Тендерна війна: що робити, коли переможець тендеру виконав замовлення, а Держаудитслужба вимагає розірвати договір

  •  30 квітня 2020 р.
  • Експлейнер для медіа
  • Процедура тимчасового добору на державну службу на період карантину

Країна та весь світ опинились в умовах пандемії, спричиненої вірусом COVID-19, що призвело до необхідності запровадження суворого карантину та соціального дистанціювання. Але  це не привід зупиняти реформи чи державну службу в цілому, адже від ефективності роботи публічної адміністрації залежить те, як країна долатиме кризу.

18 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Саме цим Законом тимчасово призупинені норми Закону України «Про державну службу» в частині конкурсного добору на посади державної служби.

Натомість введена процедура  тимчасового добору на посади державної служби шляхом укладання строкового контракту. Дана процедура діятиме впродовж карантину і 30 днів по його закінченні.

  1. Це означає, що у винятковий випадках суб’єкт призначення або керівник державної служби державного органу можуть оголосити добір на ту чи іншу вакантну посаду державної служби у зв’язку з гострою необхідністю забезпечення функціонування цього державного органу шляхом укладання строкового контракту.
  2. Така процедура відрізняється від традиційного конкурсу на зайняття посад державної служби.
  3. У чому полягає процедура?

В першу чергу, не відбуваються класичні етапи оцінювання кандидатів, їх компетентностей. Також не відбувається традиційних тестувань, виконання ситуативних завдань.

Натомість збережено елемент співбесіди: з претендентом, який хоче обійняти посаду на умовах строкового контракту, уповноваженою особою проводиться співбесіда.

За результатами проведених співбесід на підставі обґрунтованого подання уповноваженої особи суб’єкт призначення або керівник державної служби державного органу визначається щодо укладання з таким претендентом строкового контракту на відповідну посаду державної служби.

У разі прийняття суб’єктом призначення або керівником державної служби в державному органі рішення про укладання контракту, особа, у разі необхідності, має пройти процедуру спеціальної перевірки відповідно до законодавства щодо запобігання корупції. Ця вимога не знята, і не призупинена.

Отже, після проходження спеціальної перевірки та підписання з особою контракту на період дії карантину суб’єкт призначення або керівник державної служби державного органу приймає рішення про призначення на посаду державної служби.

Таке рішення оформлюється у вигляді наказу або розпорядження. Якщо особа вперше займає посаду державної служби, то вона має обов’язково скласти Присягу державного службовця та пройти випробувальний термін відповідно до законодавства.

Після цього така особа в статусі державного службовця повноцінно виконує функції на час дії контракту, але не більше чотирьох місяців після його відміни.

Як виглядає алгоритм призначення?

Відповідне оголошення про добір шляхом укладання контракту розміщується на Єдиному порталі вакансій державної служби (career.gov.ua)

  1. Від 3 до 7 календарних днів надається можливість бажаючим подати необхідний пакет документів через Єдиний портал вакансій державної служби:
  • заяву;
  • резюме;
  • заяву, в якій повідомляється, що до особи не застосовуються заборони, визначені законом «Про очищення влади»;
  • посилання на заповнену декларацію (для посад категорії «А»);
  • документ, який підтверджує рівень володіння іноземною мовою ( для посад категорії «А»).
  1. Протягом 3-х днів з дня надходження таких документів служба управління персоналом того державного органу, де оголошено конкурс, перевіряє відповідність поданих документів технічним вимогам, а також перевіряє: чи відповідає кандидат ключовим загальним вимогам до претендентів на зайняття посади (освіта, досвід роботи тощо).
  2. Уповноважена суб’єктом призначення або керівником державної служби державного органу особа проводить співбесіду з кандидатами, які подались на конкурс і чиї документи відповідають зазначеним вимогам. За результатами співбесіди уповноважена особа готує обґрунтоване подання та вносить його суб’єкту призначення або керівнику державної служби в державному органі.
  3. За результатами прийнятого рішення суб’єктом призначення або керівником державної служби в державному органі з визначеною за результатами співбесіди особою укладається строковий контракт, який діє до моменту оголошення переможця конкурсу. А такий конкурс має бути обов’язково оголошений на цю ж саму посаду після дня завершення дії карантину впродовж двох місяців.
  • Взагалі, державний службовець, який працює на умовах строкового контракту, не може перебувати на посаді довше, ніж 4 місяці з дня відміни карантину.
  • Про день завершення карантину має бути ухвалене відповідне рішення КМУ.
  • Що означає: працювати на державній службі на умовах строкового контракту?
  • За результатами співбесіди визначається особа, з якою укладається строковий контракт за рішенням суб'єкта призначення.
  • Які істотні  умови такого контракту?
  • По-перше, державний службовець, який працює на умовах строкового контракту, виконує завдання, які йому визначаються на кожен місяць, та ключові показники результативності виконання таких завдань.

По-друге, контракт триває до дня визначення переможця «класичного» конкурсу на посаду, яку зараз обіймає такий державний службовець. Такий конкурс обов’язково має бути оголошений і проведений впродовж двох місяців з дня завершення карантину. Але особа, яка працює на умовах контракту,  може працювати на цій посаді не більше 4-х місяців з дня відміни карантину.

У будь якому випадку, державний службовець, який працює на умовах строкового контракту має розуміти, що його має бути звільнено в обов’язковому порядку після спливання терміну дії такого контракту. Але такий державний службовець не позбавлений права взяти участь у «класичному» традиційному конкурсі на зайняття цієї ж посади, коли завершиться дія контракту.

Коли буде повернуто конкурсну процедуру?

Відбір кандидатів на посади державної служби за повноцінною конкурсною процедурою відновиться по закінченні карантину та 30 днів після дати закінчення карантину. Кандидати, що обіймали посади державної служби за строковим договором матимуть право взяти участь у конкурсі, що буде оголошено на відповідну посаду, проте це не даватиме йому переваги у порівнянні з іншими учасниками конкурсу.

Тендерна війна: що робити, коли переможець тендеру виконав замовлення, а Держаудитслужба вимагає розірвати договір Тендерна війна: що робити, коли переможець тендеру виконав замовлення, а Держаудитслужба вимагає розірвати договір

Документально підтверджуємо правомірність внесення змін до договору та враховуємо особливості його укладання ➤ Договір про закупівлю ➤ РАДНИК

Комітет з конкурсних торгів зазвичай видихає з полегшенням після завершення процедури закупівлі та реєстрації бюджетного зобов’язання в органах Держказначейства.

Проте навіть упродовж виконання договору про закупівлю в замовників здебільшого виникає низка запитань, які ми в даній статті будемо розглядати одне за одним, а окрему увагу приділимо підставам для внесення змін до договору та належному документальному обґрунтуванню цих підстав.

Гранична межа для укладення договору без проведення процедури закупівлі при роботі з різними групами платників податків

  • Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон, Закон про держзакупівлі), цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт — 1 мільйон гривень. Т
  • обто в разі якщо учасник є платником податку на додану вартість, то закупівля товару або послуги в нього може бути здійснена на суму до 119 999,99 грн включно, а робіт — до 1 119 999,99 грн включно без проведення передбачених Законом процедур закупівель.
  • Якщо ж учасник не є платником ПДВ, то така межа договору на закупівлю товару чи послуги буде становити 99 999,99 грн, а робіт — 999 999,00 грн.
  • Разом із цим виникає запитання: як правильно рахувати таку вартісну межу, якщо протягом року договори на незначні суми з одного предмета закупівлі укладалися як з платником ПДВ, так і, приміром, з постачальником, що є платником єдиного податку?

Тож на прикладі закупівлі товару варто наголосити, що в разі якщо загальна вартість договорів з одного предмета закупівлі буде дорівнювати або перевищувати 100 тисяч гривень, але при цьому не всі договори були укладені з платниками ПДВ або на товар, який загалом не обкладається податком на додану вартість, то такі дії будуть розцінені як порушення імперативної норми частини 5 статті 2 Закону, в якій зазначено: забороняється укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Отже, якщо декілька договорів протягом року укладено і з учасниками-платниками, і з учасниками-неплатниками ПДВ, то загальна сума цих договорів не може перевищувати 99 999,99 грн.

Окремо варто наголосити, що відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (далі — Закон про особливості) дія цього Закону поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених статтею 2 Закону про особливості, які:

  • повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт — дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень;
  • здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень.
Читайте также:  Право на батьківство

При цьому у вищезазначеній нормі (на відміну від Закону про держзакупівлі) не зазначено, що такі суми визначаються без урахування податку на додану вартість. Отже, замовник їх має застосовувати як граничні межі для здійснення закупівлі з урахуванням ПДВ.

Реєстрація договору в межах бюджетного фінансування

У разі якщо замовник є розпорядником бюджетних коштів, то за результатами укладення договору про закупівлю, який повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, замовник зобов’язаний протягом 7 робочих днів зареєструвати взяте договірне зобов’язання в органі Держказначейства, в якому такий замовник обслуговується.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Отже, враховуючи вищезазначене, замовник не може зареєструвати договір про закупівлю, ціна якого перевищує суму бюджетних фінансувань за відповідною статтею видатків.

Попередня оплата за договорами не правило, а скоріш виключення

Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Попередня оплата в договорах про закупівлю може бути передбачена лише у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р.

№ 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», з повним текстом якої та змінами до неї ви можете ознайомитися в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (33) за червень 2014 року на сторінках 32–33 та № 1 (40) за січень 2015 року на сторінці 35.

При цьому така попередня оплата може бути передбачена в договорі лише відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Істотних умов договору не оминути

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону, документація конкурсних торгів повинна містити проект договору або основні умови, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю.

Пункти 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України визначають, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених Законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за Законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, замовник умовами документації конкурсних торгів, кваліфікаційної документації або запиту цінових пропозицій (далі узагальнено — документація) може визначити перелік істотних для даної закупівлі умов договору, а учасник має звертатися до замовника з проханням внести зміни до документації або погодитися з переліком таким умов.

При цьому, враховуючи однозначну та широку практику перевірок контролюючими органами, варто зауважити, що укладення договору, до якого не будуть включені всі істотні умови, зазначені замовником у документації, є значним порушенням, що може спричинити винесення припису, яким замовника зобов’яжуть усунути порушення, у тому числі шляхом розірвання договору.

Строк дії пропозиції не впливає на строк та умови договору

  1. Часто виникає запитання стосовно того, чи мають право замовники та учасники вносити зміни до договору впродовж строку дії пропозиції, якщо учасник визначив ціну та зазначив, що строк дії його пропозиції становить, приміром, 90 календарних днів.

  2. У відповідності до пункту 25 частини 1 статті 1 Закону строк дії пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції — установлений замовником у документації конкурсних торгів або запиті цінових пропозицій строк, протягом якого учасник не має права змінювати свою пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію.

  3. При цьому пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону визначено, що замовник у документації повинен визначити строк, протягом якого пропозиції конкурсних торгів вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів.

  4. Згідно з частиною 2 статті 36 Закону, у запиті обов’язково зазначається строк дії цінових пропозицій, але не менше ніж 120 днів.

Частиною 5 статті 40 Закону зазначено: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, вичерпний перелік яких надано в цій нормі (про перелік ми поговоримо далі в цій статті).

Отже, у разі наявності та на підставі випадку, чітко передбаченого вичерпним переліком частини 5 статті 40 Закону, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю, а за окремих випадків (якщо зміни вносяться на підставі пунктів 6 та 7 частини 5 статті 40 Закону) ціна договору за результатами внесених змін може не відповідати загальній вартості пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця, з яким підписано договір про закупівлю.

Окрім цього, після підписання договору про закупівлю сторони вступають в цивільно-правові та/або господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Договір про закупівлю не регулює попередні взаємовідносини

Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Зважаючи на таку норму, окремі замовники укладають договір про закупівлю та розпочинають його виконання, разом із цим приймають рішення про початок процедури закупівлі, за результатами якої буде укладено договір згідно з вищезазначеною нормою ЦКУ. Така практика існує при здійсненні закупівель у монополістів, договори з якими завжди укладають за результатами проведення переговорної процедури закупівлі.

  • Проте така позиція замовників є невиправдано ризикованою, оскільки частиною 5 статті 2 Закону встановлено заборону укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
  • При цьому, згідно з абзацом 2 частини 3 статті 39 Закону, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у встановлений строк.
  • А тому такі дії контролюючі органи розцінять як порушення, а залежно від збитків, завданих розпорядникові коштів, відповідальність може бути визначена залежно від того, за якою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення України або Кримінального кодексу України буде кваліфіковано дане правопорушення або злочин.

Укладення договорів за типовими формами та на загальних умовах

Слід також зауважити, що існує категорія договорів, істотні умови щодо яких визначені нормативноправовими актами, а отже, не повинні їм суперечити. Приміром, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

Також варто зазначити, що на даний час існують типові договори на закупівлю окремих товарів або послуг, у тому числі:

  • Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529;
  • Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 січня 2015 року № 35;
  • Типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.09.2011 № 1579;
  • Типовий договір на розподіл природного газу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 січня 2015 року № 33;
  • Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630;
  • Типовий договір про постачання електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.
Читайте также:  Как минимизировать риски захвата бизнеса. Чек-лист: 10 эффективных шагов

З огляду на те, що зазначені договори є типовими, сторони при їх укладенні не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Проте учасники, які є постачальниками вказаних вище товарів та послуг, у більшості випадків пропонують замовникам договори і відмовляють останнім у включенні до них умов, які пропонують замовники.

Документально підтверджуємо наявність підстав для внесення змін до договору

Отже, частина 5 статті 40 Закону передбачає вичерпний перелік підстав, згідно з якими замовник та учасник можуть внести зміни до істотних умов договору про закупівлю.

Тобто в разі якщо в проекті договору, який затверджувався умовами документації, не було визначено реквізити сторін, права та обов’язки сторін, порядок відповідальності тощо, то сторони можуть вносити зміни до таких умов без жодних документально обґрунтованих підстав, а лише за взаємною згодою сторін.

Проте окремо слід зупинитися на кожній з підстав, які дають право внести зміни до істотних умов договору, та на документах, що можуть вичерпно обґрунтувати наявність такої підстави.

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника:

  • підтвердженням правомірності застосування даного пункту є відповідні бухгалтерські документи, з яких випливає факт, що на дані видатки було зменшено фінансування. Зокрема, таким документом може бути: кошторис, тимчасовий кошторис, фінансовий план, план асигнувань, план використання бюджетних коштів. У такому разі замовник задля уникнення розірвання договору має право зменшити кількість закуповуваного товару, роботи чи послуги, вартість яких за результатами внесених змін буде відповідати наявному фінансуванню.

Разом із цим застосувати дану підставу неможливо в разі закупівлі однієї одиниці відповідного товару (наприклад, автомобіля) або неможливості зменшити обсяг закуповуваної роботи.

Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі:

  • необхідно відзначити, що даний пункт не може бути застосований до договорів на закупівлю робіт і послуг. Слід також наголосити, що внесені зміни до ціни за одиницю товару не можуть призвести до збільшення суми, визначеної в договорі, що закономірно призведе до пропорційного зменшення кількості закуповуваного товару. Отже, аналогічно попередньому пункту означає неможливість застосування даного пункту до договору, предметом якого є закупівля однієї одиниці товару.

У разі якщо предмет договору включає в себе декілька позицій товару, то ця норма може застосовуватися щодо окремої позиції товару.

Стосовно межі «не більше ніж 10 відсотків» часто виникає запитання: як саме має визначатися така сума від ціни за одиницю товару? На це запитання відповідь дано в роз’ясненні Мінекономрозвитку від 16.04.

2014: сторони можуть внести такі зміни декілька разів до договору про закупівлю залежно від коливання ціни такого товару на ринку.

При цьому в разі коливання ціни товару на ринку кожна зміна ціни за одиницю такого товару не може перевищувати 10 відсотків визначеної в договорі про закупівлю ціни за одиницю товару з урахуванням змін, унесених до нього (за наявності), та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в такому договорі. Разом з тим внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Строки оприлюднення документів та інформації під час здійснення закупівель

Строки оприлюднення замовниками документів та інформації під час здійснення закупівель 
Назва документа (інформації) Строки оприлюднення відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX 
Річний план та зміни до нього Протягом 5 р.дн. з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Спрощені закупівлі
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлю:

  • період уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі
  • кінцевий строк подання пропозицій
Не пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій:

  • не менше 3 р.дн з дня оприлюднення оголошення;
  • не менше 2 р.дн з дня закінчення періоду уточнення інформації
Роз'яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі Протягом 1 р.дн. з дня їх оприлюднення
Зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі:                                                            строк для подання пропозицій подовжується Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення про їх внесення: не менше ніж на 2 р.дн.
Протокол розкриття пропозицій Формує та оприлюднює ЕСЗ автоматично в день розкриття пропозицій
Розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції Не більше 5 р.дн.
Повідомлення про продовження (до 20 р.дн.) строку розгляду пропозицій Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення
Інформація про відхилення пропозиції учасника Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення про відхилення
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення про визначення переможця
Повідомлення про відміну закупівлі Протягом 1 р.дн. з дня прийняття замовником відповідного рішення
Роз'яснення на звернення (вимогу) учасника спрощеної закупівлі, якого відхилено Не пізніше ніж через 3 р.дн. з дня надходження такого звернення (вимоги)
Укладання договору про закупівлю Не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про намір укласти договір
Договір про закупівлю та всі додатки до нього Протягом 3 р.дн. з дня його укладання
Звіт про результати проведення закупівлі з використанням ЕСЗ Протягом 1 к.дн. після того, як замовник оприлюднив договір про закупівлю в ЕСЗ або відмінив спрощену закупівлю. Автоматично формує і оприлюднює ЕСЗ
Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною 5 статті 41 Закону № 114-IX Протягом 3 р.дн. з дня внесення змін
Звіт про виконання договору про закупівлю Протягом 20 р.дн. з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання
Без використання електронної системи закупівель
Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ Протягом 3 р.дн. з дня укладення договору про закупівлю
Відкриті торги
Оголошення про проведення процедури закупівлі, тендерна документація Не пізніше ніж за 15 к.дн. до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині 3 статті 10 Закону № 114-IX; не пізніше 30 к.дн. у разі перевищення таких меж
Роз'яснення на звернення учасників Протягом 3 р.дн. з дня оприлюднення звернення
Зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення про внесення змін до тендерної документації або надання роз'яснень. У хронологічному порядку відображають зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Протокол розкриття тендерних пропозицій У день розкриття пропозицій ЕСЗ формує та оприлюднює автоматично
Розгляд тендерних пропозицій Не більше 5 р.дн. (до 20 р.дн., якщо оголошення про закупівлю оприлюднено відповідно до ч.3 ст.10 Закону № 114-IX)
Протокол розгляду тендерних пропозицій (складається та оприлюднюється  у випадку  оголошення про проведену закупівлю англійською мовою) Протягом 1 к.дн. з дня його затвердження.  ЕСЗ автоматично розсилає повідомлення всім учасникам тендера, оприлюднює перелік учасників, пропозиції яких не відхилені
Повідомлення про продовження (до 20 р.дн.) строку розгляду пропозицій Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення
Інформація про відхилення тендерної пропозиції учасника Протягом 1 к.дн. з дня прийняття рішення про відхилення
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах У строк, не менший ніж 2 р.дн. до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій
Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулись Протягом 1 р.дн. з дня прийняття рішення про відміну тендера або визнання тендера таким, що не відбувся, замовник зазначає в ЕСЗ підстави прийняття рішення
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю Протягом 1 р.дн. з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі
Роз'яснення на звернення (вимогу) учасника закупівлі, якого відхилено Не пізніше ніж через 5 к.дн. з дня надходження такого звернення (вимогу)
Укладання договору про закупівлю Не раніше ніж через 10 к.дн. з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про намір укласти договір. Строк для укладання договору може бути подовжений до 60 к.дн.
Договір про закупівлю та всі додатки до нього Протягом 3 р.дн. з дня його укладення
Звіт про результати проведення закупівлі з використанням ЕСЗ Протягом 1 к.дн. після того, як замовник оприлюднив договір про закупівлю в ЕСЗ або відміни тендера, або визнання тендера таким, що не відбувся.  Автоматично формує і оприлюднює ЕСЗ.
Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною 5 статті 41 Закону № 114-IX Протягом 3 р.дн. з дня внесення змін
Звіт про виконання договору про закупівлю Протягом 20 р.дн. з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання
Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) Не пізніше ніж через 7 к.дн. з дня укладення рамкової угоди
Переговорна процедура
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю Протягом 1 к.дн. після ухвалення рішення
Укладання договору про закупівлю Не раніше ніж через 10 к.дн. (5 к.дн. — ч.7 ст. 40 Закону № 114-IX) з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 35 к.дн. (20 к.дн. — п.5.ч.8 ст. 40 Закону № 114-IX) з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Договір про закупівлю та всі додатки до нього Протягом 3 р.дн. з дня його укладення
Звіт про результати закупівлі з використанням ЕСЗ Протягом 1 к.дн. після оприлюднення замовником договору про закупівлю в ЕСЗ або відміни тендера, або визнання тендера таким, що не відбувся. Автоматично формує і оприлюднює ЕСЗ.
Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною 5 статті 41 Закону № 114-IX Протягом 3 р.дн. з дня внесення змін
Звіт про виконання договору про закупівлю Протягом 20 р.дн. з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання
Інша інформація у разі конкурентних процедур
Оголошення про проведення конкурентного діалогу Не пізніше ніж за 15 к.дн. до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині 3 статті 10 Закону № 114-IX; не пізніше 30 к.дн. у разі перевищення таких меж
Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та тендерна документація Не пізніше ніж за 30 к.дн. до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір
Протокол кваліфікаційного відбору Протягом 1 к.дн. з дня його затвердження
Читайте также:  Про право користування жилим приміщенням.

Що робити, якщо переможець відмовився від підписання договору?

За результатами проведення однієї з процедур
закупівлі, передбачених статтею 12
Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) (відкриті
торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі), замовник з учасником,
якого визначено переможцем, укладають договір про закупівлю не пізніше ніж
через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір відповідно до
вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Зокрема, відповідно
до частини 2 статті 32
Закону договір про закупівлю не може бути
укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на вебпорталі
Уповноваженого органу (далі — Вебпортал) повідомлення про намір укласти
договір. За результатами застосування переговорної процедури закупівлі відповідно
до частини 3 статті 35 Закону
замовник має право укласти договір про
закупівлю у строк не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів (у разі
застосування скороченої переговорної процедури закупівлі не раніше ніж через 5
днів та не пізніше 20 днів) з дня
оприлюднення на Вебпорталі повідомлення про намір укласти договір.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 1 Закону переможець процедури закупівлі — учасник,
тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені в тендерній
документації, і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник
повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про
намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури
закупівлі.

Якщо протягом визначеного Законом
терміну для укладення договору учасник-переможець звернувся до замовника та
відмовився від підписання договору в межах проведеної процедури, то замовник відхиляє
тендерну пропозицію даного учасника відповідно до пункту 2 частини 1 статті 30
Закону.
Зокрема, переможець
відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної
документації або укладення договору про закупівлю.

Причиною для відхилення
пропозиції переможцяв даному випадку є саме відмова — небажання або неможливість переможця виконати умови,
зазначені в договорі. Оскільки Закон не містить вимоги
щодо форми такої відмови, замовник
може зазначити в тендерній документації, у якому саме вигляді повинна бути
оформлена відмова переможця від підписання договору.

Наприклад,
вона може бути надана у формі письмового звернення переможця до замовника.

Замовник
же після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Вебпорталі
додатково може звернутись до переможця процедури та направити письмове
звернення з пропозицією укласти договір та зберегти документи, які свідчать про
відправлення/отримання таких листів.

Рішення про відхилення переможця відображають
у протоколі засідання тендерного комітету або уповноваженої особи та відповідно
до частини 2 статті 30
Закону протягом одного дня з дня його
прийняття оприлюднюють в електронній системі закупівель.

Також замовник може
додатково завантажити в електронну систему письмове звернення про відмову від
підписання договору від переможця.

Після
відхилення пропозиції переможця відповідно до частини 3 статті 32 Закону
замовник визначає переможцясеред тих учасників, строк дії тендерних
пропозицій яких ще не минув.

Може виникнути й ситуація, коли учасник, пропозицію якого за результатами аукціону визначено найбільш економічно вигідною, одразу звертається до замовника і повідомляє, що не планує укладати з ним договір.

То чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника, навіть не розглянувши її? Відповідь — ні, адже відхилення пропозиції у зв’язку з відмовою від підписання договору або укладення договору про закупівлю можливе лише щодо переможця процедури закупівлі.

Тож у такому випадкові замовнику потрібно буде розглянути пропозицію учасника та відхилити його на основі передбачених Законом підстав для відхилення учасника, якщо в пропозиції учасника такі підстави наявні, або ж визначити його переможцем, а вже потім відхилити у зв’язку з його відмовою від підписання договору.

Для уникнення непорозумінь при проведенні процедур закупівлі радимо учасникамдетально вивчати всі умови тендерної документації, у тому числі умови, наведені в проєкті договору про закупівлю, який відповідно до пункту 7 частини 2 статті 22 Закону повинен міститись у складі тендерної документації з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Дана дія є необхідною, оскільки відповідно до частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору не можуть бути змінені після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, наведених у частині 4 статті 36Закону.

Ссылка на основную публикацию