Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

Рейтинг користувача: 3 / 5

Який порядок виїзду за кордон без батьків з 14, 16, 17 років, чи потрібний дозвіл на виїзд неповнолітнього за кордон з України без батьків, які існують правила виїзду дітей за кордон, зі скількох років можна виїжджати за кордон без супроводу дорослих, з урахуванням нових змін законодавства? З якого віку можна працювати за кордоном?

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

У статті 34 Цивільного Кодексу України написано, що повної цивільної дієздатності громадяни отримують при досягненні 18 річного віку. Це означає, що ви зможете робити все, що і дорослий (за винятком хіба що вживання алкоголю).

Однак, при досягненні віку 14 років — громадяни вже отримують певну частину прав, недоступну дітям молодше, наприклад, працевлаштуватися в Україні і самостійно розпоряджатися своїм заробітком, робити грошові внески і багато іншого.

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

Виїжджати з 14 років за кордон не можна без супроводу дорослих!

Згідно п. 4 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд з України громадян, які не досягли 16 — річного віку здійснюється в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків.

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

З 16 років ви отримуєте право виїхати за кордон строком на 1 місяць без супроводу батьків (або осіб, що виконують їх законні функції — опікунів) — відповідно до ст.

2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та частиною 3 статті 313 Цивільного кодексу України, де сказано, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Таким чином ми з'ясували, що при досягненні 16-ти річного віку вже можна отримати закордонний біометричний паспорт і залишити кордони України самостійно без батьків.

Неповнолітня особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, може особисто звернутись стосовно видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Скільки коштує оформлення закордонного паспорта для неповнолітніх 16 – 18 років?

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

Ціна така, як і для дорослих.

Оформлення закордонного паспорта за 20 робочих днів — 682 грн. (352 грн. вартість адмінпослуги і 330 грн. вартість бланка).

Оформлення закордонного паспорта за 7 робочих днів і 3 робочих дня (при наявності підстав) — 1034 грн. (704 грн. вартість адмінпослуги і 330 грн. вартість бланка).

Будь-які супутні послуги, якими пропонують скористатися при оформленні закордонного паспорта є виключно добровільними і жодна посадова особа не вправі примушувати громадянина скористатися та оплачувати такі послуги!

Робота за кордоном неповнолітніх

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

Як ми вже знаємо, в Україні неповнолітніми вважаються особи, що не досягли 18 років. Якщо ви підете працювати в Україні до 18 років, то у трудових відносинах згідно із ст. 187 КЗпП ви будете прирівнюватися в правах до повнолітніх з урахуванням додаткових пільг у галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці, користуватися пільгами, встановленими законодавством України.

Аналогічні положення містить й законодавство більшості  розвинутих іноземних країн, у тому числі країни Європейського Союзу, де працювати дозволено вже з 14-ти та 15-ти літнього віку, але з деякими застереженнями: менший робочий день за часом, більша відпустка, занижені вимоги і таке інше. 

Слід пам’ятати, що у кожній державі – власні правила. Тому, щоб впевнитися, що ви можете поїхати офіційно працювати у ту, чи іншу країну, вам потрібно вивчити саме їх.

Давайте розглянемо працевлаштування за кордоном неповнолітніх на прикладі Польщі

Згідно з Трудовим кодексом, працівником в Польщі може бути особа, якій виповнилося 18 років. Однак існує інша група — неповнолітні співробітники у віці 16-18 років. З 2018 року цей віковий ліміт ще зменшений. Тепер дітям у віці від 15 років також дозволено працевлаштування.

Якщо вам вже є 16 років, то ви повинні отримати закордонний біометричний паспорт, письмову , завірену згоду батьків на роботу за кордоном та дозвіл на працевлаштування, який оформлює працедавець.

При наявності лише біометричного паспорту, ви можете знаходитися і працювати на території Європейського Союзу та зокрема Польщі строком до 90 днів. Далі вам буде вже потрібно оформляти польську візу типу D або оформляти посвідку на проживання.

В Польщі практикують три типи трудових контрактів: випробувальний (до 3 місяців), на певний період (зазначається) та на невизначений термін.

Слід пам’ятати, що вам не мають права платити менше, чим дорослим. Наприклад, польський роботодавець не може пропонувати менш 2100 злотих брутто в разі повної зайнятості. Мінімальна погодинна ставка, що діє з 2018 року, становить 13,70 злотих за годину.

У багатьох країнах діють обмеження для студентів, які навчаються у навчальних закладах та мешкають у кампусах і бажають працювати. Обмеження стосуються місця роботи: тільки деякі працедавці (у яких є угоди з вищами) можуть брати на роботу студентів, а дохід не може перевищувати певної суми, яка піде на оплату витрат на навчання. Скорочений й робочий день, іноді й тиждень.

Сезонна робота за кордоном для неповнолітніх: 16 – 18 років

Протягом 90 днів ви можете офіційно працевлаштуватися за кордоном на сезонні роботи маючи біометричний паспорт, згоду батьків на роботу та дозвіл (або заяву) на працевлаштування від іноземного роботодавця.

Врахуйте, що неповнолітнім їхати без батьків за біометричними паспортом можна строком на 1 місяць! Вам потрібно буде перетнути кордон до закінчення цього терміну (туди і назад), інакше станете порушником безвізового режиму!

Вивіз дитини за кордон на постійне місце проживання

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

Зміст: Як вивезти дитину за кордон на ПМП без згоди батька

Для виїзду за кордон дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, необхідною є згода їх тата й мами. У випадку протидії одного з батьків, або його фізичної відсутності, дозвіл на вивезення дитини доведеться отримувати в судовому порядку.

Зважитися на переїзд за межі рідної країни для того, щоб залишитися там жити, може не кожний, однак саму можливість таких радикальних змін у своєму житті розглядають багато.

За даними соціологічних досліджень, серед потенційних емігрантів переважну більшість складають молоді люди до 35 років. Багато з них у пошуках кращого життя хотіли б виїхати цілими сім’ями, разом зі своїм потомством.

З цілої купи проблем, які очікують на громадян з дітьми, що бажають змінити батьківщину, пропонуємо розглянути нюанси, які стосуються вивезення дитини за кордон на постійне місце проживання.

Чинне законодавство дає можливість вільно та самостійно залишати межі держави громадянам, старшим за 16 років. Усі інші діти можуть виїхати за кордон винятково разом зі своїми батьками.

Якщо переїзд здійснює тільки мама або тільки тато з дитиною, то інший з батьків повинен письмово підтвердити свою згоду на такі дії.

Дозвіл батька або матері на виїзд дитини на ПМП підлягає нотаріальному засвідченню і є дуже важливим документом, який необхідно буде надати при перетині кордону.

Добре, якщо батьки живі та здорові, мешкають однією міцною родиною і завжди знаходяться поряд зі своїми дітьми. А як вчинити, якщо через різні причини один з батьків є відсутнім і фізично немає можливості, або не бажає дати свій дозвіл на виїзд дитини за кордон?

Як вивезти свою дитину за кордон на ПМП без згоди батька?

За чинними Правилами, один з батьків, у нашому випадку мама, вправі здійснити вивезення дитини за кордон на ПМП без згоди батька, якщо:

  • Батько є іноземним підданим, або взагалі не має жодного громадянства. Цю обставину може підтвердити відповідний запис у документі про появу малюка на світ.
  • У закордонному паспорті матері або дитини міститься запис про вибуття на ПМП за межі України до іншої держави, або проставлена відмітка консульства про взяття на постійний облік.

Підготовку необхідних документів необхідно почати заздалегідь, оскільки на це може знадобитися багато часу.

Крім того, перед тим, як вивезти дитину за кордон на ПМП без згоди батька, залежно від конкретної ситуації, слід підготувати наступні документи:

  • довідка з органа РАЦСу про народження малюка одинокою матір’ю;
  • рішення суду про дозвіл на вивезення дитини за межі України;
  • вердикт суду про визнання батька недієздатним або безвісно відсутнім;
  • судове рішення про позбавлення батька дитини батьківських прав;
  • свідоцтво про смерть батька.

Кожний з перерахованих вище документів окремо надає можливість безперешкодного вивезення дитини на ПМП без згоди батька.

Виходячи з індивідуальних особливостей, кожний конкретний випадок, пов’язаний з виїздом батьків з дітьми на кордон, особливо на ПМП, повинен супроводжуватися кваліфікованою юридичною підтримкою.

Адже на практиці іноді виникають непередбачені нюанси, які простий обиватель не в змозі врахувати.

Підготовку необхідних документів треба починати заздалегідь, оскільки для цього може знадобитися багато часу. Наприклад, отримання на руки рішення суду про позбавлення батька дитини батьківських прав займе не менше 3-х місяців. Для збільшення шансів на успішний результат вирішення питання варто звернутися за допомогою до досвідченого адвоката з сімейних справ.

Кількість переглядів: 7,871

Виїзд дитини за кордон без згоди батька — АБ "Кульчицький та Партнери" — Впевненість у кожному рішенні

Виїзд дитини за кордон без згоди батька (матері) дозволяється лише за рішенням суду. Якщо немає шлюбного договору про здійснення батьківських прав, суд зазвичай є на боці того, з ким зареєстрована і проживає дитина. Тим не менше, якщо батько чи мати не проживають з дитиною, то виїхати за кордон можливо, але треба отримати дозвіл суду на виїзд дитини за кордон.

Порядок виїзду за кордон регулюється широким колом нормативно-правових актів, одним з яких є Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України“. У статті 2 цього Закону зазначено, що за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Для звернення до суду необхідно скласти позовну заяву, відповідачем по якому буде інший з батьків. До позовної заяви додається копія листа, який надсилався, а також повідомлення про його вручення, з метою підтвердження письмового прохання про дозвіл на виїзд.

У позові необхідно просити суд дозволити виїзд дитини без дозволу другого з батьків. Грамотно скласти позов допоможе адвокат у Львові , який володіє практичними знаннями у цій галузі.

Читайте также:  Позовна заява про зменшення розміру аліментів

Виїзд дитини за кордон без згоди батька (матері)

Виїзд дитини за кордон без згоди батьків

Батьки мають рівні права у вихованні дітей, тому суд може зобов’язати другого з батьків не перешкоджати позивачу у поїздці з дитиною і задовольнити позов, дозволивши виїзд дитини за кордон.

Суд враховує необхідність в поїздці, бажання дитини, наявність куплених квитків, тривалість виїзду, час. Враховується періодичність і тривалість спілкування батька або матері з дитиною.

Наприклад, батько захотів відправитися з донькою в будь – яку країну, а мати не давала дає. Суд враховує, як часто батько спілкується з дитиною – якщо спілкування відбувається тільки на день народження і новий рік, то такому батькові без дозволу матері скоріш за все поїздку не дозволять.

Також суд розглядає необхідність поїздки для дитини – якщо вона допоможе дитині відпочити, розвинути кругозір, поліпшити здоров’я, то швидше за все її схвалять. І головне, на що зверне увагу в суд – це бажання самої дитини. Якщо вона не захоче їхати, то хто б не намагався – суд у поїздці відмовить і ви не зможете здійснити виїзд дитини за кордон без згоди батька чи матері.

Найголовніше, щоб інтереси дитини не були порушені. Не бійтеся захистити свої права і права дитини в суді.

Виїзд за кордон дитини без згоди одного з батьків

У зв’язку з діючим режимом «безвізового режиму» громадяни масово планують відпочинок, туристичну подорож, поїздку до родичів, або навіть і лікування в одному із санаторіїв країни Європи. Але плануючи відпустку разом з дитиною яка не досягла шістнадцяти років, не варто забувати і про законодавчі обмеження щодо даного питання.

Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що виїзд громадян України, яким не виповнилося 16 років, можливий тільки за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними. У той же час фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Також, дане обмеження передбачено Правилами перетинання державного кордону України громадянами України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57), що виїзд з України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків допускається при наявності нотаріально посвідченої згоди другого з батьків.

Отже, якщо з дитиною їдуть обоє батьків, то в такому разі не виникає ніяких проблем.

Якщо за кордон з дитиною їде один з батьків, інший має надати згоду, яка нотаріально посвідчується.

Але є інші обставини, коли батьки розлучені, та один з батьків принципово не дає на це згоди. Що ж робити далі?

  • Спершу варто зазначити, що згідно норм чинного законодавства, розірвання шлюбу не дає автоматично права одному з батьків вивозити спільну дитину в будь-яке місце у світі без згоди та відома іншого з колишнього подружжя, тому що згідно Сімейного кодексу України – мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
  • Тому якщо ви розірвали шлюб і дитина проживає з одним з батьків, це не дає підстави йому без згоди виїжджати за територію України з дитиною.
  • Проте з кожного правила існують винятки:
  • 1) другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, і він відсутній у пункті пропуску;
  • 2) коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві України за кордоном;
  • Але якщо дані винятки Вас не стосуються, тоді є лише один законний спосіб це звернення до суду з позовом про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди одного з батьків.
  • До судового процесу слід підготуватися досить відповідально, а саме зібрати максимально велику доказову базу, щодо:
  • — факту ухиляння одного з батьків від надання згоди;
  • Для прикладу:
  • — доказами ухилення може бути письмове звернення мати до батька (або навпаки) щодо необхідності з'явитись до нотаріальної контори у певний день та час для надання дозволу для виїзду дитини за кордон (зазначити країну та проміжок часу для виїзду). Таке звернення обов'язково надіслати з описом вкладення та повідомленням про вручення;
  • — чіткого переліку країн, які ви бажаєте відвідати та конкретний проміжок часу;
  • Для прикладу:

Як вивезти дитину за кордон без згоди другого з батьків?

Головна » Бухгалтеру » Консультації » Як вивезти дитину за кордон без згоди другого з батьків?

Поділіться з друзями — підтримайте проект

Уряд постановою від 22 серпня 2018 року № 619 внесло ряд важливих змін в порядок виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків.

З 28 серпня батько (довірена особа з засвідченим нотаріусом згодою) зможе самовільно вивезти дитину до 16 років на місяць за умови пред’явлення рішення суду або органу опіки чи їх копій, засвідчених нотаріально або органом, їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з виїжджають (уповноважує) батьком. Нотаріально засвідчена згода другого з батьків не потрібна.

Без згоди другого з батьків більше ніж на місяць можна буде вивезти дитину з інвалідністю та дитини, хворої важкими захворюваннями. При цьому необхідно пред’явити наступні документи або їх копії, засвідчені нотаріально або органом, їх видав:

  • довідку, видану органом ДВС, приватним виконавцем, про наявність заборгованості по сплаті аліментів (якщо сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці);
  • документ, виданий лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановлених Міністерством охорони здоров’я (якщо сума заборгованості по аліментах становить більше трьох, але не більше чотирьох місяців).

Також вивезти дитину за кордон без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків можна буде і маючи на руках довідку про заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці , видану органом ДВС, приватним виконавцем .

При тимчасовому виїзді з України громадян на термін до одного місяця при пред’явленні рішення суду або органу опіки та піклування той з батьків, який має намір виїхати з дитиною або уповноважив на це нотаріально посвідчених згодою інших осіб, перевіряється прикордонниками в частині відсутності відомостей по ньому в переліку відомостей про боржників за рішеннями про встановлення побачення з дитиною та усунення перешкод в такому Єдиного реєстру боржників.

Якщо такі відомості в Єдиному реєстрі боржників є, прикордонник відмовляє в перетині державного кордону з дитиною. При цьому прикордонник виносить обґрунтоване письмове рішення із зазначенням причин відмови, один примірник якого видається тому, кому відмовлено в перетині кордону.

  • Відсутність можливості перевірити в Єдиному реєстрі боржників наявність таких відомостей не може бути підставою для відмови в перетині кордону.
  • Постанова набирає чинності 28 серпня 2018 року одночасно з Законом про посилення захисту права дитини на належне утримання .
  • ЮрЛіга

Поділіться з друзями — підтримайте проект

Методичні рекомендації щодо порядку оформлення згоди батьків щодо виїзду дитини за кордон | Люботинська міська рада

Методичні рекомендації щодо порядку оформлення згоди батьків щодо виїзду дитини за кордон

Законодавством України встановлені вимоги щодо документального оформлення виїзду дитини за кордон.

Так, стаття 313 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

             Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченої заяви батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У заяві мають бути зазначені відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

                  Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснено лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою. Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.

1995 року №57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

               Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску або якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном. Нотаріально посвідчена згода другого з батьків не вимагається у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, а саме: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

 Згода батьків (усиновлювачів), піклувальників на виїзд дитини за кордон оформляється у вигляді заяви, справжність підпису батьків (усиновлювачів), піклувальників на такій заяві повинна бути нотаріально засвідчена. Така заява має бути викладена на спеціальному бланку нотаріальних документів.

Читайте также:  Підтримка - зразок позовна заява про аліменти на повнолітню дитину ( навчання )

Батьки повинні особисто звернутись до нотаріуса, з паспортами, ідентифікаційними кодами та свідоцтвом про народження дитини. В разі можливості ними можуть бути надані копії документів осіб, які будуть супроводжувати дітей при поїздці за кордон.

Так, статтею 78 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси, засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові, і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.

Нотаріуси, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою. За вчиненням цієї нотаріальної дії можна звернутися до будь-якої Державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса.

Засвідчення справжності підпису на документах належить до повноважень і консульських установ.

Справжность підпису на документах може засвідчуватись за додержанням певних умов: — Документи, на яких засвідчується справжність підпису, не повинні суперечити законові, як за змістом так і за формою, містити у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. — Документи, на яких засвідчується справжність підпису, не повинні мати характеру угод. Згідно з статтею 45 Закону України «Про нотаріат» заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію.

Завідувач Другою державною нотаріальною

конторою Харківського району Харківської області                             Н.В.Омельницька

Що робити якщо один з батьків не дає дозволу на виїзд дитини за кордон. | Львівський Юридичний Центр

  • У практиці сімейних правовідносин дуже часто трапляються випадки коли для виїзду дитини за кордон один з батьків не дає своєї згоди.
  • Здебільшого це буває після розірвання шлюбу, внаслідок фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин, або ж, зумовлено постійними сварками в сім’ї, в якій є діти, і коли один із батьків бажає поїхати з дитиною за кордон на постійне місце проживання або на відпочинок, оздоровлення, а інший спеціально не бажає надати другому з подружжя дозволу на виїзд дитини за кордон.
  • Слід відзначити, що в законодавстві України досить детально розписаний порядок виїзду громадян, іноземців та осіб без громадянства через державний кордон України.
  • Дані відносини є предметом конституційного права України, а їх правове регулювання здійснюється: Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» та ін.
  • Який законодавчо встановлений порядок виїзду дитини за кордон.

За загальним правилом, дитина яка досягла шістнадцятирічного віку, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (ст. 313 Цивільного кодексу України).

  1. А якщо дитина не досягла шістнадцятирічного віку, то право на виїзд за межі України вона має лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними та які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку.
  2. Документом, який служитиме підставою для виїзду дитини за кордон, є проїзний документ дитини.
  3. Для його отримання батькам слід звернутися до органу внутрішніх справ за місцем проживання і подати нотаріально завірене клопотання про дозвіл обох батьків на виїзд дитини за кордон.

Можливий варіант, коли дозволяється виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі лише одного з батьків, але для цього потрібно нотаріально посвідчену згоду другого з батьків із зазначенням в ній держави, в яку здійснюється поїздка, та часового проміжку перебування на території цієї держави, якщо другий з батьків відсутній в пункті пропуску та в інших випадках, передбачених п. 2 ч. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України.

  • Слід також зауважити, що виїзд дітей віком від 14 до 18 років з України на постійне місце проживання в іншу державу може бути здійснений лише за їх письмовою нотаріально посвідченою згодою.
  • Способи вирішення проблеми виїзду дитини за кордон без згоди другого з батьків.
  • В такому випадку єдиним способом вирішення цієї проблеми є звернення до суду.
  • Дана можливість передбачена як Правилами перетинання державного кордону громадянами України, так і Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Зокрема, п. 2 ч. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, передбачено, що виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків допускається, якщо є рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків.

Що є важливим при зверненні із позовною заявою до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника із зазначеним формулюванням в резолютивній частині судового рішення : «позов задовольнити повністю».

Судовий спір, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа для виїзду за кордон дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків має багато особливостей.

Для успішного вирішення такої справи в суді потрібна безпосередня допомога кваліфікованого юриста (адвоката), який міг би проконсультувати по конкретній справі, здійснювати представництво інтересів заявника в суді за довіреністю, підготувати юридично правильно складену позовну заяву про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, яка б і лягла в основу ухвалення позитивного рішення в конкретній справі.

Якщо проаналізувати судову практику по даній категорії справ, то в більшості випадків позовні вимоги формулюються не як «про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків», а «про надання дозволу на виготовлення дитині проїзного документа для виїзду за кордон та на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків».

Зазначимо, що при зверненні із позовом до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника, в позовній заяві слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Такими доводами можуть бути:

  1. Доводи заявника, що за кордоном він має родичів, до яких має намір поїхати у гості з дитиною (підтвердити родинні відносини письмовими доказами).
  2. Доводи заявника, що за кордон він їде з метою оздоровлення дитини:
  • довідка із лікувального закладу, що дитина перебуває на обліку у лікарів конкретного лікувального закладу, постійно хворіє і потребує щорічного оздоровлення (наприклад, довідка дитячого лора, що дитина потребує оздоровленню у зв’язку з тим, що постійно хворіє гайморитом; проживає у екологічно несприятливому місті);
  • довідка із лікувального закладу, що дитина потребує відновного лікування за кордоном.
  1. Доводи заявника, що за кордон він бажає повезти дітей на відпочинок з метою розширення їх кругозору, ознайомлення з культурою інших народів, стимулювання вивчення іноземних мов та підготовкою до самостійного життя, однак не може отримати згоди на такі поїздки у відповідача.
  2. Доводи заявника, що він має бажання та можливість забезпечити виїзд дитини за кордон.
  1. Додатково потрібно також викласти доводи заявника, що його бажання отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон повністю узгоджується з його правами та обов’язками, покладеними на нього Сімейним кодексом України, і що відсутні обставини, які обмежують згідно із законодавством право виїзду дитини за кордон, відповідно, надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитині для виїзду за кордон без згоди другого з батьків відповідає інтересам дитини та вимогам законодавства.
  2. Після цього судом досліджуються докази, що містяться в матеріалах справи, поданих як позивачем, так і відповідачем.
  3. У випадку, якщо відповідачем не подано доказів, які б засвідчували, що виїзд дитини за кордон не відповідає її інтересам, суд заслухавши думку дитини, оцінюючи зібрані докази по справі аби пересвідчитися, що виїзд за кордон відповідає інтересам дитини, ухвалює рішення про задоволення позову.

Аналізуючи судову практику по даній категорії справ, можна зробити висновок, що усні заперечення відповідача проти надання дозволу позивачу для поїздки дитини за кордон не беруться судом до уваги.

Аби заперечити даний позов, суду потрібно надати лише обґрунтовані докази, які засвідчили б той факт, що поїздка дитини за кордон не відповідає її інтересам, що перебування дитини з одним з батьків є шкідливим для неї, що не здійснюється належне виховання дитини, її утримання.

Читайте также:  GDPR. Персональные данные: законный сбор и использование

Щодо часу розгляду даної справи, то все залежить від таких обставин:

  1. Обґрунтованістю позовної заяви.
  2. Наявності на стороні позивача/відповідача в якості представника кваліфікованого юриста (адвоката).
  3. Явки позивача/відповідача в судове засідання.

Якщо в якості представника позивача в судовому засіданні бере участь фахівець в галузі права і при наявності обґрунтованої належними доказами позовної заяви, дана справа в суді може бути вирішена за одне засідання. В інших випадках – розгляд справи може затягнутися до чотирьох місяців.

Отже, можна зробити висновок, що єдиним способом вирішення проблеми виїзду з України дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків є звернення до суду.

Під час розгляду такої категорії справ, заявнику слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Наприклад, з метою оздоровлення, до родичів в гості, на відпочинок та ін.

Тому, викладення в позовній заяві зазначених вище доводів, підтверджених належними доказами, забезпечить досить швидке та позитивне вирішення справи для заявника.

24.10.2012 року

Корисна інформація: Стягнення аліментів. Обов’язок батьків утримувати своїх дітей та його виконання.

Проблемні питання виїзду за кордон малолітньої дитини без згоди одного з батьків

Ситуації, коли після розлучення батьки не можуть знайти компроміс у питанні продовження виховання та утримання спільних дітей, є непоодинокими.

Гострі суперечності між колишнім подружжям щодо дітей  часто проявляються у випадках, коли той з батьків, з ким проживає малолітня дитина (тобто дитина у віці до 14 років), бажає виїхати разом з дитиною за кордон на тимчасове перебування (а тим більше і на постійне проживання). Дані випадки особливо актуальні перед початком сезону літніх відпусток.

адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «ДНІПРОЮРКОМ»

Подібні ситуації породжують численні спори, які вже не перший рік вирішуються судами. Нерідко один з батьків, маючи ті чи інші претензії до іншого, зловживає своїми правами та не надає іншому згоди на виїзд дитини за кордон.  

Тож розглянемо питання законодавчого врегулювання та судового вирішення даних спірних відносин.

Як слушно зазначав у своєму блозі адвокат Євген Морозов, чинним законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон.

Цей порядок у загальному зводиться до того, що виїзд дитини за кордон має відбуватися або за згодою батьків або з дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

У разі відсутності обох таких документів органи Державної прикордонної служби просто не випустять дитину з території України.

Так, згідно зі ст. 313 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд з України лише за згодою батьків і в їхньому супроводі.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р.

№ 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.  

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Тож, ясно, що коли такої згоди одного з батьків немає, спір між батьками з цього питання вирішуватиметься судом.

При вирішенні такого спору суд виходитиме з того, що відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.

1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Конституція України в цьому питанні обмежилася лише дещо «розмитим» формулюванням у статті 51: «Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою».

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи і гідності.

Відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, як видно, законодавство встановлює пріоритет прав та законних інтересів дитини.

Відтак, у разі виникнення такого спору, перше, що слід мати на увазі, це те, що доводити в суді доведеться той факт(-и), що закордонна поїздка переслідує насамперед інтереси дитини (сприяє її розвитку, відпочинку, освіті, оздоровленню, лікуванню, участі в спортивних чи художньо-самодіяльних змаганнях тощо).  

Друге — це те, що даний спір стосується також і прав обох з батьків на спілкування з дитиною і участь у її вихованні, а також обов’язків батьків щодо утримання дитини (забезпечення її потреб). Тому доводити в суді можна і треба не лише порушення прав дитини внаслідок відмови іншим з батьків у наданні такої згоди, але і порушення прав одного з батьків на спілкування з дитиною.

Так, статтею 141 СК України визначено рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини. А частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Проте слід бути готовим до того, що й інший з батьків буде обґрунтовувати свою відмову тими самими нормами, посилаючись на своє право також спілкуватися з дитиною. Тому слід підготуватися і до того, аби довести в суді, що інший з батьків має достатньо часу і можливостей та не зазнає перешкод у його спілкуванні з дитиною, а тимчасова закордонна поїздка не порушить цих його прав.

Так і законодавець у ст.155 СК України встановлює правило про те, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Третє. Слід визначитися, чого просити від суду.

Виходячи із суті поведінки відповідача, якою порушується право, до суду має бути подана позовна заява «про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за межі України без згоди одного з батьків».

Такий позов і передбачає отримання рішення суду, яке вимагається для виїзду дитини за кордон вищевказаною Постановою КМ України № 57 від 27.01.1995 р.

При цьому слід погодитися з колегою – адвокатом Морозовим Є., який рекомендує разом з питанням про надання судом дозволу на виїзд ставити у позовній заяві і питання про надання судом дозволу на виготовлення та оформлення дитині відповідної візи без згоди іншого із подружжя.

Дійсно непоодинокими є випадки, коли навіть при наявності рішення суду про надання дозволу на виїзд (але без надання окремого дозволу на оформлення візи), виникали проблеми з оформленням дитині візи, що нівелювало значення вже отриманого судового рішення та унеможливлювало поїздку.

Також рекомендуємо зважати і на те, що розгляд даної справи відбуватиметься у одному з районних судів загальної юрисдикції, які перевантажені кількістю справ, а  тому не особливо переймаються дотриманням процесуальних строків судового розгляду.

Тому, якщо є ризик неотримання від іншого з батьків нотаріально посвідченого дозволу на виїзд дитини за кордон, то таку поїздку слід заздалегідь планувати, щоб завчасно отримати таке судове рішення. Адже його отримання після закінчення літніх канікул під час навчального року навряд чи буде актуальним.

А, за досвідом ведення аналогічних справ, спроба виїхати з дитиною за кордон протягом навчального року може надалі тільки погіршити позиції того з батьків, який хоче здійснити таку поїздку.

Він може надалі наштовхнутися на звинувачення іншого з батьків у шкоді інтересам навчання дитини (якщо тільки така поїздка не пов’язана з потребою негайного лікування дитини).

Рекомендуємо заздалегідь письмово звертатися до іншого з батьків з пропозицією надати нотаріально посвідчену згоду на закордонну поїздку дитини, причому направляти її слід рекомендованим листом зі збереженням поштових доказів такого направлення, щоб потім у суді можна було довести факт ухилення іншого з батьків від надання згоди на виїзд.

Насамкінець, звернемо увагу, що існуюча судова практика, на жаль, стоїть на тій позиції, що дана проблема не може бути вирішена за словами відомого персонажа – професора Преображенського — «одной бумажкой, раз и навсегда».

Тобто, не може бути одного судового рішення, яке б раз і на завжди надало дозвіл одному з батьків на всі майбутні поїздки з дитиною за межі України.

На кожну закордонну поїздку з дитиною доведеться подавати новий аналогічний судовий позов і щоразу доводити, що інший з батьків ухиляється від надання нотаріально посвідченого дозволу на виїзд малолітньої дитини за межі України.

Саме з цієї причини подана до суду позовна заява обов’язково повинна містити відомості про конкретну поїздку: офіційну назву країни чи країн, до яких планується виїзд з малолітньою дитиною, строк перебування дитини за кордоном та обов’язок позивача повернути дитину в Україну.

Правові питання виїзду з дитиною на постійне місце проживання за кордон розглянемо у наступних публікаціях.

Ссылка на основную публикацию