Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні

Ø здійснюється на загальних підставах (ч. 1 ст. 283 СК України);

Ø потрібний дозвіл Центру з усиновлення дітей (ст. 282 СК України);

Ø переважне право на усиновлення мають іноземці-родичі ди­тини незалежно від ступеня побічного споріднення і громадяни тих держав, з якими Україна уклала договір про надання право­вої допомоги (ч. З ст. 283 СК України);

_______________

* Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл Центру з усиновлення дітей. ** На загальних підставах.

  • *** Відповідно до законів Україні, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
  • **** Буде дійсним в Україні лише за умови попереднього одержання дозволу Центру з усиновлення дітей.
  • 150
  • Ø у країні майбутнього проживання усиновленої дитини їй має бути забезпечений обсяг прав не менший, ніж в Україні (ч. 5
  • ст. 283 СК України);
  • Ø дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо вона згодна, не менш одного року перебуває на обліку у Центрі з усиновлення і як­що протягом цього строку не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до се­ бе в сім'ю, однак за наявності деяких підстав усиновлення може бу­

ти здійснене до спливу вказаного строку (ч. 2 ст. 283 СК України);

  1. Обставини, за яких іноземець може усиновити
  2. дитину громадянина України до закінчення річного строку перебування на обліку в Центрі з усиновлення
  3. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні

Ø за усиновленим до виповнення 18-річного віку зберігається громадянство України (ч. 6 ст. 283 СК України);

Ø усиновлення не є таємним, якщо усиновлювач постійно не проживає в Україні або за законом країни постійного проживан­ня усиновлювача усиновлення не є таємним, якщо інше не пе­редбачено міжнародним договором України про надання право­вої допомоги (ч. 1 ст. 285 СК України);

Ø в разі подальшого проживання усиновлених за кордоном консульська установа веде облік таких дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними повноліття (ст. 287 СК України).

Встановлення опіки, піклування над дитиною за законами України

  • Опіка, піклування
  • встановлюються за
  • Законом України над
  • дитиною:
громадянином України і проживає на території України  
але проживає за її межами
іноземцем але проживає в Україні

Дійсність в Україні опіки, піклування над дитиною,

Встановлених за законом іноземної держави

В Україні є дійсними опі­ка, піклування над дитиною: громадянином України, що про­живає за її ме­жами
  1. встановлені
  2. в іноземній
  3. державі за її
  4. законом
у разі відсутності запе­речень консульської установи або диплома­тичного представництва України
іноземцем

Визнання в Україні іноземних актів цивільного стану

Та документів, що їх посвідчують

В Україні є дійсними: акти цивільного стану, зареєстровані за за­конами іноземної держави   щодо громадян України, інозем­ців і осіб без громадянства за умови їх кон­сульської лега­лізації
документи, видані компетентними орга­нами іноземних дер­жав, що посвідчують акти цивільного стану

Реєстрація актів цивільного стану громадян України

За кордоном

Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні

Консульські установи або дипломатичні представництва Ук­раїни здійснюють реєстрацію актів цивільного стану лише щодо громадян України, застосовуючи законодавство України (ст. 289 СК України).

Усиновлення дитини в Україні іноземними громадянами

Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні

Усиновлення дитини є відповідальним кроком для будь-якої сім’ї.

Процедура всиновлення надзвичайно складна, як із юридичної, так і з соціальної точки зору. Законодавчо процес усиновлення врегульовано таким чином, що в результаті всиновлювачі та усиновлювач несуть певні ризики.

Існує ймовірність того, що дитина не буде розвиватися адекватно умовам належного виховання і турботи з боку нових батьків.

Адже, окрім виховання, великий чи навіть вирішальний вплив на формування особистості має генетична спадковість.

Процедура всиновлення дітей громадянами України

Суб’єкти, які виявили бажання усиновити дитину, повинні:

  • звернутися із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання;
  • о заяви додати пакет документів, передбачений Порядком про всиновлення.

В разі надання позитивного висновку службою у справах дітей, заявників ставлять на облік кандидатів. Наступний етап — це ознайомлення потенційних батьків з інформацією про дітей, які можуть бути всиновлені, та видача їм відповідних направлень.

Відомості про дітей, які можуть бути всиновлені, надаються потенційним батькам особисто під час прийому в службі у справах дітей та включають:

  • інформацію про ім'я, вік, стать;
  • правові підстави для усиновлення;
  • дані про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток;
  • відомості про форму влаштування дитини;
  • інформацію про наявність чи відсутність братів, сестер, їх вік та форму влаштування;
  • показ фотографій дитини.

Якщо потенційні всиновлювачі бажають особисто познайомитись з дитиною, їм видається направлення для знайомства. Термін його дії складає десять робочих днів з моменту видачі та може бути продовжений не більш ніж на 10 робочих днів.

Метою цього етапу є встановлення контакту потенційних батьків з дитиною. Кандидати знайомляться з дитиною, а також з документами, які містяться в особовій справі дитини, її медичною карткою, історією життя, особливостями розвитку, поведінки, здібностями, рисами характеру, тощо.

  • Користуйтесь консультацією: Декрет: строки та порядок оплати декретної відпустки
  • Права потенційних усиновлювачів
  • Кандидатам надається право щоденно протягом строку дії направлення відвідувати дитину за місцем її проживання чи перебування та спілкуватися з нею у відведений час.

Таким чином, у кандидатів є максимум 20 днів для безпосереднього спілкування з дитиною. Але час таких відвідувань обмежений. Тому на практиці може скластися ситуація, що таке знайомство є досить поверхневим і немає можливості вивчити характер дитини в достатній мірі.

Якщо після даного етапу, суб’єкти прийняли рішення усиновити конкретну дитину, вони звертаються до служби у справах дітей за місцем її проживання чи перебування із заявою про бажання усиновити дитину. Разом з цим їм надається можливість дізнатися інформацію про дитину, яку вони мають намір усиновити. Варто зазначити, що така інформація має обмежений характер.

Крім цього, кандидати мають право провести додаткове медичне обстеження дитини (за певних визначених законом умов).

Що стосується особової справи дитини, то законом, зокрема, передбачено так звану анкету дитини. Що ж до інформації про біологічних батьків, то в анкеті дитини є графа «Відомості про батьків», що містить наступну інформацію: прізвище, ім’я, по батькові матері та батька.

На практиці, потенційні всиновлювачі стикаються з проблемою небажання та перешкод зі сторони працівників служб у справах дітей надавати більш детальну інформацію про справжніх батьків дитини. Причини наступні: така інформація, як правило, негативно характеризує батьків дитини.

Це можуть бути люди, які страждають наркотичною або алкогольною залежністю, притягалися до кримінальної відповідальності або мають схильність до девіантної поведінки та інше.

Тому, в майбутньому, всиновлювачі не повинні дивуватися, якщо в їх дитини через кілька років будуть видаватися певні прояви поведінки або спадкові хвороби.

На даному етапі важливо зібрати та вивчити всю доступну інформацію про дитину та її біологічних батьків для успішного всиновлення.

Скасування усиновлення

Можливі ситуації, коли суд виніс рішення про всиновлення дитини, яку забрали в сім’ю, але через певний час нові батьки розуміють, що їх сподівання щодо довгоочікуваної дитини розбиті.

Виявляється, що дитина слаборозвинена, тяжко піддається адекватним способам виховання та навчання, передбачених для дітей її віку, або має хворобу, про яку не було зазначено у медичному висновку чи через декілька років дала свій прояв хвороба, яка передається виключно у спадок від одного з біологічних батьків.

Вирішенням проблеми «генетичних наслідків» могло би стати запровадження інституту попереднього проживання дитини в сім’ї можливих усиновлювачів протягом певного періоду з правом наступного її усиновлення.

Наприклад, такий строк може становити 3 або 5 років за критерієм збалансованості забезпечення інтересів усиновлювачів, з одного боку, та захисту вразливої психіки дитини, з іншого. Протягом цього часу обидві сторони могли б ґрунтовно пізнати одна одну та остаточно визначитися, чи можуть вони бути сім’єю не тільки формально.

Це потребує простого попередження дитини про факт її усиновлення і виключає інститут таємниці всиновлення в частині таємниці всиновлення щодо самої дитини.

Або обмежує його, якщо попереднє проживання встановити тільки в певних випадках, наприклад, коли дитина досягла 5 років або коли вона може усвідомлювати факт прийняття її в родину на певний час з можливістю його продовження чи коли всиновлювачі самі відмовляються від цього і готові відразу всиновити дитину без права скасувати його в майбутньому, окрім як на підставах, передбачених п.1 та п.3 ч. 1 ст. 238 СК України.

Користуйтесь консультацією: Отримання допомоги на дітей одинокими матерями

Особливості всиновлення іноземними громадянами

Незважаючи на те, що всиновлення дітей в Україні громадянами даної країни є пріоритетним, завжди актуальним залишається питання усиновлення дітей з українським громадянством іноземцями.

Дитина, що має українське громадянство може бути всиновлена іноземцями лише за певних умов. По-перше, вона має перебувати на обліку в Міністерстві соціальної політики України; по-друге, її вік має бути не менше 5 років.

У виключних випадках, усиновлення може відбутися без дотримання зазначених умов.

Усиновлення іноземцем відбувається виключно за згодою Мінсоцполітики. Тому, Мінсоцполітики направляє запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо перевірки таких іноземців на наявність або відсутність інформації, яка може негативно охарактеризувати їх в правоохоронних органах іноземної держави, а також в Генеральному Секретаріаті Інтерполу.

Іноземці, які виявили бажання стати всиновлювачами дитини, що проживає в Україні, подають до Мінсоцполітики свою справу (за переліком необхідних документів) з метою стати на облік в усиновлювачі.

Далі іноземець чекає запрошення на співбесіду, яка проходить безпосередньо в Мінсоцполітики.

Після успішного проходження співбесіди, особа вже може ознайомитися з інформацією про дітей та, зупинивши свій вибір на окремій дитині, отримати направлення для особистого знайомства та встановлення контакту з нею.

Якщо виникло бажання усиновити конкретну дитину, потрібно подати відповідну заяву до служби у справах дітей, і отримати висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Вирішальним етапом цього процесу є отримання згоди Мінсоцполітики на всиновлення дитини. Згідно із законодавством України, питання усиновлення вирішується в суді в порядку окремого провадження. Отже, завершальним кроком буде отримання рішення суду.

Читайте также:  Зразки позовних заяв, договорів, процесуальних документів. Юридична аналітика.

Автор консультации: Компанія «Aleksey Pukha and Partners»

"Дитина майже не розмовляла, лише мукала" — історія одного усиновлення — BBC News Україна

  • Дарія Нестеренко
  • Для BBC News Україна

6 червня 2020

Оновлено: 14 вересня 2020

Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні

Автор фото, unian

Усиновлення — складний процес, і українські батьки часто проходять його без підтримки держави, залишаючись із проблемами сам на сам.

Наталія (ім'я змінене) три роки тому усиновила дівчинку і розповіла свою історію: про «маленьке створіння», яке змушували читати вірші на зустрічі з майбутньою мамою, про пропозиції «купити» здорових сиріт, а також однолітків, які кажуть дитині в садочку: «Це не твоя мама».

Попри всі ці труднощі, жінка вірить: з ними можна впоратися.

Чому усиновлення?

Існує такий стереотип: що всиновлюють ті, хто не можуть мати дітей. Я могла їх мати, але був страх пологів.

Про усиновлення думала вже 13 років, але мої партнери відмовлялися це прийняти. Тож це було обдуманим рішенням. Я говорила з представниками дитячих будинків і служб, зважувала всі за і проти.

Термін «народжені серцем» дуже добре підходить під опис усиновлення, бо уявлення суспільства, що ти, як на ярмарку, обираєш дитину, — неправильне.

Я гортала багато сайтів, дивилася анкети й фотографії дітей. Завжди знала, що хочу дівчинку. Коли пишеш заяву на усиновлення дитини — ставиш побажання статі і приблизний вік.

Далі ти збираєш документи, приходиш із ними в соціальну службу і вивчаєш справу дитини. Там є фотографія, сімейна історія, діагнози.

Потім вирішуєш: хочеш знайомитися з дитиною чи шукатимеш когось іншого.

Вже на етапі перегляду документів і розмови з персоналом будинку дитини чи дитячого будинку можна вирішити — твоя це дитина чи ні. Але навіть при зустрічі я не відразу прийняла рішення. Не було такого, що з першого дня знайомства я зрозуміла: «Ось моя дитина».

Це дуже складно, бо практично у всіх дітей там педагогічна занедбаність. У моєму випадку — така, що дитина практично не розмовляла, тільки мукала.

Я консультувалася з лікарями, і вони сказали, що все це можна виправити. Єдине, чого я боялася, — це психічних відхилень.

«Привели маленьке створіння»

На першій зустрічі привели маленьке створіння, змушували читати вірші, а вона не могла їх згадати. Навіщо ця показуха? Це й для дитини стрес.

Але я запитала: «Хочеш піти зі мною?», вона відповіла: «Так», і ми пішли гуляти.

Я приготувала прописи для п'яти років, розвиваючі заняття, пазли і т. д. Але дитина тоді навіть пряму лінію провести не могла. Могла лише хаотично малювати фарбами.

Але нехай це всиновителя не лякає. Це все можна, хай не до кінця, але відновити, і досить швидко. Коли з дитиною займаються, коли вона відчуває любов, навіть деякі хронічні діагнози можуть минути.

У моєї доньки діагнозів було на понад сторінку — напевно, тому її інші не брали. Але, знову ж таки, це можна подолати.

Я не відразу вирішила її забрати, довго думала. Адже ти не собачку береш і не товар на ринку. Це член сім'ї, твоя найдорожча й близька людина, тому треба зважити всі за і проти.

У якийсь момент я зрозуміла, що просто не зможу, якщо не заберу її.

Були думки відмовитися, але мені здалося, що потім складно було б налагоджувати стосунки з іншою дитиною. Великий стрес для обох.

Адаптація

Багато прийомних батьків, з якими я спілкувалася, відразу після усиновлення мали момент, коли хотілося відмовитися від дитини, бо бувають дуже критичні ситуації, і не одна.

Але ми навчилися з цим справлятися. Зокрема, й спілкуючись один з одним.

Моя дитина спершу погано орієнтувалася, навіть погляд у неї був якийсь відчужений. Не розуміла, де вона, не розуміла, що взагалі відбувається. Для неї все було новим — метро, тролейбус, в будинку вона все оглядала.

Хоча деяких страхів у неї не було. Наприклад, багато прийомних дітей бояться їздити в транспорті, а донька його нормально сприйняла.

Пам'ятаю її перше бажання, коли вона прийшла з дитбудинку: викупатися у ванній. Думаю, це таке символічне рішення — змити весь негатив, що був до цього.

У цілому — адаптація була складною. Я взагалі не знаю нікого, хто переживав її без проблем. Фахівці кажуть, що скільки часу дитина провела в дитбудинку — стільки ж років має піти на адаптацію.

Ми працювали з кількома психологами, дефектологами, логопедами, проходили арттерапію.

І адаптація ще не закінчилася, формування прив'язаності триває.

Взагалі — це як «американські гірки»: криза — затишшя, криза — затишшя. Нещодавно у нас була криза в стосунках, але ми разом із психологами з неї вибралися. Це триватиме, я до цього готова.

Попереду — підлітковий вік. Він у всіх проблемний, але в прийомних дітей у цьому віці зазвичай іде формування ідентичності, і багато хто починає шукати батьків.

Моя дитина знає, хто її кровні батьки, і я вважаю, що краще це не приховувати і не брехати, особливо якщо вона пам'ятає, де була до усиновлення.

У мене немає негативних емоцій до цих людей, як буває у багатьох усиновителів. Ми всі потрапляємо в складні ситуації, у когось вистачає сил вибратися, у когось — ні.

Підпис до відео,

Забуті діти України: інвалідність — не вирок?

«Будинки дитини — це дитяча в'язниця»

Про дитбудинок моя дитина не любить згадувати. Прекрасно пам'ятає, де вона була, але спогади залишилися не особливо хорошими.

Моя точка зору: те, в якому вигляді дитячі будинки, і особливо будинки дитини, існують зараз, — це дитяча в'язниця.

Наприклад, дітей не випускають за територію. Єдине місце, куди вони їздять, — це лікарня, і потім у багатьох дітей, які сідають у транспорт, починається істерика, бо вони думають, що їх везуть у лікарню і зараз буде боляче.

Я питала, чому дітей не можна зводити в театр чи кіно, на що мені відповіли: ми лікувальний заклад і це заборонено.

Уявіть, що дитина до п'яти років не залишала будинку дитини і абсолютно не адаптована до соціуму. Моя донька, наприклад, ніколи не бачила, як вмикають світло, і могла стояти й годинами клацати вимикачем.

Тому я особисто рада, що зараз іде реструктуризація і реорганізація цих установ. Сподіваюся, в нас будуть патронатні сім'ї, бо ті гроші, що виділяються на дитбудинки та будинки дитини, йдуть зовсім не на дітей, а здебільшого на зарплатню персоналу.

«У всіх державних органах ви стикаєтеся з проблемами»

Найголовніша проблема в тому, що соціальні служби беруть на себе роль радше посередницьку й бюрократичну, роль контролю і менторства. І натомість — ігнорують функції з підготовки та супроводу сім'ї після усиновлення.

Зараз, за новим законодавством, усиновителі принаймні проходять курси (від липня 2019 усиновителів зобов'язали проходити школу для прийомних батьків). Але я чула відгуки, що вони чисто теоретичні — тобто нічого не дають батькам в плані адаптації та психології дитини. На щастя, є супровід і курси від благодійних фондів, наприклад «Дон Калабріа».

Мені дуже допомогла психологиня в будинку дитини, з якою я розмовляла, і поради багатодітних усиновителів.

Наприклад, багато людей, щойно беруть дитину — кидаються одразу її розвивати, записують на купу гуртків. А насправді пів року дитину взагалі чіпати не потрібно, вона має адаптуватися.

Іще мене здивувало, що соцслужби не допомагають влаштувати дітей у садок або школу, а черги — скажені, і ти маєш сам з усім впоратися.

На етапі усиновлення є й багато корупційних моментів. Деяким батькам пропонують… купити «здорову дитину-сироту». Вартість — від 3 до 10 тисяч доларів у нашому місті. І документи замість одного дня у деяких випадках роблять тиждень. І суди не поспішають розглядати справи про усиновлення — такі справи йдуть останніми.

У всіх державних органах ви стикаєтеся з проблемами.

Та попри це, в інших країнах закони про усиновлення набагато жорсткіші. Тож у нас, я вважаю, ще не так складно зібрати документи і пройти всі бюрократичні етапи.

У мене, наприклад, весь процес усиновлення зайняв трохи більше, ніж пів року.

Треба запастися терпінням, залізними нервами і не зупинятися ні перед чим, бо в деяких установах хамлять, не видають документи тощо. Краще знайти юриста, який буде вас супроводжувати.

«Ти що, не могла нормальну дитину взяти?»

Мені не подобається, як висвітлюють проблеми усиновителів у суспільстві. Ніхто не розуміє, як поводяться усиновлені діти. У загальноосвітніх установах поняття інклюзії існує лише на папері.

Чомусь у нас є дві крайності: або «Ой, яка ти героїня, що взяла дитину», або «Це ж так складно, це тягар, навіщо ти взяла цю малечу (тавтологія)?». Чи навіть «Навіщо тобі хвора дитина, ти що, не могла нормальну взяти?». Мені кілька разів, причому наче адекватні люди, ставили такі запитання.

І так само ці люди виховують своїх дітей. Доньці в садочку одногрупники кілька разів говорили: «Це не твоя мама». І якщо спочатку я не тримала усиновлення в таємниці, то зараз не хочу нікому, крім близьких людей, про це говорити.

І взагалі — в нас немає як такого інституту усиновлення, системи. Є клуби всиновителів, є організації, які допомагають, є окремі люди, які проводять тренінги.

Батькам усиновлених дітей найголовніше зрозуміти, що вони не одні такі, що проблеми схожі у всіх. Наприклад, усиновлені діти часто погано вчаться — незалежно від освіти батьків і віку усиновлення.

Реакції також практично ідентичні. Дитина може бути дуже жорстокою, але моя порада — завжди казати правду, якщо дитина раптом заявляє, що не рідна. Їй важливо відчувати захист і любов.

Читайте также:  Заява про скасування судового наказу

У травмованих дітей ці рани загоюються дуже довго. А діти, що побували в дитячих будинках, — усі травмовані.

Але якщо ви вирішили всиновити — робіть це, бо бачити, як зростає твоє сонечко, як вона намагається копіювати жести, манери, бути схожою на батьків, — це справжнє щастя.

Чому так довго?

У Мінсоцполітики, куди за роз'ясненням звернулась ВВС News Україна, кажуть, що процес усиновлення відбувається безкоштовно, про що чиновники постійно розповідають. Там не стали коментувати інформацію про хабарі.

Щодо скарг на умисне затягування процесу, чиновники відповіли, що процедура має відбуватися у такі терміни:

  • 25 днів служба у справах дітей перевіряє документи, подані на усиновлення, та готує висновок про те, чи можуть люди ставати усиновлювачами;
  • термін перевірки документів можуть продовжити на 20 робочих днів;
  • 10 днів дають на те, щоб з'ясувати, чи згодна дитина на усиновлення;
  • ще 10 днів Мінсоцполітики розглядає заяву кандидатів в усиновлювачі;
  • суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів;
  • справу по суті розглядають протягом тридцяти днів

Усиновлення відбувається на підставі рішення суду за місцем проживання дитини.

У 2019 році українці усиновили 1435 дітей, іноземці — 375 дітей, переважна частина — це підлітки та діти з особливими потребами. За перше півріччя цього року українці всиновили 383 дитини, а іноземці — 90. Зниження показників у цьому році пов'язують з пандемією коронавірусу.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Щодо усиновлення дітей іноземними громадянами

                                                          
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ У квітні 2001 р. громадянин США Р. звернувся до місцевого суду із заявою про усиновлення І. С. (дата народження), вихованця будинку дитини (Україна). Зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Відповідно до законодавства України Р. зареєструвався у Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України (далі — Центр). Зазначеним Центром був направлений в будинок дитини, де спілкувався з І. С. та налагодив з ним добрі стосунки.
Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити всі умови для нормального розвитку дитини та її лікування.
Процедура, яка передує усиновленню дитини, ним витримана, дозвіл Служби імміграції та натуралізації Департаменту юстиції США на усиновлення отриманий (дата).
Зі станом здоров'я дитини, котра хворіє на ряд захворювань, заявник ознайомлений, має можливість в подальшому надавати дитині належне виховання, освіту, медичне обслуговування, батьківські тепло та ласку.
Рішенням місцевого суду від 8 травня 2001 р., яке залишено без зміни ухвалою обласного суду від 11 червня 2001 р., в задоволенні заяви Р. відмовлено.
У касаційній скарзі, поданій представником заявника Т. В., порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з направленням її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновок щодо неможливості задовольнити заяву Р. суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.
При розгляді справи касаційною інстанцією заявник Р. та його представник Т. В., посилаючись на допущені судами порушення законодавства, просять скасувати судові рішення та розглянути справу по суті, задовольнивши заяву Р.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги зі скасуванням судових рішень і постановленням по справі рішення про задоволення заяви Р., виходячи з такого.
Згідно зі статтею 101-1 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 ) (далі — КпШС) усиновлення допускається щодо дітей та виключно в їх інтересах. Усиновителями можуть бути повнолітні дієздатні громадяни України та іноземні громадяни за умови дотримання положень, передбачених законодавством про шлюб та сім'ю та іншими законодавчими актами України (ст. 103 КпШС, ст. 265-3

Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ) (далі —

ЦПК). Особливості врегулювання питання усиновлення дітей, які проживають на території України, передбачені ст. 265-3 ЦПК.
Установлені законодавством України вимоги щодо дотримання заявником процедури усиновлення виконані останнім у повному обсязі: ним надані суду необхідні документи, вказані в ст. 265-3

ЦПК ( 1502-06 ), а також дотримана процедура, встановлена

законодавством України, щодо усиновлення дітей іноземними громадянами. Це підтверджується наявними в справі матеріалами і не ставиться під сумнів у судових рішеннях. За повідомленням Центру від 26.04.2001 р.

, дитина, яку бажає усиновити заявник, хворіє на ряд захворювань (затримка психомоторного розвитку, афективно-респіраторні напади), за час перебування в дитячому закладі її долею ніхто не цікавився, громадяни України не виявили бажання усиновити чи взяти хлопчика під опіку.

Сам заявник, за висновком Центру, надав необхідні документи для порушення питання про усиновлення, має позитивні характеристики, а тому Центр вважає за можливе надати дозвіл на усиновлення заявником І. С. Аналогічна інформація міститься в повідомленнях будинку дитини, де перебуває І. С.

, у висновках управління освіти виконкому міської ради, органів опіки та піклування і в повідомленнях їх представників у судовому засіданні.
Відмовляючи громадянину США Р.

в усиновленні дитини, суди виходили з того, що: заявник неодружений, власних дітей не має, а тому йому невідомі труднощі, пов'язані з утриманням і вихованням дитини, самостійно утримувати і виховати дитину він неспроможний, оскільки працює в середньому 40 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подальшому зареєструвати шлюб, а тому невідомо, як вона в майбутньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити суду чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням захворювань дитині необхідна повноцінна сім'я, тобто сім'я, яка складається з обох батьків; заявник не достатньо підготовлений до того, щоб забезпечити повноцінний фізичний, психічний та духовний розвиток дитини.
Зазначені доводи не грунтуються на досліджених судами доказах, а окремі висновки зроблені не на встановлених обставинах справи, а на припущеннях.
Судами встановлено, що громадянин США Р. (дата народження) працює вчителем, викладає історію і англійську мову учням 6 — 8 класів, є працездатним, має постійний заробіток, позитивно характеризується, має фінансові можливості для утримання дитини, у психоневрологічних та наркологічних закладах на обліку та лікуванні не перебував, повністю здоровий, до кримінальної відповідальності не притягувався, зі станом здоров'я дитини, яку бажає усиновити, ознайомлений, зобов'язався зареєструвати дитину в разі усиновлення у Посольстві України в США та зберігати їй українське громадянство до досягнення 18-річного віку.
Закон не містить застережень щодо неможливості усиновлення дітей, які перебувають в Україні, громадянами України чи громадянами іноземних держав в залежності від того, чи є ці громадяни одинокими або одруженими. Метою усиновлення є створення належних умов для фізичного та психічного розвитку дитини. Усиновлення допускається виключно в інтересах дитини (ст. 101-1

КпШС ( 2006-07 ).

Із матеріалів справи вбачається, і це не оспорюється в постановлених по справі рішеннях, що за час перебування дитини в дитячому закладі (будинку дитини) ніхто нею не цікавився, не відвідував, не брав участі в її вихованні, а громадяни України не виявили бажання усиновити чи взяти дитину під опіку.
За таких обставин висновки судів, викладені в рішеннях, не можна вважати такими, що узгоджуються з чинним законодавством.
Не можна погодитися і з доводами судів в тій частині, що заявник неспроможний забезпечити умови для повноцінного, фізичного, психічного та духовного розвитку дитини з огляду на її хворобу.
Як уже зазначалось, і підтверджено відповідними документами, заявник в силу його особистих якостей, фінансового стану та наявних житлово-побутових умов має достатні підстави стверджувати, що може створити необхідні умови для утримання, виховання і лікування дитини. Ці твердження заявника не спростовані судом, а також доказами, наявними у справі.
З урахуванням викладеного та пояснень заявника в суді касаційній інстанції Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України дійшла висновку, що в матеріалах справи є достатньо доказів, на підставі яких можна вирішити цивільну справу по суті, задовольнивши заяву громадянина США Р. На думку Судової палати, усиновлення заявником дитини повністю відповідає її інтересам.
Керуючись статтями 101-1, 102, 102-1, 102-2, 103, 103-1, 109, 111 — 116 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 ), 265-3, 265-4, 265-5, 344 Цивільного процесуального кодексу України

( 1502-06, 1503-06 ), Судова палата з цивільних справ Верховного

Суду України вирішила касаційну скаргу Р. задовольнити.
Рішення місцевого суду від 8 травня 2001 р. та ухвалу судової колегії в цивільних справах обласного суду від 11 червня 2001 р. скасувати.
Заяву Р. про усиновлення неповнолітнього І. С. (дата народження) задовольнити.
Усиновити І.С. (дата народження) громадянином Сполучених Штатів Америки Р.
Присвоїти дитині прізвище (назва), змінити ім'я «?.» на (назва), по батькові, згідно з традиціями США, не зазначати.
В актовому записі (N і дата реєстрації) відділу реєстрації актів громадянського стану (назва відділу РАГСУ) про народження І. С. записати батьком Р. (дата народження), громадянина Сполучених Штатів Америки, що мешкає в США (адреса), дату та місце народження дитини залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.

Усиновлення іноземцями дитини в Україні

Консультація юриста з усиновлення Підготовка позовної заяви для усиновлення На основі 200 відгуків в Google Партнер, Лисенко Д.Ю., Василь Кисиль і партнери … висловлюємо Вам свою повагу і вдячність за плідну співпрацю…. робота у спільних проектах дала змогу пересвідчитись у вашій високій професійній майстерності Головний офтальмолог України, Оксана Вітовська, Громадська спілка «Всеукраїнський альянс офтальмологів» висловлюємо щиру подяку коллективу юридичної компанії «Правова допомога» та особисто Гурлову В. за професіоналізм і цілеспрямованість в роботі. G. Zeynep Kucuk, SANOVEL ILAC SAN. ve TIC. A.S. Допомогли з ліквідацією іноземного представництва в Україні Генеральний директор Скибінський В., Йокогава Електрик Україна Лтд. Йокогава Електрик Україна Лтд. може рекомендувати Володимира Гурлова та його команду як надійного юридичного партнера в Україні для іноземного бізнесу… Генеральний директор Сташкевич І.Є., ТОВ «Торгова фірма «РУДЬ» Хочемо зазначити, що в особі компанії «Правова допомога» ми знайшли надійного партнера з юридичного обслуговування і можемо рекомендувати її як команду кваліфікованих фахівців Президент АСБУ Тедеєв Е.С., Асоціація спортивної боротьби України Асоціація спортивної боротьби України щиро дякує колективу юридичної компанії «Правова допомога» за взаємовигідне співробітництво… Генеральний директор Логвиненко І. В., ТОВ «Авіакомпанія БРАВО» Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» висловлює подяку за співпрацю Юридичній компанії «Правова допомога» за якісне та оперативне надання юридичних послуг. Керівник Л.І. Червонюк, ТОВ «Віталюкс» Компанія Віталюкс високо цінує результати співпраці з ЮК «Правова допомога», і, грунтуючись на власному досвіді, готова рекомендувати її зацікавленим особам…

  • Збираємо і готуємо повний пакет документів в Мінсоцполітики для постановки на облік кандидатів в усиновлювачі.
  • Здійснюємо переклад та нотаріальне завірення документів іноземної держави.
  • Моніторимо і контролюємо постановку на облік усиновлювачів.
  • Отримуємо запрошення на співбесіду в Службі у справах дітей.
  • Організовуємо дипломованого перекладача для здійснення контакту усиновлювачів з дитиною.
  • Подаємо заяву про бажання усиновити дитину до Служби у справах дітей.
  • Подаємо документи на усиновлення в Мінсоцполітики.
  • Супроводжуємо справу в суді: пишемо позов та знаходимося разом з кандидатами в залі суду.
  • Оформляємо нове свідоцтво про народження дитини та виїзні документи для дитини за кордон.
  • Допомагаємо в постановці усиновленої дитини в консульській установі іноземної держави і готуємо повний пакет документів для подачі в суд.
Читайте также:  ЕСПЧ: что это такое. Его структура и полномочия

Дозвіл на в'їзд і подальше проживання усиновленої дитини Свідоцтво про право власності або договір оренди Свідоцтво про шлюб іноземця

  • копія документа, що засвідчує особу,
  • посвідка на проживання в Україні;
  • дозвіл компетентного органу держави (це може бути Служба у справах дітей або Міграційна служба іноземної держави) на в'їзд і подальше проживання усиновленої дитини (крім іноземців, що проживають в країні з безвізовим режимом в'їзду);
  • згода другого з подружжя заявника на усиновлення дитини (якщо усиновлює один з подружжя);
  • документи про доходи;
  • свідоцтво про шлюб;
  • копія документа про право власності (або користування) на житлове приміщення;
  • письмова згода іноземця на отримання про нього даних в правоохоронних органах іноземних держав і Інтерполі.
  • висновок Служби у справах дітей за місцем проживання (для іноземців, які постійно проживають в Україні);
  • висновок про стан здоров'я заявника;
  • довідка про наявність / відсутність судимості;
  • заяву про прийняття кандидата на облік усиновителів;
  • висновок компетентного органу держави проживання про можливість заявника бути усиновлювачем (з рекомендацією щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей для усиновлення);
  • документ про зобов'язання заявника поставити дитину на облік, забезпечити право на збереження українського громадянства до 18-річного віку.
  • Аналіз ситуації Клієнта профільним юристом
  • Пояснення порядку та головних нюансів усиновлення іноземцями в Україні — формування розуміння процессу у Клієнта
  • Надання переліку документів, які потрібно зібрати у країні проживання
  • Надання зразків деяких документів, які повинні відповідати в першу чергу українському законодавству
  • Глибокий аналіз ситуації Клієнтів та обгрунтована відповідь на питання: чи можливо в їх випадку стати усиновлювачами в Україні?
  • Надання розширеного письмового висновку з рекомендаціями, якщо у випадку Клієнтів слідування рекомендаціям може дозволити стати усиновлювачами
  • Надання переліку документів, які потрібно зібрати у країні проживання
  • Надання зразків деяких документів, які повинні відповідати в першу чергу українському законодавству
  • Формування чіткого алгоритму дій щодо усиновлення дитини з України
  • Пояснення порядку та головних нюансів усиновлення іноземцями дитини з України
  • Надання переліку документів, які потрібно зібрати у країні проживання
  • Надання зразків деяких документів, які повинні відповідати в першу чергу українському законодавству
  • Допомога з перекладом документів
  • Подача документів у відповідні державні органи, в т.ч. постановка на облік кандидатів в усиновлювачі в Міністерстві соціальної політики України
  • Супровід Клієнтів в суді при розгляді справи про усиновлення, в т.ч. надання перекладача
  • Допомога в переоформленні документів на дитину
  • Надання консультації щодо вивезення дитини до країни усиновлювачів

Усиновлення дитини в Україні – довгий і складний процес, який має безліч нюансів. Для іноземця ця процедура проходить ще важче. Якщо Ви – іноземець, який вирішив усиновити дитину в Україні і хоче прояснити для себе процедуру, звертайтеся до наших фахівців за вступної консультацією.

На такий консультації Ви дізнаєтесь:

  • З яких етапів складається процес усиновлення іноземцем дитини в Україні;
  • Чи є у Вас шанси стати усиновлювачем;
  • На які строки та суми розраховувати.

Якщо ж у Вас більше питань або Ви хочете отримати покроковий алгоритм дій, замовте «Дорожню карту». Юрист проаналізує Вашу ситуацію, після чого відповість на такі питання:

  • Чи відповідаєте Ви вимогам до іноземців, які можуть усиновити дитину в Україні, і якщо ні, то що можна зробити для отримання можливості усиновлення?
  • Який список документів потрібно буде підготувати та як правильно їх оформити?
  • На яких етапах усиновлення дитини в Україні іноземцю не потрібно бути присутнім особисто, а на яких це обов'язково?
  • Які ризики та «підводні камені» та як їх уникнути?

У будь-якому випадку, якщо Ви замовите послугу юридичного супроводу усиновлення дитини з України іноземцем, то вартість консультацій увійде в ціну послуги.

Ми проводимо консультації онлайн, наприклад, через Zoom або WhatsApp, тому Вам не потрібно буде виїжджати з країни.

  • Які документи є у Клієнта;
  • Які документи необхідно отримати для Клієнта;
  • Які документи вимагають перекладу і нотаріального завірення;
  • Як буде проходити процедура подачі (особисто Клієнтом, нами або спільно);
  • Чи потрібні додаткові послуги;
  • Наявність офіційних платежів у вигляді судового збору.

Ми працюємо у всіх населених пунктах України.Зв'язатися з нашими юристами Ви можете будь-яким зручним для Вас способом.

Наша робота може проходити в дистанційному режимі, що заощадить Ваш час.

Зв'яжіться з нами через пошту [email protected], за номером телефону +38 044 499 47 99 чи через форму:

Особа, яка бажає усиновити малюка, не повинна перебувати на обліку або лікуватися в психоневрологічному, наркотичному диспансері, а також бути засудженою за злочини проти життя і здоров'я або за іншими статтями Кримінального Кодексу України.Хто не зможе усиновити дитину в Україні:

  • одностатеві пари;
  • особи, визнані недієздатними або обмежено дієздатними;
  • без певного місця проживання або постійного заробітку;
  • які не мають громадянства або іноземні громадяни, які не перебувають у шлюбі (виняток: усиновитель є родичем дитини);
  • люди з захворюваннями, перерахованими Міністерством охорони здоров'я України, або ті, які самі потребують щоденного догляду;
  • особи, які зловживають алкоголем або наркотичними речовинами;
  • ті, хто був позбавлений батьківських прав по відношенню до іншої дитини, або вже був усиновлювачем і втратив це право з власної вини.

Які існують обмеження за віком усиновлювачів і опікунів?

У Сімейному кодексі України визначені критерії, норми і вимоги до кандидатів в усиновлювачі. Зокрема зазначено, що нижньою віковою планкою віку усиновителя може бути вік не менше 21 року (тільки якщо Ви не є родичами дитини). Є ще одна вимога до віку усиновлювача: дитина повинна бути молодше усиновителя не менше, ніж на 15 років.

Чи може усиновити дитину самотня людина?

Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю — в цивільному шлюбі, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.

Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Але якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Чи можна усиновити дорослу дитину?

Можна. У разі усиновлення повнолітньої особи, різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Який перший крок для усиновлення дитини іноземцем?

Збір необхідних документів: у Вас в наявності повинні бути паспорти і дійсні документи зі списку вище.

При розгляді справ про усиновлення (удочеріння) дітей в Україні, суд, в першу чергу, повинен виходити з інтересів дитини. Тому вивчаються всі обставини, що мають істотне значення, зокрема:

  • стан здоров'я та матеріальне становище усиновителя;
  • його сімейний стан та умови проживання;
  • ставлення до виховання дитини;
  • мотиви усиновлення.

Крім того, береться до уваги особистість дитини та стан її здоров'я, відносини з потенційним усиновлювачем.

Як усиновити дитину дружини (чоловіка)?

В першу чергу, при бажанні законного чоловіка усиновити (удочерити) дітей дружини або чоловіка від першого шлюбу, необхідно звернутися в Службу у справах дітей та отримати висновок про доцільність усиновлення.

Перелік документів, які вимагаються для отримання рішення:

  • заява кандидата в усиновлювачі + копія паспорта;
  • довідка про заробітну плату або декларація про доходи;
  • заява другого з подружжя і згода дітей;
  • довідка з поліклініки про стан здоров'я дитини;
  • документ, що підтверджує право власності на житло;
  • медичний висновок про стан здоров'я усиновителя;
  • довідка про те, що усиновитель не позбавлений батьківських прав;
  • копія свідоцтва про народження дітей;
  • довідка про склад сім'ї;
  • довідка про несудимість усиновителя;
  • копія свідоцтва про одруження.

Якщо Ви хочете усиновити дитину з України та убезпечити себе від будь-яких юридичних неприємностей в процесі — телефонуйте нам!

Ссылка на основную публикацию