Виконавчий збір: що це таке. Як не платити його в 2022році

Старший юрист «Таксер» Юрій Крюков у своїй статті оглядає основні зміни, що чекають на фізосіб-підприємців у прийдешньому році: від зміни ставок податків та зборів і до зміни правил заповнення декларацій.

Ось і закінчується 2021 рік. Для когось він був кращим, ніж 2020, для когось гірше, а хто і взагалі різниці не помітив. Але, не посперечаєтесь, що він по-своєму унікальний — це перший повністю «карантинний» рік в Україні (карантин запровадили з березня 2020 року і по … ніхто не знає).

У цій статті я хотів би нагадати про деякі події, які торкнулися діяльності ФОП і розповісти про те, що чекає ФОП у 2022 році (принаймні про те, що вже точно відомо або про що ходять чутки).

Що змінили для ФОПів у 2021-му році

Отже, почнемо з 2021:

  • Скасовано обов’язкову реєстрацію в податковій книги обліку доходів та необхідність вносити туди записи про доходи у день отримання доходу. Тепер все максимально спрощено, запис робиться раз на місяць і облік доходів можна вести в електронному вигляді у зручній для ФОП формі (можна вести, наприклад: у розділі «Бухгалтерія» «Таксера», електронному кабінеті платника і навіть в Excel).
  • Ввели в дію єдиний рахунок (мій біль та смуток, але про це в іншій статті). Цей рахунок дозволяє сплачувати єдиний податок, ЄСВ та деякі інші податки на нього та не морочитися з пошуком реквізитів. Але щось пішло не так. І тепер у призначенні платежу на єдиний рахунок треба вказувати: що платиться, сума, код бюджетної класифікації та номер бюджетного рахунку (про пошук якого, власне кажучи, я більше не повинен був думати).
    • Загалом зручностей небагато, та й через зайвий пробіл або відсутність копійок у призначенні платіж не пройде і потім треба буде танцювати з бубном, щоб він надійшов туди, куди треба.
    • Я для себе зробив висновок, що з 1 січня 2022 року відмовлюся від єдиного рахунку і, як і раніше, братиму реквізити в «Таксері» або кабінеті платника і чекатиму, коли єдиний рахунок дороблять.
  • Скасували сплату ЄСВ для ФОП на загальній системі без доходів та для ФОП, які працюють за трудовим договором та ЄСВ за них у повному обсязі (не менше мінімального) сплачує роботодавець.
  • Ухвалено закон щодо «Дія City» та введено поняття гіг-контракту — за задумом Мінцифри це як договір підряду, але із соціальними гарантіями. Тобто, за ідеєю (знов таки Мінцифри) всі IT-фрілансери з радістю позакривають свої ФОП і будуть працювати за гіг-контрактом, але вже з відпусткою та лікарняними. Пропонується, що за таких працівників компанії-резиденти «Дія City» сплачуватимуть ПДФО (5%) та мінімальний ЄСВ (і те й інше відповідає оподаткуванню ФОП третьої групи), але ще додається військовий збір (1,5%), а це вже не так вигідно. Запрацює «Дія City» чи ні, буде видно вже наступного року (хоча теж не факт).
  • Запроваджено об’єднаної звітності (нагадаю: об’єднали декларацію з єдиного податку зі звітом ЄСВ та звіт з ЄСВ за найманих працівників або оплаті іншим ФОП з ПДФО та 1-ДФ). І з поданням/прийомом цієї декларації виникли великі проблеми.
    • Декларацію з єдиного податку третьої групи за 1 квартал потрібно було подати з 1 квітня по 11 травня і для технічної команди та служби підтримки «Таксера» цей період видався спекотним. Вже першого квітня почали приходити масові відмови у прийнятті декларації. Трохи згодом із кабінету податкової взагалі прибрали цей звіт. Але, навіть коли його повернули відразу краще не стало (суми, зазначені в деклараціях не «сідали» в нарахування розрахунків з бюджетом, приходили квитанції з дивними відмовами, наприклад: “Перший документ відхилений”, “Присутній перший документ від «00.00.0000»” і так далі). Загалом більш-менш коректно декларація з єдиного податку та об’єднаний звіт почали прийматися ближче до середини квітня — початку травня.

З основних подій для ФОП у 2021 році начебто все. Якщо щось упустив — пишіть, будь ласка, у коментарях.

Які зміни для ФОП плануються у 2022 році:

Відразу хочу заспокоїти ФОП на третій групі і лише з безготівковими розрахунками (наприклад, IT-фрілансерів) — для вас поки що наступного року нічого не зміниться (крім розміру ЄСВ за квартал). Та й в принципі ця категорія ФОП — найстабільніша у плані змін, у тому сенсі, що їх практично немає і напевно це — на краще.

  • Оскільки максимальний оборот у ФОП на єдиному податку прив’язали до розміру мінімальної зарплати, зміниться максимальний оборот у ФОП усіх груп та становитиме: у 1-ї групи — 1 085 500 грн; у 2-ї групи — 5 421 000 грн і у 3-ї групи — 7 585 500 грн.
  • Розмір квартального ЄСВ також зміниться, тепер за перші три квартали треба буде платити 4290 грн. (або 1430 грн на місяць), а за четвертий — 4422 грн. (1474 грн на місяць), через те, що мінімальна зарплата з жовтня складатиме 6700 грн.
  • ФОП вперше подають річну декларацію з єдиного податку з додатком 1 (цей додаток замінив собою звіт з ЄСВ). Тобто треба буде подати не два звіти, а лише один, але не забудьте включити додаток з ЄСВ. Третя група єдиного податку подає декларацію до 9 лютого 2022 року, а перша та друга до 1 березня. Сам собою, додаток досить просто заповнити, але треба звернути увагу на наступне:

Виконавчий збір: що це таке. Як не платити його в 2022роціСкріншоти надані автором статті

  • Верхня частина практично не відрізняється від декларації й звітний період такий самий, як у декларації, код застрахованої особи у ФОП на єдиному податку — завжди «6», у таблиці заповнюються лише ті місяці, в яких ФОП сплачував ЄСВ, не забудьте, що ЄСВ у грудні вже був 1430 грн (через те, що зросла мінімальна зарплата).
  • Ну і в самій декларації треба перенести суму із додатка та поставити відмітку про те, що додаток подається. У декларації ці графи — наприкінці:

Виконавчий збір: що це таке. Як не платити його в 2022році

  • Необхідність використовувати РРО/ПРРО (часто їх просто називають узагальнено — касовий апарат) з 1 січня 2022 року тим ФОП, які у своїй діяльності приймають готівку. Якщо виключно безготівковий розрахунок — касовий апарат можна не застосовувати.

Але насправді за цим пунктом зараз практично не можна точно сказати: все-таки доведеться застосовувати касові апарати чи ні, оскільки зареєстровано безліч законопроектів, які стосуються цього питання.

Так, один законопроект пропонує скасувати обов’язкове використання РРО/ПРРО, але за умови, що ціна одиниці товару/послуги не буде більшою за мінімальну зарплату; другий — залишити РРО/ПРРО тільки для третьої групи; третій просто пропонує через карантин відстрочити введення касових апаратів на один рік до 01.01.2023 року.

До речі цей законопроект вже не «пройшов» (на засіданні Верховної ради 17 грудня просто не вистачило голосів для ухвалення щодо нього рішення) і так далі. Загалом, як часто у нас відбувається, депутати, швидше за все, зроблять подарунок уже під саму ялинку (це я так сподіваюся, хоч засідань до нового року вже не планується);

  • 14 грудня депутати проголосували за другий законопроект щодо «Дія City», який був необхідний для його запуску. Вище я писав про те, що таке «Дія City», також ви можете детальніше дізнатися про цей проект з цієї статті на AIN.UA.

Не платити виконавчий збір✔️адвокат з кредитів | «пік»

Виконавчий збір: що це таке. Як не платити його в 2022році

В інтернеті все частіше розміщують пошуковий запит: «як закрити виконавче провадження Україна». Відповідь на нього розчаровує – зупинити провадження вдасться тільки тоді, коли рішення про примусове стягнення боргу винесено з порушенням законодавства.

Рада юридичної компанії “ПІК”

Досвідчені юристи здатні розтягнути в часі виконавче провадження на кілька років та знайти для своїх клієнтів найменш витратні варіанти погашення боргу.

Значну частину витрат боржника під час виконавчого провадження становить виконавчий збір. З’ясуємо, що це таке, і як не платити виконавчий збір в Україні.

ЧИТАТИ ЩЕ: ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Що таке виконавчий збір

Виконавчому збору присвячена ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір цього збору становить 10% від стягуваної з боржника суми.

До відома! Фактично це плата за те, що борг доводиться стягувати державному виконавцю, що стягується з боржника. Зобов’язання зі сплати збору у проблемного позичальника виникають відразу після відкриття виконавчого провадження. Засоби збору в повному обсягі надходять до бюджету України.

ДОКЛАДНІШЕ ДИВІТЬСЯ ТУТ: ЩО ТАКЕ ВИКОНАВЧИЙ ЗБІР

Коли виконавчий збір можна не платити

Тим, хто шукає відповіді на питання: «як не платити виконавчу службу», слід вивчити ту ж ст.27 закону. У ній перераховані 10 випадків, в яких виконавчий збір не стягується, не будемо описувати їх всі, перерахуємо лише основні.

  • При закритті виконавчого провадження на підставі скасування рішення, яке виконувалося. В цьому випадку, раніше отримані кошти виконавчого збору підлягають поверненню.
  • При передачі стягнення від державного виконавця приватному, якщо збір не був отриманий раніше. Якщо збір був отриманий повністю або частково державним виконавцем до передачі провадження приватному, кошти поверненню не підлягають.
  • При виконанні судового рішення, раніше, ніж було відкрито виконавче провадження.
Читайте также:  Захист прав споживачів

Як повернути кошти стягнені в якості виконавчого збору

Рада юридичної компанії “ПІК”

Запам’ятайте: єдиний встановлений законом випадок, коли кошти виконавчого збору можна повернути – скасування рішення суду на підставі якого здійснювалося виконавче провадження.

Як домогтися такого скасування, можуть підказати юристи-антиколектори, після вивчення вашої справи. Крім того, вони підкажуть:

  • як зняти арешт за виконавчим провадженням з майна;
  • як розтягнути в часі виконавче провадження і уникнути конфіскації майна;
  • як погасити борг повністю, виплативши тільки частину заборгованості.

До юристів потрібно звертатися, як тільки з платежами за кредитом виникли проблеми, але і на етапі виконавчого провадження їх допомога вкрай важлива.

Як не платити виконавчий збір?

Виконавчий збір! Онлайн консультація юриста. Ми знаємо, рішення вашої проблеми з найменшими витратами. Залишайте заявку на сайті, замовляйте зворотний дзвінок або консультацію юриста.

СУБСИДІЯ 2021-2022: відповіді на основні запитаня

Виконавчий збір: що це таке. Як не платити його в 2022році

Програму житлових субсидій було започатковано ще у 1995 році для допомоги малозабезпеченим родинам в оплаті житлово-комунальних послуг. І вже понад двадцяти років саме ця програма залишається головним механізмом соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

Умови призначення житлової субсидії постійно удосконалюються. Так, у травні 2021 року вже двічі вносились значні зміни до Порядку надання населенню житлових субсидій.

Так, на сьогодні повністю скасована діяльність та повноваження комісій щодо прийняття рішення про призначення житлових субсидій, затверджені нові форми заяви та декларації про призначення субсидії,  а з травня 2021 року житлова субсидія надається виключно у готівковій формі та адресність її надання значно посилена.

З початком опалювального сезону 2021-2022 років, житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг розраховуватиметься автоматично з 1 жовтня 2021 року по 30 квітня 2022 року домогосподарствам, які отримували субсидію в неопалювальний період 2021 року.

Призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які вже отримували житлову субсидію у попередньому опалювальному сезоні 2020-2021 років, проводитиметься без звернень громадян, крім домогосподарств, яким житлова субсидія: надавалася у грошовій безготівковій формі (необхідно отримати дані для виплати коштів у готівковій формі); призначена за фактичним місцем проживання осіб (орендарі житлових приміщень, внутрішньо переміщені особи) (необхідно підтвердити місце фактичного проживання); призначена без урахування окремих осіб, які не проживають за місцем реєстрації (необхідно актуалізувати відомості щодо не проживання окремих осіб за місцем реєстрації).

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення в опалювальний сезон розраховуватиметься з 16 жовтня по 15 квітня включно. Для розрахунку житлової субсидії з початку опалювального сезону 2021-2022 років сукупний дохід домогосподарства враховується за І — II квартали поточного календарного року. Доходи у вигляді пенсії враховуватимуться в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року. Всі діючі справи на початок опалювального сезону будуть зареєстровані для автоматичного розрахунку з 01.10.2021 року та направлені запити до ДПС та Пенсійного фонду України щодо отримання інформації про доходи та нараховану пенсію. Після отримання інформації про доходи буде здійснено автоматичний розрахунок субсидії.

Домогосподарство не має права на призначення житлової субсидії якщо:

  • загальна площа житлового приміщення перевищує 130 кв. метрів для квартир і 230 кв. метрів для будинків;
  • будь-хто з родини має у власності транспортний засіб з року випуску якого минуло менше п’яти років або має у власності більше ніж один транспортний засіб з року випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа);
  • працездатний член родини не навчався, не працював, не мав офіційного статусу безробітного, не мав жодних доходів або ж мав середньомісячний сукупний дохід, що не перевищував розміру мінімальної заробітної плати, або ним не сплачено мінімальну суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • будь-хто з родини протягом року перед зверненням по субсидію здійснив купівлю, оплату послуг, благодійну діяльність тощо на суму понад 50 тис. грн.;
  • родина має прострочену понад 3 місяця заборгованість за житлово-комунальні послуги яка перевищує 340 грн.;
  • громадянин не повернув надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання або не сплачує суми до повернення;
  • член родини має заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів;
  • будь-хто з родини має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території, перебуває у спільній частковій або сумісній власності, знаходиться в сільській місцевості, а також житла, яке непридатне для проживання, що підтверджується відповідним актом;
  • будь-хто з родини має на депозитному банківському рахунку (або рахунках) кошти у сумі, що перевищує 100 тис. грн.;
  • будь-хто з родини протягом 12 місяців перед зверненням здійснив операції з купівлі іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 50 тис. гривень.

Стаття 27. Виконавчий збір — Закони

1. Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

{Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи.

4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

{Частина четверта статті 27 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

5. Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

{Пункт 1 частини п'ятої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

  • 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
  • 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
  • 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
  • 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
  • 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

{Частину п'яту статті 27 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1730-VIII від 03.11.2016}

6. У разі наступних пред’явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

{Частина сьома статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

Читайте также:  5 советов от юриста для безопасных покупок в Instagram

8. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

КОМЕНТАР від ресурсу «ПРОТОКОЛ»: 

Аналізуйте судовий акт: Для уникнення виконавчого збору слід оскаржувати постанову про стягнення САМЕ виконавчого збору, а не постанову про відкриття виконавчого провадження (ВС /КАС у справі справа № 360/4369/19 від 26 серпня 2020 р.)

Виконавчий збір штука неприємна. Особливо для добросовісного боржника.

У попередньому ЗУ «Про виконавче провадження» від 1999 року боржнику після відкриття виконавчого провадження, а саме отримання ним відповідної постанови, надавався строк на добровільне виконання рішення суду до 7 днів, а по деяким рішенням суду до 14 днів.

Діючий закон «Про виконавче провадження» такої можливості не передбачає. Боржник повинен встигнути добровільно виконати рішення суду у період часу між датою вступу рішення суду в законну силу та датою винесення постави про відкриття виконавчого провадження. Інакше виконавчий збір – за майновими вимогами 10 % від суми стягнення.

Так , відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець разом із відкриттям виконавчого провадження, тобто винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача, відразу виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

У цій справі після відкриття виконавче провадження тривало рік. У підсумку на підставі ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв’язку із отриманням заяви від стягувача державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу.

Проте залишилося питання виконавчого збору, який стягується в бюджет. Ціна питання – майже 1 мільйон доларів. Після повернення виконавчого документу стягувачу д/в виокремив постанову про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження, тобто виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постави про стягнення виконавчого збору.

Чомусь саме цю постанову д/в вирішив оскаржувати боржник, який звернувся до адміністративного суду із вимогою про визнання її протиправною та скасування. Але це була помилка.

Суди трьох інстанцій відмови у задоволенні позову. ВС підкреслив, що в таких випадках слід оскаржувати САМЕ постанову про стягнення виконавчого збору і дійсно окремим позовом за правилами адміністративного судочинства.

Аналізуйте судовий акт: У виконавчому провадженні щодо виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір НЕ стягується, якщо таке рішення НЕ може бути виконане без участі боржника (СУД у справі № 802/354/17-а від 20.06.2017р.)

Постанова адміністративного суду апеляційної інстанції із серії «ми вже давно загрались з правами та забули про обов’язки».

Скасовуючи відмовне рішення суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору апеляційний суд мабуть зовсім забувся, що рішення суду, особливо рішення суду немайнового характеру, повинні виконуватись боржником ДОБРОВІЛЬНО у встановлений д/в строк у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Так, судом у справі ухвалене рішення, яке набрало законної сили, про зобов’язання органу поліції видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням вимог Постанови КМУ №988.

І чому би органу поліції ДОБРОВІЛЬНО не видати таку довідку стягувачу ще до його звернення у виконавчу службу та відкриття виконавчого провадження. Це його прямий обов’язок, який не потребує бюджетних коштів.

Ні – цього не відбувається.

Надалі державний виконавець відкриває виконавче провадження, надає строк на добровільне виконання рішення та попереджає боржника, що у випадку невиконання з нього буде стягнутий виконавчий збір на підставі ч.

3 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» в сумі 12 800,00 грн. Проте, замість того щоб видати стягувачу довідку, боржник починає оскаржувати стягнення виконавчого збору і пропускає строк на добровільне виконання.

Звичайно така дурня притаманна державним службовців мабуть буде завжди. Водночас ця дурня всіляко заохочується судами, які ухвалюють подібні рішення.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначає, що обов’язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Проте, не враховує, що при примусовому виконанні немайнових рішень, які можуть бути виконані лише боржником саме накладення на боржника штрафів в порядку, передбаченому ст.

75, 76 ЗУ «Про виконавче провадження» і є єдиними примусовими заходами, які може вчинити державний виконавець у такому випадку.

Натомість, суд приходить до парадоксального висновку, що якщо рішення немайнового характеру неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець жодних примусових заходів не здійснює, тому немає підстав для стягнення виконавчого збору. І це незважаючи на ч.3, ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження». На практиці отримавши таке рішення суду апеляційної інстанції орган поліції звичайно не видасть довідку стягувачу, і рішення суду не буде боржником виконане взагалі.

Сюрприз в законі: виконавчий збір тепер можна не платити

В Україні вже звикли до помилок, яких припускаються останнім часом народні депутати під час ухвалення законів.

Більшість з таких помилок виявляються і виправляються на стадії доопрацювання проектів.

Втім, чимало «ляпів» нормопроектувальної техніки згодом спричиняють необхідність пошуку на практиці розумних шляхів виконання закону, допоки у Верховній Раді не «підлатають» ту або іншу прогалину.

Цікавий «сюрприз», на який ще не звернули уваги, опинився у вузькогалузевому Законі від 3 листопада 2016 року №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». У ВР фактично простили усім боржникам обов’язок сплатити виконавчий збір згідно з постановами держвиконавців, що були винесені до 30 листопада.

Отже, окрім врегулювання питань заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, Закон № 1730-VIII також вносить зміни до Закону «Про виконавче провадження» в частині створення додаткових підстав для зупинення виконавчого провадження.

Зокрема, документом передбачено запровадження нового реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1730-VIII. Підприємства-боржники, включені до нього, за певних умов, отримують підставу для обов’язкового зупинення щодо них виконавчих проваджень. Певні умови це:

  • 1) особливий стягувач;
  • 2) особливий боржник;
  • 3) специфіка заборгованості.
  • Тільки за наявності всіх трьох складових виконавче провадження підлягає зупиненню.
  • Стягувачами за такими виконавчими провадженнями мають бути Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електроенергії.
  • Крім зупинки виконавчих проваджень за новим законом виконавець зобов'язаний буде зняти арешт з грошових коштів на рахунку боржника
  • Боржником мають бути підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
  • Суть заборгованості – спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Крім зупинення виконавчих проваджень за новим законом виконавець зобов’язаний буде зняти арешт з коштів на рахунку боржника! Крім того, погашення або списання згідно із Законом № 1730-VIII  неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, є підставою для закінчення виконавчого провадження без обумовлення їх фактичного виконання.

Однак найцікавішим «сюрпризом» стало звільнення боржників, що потрапили до названого Реєстру, від сплати виконавчого збору.

При цьому законодавець, заодно простив всім іншим боржникам виконавчий збір згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Зміни стосуються статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Її було доповнено новою підставою нестягнення виконавчого збору. Віднині виконавчий збір не стягується:

  1. 1) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730-VIII, а також
  2. 2) згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
  3. Перша категорія звільнених осіб, зважаючи на предмет регулювання закону, не виникає заперечень.

Але згідно другої умови відтепер стягненню також не підлягає й виконавчий збір за всіма постановами про його стягнення, винесеними до набрання чинності цим Законом! Адже жодної прив’язки до суб’єктного складу боржників закон не містить, зміст даного доповнення є самостійним та співвідноситься як окремий з переліку випадків, коли виконавчий збір не стягується.

Читайте также:  Обовьязок батьків утримувати дитину

Відтепер стягненню також не підлягає і виконавчий збір за всіма постановами про його стягнення, винесеними до набрання чинності цим законом. Адже ніякої прив'язки до суб'єктного складу боржників закон не містить

Таким чином, окрім теплопостачальних, теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, «подарунок» отримали всі боржники, щодо яких винесені постанови про стягнення виконавчого збору до 30 листопада 2016 року.

Про причини такого кроку зі сторони законодавців ми можемо лише гадати. Але наразі в боржників є законна можливість скористатися наданою можливістю. А враховуючи, що народні обранці відсьогодні йдуть на новорічні канікули, помилка законодавців, яку очевидно буде виправлено не скоро, дещо додасть роботи виконавчій і судовій гілці влади.

Олексій Соломко

Про схвалення прогнозу бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2022-2024 роки — Рішення виконкому — Миколаївська міська радa

  • МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
  • ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ
  • РІШЕННЯ
  •  від 16 серпня 2021                                                                                №  754
  • Про схвалення прогнозу
  • бюджету Миколаївської міської
  • територіальної громади на
  • 2022-2024 роки

Відповідно до статті 751 Бюджетного кодексу України, враховуючи наказ Міністерства фінансів України від 02.06.2021 № 314 «Про затвердження Типової форми прогнозу місцевих бюджетів та Інструкції щодо його складання (зі змінами), керуючись підпунктом 1 пункту «а» статті 28, пунктом 1 частини другої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради

ВИРІШИВ:

  1. Схвалити прогноз бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2022-2024 роки (додається).
  1. Визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.06.2021 № 462 «Про схвалення прогнозу бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2022 та 2023 роки» з дня схвалення цим рішенням прогноз бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2022-2024 роки.
  1. Контроль за виконанням даного рішення покласти на міського голову Сєнкевича О.Ф.

Міський голова                                                                             О.СЄНКЕВИЧ

  1. ЗАТВЕРДЖЕНО
  2. рішення виконкому міської ради
  3. від 16 серпня 2021
  4. № 754
  5. Прогноз
  6. бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2022-2024 роки
  7. (14549000000)
  8. I. Загальна частина

Прогноз бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2022- 2024 роки (далі – Прогноз) розроблено на основі діючих положень бюджетного та податкового законодавства України,основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, визначених Бюджетною декларацією на 2022-2024 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 548 «Про схвалення Бюджетної декларації на 2022-2024 роки» та інших законодавчих актів з питань бюджету та міжбюджетних відносин, міських цільових програм, аналізу виконання бюджету міської територіальної громади у попередніх та поточному бюджетному періоді, оцінки досягнутого рівня розвитку міста.

  • Метою середньострокового прогнозування є запровадження дієвого механізму управління бюджетним процесом в місті Миколаєві, встановлення взаємозв’язку між стратегічними цілями та можливостями бюджету у середньостроковій перспективі, забезпечення прозорості, передбачуваності та послідовності бюджетної політики.
  • Прогноз є стратегічним документом планування показників бюджету міської територіальної громади на середньостроковий період і основою для складання проєкту бюджету на 2022 рік.
  • Для досягнення мети Прогнозу планується забезпечити виконання наступних завдань:
  • —       підвищення результативності та ефективності управління бюджетними коштами;
  • —       забезпечення виконання дохідної частини бюджету міської територіальної громади відповідно до показників, затверджених міською радою;
  • —       вжиття заходів до залучення додаткових надходжень до бюджету міської територіальної громади, зокрема, шляхом забезпечення ефективного управління об’єктами комунальної власності та земельними ресурсами;
  • —       підвищення результативності та ефективності бюджетних видатків шляхом застосування дієвих методів економії бюджетних коштів, здійснення оптимізації витрат головних розпорядників бюджетних коштів шляхом виключення непріоритетних та неефективних витрат та подальшої оптимізації бюджетних програм;
  1. —       забезпечення стабільного функціонування бюджетних установ та виконання заходів, передбачених міськими цільовими (комплексними) програмами;
  2. —       запровадження дієвих заходів з енергозбереження.
  3. На середньострокову перспективу в умовах стабілізації національної економіки України основними цілями, яких планується досягти в рамках виконання завдань Прогнозу, є:
  4. —       зростання дохідної частини бюджету за рахунок активізації підприємницького потенціалу, підвищення податкоспроможності, зниження частки тіньової економіки, збільшення фонду оплати праці працівників підприємств, установ, організацій;
  5. —       залучення інвестицій в економіку міста;
  6. —       підвищення рівня прозорості та раціональності бюджетного процесу, посилення бюджетної дисципліни та контролю за витратами бюджету;
  7. —       підтримка економічного зростання та зміцнення фінансово — економічної самостійності бюджету Миколаївської міської територіальної громади;
  8. —       удосконалення системи результативних показників з метою підвищення якості надання послуг у відповідних сферах;
  9. —       створення реального підґрунтя для виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень в частині якісних суспільних послуг населенню шляхом виконання державних соціальних стандартів і гарантій та ефективному функціонуванню бюджетної системи.
  10. Прогноз   базується   на    принципах   збалансованості,   обґрунтованості, ефективності та результативності.
  11. Основними   ризиками, що можуть вплинути на   виконання  Прогнозу бюджету, є:
  12. —       прийняття    змін     до    бюджетно-податкового    законодавства,    що призводять до скорочення бюджетних надходжень;
  13. —       прийняття центральними органами влади рішень, які призводять до збільшення видатків місцевих бюджетів, без передачі відповідного фінансового ресурсу на їх виконання;
  14. —       настання несприятливих подій у національній і регіональній економіці (нестабільність рівня промислового виробництва і споживання, інфляційні і інші фактори, що зумовлюють підвищення витрат на виробництві тощо);
  15. —       настання несприятливих подій у бюджетоутворювальних галузях економіки міста;
  16. —       низька платіжна дисципліна (зростання простроченої заборгованості перед бюджетом, зростання кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств, зростання податкового боргу);
  17. —       збільшення видатків унаслідок дії зовнішньоекономічного чинника (збільшення цін на енергоносії, зміни курсів валют);
  18. —       зростання витрат на обслуговування місцевого боргу в результаті зміни курсу валют.
  19. Основними заходами для мінімізації впливу ризиків на показники бюджету є дотримання об’єктивності під час формування доходів бюджету та використання сучасних методів бюджетного планування та фінансового контролю.
  • II. Основні прогнозні показники економічного та соціального розвитку
  • Поточний стан соціально-економічного розвитку міста
  • На соціальний та економічний розвиток міста значною мірою вливають несприятливі макроекономічні умови внаслідок обмеження економічної діяльності через запровадження карантинних заходів, спрямованих на попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19.

Застосування РРО/ПРРО у 2021-2022 роках

  • Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що відповідно до пункту 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО  починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

У разі незастосування РРО та/або ПРРО, тимчасово до 1 січня 2022 року, застосовуються санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у таких розмірах:

— 10% вартості проданих товарів (робіт, послуг);

— 50% вартості проданих товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають можливість користуватися як апаратним, так і програмним РРО – це може бути програма, чи додаток на смартфон, планшет, комп’ютер, який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

Поряд з безкоштовними ПРРО платники податків можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО відповідно до своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.

Для ознайомлення з роботою безкоштовного програмного рішення пропонуємо відвідати банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, де можна знайти найактуальнішу інформацію, нормативні акти, роз’яснення, відеоуроки щодо використання програмних РРО.

  1. Наголошуємо, що у 2022 році всі платники єдиного податку другої – четвертої груп мають бути «фіскалізовані», тому закликаємо платників податків не зволікати, а завчасно готуватися до використання потенціалу РРО чи ПРРО.
Ссылка на основную публикацию