)
платежу щомісяця до 20 числа (включно),
до початку місяця, за який здійснюється
сплата податку. Сума податку перераховується
на окремий рахунок органів Державного
казначейства України.

До поняття порядку
включаються також норми, що регулюють
ставки податку та податкові (завітні)
періоди (див. коментар до статей 294–296
ПК).

Під несплатою
(неперерахуванням)
в
цьому випадку розуміється не тільки
повна відсутність платежу в установлені
строки, а й сплата податку за заниженими
ставками, чи не в повному обсязі, чи
після 20 числа до початку місяця, за який
здійснюється сплата податку, тощо.

Ссылка на основную публикацию