Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника або одержувача аліментів

  • Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника або одержувача аліментівНа дане запитання відповість начальник відділу правової інформації та консультації Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Бойко.
  • Порядок відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника або одержувача аліментів регулюється нормами статті 187 Сімейного кодексу України (далі — СК України).
  • Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Такий спосіб розрахований переважно на випадки, коли один з батьків проживає окремо від дитини та бажає надавати кошти на її утримання. Відрахування аліментів за заявою одного з батьків є безперечним доказом виконання обов’язку по утриманню дитини в добровільному порядку.

Для цього за місцем роботи (місцем виплати пенсії, стипендії) подається відповідна заява, у якій вказується розмір і строк, протягом якого передбачається провадити сплату аліментів. Очевидно, така заява може містити вказівку і про періодичність платежів, хоча в СК України спеціальне положення на цей рахунок відсутнє.

Якщо строк, протягом якого слід провадити відрахування із заробітної плати, у заяві не визначений, вони провадяться доти, поки заява не відкликана.

При цьому можлива ситуація, коли відрахування продовжують провадитися після досягнення дитиною повноліття, оскільки адміністрація організації, що провадить відрахування, керується тільки заявою свого працівника й не зобов’язана контролювати наявність підстав для сплати ним аліментів.

Хоча в законодавстві не визначена форма заяви про відрахування аліментів на дитину, очевидно, що вимагається проста письмова форма.

До закінчення зазначеного в заяві строку вона може бути відкликана платником. Відрахування аліментів на дитину за заявою одного з батьків з його заробітної плати (пенсії, стипендії) провадиться в добровільному порядку, тому таке відрахування має бути припинене, якщо заява відкликана.

Платник може відкликати свою заяву, наприклад, у випадку, якщо, на його думку, кошти, що відраховують, витрачаються іншим з батьків не за цільовим призначенням, або якщо платник бажає змінити умови, відповідно до яких провадиться відрахування коштів з його заробітної плати. Однак мотиви відкликання заяви в будь-якому випадку не підлягають з’ясуванню.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. Дане правило традиційно застосовується при відрахуванні аліментів за рішенням суду й заявою платника з метою забезпечення своєчасного надання коштів одержувачеві.

Частиною третьою статті 187 СК України визначено, що на підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Коментуючи дану норму слід зазначити, що законодавством установлюються обмеження розміру відрахувань із заробітної плати боржника у випадку примусового стягнення аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Зазначені положення стосуються тільки примусового порядку стягнення аліментів і на інші випадки не поширюються.

У випадку добровільної сплати аліментів за ініціативою платника діють інші правила. Розмір, у якому будуть провадитися відрахування, визначається платником самостійно. Його максимальна межа в законодавстві не встановлена. Проте мінімальний розмір аліментів на одну дитину та загальні правила щодо розміру аліментів мають виконуватися й у випадку добровільної сплати аліментів.

При відрахуванні аліментів на дитину з ініціативи платника загальна сума, що підлягає відрахуванню із заробітної плати (пенсії, стипендії) на підставі заяви й виконавчих документів, не обмежується.

Розмір відрахувань не обмежується й у тому випадку, якщо аліменти вже стягуються на іншу дитину. Платник на власний розсуд визначає ту частину заробітної плати, пенсії, стипендії, що вважає за необхідне залишити на інші потреби.

При наявності інших джерел доходу платник може відраховувати всю суму заробітної плати, пенсії, стипендії на утримання дитини.

Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в строки, визначені частиною другою цієї статті, і перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.

Відрахування коштів на утримання дитини з ініціативи платника з його заробітної плати не є перешкодою для стягнення аліментів у судовому порядку. Одержувач може звернутися до суду з такою вимогою у випадку, якщо він не згодний, наприклад, з розміром, у якому виплачуються аліменти за заявою платника.

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68.

Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Аліменти на утримання неповнолітньої дитини

Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника або одержувача аліментів

Аліменти – кошти на утримання певної особи, які присуджуються за рішенням суду від частини доходу іншої особи, або ж в чітко визначеній сумі.

Термін «аліменти» походить від латинського alimōnia, що в перекладі означає «харчування, засоби для існування». Вперше в такій юридичній концепції аліменти передбачалися у законодавстві Шотландії, де в разі розлучення дружина забезпечувалася житлом, харчуванням та предметами першої необхідності.

  • Традиційно аліменти сплачувались чоловіком колишньої дружини, але з 1970-х років були зроблені кроки в багатьох країнах по досягненню гендерної рівності з відповідним визнанням того, що колишній чоловік також може мати право на аліменти від його колишньої дружини.
  • У законодавстві України передбачена можливість сплати аліментів на дитину, на другого з подружжя (як чоловіка, так і дружини), на батька або матір (аліменти сплачують діти).
  • Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника

Сімейним кодексом України передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів. Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

  1. Договір про сплату аліментів на дитину

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством. Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

  • Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду
  • У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
  • Спосіб стягнення аліментів
  • За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
  1. у частці від доходу матері, батька дитини;
  2. у твердій грошовій сумі.
  1. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
  2. Розмір аліментів на дитину

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину — розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

  • Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
  • Відповідно до сатті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд ураховує:
  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
  • наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  • інші обставини, що мають істотне значення
  1. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини
  2. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
  3.  Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
  4.  Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
  5.  Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
  • на одну дитину — однієї чверті,
  • на двох дітей — однієї третини,
  • на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Читайте также:  Юридична аналітика. аналітичні статті: право, закон, новели законодавства, законопроекти, судочинство, законодавство, арбітраж, правовідносини, суд, судова практика, юридична практика.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. .

  • Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
  • Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
  • У 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років:
  • з 1 січня 2020 року — 1779 гривень,
  • з 1 липня 2020 року — 1859 гривень,
  • з 1 грудня 2020 року — 1921 гривні;
віком від 6 до 18 років:
  • з 1 січня 2020 року — 2218 гривень,
  • з 1 липня 2020 року — 2318 гривень,
  • з 1 грудня 2020 року — 2395 гривень,.
  1. Доходи, з яких утримуються аліменти
  2. При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.
  3. Можливість зміни розміру аліментів
  4. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.
  5. Припинення права на аліменти
  6. Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути припинений шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

З комплексного аналізу норм права можна зробити висновок, що платник аліментів має право добровільно сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а стягувач має право звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини (наказне провадження) або з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини (позовне провадження).

Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за безоплатною правовою допомогою до відділу «Вільногірське бюро правової допомоги» за адресою: м. Вільногірськ, вул. Центральна, 43 (2-й поверх).

Графік роботи: понеділок- п’ятниця з 8.00 год. до 17.00 год. (без перерви на обід)                           

телефон: (05653) 3-51-61, Е: vilnohirske@legalaid.dp.ua

  • Всеукраїнська гаряча телефонна лінія – 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів в межах України).
  • Оксана Нужна
  • Начальник
  • відділу «Вільногірське бюро правової допомоги»
  • « Повернутись

Як стягнути аліменти на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон? Консультація Міністерства юстиції в межах проекту "Я МАЮ ПРАВО!"

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій:
  •  — Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    — Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу  /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки)  — Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан). 
  • Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?  
  • Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:
  • звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);
  • звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України.

Які документи потрібно подавати ?

У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави     У клопотанні має бути зазначено наступне:·         повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;·         наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;·         будь-яка  інша  інформація,  що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання.  До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи:·      засвідчена судом копія судового рішення;·      довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;·      довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;·      довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні; ·      завіренийпереклад клопотання та його додатків на іноземну мову.Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати·      завірену судом копію  протоколу судового засідання,·      фотокартку стягувача. 
У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті. Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06       У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:   ·         повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи;·         відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;·         відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;·         дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або — коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів —  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів·         фотокартку позивача;·         будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання;·         нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача;·      завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову.
  1. Якою мовою подаються  документи?
  2. Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.
  3. На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.
  4. Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.
Читайте также:  Господарське та договірне право

Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити  в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.

  • Як це працює?
  • Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
  • Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви:
  • перевіряє наявність у ній інформації і документів;
  • може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;
  • заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;
  • у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;
  • на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;
  • на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

 Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі. 

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?

У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:    

  • укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким залишається дитина, або

·         укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

 Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави.

У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.

Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?

 З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення відповідної   сторінки  у  паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається  в  Україні,  договір  про  виплату   аліментів   або нотаріально   засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.  До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх  справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:·         нотаріально  засвідчену  заяву  про  відсутність  у одержувачів  аліментів  вимог  щодо  стягнення аліментних платежів;  ·         нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).  У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.  

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

[*] Договірна держава, Сторона – це держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою у відповідних випадках.

Аліменти — 2021: способи утримання, розміри, обмеження, бухоблік та звітність | БУХГАЛТЕР.UA

Коли мова заходить про поняття «аліменти», то виникає асоціація із розлученим подружжям з дітьми та виплатою одним із них коштів на утримання дітей.

І це не дивно, бо найбільше судових суперечок та виконавчих листів саме у справах із «дитячими» аліментами.

Саме із таким видом аліментів найчастіше зустрічаються роботодавці, яким доводиться їх утримувати із заробітку працівників на користь одержувачів аліментів. Розповімо саме про них в деталях.

Способи утримання (сплати) аліментів на дитину

На батьків покладено обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. І за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.

2 ст. 181 СКУ). Але, якщо один з батьків відмовляється платити аліменти, то за позовом іншого із батьків дитини спосіб стягнення аліментів визначає рішення суду. Тому розрізняють два способи сплати аліментів: добровільно або ж примусово.

Добровільна сплата аліментів

Її проводять на підставі заяви одного із батьків про відрахування аліментів на дитину з його зарплати, пенсії, стипендії (ч. 1 ст. 187 СКУ). Розмірі та строк стягнення аліментів вказують у заяві, яку дозволено відкликати будь-коли. Подає її батько (мати) за місцем роботи, навчання, органу ПФУ, які проводять виплати, із яких відраховуватимуть аліменти.

Добровільною також уважають сплату аліментів у випадках, коли:

  • загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину зарплати, пенсії, стипендії;
  • вже стягуються аліменти на іншу дитину.

У таких випадках один із подружжя може подати заяву про відрахування аліментів у більшому (додатковому) розмірі.

Також батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати (ч. 1 ст. 189 СКУ).

Такий договір укладають у письмовій формі і нотаріально посвідчують.

Якщо ж одним із батьків не виконає свій обов'язок за договором, аліменти з нього можуть стягнути на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тоді їх сплата перейде в примусовий характер.

Примусове стягнення аліментів

В примусовому порядку аліменти відраховують із заробітку (доходу) одного із батьків за судовими документами та документами державних або приватних виконавців. Для цього один із батьків, із ким проживає дитина, подає позов до суду, отримує позитивне судове рішення та виконавчих лист.

Заяву про примусове виконання рішення суду подають до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (п. 3 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5, далі — Інструкція № 512).

Про звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яку надсилає для виконання підприємству, установі, організації, фізособі, ФОП за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копію зазначеної постанови залишають у виконавчому провадженні на контролі.

Постанова міститиме:

  • повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові фізособи чи ФОП, якій надсилають постанову, та її місце проживання;
  • порядок стягнення суми боргу;
  • розмір відрахувань;
  • реквізити рахунку органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти;
  • вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.
  • Якщо боржник працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то на підставі окремо винесених виконавцем постанов проведуть відрахування із заробітку за кожним місцем роботи.
  • Якщо боржник працює у фізособи або ФОП, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку боржника перераховують на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця безпосередньо ці особи.
  • Також може видаватися судовий наказ, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів (ст. 161 ЦПКУ):
  1. у розмірі на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
  2. на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Читайте также:  Что делать, если затопили соседи ≡ Куда обращаться

Це відбувається у тому випадку, коли сплату аліментів та їх суму не оспорюють та стягують у розмірах, обумовлених СКУ. Судові накази віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню (пп. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, далі — Закон № 1404).

Можливий і варіант, коли виконавчий документ про стягнення періодичних платежів стягувач (один із батьків, на користь якого присуджено аліменти) самостійно надсилає безпосередньо підприємству, установі, організації, ФОП, фізособі, які виплачують боржнику відповідно зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 1 ст. 7 Закону № 1404). Одночасно з виконавчим документом стягувач подає заяву, в якій має бути зазначено:

  1. реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти;
  2. прізвище, ім'я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу.

Підприємства, установи, організації, ФОП та фізособи за заявою стягувача зобов'язані здійснювати відрахування із зарплати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом.

Цей спосіб хоч і називають добровільним, проте все ж відправною підставою для стягнення аліментів є виконавчий документ, а значить право стягувача на відрахування аліментів із доходу боржника. Тому його розглядатимемо все ж як примусовий спосіб стягнення.

Також в особи, на користь якої присуджено аліменти на дитину, є право самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із зарплати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів доходу (ч. 4 ст. 187 СКУ). На підставі такої заяви аліменти відраховують у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в 30-денний строк перераховують особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.

Із судовою практикою допоможе система VERDICTUM, яка містить більш ніж 70 млн. судових рішень. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUMтисніть сюди.

Розміри аліментів

Аліменти на дитину присуджують або у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СКУ).

Частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначає суд (ч. 1 ст. 183 СКУ).

Проте, як уже зазначалося, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на: одну дитину — 1/4, на двох дітей – 2/3, на трьох і більше дітей — 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СКУ).

За заявою одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СКУ). Але такий розмір аліментів щорічно індексуватимуть відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Водночас ч. 2 ст. 182 СКУ передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тому встановлені:

  1. мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
  2. мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину — 1 прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При стягненні виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СКУ (ч. 1 ст. 71 Закону № 1404).

Тож окреслимо мінімальні та максимальні обмеження розмірів аліментів на дитину (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Мінімальні та максимальні обмеження розмірів аліментів на дитину

Показник Місяці 2021 року Вік дитини
до 6 років від 6 до 18 років від 18 до 23 років
Мінімальний гарантований розмір, грн.

«Дитячі» аліменти: кому, куди і скільки. Бюджетна бухгалтерія, № 40, Жов

За загальним правилом (ст. 180 СКУ) батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто 18 років. Це правило стосується й виплати аліментів.

Виняток із нього становлять два випадки:

1) повнолітня дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим їй потрібна матеріальна допомога.

У такому разі батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. У разі припинення навчання дитина втрачає право на отримання аліментів (ст.

199 СКУ). Також не може претендувати на аліменти дитина, яка навчається на заочній формі і має можливість самостійно заробляти;

2) повнолітня дитина є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги (ч. 1 ст. 198 СКУ), за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу. Як правило, тут йдеться про осіб з інвалідністю. Виплати в цьому випадку стягатимуться протягом усього періоду непрацездатності.

Способи сплати аліментів

Сплачувати аліменти один з батьків, що не проживає з дитиною, може як добровільно, так і примусово.

Добровільна сплата. Найбезболісніший спосіб оформлення сплати аліментів — добровільна сплата. Він передбачений ч. 1 — 3 ст. 187 СКУ.

У такому разі один із батьків (який не проживає з дитиною) може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину з його зарплати.

На підставі такої заяви аліменти перераховують не пізніше за триденний строк із дня, встановленого для виплати зарплати.

Затвердженої форми заяви немає. Тому вона складається в довільній формі. Але при цьому треба обов’язково зазначити таку інформацію:

• П. І. Б., реквізити документа, який підтверджує особу стягувача (паспорт);

• реквізити банківського рахунку, на який треба буде перераховувати кошти;

• розмір відрахувань і строк, протягом якого їх проводять.

УВАГА!

Заяву про добровільну сплату аліментів можна відкликати у будь-який момент.

Така заява є наслідком, а підставою може бути:

• усна домовленість батьків дитини (ч. 2 ст. 181 СКУ);

• нотаріально посвідчений письмовий договір про сплату аліментів на дитину між батьками (ч. 1 ст. 189 СКУ);

• рішення суду (ч. 3 ст. 181 СКУ).

Примусова сплата. Якщо один з батьків, що не проживає з дитиною, відмовляється добровільно сплачувати аліменти, то буде як у прислів’ї: «Не хочеш — змусимо». У такому разі в справу втрутиться нотаріус, суд, виконавча служба.

  • Підставою для примусового стягнення аліментів є:
  • постанова виконавця про звернення стягнення на зарплату боржника на підставі відповідного рішення суду;
  • постанова виконавця про звернення стягнення на зарплату на підставі виконавчого напису нотаріуса на договорі між батьками про виплату аліментів на дитину;
  • заява від одержувача аліментів + виконавчий лист.

Детальніше про способи сплати аліментів і їх документальне оформлення див. на рис. 1.

Рис. 1. Способи сплати аліментів та їх документальне оформлення

Розмір аліментів: скільки присуджують і утримують

  1. Питання розміру аліментів слід розглядати з двох боків:
  2. • по-перше, з’ясувати, скільки платник аліментів повинен сплачувати на користь їх одержувача;
  3. • по-друге, визначитися, яку суму аліментів повинен (може) утримати роботодавець із зарплати платника.

При цьому існує низка обмежень як з одного, так і з іншого боку. Розпочнемо із законодавчо встановленого розміру аліментів.

Відразу зауважимо: коли сплата аліментів — справа добровільна, то законодавчі обмеження не застосовуються. Платник аліментів віддає дитині обумовлену батьками суму.

Якщо ж до справи долучається суд, то він може присуджувати аліменти в частці від доходу платника аліментів або в твердій сумі — за вибором того з батьків (чи іншого законного представника), з яким проживає дитина (ч.

3 ст. 181 СКУ). Згідно з ч. 5 ст. 183 СКУ розмір аліментів у частці від доходу залежно від кількості дітей складає: на 1 дитину — 1/4, на 2 дітей — 1/3, на 3 та більше дітей — 1/2, але не більше 10 прожитмінімумів на дитину відповідного віку.

При цьому існує низка гарантій для дитини. Так, згідно з ч. 2 ст. 182 СКУ розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тому встановлений мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину. Він не може бути менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд одночасно з твердою сумою або часткою доходу платника може додати уточнення «але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку».

Також із 28.08.2018 р. Закон № 2475 увів поняття мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину.

Він дорівнює розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Ця величина є орієнтиром для суду в разі, коли заробіток платника аліментів дозволяє присудити більше мінімального гарантованого розміру.

УВАГА!

Обидва ці обмеження застосовуються у разі примусової сплати аліментів. Вони не стосуються добровільної сплати за усною домовленістю між батьками.

А ось у разі укладення і нотаріального посвідчення договору про сплату аліментів на дитину «мінімальне гарантоване» обмеження враховувати доведеться. Річ у тому, що норма ч. 1 ст.

198 СКУ свідчить, що такий договір не може порушувати права дитини, встановлені СКУ. А мінімальний гарантований розмір аліментів, установлений ч. 2 ст.

182 СКУ у розмірі 50 % прожитмінімуму, саме і є таким правом.

Розміри обмежень наведемо в таблиці.

Вік дитини Мінімальний рекомендований розмір, грн. (прожитмінімум) Мінімальний гарантований розмір, грн. (50 % прожитмінімуму)
Ссылка на основную публикацию