Сурогатне материнство. Юридичні аспекти в Україні

Сурогатне материнство. Юридичні аспекти в Україні

В Україні сурогатне материнство дозволено на законодавчому рівні. Але, як уберегтися від непрофесійних лікарів, не добросовісної сурогатної мами, яка може витратити чималі кошти і не народити чи народити із патологією. Або навпаки як уберегтися від непорядних замовників таких послуг, так званих “Генетичних батьків”, які можуть не компенсувати втрату здоров’я чи не дотриматись умов договору.

Визначимо, якими саме нормативними актами чи законами дозволено сурогатне материнство в Україні:

— частиною 7 ст. 281 Цивільного кодексу України визначено, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

— Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013 році було затверджено вищезгаданий Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

  • — також, статтею 123 Сімейного кодексу України, передбачено процедуру визначення порядку походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій:
  • 1) — у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
  • 2) — у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
  • 3) — подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Чому, для тих хто хоче отримати дитину через програму «Сурогатного материнства» чи для тих хто хоче у такий спосіб заробити кошти, потрібна правова допомога:

  1. Слід зазначити, що як показує практика, правового захисту потребують особи які хочуть у такий спосіб отримати довгоочікувану дитину, так звані «Генетичні батьки» так і особа яка надає таку послугу «Сурогатна мати» (тобто жінка, яка не має протипоказань по здоров’ю та погодилась за грошову винагороду на виношування ембріонів «Генетичних батьків»), тому:
  2. — ніхто не буде заперечувати той факт, що перевірка ліцензій та сертифікатів на їх відповідність і перевірка права на проведення операції із штучного запліднення, потребує спеціальних знань;
  3. — ніхто не буде заперечувати і той факт, що документальна перевірка спеціалістів-лікарів на їх відповідність на дозвільному рівні, які будуть проводити обстеження здоров’я сурмами, будуть мати безпосереднє відношення до штучного запліднення, також потребує спеціальних знань та доступу до баз МОЗУ; 

— ніхто не буде заперечувати і той факт, щодо Контракту, який будуть підписувати «Генетичні батьки» та «Сурогатна мати» повинен складатись спеціалістами відповідної кваліфікації і мати усі обов’язкові згоди третіх сторін, доповнюватись додатками, які є його не відємними частинами. Також документами щодо осіб, яких дана угода може стосуватись у майбутньому, вміщуючи уже заздалегідь оговорені терміни кожної дії щодо кожного, план та порядок внесення розмірів платежів, гарантії та страхування на випадок не передбачених ситуацій (форс мажор), та головне щоб даний документ мав не аби яку юридичну силу протягом усього життя сторін.

Негативні наслідки, які можуть виникнути без правового захисту програми сурогатного материнства:

— не отримання позитивного результату з процедури запліднення при тому багаторазовими спробами (можливі причини: лікарями (навмисно або із халатності) була прихована правда про відхилення від норми ембріонів, про здоров’я сурмами, чи повязане просто із відсутністю досвідчених фахівців тощо);

— не дотримання правил Договору (Контракту) з боку “Сурогатної мами” або домовленостей з боку «Генетичних батьків» (можливі причини: Угода чи Контракт було прописано не професійно, що призвело до ігнорування його умов або  не виконання, не всі аспекти чи можливі ситуації передбачено, не має згоди третіх сторін (чоловіка, дружини, повнолітніх дітей, батьків і т.д.). Не рідко сторони просто не розуміють усієї відповідальності (про яку потрібно заздалегіть повідомляти, та до яких причинних наслідків може це призвести) та або її взагалі не передбачено у підписаному двосторонньому Договорі);

  • — не повернення дитини після народження протягом передбаченого строку «Генетичним батькам» (основними причинами є: приховання лікарями моменту народження, шахрайства з боку сурмами або її психологічної не готовності до того щоб віддати дитину іншим батькам, або у ситуацію втрутилась третя сторона);
  • — відмова від дитини «Генетичними батьками» після народження або відмова від сплати винагороди сурогатній мамі (основні причини: у контракті не передбачена відповідальність сторони або його взагалі не має, не прописано обов’язкове страхування ризиків тощо);
  • — судова тяганина сторін впродовж не одного року (можливі причини: сурогатна мати не змогла народити дитину із причин, які не залежале від неї, втрата дитини під час пологів, не виплата винагороди чи коштів на утримання в повному обсязі, не порядність (людський фактор) щодо підтвердження факту отримання грошових коштів на руки, або просто не готовність сторони до різких змін в їх житті тощо).
  • Тому, приймаючи до уваги усе вищезазначене радимо  майбутнім «Генетичним батькам» так і «Сурогатній мамі» звернутись за правовою допомогою до фахівців «ЗАХИСТ ПРАВА» за телефонами вказаними в розділі «Контакти»

Газета «Новости медицины и фармации» 20(228) 2007

Горе з дітьми, горе й без дітей. (Народна мудрість)

Сурогатне материнство. Юридичні аспекти в Україні

Людина має право бути щасливою!

Кожен з нас розуміє це поняття відповідно до власних уявлень про сенс буття. Але з-поміж безлічі пріоритетів лідером залишається бажання продовжити власне «Я» в рідних дітях.

Перший погляд, перша посмішка, перше слово…

Мрія чи реальність?

Унаслідок проблем зі здоров'ям не кожна жінка може реалізуватися як мати у всебічному розумінні цього слова. З тієї ж причини не кожний чоловік може стати батьком. Щодня значна кількість подружніх пар не залишають без уваги щонайменшу надію пролікуватися з метою народити дитину.

Звичайно, в Україні значна кількість дітей потребує усиновлення.

Але, зокрема, відсутність точних відомостей про генотип батьків, невпевненість щодо стану здоров'я дитини в найніжнішому віці та психологічна травма у зв'язку зі зміною оточуючого середовища породжують небезпідставні сумніви щодо цього.

Згідно з відомостями, наведеними у Розпорядженні Кабінету міністрів України від 27 квітня 2006 р.

№ 244-р «Про схвалення Концепції Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації на 2006–2015 роки», на сьогодні 10–15 % українських сімей страждають від безплідності, що можна віднести до прямих репродуктивних втрат.

Кількість безплідних подружніх пар досягає близько 1 мільйона. За науковими даними, майже у 80 % випадків причиною безплідності в жінок є штучне переривання вагітності, у 15–25 % — запалення статевих органів [1].

Сучасна медична наука розвивається швидкими темпами. Розв'язати проблему безпліддя для певної категорії жінок могла б трансплантація матки.

На сьогодні така операція успішно проведена в мишей і навіть доведена принципова можливість доношування вагітності в трансплантованій матці (R. El-Akouri, 2003, Швеція) [2].

Але поодинокі спроби трансплантації [3] матки жінкам ще не довели реальної перспективи застосування цього методу в лікуванні безплідності.

Усе більшої популярності в лікарській практиці набувають допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) — методики лікування безплідності, при яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення та розвитку ембріонів до переносу їх у матку реципієнтки здійснюються в умовах in vitro [2]. До методів ДРТ належать IVF, ICSI, внутрішньоматкова інсемінація, донація ооцитів, кріоконсервування й сурогатне материнство.

  • IVF — запліднення in vitro — застосовується практично при всіх формах безплідного шлюбу (чоловічий фактор безпліддя, трубний, ендокринний, імунологічний фактори, ендометріоз).
  • ICSI — уведення одного спермія в яйцеклітину — мікроманіпуляційна технологія, що застосовується при вираженій патоспермії в чоловіка після пункції яєчка або епідидиміса.
  • Для внутрішньоматкової інсемінації використовують сперму чоловіка або донора.
  • Контрольоване зачаття проводиться з ультразвуковим і гормональним моніторингом фолікулогенеза та овуляції.
  • Донація ооцитів (яйцеклітину отримують у здорової жінки-донора) застосовується при порушенні функції яєчників, наявності спадкових захворювань, а також у жінок, яким понад 40 років.
  • Технології заморожування (кріоконсервування) репродуктивних клітин та ембріонів дозволяють зберігати їх протягом тривалого часу та використовувати у наступних циклах лікування [4].

Сурогатне материнство — це одна з репродуктивних технологій, за якою здорова жінка на основі угоди (договору) після штучного запліднення виношує та народжує дитину для іншої сім'ї.

Зачаття відбувається в умовах спеціалізованого медичного закладу (без статевого акту), з метою чого можуть використовуватися яйцеклітини та сперма безплідної подружньої пари або донорів [5].

Отже, сурогатне материнство можна розділити на дві категорії: гестаційне та гендерне.

  1. При гестаційному типі сурогатна матір не має генетичного зв'язку з дитиною. Можливі такі варіанти:
  2. а) ооцити донора + сперма чоловіка, вагітність виношує сурогатна матір (при старшому віці жінки, низькій якості її ооцитів, передчасному виснаженні яєчників, нездатності жінки виносити вагітність), дитина генетична тільки для чоловіка;
  3. б) ооцити жінки + сперма чоловіка, вагітність виношує сурогатна матір (нездатність жінки виносити вагітність), дитина генетична для матері й батька;
  4. в) ооцити жінки + сперма донора (при чоловічому безплідді на нездатності жінки виносити вагітність), дитина генетична тільки для матері;
  5. г) ембріон донора, вагітна сурогатна матір — дитина не генетична для обох батьків.
  6. При гендерному сурогатному материнстві сурогатна матір не лише виношує маля, але є й донором ооцитів [4].
Читайте также:  Договір про визначення місця проживання дитини (зразок)

На території СНД перша дитина від сурогатної матері з'явилася в Харкові у 1991 році [6, 7]. З того часу сурогатне материнство інтенсивно розвивається в країнах СНД.

Досить часто сурогатними матерями стають жінки з найближчого оточення подружньої пари, але існують також «професійні» сурогатні матері, які з тих чи інших причин, переважно заради матеріального збагачення, погоджуються на цей відповідальний крок.

Питання сурогатного материнства підлягають обов'язковому регулюванню з боку держави. Не в кожній країні ця репродуктивна технологія дозволена законом, а у випадку дозволеності існують суттєві розбіжності в правовій основі.

  • Сурогатне материнство заборонено законом в Австрії, Норвегії, Швеції, Франції, Італії, Швейцарії, Німеччині [8].
  • Цитуємо закони:
  • 1) «Верховний апеляційний суд (Cour de Cassation) постановив, що воно (читати: сурогатне материнство) суперечить законодавству про усиновлення й порушує закони про невідчужуваність людського тіла» (Франція);
  • 2) «Злочином вважається будь-яка спроба здійснити штучне запліднення жінки, яка готова відмовитися від своєї дитини після її народження (сурогатної матері), або імплантувати їй людський ембріон» (Німеччина).
  • При цьому відповідальність несе лікар, а не сурогатна матір чи подружжя-замовники [7].
  • В інших державах (Греція, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Іспанія) заборонене лише комерційне сурогатне материнство та не допускаються судові позови за такими угодами [9].
  • У 2006 році в Китаї розпочато пропаганду проти сурогатного материнства [10].

Законодавство США не має єдиної правової бази на всій території США з використання цього методу. Конституція надає державним Зборам штатів право самостійно приймати законодавчі акти в галузі охорони здоров'я. Кожний штат самостійно створює законодавчу базу, у тому числі і щодо питань сурогатного материнства [5].

У Бельгії, Ірландії, Фінляндії сурогатне материнство ніяк не регламентується законом, але існує. В Австралії, Великобританії, Данії, Ірландії, Канаді дозволене лише некомерційне сурогатне материнство. На комерційній основі воно дозволене у більшості штатів Америки, ПАР, Російській Федерації (далі — РФ), Грузії та Україні [8].

На жаль, законодавство України на сьогоднішній день не має єдиного затвердженого закону щодо репродуктивного здоров'я, який би відповідав вимогам часу.

З метою виявлення переваг та недоліків чинного законодавства доцільним є не лише власне його аналіз, але також і порівняння з подібними нормативно-правовими актами інших країн, зокрема з законодавством РФ, враховуючи територіальну близькість та історичну спорідненість з нею України.

Згідно з ст. 51 Конституції України (далі — КУ) сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою [11].

Державний захист материнства та дитинства, сім'ї гарантує і ст. 38 Конституції РФ (далі — КРФ) [12].

Отже, КУ на відміну від КРФ гарантує і захист батьківства.

Водночас ст. 1 Сімейного Кодексу РФ (далі — СК РФ) звертає увагу на батьківство: «сім'я, материнство, батьківство та дитинство знаходяться під захистом держави» [14]. Аналогічною є ст. Сімейного кодексу України (далі — СКУ), згідно з якою держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї [13].

Згідно з п. 1 ст. 49 СКУ дружина має право на материнство. Відповідно до п. 1 ст. 50 того ж Кодексу чоловік має право на батьківство [13]. СК РФ не має подібних положень.

Штучне запліднення та імплантація ембріона законодавчо закріплені в статті 48 чинного Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі — ЗУ «Основи…»).

Згідно з цим Законом, застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється відповідно до умов та порядку, встановлених Міністерством охорони здоров'я України (далі — МОЗУ), за медичними показаннями в повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. Розкриття анонімності донора може бути здійснено в порядку, передбаченому законодавством [15].

Аналогічною за назвою («Штучне запліднення та імплантація ембріона») є стаття 35 «Основ законодавства РФ про охорону здоров'я громадян» (далі — «Основи… РФ…») від 22.06.93.

Згідно з цим Законом, кожна повнолітня жінка репродуктивного віку має право на штучне запліднення та імплантацію ембріона.

Штучне запліднення жінки та імплантація ембріона проводяться у закладах, які отримали ліцензію на медичну діяльність, за наявності письмової згоди подружжя (одинокої жінки). Відомості про проведене штучне запліднення та імплантацію ембріона, а також про особу донора є лікарською таємницею.

Жінка має право на інформацію щодо процедури штучного запліднення та імплантації ембріона, про медичні і правові аспекти її наслідків, про результати медико-генетичного обстеження, про зовнішні ознаки та національність донора, яку їй надає лікар, що проводить медичне втручання [16].

Ця стаття не розкриває терміну «кожна».

Під цю категорію підпадають заміжні та одинокі жінки репродуктивного віку, з нестандартною сексуальною орієнтацією, не безплідні, а також з абсолютною безплідністю, тобто всі жінки без обмежень навіть згідно з медичними показаннями. До недоліків цієї статті також належить те, що в ній мова іде лише про права жінки й замовчується право чоловіка мати дитину. Це можна розглядати як дискримінацію прав чоловіків [7].

Особливої уваги заслуговує резолюція науково-практичної наради «Етико-правові проблеми сучасної ембріології», проведеної 22 лютого 2000 року Комітетом з біомедичної етики Міністерства охорони здоров'я РФ (далі — МОЗ РФ), у якій міститься критична оцінка тексту ст. 35 «Основ… РФ…».

У Резолюції зазначено: «У діючих «Основах… РФ…» формулювання ст. 35 є нечітким і неточним… У наш час кожен з методів ДРТ має визначення, яке доцільно уточнювати відповідно до міжнародних дефініцій. Окрім того, у ст. 35 «Основ… РФ…

» не вказано, що методи репродуктивних технологій повинні застосовуватися виключно за медичними показаннями» [7].

Отже, на відміну від російського, в українському законодавстві не закріплене право одинокої жінки на реалізацію права на материнство за допомогою ДРТ.

Водночас українське законодавство акцентує увагу на обов'язковій наявності медичних показань до проведення штучного запліднення та імплантації ембріона.

Вимога мати дозвіл подружжя певною мірою забезпечує право чоловіка на батьківство, хоча прямо на нього не вказує. В обох країнах відсутня чітка вказівка щодо виду ДРТ, що допускає суб'єктивне трактування закону.

Cурогатне материнство ᐈ Київ і Україна — Артеміда

Сурогатне материнство (СМ) – репродуктивна технологія, коли жінка за власним бажанням погоджується виносити і народити дитину безплідній парі. Сурогатна мама не має генетичної спорідненості з малям. Натомість дитина буде рідною для тих, хто надав свій генетичний матеріал.

У світі перший договір про СМ підписали у 1976 році.

Йшлося про традиційне сурогатне материнство, коли використовувалася яйцеклітина сурогатної мами і донорські сперматозоїди. Тобто, жінка була генетичною матір’ю немовляти.

Але у 1985 році стався випадок, який змінив ставлення до традиційного сурогатного материнства і отримав назву “Маля М”. Жінка відмовилася віддавати дитину незважаючи на укладені угоди. Після довготривалих судових процесів немовля таки передали парі.

Щоб унеможливити повторення історії в подальшому, репродуктологи вирішили використовувати метод гестаційного сурогатного материнства, коли сурогатна мати виношує біологічно чужу їй дитину, а сперму та яйцеклітину надають самі батьки. Якщо ж генетичний матеріал одного з них не підходить, залучають сторонніх донорів.

Як стати сурогатною мамою, читайте за посиланням

Для багатьох пар сурогатне материнство – єдина можливість народити власну дитину. Тож щороку цією допоміжною репродуктивною технологією у світі користуються тисячі людей. Незважаючи на великий попит, у більшості країн СМ заборонене.

Є країни, де дозволяється тільки сурогатне материнство на безоплатній основі (альтруїстичне), коли жінка готова допомогти безплідним рідним чи знайомим. Комерційне ж СМ дозволене в Росії, Білорусі, Грузії, Ізраїлі, деяких штатах США тощо. Але скрізь свої нюанси.

В Україні програми сурогатного материнства допустимі і регулюються законодавством із 1997 року.

Читайте также:  Підтримка - як розрахувати пеню (неустойку) за несвоєчасну сплату аліментів на дитину?

Правові аспекти сурогатного материнства в нашій країні визначається Сімейним та Цивільним кодексом України, Законом України «Про громадянство України» та іншими. Крім того, українське законодавство чітко регламентує якість медичних процедур, які проводяться в рамках програм СМ.

Батьками дитини, яку виносила і народила сурмама, згідно з українським законодавством є її біологічні батьки.

Відгуки сурогатних мам

Аби захистити права майбутньої дитини, її генетичних батьків і сурогатної мами, уникнути шахрайства та непорозумінь, перед процедурою ЕКЗ сторони укладають договір двома мовами (українською та рідною мовою подружньої пари).

Згідно з підписаним контрактом сурогатна мама зобов’язана:

  • захищати добробут плоду, сприяти успішному перебігу вагітності;
  • вчасно проходити призначені лікарем процедури, приймати прописані медичні препарати;
  • розуміти, що вона не може претендувати на дитину після народження і оскаржувати цей факт у суді.

Відповідно до підписаної угоди подружня пара має право:

  • зустрітися з сурмамою особисто;
  • отримати всю інформацію про здоров’я сурмами до початку програми;
  • вимагати від сурогатної мами виконання всіх призначень лікаря;
  • забрати новонародженого відразу після пологів і зареєструвати його в державних органах (РАГСі і посольстві).

Подружжя зобов’язане виплачувати сурогатній матері компенсацію в розмірі та за графіком, прописаному в контракті.

  • імена батьків одразу записуються в свідоцтво про народження дитини

  • в проїзному документі на немовля подружжя вписане як тато і мама

  • договір про СМ чітко окреслює обов’язки та права сторін і дії у випадку виникнення форс-мажорів

  • немає жодних обмежень щодо розміру фінансової винагороди сурогатній матері

  • програми сурогатного материнства проводять лише в акредитованих медустановах

  • після пологів дитину передають біологічним батькам, а сурогатна мама не має прав на немовля

Агентство сурматеринства «Артеміда» працює виключно в межах українського законодавства на основі свідоцтва про державну реєстрацію.

Якщо ви готові стати сурогатною мамою та підходите за критеріями, заповніть форму

Юридичний супровід сурогатного материнства

Укладення договору про сурогатне материнство Юридичний супровід усього процесу На основі 200 відгуків в Google Генеральний директор Скибінський В., Йокогава Електрик Україна Лтд. Йокогава Електрик Україна Лтд. може рекомендувати Володимира Гурлова та його команду як надійного юридичного партнера в Україні для іноземного бізнесу… Партнер, Лисенко Д.Ю., Василь Кисиль і партнери … висловлюємо Вам свою повагу і вдячність за плідну співпрацю…. робота у спільних проектах дала змогу пересвідчитись у вашій високій професійній майстерності G. Zeynep Kucuk, SANOVEL ILAC SAN. ve TIC. A.S. Допомогли з ліквідацією іноземного представництва в Україні Головний офтальмолог України, Оксана Вітовська, Громадська спілка «Всеукраїнський альянс офтальмологів» висловлюємо щиру подяку коллективу юридичної компанії «Правова допомога» та особисто Гурлову В. за професіоналізм і цілеспрямованість в роботі. Генеральний директор Сташкевич І.Є., ТОВ «Торгова фірма «РУДЬ» Хочемо зазначити, що в особі компанії «Правова допомога» ми знайшли надійного партнера з юридичного обслуговування і можемо рекомендувати її як команду кваліфікованих фахівців Керівник Л.І. Червонюк, ТОВ «Віталюкс» Компанія Віталюкс високо цінує результати співпраці з ЮК «Правова допомога», і, грунтуючись на власному досвіді, готова рекомендувати її зацікавленим особам… Президент АСБУ Тедеєв Е.С., Асоціація спортивної боротьби України Асоціація спортивної боротьби України щиро дякує колективу юридичної компанії «Правова допомога» за взаємовигідне співробітництво… Генеральний директор Логвиненко І. В., ТОВ «Авіакомпанія БРАВО» Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» висловлює подяку за співпрацю Юридичній компанії «Правова допомога» за якісне та оперативне надання юридичних послуг.

  • консультуємо з питань сурогатного материнства;
  • допомагаємо з пошуком медичних установ;
  • отримуємо необхідні довідки;
  • складаємо договір про сурогатне материнство;
  • супроводжуємо Клієнта протягом усього процесу;
  • допомагаємо зареєструвати дитину після її народження;
  • допомагаємо отримати компенсацію у випадку порушення договору про сурогатне материнство.

Копії паспортів генетичних батьків і сурогатної мами Свідоцтво про реєстрацію шлюбу генетичних батьків, а також сурогатної мами (якщо в шлюбі) Свідоцтво про народження дитини (дітей) сурогатною мамою

Від подружжя:

  • заява;                         
  • копії паспортів;
  • копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу.

Від сурогатної мами:

  • заява;
  • копія паспорта;
  • копія свідоцтва про реєстрацію або розірвання шлюбу;
  • копія свідоцтва про народження дитини (дітей).

Для реєстрації новонародженої дитини необхідно:

  • копії паспортів подружжя;
  • копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу;
  • нотаріально засвідчена письмова згода сурогатної мами на те, щоб подружжя записали батьками;
  • мед. документ, який підтверджує генетичну спорідненість дитини та генетичних батьків.

Документи, які ми можемо отримати за допомогою адвокатських запитів (за додаткову оплату):

  • довідки про відсутність судимості сурогатної мами;
  • довідка від нарколога;
  • характеристики з місця роботи, місця проживання;

інші документи, в залежності від ситуації.

  • Потреби Клієнта: допомога потрібна лише в складанні договору чи під час усього процесу сурогатного материнства;
  • Наявність у Клієнта певних вимог;
  • Об'єми дорученої роботи, а також необхідність отримання додаткових документів;
  • Чи є потреба в отриманні додаткових послуг.

Так, наприклад, вартість окремої послуги реєстрації дитини після народження — від 5 000 грн.Ми надаємо послуги як громадянам України, так і іноземцям.Зв'язатися з юристами нашої компанії можна будь-яким зручним для Вас способом.

Щоб заощадити Ваш час, ми можемо працювати дистанційно без постійного відвідування офіса.

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму:

Договір, який укладають подружжя з сурогатною мамою, повинен бути оформлений в письмовій формі і нотаріально засвідчений.

Дуже важливо вказати в договорі наслідки у випадку непередбачених обставин. 

Юридично невірно оформлений процес сурогатного материнства може нести ризики, тому не потрібно приймати непродумані рішення, а краще скористатись кваліфікованою юридичною допомогою.

Чи може сурогатна мама вимагати грошей більше, ніж прописано?

Ні, в договорі Ви вказуєте суму компенсації (додаткові оплаті вказують і оплачують окремо).

Чи дізнається в майбутньому дитина про те, що вона народилась внаслідок використання репродуктивних технологій?

Весь процес конфіденційний. В договорі цей пункт також прописується.

Чи може сурогатна мама записати себе мамою дитини при реєстрації?

Ні. Сурогатна мама дає згоду на те, щоб записали батьками подружжя.

Чи буде мати сурогатна мама право на дитину в майбутньому?

Ні. Усі взаємодії між дитиною і сурогатною мамою закінчуються після пологів.

Сурогатне материнство – це новітні технології, які допомагають подружнім парам народити дитину. Процес включає укладання договору з конкретною жінкою про те, що вона, за власним бажанням згодна виносити, народити та передати дитину генетичним батькам.  Правовідносини згідно з таким договором регулюються сімейним законодавством. В результаті юридично подружжя будуть вважатись батьками. Дані про сурогатну маму ніде вказуватись не будуть.

Сурогатний договір — це основний документ, в якому зазначаються усі спірні і не спірні моменти. Він може бутияк оплатним, так і безоплатним.

У договорі можуть бути прописані:

  • умови, які стосуються підготовки до процесу;
  • процес використання даної репродуктивної технології;
  • можливі наслідки; 
  • відповідальність сторін; 
  • подробиці оплати тощо.

Захистити себе в процесі укладання договору про сурогатне материнство можливо в самому початку, на етапі складання самого договору. Тому, що це — Ваш особистий інструмент забезпечення позитивного результату.

Якщо Ви бажаєте захистити себе від обману чи будь-яких інших негативних наслідків в процесі сурогатного материнства — телефонуйте нам! 

Сурогатне материнство в Україні: за і проти, договір в 2021 році

Сурогатне материнство — допоміжна репродуктивна технологія , при застосуванні якої в зачатті і народженні дитини беруть участь три людини: 1) генетичний батько — особа, яка надала свою сперму для запліднення і згідна після народження дитини взяти на себе обов'язки батька; 2) генетична мати — особа, яка надала свою яйцеклітину для запліднення і згідна після народження дитини взяти на себе обов'язки матері;3) сурогатна мати — жінка дітородного віку, що погодилася на оплатній або безоплатній основі виносити і народити дитину від генетичних батьків і не претендує на роль матері даної дитини.

Відповідно до частини другої статті 123 Сімейного Кодексу України у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком і жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.09.2013 № 787.

Згідно п.6.1.Порядку необхідними умовами для проведення сурогатного (замінного) материнства (далі — СМ) є:

  • наявність медичних показань;
  • документи, необхідні для проведення СМ;
  • подружжя (або один з майбутніх батьків), в інтересах якого здійснюється СМ, повинні (повинен) мати генетичний зв'язок з дитиною;
  • сурогатна мати не повинна мати безпосереднього генетичного зв'язку з дитиною.Дозволяється виношування вагітності близькими родичами майбутніх батьків (мати, сестра, двоюрідна сестра і т.д.).

Показаннями до СМ є:

  • відсутність матки (вроджена або набута);
  • деформація порожнини або шийки матки при вроджених вадах розвитку або в результаті хірургічних втручань, доброякісних пухлин, при яких неможливе виношування вагітності;
  • структурно-морфологічні або анатомічні зміни ендометрія, що призводять до втрати рецептивності, синехії порожнини матки, що не піддаються лікуванню;
  • важкі соматичні захворювання, при яких виношування вагітності загрожує подальшому здоров'ю або життю реципієнта, але не впливають на здоров'я майбутньої дитини;
  • невдалі повторні спроби ЕКЗ (4 і більше разів) при неодноразовому отриманні ембріонів високої якості, перенесення яких не приводило до настання вагітності.

Сурогатною матір'ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері, а також за відсутності медичних протипоказань.

  • ЗАЯВА
  •  сурогатної матері
  • Я, _______________________________________________________________,
  • (прізвище, ім’я, по батькові, дата, рік народження)
  • паспорт: серія ________, № ________, виданий _________________________
  • _________________________________________________________________,

виявляю бажання стати сурогатною матір'ю. Я розумію, що для цього я повинна пройти клінічне обстеження. Заявляю, що повідомила лікарю закладу охорони здоров’я _________________________________________

  1. (найменування)
  2. усю відому мені інформацію про стан свого здоров'я, спадкові, венеричні, психічні та інші захворювання в моїй родині.
  3. Я розумію, що результати мого обстеження будуть повідомлені не тільки мені, але й подружжю, яке страждає на безпліддя.

Я попереджена про те, що при проведенні процедури ДРТ можуть виникнути ускладнення, пов’язані з прийманням лікарських засобів. Мені зрозумілі переваги й можливі ризики застосування цих засобів. На використання цих лікарських засобів я

 даю згоду;                                      не даю згоди.

Я попереджена про те, що вагітність і пологи можуть супроводжуватися розвитком ускладнень. Під час проведення цієї програми я зобов'язуюсь виконувати всі призначення лікаря і дотримуватися його рекомендацій.

Мені роз'яснено порядок проведення процедури і відомо, що може знадобитися не одна спроба, перш ніж настане вагітність, а також що процедура може виявитися безрезультатною.

Я підтверджую, що уважно прочитала і зрозуміла всю інформацію, в тому числі статті 123, 136 Сімейного кодексу України, і мала можливість обговорити з лікарем закладу охорони здоров’я всі питання, які мене цікавили або були незрозумілі мені в цій галузі. На всі поставлені питання я отримала відповіді, які мене задовольнили. Моє рішення є вільним і являє собою інформовану добровільну згоду на проведення процедури.

  • Я попереджена про те, що заклад охорони здоров’я __________________________________________________________________
  • (найменування)                                   
  • не вирішує юридичних питань, пов'язаних з оформленням дитини, яка народилась.
  • Сурогатна мати ______________________          ____________________      
  •                                                          (прізвище, ім’я, по батькові)                                             (підпис)     
  • «___»_______ 20___ року
  • Заяву завірено:
  • Лікар ___________________                      ____________________
  •                          (прізвище, ім’я, по батькові)                                                            (підпис)     
  • «___»_______ 20___ року
  • Керівник закладу охорони здоров’я ______________    ____________________      
  •                                                                                                                  (прізвище, ініціали)                                        (підпис)             «___»_______ 20___ року

М.П.

  1. Інформація про дитину, народжену сурогатною матір'ю, в день виписки з пологового будинку по телефону надається в дитячу поліклініку (за місцем проживання дитини).
  2. Якщо батьками дитини, народженої сурогатною матір'ю, є іноземці, вони повідомляють тимчасове місце проживання до моменту оформлення документів та виїзду з країни для здійснення патронажу спеціалістами з педіатрії та спостереження.
  3. У разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування ДРТ, державна реєстрація народження дитини провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення.
  4. У цьому випадку одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері або батька) з плодом.
  5. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться такий запис: «Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, ім'я, по батькові)», а також зазначаються найменування установи (закладу), яка видала довідку, дата її видачі і номер, дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ або державна нотаріальна контора), дата і за яким реєстраційним номером засвідчена справжність підпису жінки на заяві про згоду на запис подружжя батьками дитини.

Перелік документів, необхідних для проведення СМ, з боку сурогатної матері:

  • заява сурогатної матері;
  • копія паспорта сурогатної матері;
  • копія свідоцтва про шлюб або про розлучення сурогатної матері (крім одиноких жінок);
  • копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
  • згода чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства.

Перелік документів, необхідних для проведення СМ, з боку подружжя:

  • заява пацієнта / пацієнтів щодо застосування ДРТ;
  • копії паспортів;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • нотаріально завірена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю і жінкою (чоловіком) або подружжям.

Договір подружжя з сурогатною матір'ю укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.Такий договір може бути як оплатним, так і безоплатним.

У договір з сурогатною матір'ю можуть бути включені наступні умови:

  • виплата винагороди сурогатній матері,
  • місце проживання сурогатної матері в період вагітності,
  • медичний заклад, де буде відбуватися запліднення,
  • обов'язок сурогатної матері про надання письмової згоди на запис подружжя батьками дитини,
  • передача дитини після народження її біологічним батькам,
  • обов'язок дотримуватися рекомендацій лікарів (харчування, виключення шкідливих звичок і т.д.),
  • умови конфіденційності,
  • обов'язок не переривати вагітність,
  • обов'язок біологічних батьків прийняти дитину,
  • обов'язок сплатити сурогатній матері витрати, пов'язані з народженням дитини,
  • право подружжя на інформацію про фізичний і психічний стан сурогатної матері, її вік, перебіг вагітності,
  • штрафні санкції за порушення договору.

Юридичні аспекти сурогатного материнства в Україні

Прихід в цей світ нової людини — завжди свято. Не всім випадає щастя пізнати цю радість. Успіхи медицини в області репродуктивних технологій подарували надію тим людям, які вже зневірилися мати дітей.

Але, як це часто буває, розвиток науки дещо випереджає морально-правову адаптацію суспільства до нових її досягненням. Норми права далеко не досконалі і завжди слідують за розвитком суспільства.

Правове забезпечення сурогатного материнства, а також інших програм, заснованих на репродуктивних технологіях сьогоднішнього дня – один з найскладніших питань у сучасній юридичній практиці.

Cтатистика безплідних пар в нашій країні, показує, що не кожна українка може стати мамою. В середньому, кожна п`ята сім`я не може мати дітей, від 15% до 25% подружніх пар з різних причин стикаються з цим діагнозом. Але завдяки сучасним методам репродуктивної медицини є шанс стати справжньою сім`єю.

Процес впровадження методів ДРТ в Україні почався на початку 80-х. У клініках ДРТ програма сурогатного материнства здійснюється для жінок з вродженим або набутим відсутністю матки.

Крім цього, досить часто причиною застосування програми сурогатного материнства є соматичні захворювання, при яких виношування вагітності і пологи є не тільки великим навантаженням для жінки, а й посилюють перебіг основного захворювання (захворювання серця, печінки, нирок і ін.).

Сурогатне материнство — це один з методів лікування безпліддя, при якому з репродуктивних клітин батьків (які лікуються від безпліддя) штучно запліднений поза організмом ембріон переноситься в організм іншої жінки (сурогатної мами), для подальшого виношування вагітності та народження дитини. Новонароджений малюк біологічно і юридично є дитиною батьків, чиї клітини використовувалися. Яйцеклітини сурогатної мами не використовуються, тому генетичний зв`язок з дитиною сурогатна мама не має.

Перші перевірені успіхи з`явилися тільки в 1989 році з народженням першої дитини у сурогатної матері. У нашій країні ця програма вперше проведена в 1994 році. Незважаючи на те, що сурогатних матерів для можливості мати дитину використовують досить давно, ставлення до цього у нас неоднозначне. Одні вважають, що в цих випадках материнство стає предметом торгівлі і експлуатації.

Інші, — що єдина можливість для батьків мати генетично свою дитину повинна бути реалізована. Дійсно, у даного питання безліч аспектів — медичні, етичні, психологічні, сімейні, соціальні. Але цю іноді єдину можливість визначають для себе самі батьки. Це, часом, єдиний шанс мати свою генетичну дитину. Cур.мамой може бути: родичка, знайома сімейної пари або незнайома для них жінка.

Ссылка на основную публикацию