Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Завантажити презентацію Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собоюВизначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Визначення походження дитини

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Визначення походження дитини

Слайд 5

1. Загальні підстави виникнення прав і обов'язків батьків і дітей

Слайд 9

Стаття 121. Загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини

Слайд 10

2. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою

Слайд 11

Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Слайд 13

Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій

Слайд 16

3. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

Слайд 17

Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю

Слайд 18

Стаття 125. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

Слайд 20

Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Слайд 21

Стаття 127. Визначення походження дитини за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини

Слайд 23

4. Оспорювання батьківства, материнства

Слайд 24

Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду

Слайд 25

Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини

Слайд 26

Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду

Слайд 27

Стаття 131. Визнання материнства за рішенням суду

Слайд 28

Стаття 132. Встановлення факту материнства за рішенням суду

Слайд 29

Стаття 133. Запис подружжя батьками дитини

Слайд 30

Стаття 134. Реєстрація визнання батьківства, материнства

Слайд 31

Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене

Слайд 34

Стаття 136. Оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини

Слайд 36

Стаття 137. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини

Слайд 37

Стаття 138. Право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка

Слайд 38

Стаття 139. Спір про материнство

Слайд 39

Стаття 140. Оспорювання батьківства, материнства особи, яка сплачує аліменти за рішенням суду

Слайд 44

Список використаних джерел

Завантажити презентацію

Скачивание материала начнется через 55 сек.

А пока Вы ожидаете, предлагаем ознакомиться с курсами видеолекций для учителей от центра дополнительного образования «Профессионал-Р» (Лицензия на осуществление образовательной деятельности

№3715 от 13.11.2013).

Походження дитини батьки якої перебувають у шлюбі між собою

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від под­ружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоц­тва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинен­ня шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припине­но, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинен­ня їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (ко­лишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволе­на лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про виз­нання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинен­ня шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вва­жає себе батьком.

Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Адвокат по сімейним справам

Нашим адвокатам часто ставлять питання: Як визначити походження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі між собою? На підставі якого документу визначається походження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі? Хто має право зареєструвати дитину у разі смерті її батьків?

На нашому сайті advokat-family.com.ua Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Походження дитини

Визначення походження дитини регламентується главою 12 розділу III СК. Так, у ч. 1 коментованої норми йдеться про те, що дитина вважаєть­ся такою, що походить від подружжя, якщо вона:

  • зачата подружжям і народжена у період шлюбу;
  • зачата чоловіком та жінкою (майбутнім подружжям) або народжена у шлюбі.

Реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження ди­тини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою чи усною заявою батьків чи одного з них.

Якщо дитина народилась у подруж­жя, дружина записується матір’ю, а чоловік – батьком дитини (ст. 133 СК).

Документами, які підтверджують походження дитини від подружжя є Свідоцтво про шлюб та документ закладу охорони здоров’я про народжен­ня дружиною дитини.

На підставі цих документів орган РАЦСу реєструє факт народження дитини від подружжя.

Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Реєстрація дитини без участі батьків

У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєст­рувати народження, реєстрація здійснюється за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Після подання усіх необхідних документів орган РАЦСу здійснює реєстрацію факту народження та видає свідоцтво про на­родження дитини. Такий загальний порядок реєстрації народження.

При цьому можуть мати місце випадки, коли дитина народиться до спливу 10 місяців після того, як шлюб буде припинений або визнаний не­дійсним, тому у цьому випадку дитина буде вважатися такою, що походить від подружжя (ч. 2).

Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Проблемні питання визначення походження дитини від батьків

Винятком є випадок, закріплений у ч. З коментованої норми, де йдеться про те, що подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено у разі народження дитини до спливу 10 місяців після припинення їх шлюбу, ма­ють право подати до державного органу РАЦСу спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини.

Але у цій частині коментова­ної норми міститься застереження про те, що така вимога органом РАЦСу мо­же бути задоволена лише у тому разі, якщо іншою особою та матір’ю дитини буде подана заява про визнання батьківства щодо дитини цією особою.

У житті бувають ситуації, коли подружжя документально може перебу­вати у шлюбі, але фактично – створити нові сім’ї, в яких народяться діти, або жінка може народити дитину від чоловіка, з яким вона просто мала інтимні стосунки.

Тому, коли буде заява подружжя про невизнання чоловіка батьком дитини і не буде заяви особи, яка фактично є батьком дитини, та за відсутності рішення суду про визнання батьківства, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записується за вказівкою матері.

Частиною 3 коментованої норми закріплено положення про те, що якщо дитина народилась до спливу 10 місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, то походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком дитини.

Якщо ж такої заяви не буде, то можуть мати місце дві правові ситуації.

Якщо бать­ком дитини є особа, яка померла, то встановлення батьківства щода цієї дитини може відбуватися на підставі рішення суду про встановлення факту батьківства у порядку окремого провадження.

Якщо ж дитина народилась від іншої особи, а не від чоловіка, з яким жінка перебувала у шлюбі, та шлюб між якими при­пинено внаслідок його смерті, то батьківство може бути визнано на підставі рішення суду у порядку позовного провадження, оскільки «гаданий батько» добровільно не подав заяву до РАЦСу про реєстрацію його батьком дитини.

Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Сімейний адвокат при визначенні походження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі між собою

У вирішенні справи про визначення походження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі між собою більш оптимальним є звернення до сімейного адвоката, який допоможе Вам швидко і якісно вирішити справу на Вашу користь.

Наші адвокати спеціалізуються на вирішенні справ у сфері сімейного права, тому знають тонкощі та нюанси, які допоможуть прискорити процес.

Перевагами звернення до юристів з сімейного права є:

  • оперативність вирішення справи про визначення походження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі між собою;
  • швидка підготовка документів для їх подачі в суд;
  • економія матеріальних і часових ресурсів у вирішенні справи;
  • можливість вирішувати питання онлайн.
Читайте также:  Что нужно знать про агрорейдерство или как понять, когда бизнес в зоне риска

Кращий спосіб заощадити час і гроші при визначенні походження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі між собою — звернутись за консультацією до хорошого сімейного адвоката!

Для вирішення справи потрібно зателефонувати або написати нашим сімейним адвокатам і ми надамо Вам всю необхідну інформацію найближчим часом!

Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Найчастіші питання адвокату

На підставі якого документу визначається походження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі?
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоц­тва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.

Хто має право зареєструвати дитину у разі смерті її батьків? У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєст­рувати народження, реєстрація здійснюється за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Чи може бути дитина визнана такою, що походить від батьків, якщо вона народилась після припинення ними шлюбу? Якщо дитина народилась до спливу 10 місяців від дня припинення шлюбу, або визнання його не­дійсним, то вона буде вважатися такою, що походить від подружжя. Чи потрібна особиста присутність Клієнта в суді? Ні.

Ми цінуємо час наших Клієнтів і супроводжуємо судові процеси «під ключ» без їх участі. В результаті Ви отримуєте рішення суду, яке набуло законної сили. Який у Вас досвід роботи у сімейних справах? Наша юридична компанія успішно практикує на ринку юридичних послуг з 2007 року.

Яка вартість юридичних послуг у Вашій компанії? Вартість послуг залежить від складності та специфіки конкретної сімейної справи. Наші ціни є доступними, конкурентними та завжди окупаються для наших Клієнтів.

Якщо стаття “Визначення походження дитини, батьки, якої перебувають у шлюбі між собою” була корисною для Вас – ставте лайк. Ми будемо надавати Вам найбільш актуальну і корисну інформацію у сфері сімейного права, а також про актуальні зміни в законодавстві України.

Корисні матеріали сайту advokat-family.com.ua:

  • гугл
  • визначення походження дитини від матері
  • оспорювання батьківства, материнства
  • встановлення походження дітей
  • проблемні питання визначення походження дитини від батьків
  • визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір ю
  • реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі
  • порядок запису батьків дитини які не перебувають у шлюбі між собою
  • ЯНДЕКС
  • визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
  • запишуть чи батьком дитини іншого якщо мати не розлучена з іншим
  • чи можна записати батьком дитини не чоловіка Україна
  • не хочу записувати дитину на батька
  • які права має батько на дитину, якщо шлюб не зареєстрований
  • оспорювання батьківства, материнства.
  • як зареєструвати дитину, якщо батьки не в шлюбі Україна

Проверила Виктория 10.06.21

Визначення походження дитини від батьків при державній реєстрації народження

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
РОЗ'ЯСНЕННЯ
11.05.2012
  • Визначення походження дитини від батьків при державній реєстрації народження
  • Права та обов'язки матері, батька щодо дитини та права та обов'язки дитини щодо матері, батька є особистими (немайновими).
  • Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом.
  • Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками.
  • Главою 12 Сімейного кодексу України (далі — Кодекс) встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.
  • Зокрема, статтею 122 Кодексу визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі; народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Водночас подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю врегульовано нормами статті 124 Кодексу. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.

  1. Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
  2. Нормами статті 123 Кодексу визначено, що у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
  3. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
  4. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)

       Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в установленому законодавством порядку. Сімейним кодексом України (надалі – Кодекс) встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька, який залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками.

       Зокрема, статтею 122 Кодексу визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі; народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Таким чином, відповідно до презумпції батьківства чоловіка саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. У зв’язку з цим дружина не має обов’язку доводити, хто є батьком її дитини.

        У статтях 125, 126, 135 Кодексу закріплено порядок визначення походження дитини у випадках, коли мати дитини не перебуває у шлюбі.

Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

        Заява матері та батька дитини про визнання батьківства може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення.

Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

        За  відсутності  вище вказаної заяви батьківство  щодо  дитини може бути визнане за рішенням суду (ст. 128).

Ситуації, в яких батьківство встановлюються в судовому порядку, мають місце, коли чоловік не визнає себе батьком дитини й, коли мати дитини померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування.

         Підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути поданий матір’ю, опікуном, піклувальником дитини або особою, яка утримує та виховує дитину.

Дитина, яка досягла повноліття, має право самостійно подати позов про визнання батьківства.

         Як вже зазначалося, позов про визнання батьківства може подати також і чоловік, який вважає себе батьком дитини.

Позов  про  визнання  батьківства приймається судом,  якщо запис про батька  дитини  у  Книзі  реєстрації  народжень  вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу — запис про батька дитини у книзі державної реєстрації народжень проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою (або за вказівкою заявника).

Читайте также:  Спір між матірью та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини

         Оспорювання батьківства (материнства) – це невизнання особою реєстрації себе як батька (матери) дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 136).

Особа, яка була записана батьком дитини на законних підставах, повинна довести відсутність кровного споріднення між собою й дитиною, батьком якої вона записана. Однак заперечення кровного споріднення не завжди є підставою для оспорювання батьківства.

У окремих випадках особа, яка записана батьком дитини, повинна також довести, що на момент вчинення запису про народження дитини вона не знала, що не є батьком дитини.

         До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується, але оспорювання батьківства можливе тільки з моменту народження дитини й до досягнення нею повноліття. Смерть дитини, батьком якої записана особа, позбавляє її права оспорювати своє батьківство. Оспорювання батьківства можливе також із боку спадкоємців особи, яка записана батьком дитини (ст. 137).

        Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка (ст.138). Але, захищаючи інтереси дитини, законодавець встановлює обов’язкову вимогу щодо пред’явлення позову в даному випадку.

Таке оспорювання батьківства можливе лише за наявності заяви іншої особи про визнання свого батьківства щодо цієї дитини. До вимог жінки про оспорювання батьківства свого чоловіка застосовується також спеціальна позовна давність в один рік.

Але перебіг позовної давності починається від дня реєстрації народження дитини, тобто від дня, коли чоловік був записаний як батько дитини.

         Законодавець урегулював дві ситуації оспорювання материнства. По-перше, жінка, яка записана матір’ю дитини, може звернутися до суду із заявою про оспорювання свого материнства, тобто про невизнання себе матір’ю дитини.

По-друге, материнство жінки, яка записана матір’ю дитини, може оспорити та жінка, яка вважає себе матір’ю цієї дитини.

Спір про материнство, оспорювання свого материнства може виникнути в таких випадках: коли жінка підкидає дитину; коли в пологовому будинку або лікарні проводять заміну (підміну) дитини; коли за домовленістю з іншою жінкою жінка, яка народила дитину, передає їй для реєстрації як матері дитини.

          До вимог жінки, яка записана матір’ю дитини та оспорює своє материнство, позовна давність не застосовується. Що ж стосується вимог жінки про визнання її матір’ю дитини, то до них застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Початок перебігу позовної давності починається від дня, коли ця жінка дізналася або могла дізнатися, що вона є матір’ю дитини.

Українське сімейне право — Ромовська 3.В. — Визначення походження дитини від матері

«Діти рівні у своїх правах. . . незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним», — так записано у частині 1 ст. 52 Конституції України. З цього випливає, що цією нормою діти поділені на дві групи: ті, що народжені у шлюбі, і ті, що народжені поза шлюбом, іншими словами, — на шлюбних і нешлюбних.

Професор Мілан Босанац започаткував уведення у правничу лексику словосполучення «діти батьків, які не перебувають у шлюбі»399. Цим він намагався відвести удар докору від дитини, запропонувавши ділити на дві категорії не дітей, а батьків.

Ця дуже важлива орієнтаційна установка закріплена у статтях 141, 142 СК, які проголосили рівність прав та обов'язків батьків та дітей, незалежно від того, чи перебували батьки дітей у шлюбі між собою. Такий відступ від недостатньо виваженої конституційної термінології може бути виправданий принципом верховенства права.

Отже, варто запам'ятати: терміна «нешлюбні діти» у Сімейному кодексі України немає.

Кількість дітей, народжених нешлюбними батьками, в усіх державах зростає. У Данії вона становила понад 46%, у Німеччині — 11%, у Франції — 30% 400. В Україні цей відсоток наближається до 20.

Визначення походження дитини від матері

Визначення походження дитини від матері, як правило, не викликає труднощів. Окрім тих випадків, коли породілля не має із собою документа, що засвідчив би її особу.

Жінка, яка народила дитину, записується її матір'ю, незалежно від свого віку. У 2006 р. наймолодшій породіллі в Україні виповнилося лише 11 років401.

Добровільне визнання батьківства

У статті 126 СК, як і в Кодексі 1969 р., закріплена можливість визначення походження дитини на підставі спільної заяви її матері та батька.

Участь матері у написанні такої заяви необхідна для підтвердження того, що саме цього, а не іншого громадянина вона вважає батьком дитини. Для забезпечення достовірності волевиявлення цих осіб вимагається їх явка до органу РАЦС.

Якщо це неможливо, письмова згода на визнання батьківства має бути нотаріально засвідчена і надіслана поштою або подана через представника.

Поряд із запозиченням попереднього досвіду законодавчого регулювання, у ст. 126 СК є й кілька новел.

Добровільне визнання батьківства стало можливим і щодо ненародженої дитини, при цьому воно не обумовлюється будь-якими додатковими обставинами402. Але така заява має пролежати без руху до народження дитини. Вона матиме юридичне значення і тоді, коли батько на цей момент буде живим.

Чи може той, хто визнав своє батьківство до народження дитини, відкликати свою заяву до народження дитини? Відповідь має бути ствердною. Такою вона має бути й тоді, коли особа відкликала свою заяву після народження дитини, але до моменту реєстрації її народження.

Запропонований варіант відповіді узгоджується із загальним юридичним правилом: будь-яка заява може бути відкликана до моменту її реалізації.

Право на визнання свого батьківства надано і неповнолітній особі. Чи йдеться лише про тих, кому виповнилося 14 років? Та обставина, що, відповідно до ч. 2 ст.

126 СК, про запис неповнолітнього батьком дитини мають бути повідомлені його батьки або опікун, дає підставу стверджувати, що термін «неповнолітній» тут є узагальнюючим, тобто таким, що стосується усіх дітей.

З цього випливає, що визнати добровільно своє батьківство може і той, хто не досяг 14-річного віку, адже опікун, про якого йдеться, не призначається над тими, хто досяг уже цього віку.

Визнати своє батьківство може і той, хто обмежений у цивільній дієздатності у зв'язку із зловживанням спиртними напоями чи наркотичними засобами. Оскільки таке визнання не є цивільним право-чином, то і згода піклувальника на цю акцію непотрібна. Він має бути лише повідомлений про проведений запис.

Особа, визнана судом недієздатною, визнати своє батьківство не може. Якщо все ж заява про визнання батьківства від неї була прийнята, опікун має право вимагати анулювання запису про батьківство.

Визнати батьківство може і той, хто перебуває у шлюбі з іншою жінкою. На відміну від усиновлення, визнання батьківства не обумовлено згодою на це його дружини.

Орган РАЦС не наділений правом з'ясовувати дійсне походження дитини від заявника. Навіть достовірно знаючи про неможливість такого походження, службова особа не має права відмовити у реєстрації його батьком дитини. Вона лише повинна роз'яснити заявникові, що той, хто у момент визнання батьківства знає, що не є батьком дитини, згодом уже не зможе оспорити його.

У разі реєстрації добровільного визнання батьківства відкликати заяву про визнання батьківства уже неможливо. Якщо той, хто записаний батьком, згодом одержить достатні докази для спростування свого батьківства, він матиме право на його оспорювання в суді.

Добровільне визнання батьківства5. Судове визнання батьківстваПозивачВідповідачПроцесуальна співучастьТреті особиПідстава визнання батьківстваЗасоби доказуванняВиди експертизВідмова від експертизи

Визначення походження дітей | Тест з правознавства – «На Урок»

Запитання 1

До якого органу дружина і чоловік мають пра- во подати спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини?

варіанти відповідей

До органу опіки та піклування.

До державного органу реєстрації актів цивільного стану.

До місцевої державної адміністрації.

Запитання 2

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька виз- начається

варіанти відповідей

за заявою матері та батька дитини;

за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;

Читайте также:  Юридическая консультация юриста

Всі вищеозначені визначення походження дитини від батька передбачені законом.

Запитання 3

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану повідомляє

варіанти відповідей

орган опіки та піклування за місцем проживання неповнолітнього;

батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього;

навчальний заклад, якщо неповнолітній є школярем або студентом;

підприємство, установу, організацію, якщо неповнолітній працює.

Запитання 4

Чи обов’язково заява про визнання батьківства повинна бути подана особисто до державного органу реєст- рації актів цивільного стану?

варіанти відповідей

Так, ця заява подається тільки особисто чоловіком.

Так, ця заява подається особисто спільно чоловіком та жінкою.

 Ця заява може бути подана через представника або надіслана поштою за умови її нотаріального засвідчення.

Ця заява може бути надіслана поштою за умови її нотаріального засвідчення.

Запитання 5

Чи може бути визначено батьківство дитини без поданої заяви до органу реєстрації актів цивільного стану?

варіанти відповідей

 Заява повинна бути подана обов’язково.

Батьківство може бути визнане без заяви органом опіки та піклування.

Батьківство може бути визнане за рішенням суду.

 Батьківство може бути визнане за заявою матері, якщо воно засвідчене нотаріально.

Запитання 6

Чи може дитина подати позов до суду про визнання батьківства?

варіанти відповідей

Ні, дитина такого позову не має права подати.

Так, якщо дитина досягла віку 14 років.

Так, якщо дитина досягла повноліття.

Так, якщо дитина досягла віку 21 року.

Запитання 7

При народженні дитини у матері, яка не пере- буває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться

варіанти відповідей

за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою;

за прізвищем, ім’ям та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою;

за прізвищем, визначеним органом опіки та піклування, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за вка- зівкою матері;

за прізвищем, ім’ям та по батькові, що визначаються органом опіки та піклування.

Запитання 8

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини застосовується позовна давність

варіанти відповідей

не застосовується позовна давність.

Запитання 9

До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність …, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.

варіанти відповідей

  • Створюйте онлайн-тестидля контролю знань і залучення учнів
  • до активної роботи у класі та вдома

Створити тест

§ 2. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі

Порядок
визначення походження дитини залежить,
перш за все, від того, перебувають
батьки дитини у шлюбі між собою чи ні
.

Ч.
1 ст. 122 СК закріплює загальну презумпцію
щодо визначення походження дитини від
матері та батька, які перебувають у
шлюбі між собою.

Так,
дитина,
яка зачата і (або) народжена у шлюбі,
вважається такою, яка походить від
подружжя
.

При цьому мати
дитини не повинна надавати доказів
походження дитини від свого чоловіка,
а останній — доводити своє батьківство
.
Сама наявність шлюбу між матір'ю дитини
та чоловіком є доказом походження дитини
від цього чоловіка.

Батько й мати, які
перебувають у шлюбі, записуються батьками
дитини в Книзі реєстрації актів про
народжений за заявою будь-кого з них.

Факт
перебування жінки у шлюбі

встановлюється, як правило, на
момент народження дитини
.

Однак, якщо на момент народження дитини
жінка не перебуває у шлюбі (наприклад,
її чоловік помер до народження дитини
або шлюб визнаний недійсним), при
визначенні батьківства юридичне значення
має факт
зачаття дитини у шлюбі
.

При цьому строк із моменту припинення
шлюбу або визнання його недійсним до
моменту народження дитини не повинен
перевищувати десяти
місяців
.

У
п. 2 ст. 48 СК РФ цей строк встановлений у
триста днів.

Обчислення строку днями,
а не місяцями більшою мірою відповідає
медичний практиці та спеціальному
законодавству, що регулює питання
визначення строків вагітності Наприклад,
Інструкція
про визначення критеріїв живонародженості,
мертвонародженості та перинатального
періоду, затверджена Міністерством
охорони здоров'я України від 19.02.1996 р.
№31

визначає, що

  • недоношеність
    – це менше ніж 37 повних тижнів (менше
    ніж 259 днів) вагітності,
  • доношеність —
    від 37 повних тижнів до менш ніж 42 повних
    тижнів вагітності (259-293 днів),
  • переношеність
    — 42 повних тижні вагітності або більше
    (294 дні або більше).

Виняток
з цього правила встановлений ст. 124 СК
України, згідно з якою, якщо
дитина народилася до спливу десяти
місяців від дня припинення шлюбу або
визнання шлюбу недійсним, але після
реєстрації повторного шлюбу її матері
з іншою особою, вважається, що батьком
дитини є чоловік її матері у повторному
шлюбі
.

  1. Батьківство
    ж попереднього чоловіка

    може бути визначене наступним чином:

  2. у добровільному
    порядку

    при подачі до органу реєстрації цивільного
    стану спільної заяви попереднього
    чоловіка та чоловіка у повторному шлюбі;

  3. у примусовому
    порядку
    за
    наявності судового рішення про визначення
    батьківства попереднього чоловіка.

Імплантація
ембріону. Штучне запліднення.

На жаль, сьогодні
дуже гострою є проблема безплідних
шлюбів. В Україні спостерігається
катастрофічне зниження народжуваності.
Суттєвий вплив на її рівень має безпліддя
подружніх пар, кількість яких постійно
зростає.

Ця тенденція обумовлюється
екологічним станом довкілля, наслідками
аварії на ЧАЕС, зниженням рівня життя
тощо. В лікуванні безпліддя в Україні
з 1987 року почали застосовуватися нові
лікувальні програми допоміжних
репродуктивних технологій. Даний вид
медичної допомоги передбачений ст.

48
Основ законодавства України про охорону
здоров'я.

Відповідно до цієї норми
застосування штучного запліднення та
імплантації ембріона здійснюється
згідно з умовами та порядком, встановленими
Міністерством охорони здоров'я України,
на прохання дієздатної жінки, з якою
проводиться така дія, за умови наявності
письмової згоди подружжя, забезпечення
анонімності донора та збереження
лікарської таємниці.

Відношення
до сурогатного материнства є різним у
різних країнах. Так, наприклад,
у
пологовому будинку японської префектури
Нагано 50-річна жінка народила дитину,
зачату з яйцеклітини своєї дочки і
сперми її чоловіка. Це стало першим
таким випадком в Японії, повідомляє
Reuters.

Сама
30-річна дочка не могла народити дитину,
оскільки її матку видалили через рак.
Глава клініки Яхіро Нецу заявив, що
пологи пройшли більше року тому. Незабаром
після цього дитину, стать якої не
називають, усиновили його біологічні
батьки, передає
Газета.Ru.

Законодавство
Японії визнає матір'ю дитини жінку, що
її народила. У правлячій Ліберально-демократичній
партії Японії існує велика фракція, що
намагається зовсім заборонити сурогатне
материнство
.
//15.10.2006 13:321

На
сьогодні умови та порядок застосування
допоміжних репродуктивних технологій
визначаються наказом
Міністерства охорони здоров'я України
№ 24 від 04.02.1997 «
Про
затвердження Умов та порядку застосування
штучного запліднення та імплантації
ембріона (ембріонів) та методів їх
проведення
».

Визначення
походження дитини
від батька, матері
при штучному заплідненні та імплантації
зародка регулюється ст. 123 СК України.

Виходячи з того, щоу спільній
заяві-зобов'язанні подружжя бере на
себе рівні права і обов'язки батьків з
виховання і утримання майбутньої дитини,
у разі застосування до них лікувальних
програм допоміжних репродуктивних
технологій вони обоє записуються
батьками дитини
. При цьому один із
них може усвідомлювати, що він не є
біологічним батьком (матір'ю) народженої
дитини.

Так,
у разі штучного запліднення дружини,
проведеного за письмовою згодою її
чоловіка, він записується батьком
дитини, яка народжена його дружиною.

Якщо зародок, зачатий чоловіком, який
перебуває у шлюбі, та іншою жінкою,
імплантовано до організму його дружини,
дитина вважається такою, що походить
від подружжя. У разі ж імплантації до
організму іншої жінки зародка, зачатого
подружжям, батьками дитини є подружжя.

У разі народження дитини жінкою, якій
було імплантовано зародок, зачатий
подружжям, реєстрація народження
провадиться за заявою подружжя, яке
дало згоду на імплантацію.

При цьому
одночасно з документом, що підтверджує
факт народження дитини цією жінкою,
подається посвідчена нотаріусом її
письмова згода на запис подружжя батьками
дитини. В графі «Для відміток» робиться
відповідний запис: матір'ю дитини згідно
з медичним свідоцтвом про народження
форми № 103/0-95 є громадянка (прізвище,
ім'я, по батькові).

Ссылка на основную публикацию